1
Дошел он до Дервии и Листры. И вот, там был некоторый ученик, именем Тимофей, которого мать была Иудеянка уверовавшая, а отец Еллин,
Павел пришел в Дербу, а оттуда в Листру. Там был ученик по имени Тимофей, сын иудейки–христианки, у которого отец был язычник.
Павел пришел в Дервию и Листру. Там жил ученик по имени Тимофей. Мать Тимофея была верующей иудеянкой, а отец его был грек.
І прибув він у Дервію й Лістру. І ото був там один учень, на ім"я Тимофій, син наверненої однієї юдеянки, а батько був геллен.
Then came he to Derbe and Lystra: and, behold, a certain disciple was there, named Timotheus, the son of a certain woman, which was a Jewess, and believed; but his father was a Greek:
κατήντησεν δὲ καὶ εἰς Δέρβην καὶ εἰς Λύστραν καὶ ἰδοὺ μαθητής τις ἠ̃ν ἐκει̃ ὀνόματι Τιμόθεος υἱòς γυναικòς ’Ιουδαίας πιστη̃ς πατρòς δὲ ’Έλληνος
2
и о котором свидетельствовали братия, находившиеся в Листре и Иконии.
Братья в Листре и Иконии очень хорошо о нем отзывались,
О Тимофее хорошо отзывались братья в Листре и Иконии.
Добре свідоцтво про нього давали брати, що були в Лістрі та в Іконії.
Which was well reported of by the brethren that were at Lystra and Iconium.
ὃς ἐμαρτυρει̃το ὑπò τω̃ν ἐν Λύστροις καὶ ’Ικονίω̨ ἀδελφω̃ν
3
Его пожелал Павел взять с собою; и, взяв, обрезал его ради Иудеев, находившихся в тех местах; ибо все знали об отце его, что он был Еллин.
и Павлу захотелось взять его с собой. Из‑за местных иудеев, знавших, что отец Тимофея был язычником, он сделал ему обрезание.
Павел захотел взять его с собой в путешествие. И ради иудеев, которые жили в той местности, обрезал его, поскольку все знали, что отец Тимофея грек.
Павло захотів його взяти з собою, і, взявши, обрізав його через юдеїв, що були в тих місцях, бо всі знали про батька його, що був геллен.
Him would Paul have to go forth with him; and took and circumcised him because of the Jews which were in those quarters: for they knew all that his father was a Greek.
του̃τον ἠθέλησεν ὁ Παυ̃λος σὺν αὐτω̨̃ ἐξελθει̃ν καὶ λαβὼν περιέτεμεν αὐτòν διὰ τοὺς ’Ιουδαίους τοὺς ὄντας ἐν τοι̃ς τόποις ἐκείνοις ἤ̨δεισαν γὰρ ἅπαντες ὅτι ’Έλλην ὁ πατὴρ αὐτου̃ ὑπη̃ρχεν
4
Проходя же по городам, они предавали {верным} соблюдать определения, постановленные Апостолами и пресвитерами в Иерусалиме.
Обходя города, они убеждали братьев твердо держаться правил, предписанных апостолами и старейшинами в Иерусалиме.
Путешествуя из города в город, Павел и его спутники призывали верующих соблюдать решение, принятое апостолами и старейшинами в Иерусалиме.
Як міста ж переходили, то їм передавали, щоб вони берегли оті постанови, які видали в Єрусалимі апостоли та старші.
And as they went through the cities, they delivered them the decrees for to keep, that were ordained of the apostles and elders which were at Jerusalem.
ὡς δὲ διεπορεύοντο τὰς πόλεις παρεδίδοσαν αὐτοι̃ς φυλάσσειν τὰ δόγματα τὰ κεκριμένα ὑπò τω̃ν ἀποστόλων καὶ πρεσβυτέρων τω̃ν ἐν ’Ιεροσολύμοις
5
И церкви утверждались верою и ежедневно увеличивались числом.
Церкви укреплялись в вере, и число их с каждым днем росло.
Церкви укреплялись в вере, и число уверовавших с каждым днем увеличивалось.
А Церкви зміцнювалися в вірі,і щоденно зростали кількістю.
And so were the churches established in the faith, and increased in number daily.
αἱ μὲν οὐ̃ν ἐκκλησίαι ἐστερεου̃ντο τη̨̃ πίστει καὶ ἐπερίσσευον τω̨̃ ἀριθμω̨̃ καθ’ ἡμέραν
6
Пройдя через Фригию и Галатийскую страну, они не были допущены Духом Святым проповедывать слово в Асии.
