Вторая книга Паралипоменон | 2 Chronicles | דברי הימים ב, Глава 32

1
После таких дел и верности, пришел Сеннахирим, царь Ассирийский, и вступил в Иудею, и осадил укрепленные города, и думал отторгнуть их себе.
После всех этих событий, в которых Езекия явил свою верность Господу, в Иудею вторгся ассирийский царь Синаххери́б. Он начал осаду укрепленных городов, намереваясь их захватить.
После всего, что с такой верностью совершил Езекия, пришел царь Ассирии Синаххериб и вторгся в Иудею. Он взял в осаду укрепленные города, думая отобрать их.
По цих справах та по цій вірності прийшов Санхерів, цар асирійський, і ввійшов в Юдею, і розклався табором проти укріплених міст, і думав здобути їх собі.
After all that Hezekiah had so faithfully done, Sennacherib king of Assyria came and invaded Judah. He laid siege to the fortified cities, thinking to conquer them for himself.
אַחֲרֵי הַדְּבָרִים וְהָאֱמֶת הָאֵלֶּה, בָּא סַנְחֵרִיב מֶלֶךְ־אַשּׁוּר; וַיָּבֹא בִיהוּדָה, וַיִּחַן עַל־הֶעָרִים הַבְּצֻרוֹת, וַיֹּאמֶר לְבִקְעָם אֵלָיו׃
2
Когда Езекия увидел, что пришел Сеннахирим с намерением воевать против Иерусалима,
Когда Езекия узнал о том, что Синаххериб напал на Иудею и собирается идти войной на Иерусалим,
Когда Езекия увидел, что Синаххериб пришел и хочет воевать с Иерусалимом,
І побачив Єзекія, що прийшов Санхерів, і що він задумує війну на Єрусалим,
When Hezekiah saw that Sennacherib had come and that he intended to make war on Jerusalem,
וַיַּרְא יְחִזְקִיָּהוּ, כִּי־בָא סַנְחֵרִיב; וּפָנָיו לַמִּלְחָמָה עַל־יְרוּשָׁלִָם׃
3
тогда решил с князьями своими и с военными людьми своими засыпать источники воды, которые вне города, и те помогли ему.
он, посовещавшись со своими военачальниками и воинами и получив от них одобрение, решил перекрыть воду в источниках, располагавшихся за городской стеной.
он решил на совете со своими приближенными и военачальниками засыпать источники воды за пределами города, и те помогли ему.
то він нарадився зо своїми зверхниками та своїми лицарями позатикати джерельні води, що назовні міста. І вони допомогли йому.
he consulted with his officials and military staff about blocking off the water from the springs outside the city, and they helped him.
וַיִּוָּעַץ, עִם־שָׂרָיו וְגִבֹּרָיו, לִסְתּוֹם אֶת־מֵימֵי הָעֲיָנוֹת, אֲשֶׁר מִחוּץ לָעִיר; וַיַּעְזְרוּהוּ׃
4
И собралось множество народа, и засыпали все источники и поток, протекавший по стране, говоря: да не найдут цари Ассирийские, придя {сюда,} много воды [и да не укрепятся].
Собралось много людей, и они перекрыли источники и поток, который растекался по стране, говоря: «Сюда придут ассирийские цари — так к чему оставлять им в изобилии воду?»
Собралось множество народа и засыпали источники воды и поток, который протекал по стране. «К чему оставлять эту воду царям Ассирии?» — говорили они.
І було зібрано багато народу, і вони позатикали всі джерела й потік, що плив у Краю, говорячи: Нащо б мали так багато води асирійські царі, коли прийдуть?
A large force of men assembled, and they blocked all the springs and the stream that flowed through the land. "Why should the kings of Assyria come and find plenty of water?" they said.
וַיִּקָּבְצוּ עַם־רָב, וַיִּסְתְּמוּ אֶת־כָּל־הַמַּעְיָנוֹת, וְאֶת־הַנַּחַל הַשּׁוֹטֵף בְּתוֹךְ־הָאָרֶץ לֵאמֹר; לָמָּה יָבוֹאוּ מַלְכֵי אַשּׁוּר, וּמָצְאוּ מַיִם רַבִּים׃
5
И ободрился он, и восстановил всю обрушившуюся стену, и поднял ее до башни, и извне {построил} другую стену, и укрепил Милло в городе Давидовом, и наготовил множество оружия и щитов.
Приободрившись, Езекия отстроил разрушенные участки городской стены, на ней возвел башни, снаружи построил еще одну стену, а также укрепил Милло в Городе Давидовом. Он приготовил много оружия и щитов.
Езекия много трудился, восстанавливая все разрушенные участки стены и воздвигая на ней башни. Он сложил еще одну стену за пределами прежней и улучшил Милло города Давида. Еще он изготовил много оружия и щитов.
