Вторая книга Царств | 2 Samuel | שמואל ב, Глава 3

1
И была продолжительная распря между домом Сауловым и домом Давидовым. Давид все более и более усиливался, а дом Саулов более и более ослабевал.
Долго еще воевали между собой род Саула и род Давида, Давид все больше укреплялся, а род Саула — ослабевал.
Между домом Саула и домом Давида шла продолжительная война. Давид становился все сильнее и сильнее, а дом Саула все слабее и слабее.
І була довга та війна між домом Сауловим та між домом Давидовим. А Давид усе зміцнювався, а Саулів дім усе слабнув.
The war between the house of Saul and the house of David lasted a long time. David grew stronger and stronger, while the house of Saul grew weaker and weaker.
וַתְּהִי הַמִּלְחָמָה אֲרֻכָּה, בֵּין בֵּית שָׁאוּל, וּבֵין בֵּית דָּוִד; וְדָוִד הֹלֵךְ וְחָזֵק, וּבֵית שָׁאוּל הֹלְכִים וְדַלִּים׃
2
И родились у Давида [шесть] сыновей в Хевроне. Первенец его был Амнон от Ахиноамы Изреелитянки,
В Хевроне у Давида родились сыновья: первенец Амно́н от Ахино́амь из Изрееля;
В Хевроне у Давида родились сыновья. Его первенцем был Амнон, сын изреельтянки Ахиноамь;
І в Хевроні народилися Давидові сини, і був його первісток Амнон, від їзреелітки Ахіноам;
Sons were born to David in Hebron: His firstborn was Amnon the son of Ahinoam of Jezreel;
וַיֵּלְדוּ (וַיִּוָּלְדוּ) לְדָוִד בָּנִים בְּחֶבְרוֹן; וַיְהִי בְכוֹרוֹ אַמְנוֹן, לַאֲחִינֹעַם הַיִּזְרְעֵאלִת׃
3
а второй [сын] его — Далуиа от Авигеи, {бывшей} жены Навала, Кармилитянки; третий — Авессалом, сын Маахи, дочери Фалмая, царя Гессурского;
второй — Кила́в, от Авигаиль, вдовы Навала, из Кармила; третий — Авессало́м, сын Маахи́, дочери Талма́я, царя Гешу́ра;
вторым был Килеаб, сын Авигайль, вдовы Навала из Кармила; третьим — Авессалом, сын Маахи, дочери гешурского царя Талмая;
а другий син його Кіл"ав від Авіґаїл, колишньої жінки кармелянина Навала; а третій Авесалом, син Маахи, дочки Талмая, царя ґешурського;
his second, Kileab the son of Abigail the widow of Nabal of Carmel; the third, Absalom the son of Maacah daughter of Talmai king of Geshur;
וּמִשְׁנֵהוּ כִלְאָב, לַאֲבִיגֵל (לַאֲבִיגַיִל) אֵשֶׁת נָבָל הַכַּרְמְלִי; וְהַשְּׁלִשִׁי אַבְשָׁלוֹם בֶּן־מַעֲכָה, בַּת־תַּלְמַי מֶלֶךְ גְּשׁוּר׃
4
четвертый — Адония, сын Аггифы; пятый — Сафатия, сын Авиталы;
четвертый — Адо́ния, сын Хагги́т; пятый — Шефа́тия, сын Авита́ль;
четвертым — Адония, сын Аггифы; пятым — Шефатия, сын Авиталы;
а четвертий Адонійя, син Хаґґіт, а п"ятий Шефатія, син Авітал,
the fourth, Adonijah the son of Haggith; the fifth, Shephatiah the son of Abital;
וְהָרְבִיעִי אֲדֹנִיָּה בֶן־חַגִּית; וְהַחֲמִישִׁי שְׁפַטְיָה בֶן־אֲבִיטָל׃
5
шестой — Иефераам от Эглы, жены Давидовой. Они родились у Давида в Хевроне.
шестой — Итреа́м, от Эглы́, жены Давида. Они родились у Давида в Хевроне.
шестым — Итреам, сын жены Давида Эглы. Они родились у Давида в Хевроне.
а шостий °треам, від Еґли, Давидової жінки, оці народилися Давидові в Хевроні.
and the sixth, Ithream the son of David"s wife Eglah. These were born to David in Hebron.
וְהַשִּׁשִּׁי יִתְרְעָם, לְעֶגְלָה אֵשֶׁת דָּוִד; אֵלֶּה יֻלְּדוּ לְדָוִד בְּחֶבְרוֹן׃
6
Когда была распря между домом Саула и домом Давида, то Авенир поддерживал дом Саула.
Пока род Саула и род Давида воевали между собой, Авнер захватывал все больше и больше власти над домом Саула.
Во время войны между домом Саула и домом Давида Авнер укреплял свое собственное положение в доме Саула.
І сталося, коли була війна між домом Сауловим та домом Давидовим, то Авнер тримався Саулового дому.
During the war between the house of Saul and the house of David, Abner had been strengthening his own position in the house of Saul.
וַיְהִי, בִּהְיוֹת הַמִּלְחָמָה, בֵּין בֵּית שָׁאוּל, וּבֵין בֵּית דָּוִד; וְאַבְנֵר הָיָה מִתְחַזֵּק בְּבֵית שָׁאוּל׃
7
У Саула была наложница, по имени Рицпа, дочь Айя [и вошел к ней Авенир]. И сказал [Иевосфей] Авениру: зачем ты вошел к наложнице отца моего?
