1
При наступлении дня Пятидесятницы все они были единодушно вместе.
Когда наступил день Пятидесятницы, они все собрались вместе.
Наступил день Пятидесятницы, и все они были вместе.
Коли ж почався день П"ятдесятниці, всі вони однодушно знаходилися вкупі.
And when the day of Pentecost was fully come, they were all with one accord in one place.
καὶ ἐν τω̨̃ συμπληρου̃σθαι τὴν ἡμέραν τη̃ς πεντηκοστη̃ς ἠ̃σαν πάντες ὁμου̃ ἐπὶ τò αὐτό
2
И внезапно сделался шум с неба, как бы от несущегося сильного ветра, и наполнил весь дом, где они находились.
И вдруг с неба раздался шум, как от порыва ураганного ветра. Шум заполнил весь дом, в котором они находились.
Вдруг с небес послышался звук, напоминающий шум ураганного ветра, который заполнил весь дом, где они сидели.
І нагло зчинився шум із неба, ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де сиділи вони.
And suddenly there came a sound from heaven as of a rushing mighty wind, and it filled all the house where they were sitting.
καὶ ἐγένετο ἄφνω ἐκ του̃ οὐρανου̃ ἠ̃χος ὥσπερ φερομένης πνοη̃ς βιαίας καὶ ἐπλήρωσεν ὅλον τòν οἰ̃κον οὑ̃ ἠ̃σαν καθήμενοι
3
И явились им разделяющиеся языки, как бы огненные, и почили по одному на каждом из них.
Они увидели нечто напоминающее языки пламени; эти языки, разделившись, сошли на каждого из них.
Ученики увидели нечто похожее на огненные языки, которые разделились и остановились по одному на каждом из них.
І з"явилися їм язики поділені, немов би огненні, та й на кожному з них по одному осів.
And there appeared unto them cloven tongues like as of fire, and it sat upon each of them.
καὶ ὤφθησαν αὐτοι̃ς διαμεριζόμεναι γλω̃σσαι ὡσεὶ πυρός καὶ ἐκάθισεν ἐφ’ ἕνα ἕκαστον αὐτω̃ν
4
И исполнились все Духа Святаго, и начали говорить на иных языках, как Дух давал им провещевать.
Все исполнились Святого Духа и заговорили на разных языках — так, как им было дано Духом.
Все они исполнились Святым Духом и начали говорить на разных языках: эту способность давал им Дух.
Усі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав.
And they were all filled with the Holy Ghost, and began to speak with other tongues, as the Spirit gave them utterance.
καὶ ἐπλήσθησαν πάντες πνεύματος ἁγίου καὶ ἤρξαντο λαλει̃ν ἑτέραις γλώσσαις καθὼς τò πνευ̃μα ἐδίδου ἀποφθέγγεσθαι αὐτοι̃ς
5
В Иерусалиме же находились Иудеи, люди набожные, из всякого народа под небом.
В то время в Иерусалиме находились благочестивые иудеи со всех концов света, из самых разных народов,
В Иерусалиме в это время находились благочестивые иудеи из разных стран под небом.
Перебували ж в Єрусалимі юдеї, люди побожні, від усякого народу під небом.
And there were dwelling at Jerusalem Jews, devout men, out of every nation under heaven.
ἠ̃σαν δὲ εἰς ’Ιερουσαλὴμ κατοικου̃ντες ’Ιουδαι̃οι ἄνδρες εὐλαβει̃ς ἀπò παντòς ἔθνους τω̃ν ὑπò τòν οὐρανόν
6
Когда сделался этот шум, собрался народ, и пришел в смятение, ибо каждый слышал их говорящих его наречием.
и на шум этот собралась большая толпа. Все они изумлялись, слыша, что те говорят на языках их стран.
На шум собралось много народа; люди недоумевали, потому что каждый из них слышал, как те говорили на его родном языке.
А коли оцей гомін зчинився, зібралася безліч народу, та й диву далися, бо кожен із них тут почув, що вони розмовляли їхньою власною мовою!...
Now when this was noised abroad, the multitude came together, and were confounded, because that every man heard them speak in his own language.
γενομένης δὲ τη̃ς φωνη̃ς ταύτης συνη̃λθεν τò πλη̃θος καὶ συνεχύθη ὅτι ἤκουον εἱ̃ς ἕκαστος τη̨̃ ἰδία̨ διαλέκτω̨ λαλούντων αὐτω̃ν
7
И все изумлялись и дивились, говоря между собою: сии говорящие не все ли Галилеяне?
«Ведь все эти люди, которые говорят сейчас, галилеяне. Разве не так? — удивлялись они. —
Изумляясь и дивясь, они спрашивали: — Разве все эти люди не галилеяне?
Усі ж побентежилися та дивувалися, та й казали один до одного: Хіба ж не галілеяни всі ці, що говорять?
