1
В то время царь Ирод поднял руки на некоторых из принадлежащих к церкви, чтобы сделать им зло,
Примерно в то же время царь Ирод начал гонения на некоторых членов церкви.
Примерно в это же время царь Ирод арестовал некоторых членов церкви, чтобы сделать им зло.
А Цар Ірод тоді підніс руки, щоб декого з Церкви гнобити.
It was about this time that King Herod arrested some who belonged to the church, intending to persecute them.
κατ’ ἐκει̃νον δὲ τòν καιρòν ἐπέβαλεν ’Ηρώ̨δης ὁ βασιλεὺς τὰς χει̃ρας κακω̃σαί τινας τω̃ν ἀπò τη̃ς ἐκκλησίας
2
и убил Иакова, брата Иоаннова, мечом.
Он обезглавил Иакова, брата Иоанна.
Он приказал убить мечом Иакова, брата Иоанна.
І мечем він стяв Якова, брата Іванового.
He had James, the brother of John, put to death with the sword.
ἀνει̃λεν δὲ ’Ιάκωβον τòν ἀδελφòν ’Ιωάννου μαχαίρη̨
3
Видя же, что это приятно Иудеям, вслед за тем взял и Петра, - тогда были дни опресноков, -
Увидев, что иудеям это пришлось по нраву, он арестовал и Петра. Это было во время праздника Пресных Хлебов.
Когда он увидел, что иудеи этим довольны, он арестовал и Петра. Это произошло во время праздника Пресных хлебов.
А бачивши, що подобалося це юдеям, він задумав схопити й Петра. Були ж дні Опрісноків.
When he saw that this pleased the Jews, he proceeded to seize Peter also. This happened during the Feast of Unleavened Bread.
ἰδὼν δὲ ὅτι ἀρεστόν ἐστιν τοι̃ς ’Ιουδαίοις προσέθετο συλλαβει̃ν καὶ Πέτρον ἠ̃σαν δὲ αἱ ἡμέραι τω̃ν ἀζύμων
4
и, задержав его, посадил в темницу, и приказал четырем четверицам воинов стеречь его, намереваясь после Пасхи вывести его к народу.
Схватив Петра, он велел держать его в тюрьме, назначив для его охраны четыре смены караула по четыре воина в каждой смене. Сразу же после праздника Пасхи Ирод намеревался судить его в присутствии народа.
Петра арестовали, заточили в тюрьму и выставили охрану из четырех смен караула по четыре человека в каждой. Ирод намеревался после Пасхи вывести Петра к народу.
І, схопивши його, посадив до в"язниці, і передав чотирьом чвіркам вояків, щоб його стерегли, бажаючи вивести людям його по Пасці.
After arresting him, he put him in prison, handing him over to be guarded by four squads of four soldiers each. Herod intended to bring him out for public trial after the Passover.
ὃν καὶ πιάσας ἔθετο εἰς φυλακήν παραδοὺς τέσσαρσιν τετραδίοις στρατιωτω̃ν φυλάσσειν αὐτόν βουλόμενος μετὰ τò πάσχα ἀναγαγει̃ν αὐτòν τω̨̃ λαω̨̃
5
Итак Петра стерегли в темнице, между тем церковь прилежно молилась о нем Богу.
Все это время Петра держали в тюрьме, а церковь неустанно молилась за него Богу.
Петр был под стражей в тюрьме, а церковь горячо молилась о нем Богу.
Отож, у в"язниці Петра стерегли, а Церква ревно молилася Богові за нього.
So Peter was kept in prison, but the church was earnestly praying to God for him.
ὁ μὲν οὐ̃ν Πέτρος ἐτηρει̃το ἐν τη̨̃ φυλακη̨̃ προσευχὴ δὲ ἠ̃ν ἐκτενω̃ς γινομένη ὑπò τη̃ς ἐκκλησίας πρòς τòν θεòν περὶ αὐτου̃
6
Когда же Ирод хотел вывести его, в ту ночь Петр спал между двумя воинами, скованный двумя цепями, и стражи у дверей стерегли темницу.