У Саула была наложница по имени Рицпа́, дочь Айи́… Ишбо́шет сказал Авнеру: «Как посмел ты переспать с наложницей моего отца?»
У Саула была наложница по имени Рицпа, дочь Айя. Иш-Бошет сказал Авнеру: — Почему ты спишь с наложницей моего отца?
І мав Саул наложницю, а ім"я їй Ріцпа, дочка Айї. І сказав Іш-Бошет до Авнера: Чого ти прийшов до наложниці батька мого?
Now Saul had had a concubine named Rizpah daughter of Aiah. And Ish-Bosheth said to Abner, "Why did you sleep with my father"s concubine?"
וּלְשָׁאוּל פִּלֶגֶשׁ, וּשְׁמָהּ רִצְפָּה בַת־אַיָּה; וַיֹּאמֶר אֶל־אַבְנֵר, מַדּוּעַ בָּאתָה אֶל־פִּילֶגֶשׁ אָבִי׃
8
Авенир же сильно разгневался на слова Иевосфея и сказал: разве я — собачья голова? Я против Иуды оказал ныне милость дому Саула, отца твоего, братьям его и друзьям его, и не предал тебя в руки Давида, а ты взыскиваешь ныне на мне грех из-за женщины.
Эти слова Ишбо́шета привели Авнера в ярость: «Я что, кобель иудейский?! Я верно служу роду Саула, отца твоего, его братьям и соратникам. Я не выдал тебя Давиду! А ты теперь придираешься ко мне из‑за какой‑то девки?
Авнер очень разгневался на слова Иш-Бошета и ответил: — Разве я — собачья голова, служащая на стороне Иудеи? Сегодня я верен дому твоего отца Саула и его семье и друзьям. Я не предал тебя Давиду. А ты сейчас обвиняешь меня в преступлении из-за этой женщины!
І дуже запалився Авнерові гнів на слова Іш-Бошетові, і він сказав: Чи я псяча юдська голова? Сьогодні я роблю ласку домові твого батька Саула, його братам та його приятелям, і не віддав тебе в Давидову руку, а ти сьогодні згадав на мені гріх цієї жінки?
Abner was very angry because of what Ish-Bosheth said and he answered, "Am I a dog"s head--on Judah"s side? This very day I am loyal to the house of your father Saul and to his family and friends. I haven"t handed you over to David. Yet now you accuse me of an offense involving this woman!
וַיִּחַר לְאַבְנֵר מְאֹד עַל־דִּבְרֵי אִישׁ־בֹּשֶׁת, וַיֹּאמֶר הֲרֹאשׁ כֶּלֶב אָנֹכִי אֲשֶׁר לִיהוּדָה, הַיּוֹם אֶעֱשֶׂה־חֶסֶד עִם־בֵּית שָׁאוּל אָבִיךָ, אֶל־אֶחָיו וְאֶל־מֵרֵעֵהוּ, וְלֹא הִמְצִיתִךָ בְּיַד־דָּוִד; וַתִּפְקֹד עָלַי עֲוֹן הָאִשָּׁה הַיּוֹם׃
9
То и то пусть сделает Бог Авениру и еще больше сделает ему! Как клялся Господь Давиду, так и сделаю ему [в сей день]:
Пусть так‑то и так‑то покарает Бог Авнера! Ведь Господь поклялся Давиду — встану и я на его сторону,
Так пусть же Бог сурово накажет Авнера, если я не сделаю для Давида того, о чем клялся ему Господь,
Нехай так зробить Бог Авнерові, і нехай ще додасть йому, якщо я не зроблю Давидові так, як Господь присягнув був йому,
May God deal with Abner, be it ever so severely, if I do not do for David what the LORD promised him on oath
כֹּה־יַעֲשֶׂה אֱלֹהִים לְאַבְנֵר, וְכֹה יֹסִיף לוֹ; כִּי, כַּאֲשֶׁר נִשְׁבַּע יְהוָה לְדָוִד, כִּי־כֵן אֶעֱשֶׂה־לּוֹ׃
10
отниму царство от дома Саулова и поставлю престол Давида над Израилем и над Иудою, от Дана до Вирсавии.
чтобы закончилось царствование Саулова рода и чтобы над Израилем и Иудой, от Да́на до Беэ́р–Ше́вы, укрепился трон Давида».
— не заберу царство у дома Саула и не поставлю престол Давида над Израилем и Иудеей от Дана до Вирсавии.
щоб перенести царство від Саулового дому, і щоб поставити Давидів трон над Ізраїлем та над Юдою від Дану й аж до Беер-Шеви.
and transfer the kingdom from the house of Saul and establish David"s throne over Israel and Judah from Dan to Beersheba."
לְהַעֲבִיר הַמַּמְלָכָה מִבֵּית שָׁאוּל; וּלְהָקִים אֶת־כִּסֵּא דָוִד, עַל־יִשְׂרָאֵל וְעַל־יְהוּדָה, מִדָּן וְעַד־בְּאֵר שָׁבַע׃
11
И не мог Иевосфей возразить Авениру, ибо боялся его.
Ишбо́шет не смог ничего ответить — он боялся Авнера.
Иш-Бошет не осмеливался далее говорить с Авнером, потому что испугался его.
І той не міг уже відповідати Авнерові ані слова, бо боявся його.
