1
Некоторые, пришедшие из Иудеи, учили братьев: если не обрежетесь по обряду Моисееву, не можете спастись.
Из Иудеи пришли несколько человек и стали учить братьев: «Если не совершите обрезание, как заповедал Моисей, не будет вам спасения».
Из Иудеи в Антиохию пришли люди, которые стали учить братьев: — Если вы не будете обрезаны по обряду, установленному Моисеем, вы не можете быть спасены.
А дехто, що з Юдеї прийшли, навчали братів: Якщо ви не обріжетеся за звичаєм Мойсеєвим, то спастися не можете.
Some men came down from Judea to Antioch and were teaching the brothers: "Unless you are circumcised, according to the custom taught by Moses, you cannot be saved."
καί τινες κατελθόντες ἀπò τη̃ς ’Ιουδαίας ἐδίδασκον τοὺς ἀδελφοὺς ὅτι ἐὰν μὴ περιτμηθη̃τε τω̨̃ ἔθει τω̨̃ Μωϋσέως οὐ δύνασθε σωθη̃ναι
2
Когда же произошло разногласие и немалое состязание у Павла и Варнавы с ними, то положили Павлу и Варнаве и некоторым другим из них отправиться по сему делу к Апостолам и пресвитерам в Иерусалим.
У Павла и Варнавы было с ними немало стычек и горячих споров по этому поводу, и наконец было решено, что Павел, Варнава и еще несколько человек из числа братьев отправятся в Иерусалим к апостолам и старейшинам, чтобы обсудить этот вопрос.
Это привело к разногласиям и горячему спору между ними с одной стороны, и Павлом и Варнавой — с другой. Тогда Павлу и Варнаве поручили пойти вместе с несколькими другими верующими в Иерусалим и обсудить этот вопрос с апостолами и старейшинами.
Коли ж суперечка повстала й чимале змагання в Павла та в Варнави з ними, то постановили, щоб Павло та Варнава, та дехто ще інший із них, пішли в справі цій до апостолів й старших у Єрусалим.
This brought Paul and Barnabas into sharp dispute and debate with them. So Paul and Barnabas were appointed, along with some other believers, to go up to Jerusalem to see the apostles and elders about this question.
γενομένης δὲ στάσεως καὶ ζητήσεως οὐκ ὀλίγης τω̨̃ Παύλω̨ καὶ τω̨̃ Βαρναβα̨̃ πρòς αὐτοὺς ἔταξαν ἀναβαίνειν Παυ̃λον καὶ Βαρναβα̃ν καί τινας ἄλλους ἐξ αὐτω̃ν πρòς τοὺς ἀποστόλους καὶ πρεσβυτέρους εἰς ’Ιερουσαλὴμ περὶ του̃ ζητήματος τούτου
3
Итак, быв провожены церковью, они проходили Финикию и Самарию, рассказывая об обращении язычников, и производили радость великую во всех братиях.
Посланцы антиохийской Церкви отправились через Финикию и Самарию, рассказывая о том, что язычники обращаются к Богу, и все братья радовались.
Получив помощь от церкви, они пошли через Финикию и Самарию, рассказывая там об обращении язычников. Эта весть вызывала у всех верующих большую радость.
Тож вони, відпроваджені Церквою, ішли через Фінікію та Самарію, розповідуючи про поганське навернення, і радість велику чинили всім браттям.
The church sent them on their way, and as they traveled through Phoenicia and Samaria, they told how the Gentiles had been converted. This news made all the brothers very glad.
οἱ μὲν οὐ̃ν προπεμφθέντες ὑπò τη̃ς ἐκκλησίας διήρχοντο τήν τε φοινίκην καὶ Σαμάρειαν ἐκδιηγούμενοι τὴν ἐπιστροφὴν τω̃ν ἐθνω̃ν καὶ ἐποίουν χαρὰν μεγάλην πα̃σιν τοι̃ς ἀδελφοι̃ς
4
По прибытии же в Иерусалим они были приняты церковью, Апостолами и пресвитерами, и возвестили всё, что Бог сотворил с ними и как отверз дверь веры язычникам.
Когда они прибыли в Иерусалим, они были приняты церковью, апостолами и старейшинами. Они рассказали им обо всем, что совершил Бог вместе с ними.
В Иерусалиме они были приняты членами церкви, апостолами и старейшинами и рассказали им обо всем, что Бог совершил через них.
