Деяния святых апостолов | Acts | Πράξεις Ἀποστόλων, Глава 22

1
Мужи братия и отцы! выслушайте теперь мое оправдание перед вами.
«Братья и отцы! Выслушайте, что я вам скажу в свое оправдание!»
— Братья и отцы, разрешите мне высказаться в свою защиту.
Мужі-браття й батьки! Послухайте ось тепер виправдання мого перед вами!
Men, brethren, and fathers, hear ye my defence which I make now unto you.
ἄνδρες ἀδελφοὶ καὶ πατέρες ἀκούσατέ μου τη̃ς πρòς ὑμα̃ς νυνὶ ἀπολογίας
2
Услышав же, что он заговорил с ними на еврейском языке, они еще более утихли. Он сказал:
Когда они услышали, что он говорит по–еврейски, стало совсем тихо.
Когда они услышали, что он говорит по-еврейски, то вовсе утихли. И он сказал:
Як зачули ж вони, що до них він говорить єврейською мовою, то тиша ще більша настала. А він промовляв:
And when they heard that he spake in the Hebrew tongue to them, they kept the more silence: and he saith,)
ἀκούσαντες δὲ ὅτι τη̨̃ ’Εβραΐδι διαλέκτω̨ προσεφώνει αὐτοι̃ς μα̃λλον παρέσχον ἡσυχίαν καὶ φησίν
3
я Иудеянин, родившийся в Тарсе Киликийском, воспитанный в сем городе при ногах Гамалиила, тщательно наставленный в отеческом законе, ревнитель по Боге, как и все вы ныне.
«Я иудей, — продолжал Павел, — родился в киликийском городе Тарсе, получил образование здесь, в этом городе, под руководством Гамалиила и был воспитан в самом строгом соблюдении отеческого Закона. Я ревностно исполнял все обязанности перед Богом — так же, как и вы сегодня.
— Я иудей, уроженец Тарса в Киликии, но воспитывался я в этом городе у Гамалиила и был в точности научен Закону наших отцов. Я ревнитель дела Божьего, как и каждый из вас сегодня.
Я юдеянин, що родився в кілікійському Тарсі, а вихований у цім місті, у ніг Гамаліїла докладно навчений Закону отців; горливець я Божий, як і всі ви сьогодні.
I am verily a man which am a Jew, born in Tarsus, a city in Cilicia, yet brought up in this city at the feet of Gamaliel, and taught according to the perfect manner of the law of the fathers, and was zealous toward God, as ye all are this day.
ἐγώ εἰμι ἀνὴρ ’Ιουδαι̃ος γεγεννημένος ἐν Ταρσω̨̃ τη̃ς Κιλικίας ἀνατεθραμμένος δὲ ἐν τη̨̃ πόλει ταύτη̨ παρὰ τοὺς πόδας Γαμαλιὴλ πεπαιδευμένος κατὰ ἀκρίβειαν του̃ πατρώ̨ου νόμου ζηλωτὴς ὑπάρχων του̃ θεου̃ καθὼς πάντες ὑμει̃ς ἐστε σήμερον
4
Я даже до смерти гнал {последователей} сего учения, связывая и предавая в темницу и мужчин и женщин,
Я беспощадно, вплоть до смерти, преследовал тех, кто шел Путем Господним, хватал и бросал в тюрьмы мужчин и женщин.
Я преследовал и мучил до смерти последователей Пути Иисуса, арестовывал мужчин и женщин и отправлял их в тюрьмы.
Переслідував я аж до смерти цю путь, і в"язав, і до в"язниці вкидав чоловіків і жінок,
And I persecuted this way unto the death, binding and delivering into prisons both men and women.
ὃς ταύτην τὴν ὁδòν ἐδίωξα ἄχρι θανάτου δεσμεύων καὶ παραδιδοὺς εἰς φυλακὰς ἄνδρας τε καὶ γυναι̃κας
5
как засвидетельствует о мне первосвященник и все старейшины, от которых и письма взяв к братиям, живущим в Дамаске, я шел, чтобы тамошних привести в оковах в Иерусалим на истязание.
