1
Гнев Господень опять возгорелся на Израильтян, и возбудил он в них Давида сказать: пойди, исчисли Израиля и Иуду.
Снова разгневался Господь на израильтян и стал подстрекать Давида действовать против них. Он дал такое повеление Давиду: «Иди, пересчитай Израиль и Иуду!»
Снова разгорелся на израильтян гнев Господа, и Он возбудил против них Давида, говоря: — Иди и пересчитай народ Израиля и Иудеи.
І знову запалився Господній гнів на Ізраїля, і намовив сатана Давида проти них, говорячи: Іди, перелічи Ізраїля та Юду!
And again the anger of the LORD was kindled against Israel, and he moved David against them to say, Go, number Israel and Judah.
וַיֹּסֶף אַף־יְהוָה, לַחֲרוֹת בְּיִשְׂרָאֵל; וַיָּסֶת אֶת־דָּוִד בָּהֶם לֵאמֹר, לֵךְ מְנֵה אֶת־יִשְׂרָאֵל וְאֶת־יְהוּדָה׃
2
И сказал царь Иоаву военачальнику, который был при нем: пройди по всем коленам Израилевым [и Иудиным] от Дана до Вирсавии, и исчислите народ, чтобы мне знать число народа.
Царь сказал Иоаву, своему командующему войском: «Обойди все племена Израиля, от Да́на до Беэ́р–Ше́вы, и проведите перепись, чтобы я знал сколько у меня народа».
Царь сказал Иоаву и начальникам войска, которые были с ним: — Пройдите по всем родам Израиля от Дана до Вирсавии и произведите перепись народа, чтобы мне знать, сколько их.
І сказав цар до Йоава, вождя війська, що з ним: Перемандруй серед усіх Ізраїлевих племен від Дану аж до Беер-Шеви, і перелічіть народ, і я пізнаю число цього народу.
For the king said to Joab the captain of the host, which was with him, Go now through all the tribes of Israel, from Dan even to Beersheba, and number ye the people, that I may know the number of the people.
וַיֹּאמֶר הַמֶּלֶךְ אֶל־יוֹאָב שַׂר־הַחַיִל אֲשֶׁר־אִתּוֹ, שׁוּט־נָא בְּכָל־שִׁבְטֵי יִשְׂרָאֵל מִדָּן וְעַד־בְּאֵר שֶׁבַע, וּפִקְדוּ אֶת־הָעָם; וְיָדַעְתִּי, אֵת מִסְפַּר הָעָם׃
3
И сказал Иоав царю: Господь Бог твой да умножит столько народа, сколько есть, и еще во сто раз столько, а очи господина моего царя да увидят {это;} но для чего господин мой царь желает этого дела?
Иоав ответил царю: «Пусть Господь, Бог твой, добавит к народу еще столько же, сколько есть, и еще сто раз по столько, и глаза господина моего, царя, увидят это. Но для чего господин мой, царь, возжелал совершить такое дело, как перепись?»
Но Иоав ответил царю: — Пусть Господь, твой Бог, умножит количество народа стократно, и пусть глаза моего господина, царя, увидят это. Но зачем господин мой царь хочет сделать такое дело?
І сказав Йоав до царя: Нехай же Господь, Бог твій, додасть до народу в сто раз стільки, скільки є, а очі мого пана, царя, бачать. Та нащо пан мій, цар, уподобав собі таку річ?
And Joab said unto the king, Now the LORD thy God add unto the people, how many soever they be, an hundredfold, and that the eyes of my lord the king may see it: but why doth my lord the king delight in this thing?
וַיֹּאמֶר יוֹאָב אֶל־הַמֶּלֶךְ, וְיוֹסֵף יְהוָה אֱלֹהֶיךָ אֶל־הָעָם כָּהֵם וְכָהֵם מֵאָה פְעָמִים, וְעֵינֵי אֲדֹנִי־הַמֶּלֶךְ רֹאוֹת; וַאדֹנִי הַמֶּלֶךְ, לָמָּה חָפֵץ בַּדָּבָר הַזֶּה׃
4
Но слово царя Иоаву и военачальникам превозмогло; и пошел Иоав с военачальниками от царя считать народ Израильский.