І він підбадьорився, і забудував увесь виломаний мур, і поставив на нього башту, а поза тим муром інший мур, і зміцнив Мілло в Давидовому Місті, і наробив багато ратищ та щитів.
Then he worked hard repairing all the broken sections of the wall and building towers on it. He built another wall outside that one and reinforced the supporting terraces of the City of David. He also made large numbers of weapons and shields.
וַיִּתְחַזַּק וַיִּבֶן אֶת־כָּל־הַחוֹמָה הַפְּרוּצָה וַיַּעַל עַל־הַמִּגְדָּלוֹת, וְלַחוּצָה הַחוֹמָה אַחֶרֶת, וַיְחַזֵּק אֶת־הַמִּלּוֹא עִיר דָּוִיד; וַיַּעַשׂ שֶׁלַח לָרֹב וּמָגִנִּים׃
6
И поставил военачальников над народом, и собрал их к себе на площадь у городских ворот, и говорил к сердцу их, и сказал:
Он назначил военачальников, собрал их на площади у городских ворот и стал увещевать такими словами:
Он поставил над народом военачальников, собрал их к себе на площади у городских ворот и ободрил их, сказав:
І понаставляв він над народом військових зверхників, і зібрав їх до себе, на майдан біля міської брами, і промовляв до їхнього серця, говорячи:
He appointed military officers over the people and assembled them before him in the square at the city gate and encouraged them with these words:
וַיִּתֵּן שָׂרֵי מִלְחָמוֹת עַל־הָעָם; וַיִּקְבְּצֵם אֵלָיו, אֶל־רְחוֹב שַׁעַר הָעִיר, וַיְדַבֵּר עַל־לְבָבָם לֵאמֹר׃
7
будьте тверды и мужественны, не бойтесь и не страшитесь царя Ассирийского и всего множества, которое с ним, потому что с нами более, нежели с ним;
«Будьте твердыми и стойкими! Не бойтесь и не страшитесь царя ассирийского со всем его воинством, ибо с нами еще бо́льшая сила!
— Будьте тверды и мужественны. Не бойтесь, не падайте духом из-за царя Ассирии и огромного войска с ним, потому что с нами большая сила, чем с ним.
Будьте міцні та будьте мужні, не бійтеся й не жахайтеся перед асирійським царем та перед усім тим натовпом, що з ним, бо з нами більше, ніж із ним.
"Be strong and courageous. Do not be afraid or discouraged because of the king of Assyria and the vast army with him, for there is a greater power with us than with him.
חִזְקוּ וְאִמְצוּ, אַל־תִּירְאוּ וְאַל־תֵּחַתּוּ, מִפְּנֵי מֶלֶךְ אַשּׁוּר, וּמִלִּפְנֵי כָּל־הֶהָמוֹן אֲשֶׁר־עִמּוֹ; כִּי־עִמָּנוּ רַב מֵעִמּוֹ׃
8
с ним мышца плотская, а с нами Господь Бог наш, чтобы помогать нам и сражаться на бранях наших. И подкрепился народ словами Езекии, царя Иудейского.
У него — человеческая мощь, но нам поможет и будет за нас сражаться Господь, наш Бог». И люди обрели уверенность, выслушав, что сказал им Езекия, царь иудейский.
С ним — мышца из плоти, а с нами — Господь, наш Бог, Который поможет нам и будет за нас сражаться. И народ ободрился словами Езекии, царя Иудеи.
З ним рамено тілесне, а з нами Господь, Бог наш, щоб допомагати нам та воювати наші війни! І оперся народ на слова Єзекії, Юдиного царя.
With him is only the arm of flesh, but with us is the LORD our God to help us and to fight our battles." And the people gained confidence from what Hezekiah the king of Judah said.
