От Марка святое благовествование | Mark | Ευαγγέλιον κατά Μάρκον, Глава 15

1
Немедленно поутру первосвященники со старейшинами и книжниками и весь синедрион составили совещание и, связав Иисуса, отвели и предали Пилату.
Рано утром старшие священники вместе со старейшинами и учителями Закона и весь Совет после совещания вынесли решение, связали руки Иисусу, отвели Его и передали Пила́ту.
Рано утром первосвященники, старейшины, учители Закона и весь Высший Совет приняли решение. Они, связав Иисуса, отвели и передали Его Пилату.
А первосвященики з старшими й книжниками, та ввесь синедріон, зараз уранці, нараду вчинивши, зв"язали Ісуса, повели та й Пилатові видали.
And straightway in the morning the chief priests held a consultation with the elders and scribes and the whole council, and bound Jesus, and carried him away, and delivered him to Pilate.
καὶ εὐθὺς πρωΐ συμβούλιον ποιήσαντες οἱ ἀρχιερει̃ς μετὰ τω̃ν πρεσβυτέρων καὶ γραμματέων καὶ ὅλον τò συνέδριον δήσαντες τòν ’Ιησου̃ν ἀπήνεγκαν καὶ παρέδωκαν Πιλάτω̨
2
Пилат спросил Его: Ты Царь Иудейский? Он же сказал ему в ответ: ты говоришь.
«Ты и есть "царь иудеев"?» — спросил Его Пилат. «Это ты говоришь», — ответил Иисус.
Пилат спросил Его: — Ты — Царь иудеев? — Ты сам так говоришь, — ответил Иисус.
А Пилат запитався Його: Чи Ти Цар Юдейський? А Він йому в відповідь каже: Сам ти кажеш...
And Pilate asked him, Art thou the King of the Jews? And he answering said unto him, Thou sayest it.
καὶ ἐπηρώτησεν αὐτòν ὁ Πιλα̃τος σὺ εἰ̃ ὁ βασιλεὺς τω̃ν ’Ιουδαίων ὁ δὲ ἀποκριθεὶς αὐτω̨̃ λέγει σὺ λέγεις
3
И первосвященники обвиняли Его во многом.
Старшие священники выдвигали против Него множество обвинений,
Первосвященники выдвигали против Иисуса много обвинений,
А первосвященики міцно Його винуватили.
And the chief priests accused him of many things: but he answered nothing.
καὶ κατηγόρουν αὐτου̃ οἱ ἀρχιερει̃ς πολλά
4
Пилат же опять спросил Его: Ты ничего не отвечаешь? видишь, как много против Тебя обвинений.
и тогда Пилат снова спросил Его: «Ничего не отвечаешь? Смотри, сколько против Тебя обвинений!»
и Пилат опять спросил Его: — Ты ничего не отвечаешь? Видишь, как много против Тебя обвинений.
Тоді Пилат знову Його запитав і сказав: Ти нічого не відповідаєш? Дивись, як багато проти Тебе свідкують!
And Pilate asked him again, saying, Answerest thou nothing? behold how many things they witness against thee.
ὁ δὲ Πιλα̃τος πάλιν ἐπηρώτα αὐτòν λέγων οὐκ ἀποκρίνη̨ οὐδέν ἴδε πόσα σου κατηγορου̃σιν
5
Но Иисус и на это ничего не отвечал, так что Пилат дивился.
Но Иисус и на это ничего не ответил, что очень удивило Пилата.
Но, к удивлению Пилата, Иисус и на это ничего не отвечал.
А Ісус більш нічого не відповідав, так що Пилат дивувався.
But Jesus yet answered nothing; so that Pilate marvelled.
ὁ δὲ ’Ιησου̃ς οὐκέτι οὐδὲν ἀπεκρίθη ὥστε θαυμάζειν τòν Πιλα̃τον
6
На всякий же праздник отпускал он им одного узника, о котором просили.
Во время праздника Пилат обычно отпускал на свободу одного заключенного, за которого просил народ.
На Пасху Пилат обычно отпускал одного из заключенных, по выбору народа.
На свято ж він їм відпускав був одного із в"язнів, котрого просили вони.
Now at that feast he released unto them one prisoner, whomsoever they desired.
