От Матфея святое благовествование | Matthew | Εὐαγγέλιον κατὰ Μαθθαίον, Глава 18

1
В то время ученики приступили к Иисусу и сказали: кто больше в Царстве Небесном?
В это время пришли к Иисусу ученики. «Кто больше всех в Царстве Небес?» — спросили они.
Тогда же ученики подошли к Иисусу и спросили: — Кто самый великий в Небесном Царстве?
Підійшли до Ісуса тоді Його учні, питаючи: Хто найбільший у Царстві Небеснім?
At the same time came the disciples unto Jesus, saying, Who is the greatest in the kingdom of heaven?
ἐν ἐκείνη̨ τη̨̃ ὥρα̨ προση̃λθον οἱ μαθηταὶ τω̨̃ ’Ιησου̃ λέγοντες τίς ἄρα μείζων ἐστὶν ἐν τη̨̃ βασιλεία̨ τω̃ν οὐρανω̃ν
2
Иисус, призвав дитя, поставил его посреди них
Иисус, подозвав ребенка, поставил его перед ними
Иисус подозвал маленького ребенка и поставил его посреди них.
Він же дитину покликав, і поставив її серед них,
And Jesus called a little child unto him, and set him in the midst of them,
καὶ προσκαλεσάμενος παιδίον ἔστησεν αὐτò ἐν μέσω̨ αὐτω̃ν
3
и сказал: истинно говорю вам, если не обратитесь и не будете как дети, не войдете в Царство Небесное;
и сказал: «Верно вам говорю, пока не изменитесь и не станете такими, как дети, не войдете в Царство Небес.
— Говорю вам истину, — сказал Иисус, — если вы не изменитесь и не станете такими, как маленькие дети, вы никогда не войдете в Небесное Царство.
та й сказав: Поправді кажу вам: коли не навернетесь, і не станете, як ті діти, не ввійдете в Царство Небесне!
And said, Verily I say unto you, Except ye be converted, and become as little children, ye shall not enter into the kingdom of heaven.
καὶ εἰ̃πεν ἀμὴν λέγω ὑμι̃ν ἐὰν μὴ στραφη̃τε καὶ γένησθε ὡς τὰ παιδία οὐ μὴ εἰσέλθητε εἰς τὴν βασιλείαν τω̃ν οὐρανω̃ν
4
итак, кто умалится, как это дитя, тот и больше в Царстве Небесном;
Кто умалит себя и станет таким, как этот ребенок, тот больше всех в Царстве Небес.
Поэтому, кто смирит себя и станет таким, как этот ребенок, тот и самый великий в Небесном Царстве.
Отже, хто впокориться, як дитина оця, той найбільший у Царстві Небеснім.
Whosoever therefore shall humble himself as this little child, the same is greatest in the kingdom of heaven.
ὅστις οὐ̃ν ταπεινώσει ἑαυτòν ὡς τò παιδίον του̃το οὑ̃τός ἐστιν ὁ μείζων ἐν τη̨̃ βασιλεία̨ τω̃ν οὐρανω̃ν
5
и кто примет одно такое дитя во имя Мое, тот Меня принимает;
И кто примет одного такого ребенка ради Меня, тот Меня примет.
Кто во Имя Мое принимает такого ребенка, тот принимает и Меня.
І хто прийме таку дитину одну в Моє Ймення, той приймає Мене.
And whoso shall receive one such little child in my name receiveth me.
καὶ ὃς ἐὰν δέξηται ἓν παιδίον τοιου̃το ἐπὶ τω̨̃ ὀνόματί μου ἐμὲ δέχεται
6
а кто соблазнит одного из малых сих, верующих в Меня, тому лучше было бы, если бы повесили ему мельничный жернов на шею и потопили его во глубине морской.
А для того человека, кто толкает на грех хотя бы одного из этих людей — простых и малых, верящих в Меня, — было бы лучше, если бы мельничный жернов на шею ему повесили и бросили в пучину морскую!
Но если же кто введет в грех одного из этих малых, верующих в Меня, то для него было бы лучше, если бы ему повесили на шею мельничный жернов и утопили в море.
Хто ж спокусить одне з цих малих, що вірують в Мене, то краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити, і його потопити в морській глибині...
But whoso shall offend one of these little ones which believe in me, it were better for him that a millstone were hanged about his neck, and that he were drowned in the depth of the sea.
ὃς δ’ ἂν σκανδαλίση̨ ἕνα τω̃ν μικρω̃ν τούτων τω̃ν πιστευόντων εἰς ἐμέ συμφέρει αὐτω̨̃ ἵνα κρεμασθη̨̃ μύλος ὀνικòς περὶ τòν τράχηλον αὐτου̃ καὶ καταποντισθη̨̃ ἐν τω̨̃ πελάγει τη̃ς θαλάσσης
7
Горе миру от соблазнов, ибо надобно придти соблазнам; но горе тому человеку, через которого соблазн приходит.
Горе миру, здесь неизбежно много такого, что приводит к греху! Но горе тому человеку, кто стал причиной греха!
Горе миру от всего, что ведет людей ко греху! И хотя в этом мире неизбежны соблазны, но горе тому человеку, кто будет этому содействовать!
Від спокус горе світові, бо мусять спокуси прийти; надто горе людині, що від неї приходить спокуса!
Woe unto the world because of offences! for it must needs be that offences come; but woe to that man by whom the offence cometh!
