От Матфея святое благовествование | Matthew | Εὐαγγέλιον κατὰ Μαθθαίον, Глава 15

1
Тогда приходят к Иисусу Иерусалимские книжники и фарисеи и говорят:
В то время приходят к Иисусу из Иерусалима фарисеи и учителя Закона.
Затем пришли к Иисусу из Иерусалима фарисеи и учители Закона и сказали:
Тоді до Ісуса прийшли фарисеї та книжники з Єрусалиму й сказали:
Then some Pharisees and teachers of the law came to Jesus from Jerusalem and asked,
τότε προσέρχονται τω̨̃ ’Ιησου̃ ἀπò ’Ιεροσολύμων Φαρισαι̃οι καὶ γραμματει̃ς λέγοντες
2
зачем ученики Твои преступают предание старцев? ибо не умывают рук своих, когда едят хлеб.
«Почему Твои ученики нарушают предания отцов? Не омывают рук перед едой…» — спрашивают они.
— Почему Твои ученики нарушают предания наших предков? Они не омывают рук перед едой!
Чого Твої учні ламають передання старших? Бо не миють вони своїх рук, коли хліб споживають.
"Why do your disciples break the tradition of the elders? They don"t wash their hands before they eat!"
διὰ τί οἱ μαθηταί σου παραβαίνουσιν τὴν παράδοσιν τω̃ν πρεσβυτέρων οὐ γὰρ νίπτονται τὰς χει̃ρας αὐτω̃ν ὅταν ἄρτον ἐσθίωσιν
3
Он же сказал им в ответ: зачем и вы преступаете заповедь Божию ради предания вашего?
«А вы почему нарушаете заповедь Бога ради своего предания? — возразил Он. —
Иисус ответил: — А почему вы ради соблюдения своего обычая нарушаете заповедь Божью?
А Він відповів і промовив до них: А чого й ви порушуєте Божу заповідь ради передання вашого?
Jesus replied, "And why do you break the command of God for the sake of your tradition?
ὁ δὲ ἀποκριθεὶς εἰ̃πεν αὐτοι̃ς διὰ τί καὶ ὑμει̃ς παραβαίνετε τὴν ἐντολὴν του̃ θεου̃ διὰ τὴν παράδοσιν ὑμω̃ν
4
Ибо Бог заповедал: почитай отца и мать; и: злословящий отца или мать смертью да умрет.
Бог сказал: "Чти отца и мать"и "Всякий, кто оскорбит отца или мать, должен быть предан смерти".
Ведь Бог сказал: «Почитай отца и мать», и «Кто злословит отца или мать, тот должен быть предан смерти».
Бо Бог заповів: Шануй батька та матір, та: Хто злорічить на батька чи матір, хай смертю помре.
For God said, "Honor your father and mother" and "Anyone who curses his father or mother must be put to death."
ὁ γὰρ θεòς εἰ̃πεν τίμα τòν πατέρα καὶ τὴν μητέρα καί ὁ κακολογω̃ν πατέρα ἢ μητέρα θανάτω̨ τελευτάτω
5
А вы говорите: если кто скажет отцу или матери: дар {Богу} то, чем бы ты от меня пользовался,
А вы говорите: "Если кто скажет отцу или матери: ,Что ты мог бы иметь от меня — то мой дар Богу " ,
Вы же говорите: если кто скажет своим родителям: «То, что я мог бы отдать вам, я пожертвовал Богу»,
А ви кажете: Коли скаже хто батьку чи матері: Те, чим би ви скористатись від мене хотіли, то дар Богові,
But you say that if a man says to his father or mother, "Whatever help you might otherwise have received from me is a gift devoted to God,"
ὑμει̃ς δὲ λέγετε ὃς ἂν εἴπη̨ τω̨̃ πατρὶ ἢ τη̨̃ μητρί δω̃ρον ὃ ἐὰν ἐξ ἐμου̃ ὠφεληθη̨̃ς
6
тот может и не почтить отца своего или мать свою; таким образом вы устранили заповедь Божию преданием вашим.
ему уже не нужно почитать отца". Этим вы отменяете слово Бога ради вашего предания.
то ему уже не обязательно помогать отцу. Тем самым вы ради своего обычая отменяете заповедь Божью.