κατὰ δὲ ἑορτὴν ἀπέλυεν αὐτοι̃ς ἕνα δέσμιον ὃν παρη̨του̃ντο
7
Тогда был в узах {некто,} по имени Варавва, со своими сообщниками, которые во время мятежа сделали убийство.
Был тогда один, по имени Бар–Абба́, схваченный вместе с мятежниками, которые во время восстания совершили убийство.
В это время в заключении находился человек по имени Варавва, который вместе со своими сообщниками совершил убийство во время бунта.
Був же один, що звався Варавва, ув"язнений разом із повстанцями, які за повстання вчинили були душогубство.
And there was one named Barabbas, which lay bound with them that had made insurrection with him, who had committed murder in the insurrection.
ἠ̃ν δὲ ὁ λεγόμενος Βαραββα̃ς μετὰ τω̃ν στασιαστω̃ν δεδεμένος οἵτινες ἐν τη̨̃ στάσει φόνον πεποιήκεισαν
8
И народ начал кричать и просить {Пилата} о том, что он всегда делал для них.
Народ пришел к Пилату и стал просить его о том, что тот обычно для них делал.
Толпа стала просить у Пилата, чтобы он сделал то, что обычно делал для них.
Коли ж натовп зібрався, він став просити Пилата зробити, як він завжди робив їм.
And the multitude crying aloud began to desire him to do as he had ever done unto them.
καὶ ἀναβὰς ὁ ὄχλος ἤρξατο αἰτει̃σθαι καθὼς ἐποίει αὐτοι̃ς
9
Он сказал им в ответ: хотите ли, отпущу вам Царя Иудейского?
Пилат сказал им: «Хотите, отпущу вам "царя иудеев"?»
— Хотите, чтобы я отпустил вам Царя иудеев? — спросил Пилат.
Пилат же сказав їм у відповідь: Хочете, відпущу вам Царя Юдейського?
But Pilate answered them, saying, Will ye that I release unto you the King of the Jews?
ὁ δὲ Πιλα̃τος ἀπεκρίθη αὐτοι̃ς λέγων θέλετε ἀπολύσω ὑμι̃ν τòν βασιλέα τω̃ν ’Ιουδαίων
10
Ибо знал, что первосвященники предали Его из зависти.
Он понимал, что старшие священники выдали ему Иисуса из зависти.
Он знал, что первосвященники предали Иисуса из зависти.
Бо він знав, що Його через заздрощі видали первосвященики.
For he knew that the chief priests had delivered him for envy.
ἐγίνωσκεν γὰρ ὅτι διὰ φθόνον παραδεδώκεισαν αὐτòν οἱ ἀρχιερει̃ς
11
Но первосвященники возбудили народ {просить,} чтобы отпустил им лучше Варавву.
Но они подбили народ просить, чтобы он лучше отпустил им Бар–Аббу.
Первосвященники же подговорили толпу просить, чтобы освободил лучше Варавву.
А первосвященики натовп підмовили, щоб краще пустив їм Варавву.
But the chief priests moved the people, that he should rather release Barabbas unto them.
οἱ δὲ ἀρχιερει̃ς ἀνέσεισαν τòν ὄχλον ἵνα μα̃λλον τòν Βαραββα̃ν ἀπολύση̨ αὐτοι̃ς
12
Пилат, отвечая, опять сказал им: что же хотите, чтобы я сделал с Тем, Которого вы называете Царем Иудейским?
«А как мне поступить с тем, кого вы зовете царем иудеев?» — снова говорит Пилат.
— Что же мне тогда делать с Тем, Кого вы называете Царем иудеев? — спросил Пилат.
Пилат же промовив ізнов їм у відповідь: А що ж я чинитиму з Тим, що Його ви Юдейським Царем називаєте?
And Pilate answered and said again unto them, What will ye then that I shall do unto him whom ye call the King of the Jews?
ὁ δὲ Πιλα̃τος πάλιν ἀποκριθεὶς ἔλεγεν αὐτοι̃ς τί οὐ̃ν θέλετε ποιήσω ὃν λέγετε τòν βασιλέα τω̃ν ’Ιουδαίων
13
Они опять закричали: распни Его.
«На крест Его!» — снова закричали они.
— Распни Его! — закричала толпа.
Вони ж стали кричати знов: Розіпни Його!
And they cried out again, Crucify him.
