Числа | Numbers | במדבר, Глава 21

1
Ханаанский царь Арада, живущий к югу, услышав, что Израиль идет дорогою от Афарима, вступил в сражение с Израильтянами и несколько из них взял в плен.
Царь Ара́да, ханааней, правивший Не́гевом, узнал, что сыны Израилевы идут по дороге на Атари́м. Он напал на них и захватил пленных.
Когда ханаанский царь Арада, расположенного в Негеве, услышал, что Израиль идет по атаримской дороге, он напал на израильтян и взял некоторых из них в плен.
І почув ханаанеянин, цар Араду, що сидів на полудні, що Ізраїль увійшов дорогою Атарім, і він став воювати з Ізраїлем, і взяв у нього до неволі полонених.
When the Canaanite king of Arad, who lived in the Negev, heard that Israel was coming along the road to Atharim, he attacked the Israelites and captured some of them.
וַיִּשְׁמַע הַכְּנַעֲנִי מֶלֶךְ־עֲרָד יֹשֵׁב הַנֶּגֶב, כִּי בָּא יִשְׂרָאֵל, דֶּרֶךְ הָאֲתָרִים; וַיִּלָּחֶם בְּיִשְׂרָאֵל, וַיִּשְׁבְּ מִמֶּנּוּ שֶׁבִי׃
2
И дал Израиль обет Господу, и сказал: если предашь народ сей в руки мои, то положу заклятие [на них и] на города их.
Тогда сыны Израилевы дали Господу обет: если Господь дарует им победу над этим народом, то они предадут заклятию и уничтожат все селения побежденных.
Тогда Израиль дал Господу обет: — Если Ты отдашь этот народ в наши руки, мы полностью уничтожим его города.
І склав Ізраїль обітницю Господеві й сказав: Якщо справді даси Ти народ той у мою руку, то я вчиню їхні міста закляттям.
Then Israel made this vow to the LORD: "If you will deliver these people into our hands, we will totally destroy their cities."
וַיִּדַּר יִשְׂרָאֵל נֶדֶר לַיהוָה וַיֹּאמַר; אִם־נָתֹן תִּתֵּן אֶת־הָעָם הַזֶּה בְּיָדִי, וְהַחֲרַמְתִּי אֶת־עָרֵיהֶם׃
3
Господь услышал голос Израиля и предал Хананеев в руки ему, и он положил заклятие на них и на города их и нарек имя месту тому: Хорма.
Господь внял этому обету и даровал сынам Израилевым победу над ханаанеями. Они предали заклятью и уничтожили ханаанеев со всеми их селениями. Это место получило название Хорма́.
Господь услышал мольбу израильтян и отдал им во власть хананеев. Они полностью уничтожили их с их городами. Так это место было названо Хорма.
І вислухав Господь голос Ізраїлів, і дав йому ханаанеянина, і він учинив закляттям їх та їхні міста, і назвав ім"я тому міста: Хорма.
The LORD listened to Israel"s plea and gave the Canaanites over to them. They completely destroyed them and their towns; so the place was named Hormah.
וַיִּשְׁמַע יְהוָה בְּקוֹל יִשְׂרָאֵל, וַיִּתֵּן אֶת־הַכְּנַעֲנִי, וַיַּחֲרֵם אֶתְהֶם וְאֶת־עָרֵיהֶם; וַיִּקְרָא שֵׁם־הַמָּקוֹם חָרְמָה׃
4
От горы Ор отправились они путем Чермного моря, чтобы миновать землю Едома. И стал малодушествовать народ на пути,
От горы Ор сыны Израилевы пошли по дороге, ведущей к морю Суф, в обход Эдома. В пути люди совсем потеряли терпение,
От горы Ор они тронулись в путь по дороге к Красному морю, чтобы обойти Эдом. Но в пути народ пал духом;
І рушили вони з Гор-гори дорогою Червоного моря, щоб обійти едомський край. І підупала душа того народу в тій дорозі.