עִמּוֹ זְרוֹעַ בָּשָׂר, וְעִמָּנוּ יְהוָה אֱלֹהֵינוּ לְעָזְרֵנוּ, וּלְהִלָּחֵם מִלְחֲמֹתֵנוּ; וַיִּסָּמְכוּ הָעָם, עַל־דִּבְרֵי יְחִזְקִיָּהוּ מֶלֶךְ־יְהוּדָה׃
9
После сего послал Сеннахирим, царь Ассирийский, рабов своих в Иерусалим, — сам он {стоял} против Лахиса, и вся сила его с ним, — к Езекии, царю Иудейскому, и ко всем Иудеям, которые в Иерусалиме, сказать:
После этого ассирийский царь Синаххериб послал к Иерусалиму своих приближенных (сам он во главе своего войска в это время осаждал Лахиш) с речью к иудейскому царю Езекии и ко всем иудеям, находившимся в Иерусалиме. Он велел передать им:
После этого, когда Синаххериб, царь Ассирии, и все его войска осаждали Лахиш, он послал своих слуг в Иерусалим, чтобы передать Езекии, царю Иудеи, и всему собравшемуся там народу Иудеи:
По цьому послав Санхерів, асирійський цар, своїх рабів до Єрусалиму, а він сам таборував проти Лахішу, і вся сила його була з ним, до Єзекії, Юдиного царя, і до всього Юди, що в Єрусалимі, сказати:
Later, when Sennacherib king of Assyria and all his forces were laying siege to Lachish, he sent his officers to Jerusalem with this message for Hezekiah king of Judah and for all the people of Judah who were there:
אַחַר זֶה, שָׁלַח סַנְחֵרִיב מֶלֶךְ־אַשּׁוּר עֲבָדָיו יְרוּשָׁלַיְמָה, וְהוּא עַל־לָכִישׁ, וְכָל־מֶמְשַׁלְתּוֹ עִמּוֹ; עַל־יְחִזְקִיָּהוּ מֶלֶךְ יְהוּדָה, וְעַל־כָּל־יְהוּדָה אֲשֶׁר בִּירוּשָׁלִַם לֵאמֹר׃
10
так говорит Сеннахирим, царь Ассирийский: на что вы надеетесь и сидите в крепости в Иерусалиме?
«Так говорит ассирийский царь Синаххериб! На что вы надеетесь, как вы собираетесь переждать осаду Иерусалима?
«Так говорит Синаххериб, царь Ассирии: На что вы так надеетесь, что остаетесь в осажденном Иерусалиме?
Так говорить Санхерів, цар асирійський: На що ви сподіваєтесь і сидите в облозі в Єрусалимі?
"This is what Sennacherib king of Assyria says: On what are you basing your confidence, that you remain in Jerusalem under siege?
כֹּה אָמַר, סַנְחֵרִיב מֶלֶךְ אַשּׁוּר; עַל־מָה אַתֶּם בֹּטְחִים, וְיֹשְׁבִים בְּמָצוֹר בִּירוּשָׁלִָם׃
11
Не обольщает ли вас Езекия, чтобы предать вас смерти от голода и жажды, говоря: Господь Бог наш спасет нас от руки царя Ассирийского?
Разве не лжет вам Езекия, разве не собирается уморить вас голодом и жаждой, когда говорит: "Господь, наш Бог, спасет нас от ассирийского царя"?
Когда Езекия говорит: “Господь, наш Бог, спасет нас от руки царя Ассирии“, — он сбивает вас с пути, чтобы вы умерли от голода и жажды.
Оце Єзекія намовляє вас, щоб дати вас на смерть від голоду та від спраги, кажучи: Господь, Бог наш, урятує нас від руки асирійського царя.
When Hezekiah says, "The LORD our God will save us from the hand of the king of Assyria," he is misleading you, to let you die of hunger and thirst.
הֲלֹא יְחִזְקִיָּהוּ מַסִּית אֶתְכֶם, לָתֵת אֶתְכֶם, לָמוּת בְּרָעָב וּבְצָמָא לֵאמֹר; יְהוָה אֱלֹהֵינוּ, יַצִּילֵנוּ מִכַּף מֶלֶךְ אַשּׁוּר׃
12
Не этот ли Езекия разрушил высоты Его и жертвенники Его, и сказал Иудее и Иерусалиму: пред жертвенником единым поклоняйтесь и на нем совершайте курения?
Но не Его ли капища и жертвенники уничтожил Езекия, велев жителям Иудеи и Иерусалима поклоняться и совершать воскурения лишь здесь, в Иерусалиме, перед этим жертвенником?
Разве не сам Езекия убрал святилища на возвышенностях и жертвенники этого Бога, говоря Иудее и Иерусалиму: “Поклоняйтесь перед одним жертвенником и на нем сжигайте жертвы”?
Чи ж не він, Єзекія, поруйнував пагірки його та жертівники його, і сказав до Юди та до Єрусалиму, говорячи: Перед одним жертівником будете вклонятися й на ньому будете кадити?
Did not Hezekiah himself remove this god"s high places and altars, saying to Judah and Jerusalem, "You must worship before one altar and burn sacrifices on it"?
הֲלֹא־הוּא יְחִזְקִיָּהוּ, הֵסִיר אֶת־בָּמֹתָיו וְאֶת־מִזְבְּחֹתָיו; וַיֹּאמֶר לִיהוּדָה וְלִירוּשָׁלִַם לֵאמֹר, לִפְנֵי מִזְבֵּחַ אֶחָד תִּשְׁתַּחֲווּ וְעָלָיו תַּקְטִירוּ׃
13
Разве вы не знаете, что сделал я и отцы мои со всеми народами земель? Могли ли боги народов земных спасти землю свою от руки моей?
Но разве вы сами не знаете, что сделали мои предки и я сам с народами всех стран? Что, смогли помочь этим народам их боги, смогли они спасти от меня их земли?