Мои слова могут подтвердить первосвященник и все старейшины. Это от них я получил письма к соплеменникам в Дамаск и отправился туда с намерением арестовать тамошних христиан и доставить их в Иерусалим для наказания.
Свидетели тому — первосвященник и весь Совет старейшин. Я даже получил от них письма к братьям в Дамаске и отправился туда, чтобы арестовать тех, кто там был, и привести их в Иерусалим для наказания.
як засвідчить про мене первосвященик та вся старшина. Я від них був узяв навіть листи на братів, і пішов до Дамаску, щоб тамтешніх зв"язати й привести до Єрусалиму на кару.
As also the high priest doth bear me witness, and all the estate of the elders: from whom also I received letters unto the brethren, and went to Damascus, to bring them which were there bound unto Jerusalem, for to be punished.
ὡς καὶ ὁ ἀρχιερεὺς μαρτυρει̃ μοι καὶ πα̃ν τò πρεσβυτέριον παρ’ ὡ̃ν καὶ ἐπιστολὰς δεξάμενος πρòς τοὺς ἀδελφοὺς εἰς Δαμασκòν ἐπορευόμην ἄξων καὶ τοὺς ἐκει̃σε ὄντας δεδεμένους εἰς ’Ιερουσαλὴμ ἵνα τιμωρηθω̃σιν
6
Когда же я был в пути и приближался к Дамаску, около полудня вдруг осиял меня великий свет с неба.
Но в пути, когда я был уже недалеко от Дамаска, около полудня, вокруг меня вдруг вспыхнул ослепительный свет с неба.
По пути, когда я уже подходил к Дамаску, около полудня меня вдруг озарил ослепительный свет с неба.
І сталося, як у дорозі я був, і наближавсь до Дамаску опівдня, то ось мене нагло осяяло світло велике з неба!
And it came to pass, that, as I made my journey, and was come nigh unto Damascus about noon, suddenly there shone from heaven a great light round about me.
ἐγένετο δέ μοι πορευομένω̨ καὶ ἐγγίζοντι τη̨̃ Δαμασκω̨̃ περὶ μεσημβρίαν ἐξαίφνης ἐκ του̃ οὐρανου̃ περιαστράψαι φω̃ς ἱκανòν περὶ ἐμέ
7
Я упал на землю и услышал голос, говоривший мне: Савл, Савл! что ты гонишь Меня?
Я упал на землю и услышал голос, говоривший мне: "Саул, Саул! Почему ты Меня гонишь?" —
Я упал на землю и услышал голос, который говорил мне: «Савл! Савл! Зачем ты преследуешь Меня?»
І я повалився на землю, і голос почув, що мені говорив: Савле, Савле, чому ти Мене переслідуєш?
And I fell unto the ground, and heard a voice saying unto me, Saul, Saul, why persecutest thou me?
ἔπεσά τε εἰς τò ἔδαφος καὶ ἤκουσα φωνη̃ς λεγούσης μοι Σαοὺλ Σαούλ τί με διώκεις
8
Я отвечал: кто Ты, Господи? Он сказал мне: Я Иисус Назорей, Которого ты гонишь.
"Кто Ты, Господь?" — спросил я. — "Я Иисус Назарянин, которого ты гонишь", — ответил Он.
Я спросил: «Кто Ты, Господин?» Он ответил: «Я Иисус из Назарета, Которого ты преследуешь».
А я запитав: Хто Ти, Господи? А Він мені відказав: Я Ісус Назарянин, що Його переслідуєш ти...
And I answered, Who art thou, Lord? And he said unto me, I am Jesus of Nazareth, whom thou persecutest.
ἐγὼ δὲ ἀπεκρίθην τίς εἰ̃ κύριε εἰ̃πέν τε πρός με ἐγώ εἰμι ’Ιησου̃ς ὁ Ναζωραι̃ος ὃν σὺ διώκεις
9
Бывшие же со мною свет видели, и пришли в страх; но голоса Говорившего мне не слыхали.