And they were all amazed and marvelled, saying one to another, Behold, are not all these which speak Galilaeans?
ἐξίσταντο δὲ καὶ ἐθαύμαζον λέγοντες οὐχ ἰδοὺ ἅπαντες οὑ̃τοί εἰσιν οἱ λαλου̃ντες Γαλιλαι̃οι
8
Как же мы слышим каждый собственное наречие, в котором родились.
А почему же мы слышим, что каждый говорит на языке той страны, откуда мы родом? А среди нас есть и
Как же это каждый из нас слышит их говорящими на нашем родном языке?
Як же кожен із нас чує свою власну мову, що ми в ній народились?
And how hear we every man in our own tongue, wherein we were born?
καὶ πω̃ς ἡμει̃ς ἀκούομεν ἕκαστος τη̨̃ ἰδία̨ διαλέκτω̨ ἡμω̃ν ἐν ἡ̨̃ ἐγεννήθημεν
9
Парфяне, и Мидяне, и Еламиты, и жители Месопотамии, Иудеи и Каппадокии, Понта и Асии,
парфя́не, и миди́йцы, и эламиты, и жители Месопотамии, Иудеи и Каппадоки́и, По́нта и Азии,
Среди нас есть парфяне, мидяне, еламиты, жители Месопотамии, Иудеи и Каппадокии, Понта и провинции Азия,
Парфяни та мідяни та еламіти, також мешканці Месопотамії, Юдеї та Каппадокії, Понту та Азії,
Parthians, and Medes, and Elamites, and the dwellers in Mesopotamia, and in Judaea, and Cappadocia, in Pontus, and Asia,
Πάρθοι καὶ Μη̃δοι καὶ ’Ελαμι̃ται καὶ οἱ κατοικου̃ντες τὴν Μεσοποταμίαν ’Ιουδαίαν τε καὶ Καππαδοκίαν Πόντον καὶ τὴν ’Ασίαν
10
Фригии и Памфилии, Египта и частей Ливии, прилежащих к Киринее, и пришедшие из Рима, Иудеи и прозелиты,
Фри́гии и Памфи́лии, Египта и окрестностей Кире́ны в Ливии, и Рима,
Фригии и Памфилии, Египта, окрестностей Ливии, прилегающих к Кирене, жители Рима,
і Фрі?ії та Памфілії, Єгипту й лівійських земель край Кірени, і захожі римляни,
Phrygia, and Pamphylia, in Egypt, and in the parts of Libya about Cyrene, and strangers of Rome, Jews and proselytes,
φρυγίαν τε καὶ Παμφυλίαν Αἴγυπτον καὶ τὰ μέρη τη̃ς Λιβύης τη̃ς κατὰ Κυρήνην καὶ οἱ ἐπιδημου̃ντες ’Ρωμαι̃οι
11
критяне и аравитяне, слышим их нашими языками говорящих о великих {делах} Божиих?
как иудеи, так и обращенные язычники, и критя́не, и арабы… И все мы слышим, как они говорят о великих деяниях Бога на наших языках!»
иудеи и обращенные в иудаизм, критяне и арабы, и все мы слышим, как они говорят о великих делах Божьих на наших языках!
юдеї й нововірці, крітяни й араби, усі чуємо ми, що говорять вони про великі діла Божі мовами нашими!
Cretes and Arabians, we do hear them speak in our tongues the wonderful works of God.
’Ιουδαι̃οί τε καὶ προσήλυτοι Κρη̃τες καὶ ’Άραβες ἀκούομεν λαλούντων αὐτω̃ν ται̃ς ἡμετέραις γλώσσαις τὰ μεγαλει̃α του̃ θεου̃
12
И изумлялись все и, недоумевая, говорили друг другу: что это значит?
Все поражались и в недоумении спрашивали друг друга: «Что бы это значило?»
Удивленные и растерянные, они спрашивали друг друга: — Что бы это могло значить?
І всі не виходили з дива, і безрадні були, і говорили один до одного: Що ж то статися має?
And they were all amazed, and were in doubt, saying one to another, What meaneth this?
ἐξίσταντο δὲ πάντες καὶ διηπόρουν ἄλλος πρòς ἄλλον λέγοντες τί θέλει του̃το εἰ̃ναι
13
А иные, насмехаясь, говорили: они напились сладкого вина.
А другие издевались: «Эти люди напились молодого вина!»
Некоторые же посмеивались: — Они напились молодого вина!
А інші казали глузуючи: Вони повпивались вином молодим!
Others mocking said, These men are full of new wine.
ἕτεροι δὲ διαχλευάζοντες ἔλεγον ὅτι γλεύκους μεμεστωμένοι εἰσίν
14
Петр же, став с одиннадцатью, возвысил голос свой и возгласил им: мужи Иудейские, и все живущие в Иерусалиме! сие да будет вам известно, и внимайте словам моим:
Тогда встал Петр с остальными одиннадцатью и громким голосом обратился к ним: «Соплеменники и все жители Иерусалима! Прислушайтесь к моим словам!