Однако Иоав и военачальники вынуждены были подчиниться приказу царя. Выйдя от царя, Иоав и военачальники отправились проводить перепись израильского народа.
Но царское слово оказалось сильнее слова Иоава и начальников войска, и они ушли от царя, чтобы пересчитать израильский народ.
Та цареве слово до Йоава та на військових провідників перемогло. І вийшов Йоав та військові провідники від царя, щоб перелічити Ізраїлів народ.
Notwithstanding the king's word prevailed against Joab, and against the captains of the host. And Joab and the captains of the host went out from the presence of the king, to number the people of Israel.
וַיֶּחֱזַק דְּבַר־הַמֶּלֶךְ אֶל־יוֹאָב, וְעַל שָׂרֵי הֶחָיִל; וַיֵּצֵא יוֹאָב וְשָׂרֵי הַחַיִל לִפְנֵי הַמֶּלֶךְ, לִפְקֹד אֶת־הָעָם אֶת־יִשְׂרָאֵל׃
5
И перешли они Иордан и остановились в Ароере, на правой стороне города, который среди долины Гадовой, к Иазеру;
Они перешли Иордан и расположились в Ароэ́ре, к югу от города, который лежит в долине Га́да, затем перешли к Язе́ру,
Переправившись через Иордан, они встали станом в Ароере, к югу от города, что посреди долины, к земле Гада и городу Иазеру.
І перейшли вони Йордан, і таборували в Ароері, з правого боку міста, що лежить в середині долини Ґаду та при Язері.
And they passed over Jordan, and pitched in Aroer, on the right side of the city that lieth in the midst of the river of Gad, and toward Jazer:
וַיַּעַבְרוּ אֶת־הַיַּרְדֵּן; וַיַּחֲנוּ בַעֲרוֹעֵר, יְמִין הָעִיר אֲשֶׁר בְּתוֹךְ־הַנַּחַל הַגָּד וְאֶל־יַעְזֵר׃
6
и пришли в Галаад и в землю Тахтим-Ходши; и пришли в Дан— Яан и обошли Сидон;
пришли в Галаад, затем — в землю Тахти́м–Ходши́, дошли до Дан–Я́ана и до окрестностей Сидо́на.
Они пошли в Галаад и землю Тахтим-Ходши, они пришли в Дан-Яан — окружным путем к Сидону.
І прийшли вони до Ґілеаду та до краю Тахтім-Ходші. І прийшли до Дан-Яану, і навколо до Сидону.
Then they came to Gilead, and to the land of Tahtimhodshi; and they came to Danjaan, and about to Zidon,
וַיָּבֹאוּ הַגִּלְעָדָה, וְאֶל־אֶרֶץ תַּחְתִּים חָדְשִׁי; וַיָּבֹאוּ דָּנָה יַּעַן, וְסָבִיב אֶל־צִידוֹן׃
7
и пришли к укреплению Тира и во все города Хивеян и Хананеян и вышли на юг Иудеи в Вирсавию;
Они дошли до Тирской крепости, обошли все города хивве́ев и ханаане́ев и закончили на южной оконечности Иудеи — в Беэр–Шеве.
Затем они направились к Тирской крепости и ко всем городам хивеев и хананеев. И, наконец, они вышли к Вирсавии, что в южной части Иудеи.
І прийшли вони до твердині Цор й до всіх міст хіввеянина та ханаанеянина, і вийшли до Юдиного Неґеву, до Беер-Шеви.
And came to the strong hold of Tyre, and to all the cities of the Hivites, and of the Canaanites: and they went out to the south of Judah, even to Beersheba.