Они обошли всю Фри́гию и земли Гала́тии. Но Святой Дух воспрепятствовал, чтобы они возвестили Слово в провинции Азия.
Они проходили через Фригию и Галатийскую область, но Святой Дух не позволил им возвещать слово в провинции Азия.
А що Дух Святий їм не звелів провіщати слово в Азії, то вони перейшли через Фрігію та через країну галатську.
Now when they had gone throughout Phrygia and the region of Galatia, and were forbidden of the Holy Ghost to preach the word in Asia,
διη̃λθον δὲ τὴν φρυγίαν καὶ Γαλατικὴν χώραν κωλυθέντες ὑπò του̃ ἁγίου πνεύματος λαλη̃σαι τòν λόγον ἐν τη̨̃ ’Ασία̨
7
Дойдя до Мисии, предпринимали идти в Вифинию; но Дух не допустил их.
Подойдя к границам Ми́сии, они намеревались отправиться в Вифи́нию, но Дух Иисуса не разрешил им.
Подойдя к границе с Мисией, они собрались идти в Вифинию, но Дух Иисуса не позволил им,
Дійшовши ж до Мізії, хотіли піти до Вітінії, та їм не дозволив Дух Ісусів.
After they were come to Mysia, they assayed to go into Bithynia: but the Spirit suffered them not.
ἐλθόντες δὲ κατὰ τὴν Μυσίαν ἐπείραζον εἰς τὴν Βιθυνίαν πορευθη̃ναι καὶ οὐκ εἴασεν αὐτοὺς τò πνευ̃μα ’Ιησου̃
8
Миновав же Мисию, сошли они в Троаду.
Поэтому они пересекли Мисию и пришли в Троа́ду.
и они, пройдя Мисию, пришли в Троаду.
Обминувши ж Мізію, прибули до Троади.
And they passing by Mysia came down to Troas.
παρελθόντες δὲ τὴν Μυσίαν κατέβησαν εἰς Τρω̨άδα
9
И было ночью видение Павлу: предстал некий муж, Македонянин, прося его и говоря: приди в Македонию и помоги нам.
Ночью Павлу было видение: перед ним предстал македо́нянин, просивший: «Приди в Македонию и помоги нам».
Ночью Павлу было видение: ему явился человек из Македонии. Он стоял и просил его: — Приди в Македонию и помоги нам!
І Павлові з"явилось видіння вночі: якийсь македонянин став перед ним і благав його, кажучи: Прийди в Македонію, і нам поможи!
And a vision appeared to Paul in the night; There stood a man of Macedonia, and prayed him, saying, Come over into Macedonia, and help us.
καὶ ὅραμα διὰ τη̃ς νυκτòς τω̨̃ Παύλω̨ ὤφθη ἀνὴρ Μακεδών τις ἠ̃ν ἑστὼς καὶ παρακαλω̃ν αὐτòν καὶ λέγων διαβὰς εἰς Μακεδονίαν βοήθησον ἡμι̃ν
10
После сего видения, тотчас мы положили отправиться в Македонию, заключая, что призывал нас Господь благовествовать там.
Сразу же после этого видения мы собрались идти в Македонию. Мы были твердо убеждены, что Бог призвал нас возвестить там Радостную Весть.
После этого видения мы решили, что Бог призывает нас возвещать им Радостную Весть, и сразу же приготовились отправиться в Македонию.
Як побачив він це видіння, то ми зараз хотіли піти в Македонію, зрозумівши, що Господь нас покликав звіщати їм Євангелію.
And after he had seen the vision, immediately we endeavoured to go into Macedonia, assuredly gathering that the Lord had called us for to preach the gospel unto them.
ὡς δὲ τò ὅραμα εἰ̃δεν εὐθέως ἐζητήσαμεν ἐξελθει̃ν εἰς Μακεδονίαν συμβιβάζοντες ὅτι προσκέκληται ἡμα̃ς ὁ θεòς εὐαγγελίσασθαι αὐτούς
11
Итак, отправившись из Троады, мы прямо прибыли в Самофракию, а на другой день в Неаполь,
В Троаде мы сели на корабль и взяли курс на Самофра́кию. На следующий день мы были в Неа́поле, а оттуда направились в Фили́ппы.
Из Троады мы отплыли прямо в Самофракию и оттуда на следующий день в Неаполь.