Разве вы не знаете, что я и мои предки сделали со всеми народами других земель? Разве в силах были боги этих народов избавить свою землю от моей руки?
Чи ж ви не знаєте, що зробив я та батьки мої всім народом земель? Чи справді могли боги народів тих країв урятувати свій край від моєї руки?
"Do you not know what I and my fathers have done to all the peoples of the other lands? Were the gods of those nations ever able to deliver their land from my hand?
הֲלֹא תֵדְעוּ, מֶה עָשִׂיתִי אֲנִי וַאֲבוֹתַי, לְכֹל עַמֵּי הָאֲרָצוֹת; הֲיָכוֹל יָכְלוּ, אֱלֹהֵי גּוֹיֵ הָאֲרָצוֹת, לְהַצִּיל אֶת־אַרְצָם מִיָּדִי׃
14
Кто из всех богов народов, истребленных отцами моими, мог спасти народ свой от руки моей? {Как же} возможет ваш Бог спасти вас от руки моей?
Кто из богов всех тех народов, что были уничтожены моими предками, смог спасти от меня свой народ? Как же вас спасет ваш Бог?
Кто из богов всех этих народов, которые были погублены моими предками, смог избавить от меня свой народ? Как же ваш Бог сможет избавить вас от моей руки?
Хто з-поміж усіх богів цих народів, яких мої батьки вчинили закляттям, міг урятувати свій народ від моєї руки? Як зможе Бог ваш урятувати вас від моєї руки?
Who of all the gods of these nations that my fathers destroyed has been able to save his people from me? How then can your god deliver you from my hand?
מִי בְּכָל־אֱלֹהֵי הַגּוֹיִם הָאֵלֶּה אֲשֶׁר הֶחֱרִימוּ אֲבוֹתַי, אֲשֶׁר יָכוֹל, לְהַצִּיל אֶת־עַמּוֹ מִיָּדִי; כִּי יוּכַל אֱלֹהֵיכֶם, לְהַצִּיל אֶתְכֶם מִיָּדִי׃
15
И ныне пусть не обольщает вас Езекия и не отклоняет вас таким образом; не верьте ему: если не в силах был ни один бог ни одного народа и царства спасти народ свой от руки моей и от руки отцов моих, то и ваш Бог не спасет вас от руки моей.
Так что пусть не обольщает вас Езекия, пусть не тешит этой пустой надеждой. Не верьте ему, ибо нет ни у одного народа и ни в одном царстве такого бога, который смог бы спасти свой народ от меня или от моих предков. И ваш Бог не избавит вас от меня!»
Не давайте же Езекии обманывать вас этим и сбивать с пути. Не верьте ему, потому что никакой бог ни у одного из народов или царств не мог избавить свой народ от моей руки или от рук моих предков. И куда уж вашему Богу избавить вас от моей руки!»
А тепер нехай не обманює вас Єзекія, і нехай не зводить вас, як оце. І не вірте йому, бо не зміг жоден бог жодного народу та царства врятувати свого народу від моєї руки та від руки батьків моїх, то тим більше ваші боги не врятують вас від моєї руки!
Now do not let Hezekiah deceive you and mislead you like this. Do not believe him, for no god of any nation or kingdom has been able to deliver his people from my hand or the hand of my fathers. How much less will your god deliver you from my hand!"
וְעַתָּה אַל־יַשִּׁיא אֶתְכֶם חִזְקִיָּהוּ וְאַל־יַסִּית אֶתְכֶם כָּזֹאת וְאַל־תַּאֲמִינוּ לוֹ, כִּי־לֹא יוּכַל, כָּל־אֱלוֹהַ כָּל־גּוֹי וּמַמְלָכָה, לְהַצִּיל עַמּוֹ מִיָּדִי וּמִיַּד אֲבוֹתָי; אַף כִּי אֱלֹהֵיכֶם, לֹא־יַצִּילוּ אֶתְכֶם מִיָּדִי׃
16
И еще {многое} говорили рабы его против Господа Бога и против Езекии, раба Его.
И другое говорили приближенные Синаххериба против Господа Бога и Его раба Езекии.
Слуги царя Синаххериба говорили еще больше против Господа Бога и против Его слуги Езекии.
І ще говорили його раби на Господа, Бога, та на Його раба Єзекію.
Sennacherib"s officers spoke further against the LORD God and against his servant Hezekiah.
וְעוֹד דִּבְּרוּ עֲבָדָיו, עַל־יְהוָה הָאֱלֹהִים; וְעַל יְחִזְקִיָּהוּ עַבְדּוֹ׃
17
И письма писал он, {в которых} поносил Господа Бога Израилева и говорил против Него такие слова: как боги народов земных не спасли народов своих от руки моей, так Бог Езекии не спасет народа Своего от руки моей.