וַיָּבֹאוּ מִבְצַר־צֹר, וְכָל־עָרֵי הַחִוִּי וְהַכְּנַעֲנִי; וַיֵּצְאוּ אֶל־נֶגֶב יְהוּדָה בְּאֵר שָׁבַע׃
8
и обошли всю землю и пришли чрез девять месяцев и двадцать дней в Иерусалим.
Они обошли всю страну и через девять месяцев и двадцать дней вернулись в Иерусалим.
Пройдя через всю страну за девять месяцев и двадцать дней, они вернулись в Иерусалим.
І мандрували вони по цілому краю, і прийшли в кінці дев"яти місяців та двадцяти днів до Єрусалиму.
So when they had gone through all the land, they came to Jerusalem at the end of nine months and twenty days.
וַיָּשֻׁטוּ בְּכָל־הָאָרֶץ; וַיָּבֹאוּ מִקְצֵה תִשְׁעָה חֳדָשִׁים וְעֶשְׂרִים יוֹם יְרוּשָׁלִָם׃
9
И подал Иоав список народной переписи царю; и оказалось, что Израильтян было восемьсот тысяч мужей сильных, способных к войне, а Иудеян пятьсот тысяч.
Иоав предоставил царю данные переписи народа: в Израиле было восемьсот тысяч мужчин, носящих меч, и в Иудее — пятьсот тысяч.
Иоав доложил царю о результатах переписи: восемьсот тысяч сильных мужчин, способных владеть мечом, в Израиле, и пятьсот тысяч — в Иудее.
І дав Йоав цареві число переліку народу. І було Ізраїля вісімсот тисяч сильних мужів, що витягають меча, а Юдиного мужа п"ятьсот тисяч чоловіка.
And Joab gave up the sum of the number of the people unto the king: and there were in Israel eight hundred thousand valiant men that drew the sword; and the men of Judah were five hundred thousand men.
וַיִּתֵּן יוֹאָב אֶת־מִסְפַּר מִפְקַד־הָעָם אֶל־הַמֶּלֶךְ; וַתְּהִי יִשְׂרָאֵל שְׁמֹנֶה מֵאוֹת אֶלֶף אִישׁ־חַיִל שֹׁלֵף חֶרֶב, וְאִישׁ יְהוּדָה, חֲמֵשׁ־מֵאוֹת אֶלֶף אִישׁ׃
10
И вздрогнуло сердце Давидово после того, как он сосчитал народ. И сказал Давид Господу: тяжко согрешил я, поступив так; и ныне молю Тебя, Господи, прости грех раба Твоего, ибо крайне неразумно поступил я.
После того как Давид пересчитал народ, его стала мучить совесть. Давид обратился к Господу: «Тяжко согрешил я своим поступком! Сними, Господь, вину с раба твоего — ведь я совершил это по большой глупости!»
Однако после того, как Давид пересчитал народ, он почувствовал угрызения совести и сказал Господу: — Сделав это, я совершил великий грех. Теперь, о Господи, я молю Тебя, сними вину с Твоего слуги! Я поступил очень безрассудно.
І збентежилося Давидове серце, як перелічив він народ. І сказав Давид до Господа: Я дуже згрішив, що зробив це! А тепер, Господи, відсунь же провину Свого раба, бо я дуже немудро вчинив!...
And David's heart smote him after that he had numbered the people. And David said unto the LORD, I have sinned greatly in that I have done: and now, I beseech thee, O LORD, take away the iniquity of thy servant; for I have done very foolishly.
