Деяния святых апостолов | Acts | Πράξεις Ἀποστόλων, Глава 17

1
Пройдя через Амфиполь и Аполлонию, они пришли в Фессалонику, где была Иудейская синагога.
Пройдя через Амфи́поль и Аполло́нию, они достигли Фессало́ники. Там была иудейская синагога.
Пройдя Амфиполь и Аполлонию, они пришли в Фессалоники, где была иудейская синагога.
Як вони перейшли Амфіполь й Аполлонію, то прийшли до Солуня, де була синагога юдейська.
Now when they had passed through Amphipolis and Apollonia, they came to Thessalonica, where was a synagogue of the Jews:
διοδεύσαντες δὲ τὴν ’Αμφίπολιν καὶ τὴν ’Απολλωνίαν ἠ̃λθον εἰς Θεσσαλονίκην ὅπου ἠ̃ν συναγωγὴ τω̃ν ’Ιουδαίων
2
Павел, по своему обыкновению, вошел к ним и три субботы говорил с ними из Писаний,
Павел, как обычно, пришел к ним и три субботы подряд беседовал, разъясняя Писания и доказывая,
Павел, по своему обычаю, пошел в синагогу и там три субботы подряд рассуждал с иудеями о Писании,
І Павло, за звичаєм своїм, до них увійшов, і з ними змагавсь три суботі з Писання,
And Paul, as his manner was, went in unto them, and three sabbath days reasoned with them out of the scriptures,
κατὰ δὲ τò εἰωθòς τω̨̃ Παύλω̨ εἰση̃λθεν πρòς αὐτοὺς καὶ ἐπὶ σάββατα τρία διελέξατο αὐτοι̃ς ἀπò τω̃ν γραφω̃ν
3
открывая и доказывая им, что Христу надлежало пострадать и воскреснуть из мертвых и что Сей Христос есть Иисус, Которого я проповедую вам.
что Помазанник Божий должен был, после многих страданий, воскреснуть из мертвых. «Иисус, которого я вам возвещаю, и есть Помазанник», — говорил он.
объясняя и доказывая, что Христос должен был пострадать и воскреснуть из мертвых. — Иисус, о Котором я вам возвещаю, и есть Христос, — говорил Павел.
виказуючи та доводячи, що мусів Христос постраждати й воскреснути з мертвих, і що Христос Той Ісус, про Якого я вам проповідую.
Opening and alleging, that Christ must needs have suffered, and risen again from the dead; and that this Jesus, whom I preach unto you, is Christ.
διανοίγων καὶ παρατιθέμενος ὅτι τòν Χριστòν ἔδει παθει̃ν καὶ ἀναστη̃ναι ἐκ νεκρω̃ν καὶ ὅτι οὑ̃τός ἐστιν ὁ Χριστός ὁ ’Ιησου̃ς ὃν ἐγὼ καταγγέλλω ὑμι̃ν
4
И некоторые из них уверовали и присоединились к Павлу и Силе, как из Еллинов, чтущих {Бога,} великое множество, так и из знатных женщин немало.
И некоторые из них поверили и примкнули к Павлу и Силе. Поверило, кроме них, и большое число язычников, почитающих единого Бога, а также немало знатных женщин.
Им удалось убедить как нескольких иудеев, так и многих благочестивых греков и немало знатных женщин. И все они присоединились к Павлу и Силе.
І ввірували дехто з них і до Павла та до Сили пристали, безліч побожних із гелленів та немало з шляхетних жінок.
And some of them believed, and consorted with Paul and Silas; and of the devout Greeks a great multitude, and of the chief women not a few.
καί τινες ἐξ αὐτω̃ν ἐπείσθησαν καὶ προσεκληρώθησαν τω̨̃ Παύλω̨ καὶ τω̨̃ Σιλα̨̃ τω̃ν τε σεβομένων ’Ελλήνων πλη̃θος πολὺ γυναικω̃ν τε τω̃ν πρώτων οὐκ ὀλίγαι
5
Но неуверовавшие Иудеи, возревновав и взяв с площади некоторых негодных людей, собрались толпою и возмущали город и, приступив к дому Иасона, домогались вывести их к народу.