Петр, поднявшись вместе с другими одиннадцатью и обращаясь к народу, громко сказал: — Иудеи и все жители Иерусалима! Чтобы вам стало понятно, выслушайте внимательно, что я скажу.
Ставши ж Петро із Одинадцятьма, свій голос підніс та й промовив до них: Мужі юдейські та мешканці Єрусалиму! Нехай вам оце стане відоме, і послухайте слів моїх!
But Peter, standing up with the eleven, lifted up his voice, and said unto them, Ye men of Judaea, and all ye that dwell at Jerusalem, be this known unto you, and hearken to my words:
σταθεὶς δὲ ὁ Πέτρος σὺν τοι̃ς ἕνδεκα ἐπη̃ρεν τὴν φωνὴν αὐτου̃ καὶ ἀπεφθέγξατο αὐτοι̃ς ἄνδρες ’Ιουδαι̃οι καὶ οἱ κατοικου̃ντες ’Ιερουσαλὴμ πάντες του̃το ὑμι̃ν γνωστòν ἔστω καὶ ἐνωτίσασθε τὰ ῥήματά μου
15
они не пьяны, как вы думаете, ибо теперь третий час дня;
Знайте, напрасно вы думаете, что они пьяны. Еще только девять часов утра!
Люди эти не пьяны, как вы думаете: сейчас ведь всего третий час дня.
Бо не п"яні вони, як ви думаєте, бо третя година дня,
For these are not drunken, as ye suppose, seeing it is but the third hour of the day.
οὐ γὰρ ὡς ὑμει̃ς ὑπολαμβάνετε οὑ̃τοι μεθύουσιν ἔστιν γὰρ ὥρα τρίτη τη̃ς ἡμέρας
16
но это есть предреченное пророком Иоилем:
А то, что здесь происходит, предсказано через пророка Иои́ля: "Вот что будет в последние дни, говорит Бог:
Но это исполняются слова пророка Иоиля:
а це те, що пророк Йоіл передрік:
But this is that which was spoken by the prophet Joel;
ἀλλὰ του̃τό ἐστιν τò εἰρημένον διὰ του̃ προφήτου ’Ιωήλ
17
И будет в последние дни, говорит Бог, излию от Духа Моего на всякую плоть, и будут пророчествовать сыны ваши и дочери ваши; и юноши ваши будут видеть видения, и старцы ваши сновидениями вразумляемы будут.
изолью Мой Дух на всех живущих, и будут пророчествовать сыновья и дочери ваши, юноши ваши будут видеть видения, а старцам будут сниться вещие сны.
«В последние дни, — говорит Бог, – Я изолью Духа Моего на всех людей. Ваши сыновья и дочери будут пророчествовать, ваши юноши будут видеть видения, и вашим старцам будут сниться пророческие сны.
І буде останніми днями, говорить Господь: Я виллю від Духа Свого на всяке тіло, і будуть пророкувати сини ваші та ваші доньки, юнаки ж ваші бачити будуть видіння, а старим вашим сни будуть снитися.
And it shall come to pass in the last days, saith God, I will pour out of my Spirit upon all flesh: and your sons and your daughters shall prophesy, and your young men shall see visions, and your old men shall dream dreams:
καὶ ἔσται ἐν ται̃ς ἐσχάταις ἡμέραις λέγει ὁ θεός ἐκχεω̃ ἀπò του̃ πνεύματός μου ἐπὶ πα̃σαν σάρκα καὶ προφητεύσουσιν οἱ υἱοὶ ὑμω̃ν καὶ αἱ θυγατέρες ὑμω̃ν καὶ οἱ νεανίσκοι ὑμω̃ν ὁράσεις ὄψονται καὶ οἱ πρεσβύτεροι ὑμω̃ν ἐνυπνίοις ἐνυπνιασθήσονται
18
И на рабов Моих и на рабынь Моих в те дни излию от Духа Моего, и будут пророчествовать.
Да, на всех рабов Моих и рабынь изолью в те дни Мой Дух и будут пророчествовать.
Даже на слуг и на служанок Моих Я изолью в те дни Моего Духа, и они будут пророчествовать.
І на рабів Моїх і на рабинь Моїх за тих днів Я також виллю від Духа Свого, і пророкувати вони будуть!
And on my servants and on my handmaidens I will pour out in those days of my Spirit; and they shall prophesy:
καί γε ἐπὶ τοὺς δούλους μου καὶ ἐπὶ τὰς δούλας μου ἐν ται̃ς ἡμέραις ἐκείναις ἐκχεω̃ ἀπò του̃ πνεύματός μου καὶ προφητεύσουσιν
19
И покажу чудеса на небе вверху и знамения на земле внизу, кровь и огонь и курение дыма.