Коли ж в Єрусалим прибули вони, були прийняті Церквою, та апостолами, та старшими, і вони розповіли, як багато вчинив Бог із ними.
When they came to Jerusalem, they were welcomed by the church and the apostles and elders, to whom they reported everything God had done through them.
παραγενόμενοι δὲ εἰς ’Ιερουσαλὴμ παρεδέχθησαν ἀπò τη̃ς ἐκκλησίας καὶ τω̃ν ἀποστόλων καὶ τω̃ν πρεσβυτέρων ἀνήγγειλάν τε ὅσα ὁ θεòς ἐποίησεν μετ’ αὐτω̃ν
5
Тогда восстали некоторые из фарисейской ереси уверовавшие и говорили, что должно обрезывать {язычников} и заповедывать соблюдать закон Моисеев.
И тогда выступили несколько человек из поверивших фарисеев, которые сказали: «Язычники должны быть обрезаны, и их надо обязать исполнять Закон Моисея».
Но верующие, принадлежавшие к группе фарисеев, говорили, что язычников следует обрезывать и требовать от них соблюдения Закона Моисея.
Але дехто, що ввірували з фарисейської партії, устали й сказали, що потрібно поганів обрізувати й наказати, щоб Закона Мойсеєвого берегли.
Then some of the believers who belonged to the party of the Pharisees stood up and said, "The Gentiles must be circumcised and required to obey the law of Moses."
ἐξανέστησαν δέ τινες τω̃ν ἀπò τη̃ς αἱρέσεως τω̃ν Φαρισαίων πεπιστευκότες λέγοντες ὅτι δει̃ περιτέμνειν αὐτοὺς παραγγέλλειν τε τηρει̃ν τòν νόμον Μωϋσέως
6
Апостолы и пресвитеры собрались для рассмотрения сего дела.
Апостолы и старейшины собрались все вместе, чтобы рассмотреть это дело.
Апостолы и старейшины собрались, чтобы рассмотреть этот вопрос.
І зібрались апостоли й старші, щоб розглянути справу оцю.
The apostles and elders met to consider this question.
συνήχθησάν τε οἱ ἀπόστολοι καὶ οἱ πρεσβύτεροι ἰδει̃ν περὶ του̃ λόγου τούτου
7
По долгом рассуждении Петр, встав, сказал им: мужи братия! вы знаете, что Бог от дней первых избрал из нас {меня,} чтобы из уст моих язычники услышали слово Евангелия и уверовали;
После долгого спора встал Петр. «Братья! — сказал он. — Как вы знаете, прошло уже немало времени с тех пор, как Бог избрал меня среди вас для того, чтобы и язычники услышали из моих уст слова Радостной Вести и уверовали.
После долгих обсуждений Петр поднялся и сказал: — Братья, как вы знаете, прошло уже много времени с того дня, как Бог выбрал из всех нас меня возвещать слово Радостной Вести язычникам, чтобы и они уверовали.
Як велике ж змагання повстало, Петро встав і промовив до них: Мужі-браття, ви знаєте, що з давнішніх днів вибрав Бог поміж нами мене, щоб погани почули слово Євангелії через уста мої, та й увірували.
After much discussion, Peter got up and addressed them: "Brothers, you know that some time ago God made a choice among you that the Gentiles might hear from my lips the message of the gospel and believe.
πολλη̃ς δὲ ζητήσεως γενομένης ἀναστὰς Πέτρος εἰ̃πεν πρòς αὐτούς ἄνδρες ἀδελφοί ὑμει̃ς ἐπίστασθε ὅτι ἀφ’ ἡμερω̃ν ἀρχαίων ἐν ὑμι̃ν ἐξελέξατο ὁ θεòς διὰ του̃ στόματός μου ἀκου̃σαι τὰ ἔθνη τòν λόγον του̃ εὐαγγελίου καὶ πιστευ̃σαι
8
и Сердцеведец Бог дал им свидетельство, даровав им Духа Святаго, как и нам;
И Бог, знающий сердца людей, показал Свою милость к язычникам, даровав им Святого Духа, как и нам.
Бог знает сердца людей, и Он дал свидетельство того, что принимает и уверовавших язычников, даровав им Святого Духа так же, как и нам.
І засвідчив їм Бог Серцезнавець, давши їм Духа Святого, як і нам,
God, who knows the heart, showed that he accepted them by giving the Holy Spirit to them, just as he did to us.