Ish-Bosheth did not dare to say another word to Abner, because he was afraid of him.
וְלֹא־יָכֹל עוֹד, לְהָשִׁיב אֶת־אַבְנֵר דָּבָר; מִיִּרְאָתוֹ אֹתוֹ׃
12
И послал Авенир от себя послов к Давиду [в Хеврон, где он находился], сказать: чья эта земля? И еще сказать: заключи союз со мною, и рука моя будет с тобою, чтобы обратить к тебе весь народ Израильский.
Авнер тут же отправил к Давиду посланцев, велев передать Давиду: «Кому эта земля принадлежит по праву? Заключи со мной договор: я помогу тебе, сделаю так, что весь Израиль станет на твою сторону». —
Авнер отправил послов от своего лица сказать Давиду: «Чья эта земля? Заключи со мной союз, и я помогу тебе перетянуть на свою сторону весь Израиль».
І послав Авнер замість себе послів до Давида сказати: Чия це земля? І ще сказати: Склади ж свою умову зо мною, і ось рука моя буде з тобою, щоб привернути до тебе всього Ізраїля.
Then Abner sent messengers on his behalf to say to David, "Whose land is it? Make an agreement with me, and I will help you bring all Israel over to you."
וַיִּשְׁלַח אַבְנֵר מַלְאָכִים אֶל־דָּוִד תַּחַתוֹ (תַּחְתָּיו) לֵאמֹר לְמִי־אָרֶץ; לֵאמֹר, כָּרְתָה בְרִיתְךָ אִתִּי, וְהִנֵּה יָדִי עִמָּךְ, לְהָסֵב אֵלֶיךָ אֶת־כָּל־יִשְׂרָאֵל׃
13
И сказал [Давид]: хорошо, я заключу союз с тобою, только прошу тебя об одном, именно — ты не увидишь лица моего, если не приведешь с собою Мелхолы, дочери Саула, когда придешь увидеться со мною.
«Хорошо, — отвечал Давид, — я заключу с тобой договор, но при одном условии: я допущу тебя к себе, только если ты, придя ко мне, приведешь Мелхо́лу, дочь Саула».
Давид ответил: — Хорошо, я заключу с тобой союз. Но я требую от тебя одного: не приходи ко мне, если не приведешь с собой Михаль, дочь Саула, когда придешь увидеться со мной.
А Давид відказав: Добре, я складу з тобою умову! Тільки однієї речі я жадаю від тебе, а саме: ти не побачиш обличчя мого, якщо ти не приведеш Мелхи, Саулової дочки, коли ти прийдеш побачити мене.
"Good," said David. "I will make an agreement with you. But I demand one thing of you: Do not come into my presence unless you bring Michal daughter of Saul when you come to see me."
וַיֹּאמֶר טוֹב, אֲנִי אֶכְרֹת אִתְּךָ בְּרִית; אַךְ דָּבָר אֶחָד אָנֹכִי שֹׁאֵל מֵאִתְּךָ לֵאמֹר לֹא־תִרְאֶה אֶת־פָּנַי, כִּי אִם־לִפְנֵי הֱבִיאֲךָ, אֵת מִיכַל בַּת־שָׁאוּל, בְּבֹאֲךָ לִרְאוֹת אֶת־פָּנָי׃
14
И отправил Давид послов к Иевосфею, сыну Саулову, сказать: отдай жену мою Мелхолу, которую я получил за сто краеобрезаний Филистимских.
Давид отправил посланцев к Ишбо́шету, сыну Саула, со словами: «Отдай мне мою жену, Мелхолу. Я заплатил за нее крайней плотью сотни филистимлян».
Затем Давид послал вестников к сыну Саула Иш-Бошету с требованием: «Дай мне мою жену Михаль, которую я взял себе за сто филистимских краеобрезаний».
І послав Давид послів до Іш-Бошета, Саулового сина, говорячи: Віддай жінку мою Мелху, яку я заручив був собі за сотню крайніх плотів филистимських.
Then David sent messengers to Ish-Bosheth son of Saul, demanding, "Give me my wife Michal, whom I betrothed to myself for the price of a hundred Philistine foreskins."
וַיִּשְׁלַח דָּוִד מַלְאָכִים, אֶל־אִישׁ־בֹּשֶׁת בֶּן־שָׁאוּל לֵאמֹר; תְּנָה אֶת־אִשְׁתִּי אֶת־מִיכַל, אֲשֶׁר אֵרַשְׂתִּי לִי, בְּמֵאָה עָרְלוֹת פְּלִשְׁתִּים׃
15
И послал Иевосфей и взял ее от мужа, от Фалтия, сына Лаишева.
Ишбо́шет послал людей, приказав забрать ее у мужа, Палтиэ́ла, сына Ла́иша.
Иш-Бошет отдал приказ, и ее забрали от ее мужа Фалтиила, сына Лаиша.
І послав Іш-Бошет, і взяв її від її чоловіка, від Палтіїла, сина Лаїша.
So Ish-Bosheth gave orders and had her taken away from her husband Paltiel son of Laish.
וַיִּשְׁלַח אִישׁ בֹּשֶׁת, וַיִּקָּחֶהָ מֵעִם אִישׁ; מֵעִם פַּלְטִיאֵל בֶּן־לָוִשׁ (לָיִשׁ)׃
16
Пошел с нею и муж ее и с плачем провожал ее до Бахурима; но Авенир сказал ему: ступай назад. И он возвратился.