то може вже й не шанувати той батька свого або матір свою. Так ви ради передання вашого знівечили Боже Слово.
he is not to "honor his father" with it. Thus you nullify the word of God for the sake of your tradition.
οὐ μὴ τιμήσει τòν πατέρα αὐτου̃ καὶ ἠκυρώσατε τòν λόγον του̃ θεου̃ διὰ τὴν παράδοσιν ὑμω̃ν
7
Лицемеры! хорошо пророчествовал о вас Исаия, говоря:
Лицемеры! Хорошо сказал о вас пророк Исайя:
Лицемеры! Прав был Исаия, когда пророчествовал о вас:
Лицеміри! Про вас добре Ісая пророкував був, говорячи:
You hypocrites! Isaiah was right when he prophesied about you:
ὑποκριταί καλω̃ς ἐπροφήτευσεν περὶ ὑμω̃ν ’Ησαΐας λέγων
8
приближаются ко Мне люди сии устами своими, и чтут Меня языком, сердце же их далеко отстоит от Меня;
"Этот народ чтит Меня устами, но сердце его далеко от Меня.
«Этот народ чтит Меня губами, но их сердца далеки от Меня.
Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене!
""These people honor me with their lips, but their hearts are far from me.
ὁ λαòς οὑ̃τος τοι̃ς χείλεσίν με τιμα̨̃ ἡ δὲ καρδία αὐτω̃ν πόρρω ἀπέχει ἀπ’ ἐμου̃
9
но тщетно чтут Меня, уча учениям, заповедям человеческим.
Тщетно их поклонение: они учат человеческим заповедям, как Моим"».
Они поклоняются Мне впустую, и их учение состоит из человеческих предписаний».
Та однак надаремне шанують Мене, бо навчають наук людських заповідей...
They worship me in vain; their teachings are but rules taught by men.""
μάτην δὲ σέβονταί με διδάσκοντες διδασκαλίας ἐντάλματα ἀνθρώπων
10
И, призвав народ, сказал им: слушайте и разумейте!
Подозвав к себе народ, Иисус сказал: «Послушайте и постарайтесь понять.
Он подозвал к Себе народ и сказал: — Выслушайте и постарайтесь понять.
І Він покликав народ, і промовив до нього: Послухайте та зрозумійте!
Jesus called the crowd to him and said, "Listen and understand.
καὶ προσκαλεσάμενος τòν ὄχλον εἰ̃πεν αὐτοι̃ς ἀκούετε καὶ συνίετε
11
не то, что входит в уста, оскверняет человека, но то, что выходит из уст, оскверняет человека.
Человека делает нечистым не то, что входит в уста, а то, что исходит из уст».
Не то, что входит в человека через рот, делает его нечистым; нечистым делает его то, что исходит из его уст.
Не те, що входить до уст, людину сквернить, але те, що виходить із уст, те людину сквернить.
What goes into a man"s mouth does not make him "unclean," but what comes out of his mouth, that is what makes him "unclean.""
οὐ τò εἰσερχόμενον εἰς τò στόμα κοινοι̃ τòν ἄνθρωπον ἀλλὰ τò ἐκπορευόμενον ἐκ του̃ στόματος του̃το κοινοι̃ τòν ἄνθρωπον
12
Тогда ученики Его, приступив, сказали Ему: знаешь ли, что фарисеи, услышав слово сие, соблазнились?
Тогда ученики подошли к Нему и говорят: «Знаешь ли Ты, что Твои слова вызвали негодование у фарисеев?»
Позже ученики сказали Иисусу: — Ты знаешь, что Твои слова обидели фарисеев?
Тоді учні Його приступили й сказали Йому: Чи Ти знаєш, що фарисеї, почувши це слово, спокусилися?
Then the disciples came to him and asked, "Do you know that the Pharisees were offended when they heard this?"
τότε προσελθόντες οἱ μαθηταὶ λέγουσιν αὐτω̨̃ οἰ̃δας ὅτι οἱ Φαρισαι̃οι ἀκούσαντες τòν λόγον ἐσκανδαλίσθησαν
13
Он же сказал в ответ: всякое растение, которое не Отец Мой Небесный насадил, искоренится;
«Всякий саженец, не Моим Небесным Отцом посаженный, будет вырван с корнем, — ответил Он. —
Иисус ответил: — Каждое растение, посаженное не Моим Небесным Отцом, будет вырвано с корнем.