καὶ ὁ καρδιογνώστης θεòς ἐμαρτύρησεν αὐτοι̃ς δοὺς τò πνευ̃μα τò ἅγιον καθὼς καὶ ἡμι̃ν
9
и не положил никакого различия между нами и ими, верою очистив сердца их.
Он не видит никакой разницы между нами и ими, потому что очистил верой их сердца.
Он не делает никакой разницы между нами и ими, потому что Он через веру очистил и их сердца!
і між нами та ними різниці Він жадної не вчинив, очистивши вірою їхні серця.
He made no distinction between us and them, for he purified their hearts by faith.
καὶ οὐθὲν διέκρινεν μεταξὺ ἡμω̃ν τε καὶ αὐτω̃ν τη̨̃ πίστει καθαρίσας τὰς καρδίας αὐτω̃ν
10
Что же вы ныне искушаете Бога, {желая} возложить на выи учеников иго, которого не могли понести ни отцы наши, ни мы?
Так зачем же вы теперь испытываете Бога, раз хотите надеть на шею ученикам то ярмо, которое было непосильным и для наших предков, и для нас?
Так зачем же вы испытываете Бога, возлагая на шеи учеников бремя, которое не в состоянии были нести ни наши отцы, ни мы?
Отож, чого Бога тепер спокушуєте, щоб учням на шию покласти ярмо, якого ані наші отці, ані ми не здолали понести?
Now then, why do you try to test God by putting on the necks of the disciples a yoke that neither we nor our fathers have been able to bear?
νυ̃ν οὐ̃ν τί πειράζετε τòν θεόν ἐπιθει̃ναι ζυγòν ἐπὶ τòν τράχηλον τω̃ν μαθητω̃ν ὃν οὔτε οἱ πατέρες ἡμω̃ν οὔτε ἡμει̃ς ἰσχύσαμεν βαστάσαι
11
Но мы веруем, что благодатию Господа Иисуса Христа спасемся, как и они.
Ведь мы верим, что спасены одной только добротой Господа Иисуса. И они спасены так же!»
Ведь мы верим в то, что получаем спасение по благодати Господа Иисуса так же, как и они.
Та ми віруємо, що спасемося благодаттю Господа Ісуса так само, як і вони.
No! We believe it is through the grace of our Lord Jesus that we are saved, just as they are."
ἀλλὰ διὰ τη̃ς χάριτος του̃ κυρίου ’Ιησου̃ πιστεύομεν σωθη̃ναι καθ’ ὃν τρόπον κἀκει̃νοι
12
Тогда умолкло все собрание и слушало Варнаву и Павла, рассказывавших, какие знамения и чудеса сотворил Бог через них среди язычников.
Тогда все собрание умолкло и стало слушать Варнаву и Павла, которые рассказали, какие дивные знаки и чудеса совершил через них Бог среди язычников.
Тогда все затихли и стали слушать рассказ Варнавы и Павла о знамениях и чудесах, которые Бог совершил через них среди язычников.
І вся громада замовкла, і слухали пильно Варнаву й Павла, що розповідали, які то знамена та чуда вчинив через них Бог між поганами!
The whole assembly became silent as they listened to Barnabas and Paul telling about the miraculous signs and wonders God had done among the Gentiles through them.
ἐσίγησεν δὲ πα̃ν τò πλη̃θος καὶ ἤκουον Βαρναβα̃ καὶ Παύλου ἐξηγουμένων ὅσα ἐποίησεν ὁ θεòς σημει̃α καὶ τέρατα ἐν τοι̃ς ἔθνεσιν δι’ αὐτω̃ν
13
После же того, как они умолкли, начал речь Иаков и сказал: мужи братия! послушайте меня.
Когда они умолкли, заговорил Иаков: «Братья, выслушайте меня!
Когда они закончили, Иаков сказал: — Братья, послушайте меня.
Як замовкли ж вони, то Яків озвався й промовив: Мужі-браття, послухайте також мене.
When they finished, James spoke up: "Brothers, listen to me.
μετὰ δὲ τò σιγη̃σαι αὐτοὺς ἀπεκρίθη ’Ιάκωβος λέγων ἄνδρες ἀδελφοί ἀκούσατέ μου
14
Симон изъяснил, как Бог первоначально призрел на язычников, чтобы составить из них народ во имя Свое.
Симеон поведал нам о том, как Бог впервые проявил Свою заботу о язычниках, избрав из них народ, который будет носить Его Имя.
Симон рассказал нам о том, как Бог впервые решил составить из язычников народ для Себя.