Явлю знамения в выси, на небе, и дивные знаки внизу, на земле: кровь, огонь и столбы дыма.
Я покажу чудеса в вышине небес и знамения внизу на земле: кровь, огонь и клубы дыма.
І дам чуда на небі вгорі, а внизу на землі ці знамена: кров, і огонь, і куряву диму.
And I will shew wonders in heaven above, and signs in the earth beneath; blood, and fire, and vapour of smoke:
καὶ δώσω τέρατα ἐν τω̨̃ οὐρανω̨̃ ἄνω καὶ σημει̃α ἐπὶ τη̃ς γη̃ς κάτω αἱ̃μα καὶ πυ̃ρ καὶ ἀτμίδα καπνου̃
20
Солнце превратится во тьму, и луна - в кровь, прежде нежели наступит день Господень, великий и славный.
Солнце во тьму обратится и луна станет как кровь перед тем, как настанет великий и славный День Господа.
Солнце превратится во тьму а луна — в кровь, перед тем, как наступит великий и славный день Господа.
Переміниться сонце на темряву, а місяць на кров, перше ніж день Господній настане, великий та славний!
The sun shall be turned into darkness, and the moon into blood, before that great and notable day of the Lord come:
ὁ ἥλιος μεταστραφήσεται εἰς σκότος καὶ ἡ σελήνη εἰς αἱ̃μα πρὶν ἐλθει̃ν ἡμέραν κυρίου τὴν μεγάλην καὶ ἐπιφανη̃
21
И будет: всякий, кто призовет имя Господне, спасется.
И всякий, кто призовет Имя Господа, будет спасен".
И каждый, кто призовет Имя Господа, будет спасен».
І станеться, що кожен, хто покличе Господнє Ім"я, той спасеться.
And it shall come to pass, that whosoever shall call on the name of the Lord shall be saved.
καὶ ἔσται πα̃ς ὃς ἂν ἐπικαλέσηται τò ὄνομα κυρίου σωθήσεται
22
Мужи Израильские! выслушайте слова сии: Иисуса Назорея, Мужа, засвидетельствованного вам от Бога силами и чудесами и знамениями, которые Бог сотворил через Него среди вас, как и сами знаете,
Израильтяне! Выслушайте мои слова! Иисус Назаря́нин — это человек, о котором вам свидетельствовал Бог великими делами, чудесами и знаками, совершивший их через Него! Вы сами это знаете, потому что все происходило у вас на глазах.
Израильтяне, выслушайте, что я вам скажу об Иисусе из Назарета: Бог удостоверил вас в том, что послал Иисуса, могущественными делами, чудесами и знамениями, которые, как вы сами знаете, Бог совершал через Него у вас на глазах.
Мужі ізраїльські, послухайте ви оцих слів: Ісуса Назарянина, Мужа, що Його Бог прославив вам силою, і чудами, і тими знаменами, що Бог через Нього вчинив серед вас, як самі ви те знаєте,
Ye men of Israel, hear these words; Jesus of Nazareth, a man approved of God among you by miracles and wonders and signs, which God did by him in the midst of you, as ye yourselves also know:
ἄνδρες ’Ισραηλι̃ται ἀκούσατε τοὺς λόγους τούτους ’Ιησου̃ν τòν Ναζωραι̃ον ἄνδρα ἀποδεδειγμένον ἀπò του̃ θεου̃ εἰς ὑμα̃ς δυνάμεσι καὶ τέρασι καὶ σημείοις οἱ̃ς ἐποίησεν δι’ αὐτου̃ ὁ θεòς ἐν μέσω̨ ὑμω̃ν καθὼς αὐτοὶ οἴδατε
23
Сего, по определенному совету и предведению Божию преданного, вы взяли и, пригвоздив руками беззаконных, убили;
Его, отданного в вашу власть по замыслу и предначертаниям Божьим, вы руками язычников пригвоздили к кресту и убили,
Его, преданного по замыслу и предведению Бога, вы, пригвоздив руками беззаконников, убили.
Того, що був виданий певною волею та передбаченням Божим, ви руками беззаконників розп"яли та забили.
Him, being delivered by the determinate counsel and foreknowledge of God, ye have taken, and by wicked hands have crucified and slain:
του̃τον τη̨̃ ὡρισμένη̨ βουλη̨̃ καὶ προγνώσει του̃ θεου̃ ἔκδοτον διὰ χειρòς ἀνόμων προσπήξαντες ἀνείλατε
24
но Бог воскресил Его, расторгнув узы смерти, потому что ей невозможно было удержать Его.
но Бог воскресил Его и разорвал узы смерти, потому что ей не под силу было Его удержать.
Но Бог воскресил Его, освободив из плена смерти, и смерть была не в силах Его удержать.
Та Бог воскресив Його, пута смерти усунувши, вона бо тримати Його не могла.
Whom God hath raised up, having loosed the pains of death: because it was not possible that he should be holden of it.