А Він відповів і сказав: Усяка рослина, яку насадив не Отець Мій Небесний, буде вирвана з коренем.
He replied, "Every plant that my heavenly Father has not planted will be pulled up by the roots.
ὁ δὲ ἀποκριθεὶς εἰ̃πεν πα̃σα φυτεία ἣν οὐκ ἐφύτευσεν ὁ πατήρ μου ὁ οὐράνιος ἐκριζωθήσεται
14
оставьте их: они - слепые вожди слепых; а если слепой ведет слепого, то оба упадут в яму.
Оставьте их! Это слепые поводыри слепых. А когда слепой ведет слепого, то оба угодят в яму».
Оставьте их, они слепые поводыри слепых. А если слепой поведет слепого, то оба упадут в яму.
Залишіть ви їх: це сліпі поводатарі для сліпих. А коли сліпий водить сліпого, обоє до ями впадуть...
Leave them; they are blind guides. If a blind man leads a blind man, both will fall into a pit."
ἄφετε αὐτούς τυφλοί εἰσιν ὁδηγοί τυφλω̃ν τυφλòς δὲ τυφλòν ἐὰν ὁδηγη̨̃ ἀμφότεροι εἰς βόθυνον πεσου̃νται
15
Петр же, отвечая, сказал Ему: изъясни нам притчу сию.
«Объясни нам эту притчу», — обратился к Нему Петр.
Петр же попросил: — Объясни нам эту притчу.
А Петро відповів і до Нього сказав: Поясни нам цю притчу.
Peter said, "Explain the parable to us."
ἀποκριθεὶς δὲ ὁ Πέτρος εἰ̃πεν αὐτω̨̃ φράσον ἡμι̃ν τὴν παραβολήν ταύτην
16
Иисус сказал: неужели и вы еще не разумеете?
«Как, и вы такие же бестолковые?
— Так и вы тоже до сих пор не понимаете? — спросил Иисус. —
А Він відказав: Чи ж і ви розуміння не маєте?
"Are you still so dull?" Jesus asked them.
ὁ δὲ εἰ̃πεν ἀκμὴν καὶ ὑμει̃ς ἀσύνετοί ἐστε
17
еще ли не понимаете, что всё, входящее в уста, проходит в чрево и извергается вон?
Не понятно вам, что то, что входит в уста, идет в желудок, а оттуда выбрасывается в отхожее место?
Неужели вы не понимаете, что все, что входит в человека через рот, проходит через желудок, а потом выходит вон?
Чи ж ви не розумієте, що все те, що входить до уст, вступає в живіт, та й назовні виходить?
"Don"t you see that whatever enters the mouth goes into the stomach and then out of the body?
οὐ νοει̃τε ὅτι πα̃ν τò εἰσπορευόμενον εἰς τò στόμα εἰς τὴν κοιλίαν χωρει̃ καὶ εἰς ἀφεδρω̃να ἐκβάλλεται
18
а исходящее из уст - из сердца исходит - сие оскверняет человека,
А то, что исходит из уст, исходит из сердца, — вот оно‑то и делает человека нечистым.
Но то, что исходит из уст, исходит из сердца, это и оскверняет человека.
Що ж виходить із уст, те походить із серця, і воно опоганює людину.
But the things that come out of the mouth come from the heart, and these make a man "unclean."
τὰ δὲ ἐκπορευόμενα ἐκ του̃ στόματος ἐκ τη̃ς καρδίας ἐξέρχεται κἀκει̃να κοινοι̃ τòν ἄνθρωπον
19
ибо из сердца исходят злые помыслы, убийства, прелюбодеяния, любодеяния, кражи, лжесвидетельства, хуления -
Ведь из сердца человеческого исходят злые помыслы, ведущие к убийствам, супружеским изменам, разврату, воровству, лжесвидетельствам, сквернословию.
Потому что из сердца исходят злые мысли, убийства, супружеская неверность, разврат, воровство, лжесвидетельство, клевета.
Бо з серця виходять лихі думки, душогубства, перелюби, розпуста, крадіж, неправдиві засвідчення, богозневаги.
