1
И было ко мне слово Господне:
И было мне слово Господа:
Было ко мне слово Господа:
І було мені слово Господнє таке:
The word of the LORD came to me:
וַיְהִי דְבַר־יְהוָה אֵלַי לֵאמֹר׃
2
и ты, сын человеческий, подними плач о Тире
«Человек! Оплачь Тир!
— Сын человеческий, подними плач о Тире.
А ти, сину людський, здійми пісню жалобну про Тир!
"Son of man, take up a lament concerning Tyre.
וְאַתָּה בֶן־אָדָם, שָׂא עַל־צֹר קִינָה׃
3
и скажи Тиру, поселившемуся на выступах в море, торгующему с народами на многих островах: так говорит Господь Бог: Тир! ты говоришь: "я совершенство красоты!"
Скажи Тиру, восседающему у врат морских, торгующему с народами, с многочисленными приморскими странами: "Так говорит Господь: о Тир! Ты, называющий себя прекраснейшим кораблем!
Скажи Тиру, расположенному у морских ворот, купцу народов на многих берегах: Так говорит Владыка Господь: «Тир, ты говоришь: ”Моя красота совершенна”.
І скажеш до Тиру: Ти, що при входах морських пробуваєш, що торгуєш з народами на численних островах: Так говорить Господь Бог: Тире, ти сказав: я то корона краси!
Say to Tyre, situated at the gateway to the sea, merchant of peoples on many coasts, "This is what the Sovereign LORD says: ""You say, O Tyre, "I am perfect in beauty."
וְאָמַרְתָּ לְצוֹר, הַיֹּשְׁבֹתֵי (הַיֹּשֶׁבֶת) עַל־מְבוֹאֹת יָם, רֹכֶלֶת הָעַמִּים, אֶל־אִיִּים רַבִּים; כֹּה אָמַר אֲדֹנָי יְהוִה, צוֹר אַתְּ אָמַרְתְּ, אֲנִי כְּלִילַת יֹפִי׃
4
Пределы твои в сердце морей; строители твои усовершили красоту твою:
Владения твои — среди морей, строители твои сделали тебя прекрасным и совершенным.
Домом твоим было открытое море; твои зодчие довели красоту твою до совершенства.
У серці морів границі твої; будівничі твої довершили твою красу!
Your domain was on the high seas; your builders brought your beauty to perfection.
בְּלֵב יַמִּים גְּבוּלָיִךְ; בֹּנַיִךְ כָּלְלוּ יָפְיֵךְ׃
5
из Сенирских кипарисов устроили все помосты твои; брали с Ливана кедр, чтобы сделать на тебе мачты;
Борта твои они сделали из кипарисов с Сени́ра, ливанский кедр взяли для мачты.
Доски твои они изготовили из сосен Сенира; для мачты твоей они взяли ливанский кедр.
З кипарису з Сеніру вони збудували для тебе всі дошки подвійні, взяли кедра з Ливану, щоб щоглу зробити на тобі.
They made all your timbers of pine trees from Senir; they took a cedar from Lebanon to make a mast for you.
בְּרוֹשִׁים מִשְּׂנִיר בָּנוּ לָךְ, אֵת כָּל־לֻחֹתָיִם; אֶרֶז מִלְּבָנוֹן לָקָחוּ, לַעֲשׂוֹת תֹּרֶן עָלָיִךְ׃
6
из дубов Васанских делали весла твои; скамьи твои делали из букового дерева, с оправою из слоновой кости с островов Киттимских;
Из баша́нского дуба сделали тебе весла, остов твой — из бука с берегов китте́йских.
Из башанских дубов смастерили они твои весла; из кипариса что с кипрских берегов сделали твою палубу, выложив слоновой костью.
З башанських дубів твої весла зробили, твій поклад зробили із кости слонової, із смереки з островів тих Кіттійських.
Of oaks from Bashan they made your oars; of cypress wood from the coasts of Cyprus they made your deck, inlaid with ivory.