Тож відпливши з Троади, прибули ми навпрост у Самотракію, а другого дня до Неаполя,
Therefore loosing from Troas, we came with a straight course to Samothracia, and the next day to Neapolis;
ἀναχθέντες δὲ ἀπò Τρω̨άδος εὐθυδρομήσαμεν εἰς Σαμοθρά̨κην τη̨̃ δὲ ἐπιούση̨ εἰς Νέαν Πόλιν
12
оттуда же в Филиппы: это первый город в той части Македонии, колония. В этом городе мы пробыли несколько дней.
Это римская колония и главный город той части Македонии. Здесь мы пробыли несколько дней.
Из Неаполя мы продолжили путешествие в Филиппы, римскую колонию и главный город той части Македонии. Там мы пробыли несколько дней.
звідтіля ж у Филипи, що є перше місто-осада в тій частині Македонії. І пробули ми в цім місті днів кілька.
And from thence to Philippi, which is the chief city of that part of Macedonia, and a colony: and we were in that city abiding certain days.
κἀκει̃θεν εἰς Φιλίππους ἥτις ἐστὶν πρώτης μερίδος τη̃ς Μακεδονίας πόλις κολωνία ἠ̃μεν δὲ ἐν ταύτη̨ τη̨̃ πόλει διατρίβοντες ἡμέρας τινάς
13
В день же субботний мы вышли за город к реке, где, по обыкновению, был молитвенный дом, и, сев, разговаривали с собравшимися {там} женщинами.
В субботу мы вышли за городские ворота и пошли вдоль реки, туда, где, как мы полагали, иудеи собирались на молитву. Там мы сели и заговорили с собравшимися женщинами.
В субботу мы вышли за ворота города к реке, где, как мы предполагали, было место для молитвы. Мы сели и начали разговаривать с женщинами, которые там собрались.
Дня ж суботнього вийшли ми з міста над річку, де, за звичаєм, було місце молитви, і, посідавши, розмовляли з жінками, що посходились.
And on the sabbath we went out of the city by a river side, where prayer was wont to be made; and we sat down, and spake unto the women which resorted thither.
τη̨̃ τε ἡμέρα̨ τω̃ν σαββάτων ἐξήλθομεν ἔξω τη̃ς πύλης παρὰ ποταμòν οὑ̃ ἐνομίζομεν προσευχὴν εἰ̃ναι καὶ καθίσαντες ἐλαλου̃μεν ται̃ς συνελθούσαις γυναιξίν
14
И одна женщина из города Фиатир, именем Лидия, торговавшая багряницею, чтущая Бога, слушала; и Господь отверз сердце ее внимать тому, что говорил Павел.
Одна из них, почитавшая единого Бога, торговка пурпурными тканями по имени Лидия, из города Тиати́ра, слушала нас, и Господь открыл ее сердце для слов Павла.
Среди них была одна по имени Лидия, из города Фиатиры, которая торговала дорогими пурпурными тканями. Лидия чтила Бога, и Господь открыл ее сердце к тому, что говорил Павел.
Прислухалася й жінка одна, що звалася Лідія, купчиха кармазином з міста Тіятір, що Бога вона шанувала. Господь же їй серце відкрив, щоб уважати на те, що Павло говорив.
And a certain woman named Lydia, a seller of purple, of the city of Thyatira, which worshipped God, heard us: whose heart the Lord opened, that she attended unto the things which were spoken of Paul.
καί τις γυνὴ ὀνόματι Λυδία πορφυρόπωλις πόλεως θυατείρων σεβομένη τòν θεόν ἤκουεν ἡ̃ς ὁ κύριος διήνοιξεν τὴν καρδίαν προσέχειν τοι̃ς λαλουμένοις ὑπò του̃ Παύλου
15
Когда же крестилась она и домашние ее, то просила нас, говоря: если вы признали меня верною Господу, то войдите в дом мой и живите {у меня.} И убедила нас.
Она приняла крещение вместе со всеми домочадцами, а потом пригласила нас к себе. «Если вы действительно считаете меня верной Господу, приходите и живите в моем доме», — говорила она и настояла на своем.
После того как она и ее домашние были крещены, она пригласила нас к себе. — Если вы считаете меня верной Господу, то придите и погостите у меня в доме, — упрашивала она и уговорила нас.
А коли охристилась вона й її дім, то благала нас, кажучи: Якщо ви признали, що вірна я Господеві, то прийдіть до господи моєї й живіть. І змусила нас.
And when she was baptized, and her household, she besought us, saying, If ye have judged me to be faithful to the Lord, come into my house, and abide there. And she constrained us.