They traveled from Mount Hor along the route to the Red Sea, to go around Edom. But the people grew impatient on the way;
וַיִּסְעוּ מֵהֹר הָהָר דֶּרֶךְ יַם־סוּף, לִסְבֹב אֶת־אֶרֶץ אֱדוֹם; וַתִּקְצַר נֶפֶשׁ־הָעָם בַּדָּרֶךְ׃
5
и говорил народ против Бога и против Моисея: зачем вывели вы нас из Египта, чтоб умереть [нам] в пустыне, ибо {здесь} нет ни хлеба, ни воды, и душе нашей опротивела эта негодная пища.
стали роптать на Бога и Моисея: «Зачем вы увели нас из Египта? Чтобы мы умерли в пустыне? Здесь нет еды, нет воды! А эта негодная еда нам уже опротивела!»
они роптали на Бога и на Моисея: — Зачем вы вывели нас из Египта? Чтобы мы умерли в пустыне? Хлеба нет! Воды нет! А эта убогая пища нам противна!
І промовляв той народ проти Бога та проти Мойсея: Нащо ви вивели нас із Єгипту, щоб ми повмирали в пустині? Бож нема тут хліба й нема води, а душі нашій обридла ця непридатна їжа.
they spoke against God and against Moses, and said, "Why have you brought us up out of Egypt to die in the desert? There is no bread! There is no water! And we detest this miserable food!"
וַיְדַבֵּר הָעָם, בֵּאלֹהִים וּבְמֹשֶׁה, לָמָה הֶעֱלִיתֻנוּ מִמִּצְרַיִם, לָמוּת בַּמִּדְבָּר; כִּי אֵין לֶחֶם וְאֵין מַיִם, וְנַפְשֵׁנוּ קָצָה, בַּלֶּחֶם הַקְּלֹקֵל׃
6
И послал Господь на народ ядовитых змеев, которые жалили народ, и умерло множество народа из [сынов] Израилевых.
Господь наслал на них ядовитых змей, которые жалили их, и многие из сынов Израилевых погибли.
Тогда Господь наслал на них ядовитых змей; они жалили израильтян, и многие умерли.
І послав Господь на той народ зміїв сарафів, і вони кусали народ. І померло багато народу з Ізраїля.
Then the LORD sent venomous snakes among them; they bit the people and many Israelites died.
וַיְשַׁלַּח יְהוָה בָּעָם, אֵת הַנְּחָשִׁים הַשְּׂרָפִים, וַיְנַשְּׁכוּ אֶת־הָעָם; וַיָּמָת עַם־רָב מִיִּשְׂרָאֵל׃
7
И пришел народ к Моисею и сказал: согрешили мы, что говорили против Господа и против тебя; помолись Господу, чтоб Он удалил от нас змеев. И помолился Моисей [Господу] о народе.
Тогда люди пришли к Моисею и сказали: «Согрешили мы, когда роптали на Господа и на тебя. Помолись Господу, пусть Он избавит нас от змей!» Моисей помолился за народ,
Народ пришел к Моисею и сказал: — Мы согрешили, когда роптали на Господа и на тебя. Помолись, чтобы Господь избавил нас от змей. Моисей помолился за народ,
І прийшов народ до Мойсея та й сказав: Згрішили ми, бо говорили проти Господа та проти тебе. Молися до Господа, і нехай Він забере від нас цих зміїв. І молився Мойсей за народ.
The people came to Moses and said, "We sinned when we spoke against the LORD and against you. Pray that the LORD will take the snakes away from us." So Moses prayed for the people.
וַיָּבֹא הָעָם אֶל־מֹשֶׁה וַיֹּאמְרוּ חָטָאנוּ, כִּי־דִבַּרְנוּ בַיהוָה וָבָךְ, הִתְפַּלֵּל אֶל־יְהוָה, וְיָסֵר מֵעָלֵינוּ אֶת־הַנָּחָשׁ; וַיִּתְפַּלֵּל מֹשֶׁה בְּעַד הָעָם׃
8
И сказал Господь Моисею: сделай себе [медного] змея и выставь его на знамя, и [если ужалит змей какого-либо человека], ужаленный, взглянув на него, останется жив.
и Господь сказал Моисею: «Сделай изображение змея и подними его как боевой значок на древке. Пусть всякий, кого ужалит змея, посмотрит на него — и тогда он останется жив».