Симон ось розповів, як зглянувся Бог від початку, щоб вибрати люд із поганів для Ймення Свого.
Simon has described to us how God at first showed his concern by taking from the Gentiles a people for himself.
συμεὼν ἐξηγήσατο καθὼς πρω̃τον ὁ θεòς ἐπεσκέψατο λαβει̃ν ἐξ ἐθνω̃ν λαòν τω̨̃ ὀνόματι αὐτου̃
15
И с сим согласны слова пророков, как написано:
С этим созвучны и слова пророков, потому что в Писании сказано:
Это в полном согласии со словами пророков, где сказано:
І пророчі слова з цим погоджуються, як написано:
The words of the prophets are in agreement with this, as it is written:
καὶ τούτω̨ συμφωνου̃σιν οἱ λόγοι τω̃ν προφητω̃ν καθὼς γέγραπται
16
Потом обращусь и воссоздам скинию Давидову падшую, и то, что в ней разрушено, воссоздам, и исправлю ее,
"И потом Я вернусь и отстрою рухнувший дом Давида, Я воздвигну его из руин, Я отстрою его.
«Затем Я возвращусь и восстановлю павшую скинию Давида. Я восстановлю ее руины и воссоздам ее,
Потому вернуся, і відбудую Давидову скинію занепалу, і відбудую руїни її, і наново поставлю її,
""After this I will return and rebuild David"s fallen tent. Its ruins I will rebuild, and I will restore it,
μετὰ ταυ̃τα ἀναστρέψω καὶ ἀνοικοδομήσω τὴν σκηνὴν Δαυὶδ τὴν πεπτωκυι̃αν καὶ τὰ κατεσκαμμένα αὐτη̃ς ἀνοικοδομήσω καὶ ἀνορθώσω αὐτήν
17
чтобы взыскали Господа прочие человеки и все народы, между которыми возвестится имя Мое, говорит Господь, творящий все сие.
И тогда остальные все люди, и язычники все Господа будут искать, ибо Я их призвал стать народом, носящим Имя Мое. Так говорит Господь,
чтобы оставшиеся из людей и все народы, которые были названы Моим Именем, стали искать Господа. Так говорит Господь,
щоб шукали Господа люди зосталі та всі народи, над якими Ім"я Моє кликано, говорить Господь, що чинить це все!
that the remnant of men may seek the Lord, and all the Gentiles who bear my name, says the Lord, who does these things"
ὅπως ἂν ἐκζητήσωσιν οἱ κατάλοιποι τω̃ν ἀνθρώπων τòν κύριον καὶ πάντα τὰ ἔθνη ἐφ’ οὓς ἐπικέκληται τò ὄνομά μου ἐπ’ αὐτούς λέγει κύριος ποιω̃ν ταυ̃τα
18
Ведомы Богу от вечности все дела Его.
возвестивший об этом издавна".
Который объявил об этом издревле».
Господеві відвіку відомі всі вчинки Його.
that have been known for ages.
γνωστὰ ἀπ’ αἰω̃νος
19
Посему я полагаю не затруднять обращающихся к Богу из язычников,
Поэтому я считаю: нам не следует обременять язычников, которые обращаются к Богу.
Поэтому я считаю, что мы не должны создавать трудностей для язычников, обращающихся к Богу.
Тому думаю я, щоб не турбувати поган, що до Бога навертаються,
"It is my judgment, therefore, that we should not make it difficult for the Gentiles who are turning to God.
διò ἐγὼ κρίνω μὴ παρενοχλει̃ν τοι̃ς ἀπò τω̃ν ἐθνω̃ν ἐπιστρέφουσιν ἐπὶ τòν θεόν
20
а написать им, чтобы они воздерживались от оскверненного идолами, от блуда, удавленины и крови, и чтобы не делали другим того, чего не хотят себе.
Мы должны послать им письмо и предписать им воздерживаться от пищи, принесенной в жертву языческим богам и ставшей нечистой, от разврата, от мяса удавленных животных, а также от крови.
Напротив, мы должны написать им письмо, предупредив лишь, чтобы они воздерживались от вещей, оскверненных идолами, от разврата, от мяса удушенных животных и от крови. И чтобы не делали другим того, чего себе не желают.
але написати до них, щоб стримувались від занечищення ідольського, та від блуду, і задушенини, і від крови.
Instead we should write to them, telling them to abstain from food polluted by idols, from sexual immorality, from the meat of strangled animals and from blood.