ὃν ὁ θεòς ἀνέστησεν λύσας τὰς ὠδι̃νας του̃ θανάτου καθότι οὐκ ἠ̃ν δυνατòν κρατει̃σθαι αὐτòν ὑπ’ αὐτου̃
25
Ибо Давид говорит о Нем: видел я пред собою Господа всегда, ибо Он одесную меня, дабы я не поколебался.
Вот что говорит о Нем Давид: "Всегда вижу я Господа пред собою: Он по правую руку мою, чтобы я ничего не страшился.
Давид говорит о Нем: «Всегда Я видел Господа перед Собой: Он по правую руку от Меня – Я не поколеблюсь.
Бо каже про Нього Давид: Мав я Господа завсіди перед очима своїми, бо Він по правиці моїй, щоб я не захитався.
For David speaketh concerning him, I foresaw the Lord always before my face, for he is on my right hand, that I should not be moved:
Δαυὶδ γὰρ λέγει εἰς αὐτόν προορώμην τòν κύριον ἐνώπιόν μου διὰ παντός ὅτι ἐκ δεξιω̃ν μού ἐστιν ἵνα μὴ σαλευθω̃
26
Оттого возрадовалось сердце мое и возвеселился язык мой; даже и плоть моя упокоится в уповании,
И потому мое сердце исполнено радости, и уста полны ликования. Пусть я смертен, меня укрепляет надежда,
Поэтому веселится сердце Мое, и радуется язык, и тело Мое будет жить надеждой.
Тому серце моє звеселилось, і зрадів мій язик, і тіло моє відпочине в надії.
Therefore did my heart rejoice, and my tongue was glad; moreover also my flesh shall rest in hope:
διὰ του̃το ηὐφράνθη ἡ καρδία μου καὶ ἠγαλλιάσατο ἡ γλω̃σσά μου ἔτι δὲ καὶ ἡ σάρξ μου κατασκηνώσει ἐπ’ ἐλπίδι
27
ибо Ты не оставишь души моей в аде и не дашь святому Твоему увидеть тления.
что Ты не оставишь меня в царстве мертвых и не дашь праведнику Твоему видеть мир тлена.
Ведь Ты не оставишь Мою душу в мире мертвых и не дашь Твоему Святому увидеть тление.
Бо не позоставиш Ти в аду моєї душі, і не даси Ти Своєму Святому побачити тління!
Because thou wilt not leave my soul in hell, neither wilt thou suffer thine Holy One to see corruption.
ὅτι οὐκ ἐγκαταλείψεις τὴν ψυχήν μου εἰς ἅ̨δην οὐδὲ δώσεις τòν ὅσιόν σου ἰδει̃ν διαφθοράν
28
Ты дал мне познать путь жизни, Ты исполнишь меня радостью пред лицем Твоим.
Ты указал мне пути, ведущие к жизни, Ты исполнишь меня ликованием, когда я увижу лицо Твое".
Ты показал Мне пути жизни, исполнишь меня радостью пред лицом Твоим».
Ти дороги життя об"явив мені, Ти мене переповниш утіхою перед обличчям Своїм!
Thou hast made known to me the ways of life; thou shalt make me full of joy with thy countenance.
ἐγνώρισάς μοι ὁδοὺς ζωη̃ς πληρώσεις με εὐφροσύνης μετὰ του̃ προσώπου σου
29
Мужи братия! да будет позволено с дерзновением сказать вам о праотце Давиде, что он и умер и погребен, и гроб его у нас до сего дня.
Братья! Позвольте, я скажу вам прямо: наш отец Давид умер, был похоронен, и гробница его сохранилась до наших дней.
Братья, разрешите мне сказать вам прямо, что праотец Давид умер и был похоронен. Его могила сохранилась у нас до сегодняшнего дня.
Мужі-браття! Нехай буде вільно мені сміло сказати вам про патріярха Давида, що помер і похований, і знаходиться гріб його в нас аж до цього дня.
Men and brethren, let me freely speak unto you of the patriarch David, that he is both dead and buried, and his sepulchre is with us unto this day.
ἄνδρες ἀδελφοί ἐξòν εἰπει̃ν μετὰ παρρησίας πρòς ὑμα̃ς περὶ του̃ πατριάρχου Δαυίδ ὅτι καὶ ἐτελεύτησεν καὶ ἐτάφη καὶ τò μνη̃μα αὐτου̃ ἔστιν ἐν ἡμι̃ν ἄχρι τη̃ς ἡμέρας ταύτης
30
Будучи же пророком и зная, что Бог с клятвою обещал ему от плода чресл его воздвигнуть Христа во плоти и посадить на престоле его,
Но он был пророком и знал: Бог клятвою клялся, что на престоле Давида воссядет его потомок.