Палтиэл с плачем шел за ней следом до Бахури́ма. Авнер приказал ему: «Возвращайся домой». И он пошел обратно.
Но ее муж пошел вслед и плакал, идя за ней, всю дорогу до Бахурима. Авнер сказал ему: — Ступай домой! И тот возвратился.
І пішов з нею чоловік її, і все плакав за нею аж до Бахуріму. І сказав до нього Авнер: Іди, вернися! І той вернувся.
Her husband, however, went with her, weeping behind her all the way to Bahurim. Then Abner said to him, "Go back home!" So he went back.
וַיֵּלֶךְ אִתָּהּ אִישָׁהּ, הָלוֹךְ וּבָכֹה אַחֲרֶיהָ עַד־בַּחֻרִים; וַיֹּאמֶר אֵלָיו אַבְנֵר לֵךְ שׁוּב וַיָּשֹׁב׃
17
И обратился Авенир к старейшинам Израильским, говоря: и вчера и третьего дня вы желали, чтобы Давид был царем над вами,
Авнер обратился с речью к старейшинам Израиля: «Вы все время хотели, чтобы Давид царствовал над вами.
Авнер совещался со старейшинами Израиля и сказал: — Некогда вы хотели поставить Давида своим царем.
А Авнерове слово з Ізраїлевими старшими було таке: Ви вже давно бажаєте мати Давида царем над собою.
Abner conferred with the elders of Israel and said, "For some time you have wanted to make David your king.
וּדְבַר־אַבְנֵר הָיָה, עִם־זִקְנֵי יִשְׂרָאֵל לֵאמֹר; גַּם־תְּמוֹל גַּם־שִׁלְשֹׁם, הֱיִיתֶם מְבַקְשִׁים אֶת־דָּוִד לְמֶלֶךְ עֲלֵיכֶם׃
18
теперь сделайте {это,} ибо Господь сказал Давиду: "рукою раба Моего Давида Я спасу народ Мой Израиля от руки Филистимлян и от руки всех врагов его".
Теперь настало время действовать, ведь Господь сказал Давиду: "С помощью Моего раба Давида я спасу народ Мой Израиль от филистимлян и от всех врагов"».
Теперь сделайте это! Ведь Господь обещал Давиду: «Через Моего слугу Давида Я избавлю Мой народ Израиль от руки филистимлян и от руки всех его врагов».
А тепер зробіть це, бо Господь сказав був до Давида, говорячи: Рукою Мого раба Давида Я спасу народ Мій, Ізраїля, від руки филистимлян та від руки всіх ворогів його.
Now do it! For the LORD promised David, "By my servant David I will rescue my people Israel from the hand of the Philistines and from the hand of all their enemies.""
וְעַתָּה עֲשׂוּ; כִּי יְהוָה, אָמַר אֶל־דָּוִד לֵאמֹר, בְּיַד דָּוִד עַבְדִּי, הוֹשִׁיעַ אֶת־עַמִּי יִשְׂרָאֵל מִיַּד פְּלִשְׁתִּים, וּמִיַּד כָּל־אֹיְבֵיהֶם׃
19
То же говорил Авенир и Вениамитянам. И пошел Авенир в Хеврон, чтобы пересказать Давиду все, чего желали Израиль и весь дом Вениаминов.
То же самое Авнер предложил и племени Вениамина, а потом отправился к Давиду в Хеврон и пересказал ему, чего требуют израильтяне и племя Вениамина.
Еще Авнер говорил лично с вениамитянами. После этого он пошел в Хеврон рассказать Давиду все, что готовы были сделать Израиль и весь дом Вениамина.
І говорив Авнер також до ушей Веніяминових. І також пішов Авнер говорити до ушей Давидових у Хевроні, усе, що добре в очах Ізраїля та в очах усього дому Веніяминового.
Abner also spoke to the Benjamites in person. Then he went to Hebron to tell David everything that Israel and the whole house of Benjamin wanted to do.
וַיְדַבֵּר גַּם־אַבְנֵר בְּאָזְנֵי בִנְיָמִין; וַיֵּלֶךְ גַּם־אַבְנֵר, לְדַבֵּר בְּאָזְנֵי דָוִד בְּחֶבְרוֹן, אֵת כָּל־אֲשֶׁר־טוֹב בְּעֵינֵי יִשְׂרָאֵל, וּבְעֵינֵי כָּל־בֵּית בִּנְיָמִן׃
20
И пришел Авенир к Давиду в Хеврон и с ним двадцать человек, и сделал Давид пир для Авенира и людей, бывших с ним.
Авнер пришел к Давиду в Хеврон, с ним было двадцать человек, и Давид устроил для них пир.
Когда Авнер, с которым было двадцать человек, пришел к Давиду в Хеврон, Давид устроил пир для него и для его людей.
І прийшов Авнер до Давида до Хеврону, а з ним двадцятеро люда. І Давид зробив прийняття Авнерові та людям, що з ним.
When Abner, who had twenty men with him, came to David at Hebron, David prepared a feast for him and his men.
וַיָּבֹא אַבְנֵר אֶל־דָּוִד חֶבְרוֹן, וְאִתּוֹ עֶשְׂרִים אֲנָשִׁים; וַיַּעַשׂ דָּוִד לְאַבְנֵר וְלַאֲנָשִׁים אֲשֶׁר־אִתּוֹ מִשְׁתֶּה׃
21
И сказал Авенир Давиду: я встану и пойду и соберу к господину моему царю весь народ Израильский, и они вступят в завет с тобою, и будешь царствовать над всеми, как желает душа твоя. И отпустил Давид Авенира, и он ушел с миром.