וַיַּךְ לֵב־דָּוִד אֹתוֹ, אַחֲרֵי־כֵן סָפַר אֶת־הָעָם; וַיֹּאמֶר דָּוִד אֶל־יְהוָה, חָטָאתִי מְאֹד אֲשֶׁר עָשִׂיתִי, וְעַתָּה יְהוָה, הַעֲבֶר־נָא אֶת־עֲוֹן עַבְדְּךָ, כִּי נִסְכַּלְתִּי מְאֹד׃
11
Когда Давид встал на другой день утром, то было слово Господа к Гаду пророку, прозорливцу Давида:
На следующее утро Давид проснулся, а Га́ду, пророку, провидцу Давида, было слово Господа:
Прежде чем Давид встал следующим утром, к пророку Гаду, провидцу Давида, было слово Господа:
І встав Давид рано вранці, а Господнє слово було до пророка Ґада, Давидового прозорливця, говорячи:
For when David was up in the morning, the word of the LORD came unto the prophet Gad, David's seer, saying,
וַיָּקָם דָּוִד בַּבֹּקֶר; וּדְבַר־יְהוָה, הָיָה אֶל־גָּד הַנָּבִיא, חֹזֵה דָוִד לֵאמֹר׃
12
пойди и скажи Давиду: так говорит Господь: три {наказания} предлагаю Я тебе; выбери себе одно из них, которое совершилось бы над тобою.
«Иди и объяви Давиду: так говорит Господь: "Три кары Я тебе уготовил! Выбери из них себе одну. Как ты решишь, так Я и поступлю с тобою!"»
— Иди и скажи Давиду: «Так говорит Господь: Я предлагаю тебе три наказания. Выбери одно из них, чтобы Мне послать его тебе».
Іди, та й скажеш Давидові: Так сказав Господь: Три карі кладу Я на тебе, вибери собі одну з них, і Я зроблю її тобі.
Go and say unto David, Thus saith the LORD, I offer thee three things; choose thee one of them, that I may do it unto thee.
הָלוֹךְ וְדִבַּרְתָּ אֶל־דָּוִד, כֹּה אָמַר יְהוָה, שָׁלֹשׁ אָנֹכִי נוֹטֵל עָלֶיךָ; בְּחַר־לְךָ אַחַת־מֵהֶם וְאֶעֱשֶׂה־לָּךְ׃
13
И пришел Гад к Давиду, и возвестил ему, и сказал ему: избирай себе, быть ли голоду в стране твоей семь лет, или чтобы ты три месяца бегал от неприятелей твоих, и они преследовали тебя, или чтобы в продолжение трех дней была моровая язва в стране твоей? теперь рассуди и реши, что мне отвечать Пославшему меня.
Гад пришел к Давиду и объявил ему: «Быть ли три года голоду на твоей земле? Или три месяца тебя будут преследовать враги, и ты будешь убегать от них? Или же три дня будет мор в твоей стране? Обдумай и прими решение, что мне ответить Тому, кто послал меня».
Гад пришел к Давиду и сказал ему: — Быть ли трем годам голода в твоей стране? Или ты три месяца будешь бегать от своих врагов, которые будут преследовать тебя? Или три дня мора в твоей стране? Итак, обдумай это и реши, что мне ответить Пославшему меня.
І прийшов Ґад до Давида, і розповів йому та й до нього сказав: Чи прийдуть тобі сім літ голоду в твоїм краї, чи теж три місяці твого втікання перед ворогами твоїми, а вони тебе гнатимуть, чи теж буде три дні моровиця в твоїм Краї? Подумай тепер та й ріши, яке слово верну я Тому, Хто послав мене.
So Gad came to David, and told him, and said unto him, Shall seven years of famine come unto thee in thy land? or wilt thou flee three months before thine enemies, while they pursue thee? or that there be three days' pestilence in thy land? now advise, and see what answer I shall return to him that sent me.