Он был пророком, и зная о том, что Бог обещал ему с клятвой возвести на его престол одного из его потомков,
А бувши ж пророком, та відаючи, що Бог клятвою клявся йому посадити на престолі його від плоду його стегон,
Therefore being a prophet, and knowing that God had sworn with an oath to him, that of the fruit of his loins, according to the flesh, he would raise up Christ to sit on his throne;
προφήτης οὐ̃ν ὑπάρχων καὶ εἰδὼς ὅτι ὅρκω̨ ὤμοσεν αὐτω̨̃ ὁ θεòς ἐκ καρπου̃ τη̃ς ὀσφύος αὐτου̃ καθίσαι ἐπὶ τòν θρόνον αὐτου̃
31
Он прежде сказал о воскресении Христа, что не оставлена душа Его в аде, и плоть Его не видела тления.
Давид видел будущее, и эти его слова относятся к воскресению Иисуса: "Бог не оставил Его в царстве мертвых, и тело Его не истлело в могиле".
он, видя будущее, говорил о воскресении Христа, что Он не был оставлен в мире мертвых и Его тело не увидело тления.
у передбаченні він говорив про Христове воскресення, що не буде зоставлений в аду, ані тіло Його не зазнає зотління.
He seeing this before spake of the resurrection of Christ, that his soul was not left in hell, neither his flesh did see corruption.
προϊδὼν ἐλάλησεν περὶ τη̃ς ἀναστάσεως του̃ Χριστου̃ ὅτι οὔτε ἐγκατελείφθη εἰς ἅ̨δην οὔτε ἡ σὰρξ αὐτου̃ εἰ̃δεν διαφθοράν
32
Сего Иисуса Бог воскресил, чему все мы свидетели.
Это Его, Иисуса, воскресил Бог, чему мы все свидетели.
И вот, Бог воскресил Иисуса, и мы все этому свидетели!
Бог Ісуса Цього воскресив, чого свідки всі ми!
This Jesus hath God raised up, whereof we all are witnesses.
του̃τον τòν ’Ιησου̃ν ἀνέστησεν ὁ θεός οὑ̃ πάντες ἡμει̃ς ἐσμεν μάρτυρες
33
Итак Он, быв вознесен десницею Божиею и приняв от Отца обетование Святаго Духа, излил то, что вы ныне видите и слышите.
Он, вознесенный по правую руку Бога и получивший от Отца обещанный дар — Его Святого Духа, излил его на нас. И это вы сейчас видите и слышите.
Он был вознесен и посажен по правую руку от Бога и, получив от Отца обещанного Святого Духа, совершил то, что вы сейчас видите и слышите.
А отож, як правицею Божою був Він вознесений, і обітницю Духа Святого прийняв від Отця, то й злив Він оте, що ви бачите й чуєте.
Therefore being by the right hand of God exalted, and having received of the Father the promise of the Holy Ghost, he hath shed forth this, which ye now see and hear.
τη̨̃ δεξια̨̃ οὐ̃ν του̃ θεου̃ ὑψωθεὶς τήν τε ἐπαγγελίαν του̃ πνεύματος του̃ ἁγίου λαβὼν παρὰ του̃ πατρòς ἐξέχεεν του̃το ὃ ὑμει̃ς καὶ βλέπετε καὶ ἀκούετε
34
Ибо Давид не восшел на небеса; но сам говорит: сказал Господь Господу моему: седи одесную Меня,
Сам Давид не восходил на небеса, но он говорит: "Сказал Господь моему Господину: ,Восседай по правую руку Мою,
Ведь Давид не поднимался на небеса, но он сказал: «Господь сказал моему Господу: Сядь по правую руку от Меня,
Не зійшов бо на небо Давид, але сам він говорить: Промовив Господь Господеві моєму: Сядь праворуч Мене,
For David is not ascended into the heavens: but he saith himself, The LORD said unto my Lord, Sit thou on my right hand,
οὐ γὰρ Δαυὶδ ἀνέβη εἰς τοὺς οὐρανούς λέγει δὲ αὐτός εἰ̃πεν ὁ κύριος τω̨̃ κυρίω̨ μου κάθου ἐκ δεξιω̃ν μου
35
доколе положу врагов Твоих в подножие ног Твоих.
пока не повергну Твоих врагов под стопы Твоих ног" ".
пока Я не повергну врагов Твоих к ногам Твоим».
доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!
Until I make thy foes thy footstool.
ἕως ἂν θω̃ τοὺς ἐχθρούς σου ὑποπόδιον τω̃ν ποδω̃ν σου
36
Итак твердо знай, весь дом Израилев, что Бог соделал Господом и Христом Сего Иисуса, Которого вы распяли.
Так знай же твердо, весь народ Израиля: и Господом, и Помазанником сделал Бог Иисуса — того самого Иисуса, которого вы распяли!»
Поэтому пусть весь дом Израиля будет уверен в том, что Этого Иисуса, Которого вы распяли, Бог сделал и Господом, и Христом!