οἱ δὲ πάλιν ἔκραξαν σταύρωσον αὐτόν
14
Пилат сказал им: какое же зло сделал Он? Но они еще сильнее закричали: распни Его.
«А что дурного Он сделал?» — говорит им Пилат. Но они вопили все громче и громче: «На крест Его!»
— А что Он сделал плохого? — спросил Пилат. Однако толпа кричала все громче: — Распни Его!
Пилат же сказав їм: Яке ж зло вчинив Він? А вони ще сильніше кричали: Розіпни Його!...
Then Pilate said unto them, Why, what evil hath he done? And they cried out the more exceedingly, Crucify him.
ὁ δὲ Πιλα̃τος ἔλεγεν αὐτοι̃ς τί γὰρ ἐποίησεν κακόν οἱ δὲ περισσω̃ς ἔκραξαν σταύρωσον αὐτόν
15
Тогда Пилат, желая сделать угодное народу, отпустил им Варавву, а Иисуса, бив, предал на распятие.
Пилат, желая угодить толпе, освободил им Бар–Аббу, а Иисуса приговорил к распятию, велев сперва бичевать.
Пилат, чтобы удовлетворить толпу, освободил им Варавву, а Иисуса отдал на распятие, приказав сперва бичевать Его.
Пилат же хотів догодити народові, і відпустив їм Варавву. І видав Ісуса, збичувавши, щоб розп"ятий був.
And so Pilate, willing to content the people, released Barabbas unto them, and delivered Jesus, when he had scourged him, to be crucified.
ὁ δὲ Πιλα̃τος βουλόμενος τω̨̃ ὄχλω̨ τò ἱκανòν ποιη̃σαι ἀπέλυσεν αὐτοι̃ς τòν Βαραββα̃ν καὶ παρέδωκεν τòν ’Ιησου̃ν φραγελλώσας ἵνα σταυρωθη̨̃
16
А воины отвели Его внутрь двора, то есть в преторию, и собрали весь полк,
Воины увели Его внутрь дворца, в помещение для солдат, и созвали весь отряд.
Солдаты отвели Иисуса во двор резиденции наместника и созвали весь полк.
Вояки ж повели Його до середини двору, цебто в преторій, і цілий відділ скликають.
And the soldiers led him away into the hall, called Praetorium; and they call together the whole band.
οἱ δὲ στρατιω̃ται ἀπήγαγον αὐτòν ἔσω τη̃ς αὐλη̃ς ὅ ἐστιν πραιτώριον καὶ συγκαλου̃σιν ὅλην τὴν σπει̃ραν
17
и одели Его в багряницу, и, сплетши терновый венец, возложили на Него;
Они надели на Него пурпурный плащ, а на голову венок, который сплели из колючек,
Они одели Его в пурпурную мантию и, сплетя венок из терновника, надели на Него.
І вони зодягли Його в багряницю і, сплівши з тернини вінка, поклали на Нього.
And they clothed him with purple, and platted a crown of thorns, and put it about his head,
καὶ ἐνδιδύσκουσιν αὐτòν πορφύραν καὶ περιτιθέασιν αὐτω̨̃ πλέξαντες ἀκάνθινον στέφανον
18
и начали приветствовать Его: радуйся, Царь Иудейский!
и стали приветствовать Его: «Да здравствует царь иудеев!»
— Да здравствует Царь иудеев! — приветствовали они.
І вітати Його зачали: Радій, Царю Юдейський!
And began to salute him, Hail, King of the Jews!
καὶ ἤρξαντο ἀσπάζεσθαι αὐτόν χαι̃ρε βασιλευ̃ τω̃ν ’Ιουδαίων
19
И били Его по голове тростью, и плевали на Него, и, становясь на колени, кланялись Ему.
А потом били Его палкой по голове, плевали в Него и, становясь на колени, простирались ниц перед Ним.
Они били Его тростью по голове и плевали на Него, падали перед Ним на колени и кланялись Ему.
І тростиною по голові Його били, і плювали на Нього. І навколішки кидалися та вклонялись Йому...
And they smote him on the head with a reed, and did spit upon him, and bowing their knees worshipped him.