וַיָּבֹא־גָד אֶל־דָּוִד וַיַּגֶּד־לוֹ; וַיֹּאמֶר לוֹ הֲתָבוֹא לְךָ שֶׁבַע שָׁנִים רָעָב בְּאַרְצֶךָ אִם־שְׁלֹשָׁה חֳדָשִׁים נֻסְךָ לִפְנֵי־צָרֶיךָ וְהוּא רֹדְפֶךָ, וְאִם־הֱיוֹת שְׁלֹשֶׁת יָמִים דֶּבֶר בְּאַרְצֶךָ, עַתָּה דַּע וּרְאֵה, מָה־אָשִׁיב שֹׁלְחִי דָּבָר׃
14
И сказал Давид Гаду: тяжело мне очень; но пусть впаду я в руки Господа, ибо велико милосердие Его; только бы в руки человеческие не впасть мне. [И избрал себе Давид моровую язву во время жатвы пшеницы.]
Давид ответил Гаду: «Тяжко мне очень! Но пусть лучше мы попадем в руки Господа, — ведь велика милость Его, — только бы не оказаться мне в руках людей!»
Давид сказал Гаду: — Мне очень тяжело, но пусть мы впадем в руки Господа, ведь Его милость велика, но не дай мне попасть в человеческие руки.
І сказав Давид до Ґада: Сильно скорблю я! Нехай же впадемо ми до Господньої руки, бо велике Його милосердя, а в руку людську нехай я не впаду!...
And David said unto Gad, I am in a great strait: let us fall now into the hand of the LORD; for his mercies are great: and let me not fall into the hand of man.
וַיֹּאמֶר דָּוִד אֶל־גָּד צַר־לִי מְאֹד; נִפְּלָה־נָּא בְיַד־יְהוָה כִּי־רַבִּים רַחֲמוֹ (רַחֲמָיו), וּבְיַד־אָדָם אַל־אֶפֹּלָה׃
15
И послал Господь язву на Израильтян от утра до назначенного времени; [и началась язва в народе] и умерло из народа, от Дана до Вирсавии, семьдесят тысяч человек.
Господь навел мор на Израиль. Он начался с утра и продолжался до конца назначенного срока. Из всего народа, от Дана до Беэр–Шевы погибли семьдесят тысяч человек.
И Господь послал на Израиль мор с того утра до конца назначенного времени и погибло семьдесят тысяч человек от Дана до Вирсавии.
І дав Господь моровицю в Ізраїлі від ранку й аж до часу умовлення, і померло з народу від Дану й аж до Беер-Шеви сімдесят тисяч чоловіка...
So the LORD sent a pestilence upon Israel from the morning even to the time appointed: and there died of the people from Dan even to Beersheba seventy thousand men.
וַיִּתֵּן יְהוָה דֶּבֶר בְּיִשְׂרָאֵל, מֵהַבֹּקֶר וְעַד־עֵת מוֹעֵד; וַיָּמָת מִן־הָעָם, מִדָּן וְעַד־בְּאֵר שֶׁבַע, שִׁבְעִים אֶלֶף אִישׁ׃
16
И простер Ангел [Божий] руку свою на Иерусалим, чтобы опустошить его; но Господь пожалел о бедствии и сказал Ангелу, поражавшему народ: довольно, теперь опусти руку твою. Ангел же Господень был тогда у гумна Орны Иевусеянина.
Ангел уже занес руку над Иерусалимом, чтобы уничтожить его, но Господь передумал и остановил бедствие. Он сказал ангелу, губившему народ: «Хватит! Опусти занесенную руку!» Ангел Господа в этот момент находился около гумна О́рны–евусе́я.
Когда Ангел протянул руку, чтобы истреблять Иерусалим, Господь пожалел о бедствии и сказал Ангелу, Который разил народ: — Довольно! Опусти свою руку. Ангел Господень был тогда над молотильной площадкой иевусея Орны.
І простяг той Ангол свою руку на Єрусалима, щоб вигубити його, та Господь пожалував щодо того зла. І сказав Він до Ангола, що вигубляв серед народу: Забагато тепер, попусти свою руку! А Ангол Господній був при тоці євусеянина Аравни.