ὡς δὲ ἐβαπτίσθη καὶ ὁ οἰ̃κος αὐτη̃ς παρεκάλεσεν λέγουσα εἰ κεκρίκατέ με πιστὴν τω̨̃ κυρίω̨ εἰ̃ναι εἰσελθόντες εἰς τòν οἰ̃κόν μου μένετε καὶ παρεβιάσατο ἡμα̃ς
16
Случилось, что, когда мы шли в молитвенный дом, встретилась нам одна служанка, одержимая духом прорицательным, которая через прорицание доставляла большой доход господам своим.
Однажды, когда мы направлялись к месту молитвенного собрания, нам повстречалась рабыня, одержимая духом, который предсказывал судьбу; этими предсказаниями она зарабатывала для хозяев большие деньги.
Однажды, когда мы шли к месту молитвы, по дороге нам повстречалась некая рабыня, одержимая духом-змеем. Предсказаниями она приносила большой доход своим хозяевам.
І сталось, як ми йшли на молитву, то нас перестріла служниця одна, що мала віщунського духа, яка ворожбитством давала великий прибуток панам своїм.
And it came to pass, as we went to prayer, a certain damsel possessed with a spirit of divination met us, which brought her masters much gain by soothsaying:
ἐγένετο δὲ πορευομένων ἡμω̃ν εἰς τὴν προσευχὴν παιδίσκην τινὰ ἔχουσαν πνευ̃μα πύθωνα ὑπαντη̃σαι ἡμι̃ν ἥτις ἐργασίαν πολλὴν παρει̃χεν τοι̃ς κυρίοις αὐτη̃ς μαντευομένη
17
Идя за Павлом и за нами, она кричала, говоря: сии человеки - рабы Бога Всевышнего, которые возвещают нам путь спасения.
Она ходила следом за Павлом и за нами и кричала: «Эти люди — служители Всевышнего Бога! Они возвещают вам путь к спасению!»
Рабыня шла за Павлом и за нами и кричала: — Эти люди — слуги Всевышнего Бога! Они возвещают вам путь спасения!
Вона йшла слідкома за Павлом та за нами, і кричала, говорячи: Оці люди це раби Всевишнього Бога, що вам провіщають дорогу спасіння!
The same followed Paul and us, and cried, saying, These men are the servants of the most high God, which shew unto us the way of salvation.
αὕτη κατακολουθου̃σα τω̨̃ Παύλω̨ καὶ ἡμι̃ν ἔκραζεν λέγουσα οὑ̃τοι οἱ ἄνθρωποι δου̃λοι του̃ θεου̃ του̃ ὑψίστου εἰσίν οἵτινες καταγγέλλουσιν ὑμι̃ν ὁδòν σωτηρίας
18
Это она делала много дней. Павел, вознегодовав, обратился и сказал духу: именем Иисуса Христа повелеваю тебе выйти из нее. И {дух} вышел в тот же час.
Она делала это много дней, пока Павел, потеряв терпение, не сказал, обернувшись, духу: «Именем Иисуса Христа приказываю тебе, выйди из нее!» Дух тотчас вышел.
Она делала это изо дня в день, и когда Павлу все это надоело, он обернулся и сказал духу: — Во Имя Иисуса Христа я повелеваю тебе: выйди из нее! В тот же момент дух ее покинул.
І багато днів вона це робила. І обуривсь Павло, і, обернувшись, промовив до духа: У Ім"я Ісуса Христа велю я тобі вийди з неї! І того часу той вийшов.
And this did she many days. But Paul, being grieved, turned and said to the spirit, I command thee in the name of Jesus Christ to come out of her. And he came out the same hour.
του̃το δὲ ἐποίει ἐπὶ πολλὰς ἡμέρας διαπονηθεὶς δὲ Παυ̃λος καὶ ἐπιστρέψας τω̨̃ πνεύματι εἰ̃πεν παραγγέλλω σοι ἐν ὀνόματι ’Ιησου̃ Χριστου̃ ἐξελθει̃ν ἀπ’ αὐτη̃ς καὶ ἐξη̃λθεν αὐτη̨̃ τη̨̃ ὥρα̨
19
Тогда господа ее, видя, что исчезла надежда дохода их, схватили Павла и Силу и повлекли на площадь к начальникам.
Хозяева рабыни, увидев, что надежда на доходы пропала, схватили Павла и Силу и потащили их на городскую площадь к властям.
Когда ее хозяева поняли, что у них пропал источник дохода, они схватили Павла и Силу и поволокли их на площадь к городским властям.