καὶ ἔτυπτον αὐτου̃ τὴν κεφαλὴν καλάμω̨ καὶ ἐνέπτυον αὐτω̨̃ καὶ τιθέντες τὰ γόνατα προσεκύνουν αὐτω̨̃
20
Когда же насмеялись над Ним, сняли с Него багряницу, одели Его в собственные одежды Его и повели Его, чтобы распять Его.
Наглумившись, они сняли с Него пурпурный плащ и надели на Него Его собственную одежду. Его повели на распятие.
Вдоволь наиздевавшись, они сняли с Него пурпурную мантию, одели Иисуса в Его собственную одежду и вывели на распятие.
І коли назнущалися з Нього, зняли з Нього багряницю, і наділи на Нього одежу Його. І Його повели, щоб розп"ясти Його.
And when they had mocked him, they took off the purple from him, and put his own clothes on him, and led him out to crucify him.
καὶ ὅτε ἐνέπαιξαν αὐτω̨̃ ἐξέδυσαν αὐτòν τὴν πορφύραν καὶ ἐνέδυσαν αὐτòν τὰ ἱμάτια αὐτου̃ καὶ ἐξάγουσιν αὐτòν ἵνα σταυρώσωσιν αὐτόν
21
И заставили проходящего некоего Киринеянина Симона, отца Александрова и Руфова, идущего с поля, нести крест Его.
Одного прохожего, Симона из Кире́ны, отца Александра и Ру́фа, — он шел из деревни — заставили нести Его крест.
По дороге они остановили человека, шедшего с поля, — это был Симон из Кирены, отец Александра и Руфа, — и заставили его нести крест.
І одного перехожого, що з поля вертався, Симона Кірінеянина, батька Олександра та Руфа, змусили, щоб хреста Йому ніс.
And they compel one Simon a Cyrenian, who passed by, coming out of the country, the father of Alexander and Rufus, to bear his cross.
καὶ ἀγγαρεύουσιν παράγοντά τινα Σίμωνα κυρηναι̃ον ἐρχόμενον ἀπ’ ἀγρου̃ τòν πατέρα ’Αλεξάνδρου καὶ ’Ρούφου ἵνα ἄρη̨ τòν σταυρòν αὐτου̃
22
И привели Его на место Голгофу, что значит: Лобное место.
Его приводят на место, которое зовется Голго́фа, что в переводе значит «Череп».
Иисуса привели на место, называемое Голгофа (что означает «Лобное место» ).
І Його привели на місце Голгофу, що значить Череповище.
And they bring him unto the place Golgotha, which is, being interpreted, The place of a skull.
καὶ φέρουσιν αὐτòν ἐπὶ τòν Γολγοθα̃ν τόπον ὅ ἐστιν μεθερμηνευόμενον κρανίου τόπος
23
И давали Ему пить вино со смирною; но Он не принял.
Ему предлагали вина с дурманящим питьем, но Он не стал пить.
Солдаты дали Ему вино, смешанное со смирной, но Он не стал пить.
І давали Йому пити вина, із миррою змішаного, але Він не прийняв.
And they gave him to drink wine mingled with myrrh: but he received it not.
καὶ ἐδίδουν αὐτω̨̃ ἐσμυρνισμένον οἰ̃νον ὃς δὲ οὐκ ἔλαβεν
24
Распявшие Его делили одежды Его, бросая жребий, кому что взять.
Потом Его прибивают к кресту и делят между собой Его одежду, бросая жребий, кому что взять.
Они распяли Иисуса, а Его одежду поделили между собой, бросая жребий, кому что взять.
І Його розп"яли, і поділили одежу Його, кинувши жереб про неї, хто що візьме.
And when they had crucified him, they parted his garments, casting lots upon them, what every man should take.
καὶ σταυρου̃σιν αὐτòν καὶ διαμερίζονται τὰ ἱμάτια αὐτου̃ βάλλοντες κλη̃ρον ἐπ’ αὐτὰ τίς τί ἄρη̨
25
Был час третий, и распяли Его.
Было девять часов утра, когда Его распяли.
Когда Его распяли, был третий час.
Була ж третя година, як Його розп"яли.
And it was the third hour, and they crucified him.
ἠ̃ν δὲ ὥρα τρίτη καὶ ἐσταύρωσαν αὐτόν
26
И была надпись вины Его: Царь Иудейский.
Над головой у Него была надпись с указанием вины: ЦАРЬ ИУДЕЕВ.