Еще Синаххериб написал письма, в которых бранил Господа, Бога Израиля, такими словами: «Как боги народов всех стран не спасли их от меня, так и Бог Езекии не спасет Свой народ от меня».
Синаххериб также написал письма, осыпая бранью Господа, Бога Израиля, и говоря против Него: «Как боги народов других земель не избавили своих народов от моей руки, так и Бог Езекии не избавит Своего народа от моей руки».
І писав він листи з лайкою на Господа, Ізраїлевого Бога, і говорив на Нього таке: Як боги народів тих країв не спасли свого народу від моєї руки, так не спасе Єзекіїн Бог народу Свого від моєї руки!
The king also wrote letters insulting the LORD, the God of Israel, and saying this against him: "Just as the gods of the peoples of the other lands did not rescue their people from my hand, so the god of Hezekiah will not rescue his people from my hand."
וּסְפָרִים כָּתַב, לְחָרֵף לַיהוָה אֱלֹהֵי יִשְׂרָאֵל; וְלֵאמֹר עָלָיו לֵאמֹר, כֵּאלֹהֵי גּוֹיֵ הָאֲרָצוֹת אֲשֶׁר לֹא־הִצִּילוּ עַמָּם מִיָּדִי, כֵּן לֹא־יַצִּיל אֱלֹהֵי יְחִזְקִיָּהוּ עַמּוֹ מִיָּדִי׃
18
И кричали громким голосом на Иудейском языке к народу Иерусалимскому, который {был} на стене, чтоб устрашить его и напугать его, и взять город.
Все это они кричали громким голосом по–еврейски, чтобы слышал весь собравшийся на стене иерусалимский народ. Они надеялись запугать и устрашить народ, чтобы легче было завоевать город.
Они кричали по-еврейски жителям Иерусалима, которые были на стене, чтобы устрашить и запугать их и захватить город.
І кликали вони сильним голосом по-юдейському до єрусалимського народу, що був на мурі, щоб настрашити їх та налякати їх, щоб здобути місто.
Then they called out in Hebrew to the people of Jerusalem who were on the wall, to terrify them and make them afraid in order to capture the city.
וַיִּקְרְאוּ בְקוֹל־גָּדוֹל יְהוּדִית, עַל־עַם יְרוּשָׁלִַם אֲשֶׁר עַל־הַחוֹמָה, לְיָרְאָם וּלְבַהֲלָם; לְמַעַן יִלְכְּדוּ אֶת־הָעִיר׃
19
И говорили о Боге Иерусалима, как о богах народов земли, — изделии рук человеческих.
Они говорили о Боге Иерусалима точно так же, как и о богах других народов, тех богах, что сделаны руками человеческими.
Они говорили о Боге Иерусалима, как о богах других народов земли — творениях человеческих рук.
І говорили вони на Бога єрусалимського, як на богів землі, чин людських рук.
They spoke about the God of Jerusalem as they did about the gods of the other peoples of the world--the work of men"s hands.
וַיְדַבְּרוּ, אֶל־אֱלֹהֵי יְרוּשָׁלִָם; כְּעַל, אֱלֹהֵי עַמֵּי הָאָרֶץ, מַעֲשֵׂה יְדֵי הָאָדָם׃
20
И помолился царь Езекия и Исаия, сын Амосов, пророк, и возопили к небу.
Царь Езекия и пророк Исайя, сын Амоца, стали молиться об этом, взывать о помощи к небу.
Царь Езекия и пророк Исаия, сын Амоца, воззвали в молитве к небесам,
І молився цар Єзекія та пророк Ісая, син Амосів, про це, і кликали до неба.
King Hezekiah and the prophet Isaiah son of Amoz cried out in prayer to heaven about this.
וַיִּתְפַּלֵּל יְחִזְקִיָּהוּ הַמֶּלֶךְ, וִישַׁעְיָהוּ בֶן־אָמוֹץ הַנָּבִיא עַל־זֹאת; וַיִּזְעֲקוּ הַשָּׁמָיִם׃
21
И послал Господь Ангела, и он истребил всех храбрых и главноначальствующего и начальствующих в войске царя Ассирийского. И возвратился он со стыдом в землю свою; и когда пришел в дом бога своего, — исшедшие из чресл его поразили его там мечом.
И Господь послал ангела, который уничтожил всех могучих воинов, и военачальников, и полководцев в войске ассирийского царя. Тот с позором отправился обратно в свою страну. А когда он вошел в храм своего бога, его родные сыновья закололи его мечом.
и Господь послал Ангела, Который истребил всех храбрых воинов, вождей и полководцев в лагере ассирийского царя, и Синаххериб с позором удалился в свою землю. Однажды, когда он пошел в храм своего бога, его сыновья поразили его мечом.
