Деяния святых апостолов | Acts | Πράξεις Ἀποστόλων, Глава 21

1
Когда же мы, расставшись с ними, отплыли, то прямо пришли в Кос, на другой день в Родос и оттуда в Патару,
Наконец мы распрощались с ними и отплыли, взяв курс на Кос. На следующий день мы прибыли в Родос, а оттуда в Па́тару,
Расставшись с ними, мы вышли в море и направились прямо на остров Кос. На следующий день мы прибыли в Родос и оттуда отправились в Патару.
А як ми розлучилися з ними й відплинули, то дорогою простою в Кос прибули, а другого дня до Родосу, а звідти в Патару.
After we had torn ourselves away from them, we put out to sea and sailed straight to Cos. The next day we went to Rhodes and from there to Patara.
ὡς δὲ ἐγένετο ἀναχθη̃ναι ἡμα̃ς ἀποσπασθέντας ἀπ’ αὐτω̃ν εὐθυδρομήσαντες ἤλθομεν εἰς τὴν Κω̃ τη̨̃ δὲ ἑξη̃ς εἰς τὴν ’Ρόδον κἀκει̃θεν εἰς Πάταρα
2
и, найдя корабль, идущий в Финикию, взошли на него и отплыли.
где нашли корабль, отправлявшийся в Финикию. Мы сели на него и отплыли.
Там мы нашли корабль, направлявшийся в Финикию, сели на него и отправились дальше.
І знайшли корабля, що плив у Фінікію, увійшли та й поплинули.
We found a ship crossing over to Phoenicia, went on board and set sail.
καὶ εὑρόντες πλοι̃ον διαπερω̃ν εἰς φοινίκην ἐπιβάντες ἀνήχθημεν
3
Быв в виду Кипра и оставив его слева, мы плыли в Сирию, и пристали в Тире, ибо тут надлежало сложить груз с корабля.
Мы проплыли вдоль побережья Кипра (он остался у нас слева) и прибыли в Сирию. В Тире судно должно было разгружаться, и мы сошли на берег.
Мы миновали Кипр, оставив его слева и держа курс на Сирию. Мы пристали к берегу в Тире, потому что там наш корабль должен был оставить груз.
А коли показався нам Кіпр, ми лишили ліворуч його та й поплинули в Сирію. І пристали ми в Тирі, бо там корабель вантажа мав скласти.
After sighting Cyprus and passing to the south of it, we sailed on to Syria. We landed at Tyre, where our ship was to unload its cargo.
ἀναφάναντες δὲ τὴν Κύπρον καὶ καταλιπόντες αὐτὴν εὐώνυμον ἐπλέομεν εἰς Συρίαν καὶ κατήλθομεν εἰς Τύρον ἐκει̃σε γὰρ τò πλοι̃ον ἠ̃ν ἀποφορτιζόμενον τòν γόμον
4
И, найдя учеников, пробыли там семь дней. Они, по {внушению} Духа, говорили Павлу, чтобы он не ходил в Иерусалим.
Там мы разыскали учеников и пробыли у них неделю. Ученики, по внушению Духа, уговаривали Павла не идти в Иерусалим.
В Тире мы нашли учеников и пробыли у них семь дней. Они, получив откровение от Духа о предстоящем, начали убеждать Павла не ходить в Иерусалим,
І, учнів знайшовши, перебули тут сім день. Вони через Духа казали Павлові, щоб до Єрусалиму не йшов.
Finding the disciples there, we stayed with them seven days. Through the Spirit they urged Paul not to go on to Jerusalem.
ἀνευρόντες δὲ τοὺς μαθητὰς ἐπεμείναμεν αὐτου̃ ἡμέρας ἑπτά οἵτινες τω̨̃ Παύλω̨ ἔλεγον διὰ του̃ πνεύματος μὴ ἐπιβαίνειν εἰς ’Ιεροσόλυμα
5
Проведя эти дни, мы вышли и пошли, и нас провожали все с женами и детьми даже за город; а на берегу, преклонив колени, помолились.
Когда время нашей стоянки закончилось, мы двинулись в путь, а они вместе с женами и детьми проводили нас из города в порт. Преклонив на берегу колени, мы помолились
но когда подошло время, мы отправились дальше. Все ученики, их жены и дети провожали нас из города, и на берегу мы преклонили колени и молились.
І, як дні побуту скінчилися, то ми вийшли й пішли, а всі нас проводили з дружинами й дітьми аж за місто. І, ставши навколішки, помолились на березі.
But when our time was up, we left and continued on our way. All the disciples and their wives and children accompanied us out of the city, and there on the beach we knelt to pray.