А пани її, бачивши, що пропала надія на їхній прибуток, схопили Павла й Силу, і потягли їх на ринок до старших.
And when her masters saw that the hope of their gains was gone, they caught Paul and Silas, and drew them into the marketplace unto the rulers,
ἰδόντες δὲ οἱ κύριοι αὐτη̃ς ὅτι ἐξη̃λθεν ἡ ἐλπὶς τη̃ς ἐργασίας αὐτω̃ν ἐπιλαβόμενοι τòν Παυ̃λον καὶ τòν Σιλα̃ν εἵλκυσαν εἰς τὴν ἀγορὰν ἐπὶ τοὺς ἄρχοντας
20
И, приведя их к воеводам, сказали: сии люди, будучи Иудеями, возмущают наш город
Приведя апостолов к преторам, они подали на них жалобу: «Эти люди вызывают беспорядки у нас в городе. Они иудеи
Они привели их к начальникам города и сказали: — Эти люди — иудеи, и они служат причиной беспорядков в нашем городе.
Коли ж їх привели до начальників, то сказали: Ці люди, юдеї, наше місто бунтують,
And brought them to the magistrates, saying, These men, being Jews, do exceedingly trouble our city,
καὶ προσαγαγόντες αὐτοὺς τοι̃ς στρατηγοι̃ς εἰ̃παν οὑ̃τοι οἱ ἄνθρωποι ἐκταράσσουσιν ἡμω̃ν τὴν πόλιν ’Ιουδαι̃οι ὑπάρχοντες
21
и проповедуют обычаи, которых нам, Римлянам, не следует ни принимать, ни исполнять.
и насаждают у нас обычаи, которые мы, римские граждане, не можем принять и которым не можем следовать».
Они вводят обычаи, которые нам, римлянам, не следует ни принимать, ни исполнять.
і навчають звичаїв, яких нам, римлянам, не годиться приймати, ані виконувати.
And teach customs, which are not lawful for us to receive, neither to observe, being Romans.
καὶ καταγγέλλουσιν ἔθη ἃ οὐκ ἔξεστιν ἡμι̃ν παραδέχεσθαι οὐδὲ ποιει̃ν ’Ρωμαίοις οὐ̃σιν
22
Народ также восстал на них, а воеводы, сорвав с них одежды, велели бить их палками
К ним присоединилась и враждебно настроенная толпа. Преторы приказали сорвать с апостолов одежду и бить их палками.
Толпа тоже присоединилась к обвинениям против Павла и Силы, и начальники велели раздеть их и бить палками.
І натовп піднявся на них. А начальники здерли одежу із них, та звеліли їх різками сікти.
And the multitude rose up together against them: and the magistrates rent off their clothes, and commanded to beat them.
καὶ συνεπέστη ὁ ὄχλος κατ’ αὐτω̃ν καὶ οἱ στρατηγοὶ περιρήξαντες αὐτω̃ν τὰ ἱμάτια ἐκέλευον ῥαβδίζειν
23
и, дав им много ударов, ввергли в темницу, приказав темничному стражу крепко стеречь их.
После жестокого избиения их бросили в тюрьму, и тюремщику был отдан приказ строго охранять их.
Их сильно избили и бросили в тюрьму, а тюремщику приказали бдительно их охранять.
І, завдавши багато їм ран, посадили в в"язницю, наказавши в"язничному дозорцеві, щоб їх пильно стеріг.
And when they had laid many stripes upon them, they cast them into prison, charging the jailor to keep them safely:
πολλάς τε ἐπιθέντες αὐτοι̃ς πληγὰς ἔβαλον εἰς φυλακήν παραγγείλαντες τω̨̃ δεσμοφύλακι ἀσφαλω̃ς τηρει̃ν αὐτούς
24
Получив такое приказание, он ввергнул их во внутреннюю темницу и ноги их забил в колоду.
Получив такой приказ, тюремщик отвел их во внутреннюю тюрьму и забил им ноги в колодки.
Получив такой приказ, тюремщик закрыл их во внутреннюю камеру и забил их ноги в колоду.
Одержавши такого наказа, той їх повкидав до внутрішньої в"язниці, а їхні ноги забив у колоди.
Who, having received such a charge, thrust them into the inner prison, and made their feet fast in the stocks.
ὃς παραγγελίαν τοιαύτην λαβὼν ἔβαλεν αὐτοὺς εἰς τὴν ἐσωτέραν φυλακὴν καὶ τοὺς πόδας ἠσφαλίσατο αὐτω̃ν εἰς τò ξύλον
25
Около полуночи Павел и Сила, молясь, воспевали Бога; узники же слушали их.