אַלּוֹנִים מִבָּשָׁן, עָשׂוּ מִשּׁוֹטָיִךְ; קַרְשֵׁךְ עָשׂוּ־שֵׁן בַּת־אֲשֻׁרִים, מֵאִיֵּי כִּתִּיִּם (כִּתִּיִּים)׃
7
узорчатые полотна из Египта употреблялись на паруса твои и служили флагом; голубого и пурпурового цвета ткани с островов Елисы были покрывалом твоим.
Из узорчатых льняных тканей египетских был сшит твой парус, по которому тебя узнавали. Навесы твои были из голубого и красного пурпура с берегов Элиши́.
Из полотен льняных были твои паруса, из расшитого льна Египта; были они твоим флагом. Из голубых и пурпурных тканей, с берегов Элиши были сделаны твои тенты.
Сорокатий з Єгипту віссон був вітрилом твоїм, щоб за прапора бути тобі; блакить та пурпура з островів Еліші стали твоїм покриттям.
Fine embroidered linen from Egypt was your sail and served as your banner; your awnings were of blue and purple from the coasts of Elishah.
שֵׁשׁ־בְּרִקְמָה מִמִּצְרַיִם הָיָה מִפְרָשֵׂךְ, לִהְיוֹת לָךְ לְנֵס; תְּכֵלֶת וְאַרְגָּמָן מֵאִיֵּי אֱלִישָׁה הָיָה מְכַסֵּךְ׃
8
Жители Сидона и Арвада были у тебя гребцами; свои знатоки были у тебя, Тир; они были у тебя кормчими.
Жители Сидо́на и Арва́да служили у тебя гребцами. Умельцы твои, Тир, были у тебя корабельщиками.
Сидоняне и арвадяне были твоими гребцами, а твои ловкие юноши, о Тир, были твоими кормчими.
Мешканці Сидону й Арваду були веслярами тобі, мудреці твої, Тире, у тебе були, вони мореплавці твої.
Men of Sidon and Arvad were your oarsmen; your skilled men, O Tyre, were aboard as your seamen.
יֹשְׁבֵי צִידוֹן וְאַרְוַד, הָיוּ שָׁטִים לָךְ; חֲכָמַיִךְ צוֹר הָיוּ בָךְ, הֵמָּה חֹבְלָיִךְ׃
9
Старшие из Гевала и знатоки его были у тебя, чтобы заделывать пробоины твои. Всякие морские корабли и корабельщики их находились у тебя для производства торговли твоей.
Старейшины Би́бла, его искусники работали на тебе, заделывали твои пробоины. Все корабли морские с их моряками тебе подчинялись, перевозили твои товары.
Из Гевала опытные ремесленники были твоими плотниками, конопатили швы твоей обшивки. Все морские суда с моряками приходили к тебе за товаром.
Старші із Ґевалу й його мудреці були в тебе за тих, що латали проломи твої. Всі морські кораблі й мореплавці їхні в тебе були, щоб міняти крам твій.
Veteran craftsmen of Gebal were on board as shipwrights to caulk your seams. All the ships of the sea and their sailors came alongside to trade for your wares.
זִקְנֵי גְבַל וַחֲכָמֶיהָ הָיוּ בָךְ, מַחֲזִיקֵי בִּדְקֵךְ; כָּל־אֳנִיּוֹת הַיָּם וּמַלָּחֵיהֶם הָיוּ בָךְ, לַעֲרֹב מַעֲרָבֵךְ׃
10
Перс и Лидиянин и Ливиец находились в войске твоем и были у тебя ратниками, вешали на тебе щит и шлем; они придавали тебе величие.
Персы, лидййцы и ливийцы служили в твоем войске, были твоими солдатами. Щиты и шлемы они вешали на стены твои, что придавало тебе еще больший блеск.
Мужчины из Персии, Лидии Ливии были воинами в твоем войске. Они вешали на твои стены щиты и шлемы, придавая тебе величие.
Перс, і Луд, і Пут були в війську твоїм вояками твоїми, вішали в тебе щита та шолома, вони то давали тобі пишноту.