Мои спутники видели свет, но голоса, говорившего со мной, не слышали.
Мои спутники видели свет, но голоса, который я слышал, они не поняли.
А ті, що зо мною були, правда, бачили світло, але не почули вони того голосу, що мені говорив.
And they that were with me saw indeed the light, and were afraid; but they heard not the voice of him that spake to me.
οἱ δὲ σὺν ἐμοὶ ὄντες τò μὲν φω̃ς ἐθεάσαντο τὴν δὲ φωνὴν οὐκ ἤκουσαν του̃ λαλου̃ντός μοι
10
Тогда я сказал: Господи! что мне делать? Господь же сказал мне: встань и иди в Дамаск, и там тебе сказано будет всё, что назначено тебе делать.
"Что мне делать, Господь?" — спросил я. — "Встань и иди в Дамаск, — сказал мне Господь. — Там тебе будет сказано, что делать".
Я спросил: «Господи, что мне делать?» Господь сказал: «Встань и иди в Дамаск. Там тебе скажут все, что тебе предстоит сделать».
А я запитав: Що я, Господи, маю робити? Господь же до мене промовив: Уставай та й іди до Дамаску, а там тобі скажуть про все, що тобі призначено робити.
And I said, What shall I do, Lord? And the Lord said unto me, Arise, and go into Damascus; and there it shall be told thee of all things which are appointed for thee to do.
εἰ̃πον δέ τί ποιήσω κύριε ὁ δὲ κύριος εἰ̃πεν πρός με ἀναστὰς πορεύου εἰς Δαμασκόν κἀκει̃ σοι λαληθήσεται περὶ πάντων ὡ̃ν τέτακταί σοι ποιη̃σαι
11
А как я от славы света того лишился зрения, то бывшие со мною за руку привели меня в Дамаск.
Свет был такой силы, что я перестал видеть, и мои спутники взяли меня под руки и отвели в Дамаск.
Мои спутники за руку привели меня в Дамаск, так как я был ослеплен сиянием этого света.
А від ясности світла того невидющим я став... І присутні зо мною за руку мене повели, і до Дамаску прибув я.
And when I could not see for the glory of that light, being led by the hand of them that were with me, I came into Damascus.
ὡς δὲ οὐκ ἐνέβλεπον ἀπò τη̃ς δόξης του̃ φωτòς ἐκείνου χειραγωγούμενος ὑπò τω̃ν συνόντων μοι ἠ̃λθον εἰς Δαμασκόν
12
Некто Анания, муж благочестивый по закону, одобряемый всеми Иудеями, живущими в Дамаске,
Там ко мне пришел некий Анания, человек, строго соблюдающий Закон; его очень уважают все дамасские иудеи.
Там ко мне пришел человек по имени Анания, тщательно соблюдавший Закон и уважаемый всеми местными иудеями.
А один муж Ананій, у Законі побожний, що добре свідоцтво про нього дають усі юдеї в Дамаску,
And one Ananias, a devout man according to the law, having a good report of all the Jews which dwelt there,
’Ανανίας δέ τις ἀνὴρ εὐλαβὴς κατὰ τòν νόμον μαρτυρούμενος ὑπò πάντων τω̃ν κατοικούντων ’Ιουδαίων
13
пришел ко мне и, подойдя, сказал мне: брат Савл! прозри. И я тотчас увидел его.
Он пришел ко мне и, став рядом, сказал: "Брат Савл, прозри!"И в тот же миг я прозрел и увидел его.
Он подошел ко мне и, встав рядом, сказал: «Брат Савл, прозри!» И в тот же момент я прозрел и увидел этого человека.
до мене прибув, і, ставши, промовив мені: Савле брате, стань видющий! І я хвилі тієї побачив його...
Came unto me, and stood, and said unto me, Brother Saul, receive thy sight. And the same hour I looked up upon him.