Надпись, указывавшая Его вину, гласила: «ЦАРЬ ИУДЕЕВ».
І був написаний напис провини Його: Цар Юдейський.
And the superscription of his accusation was written over, THE KING OF THE JEWS.
καὶ ἠ̃ν ἡ ἐπιγραφὴ τη̃ς αἰτίας αὐτου̃ ἐπιγεγραμμένη ὁ βασιλεὺς τω̃ν ’Ιουδαίων
27
С Ним распяли двух разбойников, одного по правую, а другого по левую {сторону} Его.
Вместе с Ним распяли двух преступников, одного справа, а другого слева от Него.
Вместе с Ним распяли и двух разбойников, одного по правую, другого по левую сторону от Него.
Тоді розп"ято з Ним двох розбійників, одного праворуч, і одного ліворуч Його.
And with him they crucify two thieves; the one on his right hand, and the other on his left.
καὶ σὺν αὐτω̨̃ σταυρου̃σιν δύο λη̨στάς ἕνα ἐκ δεξιω̃ν καὶ ἕνα ἐξ εὐωνύμων αὐτου̃
28
И сбылось слово Писания: и к злодеям причтен.
 
И исполнилось Писание, где говорится: «И был причислен к преступникам».
І збулося Писання, що каже: До злочинців Його зараховано!
And the scripture was fulfilled, which saith, And he was numbered with the transgressors.
 
29
Проходящие злословили Его, кивая головами своими и говоря: э! разрушающий храм, и в три дня созидающий!
Прохожие бранили Его, презрительно качая головой, и говорили: «Эй Ты! Ну что, разрушил Храм и в три дня построил?!
Проходившие мимо бранили Его. Качая головами, они говорили: — Ну что? Ты ведь собирался разрушить храм и в три дня отстроить его!
А хто побіч проходив, то Його лихословили, головами своїми хитали й казали: Отак! Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш,
And they that passed by railed on him, wagging their heads, and saying, Ah, thou that destroyest the temple, and buildest it in three days,
καὶ οἱ παραπορευόμενοι ἐβλασφήμουν αὐτòν κινου̃ντες τὰς κεφαλὰς αὐτω̃ν καὶ λέγοντες οὐὰ ὁ καταλύων τòν ναòν καὶ οἰκοδομω̃ν ἐν τρισὶν ἡμέραις
30
спаси Себя Самого и сойди со креста.
Спаси самого себя — сойди с креста!»
Спаси Себя, сойди с креста!
зійди із хреста, та спаси Самого Себе!
Save thyself, and come down from the cross.
σω̃σον σεαυτòν καταβὰς ἀπò του̃ σταυρου̃
31
Подобно и первосвященники с книжниками, насмехаясь, говорили друг другу: других спасал, а Себя не может спасти.
Так издевались над Ним и старшие священники с учителями Закона. «Других спасал, — говорили они, — а себя спасти не может.
Первосвященники и учители Закона тоже насмехались над Иисусом: — Спасал других, — говорили они, — а Себя спасти не может!
Теж і первосвященики з книжниками глузували й один до одного казали: Він інших спасав, а Самого Себе не може спасти!
Likewise also the chief priests mocking said among themselves with the scribes, He saved others; himself he cannot save.
ὁμοίως καὶ οἱ ἀρχιερει̃ς ἐμπαίζοντες πρòς ἀλλήλους μετὰ τω̃ν γραμματέων ἔλεγον ἄλλους ἔσωσεν ἑαυτòν οὐ δύναται σω̃σαι
32
Христос, Царь Израилев, пусть сойдет теперь с креста, чтобы мы видели, и уверуем. И распятые с Ним поносили Его.
Помазанник, Царь Израиля! Пусть сойдет с креста у нас на глазах — тогда Ему поверим!» Даже те, что были с Ним распяты, оскорбляли Его.
Христос, Царь Израиля! Пусть Он сойдет с креста, чтобы мы увидели и поверили. Также оскорбляли Его и распятые вместе с Ним.
Христос, Цар Ізраїлів, нехай зійде тепер із хреста, щоб побачили ми та й увірували. Навіть ті, що разом із Ним були розп"яті, насміхалися з Нього...
Let Christ the King of Israel descend now from the cross, that we may see and believe. And they that were crucified with him reviled him.