""Men of Persia, Lydia and Put served as soldiers in your army. They hung their shields and helmets on your walls, bringing you splendor.
פָּרַס וְלוּד וּפוּט הָיוּ בְחֵילֵךְ, אַנְשֵׁי מִלְחַמְתֵּךְ; מָגֵן וְכוֹבַע תִּלּוּ־בָךְ, הֵמָּה נָתְנוּ הֲדָרֵךְ׃
11
Сыны Арвада с собственным твоим войском стояли кругом на стенах твоих, и Гамадимы были на башнях твоих; кругом по стенам твоим они вешали колчаны свои; они довершали красу твою.
Сыны Арвада и Хеле́ха охраняли твои стены, жители Гамма́да стояли на твоих башнях. Колчаны свои они развешивали на твоих стенах, что придавало тебе еще большую красоту.
Мужчины Арвада и Хелеха стояли на стенах твоих повсюду; мужчины Гаммада стояли на твоих башнях. Щитами своими они стены твои увешали. Они довели красоту твою до совершенства.
Синове Арваду та військо твоє навколо на мурах твоїх, а Ґаммадеї на баштах твоїх пробували, щити свої вішали навколо на мурах твоїх, вони довершили окрасу твою.
Men of Arvad and Helech manned your walls on every side; men of Gammad were in your towers. They hung their shields around your walls; they brought your beauty to perfection.
בְּנֵי אַרְוַד וְחֵילֵךְ, עַל־חוֹמוֹתַיִךְ סָבִיב, וְגַמָּדִים, בְּמִגְדְּלוֹתַיִךְ הָיוּ; שִׁלְטֵיהֶם תִּלּוּ עַל־חוֹמוֹתַיִךְ סָבִיב, הֵמָּה כָּלְלוּ יָפְיֵךְ׃
12
Фарсис, торговец твой, по множеству всякого богатства, платил за товары твои серебром, железом, свинцом и оловом.
Торговал с тобою Тарши́ш, привлеченный твоим несметным богатством, — серебром, железом, оловом и свинцом он расплачивался с тобою.
— Таршиш торговал с тобой, потому что ты был несметно богат. Он давал в обмен на твои товары серебро, железо, олово и свинец.
Таршіш був для тебе купцем через многоту багатства усякого; сріблом, залізом, циною й оливом платили вони за крам твій.
""Tarshish did business with you because of your great wealth of goods; they exchanged silver, iron, tin and lead for your merchandise.
תַּרְשִׁישׁ סֹחַרְתֵּךְ מֵרֹב כָּל־הוֹן; בְּכֶסֶף בַּרְזֶל בְּדִיל וְעוֹפֶרֶת, נָתְנוּ עִזְבוֹנָיִךְ׃
13
Иаван, Фувал и Мешех торговали с тобою, выменивая товары твои на души человеческие и медную посуду.
Ява́н, Тува́л и Ме́шех торговали с тобою. Рабов и медную утварь они предлагали тебе на продажу.
Греция, Тувал и Мешех вели с тобой торговлю. Они давали в обмен на твои товары рабов и бронзовую утварь.
Яван, Тувал та Мешех це купці твої, людську душу та мідяні речі давали вони за замінний крам твій.
""Greece, Tubal and Meshech traded with you; they exchanged slaves and articles of bronze for your wares.
יָוָן תֻּבַל וָמֶשֶׁךְ, הֵמָּה רֹכְלָיִךְ; בְּנֶפֶשׁ אָדָם וּכְלֵי נְחֹשֶׁת, נָתְנוּ מַעֲרָבֵךְ׃
14
Из дома Фогарма за товары твои доставляли тебе лошадей и строевых коней и лошаков.
Купцы из Бет–Тогармы́ лошадьми, скакунами и мулами расплачивались с тобою.
Жители Бет-Тогармы давали в обмен на твои товары тягловых и боевых коней и мулов.
З дому Тоґарми давали коні, і верхівців, і мулів за крам твій.
