Вторая книга Царств | 2 Samuel | שמואל ב, Глава 15

1
После сего Авессалом завел у себя колесницы и лошадей и пятьдесят скороходов.
После этого Авессалом завел себе колесницу, запряженную конями, и пятьдесят воинов сопровождали его.
После этого Авессалом завел себе колесницу, лошадей и свиту из пятидесяти человек, чтобы бежали перед ним.
І сталося по тому, і завів собі Авесалом повоза та коні, та п"ятдесят чоловіка, що бігали перед ним.
In the course of time, Absalom provided himself with a chariot and horses and with fifty men to run ahead of him.
וַיְהִי מֵאַחֲרֵי כֵן, וַיַּעַשׂ לוֹ אַבְשָׁלוֹם, מֶרְכָּבָה וְסֻסִים; וַחֲמִשִּׁים אִישׁ רָצִים לְפָנָיו׃
2
И вставал Авессалом рано утром, и становился при дороге у ворот, и когда кто-нибудь, имея тяжбу, шел к царю на суд, то Авессалом подзывал его к себе и спрашивал: из какого города ты? И когда тот отвечал: из такого-то колена Израилева раб твой,
С самого утра он становился у дороги к городским воротам и всякого, кто шел со своим делом на суд к царю, подзывал к себе и расспрашивал: «Из какого ты города?» — «Раб твой из такого‑то племени Израиля», — отвечал тот.
Он вставал рано утром и становился у обочины дороги, которая вела к городским воротам. Всякий раз, когда кто-нибудь шел с жалобой на суд к царю, Авессалом подзывал его и спрашивал: — Из какого ты города? Тот отвечал: — Твой слуга из такого-то израильского рода.
І вставав Авесалом рано, та й ставав при дорозі до брами. І, бувало, кожного чоловіка, що мав суперечку та йшов до царя на суд, то Авесалом кликав його та й питав: З якого ти міста? І той говорив: З одного з Ізраїлевих племен твій раб.
He would get up early and stand by the side of the road leading to the city gate. Whenever anyone came with a complaint to be placed before the king for a decision, Absalom would call out to him, "What town are you from?" He would answer, "Your servant is from one of the tribes of Israel."
וְהִשְׁכִּים אַבְשָׁלוֹם, וְעָמַד עַל־יַד דֶּרֶךְ הַשָּׁעַר; וַיְהִי כָּל־הָאִישׁ אֲשֶׁר־יִהְיֶה־לּוֹ־רִיב לָבוֹא אֶל־הַמֶּלֶךְ לַמִּשְׁפָּט, וַיִּקְרָא אַבְשָׁלוֹם אֵלָיו וַיֹּאמֶר, אֵי־מִזֶּה עִיר אַתָּה, וַיֹּאמֶר מֵאַחַד שִׁבְטֵי־יִשְׂרָאֵל עַבְדֶּךָ׃
3
тогда говорил ему Авессалом: вот, дело твое доброе и справедливое, но у царя некому выслушать тебя.
«Да, дело твое ясное и верное, — продолжал Авессалом, — но у царя никто не станет слушать тебя.
И Авессалом говорил ему: — Да, закон на твоей стороне, но у царя тебя выслушать некому.
І говорив до нього Авесалом: Дивися, слова твої добрі та слушні, та в царя нема кому тебе вислухати.
Then Absalom would say to him, "Look, your claims are valid and proper, but there is no representative of the king to hear you."
וַיֹּאמֶר אֵלָיו אַבְשָׁלוֹם, רְאֵה דְבָרֶךָ טוֹבִים וּנְכֹחִים; וְשֹׁמֵעַ אֵין־לְךָ מֵאֵת הַמֶּלֶךְ׃
4
И говорил Авессалом: о, если бы меня поставили судьею в этой земле! ко мне приходил бы всякий, кто имеет спор и тяжбу, и я судил бы его по правде.
Кто бы сделал меня судьей над этой страной?! Я бы удовлетворял всех, кто приходит ко мне со своей тяжбой».
Затем Авессалом добавлял: — Если бы только меня назначили судьей страны! Тогда всякий, у кого есть жалоба или тяжба, мог бы приходить ко мне, и я бы разбирал его дело по справедливости.
І говорив Авесалом: Коли б мене настановлено суддею в Краю, то до мене приходив би кожен чоловік, що мав би суперечку чи судову справу, а я виправдував би його.
And Absalom would add, "If only I were appointed judge in the land! Then everyone who has a complaint or case could come to me and I would see that he gets justice."
וַיֹּאמֶר אַבְשָׁלוֹם, מִי־יְשִׂמֵנִי שֹׁפֵט בָּאָרֶץ; וְעָלַי, יָבוֹא כָּל־אִישׁ אֲשֶׁר־יִהְיֶה־לּוֹ־רִיב וּמִשְׁפָּט וְהִצְדַּקְתִּיו׃
5
И когда подходил кто-нибудь поклониться ему, то он простирал руку свою и обнимал его и целовал его.
А когда кто‑нибудь подходил поклониться ему, он, удерживая подошедшего, целовал его.