и Господь сказал Моисею: — Сделай змея и укрепи его на шесте: всякий ужаленный посмотрит на него и останется жить.
І сказав Господь до Мойсея: Зроби собі сарафа, і вистав його на жердині. І станеться, кожен покусаний, як погляне на нього, то буде жити.
The LORD said to Moses, "Make a snake and put it up on a pole; anyone who is bitten can look at it and live."
וַיֹּאמֶר יְהוָה אֶל־מֹשֶׁה, עֲשֵׂה לְךָ שָׂרָף, וְשִׂים אֹתוֹ עַל־נֵס; וְהָיָה כָּל־הַנָּשׁוּךְ, וְרָאָה אֹתוֹ וָחָי׃
9
И сделал Моисей медного змея и выставил его на знамя, и когда змей ужалил человека, он, взглянув на медного змея, оставался жив.
Моисей сделал змея из меди и поднял его как боевой значок на древке. И всякий, кого ужалила змея, глядел на этого медного змея — и оставался жив.
Моисей сделал медного змея и укрепил его на шесте. И когда змея жалила человека, он, взглянув на медного змея, оставался жив.
І зробив Мойсей мідяного змія, і виставив його на жердині. І сталося, якщо змій покусав кого, то той дивився на мідяного змія і жив!
So Moses made a bronze snake and put it up on a pole. Then when anyone was bitten by a snake and looked at the bronze snake, he lived.
וַיַּעַשׂ מֹשֶׁה נְחַשׁ נְחֹשֶׁת, וַיְשִׂמֵהוּ עַל־הַנֵּס; וְהָיָה, אִם־נָשַׁךְ הַנָּחָשׁ אֶת־אִישׁ, וְהִבִּיט אֶל־נְחַשׁ הַנְּחֹשֶׁת וָחָי׃
10
И отправились сыны Израилевы и остановились в Овофе;
Сыны Израилевы двинулись в путь, затем сделали остановку в Ово́те.
Израильтяне двинулись дальше и остановились в Овоте.
І рушили Ізраїлеві сини, і таборували в Овоті.
The Israelites moved on and camped at Oboth.
וַיִּסְעוּ בְּנֵי יִשְׂרָאֵל; וַיַּחֲנוּ בְּאֹבֹת׃
11
и отправились из Овофа и остановились в Ийе-Авариме, в пустыне, что против Моава, к восходу солнца;
После Овота они сделали остановку в Ийе́–ха–Авари́м, в пустыне, которая лежит к востоку от Моа́ва.
Они тронулись в путь из Овота и остановились в Ийе-Авариме, в пустыне, что против Моава, к восходу солнца.
І рушили вони з Овоту, і таборували в Ійє-Гааварімі, на пустині, що перед Моавом, від сходу сонця.
Then they set out from Oboth and camped in Iye Abarim, in the desert that faces Moab toward the sunrise.
וַיִּסְעוּ מֵאֹבֹת; וַיַּחֲנוּ בְּעִיֵּי הָעֲבָרִים, בַּמִּדְבָּר אֲשֶׁר עַל־פְּנֵי מוֹאָב, מִמִּזְרַח הַשָּׁמֶשׁ׃
12
оттуда отправились, и остановились на долине Заред;
Следующую остановку они сделали в ущелье Зе́ред.
Оттуда они двинулись дальше и остановились в долине Заред.
Звідти вони рушили, і таборували в долині Зереду.
From there they moved on and camped in the Zered Valley.
מִשָּׁם נָסָעוּ; וַיַּחֲנוּ בְּנַחַל זָרֶד׃
13
отправившись отсюда, остановились у той части Арнона в пустыне, которая течет вне пределов Аморрея, ибо Арнон граница Моава, между Моавом и Аморреем.
После этого они перешли ущелье Арнон и остановились в пустыне, которая прилегает к владениям амореев. (Арнон — граница Моава, граница между Моавом и владениями амореев.
Оттуда они двинулись дальше и остановились на другой стороне реки Арнона, в пустыне, которая простирается от рубежей аморреев (Арнон — это граница Моава, между Моавом и аморреями).
Звідти рушили й таборували на тім боці Арнону в пустині, що виходить із аморейської границі, бо Арнон границя Моаву між Моавом та амореянином.