Но возмущенные иудеи, прихватив с собой несколько негодяев из городской черни, собрали толпу и взбунтовали весь город. Они ворвались в дом Ясо́на и потребовали выдать им Павла и Силу, чтобы отвести их в народное собрание.
Это возбудило зависть остальных иудеев, и они, взяв с собой негодных людей, которых нашли на базаре, собрали толпу и устроили в городе беспорядки. Они ринулись к дому Иасона, ища Павла и Силу, чтобы вывести их к толпе.
А невірні юдеї були запалилися заздрістю, і якихсь негідних людей назбирали на вулицях, учинили збіговисько та й бунтували те місто, а набігши на хату Ясонову, шукали апостолів, щоб до натовпу вивести їх.
But the Jews which believed not, moved with envy, took unto them certain lewd fellows of the baser sort, and gathered a company, and set all the city on an uproar, and assaulted the house of Jason, and sought to bring them out to the people.
ζηλώσαντες δὲ οἱ ’Ιουδαι̃οι καὶ προσλαβόμενοι τω̃ν ἀγοραίων ἄνδρας τινὰς πονηροὺς καὶ ὀχλοποιήσαντες ἐθορύβουν τὴν πόλιν καὶ ἐπιστάντες τη̨̃ οἰκία̨ ’Ιάσονος ἐζήτουν αὐτοὺς προαγαγει̃ν εἰς τòν δη̃μον
6
Не найдя же их, повлекли Иасона и некоторых братьев к городским начальникам, крича, что эти всесветные возмутители пришли и сюда,
Не найдя их, они потащили к городским властям самого Ясона и еще нескольких братьев. «Эти люди перевернули вверх дном весь мир, теперь они пришли к нам! — кричали они. —
Не найдя их там, они потащили Иасона и других братьев к городским властям. — Эти люди устраивают беспорядки по всему миру, а сейчас пришли и сюда, — кричала толпа,
А як їх не знайшли, потягли до начальників міста Ясона та декого з братті, кричачи: Ті, що світ сколотили, і сюди ось вони поприходили!
And when they found them not, they drew Jason and certain brethren unto the rulers of the city, crying, These that have turned the world upside down are come hither also;
μὴ εὑρόντες δὲ αὐτοὺς ἔσυρον ’Ιάσονα καί τινας ἀδελφοὺς ἐπὶ τοὺς πολιτάρχας βοω̃ντες ὅτι οἱ τὴν οἰκουμένην ἀναστατώσαντες οὑ̃τοι καὶ ἐνθάδε πάρεισιν
7
а Иасон принял их, и все они поступают против повелений кесаря, почитая другого царем, Иисуса.
Их принял к себе Ясон. Все они нарушают законы цезаря, говоря, что есть другой царь — Иисус!»
— и Иасон принял их в свой дом. Они нарушают повеления кесаря и говорят, что есть другой царь, Которого зовут Иисус.
А Ясон їх до себе прийняв. Вони всі проти наказів кесаря чинять, говорячи, ніби інший є цар Ісус...
Whom Jason hath received: and these all do contrary to the decrees of Caesar, saying that there is another king, one Jesus.
οὓς ὑποδέδεκται ’Ιάσων καὶ οὑ̃τοι πάντες ἀπέναντι τω̃ν δογμάτων Καίσαρος πράσσουσι βασιλέα ἕτερον λέγοντες εἰ̃ναι ’Ιησου̃ν
8
И встревожили народ и городских начальников, слушавших это.
Услыхав такое, народ и власти встревожились.
Толпа и городские власти, слыша это, встревожились.
І вони зворохобили народ та начальників міста, що слухали це.
And they troubled the people and the rulers of the city, when they heard these things.
ἐτάραξαν δὲ τòν ὄχλον καὶ τοὺς πολιτάρχας ἀκούοντας ταυ̃τα
9
Но {сии,} получив удостоверение от Иасона и прочих, отпустили их.
И отпустили их только после того, как Ясон и все остальные внесли залог.
Они взяли с Иасона и остальных залог и отпустили их.
Але, узявши поруку з Ясона та з інших, вони їх відпустили.