For out of the heart come evil thoughts, murder, adultery, sexual immorality, theft, false testimony, slander.
ἐκ γὰρ τη̃ς καρδίας ἐξέρχονται διαλογισμοὶ πονηροί φόνοι μοιχει̃αι πορνει̃αι κλοπαί ψευδομαρτυρίαι βλασφημίαι
20
это оскверняет человека; а есть неумытыми руками - не оскверняет человека.
Вот что делает человека нечистым. А есть неомытыми руками — это не делает человека нечистым».
Именно это оскверняет человека, а не то, что он не омывает рук перед едой.
Оце те, що людину опоганює. А їсти руками невмитими, не опоганює це людини!
These are what make a man "unclean"; but eating with unwashed hands does not make him "unclean.""
ταυ̃τά ἐστιν τὰ κοινου̃ντα τòν ἄνθρωπον τò δὲ ἀνίπτοις χερσὶν φαγει̃ν οὐ κοινοι̃ τòν ἄνθρωπον
21
И, выйдя оттуда, Иисус удалился в страны Тирские и Сидонские.
Оттуда Иисус направился в земли Тира и Сидона.
Покинув это место, Иисус отправился в окрестности Тира и Сидона.
І, вийшовши звідти, Ісус відійшов у землі тирські й сидонські.
Leaving that place, Jesus withdrew to the region of Tyre and Sidon.
καὶ ἐξελθὼν ἐκει̃θεν ὁ ’Ιησου̃ς ἀνεχώρησεν εἰς τὰ μέρη Τύρου καὶ Σιδω̃νος
22
И вот, женщина Хананеянка, выйдя из тех мест, кричала Ему: помилуй меня, Господи, сын Давидов, дочь моя жестоко беснуется.
Пришла к Нему одна ханаане́янка, жительница тех мест. «Господь, Сын Давида! — закричала она. — Сжалься надо мной. Моя дочь одержима бесом и страшно мучится».
Там к Нему с плачем подошла местная женщина-хананеянка и стала кричать: — Господи, Сын Давидов, сжалься надо мной! Моя дочь одержима демоном и ужасно мучается!
І ось жінка одна хананеянка, із тих околиць прийшовши, заголосила до Нього й сказала: Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давидів, демон тяжко дочку мою мучить!
A Canaanite woman from that vicinity came to him, crying out, "Lord, Son of David, have mercy on me! My daughter is suffering terribly from demon-possession."
καὶ ἰδοὺ γυνὴ Χαναναία ἀπò τω̃ν ὁρίων ἐκείνων ἐξελθου̃σα ἔκραζεν λέγουσα ἐλέησόν με κύριε υἱòς Δαυίδ ἡ θυγάτηρ μου κακω̃ς δαιμονίζεται
23
Но Он не отвечал ей ни слова. И ученики Его, приступив, просили Его: отпусти ее, потому что кричит за нами.
Но Он ни словом ей не ответил. Ученики, подойдя к Нему, стали Его просить: «Скажи ей, пусть уйдет! А то идет за нами и кричит».
Иисус не отвечал ей ни слова. Тогда Его ученики стали просить: — Отошли ее, а то она идет за нами и кричит.
А Він їй не казав ані слова. Тоді учні Його, підійшовши, благали Його та казали: Відпусти її, бо кричить услід за нами!
Jesus did not answer a word. So his disciples came to him and urged him, "Send her away, for she keeps crying out after us."
ὁ δὲ οὐκ ἀπεκρίθη αὐτη̨̃ λόγον καὶ προσελθόντες οἱ μαθηταὶ αὐτου̃ ἠρώτουν αὐτòν λέγοντες ἀπόλυσον αὐτήν ὅτι κράζει ὄπισθεν ἡμω̃ν
24
Он же сказал в ответ: Я послан только к погибшим овцам дома Израилева.
«Я был послан только к потерянным овцам народа Израиля», — сказал Иисус.
Иисус сказал женщине: — Я послан только к заблудшим овцам Израиля.
А Він відповів і сказав: Я посланий тільки до овечок загинулих дому Ізраїлевого...
He answered, "I was sent only to the lost sheep of Israel."