ἀλλὰ ἐπιστει̃λαι αὐτοι̃ς του̃ ἀπέχεσθαι τω̃ν ἀλισγημάτων τω̃ν εἰδώλων καὶ τη̃ς πορνείας καὶ του̃ πνικτου̃ καὶ του̃ αἵματος
21
Ибо {закон} Моисеев от древних родов по всем городам имеет проповедующих его и читается в синагогах каждую субботу.
Ведь Закон Моисея издавна возвещается в каждом городе и каждую субботу читается вслух в синагогах».
Ведь Закон Моисея издавна возвещается в каждом городе и читается в синагогах каждую субботу.
Бо своїх проповідників має Мойсей по містах здавендавна, і щосуботи читають його в синагогах.
For Moses has been preached in every city from the earliest times and is read in the synagogues on every Sabbath."
Μωϋση̃ς γὰρ ἐκ γενεω̃ν ἀρχαίων κατὰ πόλιν τοὺς κηρύσσοντας αὐτòν ἔχει ἐν ται̃ς συναγωγαι̃ς κατὰ πα̃ν σάββατον ἀναγινωσκόμενος
22
Тогда Апостолы и пресвитеры со всею церковью рассудили, избрав из среды себя мужей, послать их в Антиохию с Павлом и Варнавою, {именно:} Иуду, прозываемого Варсавою, и Силу, мужей, начальствующих между братиями,
Тогда апостолы и старейшины вместе со всей церковью решили из–брать из своего числа несколько человек и вместе с Павлом и Варнавой послать их в Антиохию. Они избрали Иуду, по прозванию Бар–Сабба, и Си́лу, людей, пользовавшихся у братьев авторитетом,
Апостолы и старейшины вместе со всей церковью решили выбрать несколько человек из своей среды и послать их с Павлом и Варнавой в Антиохию. Они выбрали Иуду, которого еще называли Варсавой, и Силу. Эти двое были руководителями среди братьев.
Тоді постановили апостоли й старші з цілою Церквою вибрати мужів із них, і послати до Антіохії з Павлом та Варнавою Юду, що зветься Варсавва, і Силу, мужів проводирів між братами,
Then the apostles and elders, with the whole church, decided to choose some of their own men and send them to Antioch with Paul and Barnabas. They chose Judas (called Barsabbas) and Silas, two men who were leaders among the brothers.
τότε ἔδοξε τοι̃ς ἀποστόλοις καὶ τοι̃ς πρεσβυτέροις σὺν ὅλη̨ τη̨̃ ἐκκλησία̨ ἐκλεξαμένους ἄνδρας ἐξ αὐτω̃ν πέμψαι εἰς ’Αντιόχειαν σὺν τω̨̃ Παύλω̨ καὶ Βαρναβα̨̃ ’Ιούδαν τòν καλούμενον Βαρσαββα̃ν καὶ Σιλα̃ν ἄνδρας ἡγουμένους ἐν τοι̃ς ἀδελφοι̃ς
23
написав и вручив им следующее: "Апостолы и пресвитеры и братия - находящимся в Антиохии, Сирии и Киликии братиям из язычников: радоваться.
и написали письмо, которое те должны были передать: «Апостолы и старейшины приветствуют всех своих братьев из язычников в Антиохии, Сирии и Киликии.
С ними передали такое письмо: «Братья апостолы и старейшины братьям из язычников, находящимся в Антиохии, Сирии и Киликии. Приветствуем вас!
написавши своїми руками оце: Апостоли й старші брати до братів, що з поган в Антіохії, і Сирії, і Кілікії: Вітаємо вас!
With them they sent the following letter: The apostles and elders, your brothers, To the Gentile believers in Antioch, Syria and Cilicia: Greetings.
γράψαντες διὰ χειρòς αὐτω̃ν οἱ ἀπόστολοι καὶ οἱ πρεσβύτεροι ἀδελφοὶ τοι̃ς κατὰ τὴν ’Αντιόχειαν καὶ Συρίαν καὶ Κιλικίαν ἀδελφοι̃ς τοι̃ς ἐξ ἐθνω̃ν χαίρειν
24
Поелику мы услышали, что некоторые, вышедшие от нас, смутили вас {своими} речами и поколебали ваши души, говоря, что должно обрезываться и соблюдать закон, чего мы им не поручали,
Как нам стало известно, кое‑кто из наших смущает и расстраивает вас своими предписаниями, на что мы им полномочий не давали, {говоря, что вы должны принять обрезание и соблюдать Закон}.