""Men of Beth Togarmah exchanged work horses, war horses and mules for your merchandise.
מִבֵּית תּוֹגַרְמָה; סוּסִים וּפָרָשִׁים וּפְרָדִים, נָתְנוּ עִזְבוֹנָיִךְ׃
15
Сыны Дедана торговали с тобою; многие острова производили с тобою мену, в уплату тебе доставляли слоновую кость и черное дерево.
Торговали с тобой купцы из Дедана, многочисленные приморские страны были посредниками твоими. Слоновой костью и черным деревом они тебе платили.
Роданитяне вели с тобой торговлю; многие побережья были твоими базарами. Они расплачивались с тобой слоновой костью и черным деревом.
Синове Дедану твої покупці; численні острови торгували з тобою, рогами слонової кости й гебановим деревом звертали данину твою.
""The men of Rhodes traded with you, and many coastlands were your customers; they paid you with ivory tusks and ebony.
בְּנֵי דְדָן רֹכְלַיִךְ, אִיִּים רַבִּים סְחֹרַת יָדֵךְ; קַרְנוֹת שֵׁן וְהוֹבְנִים (וְהָבְנִים), הֵשִׁיבוּ אֶשְׁכָּרֵךְ׃
16
По причине большого торгового производства твоего торговали с тобою Арамеяне; за товары твои они платили карбункулами, тканями пурпуровыми, узорчатыми, и виссонами, и кораллами, и рубинами.
Торговали с тобой араме́и, привлеченные твоими бесчисленными товарами, — бирюзой, пурпурными и узорчатыми тканями, тончайшим льном, кораллами и рубинами они расплачивались с тобой.
Арам торговал с тобой, потому что у тебя было много добра. Он давал в обмен на твои товары бирюзу, пурпурные ткани, вышитые изделия, тонкий лен, кораллы и рубины.
Арам твій купець через многість виробів твоїх; рубин, пурпуру, і квітчасту тканину, і віссон, і коралі та дорогоцінний камінь давали тобі за крам твій.
""Aram did business with you because of your many products; they exchanged turquoise, purple fabric, embroidered work, fine linen, coral and rubies for your merchandise.
אֲרָם סֹחַרְתֵּךְ מֵרֹב מַעֲשָׂיִךְ; בְּנֹפֶךְ אַרְגָּמָן וְרִקְמָה וּבוּץ וְרָאמֹת וְכַדְכֹּד, נָתְנוּ בְּעִזְבוֹנָיִךְ׃
17
Иудея и земля Израилева торговали с тобою; за товар твой платили пшеницею Миннифскою и сластями, и медом, и деревянным маслом, и бальзамом.
Иудея и страна Израилева торговали с тобою. Пшеницу из Минни́та, сладости и финиковую патоку, оливковое масло и бальзам они предлагали тебе на продажу.
Иудея и Израиль вели с тобой торговлю. Они давали в обмен на твои товары пшеницу из Миннита и сласти, мед, оливковое масло и бальзам.
Юда й Ізраїлів Край це купці твої; пшеницю з Мінніту, солодощі, і мед, і оливу й бальзам давали вони за замінний крам твій.
""Judah and Israel traded with you; they exchanged wheat from Minnith and confections, honey, oil and balm for your wares.
יְהוּדָה וְאֶרֶץ יִשְׂרָאֵל, הֵמָּה רֹכְלָיִךְ; בְּחִטֵּי מִנִּית וּפַנַּג וּדְבַשׁ וָשֶׁמֶן וָצֹרִי, נָתְנוּ מַעֲרָבֵךְ׃
18
Дамаск, по причине большого торгового производства твоего, по изобилию всякого богатства, торговал с тобою вином Хелбонским и белою шерстью.
Торговал с тобою Дамаск, привлеченный твоими бесчисленными товарами, несметным твоим богатством — вином из Хелбо́на и шерстью из Ца́хара,
Дамаск торговал с тобой вином из Хелбона и шерстью из Цахара, потому что у тебя было много добра и несметных богатств.