They set out from there and camped alongside the Arnon, which is in the desert extending into Amorite territory. The Arnon is the border of Moab, between Moab and the Amorites.
מִשָּׁם נָסָעוּ, וַיַּחֲנוּ, מֵעֵבֶר אַרְנוֹן אֲשֶׁר בַּמִּדְבָּר, הַיֹּצֵא מִגְּבוּל הָאֱמֹרִי; כִּי אַרְנוֹן גְּבוּל מוֹאָב, בֵּין מוֹאָב וּבֵין הָאֱמֹרִי׃
14
Потому и сказано в книге браней Господних:
Потому‑то и сказано в Книге войн Господних: «… и Вахе́в, что в Суфе́, и ущелья, и Арнон,
Вот почему в «Книге Господних войн» упоминается:
Тому розповідається в Книжці воєн Господніх: Вагев у Суфі, і потоки Арнону,
That is why the Book of the Wars of the LORD says: "... Waheb in Suphah and the ravines, the Arnon
עַל־כֵּן יֵאָמַר, בְּסֵפֶר מִלְחֲמֹת יְהוָה; אֶת־וָהֵב בְּסוּפָה, וְאֶת־הַנְּחָלִים אַרְנוֹן׃
15
Вагеб в Суфе и потоки Арнона, и верховье потоков, которое склоняется к Шебет-Ару и прилегает к пределам Моава.
и склоны ущелий, которые спускаются к селению Ар и достигают границ Моава».)
«Вагеб в Суфе и притоки Арнона, и склоны ущелий, что тянутся к местности Ар и лежат вдоль границ Моава ».
і спад потоків, що збочив на місце Ару, і на моавську границю опертий.
and the slopes of the ravines that lead to the site of Ar and lie along the border of Moab."
וְאֶשֶׁד הַנְּחָלִים, אֲשֶׁר נָטָה לְשֶׁבֶת עָר; וְנִשְׁעַן לִגְבוּל מוֹאָב׃
16
Отсюда [отправились] к Беэр; это тот колодезь, о котором Господь сказал Моисею: собери народ, и дам им воды.
Оттуда они пришли в Беэ́р. Там находится тот самый колодец, о котором Господь сказал Моисею: «Собери народ, и Я дам им воду».
Оттуда они продолжили путь к Беэру, колодцу, где Господь сказал Моисею: — Собери народ, и Я дам им воду.
А звідти до Бееру. Це той Беер, що про нього сказав Господь до Мойсея: Збери народ, і нехай Я дам їм воду.
From there they continued on to Beer, the well where the LORD said to Moses, "Gather the people together and I will give them water."
וּמִשָּׁם בְּאֵרָה; הִוא הַבְּאֵר, אֲשֶׁר אָמַר יְהוָה לְמֹשֶׁה, אֱסֹף אֶת־הָעָם, וְאֶתְּנָה לָהֶם מָיִם׃
17
Тогда воспел Израиль песнь сию: наполняйся, колодезь, пойте ему;
Там сыны Израилевы воспели песнь: «Наполнись, колодец! О колодце пойте!
Тогда Израиль пел эту песню: «Наполняйся, колодец! Пойте о нем,
Тоді заспівав був Ізраїль цю пісню: Піднесися, кринице, співайте про неї!