И всякий раз, когда кто-нибудь подходил, чтобы поклониться ему, Авессалом протягивал руку, обнимал его и целовал.
І, бувало, коли хто підходив поклонитися йому, то він простягав свою руку, і хапав його та цілував його.
Also, whenever anyone approached him to bow down before him, Absalom would reach out his hand, take hold of him and kiss him.
וְהָיָה בִּקְרָב־אִישׁ, לְהִשְׁתַּחֲוֹת לוֹ; וְשָׁלַח אֶת־יָדוֹ וְהֶחֱזִיק לוֹ וְנָשַׁק לוֹ׃
6
Так поступал Авессалом со всяким Израильтянином, приходившим на суд к царю, и вкрадывался Авессалом в сердце Израильтян.
Так Авессалом поступал со всеми израильтянами, приходившими на суд к царю, и ему удалось ввести израильтян в заблуждение.
Так Авессалом вел себя со всеми израильтянами, которые приходили к царю в поисках справедливости; так он вкрадывался в сердца всех израильтян.
І робив Авесалом, як ось це, усьому Ізраїлеві, хто приходив на суд до царя. І крав Авесалом серця Ізраїлевих людей!
Absalom behaved in this way toward all the Israelites who came to the king asking for justice, and so he stole the hearts of the men of Israel.
וַיַּעַשׂ אַבְשָׁלוֹם כַּדָּבָר הַזֶּה לְכָל־יִשְׂרָאֵל, אֲשֶׁר־יָבֹאוּ לַמִּשְׁפָּט אֶל־הַמֶּלֶךְ; וַיְגַנֵּב אַבְשָׁלוֹם, אֶת־לֵב אַנְשֵׁי יִשְׂרָאֵל׃
7
По прошествии сорока лет {царствования Давида,} Авессалом сказал царю: пойду я и исполню обет мой, который я дал Господу, в Хевроне;
По прошествии четырех лет, Авессалом обратился к царю: «Позволь мне отлучиться, чтобы исполнить в Хевроне обет, который я дал Господу.
В конце четвертого года Авессалом сказал царю: — Позволь мне отправиться в Хеврон и исполнить клятву, которую я дал Господу.
І сталося в кінці сорока літ, і сказав Авесалом до царя: Піду я та виповню обітницю мою, що я обіцяв був Господеві в Хевроні.
At the end of four years, Absalom said to the king, "Let me go to Hebron and fulfill a vow I made to the LORD.
וַיְהִי מִקֵּץ אַרְבָּעִים שָׁנָה; וַיֹּאמֶר אַבְשָׁלוֹם אֶל־הַמֶּלֶךְ, אֵלֲכָה נָּא, וַאֲשַׁלֵּם אֶת־נִדְרִי אֲשֶׁר־נָדַרְתִּי לַיהוָה בְּחֶבְרוֹן׃
8
ибо я, раб твой, живя в Гессуре в Сирии, дал обет: если Господь возвратит меня в Иерусалим, то я принесу жертву Господу.
Живя в Гешу́ре, в Ара́ме, дал обет раб твой: "Если Господь вернет меня в Иерусалим, то я совершу служение Господу"». —
Когда твой слуга жил в Гешуре в Араме, я дал такую клятву: Если Господь возвратит меня в Иерусалим, я поклонюсь Господу в Хевроне.
Бо раб твій, коли осів був у Ґешурі в Арамі, склав обітницю, говорячи: Якщо Господь справді поверне мене до Єрусалиму, то я буду служити Господеві.
While your servant was living at Geshur in Aram, I made this vow: "If the LORD takes me back to Jerusalem, I will worship the LORD in Hebron.""
כִּי־נֵדֶר נָדַר עַבְדְּךָ, בְּשִׁבְתִּי בִגְשׁוּר בַּאֲרָם לֵאמֹר; אִם־יְשִׁיב (יָשׁוֹב) יְשִׁיבֵנִי יְהוָה יְרוּשָׁלִַם, וְעָבַדְתִּי אֶת־יְהוָה׃
9
И сказал ему царь: иди с миром. И встал он и пошел в Хеврон.
«Иди с миром», — ответил царь, и Авессалом отправился в Хеврон.
Царь сказал ему: — Иди с миром. И он отправился в Хеврон.
І сказав йому цар: Іди з миром! І той устав та й пішов до Хеврону.
The king said to him, "Go in peace." So he went to Hebron.
וַיֹּאמֶר־לוֹ הַמֶּלֶךְ לֵךְ בְּשָׁלוֹם; וַיָּקָם וַיֵּלֶךְ חֶבְרוֹנָה׃
10
И разослал Авессалом лазутчиков во все колена Израилевы, сказав: когда вы услышите звук трубы, то говорите: Авессалом воцарился в Хевроне.
Во все племена Израиля Авессалом тайно разослал своих людей с приказом: «Как услышите, что трубят в рог, кричите: "Авессалом воцарился в Хевроне!"»
Авессалом разослал тайных вестников по всем родам Израиля, чтобы сказать: — Как только вы услышите звук рогов, говорите: «Авессалом воцарился в Хевроне».