And when they had taken security of Jason, and of the other, they let them go.
καὶ λαβόντες τò ἱκανòν παρὰ του̃ ’Ιάσονος καὶ τω̃ν λοιπω̃ν ἀπέλυσαν αὐτούς
10
Братия же немедленно ночью отправили Павла и Силу в Верию, куда они прибыв, пошли в синагогу Иудейскую.
Как только наступила ночь, братья переправили Павла и Силу в Бе́рею. Там они пришли в иудейскую синагогу.
Как только наступила ночь, братья отправили Павла и Силу в Верию. Прибыв туда, они пошли в иудейскую синагогу.
А брати відіслали негайно вночі Павла й Силу до Верії. І, прибувши вони, пішли в синагогу юдейську.
And the brethren immediately sent away Paul and Silas by night unto Berea: who coming thither went into the synagogue of the Jews.
οἱ δὲ ἀδελφοὶ εὐθέως διὰ νυκτòς ἐξέπεμψαν τόν τε Παυ̃λον καὶ τòν Σιλα̃ν εἰς Βέροιαν οἵτινες παραγενόμενοι εἰς τὴν συναγωγὴν τω̃ν ’Ιουδαίων ἀπή̨εσαν
11
Здешние были благомысленнее Фессалоникских: они приняли слово со всем усердием, ежедневно разбирая Писания, точно ли это так.
Люди здесь оказались более открытыми, чем в Фессалонике. Они с полной готовностью приняли Весть и целыми днями исследовали Писание, проверяя, верно ли говорит Павел.
Верийцы были людьми более открытыми, чем фессалоникийцы. Они с большим интересом восприняли сказанное Павлом и каждый день исследовали Писания, чтобы проверить, соответствует ли услышанное ими истине.
Ці були шляхетніші за солунян, і слова прийняли з повним запалом, і Писання досліджували день-у-день, чи так воно є.
These were more noble than those in Thessalonica, in that they received the word with all readiness of mind, and searched the scriptures daily, whether those things were so.
οὑ̃τοι δὲ ἠ̃σαν εὐγενέστεροι τω̃ν ἐν Θεσσαλονίκη̨ οἵτινες ἐδέξαντο τòν λόγον μετὰ πάσης προθυμίας καθ’ ἡμέραν ἀνακρίνοντες τὰς γραφὰς εἰ ἔχοι ταυ̃τα οὕτως
12
И многие из них уверовали, и из Еллинских почетных женщин и из мужчин немало.
Многие из них поверили, поверило также немало знатных греческих женщин и мужчин.
Многие из них поверили, поверило также много знатных гречанок и немало греков.
Тож багато із них тоді ввірували, і з почесних гелленських жінок та немало із мужів.
Therefore many of them believed; also of honourable women which were Greeks, and of men, not a few.
πολλοὶ μὲν οὐ̃ν ἐξ αὐτω̃ν ἐπίστευσαν καὶ τω̃ν ’Ελληνίδων γυναικω̃ν τω̃ν εὐσχημόνων καὶ ἀνδρω̃ν οὐκ ὀλίγοι
13
Но когда Фессалоникские Иудеи узнали, что и в Верии проповедано Павлом слово Божие, то пришли и туда, возбуждая и возмущая народ.
Но когда иудеи в Фессалонике узнали, что Павел возвестил Божью Весть и в Берее, они тоже явились туда и стали сеять смуту и подстрекать чернь.
Но когда иудеи в Фессалониках узнали о том, что Павел возвещает слово Божье в Верии, они пришли и туда и стали подстрекать и возмущать народ.
Як солунські ж юдеї довідалися, що Павло проповідує Боже Слово й у Верії, прибули вони, і там баламутили та бунтували народ.
But when the Jews of Thessalonica had knowledge that the word of God was preached of Paul at Berea, they came thither also, and stirred up the people.
ὡς δὲ ἔγνωσαν οἱ ἀπò τη̃ς Θεσσαλονίκης ’Ιουδαι̃οι ὅτι καὶ ἐν τη̨̃ Βεροία̨ κατηγγέλη ὑπò του̃ Παύλου ὁ λόγος του̃ θεου̃ ἠ̃λθον κἀκει̃ σαλεύοντες καὶ ταράσσοντες τοὺς ὄχλους
14
Тогда братия тотчас отпустили Павла, как будто идущего к морю; а Сила и Тимофей остались там.