ὅτε δὲ ἐγένετο ἡμα̃ς ἐξαρτίσαι τὰς ἡμέρας ἐξελθόντες ἐπορευόμεθα προπεμπόντων ἡμα̃ς πάντων σὺν γυναιξὶ καὶ τέκνοις ἕως ἔξω τη̃ς πόλεως καὶ θέντες τὰ γόνατα ἐπὶ τòν αἰγιαλòν προσευξάμενοι
6
И, простившись друг с другом, мы вошли в корабль, а они возвратились домой.
и, попрощавшись, поднялись на корабль, а они вернулись к себе.
Попрощавшись с ними, мы сели на корабль, а они возвратились домой.
І, попрощавшись один із одним, ми ввійшли в корабель, а вони повернулись додому.
After saying good-by to each other, we went aboard the ship, and they returned home.
ἀπησπασάμεθα ἀλλήλους καὶ ἀνέβημεν εἰς τò πλοι̃ον ἐκει̃νοι δὲ ὑπέστρεψαν εἰς τὰ ἴδια
7
Мы же, совершив плавание, прибыли из Тира в Птолемаиду, где, приветствовав братьев, пробыли у них один день.
Мы завершили плавание, начатое в Тире, высадившись на берег в Птолемаи́де. Там мы навестили братьев и пробыли у них один день.
Продолжив плавание, мы из Тира прибыли в Птолемаиду. Там мы приветствовали братьев и провели с ними один день.
А ми, закінчивши від Тиру плавбу, пристали до Птолемаїди, і, братів привітавши, один день перебули в них.
We continued our voyage from Tyre and landed at Ptolemais, where we greeted the brothers and stayed with them for a day.
ἡμει̃ς δὲ τòν πλου̃ν διανύσαντες ἀπò Τύρου κατηντήσαμεν εἰς Πτολεμαΐδα καὶ ἀσπασάμενοι τοὺς ἀδελφοὺς ἐμείναμεν ἡμέραν μίαν παρ’ αὐτοι̃ς
8
А на другой день Павел и мы, бывшие с ним, выйдя, пришли в Кесарию и, войдя в дом Филиппа благовестника, одного из семи {диаконов,} остались у него.
Наутро мы двинулись в путь, добрались до Кесарии и пришли к проповеднику Радостной Вести Филиппу, одному из семи, у него мы остановились.
А на следующий день мы отправились в путь и пришли в Кесарию и остановились в доме проповедника Радостной Вести Филиппа, одного из семи помощников.
А назавтра в дорогу ми вибрались, і прийшли в Кесарію. І ввійшли до господи благовісника Пилипа, одного з семи, і позосталися в нього.
Leaving the next day, we reached Caesarea and stayed at the house of Philip the evangelist, one of the Seven.
τη̨̃ δὲ ἐπαύριον ἐξελθόντες ἤλθομεν εἰς Καισάρειαν καὶ εἰσελθόντες εἰς τòν οἰ̃κον Φιλίππου του̃ εὐαγγελιστου̃ ὄντος ἐκ τω̃ν ἑπτὰ ἐμείναμεν παρ’ αὐτω̨̃
9
У него были четыре дочери девицы, пророчествующие.
У Филиппа было четыре незамужние дочери, пророчицы.
У него были четыре незамужних дочери, пророчицы.
Він мав чотири панні дочки, що пророкували.
He had four unmarried daughters who prophesied.
τούτω̨ δὲ ἠ̃σαν θυγατέρες τέσσαρες παρθένοι προφητεύουσαι
10
Между тем как мы пребывали у них многие дни, пришел из Иудеи некто пророк, именем Агав,
После того, как мы пробыли у него достаточно долго, пришел из Иудеи некий пророк по имени Ага́в.
После того, как мы пробыли там много дней, из Иудеи пришел пророк по имени Агав.
І коли ми багато днів у них зоставались, то прибув із Юдеї якийсь пророк, Агав на ім"я.
After we had been there a number of days, a prophet named Agabus came down from Judea.
ἐπιμενόντων δὲ ἡμέρας πλείους κατη̃λθέν τις ἀπò τη̃ς ’Ιουδαίας προφήτης ὀνόματι ’Άγαβος
11
и, войдя к нам, взял пояс Павлов и, связав себе руки и ноги, сказал: так говорит Дух Святый: мужа, чей этот пояс, так свяжут в Иерусалиме Иудеи и предадут в руки язычников.
Он явился к нам и, взяв пояс Павла, связал им себе руки и ноги. «Вот что говорит Святой Дух, — сказал он. — "Так свяжут иудеи в Иерусалиме того человека, кому принадлежит этот пояс, и выдадут его язычникам"».
Он подошел к нам, взял пояс Павла, связал им себе ноги и руки и сказал: — Святой Дух говорит: «Так иудеи в Иерусалиме свяжут и отдадут в руки язычников того, кому принадлежит этот пояс».