ἐλθὼν πρός με καὶ ἐπιστὰς εἰ̃πέν μοι Σαοὺλ ἀδελφέ ἀνάβλεψον κἀγὼ αὐτη̨̃ τη̨̃ ὥρα̨ ἀνέβλεψα εἰς αὐτόν
14
Он же сказал мне: Бог отцов наших предъизбрал тебя, чтобы ты познал волю Его, увидел Праведника и услышал глас из уст Его,
"Бог наших отцов, — продолжал Анания, — избрал тебя, чтобы ты узнал Его волю, увидел Праведника и услышал голос из Его уст,
Он сказал: «Бог наших отцов избрал тебя, чтобы ты узнал Его волю, увидел Праведного и услышал голос из Его уст.
І озвавсь він до мене: Бог отців наших вибрав тебе, щоб ти волю Його зрозумів, і щоб бачив ти Праведника, і почув голос із уст Його.
And he said, The God of our fathers hath chosen thee, that thou shouldest know his will, and see that Just One, and shouldest hear the voice of his mouth.
ὁ δὲ εἰ̃πεν ὁ θεòς τω̃ν πατέρων ἡμω̃ν προεχειρίσατό σε γνω̃ναι τò θέλημα αὐτου̃ καὶ ἰδει̃ν τòν δίκαιον καὶ ἀκου̃σαι φωνὴν ἐκ του̃ στόματος αὐτου̃
15
потому что ты будешь Ему свидетелем пред всеми людьми о том, что ты видел и слышал.
потому что ты должен стать Его свидетелем перед всеми людьми и рассказать о том, что видел и слышал.
Ты будешь для всех людей свидетелем того, что ты видел и слышал.
Бо будеш ти свідком Йому перед усіма людьми про оте, що ти бачив та чув!
For thou shalt be his witness unto all men of what thou hast seen and heard.
ὅτι ἔση̨ μάρτυς αὐτω̨̃ πρòς πάντας ἀνθρώπους ὡ̃ν ἑώρακας καὶ ἤκουσας
16
Итак, что ты медлишь? Встань, крестись и омой грехи твои, призвав имя Господа Иисуса,
Чего ты ждешь? Встань, крестись и омой грехи, призвав Его Имя!"
Не медли! Вставай, прими крещение и смой свои грехи, призвав Его Имя».
А тепер чого гаєшся? Уставай й охристися, і обмий гріхи свої, прикликавши Ймення Його!
And now why tarriest thou? arise, and be baptized, and wash away thy sins, calling on the name of the Lord.
καὶ νυ̃ν τί μέλλεις ἀναστὰς βάπτισαι καὶ ἀπόλουσαι τὰς ἁμαρτίας σου ἐπικαλεσάμενος τò ὄνομα αὐτου̃
17
Когда же я возвратился в Иерусалим и молился в храме, пришел я в исступление,
А когда я вернулся в Иерусалим и молился в Храме, мне было видение,
Потом я возвратился в Иерусалим, и, когда я молился в храме, мне было видение.
І сталось, як вернувся я в Єрусалим, і молився у храмі, то в захоплення впав я,
And it came to pass, that, when I was come again to Jerusalem, even while I prayed in the temple, I was in a trance;
ἐγένετο δέ μοι ὑποστρέψαντι εἰς ’Ιερουσαλὴμ καὶ προσευχομένου μου ἐν τω̨̃ ἱερω̨̃ γενέσθαι με ἐν ἐκστάσει
18
и увидел Его, и Он сказал мне: поспеши и выйди скорее из Иерусалима, потому что {здесь} не примут твоего свидетельства о Мне.
и я увидел Его. Он сказал мне: "Поспеши и покинь Иерусалим немедленно, потому что здесь не примут твоего свидетельства обо Мне". —
Я увидел Господа, Который говорил мне: «Скорее выйди из Иерусалима, потому что здесь не примут твоего свидетельства обо Мне».