І послав Господь Ангола, і він вигубив кожного хороброго вояка, і володаря, і зверхника в таборі царя асирійського, і той вернувся з соромом обличчя до краю свого. А коли він прийшов до дому бога свого, то дехто з тих, що вийшли з нутра його, вбили його там мечем...
And the LORD sent an angel, who annihilated all the fighting men and the leaders and officers in the camp of the Assyrian king. So he withdrew to his own land in disgrace. And when he went into the temple of his god, some of his sons cut him down with the sword.
וַיִּשְׁלַח יְהוָה מַלְאָךְ, וַיַּכְחֵד כָּל־גִּבּוֹר חַיִל וְנָגִיד וְשָׂר, בְּמַחֲנֵה מֶלֶךְ אַשּׁוּר; וַיָּשָׁב בְּבֹשֶׁת פָּנִים לְאַרְצוֹ, וַיָּבֹא בֵּית אֱלֹהָיו, וּמִיצִיאוֹ (וּמִיצִיאֵי) מֵעָיו, שָׁם הִפִּילֻהוּ בֶחָרֶב׃
22
Так спас Господь Езекию и жителей Иерусалима от руки Сеннахирима, царя Ассирийского, и от руки всех и оберегал их отовсюду.
Так Господь спас Езекию и жителей Иерусалима от ассирийского царя Синаххериба. Он оберегал их и от всех остальных врагов, ограждал их со всех сторон.
Так Господь спас Езекию и жителей Иерусалима от руки царя Ассирии Синаххериба и от рук всех остальных. Он даровал им покой со всех сторон.
І спас Господь Єзекію та єрусалимських мешканців від руки Санхеріва, царя асирійського, та від руки всякого, і дав їм мир навколо.
So the LORD saved Hezekiah and the people of Jerusalem from the hand of Sennacherib king of Assyria and from the hand of all others. He took care of them on every side.
וַיּוֹשַׁע יְהוָה אֶת־יְחִזְקִיָּהוּ וְאֵת יֹשְׁבֵי יְרוּשָׁלִַם, מִיַּד סַנְחֵרִיב מֶלֶךְ־אַשּׁוּר וּמִיַּד־כֹּל; וַיְנַהֲלֵם מִסָּבִיב׃
23
Тогда многие приносили дары Господу в Иерусалим и дорогие вещи Езекии, царю Иудейскому. И он возвеличился после сего в глазах всех народов.
После этих событий многие стали приносить в Иерусалим пожертвования Господу и подношения иудейскому царю Езекии, прославившемуся среди других народов.
Многие принесли в Иерусалим приношения Господу и дорогие подарки Езекии, царю Иудеи. С тех пор он был в большом почете у всех народов.
І багато-хто приносили дара для Господа до Єрусалиму та дорогоцінні речі для Єзекії, Юдиного царя. І він по цьому піднісся в очах усіх народів!
Many brought offerings to Jerusalem for the LORD and valuable gifts for Hezekiah king of Judah. From then on he was highly regarded by all the nations.
וְרַבִּים מְבִיאִים מִנְחָה לַיהוָה לִירוּשָׁלִַם, וּמִגְדָּנוֹת, לִיחִזְקִיָּהוּ מֶלֶךְ יְהוּדָה; וַיִּנַּשֵּׂא לְעֵינֵי כָל־הַגּוֹיִם מֵאַחֲרֵי־כֵן׃
24
В те дни заболел Езекия смертельно. И помолился Господу, и Он услышал его и дал ему знамение.
В это время Езекия заболел смертельной болезнью и взмолился к Господу. Тот ответил ему и послал знамение.
В те дни Езекия заболел и был при смерти. Он помолился Господу, и Тот ответил ему и дал ему знамение.
Тими днями занедужав Єзекія смертельно. І він молився до Господа, і Він відповів йому, і дав йому знака.
In those days Hezekiah became ill and was at the point of death. He prayed to the LORD, who answered him and gave him a miraculous sign.
בַּיָּמִים הָהֵם, חָלָה יְחִזְקִיָּהוּ עַד־לָמוּת; וַיִּתְפַּלֵּל אֶל־יְהוָה, וַיֹּאמֶר לוֹ, וּמוֹפֵת נָתַן לוֹ׃
25
Но не воздал Езекия за оказанные ему благодеяния, ибо возгордилось сердце его. И был на него гнев {Божий} и на Иудею, и на Иерусалим.
Но Езекия не отозвался должным образом, потому что возгордился, и Гнев небесный обрушился на него, на Иудею и Иерусалим.
Но сердце Езекии возгордилось, и он не отозвался на оказанную ему милость. За это на нем и на Иудее с Иерусалимом был Господень гнев.
Та Єзекія не віддав так, як було зроблено йому, бо запишнилося серце його. І був гнів Божий на нього, і на Юдею, та на Єрусалим.
But Hezekiah"s heart was proud and he did not respond to the kindness shown him; therefore the LORD"S wrath was on him and on Judah and Jerusalem.