І прийшов він до нас, і взяв пояса Павлового, та й зв"язав свої руки та ноги й сказав: Дух Святий так звіщає: Отак зв"яжуть в Єрусалимі юдеї того мужа, що цей пояс його, і видадуть в руки поган...
Coming over to us, he took Paul"s belt, tied his own hands and feet with it and said, "The Holy Spirit says, "In this way the Jews of Jerusalem will bind the owner of this belt and will hand him over to the Gentiles.""
καὶ ἐλθὼν πρòς ἡμα̃ς καὶ ἄρας τὴν ζώνην του̃ Παύλου δήσας ἑαυτου̃ τοὺς πόδας καὶ τὰς χει̃ρας εἰ̃πεν τάδε λέγει τò πνευ̃μα τò ἅγιον τòν ἄνδρα οὑ̃ ἐστιν ἡ ζώνη αὕτη οὕτως δήσουσιν ἐν ’Ιερουσαλὴμ οἱ ’Ιουδαι̃οι καὶ παραδώσουσιν εἰς χει̃ρας ἐθνω̃ν
12
Когда же мы услышали это, то и мы и тамошние просили, чтобы он не ходил в Иерусалим.
Услышав это, и мы, и здешние христиане все вместе стали умолять Павла не ходить в Иерусалим.
Услышав это, и мы, и местные стали умолять Павла не ходить в Иерусалим.
Як почули ж оце, то благали ми та тамтешні Павла, щоб до Єрусалиму не йшов.
When we heard this, we and the people there pleaded with Paul not to go up to Jerusalem.
ὡς δὲ ἠκούσαμεν ταυ̃τα παρεκαλου̃μεν ἡμει̃ς τε καὶ οἱ ἐντόπιοι του̃ μὴ ἀναβαίνειν αὐτòν εἰς ’Ιερουσαλήμ
13
Но Павел в ответ сказал: что вы делаете? что плачете и сокрушаете сердце мое? я не только хочу быть узником, но готов умереть в Иерусалиме за имя Господа Иисуса.
«Что вы делаете? Зачем плачете и раздираете мне сердце? — ответил Павел. — Я готов в Иерусалиме не только к тюрьме, но и к смерти ради имени Господа Иисуса!»
Но Павел на это ответил: — Зачем вы плачете и разрываете мне сердце? Я готов не только быть связанным, но и умереть в Иерусалиме ради Имени Господа Иисуса.
А Павло відповів: Що робите ви, плачучи та серце мені розриваючи? Бо за Ім"я Господа Ісуса я готовий не тільки зв"язаним бути, а й померти в Єрусалимі!
Then Paul answered, "Why are you weeping and breaking my heart? I am ready not only to be bound, but also to die in Jerusalem for the name of the Lord Jesus."
τότε ἀπεκρίθη ὁ Παυ̃λος τί ποιει̃τε κλαίοντες καὶ συνθρύπτοντές μου τὴν καρδίαν ἐγὼ γὰρ οὐ μόνον δεθη̃ναι ἀλλὰ καὶ ἀποθανει̃ν εἰς ’Ιερουσαλὴμ ἑτοίμως ἔχω ὑπὲρ του̃ ὀνόματος του̃ κυρίου ’Ιησου̃
14
Когда же мы не могли уговорить его, то успокоились, сказав: да будет воля Господня!
Не сумев его переубедить, мы сдались: «Пусть исполнится воля Господа!»
Когда мы поняли, что он непоколебим в своем решении, мы умолкли, сказав только: — Пусть свершится воля Господа.
І не могли ми його вмовити, і замовкли, сказавши: Нехай діється Божая воля!
When he would not be dissuaded, we gave up and said, "The Lord"s will be done."
μὴ πειθομένου δὲ αὐτου̃ ἡσυχάσαμεν εἰπόντες του̃ κυρίου τò θέλημα γινέσθω
15
После сих дней, приготовившись, пошли мы в Иерусалим.
После этого мы собрались в дорогу и направились в Иерусалим.
Затем мы собрались и отправились в Иерусалим.
А після оцих днів приготувались ми, та до Єрусалиму вирушили.
After this, we got ready and went up to Jerusalem.
μετὰ δὲ τὰς ἡμέρας ταύτας ἐπισκευασάμενοι ἀνεβαίνομεν εἰς ’Ιεροσόλυμα
16
С нами шли и некоторые ученики из Кесарии, провожая {нас} к некоему давнему ученику, Мнасону Кипрянину, у которого можно было бы нам жить.
С нами шло и несколько учеников из Кесарии, они привели нас к некоему Мна́сону; он родом с Кипра, из числа давних учеников. У него мы должны были остановиться.
С нами пошли некоторые ученики из Кесарии. Они привели нас в дом киприота Мнасона, давнего ученика, у которого мы и остановились.
А з нами пішли й деякі учні із Кесарії, ведучи якогось кіпрянина Мнасона, давнього учня, що ми в нього спинитися мали.