і побачив Його, що до мене сказав: Поспіши, і піди хутчій з Єрусалиму, бо не приймуть свідоцтва твого про Мене...
And saw him saying unto me, Make haste, and get thee quickly out of Jerusalem: for they will not receive thy testimony concerning me.
καὶ ἰδει̃ν αὐτòν λέγοντά μοι σπευ̃σον καὶ ἔξελθε ἐν τάχει ἐξ ’Ιερουσαλήμ διότι οὐ παραδέξονταί σου μαρτυρίαν περὶ ἐμου̃
19
Я сказал: Господи! им известно, что я верующих в Тебя заключал в темницы и бил в синагогах,
"Господь! — ответил я. — Они знают, что я бросал в тюрьмы и избивал в синагогах верующих в Тебя.
Я ответил: «Господи, эти люди знают, что я ходил из синагоги в синагогу, чтобы арестовывать и избивать тех, кто верит в Тебя.
А я відказав: Самі вони, Господи, знають, що я до в"язниць садовив та бив по синагогах отих, хто вірував у Тебе.
And I said, Lord, they know that I imprisoned and beat in every synagogue them that believed on thee:
κἀγὼ εἰ̃πον κύριε αὐτοὶ ἐπίστανται ὅτι ἐγὼ ἤμην φυλακίζων καὶ δέρων κατὰ τὰς συναγωγὰς τοὺς πιστεύοντας ἐπὶ σέ
20
и когда проливалась кровь Стефана, свидетеля Твоего, я там стоял, одобрял убиение его и стерег одежды побивавших его.
И когда пролилась кровь Твоего свидетеля Стефана, я стоял рядом, я был на стороне убийц и стерег их одежду".
Когда проливалась кровь Твоего свидетеля Стефана, я стоял там и одобрял это, я сторожил одежды его убийц».
А коли лилась кров Твого свідка Степана, то сам я стояв та вбивство його похваляв, і одежу вбивців його сторожив...
And when the blood of thy martyr Stephen was shed, I also was standing by, and consenting unto his death, and kept the raiment of them that slew him.
καὶ ὅτε ἐξεχύννετο τò αἱ̃μα Στεφάνου του̃ μάρτυρός σου καὶ αὐτòς ἤμην ἐφεστὼς καὶ συνευδοκω̃ν καὶ φυλάσσων τὰ ἱμάτια τω̃ν ἀναιρούντων αὐτόν
21
И Он сказал мне: иди; Я пошлю тебя далеко к язычникам.
И тогда Он сказал мне: "Ступай, Я пошлю тебя далеко, к язычникам"».
Тогда Господь сказал мне: «Иди, Я посылаю тебя далеко к язычникам».
Але Він до мене промовив: Іди, бо пошлю Я далеко тебе, до поган!
And he said unto me, Depart: for I will send thee far hence unto the Gentiles.
καὶ εἰ̃πεν πρός με πορεύου ὅτι ἐγὼ εἰς ἔθνη μακρὰν ἐξαποστελω̃ σε
22
До этого слова слушали его; а за сим подняли крик, говоря: истреби от земли такого! ибо ему не должно жить.
До этих слов толпа его слушала, но тут все подняли крик: «Стереть его с лица земли! Он не должен жить!»
До этих слов толпа слушала Павла, но тут они стали кричать: — Стереть его с лица земли! Он не достоин жизни!
І аж до слова цього його слухали. Аж ось піднесли вони голос свій, гукаючи: Геть такого з землі, бо жити йому не годиться!...
And they gave him audience unto this word, and then lifted up their voices, and said, Away with such a fellow from the earth: for it is not fit that he should live.
ἤκουον δὲ αὐτου̃ ἄχρι τούτου του̃ λόγου καὶ ἐπη̃ραν τὴν φωνὴν αὐτω̃ν λέγοντες αἰ̃ρε ἀπò τη̃ς γη̃ς τòν τοιου̃τον οὐ γὰρ καθη̃κεν αὐτòν ζη̃ν
23
Между тем как они кричали, метали одежды и бросали пыль на воздух,
И так как они кричали, и размахивали плащами, и взметали пыль,
Они кричали, размахивали своими плащами и бросали пыль в воздух.