Then Israel sang this song: "Spring up, O well! Sing about it,
אָז יָשִׁיר יִשְׂרָאֵל, אֶת־הַשִּׁירָה הַזֹּאת; עֲלִי בְאֵר עֱנוּ־לָהּ׃
18
колодезь, который выкопали князья, вырыли вожди народа с законодателем жезлами своими. Из пустыни [отправились] в Матанну,
Копали его вожди, предводители народа копали — посохами, жезлами своими». Из той пустыни они пришли в Маттану́,
о колодце, что выкопали вожди, вырыла знать народа скипетрами и жезлами». Они пошли из пустыни в Маттану,
Криниця, вельможі копали її, її викопали народні достойники берлом, жезлами своїми. А з Мідбару до Маттани,
about the well that the princes dug, that the nobles of the people sank--the nobles with scepters and staffs." Then they went from the desert to Mattanah,
בְּאֵר חֲפָרוּהָ שָׂרִים, כָּרוּהָ נְדִיבֵי הָעָם, בִּמְחֹקֵק בְּמִשְׁעֲנֹתָם; וּמִמִּדְבָּר מַתָּנָה׃
19
из Матанны в Нагалиил, из Нагалиила в Вамоф,
из Маттаны — в Нахалиэ́л, из Нахалиэла — в Бамо́т,
из Маттаны в Нагалиил, из Нагалиила в Бамот,
а з Маттани до Нахаліїлу, а з Нахаліїлу до Бамоту,
from Mattanah to Nahaliel, from Nahaliel to Bamoth,
וּמִמַּתָּנָה נַחֲלִיאֵל; וּמִנַּחֲלִיאֵל בָּמוֹת׃
20
из Вамофа в Гай, который в земле Моава, на вершине {горы} Фасги, обращенной лицем к пустыне.
а из Бамота — в долину, что на моавских землях, близ горы Фа́сга, которая высится над пустыней.
а из Бамота в долину Моава, где высится над пустыней вершина Фасги.
а з Бамоту до долини, що на моавському полі, у верхівки Пісґі, що звернена до пустині.
and from Bamoth to the valley in Moab where the top of Pisgah overlooks the wasteland.
וּמִבָּמוֹת, הַגַּיְא אֲשֶׁר בִּשְׂדֵה מוֹאָב, רֹאשׁ הַפִּסְגָּה; וְנִשְׁקָפָה עַל־פְּנֵי הַיְשִׁימֹן׃
21
И послал Израиль послов к Сигону, царю Аморрейскому, [с предложением мирным,] чтобы сказать:
Сыны Израилевы отправили послов к Сихону, аморейскому царю, с просьбой:
Израиль послал вестников, чтобы сказать Сигону, царю аморреев:
І послав Ізраїль послів до Сигона аморейського царя, говорячи:
Israel sent messengers to say to Sihon king of the Amorites:
וַיִּשְׁלַח יִשְׂרָאֵל מַלְאָכִים, אֶל־סִיחֹן מֶלֶךְ־הָאֱמֹרִי לֵאמֹר׃
22
позволь мне пройти землею твоею; [мы пойдем дорогою,] не будем заходить в поля и виноградники, не будем пить воды из колодезей [твоих], а пойдем путем царским, доколе не перейдем пределов твоих.
«Разреши нам пройти по твоей земле! Мы не пойдем через посевы и виноградники, не станем пить воду из колодцев. Мы будем идти по Царской дороге, пока не минуем твои владения».
— Позволь нам пройти через твою страну. Мы не свернем ни на поле, ни в виноградник, не будем пить воду из колодцев. Мы будем идти по Царской дороге, пока не пройдем через твою землю.
Нехай я перейду в твоїм краї! Ми не збочимо ні на поле, ні на виноградник, не будемо пити води з криниці, ми підемо царською дорогою, аж поки перейдемо землю твою.
"Let us pass through your country. We will not turn aside into any field or vineyard, or drink water from any well. We will travel along the king"s highway until we have passed through your territory."
אֶעְבְּרָה בְאַרְצֶךָ, לֹא נִטֶּה בְּשָׂדֶה וּבְכֶרֶם, לֹא נִשְׁתֶּה מֵי בְאֵר; בְּדֶרֶךְ הַמֶּלֶךְ נֵלֵךְ, עַד אֲשֶׁר־נַעֲבֹר גְּבֻלֶךָ׃
23
Но Сигон не позволил Израилю идти через свои пределы; и собрал Сигон весь народ свой и выступил против Израиля в пустыню, и дошел до Иаацы, и сразился с Израилем.
Но Сихон не позволил сынам Израилевым пройти через его владения. Он собрал все свое войско, вышел в пустыню им навстречу и сразился с ними у Я́хаца.
Но Сигон не позволил Израилю пройти через свою землю. Он собрал войско и выступил в пустыню навстречу Израилю. Подойдя к Иахацу, он сразился с Израилем.