Some of the disciples from Caesarea accompanied us and brought us to the home of Mnason, where we were to stay. He was a man from Cyprus and one of the early disciples.
συνη̃λθον δὲ καὶ τω̃ν μαθητω̃ν ἀπò Καισαρείας σὺν ἡμι̃ν ἄγοντες παρ’ ὡ̨̃ ξενισθω̃μεν Μνάσωνί τινι Κυπρίω̨ ἀρχαίω̨ μαθητη̨̃
17
По прибытии нашем в Иерусалим братия радушно приняли нас.
И вот мы прибыли в Иерусалим. Братья приняли нас очень тепло.
Когда мы явились в Иерусалим, братья радушно нас приняли.
А коли ми прийшли в Єрусалим, то брати прийняли нас гостинно.
When we arrived at Jerusalem, the brothers received us warmly.
γενομένων δὲ ἡμω̃ν εἰς ’Ιεροσόλυμα ἀσμένως ἀπεδέξαντο ἡμα̃ς οἱ ἀδελφοί
18
На другой день Павел пришел с нами к Иакову; пришли и все пресвитеры.
На следующий день Павел вместе с нами отправился к Иакову, куда собрались и все старейшины.
На следующий же день Павел вместе с нами пошел к Иакову. Там были все старейшины.
А другого дня Павло з нами подався до Якова. І всі старші посходились.
The next day Paul and the rest of us went to see James, and all the elders were present.
τη̨̃ δὲ ἐπιούση̨ εἰσή̨ει ὁ Παυ̃λος σὺν ἡμι̃ν πρòς ’Ιάκωβον πάντες τε παρεγένοντο οἱ πρεσβύτεροι
19
Приветствовав их, {Павел} рассказывал подробно, что сотворил Бог у язычников служением его.
Поприветствовав их, Павел подробно рассказал обо всем, что совершил Бог среди язычников за время его служения.
Павел поприветствовал их и подробно рассказал о том, что Бог сделал среди язычников через его служение.
Поздоровивши ж їх, розповів він докладно, що Бог через служіння його вчинив між поганами.
Paul greeted them and reported in detail what God had done among the Gentiles through his ministry.
καὶ ἀσπασάμενος αὐτοὺς ἐξηγει̃το καθ’ ἓν ἕκαστον ὡ̃ν ἐποίησεν ὁ θεòς ἐν τοι̃ς ἔθνεσιν διὰ τη̃ς διακονίας αὐτου̃
20
Они же, выслушав, прославили Бога и сказали ему: видишь, брат, сколько тысяч уверовавших Иудеев, и все они ревнители закона.
Выслушав его, они воздали славу Богу, а потом сказали: «Ты видишь, брат, среди иудеев несметное число уверовавших, и все они ревнители Закона.
Они выслушали его и прославили Бога. Затем они сказали Павлу: — Брат, ты видишь, сколько тысяч иудеев поверили, и все они ревнители Закона.
Як вони ж це почули, то славили Бога, а до нього промовили: Бачиш, брате, скільки тисяч серед юдеїв увірувало, і всі вони ревні оборонці Закону!
When they heard this, they praised God. Then they said to Paul: "You see, brother, how many thousands of Jews have believed, and all of them are zealous for the law.
οἱ δὲ ἀκούσαντες ἐδόξαζον τòν θεόν εἰ̃πόν τε αὐτω̨̃ θεωρει̃ς ἀδελφέ πόσαι μυριάδες εἰσὶν ἐν τοι̃ς ’Ιουδαίοις τω̃ν πεπιστευκότων καὶ πάντες ζηλωταὶ του̃ νόμου ὑπάρχουσιν
21
А о тебе наслышались они, что ты всех Иудеев, живущих между язычниками, учишь отступлению от Моисея, говоря, чтобы они не обрезывали детей своих и не поступали по обычаям.
А им внушают, что ты, дескать, учишь всех иудеев, живущих среди язычников, отступничеству от Моисея, отговаривая их делать обрезание своим сыновьям и соблюдать наши обычаи.
А о тебе они слышали, что ты учишь иудеев, живущих среди язычников, отступлению от Закона Моисея, и советуешь не обрезать своих сыновей и вообще не жить по нашим обычаям.
Вони ж чули про тебе, ніби ти всіх юдеїв, що живуть між поганами, навчаєш відступлення від Мойсея, говорячи, щоб дітей не обрізували й не тримались звичаїв.
They have been informed that you teach all the Jews who live among the Gentiles to turn away from Moses, telling them not to circumcise their children or live according to our customs.