І як вони верещали, і одежу шпурляли, і кидали порох у повітря,
And as they cried out, and cast off their clothes, and threw dust into the air,
κραυγαζόντων τε αὐτω̃ν καὶ ῥιπτούντων τὰ ἱμάτια καὶ κονιορτòν βαλλόντων εἰς τòν ἀέρα
24
тысяченачальник повелел ввести его в крепость, приказав бичевать его, чтобы узнать, по какой причине так кричали против него.
то трибун велел отвести его в крепость и там бичевать, чтобы дознаться, чем вызван такой крик против него.
Командир римского полка приказал увести Павла в казарму. Он велел избить его и допросить, чтобы узнать, почему народ так негодует на него.
то звелів тисяцький у фортецю його відвести, і звелів бичуванням його допитати, щоб довідатися, з якої причини на нього вони так кричали.
The chief captain commanded him to be brought into the castle, and bade that he should be examined by scourging; that he might know wherefore they cried so against him.
ἐκέλευσεν ὁ χιλίαρχος εἰσάγεσθαι αὐτòν εἰς τὴν παρεμβολήν εἴπας μάστιξιν ἀνετάζεσθαι αὐτòν ἵνα ἐπιγνω̨̃ δι’ ἣν αἰτίαν οὕτως ἐπεφώνουν αὐτω̨̃
25
Но когда растянули его ремнями, Павел сказал стоявшему сотнику: разве вам позволено бичевать Римского гражданина, да и без суда?
Но когда Павла привязали ремнями к столбу, он сказал дежурному центуриону: «Разве вам позволено бичевать римского гражданина, причем без суда и следствия?»
Но когда Павла привязали, чтобы бить, он сказал стоявшему рядом сотнику: — Разве позволено бить римского гражданина, к тому же без суда?
І як його розтягли для ремінних бичів, то Павло сказав сотникові, що стояв: Хіба бичувати дозволено вам громадянина римського та ще й незасудженого?
And as they bound him with thongs, Paul said unto the centurion that stood by, Is it lawful for you to scourge a man that is a Roman, and uncondemned?
ὡς δὲ προέτειναν αὐτòν τοι̃ς ἱμα̃σιν εἰ̃πεν πρòς τòν ἑστω̃τα ἑκατόνταρχον ὁ Παυ̃λος εἰ ἄνθρωπον ’Ρωμαι̃ον καὶ ἀκατάκριτον ἔξεστιν ὑμι̃ν μαστίζειν
26
Услышав это, сотник подошел и донес тысяченачальнику, говоря: смотри, что ты хочешь делать? этот человек - Римский гражданин.
Услышав это, центурион подошел к трибуну и сказал: «Что ты делаешь?! Этот человек — римский гражданин!»
Когда сотник это услышал, он пошел и доложил командиру полка. — Что ты делаешь? Этот человек римский гражданин, — сказал он.
Якже сотник це почув, то подався до тисяцького, і завідомив, говорячи: Що хочеш робити? Бож римлянин цей чоловік!
When the centurion heard that, he went and told the chief captain, saying, Take heed what thou doest: for this man is a Roman.
ἀκούσας δὲ ὁ ἑκατοντάρχης προσελθὼν τω̨̃ χιλιάρχω̨ ἀπήγγειλεν λέγων τί μέλλεις ποιει̃ν ὁ γὰρ ἄνθρωπος οὑ̃τος ’Ρωμαι̃ός ἐστιν
27
Тогда тысяченачальник, подойдя к нему, сказал: скажи мне, ты Римский гражданин? Он сказал: да.
«Скажи, ты правда римский гражданин?» — спросил трибун, подойдя к Павлу. «Да», — ответил Павел.
Командир вышел к Павлу и спросил: — Ты римский гражданин? — Да, — ответил тот.