ὁ δὲ ἀποκριθεὶς εἰ̃πεν οὐκ ἀπεστάλην εἰ μὴ εἰς τὰ πρόβατα τὰ ἀπολωλότα οἴκου ’Ισραήλ
25
А она, подойдя, кланялась Ему и говорила: Господи! помоги мне.
Но женщина, приблизившись, упала перед Ним ниц и сказала: «Господин мой, помоги мне!» —
Женщина подошла и поклонилась Ему: — Господи, помоги мне!
А вона, підійшовши, уклонилась Йому та й сказала: Господи, допоможи мені!
The woman came and knelt before him. "Lord, help me!" she said.
ἡ δὲ ἐλθου̃σα προσεκύνει αὐτω̨̃ λέγουσα κύριε βοήθει μοι
26
Он же сказал в ответ: нехорошо взять хлеб у детей и бросить псам.
«Нехорошо отнять хлеб у детей и бросить собакам», — сказал Он.
Иисус ответил: — Нехорошо будет забрать хлеб у детей и бросить собачкам.
А Він відповів і сказав: Не годиться взяти хліб у дітей, і кинути щенятам...
He replied, "It is not right to take the children"s bread and toss it to their dogs."
ὁ δὲ ἀποκριθεὶς εἰ̃πεν οὐκ ἔστιν καλòν λαβει̃ν τòν ἄρτον τω̃ν τέκνων καὶ βαλει̃ν τοι̃ς κυναρίοις
27
Она сказала: так, Господи! но и псы едят крохи, которые падают со стола господ их.
«Да, Господин мой, но и собаки едят крошки, которые падают со стола хозяев», — ответила она.
— Да, Господи, — ответила женщина, — но ведь и собачки едят крошки, которые падают со стола хозяев.
Вона ж відказала: Так, Господи! Але ж і щенята їдять ті кришки, що спадають зо столу їхніх панів.
"Yes, Lord," she said, "but even the dogs eat the crumbs that fall from their masters" table."
ἡ δὲ εἰ̃πεν ναί κύριε καὶ γὰρ τὰ κυνάρια ἐσθίει ἀπò τω̃ν ψιχίων τω̃ν πιπτόντων ἀπò τη̃ς τραπέζης τω̃ν κυρίων αὐτω̃ν
28
Тогда Иисус сказал ей в ответ: о, женщина! велика вера твоя; да будет тебе по желанию твоему. И исцелилась дочь ее в тот час.
«Велика твоя вера, женщина, — сказал ей тогда Иисус. — Пусть будет тебе то, чего ты хочешь». И в тот же миг дочь ее выздоровела.
Тогда Иисус сказал ей: — Женщина, у тебя великая вера! Пусть будет так, как ты хочешь. И в тот же час ее дочь исцелилась.
Тоді відповів і сказав їй Ісус: О жінко, твоя віра велика, нехай буде тобі, як ти хочеш! І тієї години дочка її видужала.
Then Jesus answered, "Woman, you have great faith! Your request is granted." And her daughter was healed from that very hour.
τότε ἀποκριθεὶς ὁ ’Ιησου̃ς εἰ̃πεν αὐτη̨̃ ὠ̃ γύναι μεγάλη σου ἡ πίστις γενηθήτω σοι ὡς θέλεις καὶ ἰάθη ἡ θυγάτηρ αὐτη̃ς ἀπò τη̃ς ὥρας ἐκείνης
29
Перейдя оттуда, пришел Иисус к морю Галилейскому и, взойдя на гору, сел там.
Уйдя оттуда и продолжая Свой путь вдоль Галилейского моря, Иисус поднялся на гору и сел.
Иисус ушел оттуда и пошел вдоль Галилейского озера. В одном месте Он поднялся на склон горы и сел там.
І, відійшовши звідти, Ісус прибув до Галілейського моря, і, зійшовши на гору, сів там.
Jesus left there and went along the Sea of Galilee. Then he went up on a mountainside and sat down.
καὶ μεταβὰς ἐκει̃θεν ὁ ’Ιησου̃ς ἠ̃λθεν παρὰ τὴν θάλασσαν τη̃ς Γαλιλαίας καὶ ἀναβὰς εἰς τò ὄρος ἐκάθητο ἐκει̃
30
И приступило к Нему множество народа, имея с собою хромых, слепых, немых, увечных и иных многих, и повергли их к ногам Иисусовым; и Он исцелил их;
К Нему сошлись толпы народа с парализованными, слепыми, калеками, немыми и множеством других больных. Они привели их к Его ногам, и Он исцелил их.