Ночью, накануне того дня, когда Ирод собирался вывести его, чтобы судить перед народом, Петр спал между двух воинов, прикованный к ним двумя цепями, а у дверей тюрьмы стояли еще стражники.
В ночь перед тем, как Ирод должен был вывести его на суд, Петр спал между двумя солдатами, скованный двумя цепями, а стражники у входа стерегли тюрьму.
А як Ірод хотів його вивести, Петро спав тієї ночі між двома вояками, закутий у два ланцюги, і сторожа пильнувала в"язницю при дверях.
The night before Herod was to bring him to trial, Peter was sleeping between two soldiers, bound with two chains, and sentries stood guard at the entrance.
ὅτε δὲ ἤμελλεν προαγαγει̃ν αὐτòν ὁ ’Ηρώ̨δης τη̨̃ νυκτὶ ἐκείνη̨ ἠ̃ν ὁ Πέτρος κοιμώμενος μεταξὺ δύο στρατιωτω̃ν δεδεμένος ἁλύσεσιν δυσίν φύλακές τε πρò τη̃ς θύρας ἐτήρουν τὴν φυλακήν
7
И вот, Ангел Господень предстал, и свет осиял темницу. {Ангел,} толкнув Петра в бок, пробудил его и сказал: встань скорее. И цепи упали с рук его.
Вдруг явился ангел Господень, и все помещение залил свет. Ангел разбудил Петра толчком в бок. «Скорей вставай!» — сказал ему ангел. И цепи упали с рук Петра.
Внезапно явился ангел Господа, и камеру осиял свет. Ангел толкнул Петра в бок и разбудил его. — Вставай быстрее! — сказал он, и цепи упали с рук Петра.
І ось Ангол Господній з"явився, і в в"язниці засяяло світло. І, доторкнувшись до боку Петрового, він збудив його, кажучи: Мерщій вставай! І ланцюги йому з рук поспадали.
Suddenly an angel of the Lord appeared and a light shone in the cell. He struck Peter on the side and woke him up. "Quick, get up!" he said, and the chains fell off Peter"s wrists.
καὶ ἰδοὺ ἄγγελος κυρίου ἐπέστη καὶ φω̃ς ἔλαμψεν ἐν τω̨̃ οἰκήματι πατάξας δὲ τὴν πλευρὰν του̃ Πέτρου ἤγειρεν αὐτòν λέγων ἀνάστα ἐν τάχει καὶ ἐξέπεσαν αὐτου̃ αἱ ἁλύσεις ἐκ τω̃ν χειρω̃ν
8
И сказал ему Ангел: опояшься и обуйся. Он сделал так. Потом говорит ему: надень одежду твою и иди за мною.
«Завяжи пояс и обуй сандалии», — продолжал ангел. Петр сделал это. «Надень плащ и следуй за мной», — говорит ангел.
Ангел сказал: — Подпояшься и обуй сандалии. Петр сделал это. — Обернись плащом и иди за мной, — сказал ангел.
А Ангол до нього промовив: Підпережися, і взуй сандалі свої. І він так учинив. І каже йому: Зодягнися в плаща свого, та й за мною йди.
Then the angel said to him, "Put on your clothes and sandals." And Peter did so. "Wrap your cloak around you and follow me," the angel told him.
εἰ̃πεν δὲ ὁ ἄγγελος πρòς αὐτόν ζω̃σαι καὶ ὑπόδησαι τὰ σανδάλιά σου ἐποίησεν δὲ οὕτως καὶ λέγει αὐτω̨̃ περιβαλου̃ τò ἱμάτιόν σου καὶ ἀκολούθει μοι
9
{Петр} вышел и следовал за ним, не зная, что делаемое Ангелом было действительно, а думая, что видит видение.
Петр вышел и последовал за ним, не понимая, вправду ли происходит то, что делал ангел, или ему это только видится.