κατηχήθησαν δὲ περὶ σου̃ ὅτι ἀποστασίαν διδάσκεις ἀπò Μωϋσέως τοὺς κατὰ τὰ ἔθνη πάντας ’Ιουδαίους λέγων μὴ περιτέμνειν αὐτοὺς τὰ τέκνα μηδὲ τοι̃ς ἔθεσιν περιπατει̃ν
22
Итак что же? Верно соберется народ; ибо услышат, что ты пришел.
Что же делать? Люди непременно узнают, что ты здесь.
Что же делать? Они, конечно, услышат о том, что ты пришел.
Що ж почати? Люд збереться напевно, бо почують, що прибув ти.
What shall we do? They will certainly hear that you have come,
τί οὐ̃ν ἐστιν πάντως ἀκούσονται ὅτι ἐλήλυθας
23
Сделай же, что мы скажем тебе: есть у нас четыре человека, имеющие на себе обет.
Сделай то, что мы тебе советуем: есть здесь у нас четыре человека, они взяли на себя обет.
Поэтому сделай, что мы тебе скажем. Среди нас есть четыре человека, принявших обет.
Отже, зроби це, що порадимо тобі. Ми маємо чотирьох мужів, що обітницю склали на себе.
so do what we tell you. There are four men with us who have made a vow.
του̃το οὐ̃ν ποίησον ὅ σοι λέγομεν εἰσὶν ἡμι̃ν ἄνδρες τέσσαρες εὐχὴν ἔχοντες ἐφ’ ἑαυτω̃ν
24
Взяв их, очистись с ними, и возьми на себя издержки на {жертву} за них, чтобы остригли себе голову, и узнают все, что слышанное ими о тебе несправедливо, но что и сам ты продолжаешь соблюдать закон.
Пойди и соверши с ними обряды очищения и оплати их расходы, чтобы они смогли остричь волосы. Тогда все будут знать, что ты сам строго соблюдаешь Закон, а болтают о тебе пустое.
Возьми их, пройди вместе с ними обряд очищения и заплати за них, чтобы они могли обрить головы. Тогда все увидят, что слухи о тебе неверны и что ты живешь по Закону.
Візьми їх, та й із ними очисться, і видатки за них заплати, щоб постригли їм голови. І пізнають усі, що неправда про тебе їм сказане, та й що сам ти Закона пильнуєш.
Take these men, join in their purification rites and pay their expenses, so that they can have their heads shaved. Then everybody will know there is no truth in these reports about you, but that you yourself are living in obedience to the law.
τούτους παραλαβὼν ἁγνίσθητι σὺν αὐτοι̃ς καὶ δαπάνησον ἐπ’ αὐτοι̃ς ἵνα ξυρήσονται τὴν κεφαλήν καὶ γνώσονται πάντες ὅτι ὡ̃ν κατήχηνται περὶ σου̃ οὐδέν ἐστιν ἀλλὰ στοιχει̃ς καὶ αὐτòς φυλάσσων τòν νόμον
25
А об уверовавших язычниках мы писали, положив, чтобы они ничего такого не наблюдали, а только хранили себя от идоложертвенного, от крови, от удавленины и от блуда.
Что же касается поверивших язычников, они должны выполнять наше постановление, о котором мы им писали: касательно пищи, принесенной в жертву языческим богам, крови и мяса удавленных животных, а также разврата».
Что же касается верующих язычников, то мы написали им о нашем решении: они должны воздерживаться от пищи, принесенной в жертву идолам, от крови, от мяса удушенных животных и от разврата.
А про тих із поган, що ввірували, ми писали, розсудивши, щоб вони береглися від ідольських жертов та крови й задушенини, та від блуду.
As for the Gentile believers, we have written to them our decision that they should abstain from food sacrificed to idols, from blood, from the meat of strangled animals and from sexual immorality."
περὶ δὲ τω̃ν πεπιστευκότων ἐθνω̃ν ἡμει̃ς ἐπεστείλαμεν κρίναντες φυλάσσεσθαι αὐτοὺς τό τε εἰδωλόθυτον καὶ αἱ̃μα καὶ πνικτòν καὶ πορνείαν
26
Тогда Павел, взяв тех мужей и очистившись с ними, в следующий день вошел в храм и объявил окончание дней очищения, когда должно быть принесено за каждого из них приношение.
Тогда Павел, взяв этих людей, на следующий день совершил с ними обряд очищения и пришел в Храм сообщить, когда закончится срок, необходимый для очищения, после чего за каждого из них будет принесена жертва.
На следующий день Павел взял с собой этих людей и прошел вместе с ними обряд очищения. Затем он вошел в храм и объявил, когда очищение будет окончено и когда за каждого из них будет принесена жертва.
Тоді взяв Павло мужів отих, і назавтра очистився з ними, і ввійшов у храм, і звістив про виконання днів очищення, так, аж за кожного з них була жертва принесена.
The next day Paul took the men and purified himself along with them. Then he went to the temple to give notice of the date when the days of purification would end and the offering would be made for each of them.