Дамаск твій купець через многість виробів твоїх, через многість багатства усякого, вином із Хелбону та білою вовною.
""Damascus, because of your many products and great wealth of goods, did business with you in wine from Helbon and wool from Zahar.
דַּמֶּשֶׂק סֹחַרְתֵּךְ בְּרֹב מַעֲשַׂיִךְ מֵרֹב כָּל־הוֹן; בְּיֵין חֶלְבּוֹן וְצֶמֶר צָחַר׃
19
Дан и Иаван из Узала платили тебе за товары твои выделанным железом; кассия и благовонная трость шли на обмен тебе.
бочками с вином из Уза́ла он расплачивался с тобой; изделия из железа, кассию и благовонный тростник предлагал тебе на продажу.
Данитяне и греки из Узала покупали твои товары. Они давали в обмен на них кованое железо, кассию и благовонный тростник.
Ведан та Яван із Уззалу давали тобі за крам залізо оброблене, бальзам та очерет, було це замінним крамом твоїм.
""Danites and Greeks from Uzal bought your merchandise; they exchanged wrought iron, cassia and calamus for your wares.
וְדָן וְיָוָן מְאוּזָּל, בְּעִזְבוֹנַיִךְ נָתָנּוּ; בַּרְזֶל עָשׁוֹת קִדָּה וְקָנֶה, בְּמַעֲרָבֵךְ הָיָה׃
20
Дедан торговал с тобою драгоценными попонами для верховой езды.
Дедан торговал с тобою попонами дорогими.
Дедан торговал с тобой попонами для верховой езды.
Дедан твій купець килимками до сідел при їждженні.
""Dedan traded in saddle blankets with you.
דְּדָן רֹכַלְתֵּךְ, בְבִגְדֵי־חֹפֶשׁ לְרִכְבָּה׃
21
Аравия и все князья Кидарские производили мену с тобою: ягнят и баранов и козлов променивали тебе.
Купцы из Ара́вии и вожди Кеда́ра были посредниками твоими. Ягнятами, баранами и козами торговали они с тобою.
Аравия и властители Кедара были твоими покупателями. Они торговали с тобой ягнятами, баранами и козлами.
Арабія та всі кедарські князі покупці це твоєї руки; ягнятами, і баранами, і козлами, ними торгівля твоя.
""Arabia and all the princes of Kedar were your customers; they did business with you in lambs, rams and goats.
עֲרַב וְכָל־נְשִׂיאֵי קֵדָר, הֵמָּה סֹחֲרֵי יָדֵךְ; בְּכָרִים וְאֵילִים וְעַתּוּדִים, בָּם סֹחֲרָיִךְ׃
22
Купцы из Савы и Раемы торговали с тобою всякими лучшими благовониями и всякими дорогими камнями, и золотом платили за товары твои.
Купцы Са́вы и Раамы́ торговали с тобою. Лучшими благовониями, драгоценными камнями и золотом они расплачивались с тобою.
Купцы Шевы и Раамы вели с тобой торговлю. Они давали в обмен на твои товары лучшие из пряностей, драгоценные камни и золото.
Купці Шеви й Рами покупці це твої, коштовним бальзамом, і дорогим усіляким камінням та злотом давали вони за товар твій.
""The merchants of Sheba and Raamah traded with you; for your merchandise they exchanged the finest of all kinds of spices and precious stones, and gold.
רֹכְלֵי שְׁבָא וְרַעְמָה, הֵמָּה רֹכְלָיִךְ; בְּרֹאשׁ כָּל־בֹּשֶׂם וּבְכָל־אֶבֶן יְקָרָה וְזָהָב, נָתְנוּ עִזְבוֹנָיִךְ׃
23
Харан и Хане и Еден, купцы Савейские, Ассур и Хилмад торговали с тобою.
Харра́н, Кане́ и Эден, купцы из Савы, Ассирия и Килма́д торговали с тобой.
Харран, Хане и Еден и купцы Шевы, Ассирии и Хилмада вели с тобой торговлю.