And when the angel stretched out his hand upon Jerusalem to destroy it, the LORD repented him of the evil, and said to the angel that destroyed the people, It is enough: stay now thine hand. And the angel of the LORD was by the threshingplace of Araunah the Jebusite.
וַיִּשְׁלַח יָדוֹ הַמַּלְאָךְ יְרוּשָׁלִַם לְשַׁחֲתָהּ, וַיִּנָּחֶם יְהוָה אֶל־הָרָעָה, וַיֹּאמֶר לַמַּלְאָךְ הַמַּשְׁחִית בָּעָם רַב, עַתָּה הֶרֶף יָדֶךָ; וּמַלְאַךְ יְהוָה הָיָה, עִם־גֹּרֶן הָאוֹרְנָה (הָאֲרַוְנָה) הַיְבֻסִי׃
17
И сказал Давид Господу, когда увидел Ангела, поражавшего народ, говоря: вот, я согрешил, я [пастырь] поступил беззаконно; а эти овцы, что сделали они? пусть же рука Твоя обратится на меня и на дом отца моего.
Когда Давид увидел ангела Господнего, убивающего народ, он взмолился Господу: «Посмотри, это я согрешил, я, пастух, совершил преступленье, а это овцы — в чем они виноваты?! На меня обрушь Свой гнев и на мой род!»
Когда Давид увидел Ангела, Который разил народ, он сказал Господу: — Это я согрешил и сделал зло, а эти овцы — что они сделали? Пусть же Твоя рука обратится на меня и на мою семью.
І сказав Давид до Господа, коли побачив того Ангола, що побивав серед народу, і проказав: Я ось згрішив, і пішов проти Закону. А ці вівці, що зробили вони? Нехай же рука Твоя буде на мені та на домі батька мого!...
And David spake unto the LORD when he saw the angel that smote the people, and said, Lo, I have sinned, and I have done wickedly: but these sheep, what have they done? let thine hand, I pray thee, be against me, and against my father's house.
וַיֹּאמֶר דָּוִד אֶל־יְהוָה בִּרְאֹתוֹ אֶת־הַמַּלְאָךְ הַמַּכֶּה בָעָם, וַיֹּאמֶר הִנֵּה אָנֹכִי חָטָאתִי וְאָנֹכִי הֶעֱוֵיתִי, וְאֵלֶּה הַצֹּאן מֶה עָשׂוּ; תְּהִי נָא יָדְךָ בִּי וּבְבֵית אָבִי׃
18
И пришел в тот день Гад к Давиду и сказал: иди, поставь жертвенник Господу на гумне Орны Иевусеянина.
В тот день пришел к Давиду Гад и сказал: «Иди, воздвигни жертвенник Господу на гумне Орны–евусея».
В тот день Гад пришел к Давиду и сказал ему: — Иди и построй жертвенник Господу на молотильной площадке иевусея Орны.
І прийшов того дня Ґад до Давида, та й сказав йому: Устань, постав Господеві жертівника на току євусеянина Аравни.
And Gad came that day to David, and said unto him, Go up, rear an altar unto the LORD in the threshingfloor of Araunah the Jebusite.
וַיָּבֹא־גָד אֶל־דָּוִד בַּיּוֹם הַהוּא; וַיֹּאמֶר לוֹ, עֲלֵה הָקֵם לַיהוָה מִזְבֵּחַ, בְּגֹרֶן אָרָנְיָה (אֲרַוְנָה) הַיְבֻסִי׃
19
И пошел Давид по слову Гада [пророка], как повелел Господь.
И Давид пошел, как сказал ему Гад, как повелел Господь.
Давид пошел, как повелел через Гада Господь.
І пішов Давид за словами Ґадовими, як наказав був Господь.
And David, according to the saying of Gad, went up as the LORD commanded.