І не дав Сигон Ізраїлеві перейти в границі його. І зібрав Сигон увесь свій народ, та й вийшов навпроти Ізраїля на пустині, і прибув до Йогці, і воював з Ізраїлем.
But Sihon would not let Israel pass through his territory. He mustered his entire army and marched out into the desert against Israel. When he reached Jahaz, he fought with Israel.
וְלֹא־נָתַן סִיחֹן אֶת־יִשְׂרָאֵל עֲבֹר בִּגְבֻלוֹ, וַיֶּאֱסֹף סִיחֹן אֶת־כָּל־עַמּוֹ, וַיֵּצֵא לִקְרַאת יִשְׂרָאֵל הַמִּדְבָּרָה, וַיָּבֹא יָהְצָה; וַיִּלָּחֶם בְּיִשְׂרָאֵל׃
24
И поразил его Израиль мечом и взял во владение землю его от Арнона до Иавока, до {пределов} Аммонитских, ибо крепок был предел Аммонитян;
Сыны Израилевы разбили Сихона. Они овладели всей его страной, от Арнона до Яббо́ка — до земли сынов Аммо́новых (владения сынов Аммоновых были хорошо защищены).
Но Израиль предал его мечу и завладел его землей от реки Арнона до реки Яббока, до аммонитян, потому что граница аммонитян была укреплена.
І вдарив його Ізраїль вістрям меча, і посів край його від Арнону аж до Яббоку, аж до синів Аммону, бо Аз границя синів Аммону.
Israel, however, put him to the sword and took over his land from the Arnon to the Jabbok, but only as far as the Ammonites, because their border was fortified.
וַיַּכֵּהוּ יִשְׂרָאֵל לְפִי־חָרֶב; וַיִּירַשׁ אֶת־אַרְצוֹ מֵאַרְנֹן, עַד־יַבֹּק עַד־בְּנֵי עַמּוֹן, כִּי עַז, גְּבוּל בְּנֵי עַמּוֹן׃
25
и взял Израиль все города сии, и жил Израиль во всех городах Аморрейских, в Есевоне и во всех зависящих от него;
Сыны Израилевы захватили и заселили все города амореев, включая Хешбо́н с окрестными селениями.
Израиль захватил все города аморреев и занял их, включая Хешбон с окрестными поселениями.
І позабирав Ізраїль усі ті міста. І осів Ізраїль у всіх аморейських містах: у Хешбоні й по всіх залежних містах його.
Israel captured all the cities of the Amorites and occupied them, including Heshbon and all its surrounding settlements.
וַיִּקַּח יִשְׂרָאֵל, אֵת כָּל־הֶעָרִים הָאֵלֶּה; וַיֵּשֶׁב יִשְׂרָאֵל בְּכָל־עָרֵי הָאֱמֹרִי, בְּחֶשְׁבּוֹן וּבְכָל־בְּנֹתֶיהָ׃
26
ибо Есевон был город Сигона, царя Аморрейского, и он воевал с прежним царем Моавитским и взял из руки его всю землю его до Арнона.
Хешбон — это город Сихона, аморейского царя. Воюя с прежним царем Моава, Сихон отобрал у него все земли вплоть до Арнона.
Хешбон был столицей Сигона, царя аморреев, который воевал с прежним царем Моава и отнял у него всю его землю до самого Арнона.
Бо Хешбон місто Сигона, царя аморейського він; і він воював з першим моавським царем, і забрав увесь його край з його руки аж до Арнону.
Heshbon was the city of Sihon king of the Amorites, who had fought against the former king of Moab and had taken from him all his land as far as the Arnon.
כִּי חֶשְׁבּוֹן, עִיר, סִיחֹן מֶלֶךְ הָאֱמֹרִי הִוא; וְהוּא נִלְחַם, בְּמֶלֶךְ מוֹאָב הָרִאשׁוֹן, וַיִּקַּח אֶת־כָּל־אַרְצוֹ מִיָּדוֹ עַד־אַרְנֹן׃
27
Потому говорят приточники: идите в Есевон, да устроят и утвердят город Сигона;
Потому и говорят сказители: «Приходите в Хешбон! Да будет отстроен и укреплен город Сихона!
Вот почему сказители поют: «Идите в Хешбон — пусть будет отстроен; пусть встанет из праха город Сигона!