Братья тут же отправили Павла к морю, а Сила с Тимофеем остались в городе.
Братья сразу же отправили Павла к морю, а Сила и Тимофей остались в городе.
Тоді браття негайно Павла відпустили, щоб до моря йшов; а Сила та Тимофій позосталися там.
And then immediately the brethren sent away Paul to go as it were to the sea: but Silas and Timotheus abode there still.
εὐθέως δὲ τότε τòν Παυ̃λον ἐξαπέστειλαν οἱ ἀδελφοὶ πορεύεσθαι ἕως ἐπὶ τὴν θάλασσαν ὑπέμεινάν τε ὅ τε Σιλα̃ς καὶ ὁ Τιμόθεος ἐκει̃
15
Сопровождавшие Павла проводили его до Афин и, получив приказание к Силе и Тимофею, чтобы они скорее пришли к нему, отправились.
Провожатые довели Павла до Афин и вернулись назад с письмом для Силы и Тимофея. В этом письме Павел писал, чтобы они пришли к нему как можно скорее.
Провожатые Павла пришли с ним в Афины, а затем отправились обратно с повелением от Павла, чтобы Сила и Тимофей как можно скорее пришли к нему.
А ті, що Павла відпроваджували, провели його аж до Атен, а прийнявши наказа про Силу та Тимофія, щоб до нього вернулися якнайшвидше, відбули.
And they that conducted Paul brought him unto Athens: and receiving a commandment unto Silas and Timotheus for to come to him with all speed, they departed.
οἱ δὲ καθιστάνοντες τòν Παυ̃λον ἤγαγον ἕως ’Αθηνω̃ν καὶ λαβόντες ἐντολὴν πρòς τòν Σιλα̃ν καὶ τòν Τιμόθεον ἵνα ὡς τάχιστα ἔλθωσιν πρòς αὐτòν ἐξή̨εσαν
16
В ожидании их в Афинах Павел возмутился духом при виде этого города, полного идолов.
А в Афинах, дожидаясь их, Павел весь кипел от негодования, видя, что город полон статуй языческих богов.
Павел в ожидании своих спутников ходил по Афинам, и его возмущало огромное количество идолов в этом городе.
Як Павло ж їх чекав ув Атенах, у ньому кипів його дух, як бачив це місто, повне ідолів.
Now while Paul waited for them at Athens, his spirit was stirred in him, when he saw the city wholly given to idolatry.
ἐν δὲ ται̃ς ’Αθήναις ἐκδεχομένου αὐτοὺς του̃ Παύλου παρωξύνετο τò πνευ̃μα αὐτου̃ ἐν αὐτω̨̃ θεωρου̃ντος κατείδωλον οὐ̃σαν τὴν πόλιν
17
Итак он рассуждал в синагоге с Иудеями и с чтущими {Бога,} и ежедневно на площади со встречающимися.
В синагоге он беседовал с иудеями и теми, кто почитал единого Бога, и, кроме того, каждый день разговаривал на площади с прохожими.
Он беседовал в синагоге с иудеями и чтущими Бога греками. Каждый день он говорил со случайными встречными на площади.
Тож він розмовляв у синагозі з юдеями та з богобійними, і на ринку щоденно зо стрічними.
Therefore disputed he in the synagogue with the Jews, and with the devout persons, and in the market daily with them that met with him.
διελέγετο μὲν οὐ̃ν ἐν τη̨̃ συναγωγη̨̃ τοι̃ς ’Ιουδαίοις καὶ τοι̃ς σεβομένοις καὶ ἐν τη̨̃ ἀγορα̨̃ κατὰ πα̃σαν ἡμέραν πρòς τοὺς παρατυγχάνοντας
18
Некоторые из эпикурейских и стоических философов стали спорить с ним; и одни говорили: "что хочет сказать этот суеслов?", а другие: "кажется, он проповедует о чужих божествах", потому что он благовествовал им Иисуса и воскресение.