Харан, і Ханне, і Еден, купці Шеви, Ашшур та Кілмад це твої покупці.
""Haran, Canneh and Eden and merchants of Sheba, Asshur and Kilmad traded with you.
חָרָן וְכַנֵּה וָעֶדֶן, רֹכְלֵי שְׁבָא; אַשּׁוּר כִּלְמַד רֹכַלְתֵּךְ׃
24
Они торговали с тобою драгоценными одеждами, шелковыми и узорчатыми материями, которые они привозили на твои рынки в дорогих ящиках, сделанных из кедра и хорошо упакованных.
Продавали они на твоих рынках роскошные одежды, голубые и узорчатые ткани, пестрые ковры, крепко скрученные канаты.
На твоем рынке они вели с тобой торговлю дорогой одеждой, голубыми тканями, шитьем и разноцветными коврами, которые были надежно связаны веревками.
Це твої покупці коштовним убранням: покривалами блакитними, і квітчастими, і багатокольоровими тканими виробами, міцними шнурами пов"язаними за крам твій.
In your marketplace they traded with you beautiful garments, blue fabric, embroidered work and multicolored rugs with cords twisted and tightly knotted.
הֵמָּה רֹכְלַיִךְ בְמַכְלֻלִים, בִּגְלוֹמֵי תְּכֵלֶת וְרִקְמָה, וּבְגִנְזֵי בְּרֹמִים; בַּחֲבָלִים חֲבֻשִׁים וַאֲרֻזִים בְּמַרְכֻלְתֵּךְ׃
25
Фарсисские корабли были твоими караванами в твоей торговле, и ты сделался богатым и весьма славным среди морей.
Корабли таршишские перевозили твои товары. Разбогател ты и прославился среди морей.
— Таршишские корабли перевозили твои товары. Ты был нагружен тяжелой кладью над бездной морскою.
Кораблі із Таршішу твої каравани, для краму твого замінного, і став ти багатим, і став дуже славним у серці морів.
""The ships of Tarshish serve as carriers for your wares. You are filled with heavy cargo in the heart of the sea.
אֳנִיּוֹת תַּרְשִׁישׁ, שָׁרוֹתַיִךְ מַעֲרָבֵךְ; וַתִּמָּלְאִי וַתִּכְבְּדִי מְאֹד בְּלֵב יַמִּים׃
26
Гребцы твои завели тебя в большие воды; восточный ветер разбил тебя среди морей.
Твои гребцы вывели тебя в открытое море. Но восточный ветер разбил тебя в открытом море.
В открытое море гребцы тебя вывели. Восточный ветер разбил тебя над бездной морскою.
На воду велику тебе завели твої веслярі, і в серці морів східній вітер розіб"є тебе.
Your oarsmen take you out to the high seas. But the east wind will break you to pieces in the heart of the sea.
בְּמַיִם רַבִּים הֱבִיאוּךְ, הַשָּׁטִים אֹתָךְ; רוּחַ הַקָּדִים, שְׁבָרֵךְ בְּלֵב יַמִּים׃
27
Богатство твое и товары твои, все склады твои, корабельщики твои и кормчие твои, заделывавшие пробоины твои и распоряжавшиеся торговлею твоею, и все ратники твои, какие у тебя были, и все множество народа в тебе, в день падения твоего упадет в сердце морей.
Богатство твое, товары и грузы, матросы твои и корабельщики, мастера, что заделывали твои пробоины, торговцы твои и воины — все, кто был у тебя на борту, в пучине морской утонут в день твоего паденья!
Твои богатства, добро и товары, твои мореходы и кормчие с плотниками, торговцы и все твои воины со всеми, кто был на борту, канут в морскую бездну в день твоего крушения.
Багатство твоє та крам твій, і вироби твої замінні, мореплавці твої і твої щоглярі, ті, що латають пробої твої, і ті, що міняють замінний крам твій, і всі твої вояки, які в тебе, і всі збори твої, що серед тебе, попадають в серці морів в дні упадку твого!