До нас дошли слухи о том, что некоторые люди, пришедшие от нас, привели вас в замешательство своими словами и взволновали ваши умы, но мы ничего им не поручали.
Через те, що ми чули, що деякі з вас, яким ми того не доручували, стурбували наукою вас, і захитали вам душі,
We have heard that some went out from us without our authorization and disturbed you, troubling your minds by what they said.
ἐπειδὴ ἠκούσαμεν ὅτι τινὲς ἐξ ἡμω̃ν ἐξελθόντες ἐτάραξαν ὑμα̃ς λόγοις ἀνασκευάζοντες τὰς ψυχὰς ὑμω̃ν οἱ̃ς οὐ διεστειλάμεθα
25
то мы, собравшись, единодушно рассудили, избрав мужей, послать их к вам с возлюбленными нашими Варнавою и Павлом,
Поэтому мы все согласились избрать несколько человек и послать к вам вместе с любимыми нашими братьями Варнавой и Павлом,
Поэтому мы с общего согласия решили выбрать из нашей среды несколько человек и послать их к вам вместе с нашими дорогими Варнавой и Павлом,
то ми постановили однодушно, зібравшися, щоб обраних мужів послати до вас із коханими нашими Варнавою та Павлом,
So we all agreed to choose some men and send them to you with our dear friends Barnabas and Paul--
ἔδοξεν ἡμι̃ν γενομένοις ὁμοθυμαδòν ἐκλεξαμένοις ἄνδρας πέμψαι πρòς ὑμα̃ς σὺν τοι̃ς ἀγαπητοι̃ς ἡμω̃ν Βαρναβα̨̃ καὶ Παύλω̨
26
человеками, предавшими души свои за имя Господа нашего Иисуса Христа.
людьми, посвятившими жизнь служению Господу нашему Иисусу Христу.
которые рисковали своей жизнью ради Имени нашего Господа Иисуса Христа.
людьми тими, що душі свої віддали за Ім"я Господа нашого Ісуса Христа.
men who have risked their lives for the name of our Lord Jesus Christ.
ἀνθρώποις παραδεδωκόσι τὰς ψυχὰς αὐτω̃ν ὑπὲρ του̃ ὀνόματος του̃ κυρίου ἡμω̃ν ’Ιησου̃ Χριστου̃
27
Итак мы послали Иуду и Силу, которые изъяснят вам то же и словесно.
Итак, мы послали к вам Иуду и Силу, они то же самое изложат вам на словах.
Мы посылаем к вам также Иуду и Силу, чтобы они на словах подтвердили то, что мы пишем.
Тож ми Юду та Силу послали, що вияснять усно те саме.
Therefore we are sending Judas and Silas to confirm by word of mouth what we are writing.
ἀπεστάλκαμεν οὐ̃ν ’Ιούδαν καὶ Σιλα̃ν καὶ αὐτοὺς διὰ λόγου ἀπαγγέλλοντας τὰ αὐτά
28
Ибо угодно Святому Духу и нам не возлагать на вас никакого бремени более, кроме сего необходимого:
Святой Дух и мы решили не обременять вас ничем другим, кроме следующих обязательных предписаний:
Святой Дух и мы решили не обременять вас ничем, кроме следующих требований:
Бо зволилось Духові Святому і нам, тягару вже ніякого не накладати на вас, окрім цього необхідного:
It seemed good to the Holy Spirit and to us not to burden you with anything beyond the following requirements:
ἔδοξεν γὰρ τω̨̃ πνεύματι τω̨̃ ἁγίω̨ καὶ ἡμι̃ν μηδὲν πλέον ἐπιτίθεσθαι ὑμι̃ν βάρος πλὴν τούτων τω̃ν ἐπάναγκες
29
воздерживаться от идоложертвенного и крови, и удавленины, и блуда, и не делать другим того, чего себе не хотите. Соблюдая сие, хорошо сделаете. Будьте здравы".
воздерживаться от употребления в пищу того, что принесено в жертву языческим богам, от крови и мяса удавленных животных, а также от разврата {и пусть не делают другим того, чего не хотят себе}. Поступайте так, и все будет хорошо. Будьте здоровы!»
воздерживайтесь от пищи, принесенной в жертву идолам, от крови, от мяса удушенных животных и от разврата. И не делайте другим того, чего себе не желаете. Если вы будете соблюдать это, то поступите правильно. Будьте здоровы!»