В полночь Павел и Сила молились Богу и пели псалмы, а остальные заключенные слушали.
Около полуночи Павел и Сила молились и пели гимны Богу, а другие заключенные слушали их.
А північної пори Павло й Сила молилися, і Богові співали, а ув"язнені слухали їх.
And at midnight Paul and Silas prayed, and sang praises unto God: and the prisoners heard them.
κατὰ δὲ τò μεσονύκτιον Παυ̃λος καὶ Σιλα̃ς προσευχόμενοι ὕμνουν τòν θεόν ἐπηκροω̃ντο δὲ αὐτω̃ν οἱ δέσμιοι
26
Вдруг сделалось великое землетрясение, так что поколебалось основание темницы; тотчас отворились все двери, и у всех узы ослабели.
Вдруг началось сильное землетрясение, от толчка тюрьма сотряслась, в тот же миг все двери распахнулись и со всех заключенных спали цепи.
Внезапно произошло такое сильное землетрясение, что поколебались основания тюрьмы. Все двери раскрылись, и у всех заключенных цепи упали с ног.
І ось нагло повстало велике трясіння землі, аж основи в"язничні були захиталися! І повідчинялися зараз усі двері, а кайдани з усіх поспадали...
And suddenly there was a great earthquake, so that the foundations of the prison were shaken: and immediately all the doors were opened, and every one's bands were loosed.
ἄφνω δὲ σεισμòς ἐγένετο μέγας ὥστε σαλευθη̃ναι τὰ θεμέλια του̃ δεσμωτηρίου ἠνεώ̨χθησαν δὲ παραχρη̃μα αἱ θύραι πα̃σαι καὶ πάντων τὰ δεσμὰ ἀνέθη
27
Темничный же страж, пробудившись и увидев, что двери темницы отворены, извлек меч и хотел умертвить себя, думая, что узники убежали.
Тюремщик проснулся и, увидев распахнутые двери тюрьмы, выхватил меч и хотел покончить с собой: он думал, что заключенные разбежались.
Когда тюремщик проснулся и увидел, что все двери тюрьмы раскрыты, он схватил меч и хотел покончить с собой, думая, что все заключенные убежали.
Як прокинувся ж сторож в"язничний, і побачив відчинені двері в"язниці, то витяг меча та й хотів себе вбити, мавши думку, що повтікали ув"язнені.
And the keeper of the prison awaking out of his sleep, and seeing the prison doors open, he drew out his sword, and would have killed himself, supposing that the prisoners had been fled.
ἔξυπνος δὲ γενόμενος ὁ δεσμοφύλαξ καὶ ἰδὼν ἀνεω̨γμένας τὰς θύρας τη̃ς φυλακη̃ς σπασάμενος τὴν μάχαιραν ἤμελλεν ἑαυτòν ἀναιρει̃ν νομίζων ἐκπεφευγέναι τοὺς δεσμίους
28
Но Павел возгласил громким голосом, говоря: не делай себе никакого зла, ибо все мы здесь.
«Ничего над собой не делай! — закричал громким голосом Павел. — Мы все здесь!»
Но Павел успел крикнуть: — Не губи себя! Мы все здесь!
А Павло скрикнув голосом гучним, говорячи: Не чини собі жодного зла, бо всі ми ось тут!
But Paul cried with a loud voice, saying, Do thyself no harm: for we are all here.
ἐφώνησεν δὲ μεγάλη̨ φωνη̨̃ ὁ Παυ̃λος λέγων μηδὲν πράξη̨ς σεαυτω̨̃ κακόν ἅπαντες γάρ ἐσμεν ἐνθάδε
29
Он потребовал огня, вбежал {в темницу} и в трепете припал к Павлу и Силе,
Тот, потребовав света, вбежал в тюрьму и, весь дрожа, припал к ногам Павла и Силы.
Тюремщик потребовал света, вбежал внутрь и, дрожа, пал перед Павлом и Силой.
Зажадавши ж той світла, ускочив, і тремтячий припав до Павла та до Сили.
Then he called for a light, and sprang in, and came trembling, and fell down before Paul and Silas,
αἰτήσας δὲ φω̃τα εἰσεπήδησεν καὶ ἔντρομος γενόμενος προσέπεσεν τω̨̃ Παύλω̨ καὶ τω̨̃ Σιλα̨̃
30
и, выведя их вон, сказал: государи {мои!} что мне делать, чтобы спастись?