Петр вышел за ангелом из тюрьмы, не понимая, что все, что делает ангел, происходит наяву. Ему казалось, что он видит видение.
І, вийшовши, він ішов услід за ним, і не знав, чи то правда, що робилось від Ангола, бо думав, що видіння він бачить.
Peter followed him out of the prison, but he had no idea that what the angel was doing was really happening; he thought he was seeing a vision.
καὶ ἐξελθὼν ἠκολούθει καὶ οὐκ ἤ̨δει ὅτι ἀληθές ἐστιν τò γινόμενον διὰ του̃ ἀγγέλου ἐδόκει δὲ ὅραμα βλέπειν
10
Пройдя первую и вторую стражу, они пришли к железным воротам, ведущим в город, которые сами собою отворились им: они вышли, и прошли одну улицу, и вдруг Ангела не стало с ним.
Они миновали первый, а затем второй пост и подошли к железным воротам, ведущим в город. Ворота сами открылись перед ними. Они вышли через них и прошли всю улицу, как вдруг ангел исчез из виду.
Они прошли мимо первой стражи, потом мимо второй и подошли к железным воротам, ведущим в город. Ворота сами открылись перед ними, и они вышли. Они прошли одну улицу, и вдруг ангел исчез.
Як сторожу минули вони першу й другу, то прийшли до залізної брами, що до міста веде, і вона відчинилась сама їм. І, вийшовши, пройшли одну вулицю, і відступив Ангол зараз від нього.
They passed the first and second guards and came to the iron gate leading to the city. It opened for them by itself, and they went through it. When they had walked the length of one street, suddenly the angel left him.
διελθόντες δὲ πρώτην φυλακὴν καὶ δευτέραν ἠ̃λθαν ἐπὶ τὴν πύλην τὴν σιδηρα̃ν τὴν φέρουσαν εἰς τὴν πόλιν ἥτις αὐτομάτη ἠνοίγη αὐτοι̃ς καὶ ἐξελθόντες προη̃λθον ῥύμην μίαν καὶ εὐθέως ἀπέστη ὁ ἄγγελος ἀπ’ αὐτου̃
11
Тогда Петр, придя в себя, сказал: теперь я вижу воистину, что Господь послал Ангела Своего и избавил меня из руки Ирода и от всего, чего ждал народ Иудейский.
А Петр, придя в себя, сказал: «Вот теперь я точно знаю, что Господь послал Своего ангела вырвать меня из рук Ирода и спасти от того, чего дожидался иудейский народ».
Когда Петр пришел в себя, он сказал: — Теперь я действительно знаю, что Господь послал Своего ангела и избавил меня от руки Ирода и спас от того зла, которое желал мне иудейский народ.
Сказав же Петро, опритомнівши: Тепер знаю правдиво, що Господь послав Свого Ангола, і видер мене із рук Іродових та від усього чекання народу юдейського.
Then Peter came to himself and said, "Now I know without a doubt that the Lord sent his angel and rescued me from Herod"s clutches and from everything the Jewish people were anticipating."
καὶ ὁ Πέτρος ἐν ἑαυτω̨̃ γενόμενος εἰ̃πεν νυ̃ν οἰ̃δα ἀληθω̃ς ὅτι ἐξαπέστειλεν ὁ κύριος τòν ἄγγελον αὐτου̃ καὶ ἐξείλατό με ἐκ χειρòς ’Ηρώ̨δου καὶ πάσης τη̃ς προσδοκίας του̃ λαου̃ τω̃ν ’Ιουδαίων
12
И, осмотревшись, пришел к дому Марии, матери Иоанна, называемого Марком, где многие собрались и молились.
Поняв это, он направился к дому Марии, матери Иоанна (его еще звали Марк); сюда многие собирались на молитву.
Поняв, что произошло, Петр пошел в дом Марии, матери Иоанна, которого еще называли Марком, где собралось для молитвы много народа.
А зміркувавши, він прийшов до садиби Марії, матері Івана, званого Марком, де багато зібралося й молилося.