С ним спорили и философы — эпикурейцы и сто́ики. «Что он хочет сказать, этот пустослов?» — говорили одни. «Он, кажется, говорит о каких‑то странных божествах», — говорили другие. А проповедовал им Павел об Иисусе и Воскресении.
В беседу с ним вступали и некоторые философы, принадлежавшие к школам эпикурейцев и стоиков. Одни спрашивали: — И что этот пустомеля хочет сказать? Другие говорили: — Он, кажется, возвещает о чужеземных богах, – потому что Павел возвещал Радостную Весть об Иисусе и воскресении.
А дехто з філософів епікуреїв та стоїків сперечалися з ним. Одні говорили: Що то хоче сказати оцей пустомов? А інші: Здається, він проповідник чужих богів, бо він їм звіщав Євангелію про Ісуса й воскресення.
Then certain philosophers of the Epicureans, and of the Stoicks, encountered him. And some said, What will this babbler say? other some, He seemeth to be a setter forth of strange gods: because he preached unto them Jesus, and the resurrection.
τινὲς δὲ καὶ τω̃ν ’Επικουρείων καὶ Στοϊκω̃ν φιλοσόφων συνέβαλλον αὐτω̨̃ καί τινες ἔλεγον τί ἂν θέλοι ὁ σπερμολόγος οὑ̃τος λέγειν οἱ δέ ξένων δαιμονίων δοκει̃ καταγγελεὺς εἰ̃ναι ὅτι τòν ’Ιησου̃ν καὶ τὴν ἀνάστασιν εὐηγγελίζετο
19
И, взяв его, привели в ареопаг и говорили: можем ли мы знать, что это за новое учение, проповедуемое тобою?
Они повели Павла в Ареопа́г. «Нельзя ли нам узнать, что это за новое учение, которому ты учишь? — спросили его в Ареопаге. —
Павла привели на городской совет, Ареопаг, и попросили: — Расскажи нам, что это за новое учение, которое ты проповедуешь?
І, взявши його, повели в ареопаг та й казали: Чи можемо знати, що то є ця наука нова, яку проповідуєш ти?
And they took him, and brought him unto Areopagus, saying, May we know what this new doctrine, whereof thou speakest, is?
ἐπιλαβόμενοί τε αὐτου̃ ἐπὶ τòν ’Άρειον Πάγον ἤγαγον λέγοντες δυνάμεθα γνω̃ναι τίς ἡ καινὴ αὕτη ἡ ὑπò σου̃ λαλουμένη διδαχή
20
Ибо что-то странное ты влагаешь в уши наши. Посему хотим знать, что это такое?
Кое‑что в нем звучит для нас странно, и мы бы хотели знать, что ты имеешь в виду».
Ты говоришь о чем-то странном, и нам хотелось бы знать, что все это значит.
Бо чудне щось вкладаєш до наших вух. Отже хочемо знати, що то значити має?
For thou bringest certain strange things to our ears: we would know therefore what these things mean.
ξενίζοντα γάρ τινα εἰσφέρεις εἰς τὰς ἀκοὰς ἡμω̃ν βουλόμεθα οὐ̃ν γνω̃ναι τίνα θέλει ταυ̃τα εἰ̃ναι
21
Афиняне же все и живущие {у них} иностранцы ни в чем охотнее не проводили время, как в том, чтобы говорить или слушать что- нибудь новое.
Ведь для всех афи́нян и иностранцев, живущих в городе, нет большего развлечения, чем узнавать и обсуждать что‑нибудь новое.
Наилучшим времяпрепровождением для афинян и живущих там иностранцев было говорить или слушать что-нибудь новое.
А всі атеняни та захожі чужинці нічим іншим радніш не займалися, як аби щось нове говорити чи слухати.
For all the Athenians and strangers which were there spent their time in nothing else, but either to tell, or to hear some new thing.)
’Αθηναι̃οι δὲ πάντες καὶ οἱ ἐπιδημου̃ντες ξένοι εἰς οὐδὲν ἕτερον ηὐκαίρουν ἢ λέγειν τι ἢ ἀκούειν τι καινότερον
22
И, став Павел среди ареопага, сказал: Афиняне! по всему вижу я, что вы как бы особенно набожны.