стримуватися від ідольських жертов та крови, і задушенини, та від блуду. Оберегаючися від того, ви зробите добре. Бувайте здорові!...
You are to abstain from food sacrificed to idols, from blood, from the meat of strangled animals and from sexual immorality. You will do well to avoid these things. Farewell.
ἀπέχεσθαι εἰδωλοθύτων καὶ αἵματος καὶ πνικτω̃ν καὶ πορνείας ἐξ ὡ̃ν διατηρου̃ντες ἑαυτοὺς εὐ̃ πράξετε ἔρρωσθε
30
Итак, отправленные пришли в Антиохию и, собрав людей, вручили письмо.
Прибыв в Антиохию, посланцы собрали всю общину и передали им письмо.
Посланные отправились и пришли в Антиохию. Там они собрали церковь и вручили письмо.
Посланці ж прийшли в Антіохію, і,зібравши народ, доручили листа.
The men were sent off and went down to Antioch, where they gathered the church together and delivered the letter.
οἱ μὲν οὐ̃ν ἀπολυθέντες κατη̃λθον εἰς ’Αντιόχειαν καὶ συναγαγόντες τò πλη̃θος ἐπέδωκαν τὴν ἐπιστολήν
31
Они же, прочитав, возрадовались о сем наставлении.
Прочитав его, все очень обрадовались словам ободрения.
Люди читали его и радовались ободряющей вести.
А перечитавши, раділи з потішення того.
The people read it and were glad for its encouraging message.
ἀναγνόντες δὲ ἐχάρησαν ἐπὶ τη̨̃ παρακλήσει
32
Иуда и Сила, будучи также пророками, обильным словом преподали наставление братиям и утвердили их.
Иуда и Сила сами были пророками и своими речами очень поддержали и укрепили братьев.
Иуда и Сила, которые сами были пророками, своими словами ободряли и воодушевляли братьев.
А Юда та Сила, самі бувши пророками, частим словом підбадьорували та зміцняли братів.
Judas and Silas, who themselves were prophets, said much to encourage and strengthen the brothers.
’Ιούδας τε καὶ Σιλα̃ς καὶ αὐτοὶ προφη̃ται ὄντες διὰ λόγου πολλου̃ παρεκάλεσαν τοὺς ἀδελφοὺς καὶ ἐπεστήριξαν
33
Пробыв там {некоторое} время, они с миром отпущены были братиями к Апостолам.
Они пробыли некоторое время в Антиохии, а затем распрощались, пожелав друг другу мира, и вернулись к тем, кто их послал.
Они провели там некоторое время, и братья с миром отпустили их к тем, кто их послал.
А як перебули вони там якийсь час, то брати їх відпустили з миром до тих, хто їх вислав.
After spending some time there, they were sent off by the brothers with the blessing of peace to return to those who had sent them.
ποιήσαντες δὲ χρόνον ἀπελύθησαν μετ’ εἰρήνης ἀπò τω̃ν ἀδελφω̃ν πρòς τοὺς ἀποστείλαντας αὐτούς
34
Но Силе рассудилось остаться там. (А Иуда возвратился в Иерусалим.)
{Но Сила решил остаться с ними, ушел один Иуда.}
Сила, однако же, решил остаться, а Иуда вернулся в Иерусалим.
Але Сила схотів лишитися там, а Юда вернувся до Єрусалиму.
But Silas decided to remain there.
35
Павел же и Варнава жили в Антиохии, уча и благовествуя, вместе с другими многими, слово Господне.
А Павел и Варнава остались в Антиохии; они и многие другие братья наставляли народ и возвещали Радостную Весть от Господа.
Павел и Варнава остались в Антиохии, где они с многими другими братьями учили и возвещали слово Господа.
А Павло з Варнавою в Антіохії жили, навчаючи та благовістячи разом із іншими багатьома Слово Господнє.
But Paul and Barnabas remained in Antioch, where they and many others taught and preached the word of the Lord.
Παυ̃λος δὲ καὶ Βαρναβα̃ς διέτριβον ἐν ’Αντιοχεία̨ διδάσκοντες καὶ εὐαγγελιζόμενοι μετὰ καὶ ἑτέρων πολλω̃ν τòν λόγον του̃ κυρίου
36
По некотором времени Павел сказал Варнаве: пойдем опять, посетим братьев наших по всем городам, в которых мы проповедали слово Господне, как они живут.