τότε ὁ Παυ̃λος παραλαβὼν τοὺς ἄνδρας τη̨̃ ἐχομένη̨ ἡμέρα̨ σὺν αὐτοι̃ς ἁγνισθεὶς εἰσή̨ει εἰς τò ἱερόν διαγγέλλων τὴν ἐκπλήρωσιν τω̃ν ἡμερω̃ν του̃ ἁγνισμου̃ ἕως οὑ̃ προσηνέχθη ὑπὲρ ἑνòς ἑκάστου αὐτω̃ν ἡ προσφορά
27
Когда же семь дней оканчивались, тогда Асийские Иудеи, увидев его в храме, возмутили весь народ и наложили на него руки,
Эти семь дней уже были на исходе, когда иудеи из провинции Азия, увидев его в Храме, возбудили толпу и схватили его.
На исходе семи дней несколько иудеев из провинции Азия, увидев Павла в храме, возмутили всю толпу и схватили его
А коли ті сім день закінчитися мали, то азійські юдеї, як побачили в храмі його, підбурили ввесь народ, та руки на нього наклали,
When the seven days were nearly over, some Jews from the province of Asia saw Paul at the temple. They stirred up the whole crowd and seized him,
ὡς δὲ ἔμελλον αἱ ἑπτὰ ἡμέραι συντελει̃σθαι οἱ ἀπò τη̃ς ’Ασίας ’Ιουδαι̃οι θεασάμενοι αὐτòν ἐν τω̨̃ ἱερω̨̃ συνέχεον πάντα τòν ὄχλον καὶ ἐπέβαλον ἐπ’ αὐτòν τὰς χει̃ρας
28
крича: мужи Израильские, помогите! этот человек всех повсюду учит против народа и закона и места сего; притом и Еллинов ввел в храм и осквернил святое место сие.
«Израильтяне! На помощь! — кричали они. — Вот этот человек, который своим учением всех повсюду настраивает против нашего народа, против Закона и этого места. А теперь он даже привел язычников в Храм и осквернил это святое место!»
с криком: — Израильтяне! Помогите! Это тот человек, который всех повсюду учит против нашего народа, нашего Закона и нашего храма. Сейчас он, к тому же, привел в храм греков, чем и осквернил это святое место.
кричачи: Ізраїльські мужі, рятуйте! Це людина ота, що проти народу й Закону та місця цього всіх усюди навчає!... А до того у храм упровадив і гелленів, і занечистив це місце святе!
shouting, "Men of Israel, help us! This is the man who teaches all men everywhere against our people and our law and this place. And besides, he has brought Greeks into the temple area and defiled this holy place."
κράζοντες ἄνδρες ’Ισραηλι̃ται βοηθει̃τε οὑ̃τός ἐστιν ὁ ἄνθρωπος ὁ κατὰ του̃ λαου̃ καὶ του̃ νόμου καὶ του̃ τόπου τούτου πάντας πανταχη̨̃ διδάσκων ἔτι τε καὶ ’Έλληνας εἰσήγαγεν εἰς τò ἱερòν καὶ κεκοίνωκεν τòν ἅγιον τόπον του̃τον
29
Ибо перед тем они видели с ним в городе Трофима Ефесянина и думали, что Павел его ввел в храм.
Дело в том, что накануне они видели в городе вместе с Павлом Трофима из Эфеса и решили, что Павел и его привел в Храм.
До этого в городе они видели Павла вместе с эфесянином Трофимом и предположили, что Павел привел его в храм.
Бо перед тим вони бачили в місті з ним разом Трохима ефесянина, і гадали про нього, що Павло то його ввів у храм.
(They had previously seen Trophimus the Ephesian in the city with Paul and assumed that Paul had brought him into the temple area.)
ἠ̃σαν γὰρ προεωρακότες Τρόφιμον τòν ’Εφέσιον ἐν τη̨̃ πόλει σὺν αὐτω̨̃ ὃν ἐνόμιζον ὅτι εἰς τò ἱερòν εἰσήγαγεν ὁ Παυ̃λος
30
Весь город пришел в движение, и сделалось стечение народа; и, схватив Павла, повлекли его вон из храма, и тотчас заперты были двери.
Весь город забурлил, сбежался народ, Павла схватили и потащили из Храма. Двери Храма тут же были закрыты.
Весь город пришел в смятение, сбежался народ. Павла схватили, выволокли из храма, и ворота храма сразу же были заперты.
І порушилося ціле місто, і повстало збіговисько люду. І, схопивши Павла, потягли його поза храм, а двері негайно зачинено...
The whole city was aroused, and the people came running from all directions. Seizing Paul, they dragged him from the temple, and immediately the gates were shut.