І порозсилав Авесалом вивідувачів по всіх Ізраїлевих племенах, говорячи: Коли ви почуєте сурмлення сурми, то скажете: Зацарював Авесалом у Хевроні!
Then Absalom sent secret messengers throughout the tribes of Israel to say, "As soon as you hear the sound of the trumpets, then say, "Absalom is king in Hebron.""
וַיִּשְׁלַח אַבְשָׁלוֹם מְרַגְּלִים, בְּכָל־שִׁבְטֵי יִשְׂרָאֵל לֵאמֹר; כְּשָׁמְעֲכֶם אֶת־קוֹל הַשֹּׁפָר, וַאֲמַרְתֶּם מָלַךְ אַבְשָׁלוֹם בְּחֶבְרוֹן׃
11
С Авессаломом пошли из Иерусалима двести человек, которые были приглашены им, и пошли по простоте своей, не зная, в чем дело.
Из Иерусалима вместе с Авессаломом отправились двести человек, которых он пригласил. Они пошли, не зная в чем дело и ничего не подозревая.
Вместе с Авессаломом из Иерусалима пошли двести человек. Они шли, чистосердечно приняв приглашение, и ничего не знали об этом деле.
А з Авесаломом пішли двісті чоловіка з Єрусалиму, що були покликані; а йшли вони в простоті своїй, і нічого не знали.
Two hundred men from Jerusalem had accompanied Absalom. They had been invited as guests and went quite innocently, knowing nothing about the matter.
וְאֶת־אַבְשָׁלוֹם, הָלְכוּ מָאתַיִם אִישׁ מִירוּשָׁלִַם, קְרֻאִים וְהֹלְכִים לְתֻמָּם; וְלֹא יָדְעוּ כָּל־דָּבָר׃
12
Во время жертвоприношения Авессалом послал и призвал Ахитофела Гилонянина, советника Давидова, из его города Гило. И составился сильный заговор, и народ стекался и умножался около Авессалома.
Авессалом пригласил на жертвоприношение Ахито́фела, советника Давида, послав за ним в город Гило́, где тот жил. Заговор укреплялся, и все больше народа прибывало к Авессалому.
Принося жертвы, Авессалом послал за гилонитянином Ахитофелом, советником Давида, в его город Гило. Так заговор набирал силу, а сторонников Авессалома становилось все больше и больше.
І послав Авесалом покликати ґілонянина Ахітофела, Давидового дорадника, з його міста з Ґіло, як він мав приносити жертви. І був то сильний бунт, і народ все змножувався з Авесаломом.
While Absalom was offering sacrifices, he also sent for Ahithophel the Gilonite, David"s counselor, to come from Giloh, his hometown. And so the conspiracy gained strength, and Absalom"s following kept on increasing.
וַיִּשְׁלַח אַבְשָׁלוֹם אֶת־אֲחִיתֹפֶל הַגִּילֹנִי יוֹעֵץ דָּוִד, מֵעִירוֹ מִגִּלֹה, בְּזָבְחוֹ אֶת־הַזְּבָחִים; וַיְהִי הַקֶּשֶׁר אַמִּץ, וְהָעָם הוֹלֵךְ וָרָב אֶת־אַבְשָׁלוֹם׃
13
И пришел вестник к Давиду и сказал: сердце Израильтян уклонилось на сторону Авессалома.
К Давиду пришел вестник и сказал: «Израильтяне встали на сторону Авессалома».
К Давиду пришел вестник и сказал ему: — Сердца израильтян на стороне Авессалома.
І прийшов вісник до Давида, говорячи: Серце ізраїльтян стало за Авесаломом.
A messenger came and told David, "The hearts of the men of Israel are with Absalom."
וַיָּבֹא הַמַּגִּיד, אֶל־דָּוִד לֵאמֹר; הָיָה לֶב־אִישׁ יִשְׂרָאֵל אַחֲרֵי אַבְשָׁלוֹם׃
14
И сказал Давид всем слугам своим, которые были при нем в Иерусалиме: встаньте, убежим, ибо не будет нам спасения от Авессалома; спешите, чтобы нам уйти, чтоб он не застиг и не захватил нас, и не навел на нас беды и не истребил города мечом.
Тогда Давид сказал своим придворным, которые были с ним в Иерусалиме: «Надо бежать, иначе никому из нас не спастись от Авессалома. Торопитесь, чтобы он не застиг нас, ведь тогда нам несдобровать — он устроит резню в городе». —
Давид сказал всем своим приближенным, которые были с ним в Иерусалиме: — Собирайтесь! Нам нужно бежать, иначе никто из нас не спасется от Авессалома. Спешите, чтобы нам уйти, иначе он быстро настигнет нас, обрушит на нас беду и предаст город мечу.
І сказав Давид до всіх своїх слуг, що були з ним в Єрусалимі: Уставайте і втікаймо, а то не зможемо втекти перед Авесаломом. Поспішіть відійти, щоб він не поспішив і не догнав нас, і щоб не було нам від нього лиха, і не побив цього міста вістрям меча.
Then David said to all his officials who were with him in Jerusalem, "Come! We must flee, or none of us will escape from Absalom. We must leave immediately, or he will move quickly to overtake us and bring ruin upon us and put the city to the sword."