Ото ж, нехай ввесь Ізраїлів дім твердо знає, що і Господом, і Христом учинив Бог Його, Того Ісуса, що Його розп"яли ви!
Therefore let all the house of Israel know assuredly, that God hath made that same Jesus, whom ye have crucified, both Lord and Christ.
ἀσφαλω̃ς οὐ̃ν γινωσκέτω πα̃ς οἰ̃κος ’Ισραὴλ ὅτι καὶ κύριον αὐτòν καὶ Χριστòν ἐποίησεν ὁ θεός του̃τον τòν ’Ιησου̃ν ὃν ὑμει̃ς ἐσταυρώσατε
37
Услышав это, они умилились сердцем и сказали Петру и прочим Апостолам: что нам делать, мужи братия?
Когда люди услышали это, они были поражены до глубины сердца, и они стали спрашивать Петра и остальных апостолов: «Что же нам делать, братья?»
Когда люди услышали это, их сердца стали терзаться муками совести. Они спрашивали Петра и других апостолов: — Братья, что нам делать?
Як почули ж оце, вони серцем розжалобились, та й сказали Петрові та іншим апостолам: Що ж ми маємо робити, мужі-браття?
Now when they heard this, they were pricked in their heart, and said unto Peter and to the rest of the apostles, Men and brethren, what shall we do?
ἀκούσαντες δὲ κατενύγησαν τὴν καρδίαν εἰ̃πόν τε πρòς τòν Πέτρον καὶ τοὺς λοιποὺς ἀποστόλους τί ποιήσωμεν ἄνδρες ἀδελφοί
38
Петр же сказал им: покайтесь, и да крестится каждый из вас во имя Иисуса Христа для прощения грехов; и получите дар Святаго Духа.
«Покайтесь! — ответил Петр. — И пусть каждый примет крещение во Имя Иисуса Христа, чтобы Бог простил вам грехи. Тогда вы получите от Бога дар — Его Святого Духа.
Петр отвечал: — Покайтесь, и пусть каждый из вас будет крещен во Имя Иисуса Христа для прощения ваших грехов, и вы получите в дар Святого Духа.
А Петро до них каже: Покайтеся, і нехай же охриститься кожен із вас у Ім"я Ісуса Христа на відпущення ваших гріхів, і дара Духа Святого ви приймете!
Then Peter said unto them, Repent, and be baptized every one of you in the name of Jesus Christ for the remission of sins, and ye shall receive the gift of the Holy Ghost.
Πέτρος δὲ πρòς αὐτούς μετανοήσατε φησίν καὶ βαπτισθήτω ἕκαστος ὑμω̃ν ἐπὶ τω̨̃ ὀνόματι ’Ιησου̃ Χριστου̃ εἰς ἄφεσιν τω̃ν ἁμαρτιω̃ν ὑμω̃ν καὶ λήμψεσθε τὴν δωρεὰν του̃ ἁγίου πνεύματος
39
Ибо вам принадлежит обетование и детям вашим и всем дальним, кого ни призовет Господь Бог наш.
Ведь он был обещан вам, и детям вашим, и тем, кто вдали, — всем, кого призывает Господь, наш Бог».
Ведь это обещание относится к вам, вашим детям и к тем, кто вдали: ко всем, кто будет призван Господом, нашим Богом.
Бо для вас ця обітниця, і для ваших дітей, і для всіх, що далеко знаходяться, кого б тільки покликав Господь, Бог наш.
For the promise is unto you, and to your children, and to all that are afar off, even as many as the Lord our God shall call.
ὑμι̃ν γάρ ἐστιν ἡ ἐπαγγελία καὶ τοι̃ς τέκνοις ὑμω̃ν καὶ πα̃σιν τοι̃ς εἰς μακρὰν ὅσους ἂν προσκαλέσηται κύριος ὁ θεòς ἡμω̃ν
40
И другими многими словами он свидетельствовал и увещевал, говоря: спасайтесь от рода сего развращенного.
И многими другими словами увещевал их Петр. Он призывал их: «Спасайте себя от кары, которая постигнет это развращенное поколение!»
И многими другими словами Петр увещевал их, говоря: — Спасайтесь от этого развращенного поколения.
І іншими багатьома словами він засвідчував та вмовляв їх, говорячи: Рятуйтесь від цього лукавого роду!
And with many other words did he testify and exhort, saying, Save yourselves from this untoward generation.
ἑτέροις τε λόγοις πλείοσιν διεμαρτύρατο καὶ παρεκάλει αὐτοὺς λέγων σώθητε ἀπò τη̃ς γενεα̃ς τη̃ς σκολια̃ς ταύτης
41
Итак охотно принявшие слово его крестились, и присоединилось в тот день душ около трех тысяч.
Те, кто принял его Весть, крестились. В тот день прибавилось около трех тысяч верующих.