«Повелители мои, что мне делать, чтобы обрести спасение?» — спросил он, выведя их наружу.
Он вывел их наружу и спросил: — Господа мои, что мне делать, чтобы быть спасенным?
І вивів їх звідти й спитав: Добродії! Що треба робити мені, щоб спастися?
And brought them out, and said, Sirs, what must I do to be saved?
καὶ προαγαγὼν αὐτοὺς ἔξω ἔφη κύριοι τί με δει̃ ποιει̃ν ἵνα σωθω̃
31
Они же сказали: веруй в Господа Иисуса Христа, и спасешься ты и весь дом твой.
«Поверь в Господа Иисуса и будешь спасен и ты, и дом твой!» — ответили они.
— Веруй в Господа Иисуса, — ответили они, — и ты будешь спасен, и твои домашние.
А вони відказали: Віруй в Господа Ісуса, і будеш спасений ти сам та твій дім.
And they said, Believe on the Lord Jesus Christ, and thou shalt be saved, and thy house.
οἱ δὲ εἰ̃παν πίστευσον ἐπὶ τòν κύριον ’Ιησου̃ν καὶ σωθήση̨ σὺ καὶ ὁ οἰ̃κός σου
32
И проповедали слово Господне ему и всем, бывшим в доме его.
И они возвестили Слово Господа ему и всем его домашним.
И они возвестили слово Господа ему и его домашним.
І Слово Господнє звіщали йому та й усім, хто був у домі його.
And they spake unto him the word of the Lord, and to all that were in his house.
καὶ ἐλάλησαν αὐτω̨̃ τòν λόγον του̃ κυρίου σὺν πα̃σιν τοι̃ς ἐν τη̨̃ οἰκία̨ αὐτου̃
33
И, взяв их в тот час ночи, он омыл раны их и немедленно крестился сам и все {домашние} его.
И в этот поздний ночной час тюремщик вывел их из тюрьмы, омыл их раны и тут же принял крещение вместе со всеми близкими.
В тот же ночной час тюремщик промыл им раны и сразу же был крещен, он сам и все домашние его.
І сторож забрав їх того ж часу вночі, їхні рани обмив, і охристився негайно він сам та його всі домашні.
And he took them the same hour of the night, and washed their stripes; and was baptized, he and all his, straightway.
καὶ παραλαβὼν αὐτοὺς ἐν ἐκείνη̨ τη̨̃ ὥρα̨ τη̃ς νυκτòς ἔλουσεν ἀπò τω̃ν πληγω̃ν καὶ ἐβαπτίσθη αὐτòς καὶ οἱ αὐτου̃ πάντες παραχρη̃μα
34
И, приведя их в дом свой, предложил трапезу и возрадовался со всем домом своим, что уверовал в Бога.
Он привел их к себе в дом и пригласил к столу. И они всем домом радовались тому, что поверили в Бога.
Он привел Павла и Силу к себе домой и накрыл для них стол. Вместе со всеми своими домашними он радовался тому, что поверил в Бога.
І він їх запровадив до дому свого, і поживу поставив, і радів із усім домом своїм, що ввірував у Бога.
And when he had brought them into his house, he set meat before them, and rejoiced, believing in God with all his house.
ἀναγαγών τε αὐτοὺς εἰς τòν οἰ̃κον παρέθηκεν τράπεζαν καὶ ἠγαλλιάσατο πανοικεὶ πεπιστευκὼς τω̨̃ θεω̨̃
35
Когда же настал день, воеводы послали городских служителей сказать: отпусти тех людей.
Наутро преторы прислали ликторов с приказом: «Отпусти тех людей».
Наступил день, и городские начальники послали своих служителей в тюрьму с приказом: — Освободите этих людей.
А коли настав день, то прислали начальники слуг поліційних, наказуючи: Відпусти тих людей!
And when it was day, the magistrates sent the serjeants, saying, Let those men go.
ἡμέρας δὲ γενομένης ἀπέστειλαν οἱ στρατηγοὶ τοὺς ῥαβδούχους λέγοντες ἀπόλυσον τοὺς ἀνθρώπους ἐκείνους
36
Темничный страж объявил о сем Павлу: воеводы прислали отпустить вас; итак выйдите теперь и идите с миром.
Тюремщик передал эти слова Павлу: «Преторы прислали приказ отпустить вас. Можете теперь уходить. Ступайте с миром».
Тюремщик сказал Павлу: — Начальники приказали освободить вас! Вы можете идти с миром!