Авнер сказал Давиду: «Я пойду и соберу весь Израиль для царя, господина моего, и они заключат с тобой договор, и ты будешь царствовать над всем, чего пожелаешь». Давид отпустил Авнера, они расстались мирно, и Авнер ушел.
Авнер сказал Давиду: — Позволь мне немедленно отправиться и собрать весь Израиль к господину моему царю, чтобы они заключили с тобой союз, а ты стал править надо всем, чего желает твое сердце. Давид отпустил Авнера, и он ушел с миром.
І сказав Авнер до Давида: Нехай я встану й піду, і приведу до пана, царя мого, усього Ізраїля, а вони складуть із тобою умову, і ти будеш царювати над усім, чого буде жадати душа твоя. І відпустив Давид Авнера, і він пішов із миром.
Then Abner said to David, "Let me go at once and assemble all Israel for my lord the king, so that they may make a compact with you, and that you may rule over all that your heart desires." So David sent Abner away, and he went in peace.
וַיֹּאמֶר אַבְנֵר אֶל־דָּוִד אָקוּמָה וְאֵלֵכָה וְאֶקְבְּצָה אֶל־אֲדֹנִי הַמֶּלֶךְ אֶת־כָּל־יִשְׂרָאֵל, וְיִכְרְתוּ אִתְּךָ בְּרִית, וּמָלַכְתָּ, בְּכֹל אֲשֶׁר־תְּאַוֶּה נַפְשֶׁךָ; וַיְּשַׁלַּח דָּוִד אֶת־אַבְנֵר וַיֵּלֶךְ בְּשָׁלוֹם׃
22
И вот, слуги Давидовы с Иоавом пришли из похода и принесли с собою много добычи; но Авенира уже не было с Давидом в Хевроне, ибо {Давид} отпустил его, и он ушел с миром.
Как раз в это время войско Давида во главе с Иоавом вернулось после набега, захватив большую добычу. Но Авнера уже не было в Хевроне с Давидом, Давид отпустил его, и он спокойно ушел.
В это время люди Давида и Иоав вернулись из набега и принесли с собой богатую добычу. Но Авнера у Давида в Хевроне уже не было, потому что Давид отпустил его, и он ушел с миром.
Аж ось прийшли слуги Давидові та Йоав із походу, і принесли з собою велику здобич. А Авнера не було з Давидом у Хевроні, бо він відпустив його, і той пішов із миром.
Just then David"s men and Joab returned from a raid and brought with them a great deal of plunder. But Abner was no longer with David in Hebron, because David had sent him away, and he had gone in peace.
וְהִנֵּה עַבְדֵי דָוִד וְיוֹאָב בָּא מֵהַגְּדוּד, וְשָׁלָל רָב עִמָּם הֵבִיאוּ; וְאַבְנֵר, אֵינֶנּוּ עִם־דָּוִד בְּחֶבְרוֹן, כִּי שִׁלְּחוֹ וַיֵּלֶךְ בְּשָׁלוֹם׃
23
Когда Иоав и все войско, ходившее с ним, пришли, то Иоаву рассказали: приходил Авенир, сын Ниров, к царю, и тот отпустил его, и он ушел с миром.
Когда пришел Иоав со всем его войском, ему рассказали о том, что приходил Авнер, сын Нера, и царь отпустил его с миром.
Когда пришли Иоав и с ним все воины, ему сказали, что Авнер, сын Нира, приходил к царю, царь отпустил его, и он ушел с миром.
А Йоав та все військо, що було з ним, прийшли. І розповіли Йоаву, говорячи: Приходив Авнер, син Нерів, до царя, а він відпустив його, і той пішов із миром.
When Joab and all the soldiers with him arrived, he was told that Abner son of Ner had come to the king and that the king had sent him away and that he had gone in peace.
וְיוֹאָב וְכָל־הַצָּבָא אֲשֶׁר־אִתּוֹ בָּאוּ; וַיַּגִּדוּ לְיוֹאָב לֵאמֹר, בָּא־אַבְנֵר בֶּן־נֵר אֶל־הַמֶּלֶךְ, וַיְשַׁלְּחֵהוּ וַיֵּלֶךְ בְּשָׁלוֹם׃
24
И пришел Иоав к царю и сказал: что ты сделал? Вот, приходил к тебе Авенир; зачем ты отпустил его, и он ушел?
Иоав вошел к царю и сказал: «Что ты наделал? Авнер сам пришел к тебе, и ты позволил ему уйти?!
Иоав пришел к царю и сказал: — Что ты сделал? Ведь к тебе приходил Авнер! Почему ты отпустил его? Теперь он ушел!
І прийшов Йоав до царя та й сказав: Що ти зробив? Ось приходив до тебе Авнер, нащо ти відпустив його, і він відійшов?
So Joab went to the king and said, "What have you done? Look, Abner came to you. Why did you let him go? Now he is gone!
וַיָּבֹא יוֹאָב אֶל־הַמֶּלֶךְ, וַיֹּאמֶר מֶה עָשִׂיתָה; הִנֵּה־בָא אַבְנֵר אֵלֶיךָ, לָמָּה־זֶּה שִׁלַּחְתּוֹ וַיֵּלֶךְ הָלוֹךְ׃
25
Ты знаешь Авенира, сына Нирова: он приходил обмануть тебя, узнать выход твой и вход твой и разведать все, что ты делаешь.