וְלֹא־כִגְמֻל עָלָיו הֵשִׁיב יְחִזְקִיָּהוּ, כִּי גָבַהּ לִבּוֹ; וַיְהִי עָלָיו קֶצֶף, וְעַל־יְהוּדָה וִירוּשָׁלִָם׃
26
Но как смирился Езекия в гордости сердца своего, — сам и жители Иерусалима, то не пришел на них гнев Господень во дни Езекии.
Тогда Езекия смирил свою гордыню, как и жители Иерусалима, и до конца жизни Езекии гнев Господень более не карал них.
Тогда Езекия раскаялся в гордыне своего сердца, как и жители Иерусалима. За это Господень гнев не обрушился на них в дни Езекии.
Але впокорився Єзекія в пишноті серця свого, він та мешканці Єрусалиму, і не прийшов на них Господній гнів за днів Єзекії.
Then Hezekiah repented of the pride of his heart, as did the people of Jerusalem; therefore the LORD"S wrath did not come upon them during the days of Hezekiah.
וַיִּכָּנַע יְחִזְקִיָּהוּ בְּגֹבַהּ לִבּוֹ, הוּא וְיֹשְׁבֵי יְרוּשָׁלִָם; וְלֹא־בָא עֲלֵיהֶם קֶצֶף יְהוָה, בִּימֵי יְחִזְקִיָּהוּ׃
27
И было у Езекии богатства и славы весьма много, и хранилище он сделал у себя для серебра и золота, и камней драгоценных, и для ароматов и щитов, и для всяких драгоценных сосудов;
Езекия был очень богат и славен. Он устроил сокровищницы для своего серебра и золота, для драгоценных камней, благовоний, щитов и иных ценностей.
Езекия был очень богат и прославлен. Он сделал сокровищницы для своего серебра и золота, для своих драгоценных камней, благовоний, щитов и всякого рода дорогих вещей.
І було в Єзекії дуже багато багатства та слави, і він поробив собі скарбниці на срібло й на золото, та на камінь дорогий, і на пахощі, і на щити, і на всякі дорогі речі,
Hezekiah had very great riches and honor, and he made treasuries for his silver and gold and for his precious stones, spices, shields and all kinds of valuables.
וַיְהִי לִיחִזְקִיָּהוּ עֹשֶׁר וְכָבוֹד הַרְבֵּה מְאֹד; וְאֹצָרוֹת עָשָׂה־לוֹ לְכֶסֶף וּלְזָהָב וּלְאֶבֶן יְקָרָה, וְלִבְשָׂמִים וּלְמָגִנִּים, וּלְכֹל כְּלֵי חֶמְדָּה׃
28
и кладовые для произведений {земли,} для хлеба, вина и масла, и стойла для всякого рода скота, и дворы для стад.
Также он делал склады для зерна, для вина и для оливкового масла, стойла для крупного и загоны для мелкого скота.
Еще он построил кладовые для урожаев зерна, для молодого вина и оливкового масла и сделал стойла и загоны для различного скота.
і клуні на врожай збіжжя, і виноградного соку, і свіжої оливи, і жолоби для всякої худоби, і жолоби для черід.
He also made buildings to store the harvest of grain, new wine and oil; and he made stalls for various kinds of cattle, and pens for the flocks.
וּמִסְכְּנוֹת, לִתְבוּאַת דָּגָן וְתִירוֹשׁ וְיִצְהָר; וְאֻרָוֹת לְכָל־בְּהֵמָה וּבְהֵמָה, וַעֲדָרִים לָאֲוֵרוֹת׃
29
И города построил себе. И стад мелкого и крупного скота {было у него} множество, потому что дал ему Бог весьма большое имущество.
Он устраивал поселения и владел множеством скота, потому что Господь даровал ему огромное имущество.
Он строил поселения и приобретал многочисленные отары и стада, потому что Бог даровал ему огромное богатство.
І побудував він собі міста, і мав великий набуток худоби дрібної та худоби великої, бо Бог дав йому дуже великий маєток.
He built villages and acquired great numbers of flocks and herds, for God had given him very great riches.
וְעָרִים עָשָׂה לוֹ, וּמִקְנֵה־צֹאן וּבָקָר לָרֹב; כִּי נָתַן־לוֹ אֱלֹהִים, רְכוּשׁ רַב מְאֹד׃
30
Он же, Езекия, запер верхний проток вод Геона и провел их вниз к западной стороне города Давидова. И действовал успешно Езекия во всяком деле своем.
Это Езекия перекрыл верхний выход источника Гихо́н и провел от него туннель к западной части Города Давидова. Езекии во всех его делах сопутствовал успех.
Это Езекия засыпал верхний проток источника Гихон и отвел воду вниз к западной стороне Города Давида. Он преуспевал во всем, что делал.