Спустя некоторое время Павел сказал Варнаве: «Давай вернемся и навестим братьев во всех тех городах, где мы возвестили Слово Господа, узнаем, как у них идут дела».
Спустя некоторое время Павел предложил Варнаве: — Давай посетим братьев во всех городах, где мы возвещали слово Господне, и посмотрим, как у них идут дела.
А по декількох днях промовив Павло до Варнави: Ходімо знов, і відвідаймо наших братів у кожному місті, де ми провіщали Слово Господнє, як вони пробувають.
Some time later Paul said to Barnabas, "Let us go back and visit the brothers in all the towns where we preached the word of the Lord and see how they are doing."
μετὰ δέ τινας ἡμέρας εἰ̃πεν πρòς Βαρναβα̃ν Παυ̃λος ἐπιστρέψαντες δὴ ἐπισκεψώμεθα τοὺς ἀδελφοὺς κατὰ πόλιν πα̃σαν ἐν αἱ̃ς κατηγγείλαμεν τòν λόγον του̃ κυρίου πω̃ς ἔχουσιν
37
Варнава хотел взять с собою Иоанна, называемого Марком.
Варнава хотел взять с собой и Иоанна Марка.
Варнава хотел взять с собой Иоанна, которого еще называли Марком,
А Варнава хотів був узяти з собою Івана, що званий був Марком.
Barnabas wanted to take John, also called Mark, with them,
Βαρναβα̃ς δὲ ἐβούλετο συμπαραλαβει̃ν καὶ τòν ’Ιωάννην τòν καλούμενον Μα̃ρκον
38
Но Павел полагал не брать отставшего от них в Памфилии и не шедшего с ними на дело, на которое они были посланы.
Но Павел не соглашался брать человека, который бросил их в Памфилии и отказался участвовать в их трудах.
но Павел не хотел брать с собой того, кто оставил их в Памфилии и не помог исполнить порученную им работу.
Та Павло вважав за потрібне не брати з собою того, хто від них відлучився з Памфілії, та з ними на працю не йшов.
but Paul did not think it wise to take him, because he had deserted them in Pamphylia and had not continued with them in the work.
Παυ̃λος δὲ ἠξίου τòν ἀποστάντα ἀπ’ αὐτω̃ν ἀπò Παμφυλίας καὶ μὴ συνελθόντα αὐτοι̃ς εἰς τò ἔργον μὴ συμπαραλαμβάνειν του̃τον
39
Отсюда произошло огорчение, так что они разлучились друг с другом; и Варнава, взяв Марка, отплыл в Кипр;
Вспыхнула ссора, и они расстались. Варнава взял с собой Марка, и они отплыли на Кипр,
Разногласие по этому вопросу было столь острым, что они расстались. Варнава взял Марка и отплыл на Кипр,
І повстала незгода, і розлучились вони між собою. Тож Варнава взяв Марка, і поплинув до Кіпру.
They had such a sharp disagreement that they parted company. Barnabas took Mark and sailed for Cyprus,
ἐγένετο δὲ παροξυσμòς ὥστε ἀποχωρισθη̃ναι αὐτοὺς ἀπ’ ἀλλήλων τόν τε Βαρναβα̃ν παραλαβόντα τòν Μα̃ρκον ἐκπλευ̃σαι εἰς Κύπρον
40
а Павел, избрав себе Силу, отправился, быв поручен братиями благодати Божией,
а Павел избрал себе в спутники Силу. Братья поручили его милости Господа.
а Павел выбрал Силу и, будучи вверен братьями благодати Господа, отправился в путь.
А Павло вибрав Силу й пішов, Божій благодаті братами доручений.
but Paul chose Silas and left, commended by the brothers to the grace of the Lord.
Παυ̃λος δὲ ἐπιλεξάμενος Σιλα̃ν ἐξη̃λθεν παραδοθεὶς τη̨̃ χάριτι του̃ κυρίου ὑπò τω̃ν ἀδελφω̃ν
41
и проходил Сирию и Киликию, утверждая церкви.
И он отправился в путь по городам Сирии и Киликии, укрепляя церкви.
Павел проходил через Сирию и Киликию, утверждая церкви.
І проходив він Сирію та Кілікію, Церкви зміцнюючи.
He went through Syria and Cilicia, strengthening the churches.
διήρχετο δὲ τὴν Συρίαν καὶ τὴν Κιλικίαν ἐπιστηρίζων τὰς ἐκκλησίας