ἐκινήθη τε ἡ πόλις ὅλη καὶ ἐγένετο συνδρομὴ του̃ λαου̃ καὶ ἐπιλαβόμενοι του̃ Παύλου εἱ̃λκον αὐτòν ἔξω του̃ ἱερου̃ καὶ εὐθέως ἐκλείσθησαν αἱ θύραι
31
Когда же они хотели убить его, до тысяченачальника полка дошла весть, что весь Иерусалим возмутился.
Толпа убила бы Павла, но в это время трибуну когорты доложили, что весь Иерусалим охвачен волнениями,
Они уже намеревались убить Павла, но весть о том, что весь Иерусалим охвачен волнением, дошла до командира римского полка.
Як хотіли ж забити його, то вістка досталась до полкового тисяцього, що ввесь Єрусалим збунтувався!
While they were trying to kill him, news reached the commander of the Roman troops that the whole city of Jerusalem was in an uproar.
ζητούντων τε αὐτòν ἀποκτει̃ναι ἀνέβη φάσις τω̨̃ χιλιάρχω̨ τη̃ς σπείρης ὅτι ὅλη συγχύννεται ’Ιερουσαλήμ
32
Он, тотчас взяв воинов и сотников, устремился на них; они же, увидев тысяченачальника и воинов, перестали бить Павла.
и тот немедленно бросился туда с воинами и центурионами. Толпа, увидев трибуна и воинов, перестала бить Павла.
Он сразу же взял несколько солдат и сотников и бросился к толпе. Когда иудеи увидели командира полка и его солдат, они перестали избивать Павла.
І він зараз узяв вояків та сотників, і подався до них. А вони, як угледіли тисяцького й вояків, то бити Павла перестали.
He at once took some officers and soldiers and ran down to the crowd. When the rioters saw the commander and his soldiers, they stopped beating Paul.
ὃς ἐξαυτη̃ς παραλαβὼν στρατιώτας καὶ ἑκατοντάρχας κατέδραμεν ἐπ’ αὐτούς οἱ δὲ ἰδόντες τòν χιλίαρχον καὶ τοὺς στρατιώτας ἐπαύσαντο τύπτοντες τòν Παυ̃λον
33
Тогда тысяченачальник, приблизившись, взял его и велел сковать двумя цепями, и спрашивал: кто он, и что сделал.
Трибун подошел и арестовал Павла, приказав надеть на него две цепи. Потом он спросил, кто этот человек и что он сделал.
Командир, подойдя, арестовал Павла и приказал связать его двумя цепями. Он спрашивал у народа, кто это такой и что он сделал.
Приступив тоді тисяцький, та й ухопив його, і двома ланцюгами зв"язати звелів, і допитувати став: хто такий він і що він зробив?
The commander came up and arrested him and ordered him to be bound with two chains. Then he asked who he was and what he had done.
τότε ἐγγίσας ὁ χιλίαρχος ἐπελάβετο αὐτου̃ καὶ ἐκέλευσεν δεθη̃ναι ἁλύσεσι δυσί καὶ ἐπυνθάνετο τίς εἴη καὶ τί ἐστιν πεποιηκώς
34
В народе одни кричали одно, а другие другое. Он же, не могши по причине смятения узнать ничего верного, повелел вести его в крепость.
Но в толпе одни кричали одно, а другие другое, и трибун из‑за шума не мог получить вразумительного ответа. Поэтому он приказал отвести Павла в крепость.
Одни в толпе кричали одно, другие — другое, и так как при таком шуме он не мог понять ничего определенного, то приказал отвести Павла в казармы.
Але кожен що інше викрикував у натовпі. І, не мігши довідатись певного через заколот, він звелів відпровадити його до фортеці.
Some in the crowd shouted one thing and some another, and since the commander could not get at the truth because of the uproar, he ordered that Paul be taken into the barracks.
ἄλλοι δὲ ἄλλο τι ἐπεφώνουν ἐν τω̨̃ ὄχλω̨ μὴ δυναμένου δὲ αὐτου̃ γνω̃ναι τò ἀσφαλὲς διὰ τòν θόρυβον ἐκέλευσεν ἄγεσθαι αὐτòν εἰς τὴν παρεμβολήν
35
Когда же он был на лестнице, то воинам пришлось нести его по причине стеснения от народа,
Когда тот уже был на лестнице, толпа пришла в такое буйство, что воинам пришлось нести его на руках.
Когда они были уже на лестнице, толпа стала напирать так, что солдатам пришлось буквально нести Павла.
А коли він до сходів прийшов, то трапилося, що мусіли нести його вояки із-за натовпу людського,
When Paul reached the steps, the violence of the mob was so great he had to be carried by the soldiers.
ὅτε δὲ ἐγένετο ἐπὶ τοὺς ἀναβαθμούς συνέβη βαστάζεσθαι αὐτòν ὑπò τω̃ν στρατιωτω̃ν διὰ τὴν βίαν του̃ ὄχλου
36
ибо множество народа следовало и кричало: смерть ему!