Те, кто принял его проповедь, крестились. В тот день присоединилось около трех тысяч человек.
Отож ті, хто прийняв його слово, охристилися. І пристало до них того дня душ тисяч зо три!
Then they that gladly received his word were baptized: and the same day there were added unto them about three thousand souls.
οἱ μὲν οὐ̃ν ἀποδεξάμενοι τòν λόγον αὐτου̃ ἐβαπτίσθησαν καὶ προσετέθησαν ἐν τη̨̃ ἡμέρα̨ ἐκείνη̨ ψυχαὶ ὡσεὶ τρισχίλιαι
42
И они постоянно пребывали в учении Апостолов, в общении и преломлении хлеба и в молитвах.
Они неустанно внимали учению апостолов и жили в братском единстве, собираясь для преломления хлеба и для молитвы.
Они твердо держались учения апостолов, всегда пребывая в общении, в преломлении хлеба и в молитвах.
І вони перебували в науці апостольській, та в спільноті братерській, і в ламанні хліба, та в молитвах.
And they continued stedfastly in the apostles' doctrine and fellowship, and in breaking of bread, and in prayers.
ἠ̃σαν δὲ προσκαρτερου̃ντες τη̨̃ διδαχη̨̃ τω̃ν ἀποστόλων καὶ τη̨̃ κοινωνία̨ τη̨̃ κλάσει του̃ ἄρτου καὶ ται̃ς προσευχαι̃ς
43
Был же страх на всякой душе; и много чудес и знамений совершилось через Апостолов в Иерусалиме.
И был страх и трепет в каждой душе, потому что много чудес и дивных знаков совершалось апостолами.
Все были полны трепета перед Богом, и через апостолов совершалось много чудес и знамений.
І був острах у кожній душі, бо багато чинили апостоли чуд та знамен.
And fear came upon every soul: and many wonders and signs were done by the apostles.
ἐγίνετο δὲ πάση̨ ψυχη̨̃ φόβος πολλά τε τέρατα καὶ σημει̃α διὰ τω̃ν ἀποστόλων ἐγίνετο
44
Все же верующие были вместе и имели всё общее.
А все верующие жили в полном согласии, все у них было общее.
Все верующие были вместе, и все у них было общее.
А всі віруючі були вкупі, і мали все спільним.
And all that believed were together, and had all things common;
πάντες δὲ οἱ πιστεύοντες ἠ̃σαν ἐπὶ τò αὐτò καὶ εἰ̃χον ἅπαντα κοινά
45
И продавали имения и всякую собственность, и разделяли всем, смотря по нужде каждого.
Они продавали имения и вещи и распределяли деньги между всеми, сколько кому было нужно.
Они продавали свои владения и имущество и раздавали всем, в зависимости от нужды каждого.
І вони продавали маєтки та добра, і всім їх ділили, як кому чого треба було.
And sold their possessions and goods, and parted them to all men, as every man had need.
καὶ τὰ κτήματα καὶ τὰς ὑπάρξεις ἐπίπρασκον καὶ διεμέριζον αὐτὰ πα̃σιν καθότι ἄν τις χρείαν εἰ̃χεν
46
И каждый день единодушно пребывали в храме и, преломляя по домам хлеб, принимали пищу в веселии и простоте сердца,
Ежедневно все они сходились в Храме, а в домах у себя собирались для преломления хлеба и принимали пищу с неподдельной радостью в сердце и
Каждый день они собирались в храме, а по домам преломляли хлеб и ели с радостью и искренностью в сердце,
І кожного дня перебували вони однодушно у храмі, і, ломлячи хліб по домах, поживу приймали із радістю та в сердечній простоті,
And they, continuing daily with one accord in the temple, and breaking bread from house to house, did eat their meat with gladness and singleness of heart,
καθ’ ἡμέραν τε προσκαρτερου̃ντες ὁμοθυμαδòν ἐν τω̨̃ ἱερω̨̃ κλω̃ντές τε κατ’ οἰ̃κον ἄρτον μετελάμβανον τροφη̃ς ἐν ἀγαλλιάσει καὶ ἀφελότητι καρδίας
47
хваля Бога и находясь в любви у всего народа. Господь же ежедневно прилагал спасаемых к Церкви.
прославляя Бога. Все в народе любили их, и каждый день Господь прибавлял к ним новых спасаемых.
прославляя Бога и пользуясь добрым расположением всего народа. Господь ежедневно прибавлял к ним спасаемых.
вихваляючи Бога та маючи ласку в усього народу. І щоденно до Церкви Господь додавав тих, що спасалися.
Praising God, and having favour with all the people. And the Lord added to the church daily such as should be saved.
αἰνου̃ντες τòν θεòν καὶ ἔχοντες χάριν πρòς ὅλον τòν λαόν ὁ δὲ κύριος προσετίθει τοὺς σω̨ζομένους καθ’ ἡμέραν ἐπὶ τò αὐτό