Your wealth, merchandise and wares, your mariners, seamen and shipwrights, your merchants and all your soldiers, and everyone else on board will sink into the heart of the sea on the day of your shipwreck.
הוֹנֵךְ וְעִזְבוֹנַיִךְ, מַעֲרָבֵךְ מַלָּחַיִךְ וְחֹבְלָיִךְ; מַחֲזִיקֵי בִדְקֵךְ וְעֹרְבֵי מַעֲרָבֵךְ וְכָל־אַנְשֵׁי מִלְחַמְתֵּךְ אֲשֶׁר־בָּךְ, וּבְכָל־קְהָלֵךְ אֲשֶׁר בְּתוֹכֵךְ, יִפְּלוּ בְּלֵב יַמִּים, בְּיוֹם מַפַּלְתֵּךְ׃
28
От вопля кормчих твоих содрогнутся окрестности.
От крика твоих корабельщиков пастбища окрестные содрогнутся.
Берега содрогнутся от воплей твоих кормчих.
На лемент твоїх щоглярів затремтять вали морські,
The shorelands will quake when your seamen cry out.
לְקוֹל זַעֲקַת חֹבְלָיִךְ; יִרְעֲשׁוּ מִגְרֹשׁוֹת׃
29
И с кораблей своих сойдут все гребцы, корабельщики, все кормчие моря, и станут на землю;
Сойдут со своих кораблей гребцы, матросы и корабельщики и встанут на берегу.
Все, кто сидит на веслах, сойдут со своих кораблей. Мореходы со всеми кормчими встанут на берегу.
і посходять з своїх кораблів усі веслярі, мореплавці, всі морські щоглярі, на землі постають.
All who handle the oars will abandon their ships; the mariners and all the seamen will stand on the shore.
וְיָרְדוּ מֵאֳנִיּוֹתֵיהֶם, כֹּל תֹּפְשֵׂי מָשׁוֹט, מַלָּחִים כֹּל חֹבְלֵי הַיָּם; אֶל־הָאָרֶץ יַעֲמֹדוּ׃
30
и зарыдают о тебе громким голосом, и горько застенают, посыпав пеплом головы свои и валяясь во прахе;
И громко заплачут о тебе, зарыдают горько. Головы они посыплют прахом, будут в пыли кататься.
Примутся громко сетовать о тебе и горестно причитать. Они посыплют головы пеплом и вываляются в пыли;
І заголосять за тебе вони тужним голосом, і кричатимуть гірко, і свої голови порохом пообсипають, у попелі будуть качатись!
They will raise their voice and cry bitterly over you; they will sprinkle dust on their heads and roll in ashes.
וְהִשְׁמִיעוּ עָלַיִךְ בְּקוֹלָם, וְיִזְעֲקוּ מָרָה; וְיַעֲלוּ עָפָר עַל־רָאשֵׁיהֶם, בָּאֵפֶר יִתְפַּלָּשׁוּ׃
31
и остригут по тебе волосы догола, и опояшутся вретищами, и заплачут о тебе от душевной скорби горьким плачем;
Головы обреют в знак траура, оденутся в дерюгу, будут горевать о тебе и плакать горьким плачем.
обреют головы из-за тебя и наденут рубище. Они станут с мукой в сердце тебя оплакивать горестным плачем;
І зроблять собі ради тебе жалобную лисину, і себе опережуть веретами, і плакатимуть за тобою в гіркоті душі гірким голосінням....
They will shave their heads because of you and will put on sackcloth. They will weep over you with anguish of soul and with bitter mourning.
וְהִקְרִיחוּ אֵלַיִךְ קָרְחָה, וְחָגְרוּ שַׂקִּים; וּבָכוּ אֵלַיִךְ בְּמַר־נֶפֶשׁ מִסְפֵּד מָר׃
32
и в сетовании своем поднимут плачевную песнь о тебе, и так зарыдают о тебе: "кто как Тир, так разрушенный посреди моря!