Ты же знаешь, что Авнер, сын Нера, приходил для того, чтобы хитростью выведать твои военные планы и разузнать, что ты собираешься делать».
Ты же знаешь Авнера, сына Нира — он приходил, чтобы обмануть тебя и выведать все, что ты делаешь и куда ты ходишь.
Ти знаєш Авнера, Нерового сина, він приходив, щоб намовити тебе та щоб вивідати твій вихід та вхід твій, і щоб вивідати все, що ти робиш.
You know Abner son of Ner; he came to deceive you and observe your movements and find out everything you are doing."
יָדַעְתָּ אֶת־אַבְנֵר בֶּן־נֵר, כִּי לְפַתֹּתְךָ בָּא; וְלָדַעַת אֶת־מוֹצָאֲךָ וְאֶת־מִבוֹאֶךָ (מוֹבָאֶךָ), וְלָדַעַת אֵת כָּל־אֲשֶׁר אַתָּה עֹשֶׂה׃
26
И вышел Иоав от Давида и послал гонцов вслед за Авениром; и возвратили они его от колодезя Сира, без ведома Давида.
Выйдя от Давида, Иоав послал вслед за Авнером своих людей, они догнали его у водохранилища Сира́ и привели обратно. Давид ничего не знал об этом.
Иоав вышел от Давида, послал за Авнером вестников, и они вернули его от колодца Сира. Давид об этом не знал.
І вийшов Йоав від Давида, і послав посланців за Авнером, і вони завернули його з Бор-Гассіри, а Давид про те не знав.
Joab then left David and sent messengers after Abner, and they brought him back from the well of Sirah. But David did not know it.
וַיֵּצֵא יוֹאָב מֵעִם דָּוִד, וַיִּשְׁלַח מַלְאָכִים אַחֲרֵי אַבְנֵר, וַיָּשִׁבוּ אֹתוֹ מִבּוֹר הַסִּרָה; וְדָוִד לֹא יָדָע׃
27
Когда Авенир возвратился в Хеврон, то Иоав отвел его внутрь ворот, как будто для того, чтобы поговорить с ним тайно, и там поразил его в живот. И умер {Авенир} за кровь Асаила, брата Иоавова.
Когда Авнер прибыл обратно в Хеврон, Иоав завел его в городские ворота, якобы поговорить с ним наедине, и там убил ударом в живот, отомстив за своего брата Асаи́ла.
Когда Авнер вернулся в Хеврон, Иоав отвел его в сторону, в глубь ворот, словно для того, чтобы поговорить с ним наедине. И там, желая отомстить за кровь своего брата Асаила, Иоав поразил его в живот, и он умер.
І вернувся Авнер до Хеврону, а Йоав відвів його в середину брами, щоб поговорити з ним таємно, та й ударив його там у живіт, і той помер за кров брата його Асаїла.
Now when Abner returned to Hebron, Joab took him aside into the gateway, as though to speak with him privately. And there, to avenge the blood of his brother Asahel, Joab stabbed him in the stomach, and he died.
וַיָּשָׁב אַבְנֵר חֶבְרוֹן, וַיַּטֵּהוּ יוֹאָב אֶל־תּוֹךְ הַשַּׁעַר, לְדַּבֵּר אִתּוֹ בַּשֶּׁלִי; וַיַּכֵּהוּ שָׁם הַחֹמֶשׁ, וַיָּמָת בְּדַם עֲשָׂה־אֵל אָחִיו׃
28
И услышал после Давид {об этом} и сказал: невинен я и царство мое вовек пред Господом в крови Авенира, сына Нирова;
Когда Давид узнал о случившемся, то сказал: «Чист я и царство мое перед Господом вовек — нет моей вины в смерти Авнера, сына Нера.
После этого Давид, услышав о случившемся, сказал: — Я и мое царство навеки неповинны перед Господом в крови Авнера, сына Нира.
А потім почув про це Давид і сказав: Невинний я та царство моє перед Господом аж навіки в крові Авнера, Нерового сина.
Later, when David heard about this, he said, "I and my kingdom are forever innocent before the LORD concerning the blood of Abner son of Ner.
וַיִּשְׁמַע דָּוִד מֵאַחֲרֵי כֵן, וַיֹּאמֶר, נָקִי אָנֹכִי וּמַמְלַכְתִּי מֵעִם יְהוָה עַד־עוֹלָם; מִדְּמֵי אַבְנֵר בֶּן־נֵר׃
29
пусть падет она на голову Иоава и на весь дом отца его; пусть никогда не остается дом Иоава без семеноточивого, или прокаженного, или опирающегося на посох, или падающего от меча, или нуждающегося в хлебе.
Пусть кара за смерть его падет на голову Иоава и на весь его род! Пусть никогда не переведутся в нем страдающие выделениями из члена и прокаженные; пусть сидят его потомки за бабьим веретеном, гибнут от меча и пухнут от голода!»
Пусть его кровь падет на голову Иоава и на весь дом его отца! Пусть дом Иоава никогда не остается без больного с гноящейся язвой или прокаженного, или опирающегося на костыль, или падающего от меча, или нуждающегося в пище.