ὁ Χριστòς ὁ βασιλεὺς ’Ισραὴλ καταβάτω νυ̃ν ἀπò του̃ σταυρου̃ ἵνα ἴδωμεν καὶ πιστεύσωμεν καὶ οἱ συνεσταυρωμένοι σὺν αὐτω̨̃ ὠνείδιζον αὐτόν
33
В шестом же часу настала тьма по всей земле и {продолжалась} до часа девятого.
В полдень по всей земле настала тьма до трех часов дня.
В полдень по всей земле стало темно, и это продолжалось до трех часов дня.
А як шоста година настала, то аж до години дев"ятої темрява стала по цілій землі.
And when the sixth hour was come, there was darkness over the whole land until the ninth hour.
καὶ γενομένης ὥρας ἕκτης σκότος ἐγένετο ἐφ’ ὅλην τὴν γη̃ν ἕως ὥρας ἐνάτης
34
В девятом часу возопил Иисус громким голосом: Элои! Элои! ламма савахфани? - что значит: Боже Мой! Боже Мой! для чего Ты Меня оставил?
А в три часа Иисус вскрикнул громким голосом: «Элои́, Элои́, лема́ савахта́ни?» В переводе это значит: «Боже Мой, Боже Мой! Зачем Ты Меня оставил?»
В три часа Иисус громко крикнул: — Элои, Элои, лема савахтани? (что означает: «Боже Мой, Боже Мой, почему Ты Меня оставил?»)
О годині ж дев"ятій Ісус скрикнув голосом гучним та й вимовив: Елої, Елої, лама савахтані, що в перекладі значить: Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?
And at the ninth hour Jesus cried with a loud voice, saying, Eloi, Eloi, lama sabachthani? which is, being interpreted, My God, my God, why hast thou forsaken me?
καὶ τη̨̃ ἐνάτη̨ ὥρα̨ ἐβόησεν ὁ ’Ιησου̃ς φωνη̨̃ μεγάλη̨ ελωι ελωι λεμα σαβαχθανι ὅ ἐστιν μεθερμηνευόμενον ὁ θεός μου ὁ θεός μου εἰς τί ἐγκατέλιπές με
35
Некоторые из стоявших тут, услышав, говорили: вот, Илию зовет.
Некоторые из тех, кто стоял рядом, услышав Его слова, говорили: «Слышите, зовет Илию!»
Некоторые из стоявших поблизости, услышав это, сказали: — Слышите, Илию зовет!
Дехто ж із тих, що стояли навколо, це почули й казали: Ось Він кличе Іллю!
And some of them that stood by, when they heard it, said, Behold, he calleth Elias.
καί τινες τω̃ν παρεστηκότων ἀκούσαντες ἔλεγον ἴδε ’Ηλίαν φωνει̃
36
А один побежал, наполнил губку уксусом и, наложив на трость, давал Ему пить, говоря: постойте, посмотрим, придет ли Илия снять Его.
А один подбежал, намочил губку в кислом питье и стал Его поить, говоря: «Ну‑ка, посмотрим, придет Илия снять Его или нет?»
Один из них подбежал и, пропитав губку кислым вином, насадил ее на палку и дал Иисусу пить. — Подождите, давайте посмотрим, придет Илия снять Его или нет, — сказал он.
А один із них побіг, намочив губку оцтом, настромив на тростину, і давав Йому пити й казав: Чекайте, побачим, чи прийде Ілля Його зняти!
And one ran and filled a spunge full of vinegar, and put it on a reed, and gave him to drink, saying, Let alone; let us see whether Elias will come to take him down.
δραμὼν δέ τις καὶ γεμίσας σπόγγον ὄξους περιθεὶς καλάμω̨ ἐπότιζεν αὐτόν λέγων ἄφετε ἴδωμεν εἰ ἔρχεται ’Ηλίας καθελει̃ν αὐτόν
37
Иисус же, возгласив громко, испустил дух.
Иисус, вскрикнув громким голосом, испустил дух.
Громко вскрикнув, Иисус испустил дух.
А Ісус скрикнув голосом гучним, і духа віддав!...
And Jesus cried with a loud voice, and gave up the ghost.
ὁ δὲ ’Ιησου̃ς ἀφεὶς φωνὴν μεγάλην ἐξέπνευσεν
38
И завеса в храме раздралась надвое, сверху донизу.