Павел, представ перед Ареопагом, заговорил: «Афиняне, я вижу по всему, что вы люди, в высшей степени почитающие богов.
И Павел, встав посреди Ареопага, сказал: — Афиняне! Я по всему вижу, что вы очень религиозны.
Тоді Павло став посередині ареопагу й промовив: Мужі атенські! Із усього я бачу, що ви дуже побожні.
Then Paul stood in the midst of Mars' hill, and said, Ye men of Athens, I perceive that in all things ye are too superstitious.
σταθεὶς δὲ ὁ Παυ̃λος ἐν μέσω̨ του̃ ’Αρείου Πάγου ἔφη ἄνδρες ’Αθηναι̃οι κατὰ πάντα ὡς δεισιδαιμονεστέρου ὑμα̃ς θεωρω̃
23
Ибо, проходя и осматривая ваши святыни, я нашел и жертвенник, на котором написано "неведомому Богу". Сего-то, Которого вы, не зная, чтите, я проповедую вам.
Когда я ходил и осматривал ваши святыни, я обнаружил алтарь, на котором написано: НЕИЗВЕСТНОМУ БОГУ. Именно этого Бога, которого вы, не зная, уже почитаете, я возвещаю вам.
Я ходил вокруг и внимательно осматривал ваши святыни. На одном из жертвенников было написано: «НЕИЗВЕСТНОМУ БОГУ». Этого неизвестного Бога, Которого вы почитаете, даже не зная, Кто Он такой, я и возвещаю вам.
Бо, проходячи та оглядаючи святощі ваші, я знайшов також жертівника, що на ньому написано: Незнаному Богові. Ось Того, Кого навмання ви шануєте, Того я проповідую вам.
For as I passed by, and beheld your devotions, I found an altar with this inscription, TO THE UNKNOWN GOD. Whom therefore ye ignorantly worship, him declare I unto you.
διερχόμενος γὰρ καὶ ἀναθεωρω̃ν τὰ σεβάσματα ὑμω̃ν εὑ̃ρον καὶ βωμòν ἐν ὡ̨̃ ἐπεγέγραπτο ἀγνώστω̨ θεω̨̃ ὃ οὐ̃ν ἀγνοου̃ντες εὐσεβει̃τε του̃το ἐγὼ καταγγέλλω ὑμι̃ν
24
Бог, сотворивший мир и всё, что в нем, Он, будучи Господом неба и земли, не в рукотворенных храмах живет
Бог, создавший мир и все, что в мире, Господин неба и земли, не живет в храмах, построенных для Него руками людей.
Бог, сотворивший мир и все, что в нем, является Господом неба и земли. Он не живет в храмах, построенных руками людей,
Бог, що створив світ і все, що в ньому, бувши Господом неба й землі, проживає не в храмах, рукою збудованих,
God that made the world and all things therein, seeing that he is Lord of heaven and earth, dwelleth not in temples made with hands;
ὁ θεòς ὁ ποιήσας τòν κόσμον καὶ πάντα τὰ ἐν αὐτω̨̃ οὑ̃τος οὐρανου̃ καὶ γη̃ς ὑπάρχων κύριος οὐκ ἐν χειροποιήτοις ναοι̃ς κατοικει̃
25
и не требует служения рук человеческих, {как бы} имеющий в чем-либо нужду, Сам дая всему жизнь и дыхание и всё.
Он не нуждается ни в чем из того, что могли бы предоставить Ему человеческие руки. Наоборот, это Он дал всем жизнь, и дыхание, и все остальное.
и не нуждается в том, чтобы люди служили Ему своими руками, как будто Ему чего-то не хватает, ведь Он Сам дает всем людям жизнь, дыхание и все остальное.
і Він не вимагає служіння рук людських, ніби в чомусь Він мав би потребу, бо Сам дає всім і життя, і дихання, і все.