וַיֹּאמֶר דָּוִד לְכָל־עֲבָדָיו אֲשֶׁר־אִתּוֹ בִירוּשָׁלִַם קוּמוּ וְנִבְרָחָה, כִּי לֹא־תִהְיֶה־לָּנוּ פְלֵיטָה מִפְּנֵי אַבְשָׁלוֹם; מַהֲרוּ לָלֶכֶת, פֶּן־יְמַהֵר וְהִשִּׂגָנוּ וְהִדִּיחַ עָלֵינוּ אֶת־הָרָעָה, וְהִכָּה הָעִיר לְפִי־חָרֶב׃
15
И сказали слуги царские царю: во всем, что угодно господину нашему царю, мы — рабы твои.
«Как бы ни решил господин наш, царь, так мы и поступим», — ответили они царю.
Приближенные царя ответили ему: — Твои слуги готовы исполнить все, что ни решит наш господин, царь.
І сказали цареві царські раби: Усе, що вибере наш пан цар, то при тому твої раби!
The king"s officials answered him, "Your servants are ready to do whatever our lord the king chooses."
וַיֹּאמְרוּ עַבְדֵי־הַמֶּלֶךְ אֶל־הַמֶּלֶךְ; כְּכֹל אֲשֶׁר־יִבְחַר אֲדֹנִי הַמֶּלֶךְ הִנֵּה עֲבָדֶיךָ׃
16
И вышел царь и весь дом его за ним пешком. Оставил же царь десять жен, наложниц [своих], для хранения дома.
Царь и все его домочадцы вместе с ним покинули город, только десять наложниц остались — царь велел им смотреть за дворцом.
И царь тронулся в путь, сопровождаемый всем своим домом, но оставил десять наложниц, чтобы они присматривали за дворцом.
І вийшов цар та ввесь його дім пішки, а цар позоставив десять жінок наложниць, щоб стерегли дім.
The king set out, with his entire household following him; but he left ten concubines to take care of the palace.
וַיֵּצֵא הַמֶּלֶךְ וְכָל־בֵּיתוֹ בְּרַגְלָיו; וַיַּעֲזֹב הַמֶּלֶךְ, אֵת עֶשֶׂר נָשִׁים פִּלַגְשִׁים לִשְׁמֹר הַבָּיִת׃
17
И вышел царь и весь народ пешие, и остановились у Беф-Мерхата.
Вышел из города царь и все его люди, пешие, и сделали остановку в Бет–Мерха́ке.
Царь тронулся в путь, сопровождаемый всем народом, и, пройдя некоторое расстояние, они остановились.
І вийшов цар та ввесь народ пішки, і стали вони в Бет-Гамерхаку.
So the king set out, with all the people following him, and they halted at a place some distance away.
וַיֵּצֵא הַמֶּלֶךְ וְכָל־הָעָם בְּרַגְלָיו; וַיַּעַמְדוּ בֵּית הַמֶּרְחָק׃
18
И все слуги его шли по сторонам его, и все Хелефеи, и все Фелефеи, и все Гефяне до шестисот человек, пришедшие вместе с ним из Гефа, шли впереди царя.
Все приближенные проходили перед ним, все керетяне и пелетяне, все шестьсот человек из Гата, что пришли оттуда вместе с Давидом, все они прошли перед ним.
Все его люди шли за ним вместе со всеми керетитами и пелетитами, а все шестьсот гатян, которые сопровождали его от Гата, шли перед царем.
А всі його слуги йшли перед ним, а також усі керетяни й усі пелетяни та всі ґатяни, шість сотень чоловіка, що прийшли були пішки з Ґату, ішли перед царем.
All his men marched past him, along with all the Kerethites and Pelethites; and all the six hundred Gittites who had accompanied him from Gath marched before the king.
וְכָל־עֲבָדָיו עֹבְרִים עַל־יָדוֹ, וְכָל־הַכְּרֵתִי וְכָל־הַפְּלֵתִי; וְכָל־הַגִּתִּים שֵׁשׁ־מֵאוֹת אִישׁ, אֲשֶׁר־בָּאוּ בְרַגְלוֹ מִגַּת, עֹבְרִים עַל־פְּנֵי הַמֶּלֶךְ׃
19
И сказал царь Еффею Гефянину: зачем и ты идешь с нами? Возвратись и оставайся с тем царем; ибо ты — чужеземец и пришел сюда из своего места;
Он спросил Итта́я из Гата: «А ты зачем идешь с нами? Вернись, служи царю, ведь ты чужеземец, ты уже переселился однажды со своей родины.
Царь сказал гатянину Иттаю: — Зачем тебе идти с нами? Вернись и оставайся с царем Авессаломом. Ты чужеземец, изгнанник из родной земли.
А цар сказав до ґатянина Іттая: Чого підеш і ти з нами? Вернися, і сиди з тим царем, бо ти чужий та й вигнанець зо свого місця.
The king said to Ittai the Gittite, "Why should you come along with us? Go back and stay with King Absalom. You are a foreigner, an exile from your homeland.
