Книга Песни Песней Соломона | Song of Solomon | שיר השירים, Глава 3

1
На ложе моем ночью искала я того, которого любит душа моя, искала его и не нашла его.
[Она:] «Ночами в своей постели я искала любимого. Искала — найти не могла.
Всю ночь на ложе своем я искала того, кого любит душа моя; я искала его, но не нашла.
По ночах на ложі своїм я шукала того, кого покохала душа моя... Шукала його, та його не знайшла...
By night on my bed I sought him whom my soul loveth: I sought him, but I found him not.
עַל־מִשְׁכָּבִי בַּלֵּילוֹת, בִּקַּשְׁתִּי אֵת שֶׁאָהֲבָה נַפְשִׁי; בִּקַּשְׁתִּיו וְלֹא מְצָאתִיו׃
2
Встану же я, пойду по городу, по улицам и площадям, и буду искать того, которого любит душа моя; искала я его и не нашла его.
"Встану, обойду город, на улицах и площадях любимого поищу!" Искала — найти не могла.
Теперь я встану и пойду по городу, по улицам и площадям, и буду искать того, кого любит душа моя; я искала его, но не нашла.
Хай устану й нехай я пройдуся по місті, хай на вулицях та на майданах того пошукаю, кого покохала душа моя! Шукала його, та його не знайшла...
I will rise now, and go about the city in the streets, and in the broad ways I will seek him whom my soul loveth: I sought him, but I found him not.
אָקוּמָה נָּא וַאֲסוֹבְבָה בָעִיר, בַּשְּׁוָקִים וּבָרְחֹבוֹת, אֲבַקְשָׁה אֵת שֶׁאָהֲבָה נַפְשִׁי; בִּקַּשְׁתִּיו וְלֹא מְצָאתִיו׃
3
Встретили меня стражи, обходящие город: "не видали ли вы того, которого любит душа моя?"
Мне повстречались стражники, которые город обходят: "Любимого не видали?"
Встретили меня стражи, обходящие город, и я спросила: «Не видали ли вы того, кого любит душа моя?»
Спіткали мене сторожі, що по місті проходять... Чи не бачили часом того, кого покохала душа моя?
The watchmen that go about the city found me: to whom I said, Saw ye him whom my soul loveth?
מְצָאוּנִי הַשֹּׁמְרִים, הַסֹּבְבִים בָּעִיר; אֵת שֶׁאָהֲבָה נַפְשִׁי רְאִיתֶם׃
4
Но едва я отошла от них, как нашла того, которого любит душа моя, ухватилась за него, и не отпустила его, доколе не привела его в дом матери моей и во внутренние комнаты родительницы моей.
Едва я их миновала — тут же нашла любимого! "Поймала! Не отпущу, пока в дом моей матери с ним не приду, в спальню моей мамы".
Но едва отошла я от них, как нашла того, кого любит душа моя. Ухватилась я за него и не отпускала его, пока не привела его в дом матери моей, в ту комнату, где она меня зачала.
Небагато пройшла я від них, та й знайшла я того, кого покохала душа моя: схопила його, й не пустила його, аж поки його не ввела у дім неньки своєї, та в кімнату тієї, що в утробі носила мене!...
It was but a little that I passed from them, but I found him whom my soul loveth: I held him, and would not let him go, until I had brought him into my mother's house, and into the chamber of her that conceived me.
כִּמְעַט שֶׁעָבַרְתִּי מֵהֶם, עַד שֶׁמָּצָאתִי, אֵת שֶׁאָהֲבָה נַפְשִׁי; אֲחַזְתִּיו וְלֹא אַרְפֶּנּוּ, עַד־שֶׁהֲבֵיאתִיו אֶל־בֵּית אִמִּי, וְאֶל־חֶדֶר הוֹרָתִי׃
5
Заклинаю вас, дщери Иерусалимские, сернами или полевыми ланями: не будите и не тревожьте возлюбленной, доколе ей угодно.
Заклинаю вас, девушки Иерусалима, газелями и дикими ланями: не будите любовь, не будите, пока не захочет проснуться!» [Девушки Иерусалима:]
Дочери Иерусалима, заклинаю вас газелями и полевыми ланями: не будите и не возбуждайте любви пока она сама не пожелает.
Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, газелями чи польовими оленями, щоб ви не сполохали, щоб не збудили кохання, аж доки йому до вподоби!...
I charge you, O ye daughters of Jerusalem, by the roes, and by the hinds of the field, that ye stir not up, nor awake my love, till he please.
הִשְׁבַּעְתִּי אֶתְכֶם בְּנוֹת יְרוּשָׁלִַם בִּצְבָאוֹת, אוֹ בְּאַיְלוֹת הַשָּׂדֶה; אִם־תָּעִירוּ וְאִם־תְּעוֹרְרוּ אֶת־הָאַהֲבָה עַד שֶׁתֶּחְפָּץ׃
6
Кто эта, восходящая от пустыни как бы столбы дыма, окуриваемая миррою и фимиамом, всякими порошками мироварника?