К Нему пришло множество людей, среди которых были хромые, слепые, калеки, немые и многие другие больные. Этих несчастных клали к ногам Иисуса, и Он исцелял их.
І приступило до Нього багато народу, що мали з собою кривих, калік, сліпих, німих і інших багато, і клали їх до Ісусових ніг. І Він уздоровлював їх.
Great crowds came to him, bringing the lame, the blind, the crippled, the mute and many others, and laid them at his feet; and he healed them.
καὶ προση̃λθον αὐτω̨̃ ὄχλοι πολλοὶ ἔχοντες μεθ’ ἑαυτω̃ν χωλούς τυφλούς κυλλούς κωφούς καὶ ἑτέρους πολλούς καὶ ἔρριψαν αὐτοὺς παρὰ τοὺς πόδας αὐτου̃ καὶ ἐθεράπευσεν αὐτούς
31
так что народ дивился, видя немых говорящими, увечных здоровыми, хромых ходящими и слепых видящими; и прославлял Бога Израилева.
Весь народ дивился, видя, что немые говорят, калеки здоровы, парализованные ходят и слепые видят. И они прославляли Бога Израиля.
Люди удивлялись и славили Бога Израиля, когда видели немых говорящими, калек здоровыми, хромых ходящими и слепых зрячими.
А народ не виходив із дива, бо бачив, що говорять німі, каліки стають здорові, криві ходять, і бачать сліпі, і славив він Бога Ізраїлевого!
The people were amazed when they saw the mute speaking, the crippled made well, the lame walking and the blind seeing. And they praised the God of Israel.
ὥστε τòν ὄχλον θαυμάσαι βλέποντας κωφοὺς λαλου̃ντας κυλλοὺς ὑγιει̃ς καὶ χωλοὺς περιπατου̃ντας καὶ τυφλοὺς βλέποντας καὶ ἐδόξασαν τòν θεòν ’Ισραήλ
32
Иисус же, призвав учеников Своих, сказал им: жаль Мне народа, что уже три дня находятся при Мне, и нечего им есть; отпустить же их неевшими не хочу, чтобы не ослабели в дороге.
Иисус, подозвав учеников, сказал им: «Жаль Мне людей: вот уже три дня, как они при Мне, а есть им нечего. Я не хочу отпускать их голодными — как бы они не ослабели в дороге».
Иисус подозвал Своих учеников и сказал: — Мне жалко этих людей, они со Мной вот уже три дня, и у них не осталось еды. Я не хочу отпускать их голодными, ведь они могут ослабеть в дороге.
А Ісус Своїх учнів покликав і сказав: Жаль Мені цих людей, що вже три дні зо Мною знаходяться, але їсти не мають чого; відпустити їх без їжі не хочу, щоб вони не ослабли в дорозі.
Jesus called his disciples to him and said, "I have compassion for these people; they have already been with me three days and have nothing to eat. I do not want to send them away hungry, or they may collapse on the way."
ὁ δὲ ’Ιησου̃ς προσκαλεσάμενος τοὺς μαθητὰς αὐτου̃ εἰ̃πεν σπλαγχνίζομαι ἐπὶ τòν ὄχλον ὅτι ἤδη ἡμέραι τρει̃ς προσμένουσίν μοι καὶ οὐκ ἔχουσιν τί φάγωσιν καὶ ἀπολυ̃σαι αὐτοὺς νήστεις οὐ θέλω μήποτε ἐκλυθω̃σιν ἐν τη̨̃ ὁδω̨̃
33
И говорят Ему ученики Его: откуда нам взять в пустыне столько хлебов, чтобы накормить столько народа?
«Откуда нам здесь, в пустыне, взять столько хлеба, чтобы накормить такую толпу?» — говорят Ему ученики.
Ученики Его ответили: — Где же мы возьмем здесь, в этой пустыне, столько хлеба, чтобы хватило на все это множество людей?
А учні Йому відказали: Де нам узяти стільки хліба в пустині, щоб нагодувати стільки народу?