וַיַּעַל דָּוִד כִּדְבַר־גָּד, כַּאֲשֶׁר צִוָּה יְהוָה׃
20
И взглянул Орна и увидел царя и слуг его, шедших к нему, и вышел Орна и поклонился царю лицем своим до земли.
Орна увидел приближающегося царя со свитой, вышел им навстречу, поклонился царю до земли
Когда Орна посмотрел и увидел царя и его людей, идущих к нему, он вышел и поклонился царю, коснувшись лицом земли.
І виглянув Аравна, і побачив царя та його слуг, що йдуть до нього. І вийшов Аравна, і вклонився цареві обличчям своїм до землі.
And Araunah looked, and saw the king and his servants coming on toward him: and Araunah went out, and bowed himself before the king on his face upon the ground.
וַיַּשְׁקֵף אֲרַוְנָה, וַיַּרְא אֶת־הַמֶּלֶךְ וְאֶת־עֲבָדָיו, עֹבְרִים עָלָיו; וַיֵּצֵא אֲרַוְנָה, וַיִּשְׁתַּחוּ לַמֶּלֶךְ אַפָּיו אָרְצָה׃
21
И сказал Орна: зачем пришел господин мой царь к рабу своему? И сказал Давид: купить у тебя гумно для устроения жертвенника Господу, чтобы прекратилось поражение народа.
и сказал: «Зачем пришел к рабу своему господин мой, царь?» — «Купить у тебя гумно, — сказал Давид, — чтобы на нем поставить жертвенник Господу, чтобы прекратилась кара, постигшая народ».
Орна сказал: — Зачем господин мой царь пожаловал к своему слуге? — Купить твою молотильную площадку, — ответил Давид, — и построить Господу жертвенник, чтобы прекратился мор среди народа.
І сказав Аравна: Чого прийшов пан мій, цар, до свого раба? А Давид відказав: Купити від тебе цього тока, щоб збудувати жертівника для Господа, і буде стримана зараза від народу.
And Araunah said, Wherefore is my lord the king come to his servant? And David said, To buy the threshingfloor of thee, to build an altar unto the LORD, that the plague may be stayed from the people.
וַיֹּאמֶר אֲרַוְנָה, מַדּוּעַ בָּא אֲדֹנִי־הַמֶּלֶךְ אֶל־עַבְדּוֹ; וַיֹּאמֶר דָּוִד לִקְנוֹת מֵעִמְּךָ אֶת־הַגֹּרֶן, לִבְנוֹת מִזְבֵּחַ לַיהוָה, וְתֵעָצַר הַמַּגֵּפָה מֵעַל הָעָם׃
22
И сказал Орна Давиду: пусть возьмет и вознесет {в жертву} господин мой, царь, что ему угодно. Вот волы для всесожжения и повозки и упряжь воловья на дрова.
Орна ответил Давиду: «Пусть господин мой, царь, возьмет, что угодно ему, и принесет жертву. Вот быки для всесожжения, а молотильные сани, оглобли и ярмо пойдут на дрова.
Орна сказал Давиду: — Пусть господин мой царь возьмет все, что ему угодно, и принесет это в жертву. Вот волы для всесожжения, а вот и молотильная доска и воловья упряжь на дрова.
І сказав Аравна до Давида: Нехай пан мій, цар, візьме, і нехай принесе жертву, що добре в очах його. Дивися, ось худоба на цілопалення, а молотілки та ярма на дрова.
And Araunah said unto David, Let my lord the king take and offer up what seemeth good unto him: behold, here be oxen for burnt sacrifice, and threshing instruments and other instruments of the oxen for wood.
וַיֹּאמֶר אֲרַוְנָה אֶל־דָּוִד, יִקַּח וְיַעַל אֲדֹנִי הַמֶּלֶךְ הַטּוֹב בְּעַיְנוֹ (בְּעֵינָיו); רְאֵה הַבָּקָר לָעֹלָה, וְהַמֹּרִגִּים וּכְלֵי הַבָּקָר לָעֵצִים׃
23
Все это, царь, Орна отдает царю. Еще сказал Орна царю: Господь Бог твой да будет милостив к тебе!