Нехай вона спаде на голову Йоава та на ввесь дім його батька! І нехай не перестає в Йоавовому домі течивий, і прокажений, і той, хто опирається на кия, і хто падає від меча, і хто не має хліба!
May his blood fall upon the head of Joab and upon all his father"s house! May Joab"s house never be without someone who has a running sore or leprosy or who leans on a crutch or who falls by the sword or who lacks food."
יָחֻלוּ עַל־רֹאשׁ יוֹאָב, וְאֶל כָּל־בֵּית אָבִיו; וְאַל־יִכָּרֵת מִבֵּית יוֹאָב זָב וּמְצֹרָע וּמַחֲזִיק בַּפֶּלֶךְ וְנֹפֵל בַּחֶרֶב וַחֲסַר־לָחֶם׃
30
Иоав же и брат его Авесса убили Авенира за то, что он умертвил брата их Асаила в сражении у Гаваона.
Иоав и его брат Авиша́й убили Авнера за то, что он убил их брата Асаила в битве при Гаваоне.
(Иоав и его брат Авишай убили Авнера потому, что он убил их брата Асаила в битве при Гаваоне.)
А Йоав та брат його Авішай убили Авнера за те, що він забив їхнього брата Асаїла в Ґів"оні в бою.
(Joab and his brother Abishai murdered Abner because he had killed their brother Asahel in the battle at Gibeon.)
וְיוֹאָב וַאֲבִישַׁי אָחִיו, הָרְגוּ לְאַבְנֵר; עַל אֲשֶׁר הֵמִית אֶת־עֲשָׂהאֵל אֲחִיהֶם בְּגִבְעוֹן בַּמִּלְחָמָה׃
31
И сказал Давид Иоаву и всем людям, бывшим с ним: раздерите одежды ваши и оденьтесь во вретища и плачьте над Авениром. И царь Давид шел за гробом {его.}
Давид приказал Иоаву и всему войску: «Разорвите одежды ваши и оденьтесь в дерюгу. Оплакивайте Авнера». Царь Давид шел за носилками с телом,
Затем Давид сказал Иоаву и всем людям, которые были с ним: — Разорвите свои одежды, оденьтесь в рубище и плачьте над Авнером. Царь Давид сам пошел за похоронными дрогами.
І сказав Давид до Йоава та до всього народу, що був з ним: Роздеріть вашу одежу, і опережіться веретищем, та й голосіть за Авнером! А цар Давид ішов за марами.
Then David said to Joab and all the people with him, "Tear your clothes and put on sackcloth and walk in mourning in front of Abner." King David himself walked behind the bier.
וַיֹּאמֶר דָּוִד אֶל־יוֹאָב וְאֶל־כָּל־הָעָם אֲשֶׁר־אִתּוֹ, קִרְעוּ בִגְדֵיכֶם וְחִגְרוּ שַׂקִּים, וְסִפְדוּ לִפְנֵי אַבְנֵר; וְהַמֶּלֶךְ דָּוִד, הֹלֵךְ אַחֲרֵי הַמִּטָּה׃
32
Когда погребали Авенира в Хевроне, то царь громко плакал над гробом Авенира; плакал и весь народ.
когда хоронили Авнера в Хевроне. Он голосил и плакал над могилой Авнера, которого оплакивало и все войско.
Они похоронили Авнера в Хевроне, и царь громко плакал у могилы Авнера. Весь народ тоже плакал.
І поховали Авнера в Хевроні, а цар підніс свій голос та й плакав над Авнеровим гробом, і плакав увесь народ.
They buried Abner in Hebron, and the king wept aloud at Abner"s tomb. All the people wept also.
וַיִּקְבְּרוּ אֶת־אַבְנֵר בְּחֶבְרוֹן; וַיִּשָּׂא הַמֶּלֶךְ אֶת־קוֹלוֹ, וַיֵּבְךְּ אֶל־קֶבֶר אַבְנֵר, וַיִּבְכּוּ כָּל־הָעָם׃
33
И оплакал царь Авенира, говоря: смертью ли подлого умирать Авениру?
Вот плач царя об Авнере: Смертью бессмысленной умирать ли Авнеру?
Царь оплакивал Авнера этой песней: «Разве должен был Авнер умереть подлой смертью?
І заспівав цар жалобну пісню над Авнером та й сказав: Чи Авнер мав загинути смертю негідного?
The king sang this lament for Abner: "Should Abner have died as the lawless die?
וַיְקֹנֵן הַמֶּלֶךְ אֶל־אַבְנֵר וַיֹּאמַר; הַכְּמוֹת נָבָל יָמוּת אַבְנֵר׃
34
Руки твои не были связаны, и ноги твои не в оковах, и ты пал, как падают от разбойников. И весь народ стал еще более плакать над ним.
Руки твои не знали пут, не бывали в оковах ноги твои, пал ты как жертва разбойников. Все войско продолжало оплакивать его.
Руки твои не были связаны, ноги твои не были скованы. Ты пал, как падают перед разбойниками». И весь народ заплакал над ним снова.
Твої руки були не пов"язані, не забиті були твої ноги в кайдани, ти впав, як від неправедних падають! І ввесь народ ще більше плакав над ним.
Your hands were not bound, your feet were not fettered. You fell as one falls before wicked men." And all the people wept over him again.