Тому й розповідають кобзарі: Підіть до Хешбону, нехай він збудується, і хай міцно поставиться місто Сигонове.
That is why the poets say: "Come to Heshbon and let it be rebuilt; let Sihon"s city be restored.
עַל־כֵּן יֹאמְרוּ הַמֹּשְׁלִים בֹּאוּ חֶשְׁבּוֹן; תִּבָּנֶה וְתִכּוֹנֵן עִיר סִיחוֹן׃
28
ибо огонь вышел из Есевона, пламень из города Сигонова, и пожрал Ар-Моав и владеющих высотами Арнона.
Огонь из Хешбона вышел, вышло пламя из Сихонова града, уничтожив и Ар в Моаве, и владык Бамота над Арноном.
Полыхает огонь из Хешбона, пышет пламя из города Сигона. Оно пожрало Ар-Моав, хозяев высот Арнона.
Бо вийшов огонь із Хешбону, а полум"я з міста Сигонового, він місто моавське пожер, володарів арнонських висот.
"Fire went out from Heshbon, a blaze from the city of Sihon. It consumed Ar of Moab, the citizens of Arnon"s heights.
כִּי־אֵשׁ יָצְאָה מֵחֶשְׁבּוֹן, לֶהָבָה מִקִּרְיַת סִיחֹן; אָכְלָה עָר מוֹאָב, בַּעֲלֵי בָּמוֹת אַרְנֹן׃
29
Горе тебе, Моав! погиб ты, народ Хамоса! Разбежались сыновья его, и дочери его сделались пленницами Аморрейского царя Сигона;
Горе тебе, Моав! Ты погиб, народ Кемо́ша! Сыны его беженцами стали, дочери попали в неволю к Сихону, царю амореев.
Горе тебе, Моав! Сгинул ты, народ Кемоша! Сыновей своих беженцами он сделал, дочерей своих — пленницами Сигона, царя аморреев.
Горе тобі, о Моаве, ти згинув, народе Кемошів! Він зробив був синів своїх утікачами, а дочок своїх дав у неволю Сигону, царю аморейському.
Woe to you, O Moab! You are destroyed, O people of Chemosh! He has given up his sons as fugitives and his daughters as captives to Sihon king of the Amorites.
אוֹי־לְךָ מוֹאָב, אָבַדְתָּ עַם־כְּמוֹשׁ; נָתַן בָּנָיו פְּלֵיטִם וּבְנֹתָיו בַּשְּׁבִית, לְמֶלֶךְ אֱמֹרִי סִיחוֹן׃
30
мы поразили их стрелами; погиб Есевон до Дивона, мы опустошили их до Нофы, которая близ Медевы.
Мы их засы́пали стрелами! Погибло все от Хешбона до Диво́на! Мы разорили все до Но́фаха, до Медевы́».
Сгинуло твое потомство от Хешбона до Дивона. Мы до Нофаха разоряли, что простерлась до Медевы ».
І розбили ми їх, згинув Хешбон до Дівону, і ми попустошили аж до Нофаху, що аж до Медви.
"But we have overthrown them; Heshbon is destroyed all the way to Dibon. We have demolished them as far as Nophah, which extends to Medeba."
וַנִּירָם אָבַד חֶשְׁבּוֹן עַד־דִּיבוֹן; וַנַּשִּׁים עַד־נֹפַח, אֲשֶׁר עַד־מֵידְבָא׃
31
И жил Израиль в земле Аморрейской.
Так сыны Израилевы поселились в стране амореев.
Так Израиль поселился на земле аморреев.
І Ізраїль осів в аморейському краї.
So Israel settled in the land of the Amorites.
וַיֵּשֶׁב יִשְׂרָאֵל, בְּאֶרֶץ הָאֱמֹרִי׃
32
И послал Моисей высмотреть Иазер, и взяли [его и] селения, зависящие от него, и прогнали Аморреев, которые в них были.
Затем Моисей послал людей осмотреть Язе́р. Сыны Израилевы захватили селения вокруг Язера, и стали жить на месте обитавших там прежде амореев.
Моисей послал разведчиков в Иазер, и израильтяне захватили села вокруг него, выгнав из них аморреев.