І він, Єзекія, заткнув вихід води горішнього Ґіхону, і вивів її вдолину на захід від Давидового Міста. І мав Єзекія успіх в усіх своїх ділах.
It was Hezekiah who blocked the upper outlet of the Gihon spring and channeled the water down to the west side of the City of David. He succeeded in everything he undertook.
וְהוּא יְחִזְקִיָּהוּ, סָתַם אֶת־מוֹצָא מֵימֵי גִיחוֹן הָעֶלְיוֹן, וַיַּישְּׁרֵם לְמַטָּה־מַּעְרָבָה לְעִיר דָּוִיד; וַיַּצְלַח יְחִזְקִיָּהוּ בְּכָל־מַעֲשֵׂהוּ׃
31
Только при послах царей Вавилонских, которые присылали к нему спросить о знамении, бывшем на земле, оставил его Бог, чтоб испытать его и открыть все, что у него на сердце.
А когда вавилонские правители отправили к нему своих посланников, чтобы разузнать о знамении, которое было в его стране, то Бог оставил его, чтобы испытать его, чтобы стало явным сокрытое в его сердце.
Однажды, когда правители Вавилона отправили послов, чтобы спросить его о знамении, которое совершилось в стране, Бог оставил его наедине с самим собой, чтобы испытать его и узнать все, что у него на сердце.
Тільки при послах вавилонських зверхників, посланих до нього, щоб вивідати про чудо, що було в Краю, залишив був його Бог, щоб випробувати його, щоб пізнати все в його серці.
But when envoys were sent by the rulers of Babylon to ask him about the miraculous sign that had occurred in the land, God left him to test him and to know everything that was in his heart.
וְכֵן בִּמְלִיצֵי שָׂרֵי בָּבֶל, הַמְשַׁלְּחִים עָלָיו לִדְרֹשׁ, הַמּוֹפֵת אֲשֶׁר הָיָה בָאָרֶץ, עֲזָבוֹ הָאֱלֹהִים; לְנַסּוֹתוֹ, לָדַעַת כָּל־בִּלְבָבוֹ׃
32
Прочие деяния Езекии и добродетели его описаны в видении Исаии, сына Амосова, пророка, и в книге царей Иудейских и Израильских.
Прочие деяния Езекии и доказательства его верности записаны в видении пророка Исайи, сына Амо́ца, в Книге иудейских и израильских царей.
Прочие события правления Езекии и его добрые дела записаны в видении пророка Исаии, сына Амоца, которые включены в «Книге царей Иудеи и Израиля».
А решта діл Єзекії та його чесноти, ото вони описані в видіннях пророка Ісаї, Амосового сина, у Книзі Царів Юдиних та Ізраїлевих.
The other events of Hezekiah"s reign and his acts of devotion are written in the vision of the prophet Isaiah son of Amoz in the book of the kings of Judah and Israel.
וְיֶתֶר דִּבְרֵי יְחִזְקִיָּהוּ וַחֲסָדָיו; הִנָּם כְּתוּבִים, בַּחֲזוֹן יְשַׁעְיָהוּ בֶן־אָמוֹץ הַנָּבִיא, עַל־סֵפֶר מַלְכֵי־יְהוּדָה וְיִשְׂרָאֵל׃
33
И почил Езекия с отцами своими, и похоронили его над гробницами сыновей Давидовых, и почесть воздали ему по смерти его все Иудеи и жители Иерусалима. И воцарился Манассия, сын его, вместо него.
Когда Езекия почил с предками, его похоронили на возвышении подле сыновей Давида. После его смерти вся Иудея и все жители Иерусалима воздали ему почести. После него воцарился его сын Манасси́я.
Езекия упокоился со своими предками и был похоронен на возвышенности, там, где могилы потомков Давида. Вся Иудея и все жители Иерусалима почтили его, когда он умер. Манассия, его сын, стал царем вместо него.
І спочив Єзекія з батьками своїми, і поховали його на узбіччях гробів Давидових синів, і віддали йому честь по смерті його, уся Юдея та мешканці Єрусалиму. А замість нього зацарював син його Манасія.
Hezekiah rested with his fathers and was buried on the hill where the tombs of David"s descendants are. All Judah and the people of Jerusalem honored him when he died. And Manasseh his son succeeded him as king.
וַיִּשְׁכַּב יְחִזְקִיָּהוּ עִם־אֲבֹתָיו, וַיִּקְבְּרֻהוּ בְּמַעֲלֵה קִבְרֵי בְנֵי־דָוִיד, וְכָבוֹד עָשׂוּ־לוֹ בְמוֹתוֹ, כָּל־יְהוּדָה וְיֹשְׁבֵי יְרוּשָׁלִָם; וַיִּמְלֹךְ מְנַשֶּׁה בְנוֹ תַּחְתָּיו׃