Будут со стоном оплакивать тебя, и сложат плач: какой город сравнится с Тиром, погибшим в пучине моря?
горюя, затянут скорбную песню, оплакивая тебя: “Кто был словно замолчавший Тир, над бездной морской?“
І пісню жалоби сини їхні здіймуть про тебе, і над тобою співатимуть жалібно: Хто інший, як Тир, посередині моря зруйнований?
As they wail and mourn over you, they will take up a lament concerning you: "Who was ever silenced like Tyre, surrounded by the sea?"
וְנָשְׂאוּ אֵלַיִךְ בְּנִיהֶם קִינָה, וְקוֹנְנוּ עָלָיִךְ; מִי כְצוֹר, כְּדֻמָה בְּתוֹךְ הַיָּם׃
33
Когда приходили с морей товары твои, ты насыщал многие народы; множеством богатства твоего и торговлею твоею обогащал царей земли.
По морю ты вез свои товары, насыщал ими многие народы. Своим несметным богатством, своей торговлей обогащал ты царей земных!
Когда приходили с моря твои товары, ты насыщал многочисленные народы. Несметным твоим богатством и твоей торговлей обогащал ты царей земли.
Коли припливали вироби твої із морів, насищав ти численні народи; многотою багатства твого та виробів замінних твоїх ти збагачував земських царів!
When your merchandise went out on the seas, you satisfied many nations; with your great wealth and your wares you enriched the kings of the earth.
בְּצֵאת עִזְבוֹנַיִךְ מִיַּמִּים, הִשְׂבַּעַתְּ עַמִּים רַבִּים; בְּרֹב הוֹנַיִךְ וּמַעֲרָבַיִךְ, הֶעֱשַׁרְתְּ מַלְכֵי־אָרֶץ׃
34
А когда ты разбит морями в пучине вод, товары твои и все толпившееся в тебе упало.
Но ты разбит морскою пучиной, все товары твои и люди ушли на дно!
А теперь ты морем разбит в безднах водных; твои товары и все твои люди потонули вместе с тобой.
Тепер же, коли ти розбитий на морі, у водних глибинах, то замінний виріб твій і всі збори твої серед тебе попадали...
Now you are shattered by the sea in the depths of the waters; your wares and all your company have gone down with you.
עֵת נִשְׁבֶּרֶת מִיַּמִּים בְּמַעֲמַקֵּי־מָיִם; מַעֲרָבֵךְ וְכָל־קְהָלֵךְ בְּתוֹכֵךְ נָפָלוּ׃
35
Все обитатели островов ужаснулись о тебе, и цари их содрогнулись, изменились в лицах.
Все жители стран приморских судьбе твоей ужаснулись, цари их пришли в ужас, лица их исказились.
Все живущие на побережье ужаснулись твоей судьбе. Их цари от страха дрожат, лица ужасом исказились.
Над тобою стовпіють усі остров"яни, а їхні царі затремтіли від жаху, засльозилися їхні обличчя!
All who live in the coastlands are appalled at you; their kings shudder with horror and their faces are distorted with fear.
כֹּל יֹשְׁבֵי הָאִיִּים, שָׁמְמוּ עָלָיִךְ; וּמַלְכֵיהֶם שָׂעֲרוּ שַׂעַר, רָעֲמוּ פָּנִים׃
36
Торговцы других народов свистнули о тебе; ты сделался ужасом, — и не будет тебя во веки".
Разноплеменные торговцы узнав о судьбе твоей, присвистнут. Ты обратился в призрак, исчез навеки!"»
Торговцы других народов освистывают тебя. Ты встретил страшный конец. Не будет тебя вовеки.
Купці серед народів глузливо свистять над тобою, ти пострахом став, і не буде навіки тебе!...
The merchants among the nations hiss at you; you have come to a horrible end and will be no more.""
סֹחֲרִים בָּעַמִּים, שָׁרְקוּ עָלָיִךְ; בַּלָּהוֹת הָיִית, וְאֵינֵךְ עַד־עוֹלָם׃