«Кто она, из пустыни идущая, словно столбы дыма, окутанная миррой и ладаном — фимиамом из дальних стран?
— Кто это восходит от пустыни, подобно столбам дыма, источая ароматы мирры и ладана, и всяких благовоний купеческих?
Хто вона, що виходить із пустині, немов стовпи диму, окурена миррою й ладаном, всілякими пахощами продавця?
Who is this that cometh out of the wilderness like pillars of smoke, perfumed with myrrh and frankincense, with all powders of the merchant?
מִי זֹאת, עֹלָה מִן־הַמִּדְבָּר, כְּתִימֲרוֹת עָשָׁן; מְקֻטֶּרֶת מוֹר וּלְבוֹנָה, מִכֹּל אַבְקַת רוֹכֵל׃
7
Вот одр его — Соломона: шестьдесят сильных вокруг него, из сильных Израилевых.
Вот Соломоново ложе. Вокруг — шестьдесят воинов, воинов–израильтян.
Смотрите! Это паланкин Соломона в сопровождении шестидесяти воинов, могучих воинов Израиля.
Ось ложе його, Соломонове, шістдесят лицарів навколо нього, із лицарів славних Ізраїлевих!
Behold his bed, which is Solomon's; threescore valiant men are about it, of the valiant of Israel.
הִנֵּה, מִטָּתוֹ שֶׁלִּשְׁלֹמֹה, שִׁשִּׁים גִּבֹּרִים סָבִיב לָהּ; מִגִּבֹּרֵי יִשְׂרָאֵל׃
8
Все они держат по мечу, опытны в бою; у каждого меч при бедре его ради страха ночного.
Все мечами вооружены, обучены ратному делу; меч у каждого на боку, чтобы ужас ночной отогнать.
Все они носят по мечу, опытны в бою, у каждого меч на боку, готовы к опасности ночной.
Усі вони мають меча, усі вправні в бою, кожен має свого меча при своєму стегні проти страху нічного.
They all hold swords, being expert in war: every man hath his sword upon his thigh because of fear in the night.
כֻּלָּם אֲחֻזֵי חֶרֶב, מְלֻמְּדֵי מִלְחָמָה; אִישׁ חַרְבּוֹ עַל־יְרֵכוֹ, מִפַּחַד בַּלֵּילוֹת׃
9
Носильный одр сделал себе царь Соломон из дерев Ливанских;
Ложе сделал себе царь Соломон из ливанского кедра.
Царь Соломон сделал для себя паланкин, он сделал его из ливанского дерева.
Ноші зробив собі цар Соломон із ливанських дерев:
King Solomon made himself a chariot of the wood of Lebanon.
אַפִּרְיוֹן, עָשָׂה לוֹ הַמֶּלֶךְ שְׁלֹמֹה, מֵעֲצֵי הַלְּבָנוֹן׃
10
столпцы его сделал из серебра, локотники его из золота, седалище его из пурпуровой ткани; внутренность его убрана с любовью дщерями Иерусалимскими.
Столбики сделал из серебра, спинку — из золота, подушку — из пурпура, внутри наполнено все любовью. Девушки Иерусалима,
Шесты его он сделал из серебра, основание из золота. Сидение его обито пурпурной тканью, изнутри он украшен с любовью. Дочери Иерусалима,
стовпці їхні зробив він із срібла, а їхне опертя золоте, пурпурове сидіння, їхня середина вистелена коханням дочок єрусалимських!...
He made the pillars thereof of silver, the bottom thereof of gold, the covering of it of purple, the midst thereof being paved with love, for the daughters of Jerusalem.
עַמּוּדָיו עָשָׂה כֶסֶף, רְפִידָתוֹ זָהָב, מֶרְכָּבוֹ אַרְגָּמָן; תּוֹכוֹ רָצוּף אַהֲבָה, מִבְּנוֹת יְרוּשָׁלִָם׃
11
Пойдите и посмотрите, дщери Сионские, на царя Соломона в венце, которым увенчала его мать его в день бракосочетания его, в день, радостный для сердца его.
сюда! Поглядите, девушки Сиона, на царя Соломона в венце, которым его увенчала мать в день свадьбы — радостный день!»
выйдите, посмотрите, дочери Сиона, на царя Соломона в короне, которой его мать увенчала в день свадьбы его, в день радостный для него.
Підіть і побачте, о дочки сіонські, царя Соломона в вінку, що ним мати його увінчала його в день весілля його та в день радости серця його!
Go forth, O ye daughters of Zion, and behold king Solomon with the crown wherewith his mother crowned him in the day of his espousals, and in the day of the gladness of his heart.
צְאֶינָה וּרְאֶינָה בְּנוֹת צִיּוֹן בַּמֶּלֶךְ שְׁלֹמֹה; בָּעֲטָרָה, שֶׁעִטְּרָה־לּוֹ אִמּוֹ בְּיוֹם חֲתֻנָּתוֹ, וּבְיוֹם שִׂמְחַת לִבּוֹ׃