Neither is worshipped with men's hands, as though he needed any thing, seeing he giveth to all life, and breath, and all things;
οὐδὲ ὑπò χειρω̃ν ἀνθρωπίνων θεραπεύεται προσδεόμενός τινος αὐτòς διδοὺς πα̃σι ζωὴν καὶ πνοὴν καὶ τὰ πάντα
26
От одной крови Он произвел весь род человеческий для обитания по всему лицу земли, назначив предопределенные времена и пределы их обитанию,
От одного–единственного человека Он произвел все народы, чтобы они населили всю землю, заранее определив для них и точные времена, и границы их обитания.
От одного человека Он произвел все человечество, чтобы люди заселили всю землю, на которой Он определил для всех время и место обитания.
І ввесь людський рід Він з одного створив, щоб замешкати всю поверхню землі, і призначив окреслені доби й границі замешкання їх,
And hath made of one blood all nations of men for to dwell on all the face of the earth, and hath determined the times before appointed, and the bounds of their habitation;
ἐποίησέν τε ἐξ ἑνòς πα̃ν ἔθνος ἀνθρώπων κατοικει̃ν ἐπὶ παντòς προσώπου τη̃ς γη̃ς ὁρίσας προστεταγμένους καιροὺς καὶ τὰς ὁροθεσίας τη̃ς κατοικίας αὐτω̃ν
27
дабы они искали Бога, не ощутят ли Его и не найдут ли, хотя Он и недалеко от каждого из нас:
Он сделал это, чтобы люди искали Бога, чувствуя, что Он совсем недалеко от каждого из нас, и могли Его найти.
И все это Бог сделал для того, чтобы люди искали Его, могли ощутить Его и найти Его, хотя Он и не далек от каждого из нас.
щоб Бога шукали вони, чи Його не відчують і не знайдуть, хоч Він недалеко від кожного з нас.
That they should seek the Lord, if haply they might feel after him, and find him, though he be not far from every one of us:
ζητει̃ν τòν θεòν εἰ ἄρα γε ψηλαφήσειαν αὐτòν καὶ εὕροιεν καί γε οὐ μακρὰν ἀπò ἑνòς ἑκάστου ἡμω̃ν ὑπάρχοντα
28
ибо мы Им живем и движемся и существуем, как и некоторые из ваших стихотворцев говорили: "мы Его и род".
Ведь в Нем мы живем, и движемся, и существуем. То же самое сказали и некоторые из ваших поэтов: "Ибо мы все Его род".
Ведь «в Нем мы живем, движемся и существуем», как об этом говорили и некоторые из ваших поэтов: «Ведь мы и есть Его род».
Бо ми в Нім живемо, і рухаємось, і існуємо, як і деякі з ваших поетів казали: Навіть рід ми Його!
For in him we live, and move, and have our being; as certain also of your own poets have said, For we are also his offspring.
ἐν αὐτω̨̃ γὰρ ζω̃μεν καὶ κινούμεθα καὶ ἐσμέν ὡς καί τινες τω̃ν καθ’ ὑμα̃ς ποιητω̃ν εἰρήκασιν του̃ γὰρ καὶ γένος ἐσμέν
29
Итак мы, будучи родом Божиим, не должны думать, что Божество подобно золоту, или серебру, или камню, получившему образ от искусства и вымысла человеческого.
И раз мы Божий род, не следует нам думать, что Бог таков, каким Его изображает — в золоте, в серебре или в камне — человеческое искусство по человеческим представлениям.
И раз мы род Бога, то мы не должны представлять Божество в виде золотого, серебряного или каменного истукана или в виде какого-либо образа, сделанного по замыслу человека и умением его.
Отож, бувши Божим тим родом, не повинні ми думати, що Божество подібне до золота, або срібла, чи до каменю, твору мистецтва чи людської вигадки.
Forasmuch then as we are the offspring of God, we ought not to think that the Godhead is like unto gold, or silver, or stone, graven by art and man's device.
γένος οὐ̃ν ὑπάρχοντες του̃ θεου̃ οὐκ ὀφείλομεν νομίζειν χρυσω̨̃ ἢ ἀργύρω̨ ἢ λίθω̨ χαράγματι τέχνης καὶ ἐνθυμήσεως ἀνθρώπου τò θει̃ον εἰ̃ναι ὅμοιον
30
Итак, оставляя времена неведения, Бог ныне повелевает людям всем повсюду покаяться,
Бог все это прощал в те времена, когда о Нем не знали. Но теперь Он повелевает всем людям везде, где бы они ни жили, раскаяться,
Итак, оставляя в стороне времена невежества, Бог сейчас повелевает всем людям повсюду покаяться.