וַיֹּאמֶר הַמֶּלֶךְ אֶל־אִתַּי הַגִּתִּי, לָמָּה תֵלֵךְ גַּם־אַתָּה אִתָּנוּ; שׁוּב וְשֵׁב עִם־הַמֶּלֶךְ כִּי־נָכְרִי אַתָּה, וְגַם־גֹּלֶה אַתָּה לִמְקוֹמֶךָ׃
20
вчера ты пришел, а сегодня я заставлю тебя идти с нами? Я иду, куда случится; возвратись и возврати братьев своих с собою, [да сотворит Господь] милость и истину [с тобою]!
Только вчера ты пришел, а сегодня я снова сорву тебя с места?! Я иду, сам не знаю куда, а ты и родичи твои возвращайтесь. Пусть милость и правда сопровождают тебя».
Ты пришел лишь вчера. А сегодня, когда я сам не знаю, куда идти, я заставлю тебя скитаться с нами? Ступай обратно и возьми с собой своих земляков. И пусть будут с тобой милость и верность.
Учора прийшов ти, а сьогодні я мав би турбувати тебе йти з нами? А я йду, куди піду, куди доведеться. Вернися, і забери братів своїх із собою. А Господь учинить тобі милість та правду!
You came only yesterday. And today shall I make you wander about with us, when I do not know where I am going? Go back, and take your countrymen. May kindness and faithfulness be with you."
תְּמוֹל בּוֹאֶךָ, וְהַיּוֹם אֲנוֹעֲךָ (אֲנִיעֲךָ) עִמָּנוּ לָלֶכֶת, וַאֲנִי הוֹלֵךְ, עַל אֲשֶׁר־אֲנִי הוֹלֵךְ; שׁוּב וְהָשֵׁב אֶת־אַחֶיךָ עִמָּךְ חֶסֶד וֶאֱמֶת׃
21
И отвечал Еффей царю и сказал: жив Господь, и да живет господин мой царь: где бы ни был господин мой царь, в жизни ли, в смерти ли, там будет и раб твой.
Отвечал Иттай царю: «Клянусь Господом и клянусь господином моим, царем, где бы ни был царь, живой или мертвый, там будет и раб твой». —
Но Иттай ответил царю: — Верно, как и то, что Господь жив и жив мой господин, царь — где бы ни был господин мой царь, жизнь ли то будет или смерть, там будет и твой слуга.
І відповів Іттай до царя та й сказав: Як живий Господь і живий мій пан цар, тільки в тому місці, в якому буде мій пан цар, чи то на смерть, чи то на життя, то там буде твій раб!
But Ittai replied to the king, "As surely as the LORD lives, and as my lord the king lives, wherever my lord the king may be, whether it means life or death, there will your servant be."
וַיַּעַן אִתַּי אֶת־הַמֶּלֶךְ וַיֹּאמַר; חַי־יְהוָה, וְחֵי אֲדֹנִי הַמֶּלֶךְ, כִּי אִם־בִּמְקוֹם אֲשֶׁר יִהְיֶה־שָּׁם אֲדֹנִי הַמֶּלֶךְ, אִם־לְמָוֶת אִם־לְחַיִּים, כִּי־שָׁם יִהְיֶה עַבְדֶּךָ׃
22
И сказал Давид Еффею: итак иди и ходи со мною. И пошел Еффей Гефянин и все люди его и все дети, бывшие с ним.
«Тогда пойдем», — сказал Давид. Иттай и все его люди со своими детьми отправились в путь.
Давид сказал Иттаю: — Тогда ступай, иди вперед. И гатянин Иттай пошел вперед со всеми своими людьми и всеми детьми, которые были с ним.
І сказав Давид до Іттая: Іди й перейди! І перейшов ґатянин Іттай та всі його люди, та всі діти, що були з ним.
David said to Ittai, "Go ahead, march on." So Ittai the Gittite marched on with all his men and the families that were with him.
וַיֹּאמֶר דָּוִד אֶל־אִתַּי לֵךְ וַעֲבֹר; וַיַּעֲבֹר אִתַּי הַגִּתִּי וְכָל־אֲנָשָׁיו, וְכָל־הַטַּף אֲשֶׁר אִתּוֹ׃
23
И плакала вся земля громким голосом. И весь народ переходил, и царь перешел поток Кедрон; и пошел весь народ [и царь] по дороге к пустыне.
Люди шли, и вся страна вокруг громко плакала. Царь был уже у переправы через Кедро́н, люди проходили перед ним, двигаясь в сторону Масличной горы,
Когда люди царя шли, вся страна громко плакала. Царь пересек долину Кедрон, и весь народ двинулся к пустыне.
А ввесь той Край плакав ревним голосом, і ввесь народ переходив. А цар переходив потік Кедрон, і ввесь народ переходив дорогою до пустині.
The whole countryside wept aloud as all the people passed by. The king also crossed the Kidron Valley, and all the people moved on toward the desert.