Завеса в Храме разодралась надвое, сверху донизу.
И завеса в храме разорвалась надвое сверху донизу.
І в храмі завіса роздерлась надвоє, від верху аж додолу.
And the veil of the temple was rent in twain from the top to the bottom.
καὶ τò καταπέτασμα του̃ ναου̃ ἐσχίσθη εἰς δύο ἀπ’ ἄνωθεν ἕως κάτω
39
Сотник, стоявший напротив Его, увидев, что Он, так возгласив, испустил дух, сказал: истинно Человек Сей был Сын Божий.
Центурион, стоявший перед крестом, видел, как Иисус испустил дух, и сказал: «Поистине этот человек был Сыном Бога!»
Стоявший напротив Иисуса сотник, увидев, как Он испустил дух, сказал: — Этот Человек действительно был Сыном Бога!
А сотник, що насупроти Нього стояв, як побачив, що Він отак духа віддав, то промовив: Чоловік Цей був справді Син Божий!
And when the centurion, which stood over against him, saw that he so cried out, and gave up the ghost, he said, Truly this man was the Son of God.
ἰδὼν δὲ ὁ κεντυρίων ὁ παρεστηκὼς ἐξ ἐναντίας αὐτου̃ ὅτι οὕτως ἐξέπνευσεν εἰ̃πεν ἀληθω̃ς οὑ̃τος ὁ ἄνθρωπος υἱòς θεου̃ ἠ̃ν
40
Были {тут} и женщины, которые смотрели издали: между ними была и Мария Магдалина, и Мария, мать Иакова меньшего и Иосии, и Саломия,
Было там и несколько женщин, которые смотрели издали, среди них Мария Магдали́на, Мария, мать Иакова младшего и Иосета, и Саломе́я;
Там были и женщины, которые издали наблюдали за происходящим. Среди них была Мария Магдалина, Мария, мать Иакова младшего и Иосии, и Саломия.
Були ж і жінки, що дивились здалека, між ними Марія Магдалина, і Марія, мати Якова Молодшого та Йосії, і Саломія,
There were also women looking on afar off: among whom was Mary Magdalene, and Mary the mother of James the less and of Joses, and Salome;
ἠ̃σαν δὲ καὶ γυναι̃κες ἀπò μακρόθεν θεωρου̃σαι ἐν αἱ̃ς καὶ Μαρία ἡ Μαγδαληνὴ καὶ Μαρία ἡ ’Ιακώβου του̃ μικρου̃ καὶ ’Ιωση̃τος μήτηρ καὶ Σαλώμη
41
которые и тогда, как Он был в Галилее, следовали за Ним и служили Ему, и другие многие, вместе с Ним пришедшие в Иерусалим.
они обычно сопровождали Его и заботились о Нем, когда Он был в Галилее. Было много и других женщин, которые пришли с Ним в Иерусалим.
Они следовали за Иисусом, когда Он был в Галилее, и прислуживали Ему. Там было много и других женщин, которые пришли с Ним в Иерусалим.
що вони, як Він був у Галілеї, ходили за Ним та Йому прислуговували; і інших багато, що до Єрусалиму прийшли з Ним.
Who also, when he was in Galilee, followed him, and ministered unto him;) and many other women which came up with him unto Jerusalem.
αἳ ὅτε ἠ̃ν ἐν τη̨̃ Γαλιλαία̨ ἠκολούθουν αὐτω̨̃ καὶ διηκόνουν αὐτω̨̃ καὶ ἄλλαι πολλαὶ αἱ συναναβα̃σαι αὐτω̨̃ εἰς ’Ιεροσόλυμα
42
И как уже настал вечер, - потому что была пятница, то есть {день} перед субботою, -
Уже был вечер. А так как это была пятница, то есть канун субботы,
Был день приготовления к субботе. Вечером
А коли настав вечір, через те, що було Приготовлення, цебто перед суботою,
And now when the even was come, because it was the preparation, that is, the day before the sabbath,
καὶ ἤδη ὀψίας γενομένης ἐπεὶ ἠ̃ν παρασκευή ὅ ἐστιν προσάββατον
43
пришел Иосиф из Аримафеи, знаменитый член совета, который и сам ожидал Царствия Божия, осмелился войти к Пилату, и просил тела Иисусова.