Все это, царь, Орна отдает царю!» И добавил: «Да будет угоден господин мой, царь, Господу, Богу своему!»
О царь, Орна отдает все это царю. Еще Орна сказал ему: — Пусть Господь, твой Бог, отнесется к тебе благосклонно!
Усе віддає Аравна, о царю, цареві. І сказав Аравна до царя: Господь, Бог твій, нехай уподобає Собі тебе!
All these things did Araunah, as a king, give unto the king. And Araunah said unto the king, The LORD thy God accept thee.
הַכֹּל, נָתַן אֲרַוְנָה הַמֶּלֶךְ לַמֶּלֶךְ; וַיֹּאמֶר אֲרַוְנָה אֶל־הַמֶּלֶךְ, יְהוָה אֱלֹהֶיךָ יִרְצֶךָ׃
24
Но царь сказал Орне: нет, я заплачу тебе, что стоит, и не вознесу Господу Богу моему жертвы, {взятой} даром. И купил Давид гумно и волов за пятьдесят сиклей серебра.
Царь ответил Орне: «Нет, я должен заплатить тебе полностью! Я не буду приносить Господу, Богу моему, всесожжение, которое ничего не стоило мне». За пятьдесят шекелей серебра Давид купил гумно и быков.
Но царь ответил Орне: — Нет, я должен заплатить тебе. Я не стану приносить Господу, моему Богу, всесожжение, которое мне ничего не стоило. И Давид купил молотильную площадку и волов, заплатив за них пятьдесят шекелей серебра.
І сказав цар до Аравни: Ні, бо тільки куплю від тебе за ціну, і не принесу дармо цілопалень Господеві, Богові моєму. І купив Давид тока й худобу за срібло п"ятидесяти шеклів.
And the king said unto Araunah, Nay; but I will surely buy it of thee at a price: neither will I offer burnt offerings unto the LORD my God of that which doth cost me nothing. So David bought the threshingfloor and the oxen for fifty shekels of silver.
וַיֹּאמֶר הַמֶּלֶךְ אֶל־אֲרַוְנָה, לֹא כִּי־קָנוֹ אֶקְנֶה מֵאוֹתְךָ בִּמְחִיר, וְלֹא אַעֲלֶה לַיהוָה אֱלֹהַי עֹלוֹת חִנָּם; וַיִּקֶן דָּוִד אֶת־הַגֹּרֶן וְאֶת־הַבָּקָר, בְּכֶסֶף שְׁקָלִים חֲמִשִּׁים׃
25
И соорудил там Давид жертвенник Господу и принес всесожжения и мирные жертвы. [После Соломон распространил жертвенник, потому что он мал был.] И умилостивился Господь над страною, и прекратилось поражение Израильтян.
Там он построил жертвенник для Господа и принес жертвы всесожжения и пиршественные жертвы. Господь смилостивился над страною, и прекратилась кара, постигшая Израиль.
Давид построил там жертвенник Господу и принес всесожжения и жертвы примирения. Господь внял мольбам о стране, и мор в Израиле прекратился.
І Давид збудував там жертівника для Господа, і приніс цілопалення та мирні жертви. І Господь був ублаганий для Краю, і була стримана зараза від Ізраїля.
And David built there an altar unto the LORD, and offered burnt offerings and peace offerings. So the LORD was intreated for the land, and the plague was stayed from Israel.
וַיִּבֶן שָׁם דָּוִד מִזְבֵּחַ לַיהוָה, וַיַּעַל עֹלוֹת וּשְׁלָמִים; וַיֵּעָתֵר יְהוָה לָאָרֶץ, וַתֵּעָצַר הַמַּגֵּפָה מֵעַל יִשְׂרָאֵל׃