І послав Мойсей розвідати про Язера, і вони здобули його залежні міста, і заволоділи амореянином, що жив там.
After Moses had sent spies to Jazer, the Israelites captured its surrounding settlements and drove out the Amorites who were there.
וַיִּשְׁלַח מֹשֶׁה לְרַגֵּל אֶת־יַעְזֵר, וַיִּלְכְּדוּ בְּנֹתֶיהָ; וַיִּירֶשׁ (וַיּוֹרֶשׁ) אֶת־הָאֱמֹרִי אֲשֶׁר־שָׁם׃
33
И поворотили и пошли к Васану. И выступил против них Ог, царь Васанский, сам и весь народ его, на сражение к Едреи.
Оттуда, повернув, сыны Израилевы пошли по дороге, ведущей в Баша́н. Ог, царь башанский, вышел им навстречу со всем своим войском и вступил с ними в бой у Эдре́и.
Потом они повернули и поднялись по дороге к Башану. Ог, царь Башана, выступил со всем своим войском им навстречу, чтобы сразиться с ними у города Эдреи.
І повернулись вони, і пішли дорогою Башану. І вийшов Оґ, цар башанський, насупроти них, він та ввесь його народ, на війну до Едреї.
Then they turned and went up along the road toward Bashan, and Og king of Bashan and his whole army marched out to meet them in battle at Edrei.
וַיִּפְנוּ וַיַּעֲלוּ, דֶּרֶךְ הַבָּשָׁן; וַיֵּצֵא עוֹג מֶלֶךְ־הַבָּשָׁן לִקְרָאתָם הוּא וְכָל־עַמּוֹ לַמִּלְחָמָה אֶדְרֶעִי׃
34
И сказал Господь Моисею: не бойся его, ибо Я предам его и весь народ его и всю землю его в руки твои, и поступишь с ним, как поступил с Сигоном, царем Аморрейским, который жил в Есевоне.
Господь сказал Моисею: «Не бойся. Я отдаю в твои руки и его самого, и все его войско, и его страну. Ты поступишь с ним так же, как с Сихоном, аморейским царем, правившим в Хешбоне».
Господь сказал Моисею: — Не бойся его. Я отдал его в твои руки со всем его войском и землей. Сделай с ним то же, что и с Сигоном, царем аморреев, который правил в Хешбоне.
І сказав Господь до Мойсея: Не бійся його, бо в руку твою дав Я його й увесь народ його та край його, і зробиш йому, як зробив ти Сигону, цареві аморейському, що сидів у Хешбоні.
The LORD said to Moses, "Do not be afraid of him, for I have handed him over to you, with his whole army and his land. Do to him what you did to Sihon king of the Amorites, who reigned in Heshbon."
וַיֹּאמֶר יְהוָה אֶל־מֹשֶׁה אַל־תִּירָא אֹתוֹ, כִּי בְיָדְךָ נָתַתִּי אֹתוֹ וְאֶת־כָּל־עַמּוֹ וְאֶת־אַרְצוֹ; וְעָשִׂיתָ לּוֹ, כַּאֲשֶׁר עָשִׂיתָ, לְסִיחֹן מֶלֶךְ הָאֱמֹרִי, אֲשֶׁר יוֹשֵׁב בְּחֶשְׁבּוֹן׃
35
И поразили они его и сынов его и весь народ его, так что ни одного не осталось [живого], и овладели землею его.
Перебив их всех — и Ога, и сыновей его, и все его войско, до последнего человека, Сыны Израилевы овладели и этой страной.
Они убили его вместе с его сыновьями и всем войском, не оставив в живых никого, и завладели его землей.
І вони побили його й синів його та ввесь народ його, так що нікого не зосталося. І вони заволоділи краєм його.
So they struck him down, together with his sons and his whole army, leaving them no survivors. And they took possession of his land.
וַיַּכּוּ אֹתוֹ וְאֶת־בָּנָיו וְאֶת־כָּל־עַמּוֹ, עַד־בִּלְתִּי הִשְׁאִיר־לוֹ שָׂרִיד; וַיִּירְשׁוּ אֶת־אַרְצוֹ׃