то Иосиф из Аримафе́и, влиятельный член Совета (он тоже ждал Царства Божьего), осмелился явиться к Пилату и попросить тело Иисуса.
Иосиф из Аримафеи, влиятельный член Совета, который и сам был из числа ожидавших Божьего Царства, осмелился пойти к Пилату и попросить тело Иисуса.
прийшов Йосип із Ариматеї, радник поважний, що сам сподівавсь Царства Божого, і сміливо ввійшов до Пилата, і просив тіла Ісусового.
Joseph of Arimathaea, an honourable counsellor, which also waited for the kingdom of God, came, and went in boldly unto Pilate, and craved the body of Jesus.
ἐλθὼν ’Ιωσὴφ ὁ ἀπò ’Αριμαθαίας εὐσχήμων βουλευτής ὃς καὶ αὐτòς ἠ̃ν προσδεχόμενος τὴν βασιλείαν του̃ θεου̃ τολμήσας εἰση̃λθεν πρòς τòν Πιλα̃τον καὶ ἠ̨τήσατο τò σω̃μα του̃ ’Ιησου̃
44
Пилат удивился, что Он уже умер, и, призвав сотника, спросил его, давно ли умер?
Пилат был удивлен, что Он уже умер, и, позвав центуриона, спросил, давно ли умер Иисус.
Пилат удивился, услышав, что Иисус так скоро умер. Он позвал сотника и спросил, давно ли Иисус умер.
А Пилат здивувався, щоб Він міг уже вмерти. І, покликавши сотника, запитався його, чи давно вже Розп"ятий помер.
And Pilate marvelled if he were already dead: and calling unto him the centurion, he asked him whether he had been any while dead.
ὁ δὲ Πιλα̃τος ἐθαύμασεν εἰ ἤδη τέθνηκεν καὶ προσκαλεσάμενος τòν κεντυρίωνα ἐπηρώτησεν αὐτòν εἰ πάλαι ἀπέθανεν
45
И, узнав от сотника, отдал тело Иосифу.
Удостоверившись, он позволил Иосифу забрать мертвое тело.
Узнав от сотника, что Иисус действительно мертв, он отдал тело Иосифу.
І, дізнавшись від сотника, він подарував тіло Йосипові.
And when he knew it of the centurion, he gave the body to Joseph.
καὶ γνοὺς ἀπò του̃ κεντυρίωνος ἐδωρήσατο τò πτω̃μα τω̨̃ ’Ιωσήφ
46
Он, купив плащаницу и сняв Его, обвил плащаницею, и положил Его во гробе, который был высечен в скале, и привалил камень к двери гроба.
Тот, купив погребальное полотно и сняв тело, завернул его в полотно, положил в гробницу, которая была высечена в скале, и привалил камень ко входу в гробницу.
Иосиф купил льняное полотно, снял тело, обернул его полотном и положил в вырубленную в скале гробницу. Ко входу в гробницу он привалил камень.
А Йосип купив плащаницю, і, знявши Його, обгорнув плащаницею, та й поклав Його в гробі, що в скелі був висічений. І каменя привалив до могильних дверей.
And he bought fine linen, and took him down, and wrapped him in the linen, and laid him in a sepulchre which was hewn out of a rock, and rolled a stone unto the door of the sepulchre.
καὶ ἀγοράσας σινδόνα καθελὼν αὐτòν ἐνείλησεν τη̨̃ σινδόνι καὶ ἔθηκεν αὐτòν ἐν μνημείω̨ ὃ ἠ̃ν λελατομημένον ἐκ πέτρας καὶ προσεκύλισεν λίθον ἐπὶ τὴν θύραν του̃ μνημείου
47
Мария же Магдалина и Мария Иосиева смотрели, где Его полагали.
А Мария Магдалина и Мария, мать Иосета, смотрели и видели, где Он был похоронен.
А Мария Магдалина и Мария, мать Иосии, видели, куда Он был положен.
Марія ж Магдалина й Марія, мати Йосієва, дивилися, де ховали Його.
And Mary Magdalene and Mary the mother of Joses beheld where he was laid.
ἡ δὲ Μαρία ἡ Μαγδαληνὴ καὶ Μαρία ἡ ’Ιωση̃τος ἐθεώρουν που̃ τέθειται