His disciples answered, "Where could we get enough bread in this remote place to feed such a crowd?"
καὶ λέγουσιν αὐτω̨̃ οἱ μαθηταί πόθεν ἡμι̃ν ἐν ἐρημία̨ ἄρτοι τοσου̃τοι ὥστε χορτάσαι ὄχλον τοσου̃τον
34
Говорит им Иисус: сколько у вас хлебов? Они же сказали: семь, и немного рыбок.
«Сколько у вас хлеба?» — спрашивает Он. «Семь хлебов и несколько рыбок», — отвечают они.
— Сколько у вас есть хлебов? — спросил Иисус. — Семь хлебов и несколько рыбок, — ответили они.
А Ісус запитав їх: Скільки маєте хліба? Вони ж відказали: Семеро, та трохи рибок.
"How many loaves do you have?" Jesus asked. "Seven," they replied, "and a few small fish."
καὶ λέγει αὐτοι̃ς ὁ ’Ιησου̃ς πόσους ἄρτους ἔχετε οἱ δὲ εἰ̃παν ἑπτά καὶ ὀλίγα ἰχθύδια
35
Тогда велел народу возлечь на землю.
Иисус, велев народу сесть на землю,
Иисус велел людям возлечь на землю.
І Він ізвелів на землі посідати народові.
He told the crowd to sit down on the ground.
καὶ παραγγείλας τω̨̃ ὄχλω̨ ἀναπεσει̃ν ἐπὶ τὴν γη̃ν
36
И, взяв семь хлебов и рыбы, воздал благодарение, преломил и дал ученикам Своим, а ученики народу.
взял семь хлебов и рыбу, произнес благодарственную молитву, разломил и стал раздавать ученикам, а ученики — народу.
Затем Он взял семь хлебов и рыбу, и, поблагодарив за них Бога, стал разламывать на куски, передавая ученикам, а те, в свою очередь, — народу.
І, взявши сім хлібів і риби, віддавши Богу подяку, поламав і дав учням Своїм, а учні народові.
Then he took the seven loaves and the fish, and when he had given thanks, he broke them and gave them to the disciples, and they in turn to the people.
ἔλαβεν τοὺς ἑπτὰ ἄρτους καὶ τοὺς ἰχθύας καὶ εὐχαριστήσας ἔκλασεν καὶ ἐδίδου τοι̃ς μαθηται̃ς οἱ δὲ μαθηταὶ τοι̃ς ὄχλοις
37
И ели все и насытились; и набрали оставшихся кусков семь корзин полных,
И все ели, насытились и еще набрали семь полных корзин оставшихся кусков.
Все ели и насытились, и еще набралось семь полных корзин остатков.
І всі їли й наситилися, а з позосталих кусків назбирали сім кошиків повних...
They all ate and were satisfied. Afterward the disciples picked up seven basketfuls of broken pieces that were left over.
καὶ ἔφαγον πάντες καὶ ἐχορτάσθησαν καὶ τò περισσευ̃ον τω̃ν κλασμάτων ἠ̃ραν ἑπτὰ σπυρίδας πλήρεις
38
а евших было четыре тысячи человек, кроме женщин и детей.
А едоков было четыре тысячи человек, не считая женщин и детей.
Всего ело четыре тысячи одних только мужчин, не считая женщин и детей.
°дців же було чотири тисячі мужа, окрім жінок та дітей.
The number of those who ate was four thousand, besides women and children.
οἱ δὲ ἐσθίοντες ἠ̃σαν τετρακισχίλιοι ἄνδρες χωρὶς γυναικω̃ν καὶ παιδίων
39
И, отпустив народ, Он вошел в лодку и прибыл в пределы Магдалинские.
Отпустив народ, Иисус сел в лодку и отправился в окрестности Магада́на.
Отпустив народ, Иисус сел в лодку и отправился в окрестности Магадана.
І, відпустивши народ, усів Він до човна, і прибув до землі Магдалинської.
After Jesus had sent the crowd away, he got into the boat and went to the vicinity of Magadan.
καὶ ἀπολύσας τοὺς ὄχλους ἐνέβη εἰς τò πλοι̃ον καὶ ἠ̃λθεν εἰς τὰ ὅρια Μαγαδάν