וְכָל־הָאָרֶץ, בּוֹכִים קוֹל גָּדוֹל, וְכָל־הָעָם עֹבְרִים; וְהַמֶּלֶךְ, עֹבֵר בְּנַחַל קִדְרוֹן, וְכָל־הָעָם עֹבְרִים, עַל־פְּנֵי־דֶרֶךְ אֶת־הַמִּדְבָּר׃
24
Вот и Садок [священник], и все левиты с ним несли ковчег завета Божия из Вефары и поставили ковчег Божий; Авиафар же стоял на возвышении, доколе весь народ не вышел из города.
и тут он увидел Цадока в сопровождении левитов, которые несли ковчег договора с Богом. Они установили ковчег Божий, и Авиафар стал приносить жертвы всесожжения, ожидая, пока перейдут Кедрон все, кто уходил с Давидом из города.
Там же был и Цадок, и левиты, сопровождавшие его и несущие ковчег Божьего завета. Они поставили Божий ковчег, и Авиатар приносил жертвы, пока весь народ не вышел из города.
А ось ішли й Садок та всі Левити з ним, що несли ковчега Божого заповіту. І вони поставили Божого ковчега, а Евіятар приносив цілопалення, аж поки ввесь народ не вийшов із міста.
Zadok was there, too, and all the Levites who were with him were carrying the ark of the covenant of God. They set down the ark of God, and Abiathar offered sacrifices until all the people had finished leaving the city.
וְהִנֵּה גַם־צָדוֹק וְכָל־הַלְוִיִּם אִתּוֹ, נֹשְׂאִים אֶת־אֲרוֹן בְּרִית הָאֱלֹהִים, וַיַּצִּקוּ אֶת־אֲרוֹן הָאֱלֹהִים, וַיַּעַל אֶבְיָתָר; עַד־תֹּם כָּל־הָעָם לַעֲבוֹר מִן־הָעִיר׃
25
И сказал царь Садоку: возврати ковчег Божий в город [и пусть он стоит на своем месте]. Если я обрету милость пред очами Господа, то Он возвратит меня и даст мне видеть его и жилище его.
«Верни ковчег Божий в город, — сказал царь Цадоку. — Если Господу будет угодно, Он возвратит меня и позволит мне увидеть и ковчег, и Его обитель.
Царь сказал Цадоку: — Верни Божий ковчег в город. Если я найду милость в глазах Господа, Он возвратит меня и вновь даст мне увидеть его и его жилище.
І сказав цар до Садока: Поверни Божого ковчега до міста. Якщо я знайду милість у Господніх очах, і Він поверне мене, то я побачу Його та мешкання Його.
Then the king said to Zadok, "Take the ark of God back into the city. If I find favor in the LORD"S eyes, he will bring me back and let me see it and his dwelling place again.
וַיֹּאמֶר הַמֶּלֶךְ לְצָדוֹק, הָשֵׁב אֶת־אֲרוֹן הָאֱלֹהִים הָעִיר; אִם־אֶמְצָא חֵן בְּעֵינֵי יְהוָה, וֶהֱשִׁבַנִי וְהִרְאַנִי אֹתוֹ וְאֶת־נָוֵהוּ׃
26
А если Он скажет так: "нет Моего благоволения к тебе", то вот я; пусть творит со мною, что Ему благоугодно.
А если Он скажет мне: "Ты неугоден Мне", — я готов — пусть поступает со мной, как хочет».
Но если Он скажет: «Ты Мне неугоден», — то я готов; пусть Он поступит со мной, как пожелает.
А якщо Він скаже так: Не бажаю тебе, ось я: нехай зробить мені, як добре в очах Його.
But if he says, "I am not pleased with you," then I am ready; let him do to me whatever seems good to him."
וְאִם כֹּה יֹאמַר, לֹא חָפַצְתִּי בָּךְ; הִנְנִי יַעֲשֶׂה־לִּי כַּאֲשֶׁר טוֹב בְּעֵינָיו׃
27
И сказал царь Садоку священнику: видишь ли, — возвратись в город с миром, и Ахимаас, сын твой, и Ионафан, сын Авиафара, оба сына ваши с вами;
Царь продолжал, обращаясь к Цадоку–священнику: «Послушай, вернись с миром в город. Возьми с собой своего сына Ахима́аца и Ионафана, сына Авиафа́ра. Вернитесь оба вместе с сыновьями,
Еще царь сказал священнику Цадоку: — Разве ты провидец? Вернись в город с миром вместе со своим сыном Ахимаацем и сыном Авиатара, Ионафаном. Ты и Авиатар возьмите с собой обоих ваших сыновей.
І сказав цар до священика Садока: Чи ти бачиш це все? Вернися з миром до міста, а син твій Ахімаац та син Евіятарів Йонатан, обидва ваші сини будуть із вами.
The king also said to Zadok the priest, "Aren"t you a seer? Go back to the city in peace, with your son Ahimaaz and Jonathan son of Abiathar. You and Abiathar take your two sons with you.
וַיֹּאמֶר הַמֶּלֶךְ אֶל־צָדוֹק הַכֹּהֵן, הֲרוֹאֶה אַתָּה, שֻׁבָה הָעִיר בְּשָׁלוֹם; וַאֲחִימַעַץ בִּנְךָ וִיהוֹנָתָן בֶּן־אֶבְיָתָר שְׁנֵי בְנֵיכֶם אִתְּכֶם׃
28
видите ли, я помедлю на равнине в пустыне, доколе не придет известие от вас ко мне.