Не зважаючи ж Бог на часи невідомости, ось тепер усім людям наказує, щоб скрізь каялися,
And the times of this ignorance God winked at; but now commandeth all men every where to repent:
τοὺς μὲν οὐ̃ν χρόνους τη̃ς ἀγνοίας ὑπεριδὼν ὁ θεòς τὰ νυ̃ν παραγγέλλει τοι̃ς ἀνθρώποις πάντας πανταχου̃ μετανοει̃ν
31
ибо Он назначил день, в который будет праведно судить вселенную, посредством предопределенного Им Мужа, подав удостоверение всем, воскресив Его из мертвых.
потому что Он уже определил день, когда будет судить вселенную праведным судом, и уже назначил Человека, который будет судьей. Он дал всем людям доказательство этого, воскресив Его из мертвых».
Он назначил день, когда Он будет судить мир по справедливости и уже избрал Человека, Который и будет судьей. Он подтвердил это перед всеми, воскресив Его из мертвых!
бо Він визначив день, коли хоче судити поправді ввесь світ через Мужа, що Його наперед Він поставив, і Він подав доказа всім, із мертвих Його воскресивши.
Because he hath appointed a day, in the which he will judge the world in righteousness by that man whom he hath ordained; whereof he hath given assurance unto all men, in that he hath raised him from the dead.
καθότι ἔστησεν ἡμέραν ἐν ἡ̨̃ μέλλει κρίνειν τὴν οἰκουμένην ἐν δικαιοσύνη̨ ἐν ἀνδρὶ ὡ̨̃ ὥρισεν πίστιν παρασχὼν πα̃σιν ἀναστήσας αὐτòν ἐκ νεκρω̃ν
32
Услышав о воскресении мертвых, одни насмехались, а другие говорили: об этом послушаем тебя в другое время.
Услышав о воскресении мертвых, одни расхохотались, другие же сказали: «Мы бы послушали тебя еще раз».
Когда они услышали о воскресении из мертвых, то некоторые из них начали посмеиваться, другие же сказали: — Об этом мы послушаем тебя в другой раз.
Як почули ж вони про воскресення мертвих, то одні насміхатися стали, а інші казали: Про це будемо слухати тебе іншим разом...
And when they heard of the resurrection of the dead, some mocked: and others said, We will hear thee again of this matter.
ἀκούσαντες δὲ ἀνάστασιν νεκρω̃ν οἱ μὲν ἐχλεύαζον οἱ δὲ εἰ̃παν ἀκουσόμεθά σου περὶ τούτου καὶ πάλιν
33
Итак Павел вышел из среды их.
Тогда Павел покинул их.
С этим Павел и покинул собрание.
Так вийшов Павло з-поміж них.
So Paul departed from among them.
οὕτως ὁ Παυ̃λος ἐξη̃λθεν ἐκ μέσου αὐτω̃ν
34
Некоторые же мужи, пристав к нему, уверовали; между ними был Дионисий Ареопагит и женщина, именем Дамарь, и другие с ними.
И все же несколько человек уверовали и присоединились к нему, среди них член Ареопага Диони́сий, женщина по имени Дамари́да и другие.
Несколько человек, однако, присоединились к Павлу и уверовали. Среди них были Дионисий, член Ареопага, женщина по имени Дамарь и другие.
А деякі мужі пристали до нього й увірували, серед них і Діонисій Ареопагіт, і жінка, Дамара ім"ям, та інші із ними.
Howbeit certain men clave unto him, and believed: among the which was Dionysius the Areopagite, and a woman named Damaris, and others with them.
τινὲς δὲ ἄνδρες κολληθέντες αὐτω̨̃ ἐπίστευσαν ἐν οἱ̃ς καὶ Διονύσιος ὁ ’Αρεοπαγίτης καὶ γυνὴ ὀνόματι Δάμαρις καὶ ἕτεροι σὺν αὐτοι̃ς