יָדֶךָ לֹא־אֲסֻרוֹת, וְרַגְלֶיךָ לֹא־לִנְחֻשְׁתַּיִם הֻגָּשׁוּ, כִּנְפוֹל לִפְנֵי בְנֵי־עַוְלָה נָפָלְתָּ; וַיֹּסִפוּ כָל־הָעָם לִבְכּוֹת עָלָיו׃
35
И пришел весь народ предложить Давиду хлеба, когда еще продолжался день; но Давид поклялся, говоря: то и то пусть сделает со мною Бог и еще больше сделает, если я до захождения солнца вкушу хлеба или чего-нибудь.
В тот же день воины пришли к Давиду и предложили ему поесть, но Давид поклялся: «Пусть так‑то и так‑то покарает меня Бог, если я вкушу хлеба или любой другой пищи до захода солнца!»
Затем все они пришли и убеждали Давида поесть, пока еще продолжался день, но Давид дал клятву, говоря: — Пусть Бог сурово накажет меня, если я поем хлеба или чего-нибудь еще прежде, чем зайдет солнце!
І прийшов увесь народ, щоб намовити Давида покріпитися хлібом ще того дня, та присягнув Давид, говорячи: Нехай так зробить мені Бог, і нехай ще додасть, якщо я перед заходом сонця скуштую хліба або чогобудь!
Then they all came and urged David to eat something while it was still day; but David took an oath, saying, "May God deal with me, be it ever so severely, if I taste bread or anything else before the sun sets!"
וַיָּבֹא כָל־הָעָם, לְהַבְרוֹת אֶת־דָּוִד לֶחֶם בְּעוֹד הַיּוֹם; וַיִּשָּׁבַע דָּוִד לֵאמֹר, כֹּה יַעֲשֶׂה־לִּי אֱלֹהִים וְכֹה יֹסִיף, כִּי אִם־לִפְנֵי בוֹא־הַשֶּׁמֶשׁ אֶטְעַם־לֶחֶם אוֹ כָל־מְאוּמָה׃
36
И весь народ узнал это, и понравилось ему это, как и все, что делал царь, нравилось всему народу.
Людям понравились слова Давида, как и все, что делал царь.
Весь народ заметил это и был этим доволен; да и все, что делал царь, нравилось всему народу.
А ввесь народ довідався про це, і це було добре в їхніх очах, як і все, що робив цар, було добре в очах усього народу.
All the people took note and were pleased; indeed, everything the king did pleased them.
וְכָל־הָעָם הִכִּירוּ, וַיִּיטַב בְּעֵינֵיהֶם; כְּכֹל אֲשֶׁר עָשָׂה הַמֶּלֶךְ, בְּעֵינֵי כָל־הָעָם טוֹב׃
37
И узнал весь народ и весь Израиль в тот день, что не от царя произошло умерщвление Авенира, сына Нирова.
В тот день все войско и весь Израиль поняли, что непричастен царь к убийству Авнера, сына Нера.
Так в тот день весь народ и весь Израиль узнал, что царь не принимал никакого участия в убийстве Авнера, сына Нира.
І того дня довідалися ввесь народ та ввесь Ізраїль, що то не було від царя, щоб забити Авнера, сина Нерового.
So on that day all the people and all Israel knew that the king had no part in the murder of Abner son of Ner.
וַיֵּדְעוּ כָל־הָעָם וְכָל־יִשְׂרָאֵל בַּיּוֹם הַהוּא; כִּי לֹא הָיְתָה מֵהַמֶּלֶךְ, לְהָמִית אֶת־אַבְנֵר בֶּן־נֵר׃
38
И сказал царь слугам своим: знаете ли, что вождь и великий муж пал в этот день в Израиле?
Царь сказал своим приближенным: «Знайте все, что великий военачальник погиб сегодня у израильтян!
И царь сказал своим людям: — Разве вы не понимаете, что сегодня в Израиле пал вождь и великий человек?
І сказав цар своїм слугам: Ото ж знайте, що вождь та великий муж упав цього дня!
Then the king said to his men, "Do you not realize that a prince and a great man has fallen in Israel this day?
וַיֹּאמֶר הַמֶּלֶךְ אֶל־עֲבָדָיו; הֲלוֹא תֵדְעוּ, כִּי־שַׂר וְגָדוֹל, נָפַל הַיּוֹם הַזֶּה בְּיִשְׂרָאֵל׃
39
Я теперь еще слаб, хотя и помазан на царство, а эти люди, сыновья Саруи, сильнее меня; пусть же воздаст Господь делающему злое по злобе его!
Я помазан на царство, но пока у меня еще мало сил, а эти, сыновья Церуи́, — слишком жестоки. Так пусть Господь отомстит им за зло, которое они сотворили!»
И сегодня, хотя я и помазанный царь, я слаб, эти сыновья Саруи для меня слишком сильны. Пусть Господь воздаст делающему злое по злобе его!
А я сьогодні слабий, хоч помазаний цар, а ті люди, сини Церуї, сильніші від мене. Нехай відплатить Господь злочинцеві за його зло!
And today, though I am the anointed king, I am weak, and these sons of Zeruiah are too strong for me. May the LORD repay the evildoer according to his evil deeds!"
וְאָנֹכִי הַיּוֹם רַךְ וּמָשׁוּחַ מֶלֶךְ, וְהָאֲנָשִׁים הָאֵלֶּה בְּנֵי צְרוּיָה קָשִׁים מִמֶּנִּי; יְשַׁלֵּם יְהוָה לְעֹשֵׂה הָרָעָה כְּרָעָתוֹ׃