а я задержусь в пустыне, у переправы через Иордан, и буду ждать известий от вас».
Я буду ждать у бродов в пустыне, пока от вас ко мне не придут вести.
Глядіть, я буду проволікати в степах цієї пустині, аж поки не прийде від вас слово, щоб повідомити мене.
I will wait at the fords in the desert until word comes from you to inform me."
רְאוּ אָנֹכִי מִתְמַהְמֵהַּ, בְּעַבְרוֹת (בְּעַרְבוֹת) הַמִּדְבָּר; עַד בּוֹא דָבָר מֵעִמָּכֶם לְהַגִּיד לִי׃
29
И возвратили Садок и Авиафар ковчег Божий в Иерусалим, и остались там.
Цадок и Авиафар вернулись с ковчегом Божьим в Иерусалим и остались там,
Цадок и Авиатар вернули Божий ковчег в Иерусалим и остались там.
І повернув Садок та Евіятар Божого ковчега до Єрусалиму, та й осілися там.
So Zadok and Abiathar took the ark of God back to Jerusalem and stayed there.
וַיָּשֶׁב צָדוֹק וְאֶבְיָתָר אֶת־אֲרוֹן הָאֱלֹהִים יְרוּשָׁלִָם; וַיֵּשְׁבוּ שָׁם׃
30
А Давид пошел на гору Елеонскую, шел и плакал; голова у него была покрыта; он шел босой, и все люди, бывшие с ним, покрыли каждый голову свою, шли и плакали.
а Давид стал подниматься на Масличную гору. Покрыв голову, он шел босой и плакал, и все, кто шел вместе с ним, тоже покрыли головы и плакали.
А Давид пошел вверх по Масличной горе, плача на ходу; он шел босым, и голова его была покрыта. Все люди, которые были с ним, также покрыли свои головы и, поднимаясь на гору, плакали.
А Давид сходив узбіччям на гору Оливну, та все плакав. А голова його була покрита, і він ішов босий. А ввесь народ, що був із ним, усі позакривали голову свою, і все йшли та плакали...
But David continued up the Mount of Olives, weeping as he went; his head was covered and he was barefoot. All the people with him covered their heads too and were weeping as they went up.
וְדָוִד עֹלֶה בְמַעֲלֵה הַזֵּיתִים עֹלֶה וּבוֹכֶה, וְרֹאשׁ לוֹ חָפוּי, וְהוּא הֹלֵךְ יָחֵף; וְכָל־הָעָם אֲשֶׁר־אִתּוֹ, חָפוּ אִישׁ רֹאשׁוֹ, וְעָלוּ עָלֹה וּבָכֹה׃
31
Донесли Давиду и сказали: и Ахитофел в числе заговорщиков с Авессаломом. И сказал Давид: Господи [Боже мой!] разрушь совет Ахитофела.
Когда Давиду сообщили, что Ахито́фел присоединился к заговору Авессалома, он воскликнул: «Господь, не дай исполниться советам Ахито́фела!»
Когда же Давиду сказали: «Ахитофел среди заговорщиков с Авессаломом», Давид помолился: — Господи, сделай совет Ахитофела неразумным.
А Давидові донесли, говорячи: Ахітофел серед зрадників з Авесаломом. І Давид сказав: Господи, учини ж нерозумною Ахітофелову раду!
Now David had been told, "Ahithophel is among the conspirators with Absalom." So David prayed, "O LORD, turn Ahithophel"s counsel into foolishness."
וְדָוִד הִגִּיד לֵאמֹר, אֲחִיתֹפֶל בַּקֹּשְׁרִים עִם־אַבְשָׁלוֹם; וַיֹּאמֶר דָּוִד, סַכֶּל־נָא אֶת־עֲצַת אֲחִיתֹפֶל יְהוָה׃
32
Когда Давид взошел на вершину горы, где он поклонялся Богу, вот навстречу ему идет Хусий Архитянин, друг Давидов; одежда на нем была разодрана, и прах на голове его.
Давид поднялся на вершину, где обычно поклонялись Богу, и видит — навстречу ему идет Хуша́йарке́й. Одежда его разорвана, а голова посыпана пылью.
Когда Давид добрался до вершины, где поклонялись Богу, аркитянин Хусий вышел ему навстречу; его одежда была разорвана, и на голове у него была пыль.
І сталося, коли вийшов Давид на верхів"я, де вклоняються Богові, аж ось навпроти нього аркеянин Хушай у роздертій туніці, а порох на його голові.
When David arrived at the summit, where people used to worship God, Hushai the Arkite was there to meet him, his robe torn and dust on his head.
וַיְהִי דָוִד בָּא עַד־הָרֹאשׁ, אֲשֶׁר־יִשְׁתַּחֲוֶה שָׁם לֵאלֹהִים; וְהִנֵּה לִקְרָאתוֹ חוּשַׁי הָאַרְכִּי, קָרוּעַ כֻּתָּנְתּוֹ, וַאֲדָמָה עַל־רֹאשׁוֹ׃
33
И сказал ему Давид: если ты пойдешь со мною, то будешь мне в тягость;
«Если ты пойдешь со мной, то будешь в тягость мне, — сказал Давид. —
Давид сказал ему: — Если ты пойдешь со мной, то будешь мне в тягость.