А толпа все шла следом и кричала: «Смерть ему!»
Множество народа шло за ними, крича: — Смерть ему!
бо безліч народу йшла слідкома та кричала: Геть із ним!
The crowd that followed kept shouting, "Away with him!"
ἠκολούθει γὰρ τò πλη̃θος του̃ λαου̃ κράζοντες αἰ̃ρε αὐτόν
37
При входе в крепость Павел сказал тысяченачальнику: можно ли мне сказать тебе нечто? А тот сказал: ты знаешь по-гречески?
Перед тем как войти в крепость, Павел обратился к трибуну: «Можно сказать тебе несколько слов?» — «Ты знаешь греческий? — спросил трибун. —
Уже перед самым входом в казарму Павел сказал командиру римского полка: — Можно мне сказать тебе кое-что? — Ты знаешь греческий? — спросил тот. —
А коли Павло входив до фортеці, то тисяцького поспитався: Чи можна мені щось сказати тобі? А той відказав: То ти вмієш по-грецькому?
As the soldiers were about to take Paul into the barracks, he asked the commander, "May I say something to you?" "Do you speak Greek?" he replied.
μέλλων τε εἰσάγεσθαι εἰς τὴν παρεμβολὴν ὁ Παυ̃λος λέγει τω̨̃ χιλιάρχω̨ εἰ ἔξεστίν μοι εἰπει̃ν τι πρòς σέ ὁ δὲ ἔφη ’Ελληνιστὶ γινώσκεις
38
Так не ты ли тот Египтянин, который перед сими днями произвел возмущение и вывел в пустыню четыре тысячи человек разбойников?
Так значит, ты не тот египтянин, который недавно поднял мятеж и увел за собой в пустыню четыре тысячи головорезов?»
Значит, ты не тот египтянин, который недавно поднял бунт и увел за собой в пустыню четыре тысячи разбойников?
Чи не той ти єгиптянин, що перед цими днями призвів був до бунту, і випровадив до пустині чотири тисячі потаємних убійників?
"Aren"t you the Egyptian who started a revolt and led four thousand terrorists out into the desert some time ago?"
οὐκ ἄρα σὺ εἰ̃ ὁ Αἰγύπτιος ὁ πρò τούτων τω̃ν ἡμερω̃ν ἀναστατώσας καὶ ἐξαγαγὼν εἰς τὴν ἔρημον τοὺς τετρακισχιλίους ἄνδρας τω̃ν σικαρίων
39
Павел же сказал: я Иудеянин, Тарсянин, гражданин небезызвестного Киликийского города; прошу тебя, позволь мне говорить к народу.
«Я иудей, — возразил Павел, — гражданин Тарса, что в Киликии, а это город не из последних. Прошу тебя, разреши мне поговорить с народом».
Павел ответил: — Я иудей из Тарса в Киликии, гражданин крупного города. Прошу тебя, разреши мне обратиться к народу.
А Павло відказав: Я юдеянин із Тарсу, громадянин відомого міста в Кілікії. Благаю тебе, дозволь мені до народу промовити!
Paul answered, "I am a Jew, from Tarsus in Cilicia, a citizen of no ordinary city. Please let me speak to the people."
εἰ̃πεν δὲ ὁ Παυ̃λος ἐγὼ ἄνθρωπος μέν εἰμι ’Ιουδαι̃ος Ταρσεὺς τη̃ς Κιλικίας οὐκ ἀσήμου πόλεως πολίτης δέομαι δέ σου ἐπίτρεψόν μοι λαλη̃σαι πρòς τòν λαόν
40
Когда же тот позволил, Павел, стоя на лестнице, дал знак рукою народу; и, когда сделалось глубокое молчание, начал говорить на еврейском языке так:
Тот разрешил, и Павел, стоя на верхних ступенях лестницы, сделал народу знак рукой, прося тишины. Все затихли, и Павел заговорил по–еврейски:
Получив разрешение, Павел стал на ступени и жестом призвал народ к тишине. Когда наступила тишина, он заговорил по-еврейски:
А коли той дозволив, то Павло став на сходах, і дав знака рукою народові. А як тиша велика настала, промовив єврейською мовою, кажучи:
Having received the commander"s permission, Paul stood on the steps and motioned to the crowd. When they were all silent, he said to them in Aramaic:
ἐπιτρέψαντος δὲ αὐτου̃ ὁ Παυ̃λος ἑστὼς ἐπὶ τω̃ν ἀναβαθμω̃ν κατέσεισεν τη̨̃ χειρὶ τω̨̃ λαω̨̃ πολλη̃ς δὲ σιγη̃ς γενομένης προσεφώνησεν τη̨̃ ’Εβραΐδι διαλέκτω̨ λέγων