When this had dawned on him, he went to the house of Mary the mother of John, also called Mark, where many people had gathered and were praying.
συνιδών τε ἠ̃λθεν ἐπὶ τὴν οἰκίαν τη̃ς Μαρίας τη̃ς μητρòς ’Ιωάννου του̃ ἐπικαλουμένου Μάρκου οὑ̃ ἠ̃σαν ἱκανοὶ συνηθροισμένοι καὶ προσευχόμενοι
13
Когда же Петр постучался у ворот, то вышла послушать служанка, именем Рода,
Когда он постучался, служанка по имени Ро́да подошла к двери.
Петр постучал в ворота, и на стук вышла служанка Рода.
І як Петро в фіртку брами постукав, то вийшла послухати служниця, що звалася Рода,
Peter knocked at the outer entrance, and a servant girl named Rhoda came to answer the door.
κρούσαντος δὲ αὐτου̃ τὴν θύραν του̃ πυλω̃νος προση̃λθεν παιδίσκη ὑπακου̃σαι ὀνόματι ’Ρόδη
14
и, узнав голос Петра, от радости не отворила ворот, но, вбежав, объявила, что Петр стоит у ворот.
Узнав голос Петра, она так обрадовалась, что вместо того, чтобы открыть дверь, побежала сообщить, что у входа стоит Петр.
Она узнала Петра по голосу и, забыв от радости открыть ворота, побежала обратно сказать, что Петр стоит у ворот.
та голос Петрів розпізнавши, вона з радощів не відчинила воріт, а прибігши, сказала, що Петро при воротях стоїть!...
When she recognized Peter"s voice, she was so overjoyed she ran back without opening it and exclaimed, "Peter is at the door!"
καὶ ἐπιγνου̃σα τὴν φωνὴν του̃ Πέτρου ἀπò τη̃ς χαρα̃ς οὐκ ἤνοιξεν τòν πυλω̃να εἰσδραμου̃σα δὲ ἀπήγγειλεν ἑστάναι τòν Πέτρον πρò του̃ πυλω̃νος
15
А те сказали ей: в своем ли ты уме? Но она утверждала свое. Они же говорили: это Ангел его.
«Ты сошла с ума!» — сказали ей. Но она настаивала, что это правда. «Это его ангел», — возразили ей.
— Ты не в своем уме! — сказали ей. Но она продолжала настаивать. — Это его ангел, — решили они.
А вони їй сказали: Чи ти навісна? Та вона запевняла своє, що є так. Вони ж говорили: То Ангол його!
"You"re out of your mind," they told her. When she kept insisting that it was so, they said, "It must be his angel."
οἱ δὲ πρòς αὐτὴν εἰ̃παν μαίνη̨ ἡ δὲ διϊσχυρίζετο οὕτως ἔχειν οἱ δὲ ἔλεγον ὁ ἄγγελός ἐστιν αὐτου̃
16
Между тем Петр продолжал стучать. Когда же отворили, то увидели его и изумились.
А Петр продолжал стучать. Открыв дверь, они увидели его и ахнули от удивления.
Петр между тем продолжал стучать, и когда они, наконец, открыли ворота и увидели его, то пришли в изумление.
А Петро й далі стукав. Коли ж відчинили, вони його вгледіли та й дивувалися.
But Peter kept on knocking, and when they opened the door and saw him, they were astonished.
ὁ δὲ Πέτρος ἐπέμενεν κρούων ἀνοίξαντες δὲ εἰ̃δαν αὐτòν καὶ ἐξέστησαν
17
Он же, дав знак рукою, чтобы молчали, рассказал им, как Господь вывел его из темницы, и сказал: уведомьте о сем Иакова и братьев. Потом, выйдя, пошел в другое место.
Он сделал им знак рукой, призывая к тишине, и рассказал о том, как Господь вывел его из тюрьмы. «Дайте знать Иакову и братьям», — сказал Петр и, покинув их, пошел в другое место.