І сказав йому Давид: Якщо ти підеш зо мною, то будеш мені тягарем.
David said to him, "If you go with me, you will be a burden to me.
וַיֹּאמֶר לוֹ דָּוִד; אִם עָבַרְתָּ אִתִּי, וְהָיִתָ עָלַי לְמַשָּׂא׃
34
но если возвратишься в город и скажешь Авессалому: "царь, [прошли мимо братья твои, и царь отец твой прошел, и ныне] я раб твой; [оставь меня в живых;] доселе я был рабом отца твоего, а теперь я — твой раб": то ты расстроишь для меня совет Ахитофела.
Но если ты вернешься в город и скажешь Авессалому: "Я буду служить тебе, царь. Я был рабом отца твоего, но сейчас я твой раб!" — тогда ты поможешь мне и устроишь так, чтобы советы Ахито́фела не исполнились.
Но если ты вернешься в город и скажешь Авессалому: «Я буду твоим слугой, царь. Прежде я был слугой твоего отца, но теперь я буду твоим слугой», — то сможешь помочь мне, расстроив совет Ахитофела.
А якщо вернешся до міста й скажеш Авесаломові: Я буду раб твій, о царю! Я був віддавна рабом батька твого, а тепер я твій раб, то зламаєш мені Ахітофелеву раду.
But if you return to the city and say to Absalom, "I will be your servant, O king; I was your father"s servant in the past, but now I will be your servant," then you can help me by frustrating Ahithophel"s advice.
וְאִם־הָעִיר תָּשׁוּב, וְאָמַרְתָּ לְאַבְשָׁלוֹם עַבְדְּךָ אֲנִי הַמֶּלֶךְ אֶהְיֶה, עֶבֶד אָבִיךָ וַאֲנִי מֵאָז, וְעַתָּה וַאֲנִי עַבְדֶּךָ; וְהֵפַרְתָּה לִי, אֵת עֲצַת אֲחִיתֹפֶל׃
35
Вот, там с тобою Садок и Авиафар священники, и всякое слово, какое услышишь из дома царя, пересказывай Садоку и Авиафару священникам.
Священники Цадок и Авиафар с тобой заодно. Все, что услышишь в царском дворце, передавай им.
С тобою там будут священники Цадок и Авиатар. Передавай им все, что услышишь в царском дворце.
І чи ж не будуть там із тобою священики Садок та Евіятар? І станеться, усяку річ, яку ти почуєш із царевого дому, розповіси священикам Садокові та Евіятарові.
Won"t the priests Zadok and Abiathar be there with you? Tell them anything you hear in the king"s palace.
וַהֲלוֹא עִמְּךָ שָׁם, צָדוֹק וְאֶבְיָתָר הַכֹּהֲנִים; וְהָיָה, כָּל־הַדָּבָר אֲשֶׁר תִּשְׁמַע מִבֵּית הַמֶּלֶךְ, תַּגִּיד לְצָדוֹק וּלְאֶבְיָתָר הַכֹּהֲנִים׃
36
Там с ними и два сына их, Ахимаас, сын Садока, и Ионафан, сын Авиафара; чрез них посылайте ко мне всякое известие, какое услышите.
С ними также их сыновья, сын Цадока Ахима́ац и сын Авиафара Ионафан. Через них передавайте мне все, что узнаете».
Двое их сыновей, сын Цадока Ахимаац и сын Авиатара Ионафан, находятся при них. Присылайте через них ко мне все, что услышите.
Ось там із ними двоє їхніх синів: Ахімаац у Садока та Йонатан у Евіятара і ви пошлете через них до мене кожне слово, яке почуєте.
Their two sons, Ahimaaz son of Zadok and Jonathan son of Abiathar, are there with them. Send them to me with anything you hear."
הִנֵּה־שָׁם עִמָּם שְׁנֵי בְנֵיהֶם, אֲחִימַעַץ לְצָדוֹק, וִיהוֹנָתָן לְאֶבְיָתָר; וּשְׁלַחְתֶּם בְּיָדָם אֵלַי, כָּל־דָּבָר אֲשֶׁר תִּשְׁמָעוּ׃
37
И пришел Хусий, друг Давида, в город; Авессалом же вступал тогда в Иерусалим.
Хуша́й, друг Давида, вернулся в Иерусалим как раз тогда, когда Авессалом входил в город.
И друг Давида Хусий прибыл в Иерусалим, когда Авессалом входил в город.
І ввійшов Хушай, Давидів друг, до міста. А Авесалом також увійшов до Єрусалиму.
So David"s friend Hushai arrived at Jerusalem as Absalom was entering the city.
וַיָּבֹא חוּשַׁי רֵעֶה דָוִד הָעִיר; וְאַבְשָׁלֹם, יָבֹא יְרוּשָׁלִָם׃