І сказав той в"язничний дозорець слова ці Павлові: що прислали начальники, щоб вас відпустити. Отож, вийдіть тепер та й з миром ідіть!
And the keeper of the prison told this saying to Paul, The magistrates have sent to let you go: now therefore depart, and go in peace.
ἀπήγγειλεν δὲ ὁ δεσμοφύλαξ τοὺς λόγους τούτους πρòς τòν Παυ̃λον ὅτι ἀπέσταλκαν οἱ στρατηγοὶ ἵνα ἀπολυθη̃τε νυ̃ν οὐ̃ν ἐξελθόντες πορεύεσθε ἐν εἰρήνη̨
37
Но Павел сказал к ним: нас, Римских граждан, без суда всенародно били и бросили в темницу, а теперь тайно выпускают? нет, пусть придут и сами выведут нас.
Но Павел сказал ликторам: «Нас, римских граждан, без суда публично наказали палками и бросили в тюрьму, а теперь тайком выпроваживают? Ну нет! Пусть явятся сюда и выведут нас сами!»
Но Павел сказал: — Они без суда избили нас перед народом, несмотря на то, что мы римские граждане, и бросили нас в тюрьму. Сейчас же они хотят от нас избавиться так, чтобы никто не знал? Нет! Пусть они сами придут и выведут нас.
А Павло відказав їм: Нас, римлян, незасуджених, різками сікли прилюдно, і до в"язниці всадили, а тепер нас таємно виводять? Але ні! Хай вони самі прийдуть, та й виведуть нас!
But Paul said unto them, They have beaten us openly uncondemned, being Romans, and have cast us into prison; and now do they thrust us out privily? nay verily; but let them come themselves and fetch us out.
ὁ δὲ Παυ̃λος ἔφη πρòς αὐτούς δείραντες ἡμα̃ς δημοσία̨ ἀκατακρίτους ἀνθρώπους ’Ρωμαίους ὑπάρχοντας ἔβαλαν εἰς φυλακήν καὶ νυ̃ν λάθρα̨ ἡμα̃ς ἐκβάλλουσιν οὐ γάρ ἀλλὰ ἐλθόντες αὐτοὶ ἡμα̃ς ἐξαγαγέτωσαν
38
Городские служители пересказали эти слова воеводам, и те испугались, услышав, что это Римские граждане.
Ликторы передали эти слова преторам, и те, узнав, что Павел и Сила — римские граждане, испугались.
Служители доложили об этом городским начальникам, и когда те услышали, что Павел и Сила римские граждане, то испугались.
Ці ж слова поліційні слуги донесли начальникам. А ті налякались, почувши, що римляни вони.
And the serjeants told these words unto the magistrates: and they feared, when they heard that they were Romans.
ἀπήγγειλαν δὲ τοι̃ς στρατηγοι̃ς οἱ ῥαβδου̃χοι τὰ ῥήματα ταυ̃τα ἐφοβήθησαν δὲ ἀκούσαντες ὅτι ’Ρωμαι̃οί εἰσιν
39
И, придя, извинились перед ними и, выведя, просили удалиться из города.
Они явились сами, принесли извинения и вывели их из тюрьмы, умоляя покинуть город.
Они пришли, принесли им свои извинения, вывели из тюрьмы и попросили, чтобы те покинули город.
І прийшли, та їх перепросили, а вивівши, благали, щоб із міста пішли.
And they came and besought them, and brought them out, and desired them to depart out of the city.
καὶ ἐλθόντες παρεκάλεσαν αὐτούς καὶ ἐξαγαγόντες ἠρώτων ἀπελθει̃ν ἀπò τη̃ς πόλεως
40
Они же, выйдя из темницы, пришли к Лидии и, увидев братьев, поучали их, и отправились.
Павел и Сила, выйдя из тюрьмы, направились к Лидии и, повидавшись с братьями и ободрив их, ушли.
Выйдя из тюрьмы, Павел и Сила пошли в дом Лидии. Там они встретились с братьями и ободрили их. После этого они отправились дальше.
І, вийшовши з в"язниці, прибули вони до Лідії, а з братами побачившись, потішили їх та й пішли.
And they went out of the prison, and entered into the house of Lydia: and when they had seen the brethren, they comforted them, and departed.
ἐξελθόντες δὲ ἀπò τη̃ς φυλακη̃ς εἰση̃λθον πρòς τὴν Λυδίαν καὶ ἰδόντες παρεκάλεσαν τοὺς ἀδελφοὺς καὶ ἐξη̃λθαν