Петр жестом попросил их молчать и рассказал, как Господь вывел его из тюрьмы. — Расскажите об этом Иакову и другим братьям, — сказал он им и ушел оттуда в другое место.
Махнувши ж рукою до них, щоб мовчали, він їм розповів, як Господь його вивів із в"язниці. І сказав: Сповістіть про це Якова й браттю. І, вийшовши, він до іншого місця пішов.
Peter motioned with his hand for them to be quiet and described how the Lord had brought him out of prison. "Tell James and the brothers about this," he said, and then he left for another place.
κατασείσας δὲ αὐτοι̃ς τη̨̃ χειρὶ σιγα̃ν διηγήσατο αὐτοι̃ς πω̃ς ὁ κύριος αὐτòν ἐξήγαγεν ἐκ τη̃ς φυλακη̃ς εἰ̃πέν τε ἀπαγγείλατε ’Ιακώβω̨ καὶ τοι̃ς ἀδελφοι̃ς ταυ̃τα καὶ ἐξελθὼν ἐπορεύθη εἰς ἕτερον τόπον
18
По наступлении дня между воинами сделалась большая тревога о том, что сделалось с Петром.
А когда наступил день, среди воинов был немалый переполох: что сталось с Петром?
Наутро среди солдат произошло большое замешательство, никто не знал, что случилось с Петром.
Коли ж настав день, поміж вояками зчинилась велика тривога, що то сталось з Петром.
In the morning, there was no small commotion among the soldiers as to what had become of Peter.
γενομένης δὲ ἡμέρας ἠ̃ν τάραχος οὐκ ὀλίγος ἐν τοι̃ς στρατιώταις τί ἄρα ὁ Πέτρος ἐγένετο
19
Ирод же, поискав его и не найдя, судил стражей и велел казнить их. Потом он отправился из Иудеи в Кесарию и {там} оставался.
Ирод разыскивал его, но безуспешно. Допросив стражников, он велел их казнить, а сам уехал из Иудеи в Кесарию и остался там.
Ирод искал его, но поскольку розыски не принесли результата, он допросил стражников и велел казнить их. Затем Ирод отправился из Иудеи в Кесарию и оставался там некоторое время.
А Ірод, пошукавши його й не знайшовши, віддав варту під суд, і звелів їх стратити. А сам із Юдеї відбув в Кесарію, і там перебував.
After Herod had a thorough search made for him and did not find him, he cross-examined the guards and ordered that they be executed. Then Herod went from Judea to Caesarea and stayed there a while.
’Ηρώ̨δης δὲ ἐπιζητήσας αὐτòν καὶ μὴ εὑρὼν ἀνακρίνας τοὺς φύλακας ἐκέλευσεν ἀπαχθη̃ναι καὶ κατελθὼν ἀπò τη̃ς ’Ιουδαίας εἰς Καισάρειαν διέτριβεν
20
Ирод был раздражен на Тирян и Сидонян; они же, согласившись, пришли к нему и, склонив на свою сторону Власта, постельника царского, просили мира, потому что область их питалась от {области} царской.
Ирод был в сильном гневе на жителей Ти́ра и Сидо́на. Но они сообща отправили к нему посольство и, заручившись поддержкой Бла́ста, управителя царского двора, попросили о мире, потому что зависели от поставок продовольствия из царских владений.
Ирод был рассержен на жителей Тира и Сидона, и те, согласившись между собой, явились к нему и, заручившись поддержкой Бласта, управляющего царским двором, попросили мира, потому что их область зависела от области царя в поставке продовольствия.
А Ірод розгніваний був на тирян та сидонян. І вони однодушно до нього прийшли, і вблагали царського постельника Власта, та й миру просили, бо їхня земля годувалась з царської.
He had been quarreling with the people of Tyre and Sidon; they now joined together and sought an audience with him. Having secured the support of Blastus, a trusted personal servant of the king, they asked for peace, because they depended on the king"s country for their food supply.