Підійшов тоді тисяцький, та й поспитався його: Скажи мені, чи ти римлянин? А він: Так! відказав.
Then the chief captain came, and said unto him, Tell me, art thou a Roman? He said, Yea.
προσελθὼν δὲ ὁ χιλίαρχος εἰ̃πεν αὐτω̨̃ λέγε μοι σὺ ’Ρωμαι̃ος εἰ̃ ὁ δὲ ἔφη ναί
28
Тысяченачальник отвечал: я за большие деньги приобрел это гражданство. Павел же сказал: а я и родился в нем.
«Мне это гражданство обошлось в уйму денег», — сказал трибун. «А я родился римским гражданином».
Тогда командир сказал: — Мне пришлось заплатить немало денег за мое гражданство. — А я даже родился римским гражданином, — ответил Павел.
Відповів на те тисяцький: За великі гроші громадянство оце я набув... А Павло відказав: А я в нім і родився!
And the chief captain answered, With a great sum obtained I this freedom. And Paul said, But I was free born.
ἀπεκρίθη δὲ ὁ χιλίαρχος ἐγὼ πολλου̃ κεφαλαίου τὴν πολιτείαν ταύτην ἐκτησάμην ὁ δὲ Παυ̃λος ἔφη ἐγὼ δὲ καὶ γεγέννημαι
29
Тогда тотчас отступили от него хотевшие пытать его. А тысяченачальник, узнав, что он Римский гражданин, испугался, что связал его.
Воины, которые должны были бичевать Павла, поспешно отошли от него. А трибун, узнав, что он надел цепи на римского гражданина, испугался.
Те, кто должен был его допрашивать, сразу же отступили от него. Командир тоже встревожился, когда узнал, что он заковал в цепи римского гражданина.
І відступили негайно від нього оті, що хотіли допитувати його. І злякався тисяцький, довідавшись, що той римлянин, і що він ізв"язав був його.
Then straightway they departed from him which should have examined him: and the chief captain also was afraid, after he knew that he was a Roman, and because he had bound him.
εὐθέως οὐ̃ν ἀπέστησαν ἀπ’ αὐτου̃ οἱ μέλλοντες αὐτòν ἀνετάζειν καὶ ὁ χιλίαρχος δὲ ἐφοβήθη ἐπιγνοὺς ὅτι ’Ρωμαι̃ός ἐστιν καὶ ὅτι αὐτòν ἠ̃ν δεδεκώς
30
На другой день, желая достоверно узнать, в чем обвиняют его Иудеи, освободил его от оков и повелел собраться первосвященникам и всему синедриону и, выведя Павла, поставил его перед ними.
На следующий день трибун, желая выяснить, в чем иудеи обвиняют Павла, снял с него цепи и велел собраться старшим священникам и всему Совету. Он доставил Павла в Совет и поставил его перед ними.
На следующий день командир, желая точно узнать, в чем же иудеи обвиняют Павла, освободил его от оков и приказал, чтобы собрались первосвященники и весь Высший Совет. Затем он ввел Павла и поставил перед ними.
А другого дня, бажавши довідатись правди, у чому юдеї його оскаржають, він звільнив його та звелів, щоб зібралися первосвященики та ввесь синедріон. І він вивів Павла, і поставив його перед ними.
On the morrow, because he would have known the certainty wherefore he was accused of the Jews, he loosed him from his bands, and commanded the chief priests and all their council to appear, and brought Paul down, and set him before them.
τη̨̃ δὲ ἐπαύριον βουλόμενος γνω̃ναι τò ἀσφαλὲς τò τί κατηγορει̃ται ὑπò τω̃ν ’Ιουδαίων ἔλυσεν αὐτόν καὶ ἐκέλευσεν συνελθει̃ν τοὺς ἀρχιερει̃ς καὶ πα̃ν τò συνέδριον καὶ καταγαγὼν τòν Παυ̃λον ἔστησεν εἰς αὐτούς