ἠ̃ν δὲ θυμομαχω̃ν Τυρίοις καὶ Σιδωνίοις ὁμοθυμαδòν δὲ παρη̃σαν πρòς αὐτόν καὶ πείσαντες βλάστον τòν ἐπὶ του̃ κοιτω̃νος του̃ βασιλέως ἠ̨του̃ντο εἰρήνην διὰ τò τρέφεσθαι αὐτω̃ν τὴν χώραν ἀπò τη̃ς βασιλικη̃ς
21
В назначенный день Ирод, одевшись в царскую одежду, сел на возвышенном месте и говорил к ним;
Был назначен день приема, и Ирод, облаченный в царские одежды, уселся на троне и обратился к ним с речью.
В назначенный день Ирод надел царскую мантию, сел на трон и обратился к ним с речью.
Дня ж призначеного Ірод убрався в одежу царську, і на підвищенні сів та й до них говорив.
On the appointed day Herod, wearing his royal robes, sat on his throne and delivered a public address to the people.
τακτη̨̃ δὲ ἡμέρα̨ ὁ ’Ηρώ̨δης ἐνδυσάμενος ἐσθη̃τα βασιλικὴν καὶ καθίσας ἐπὶ του̃ βήματος ἐδημηγόρει πρòς αὐτούς
22
а народ восклицал: {это} голос Бога, а не человека.
Народ шумно приветствовал его. «Это говорит не человек, а сам Бог!» — кричали они.
Народ стал восклицать: — Это голос бога, а не человека!
А натовп кричав: Голос Божий, а не людський!
They shouted, "This is the voice of a god, not of a man."
ὁ δὲ δη̃μος ἐπεφώνει θεου̃ φωνὴ καὶ οὐκ ἀνθρώπου
23
Но вдруг Ангел Господень поразил его за то, что он не воздал славы Богу; и он, быв изъеден червями, умер.
И тут же поразил его ангел Господень за то, что он не воздал славу Богу. Ирод умер, изъеденный червями.
Но в тот же момент ангел Господа поразил Ирода, потому что он не воздал славы Богу, и Ирод, изъеденный червями, умер.
І Ангол Господній уразив зненацька його, бо він не віддав слави Богові. І черва його з"їла, і він умер...
Immediately, because Herod did not give praise to God, an angel of the Lord struck him down, and he was eaten by worms and died.
παραχρη̃μα δὲ ἐπάταξεν αὐτòν ἄγγελος κυρίου ἀνθ’ ὡ̃ν οὐκ ἔδωκεν τὴν δόξαν τω̨̃ θεω̨̃ καὶ γενόμενος σκωληκόβρωτος ἐξέψυξεν
24
Слово же Божие росло и распространялось.
Тем временем Слово Бога продолжало распространяться все шире и шире.
Слово Божье между тем распространялось все дальше и дальше.
Слово ж Боже росло та помножувалось.
But the word of God continued to increase and spread.
ὁ δὲ λόγος του̃ θεου̃ ηὔξανεν καὶ ἐπληθύνετο
25
А Варнава и Савл, по исполнении поручения, возвратились из Иерусалима (в Антиохию), взяв с собою и Иоанна, прозванного Марком.
А Варнава и Савл, исполнив в Иерусалиме порученное им дело, возвратились назад, взяв с собой Иоанна, прозванного Марком.
Варнава и Савл выполнили возложенную на них миссию и возвратились из Иерусалима, взяв с собой Иоанна, которого еще называли Марком.
А Варнава та Савл, службу виконавши, повернулись із Єрусалиму, узявши з собою Івана, що прозваний Марком.
When Barnabas and Saul had finished their mission, they returned from Jerusalem, taking with them John, also called Mark.
Βαρναβα̃ς δὲ καὶ Σαυ̃λος ὑπέστρεψαν εἰς ’Ιερουσαλὴμ πληρώσαντες τὴν διακονίαν συμπαραλαβόντες ’Ιωάννην τòν ἐπικληθέντα Μα̃ρκον