οὐαὶ τω̨̃ κόσμω̨ ἀπò τω̃ν σκανδάλων ἀνάγκη γὰρ ἐλθει̃ν τὰ σκάνδαλα πλὴν οὐαὶ τω̨̃ ἀνθρώπω̨ δι’ οὑ̃ τò σκάνδαλον ἔρχεται
8
Если же рука твоя или нога твоя соблазняет тебя, отсеки их и брось от себя: лучше тебе войти в жизнь без руки или без ноги, нежели с двумя руками и с двумя ногами быть ввержену в огонь вечный;
Если рука твоя или нога тебя вводит в грех, отруби ее и отбрось! Лучше тебе войти в Жизнь одноруким или хромым, чем с обеими руками и обеими ногами быть брошенным в вечный огонь.
Если же твоя рука или нога влечет тебя ко греху, отсеки ее и выбрось вон. Лучше войти в жизнь калекой, чем с двумя руками и двумя ногами быть брошенным в вечный огонь.
Коли тільки рука твоя, чи нога твоя спокушає тебе, відітни її й кинь від себе: краще тобі увійти в життя одноруким або одноногим, ніж з обома руками чи з обома ногами бути вкиненому в огонь вічний.
Wherefore if thy hand or thy foot offend thee, cut them off, and cast them from thee: it is better for thee to enter into life halt or maimed, rather than having two hands or two feet to be cast into everlasting fire.
εἰ δὲ ἡ χείρ σου ἢ ὁ πούς σου σκανδαλίζει σε ἔκκοψον αὐτòν καὶ βάλε ἀπò σου̃ καλόν σοί ἐστιν εἰσελθει̃ν εἰς τὴν ζωὴν κυλλòν ἢ χωλόν ἢ δύο χει̃ρας ἢ δύο πόδας ἔχοντα βληθη̃ναι εἰς τò πυ̃ρ τò αἰώνιον
9
и если глаз твой соблазняет тебя, вырви его и брось от себя: лучше тебе с одним глазом войти в жизнь, нежели с двумя глазами быть ввержену в геенну огненную.
Если твой глаз тебя вводит в грех, вырви его и отбрось! Лучше тебе одноглазым войти в Жизнь, чем с обоими глазами быть брошенным в адский огонь.
Если твой глаз влечет тебя ко греху, вырви его и отбрось. Лучше тебе войти в жизнь с одним глазом, чем с двумя глазами быть брошенным в огонь ада.
І коли твоє око тебе спокушає його вибери й кинь від себе: краще тобі однооким ввійти в життя, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огненної.
And if thine eye offend thee, pluck it out, and cast it from thee: it is better for thee to enter into life with one eye, rather than having two eyes to be cast into hell fire.
καὶ εἰ ὁ ὀφθαλμός σου σκανδαλίζει σε ἔξελε αὐτòν καὶ βάλε ἀπò σου̃ καλόν σοί ἐστιν μονόφθαλμον εἰς τὴν ζωὴν εἰσελθει̃ν ἢ δύο ὀφθαλμοὺς ἔχοντα βληθη̃ναι εἰς τὴν γέενναν του̃ πυρός
10
Смотрите, не презирайте ни одного из малых сих; ибо говорю вам, что Ангелы их на небесах всегда видят лице Отца Моего Небесного.
Смотрите, не презирайте ни одного из простых и малых. Верно вам говорю, их ангелы всегда стоят рядом с Моим Небесным Отцом.
Смотрите, не презирайте никого из этих малых. Говорю вам, что их ангелы на небе всегда видят лицо Моего Небесного Отца.
Стережіться, щоб ви не погордували ані одним із малих цих; кажу бо Я вам, що їхні Анголи повсякчасно бачать у небі обличчя Мого Отця, що на небі.
Take heed that ye despise not one of these little ones; for I say unto you, That in heaven their angels do always behold the face of my Father which is in heaven.
ὁρα̃τε μὴ καταφρονήσητε ἑνòς τω̃ν μικρω̃ν τούτων λέγω γὰρ ὑμι̃ν ὅτι οἱ ἄγγελοι αὐτω̃ν ἐν οὐρανοι̃ς διὰ παντòς βλέπουσι τò πρόσωπον του̃ πατρός μου του̃ ἐν οὐρανοι̃ς
11
Ибо Сын Человеческий пришел взыскать и спасти погибшее.
{Ведь Сын человеческий пришел спасти то, что пропало}.
— Сын Человеческий пришел спасти погибших, — продолжал Иисус. —
Син бо Людський прийшов, щоб спасти загинуле.
For the Son of man is come to save that which was lost.
ἠ̃λθε γὰρ ὁ υἱòς του̃ ἀνθρώπου σω̃σαι τò ἀπολωλός
12
Как вам кажется? Если бы у кого было сто овец, и одна из них заблудилась, то не оставит ли он девяносто девять в горах и не пойдет ли искать заблудившуюся?
Как вы считаете? Если есть у человека сто овец и одна из них заблудилась, разве не оставит он девяносто девять в горах и не пойдет искать заблудившуюся?
Как вы думаете? Если у человека есть сто овец и одна из них заблудится, то разве он не оставит девяносто девять на холмах и не пойдет искать пропавшую?
Як вам здається: коли має який чоловік сто овець, а одна з них заблудить, то чи він не покине дев"ятдесятьох і дев"ятьох у горах, і не піде шукати заблудлої?
How think ye? if a man have an hundred sheep, and one of them be gone astray, doth he not leave the ninety and nine, and goeth into the mountains, and seeketh that which is gone astray?
τί ὑμι̃ν δοκει̃ ἐὰν γένηταί τινι ἀνθρώπω̨ ἑκατòν πρόβατα καὶ πλανηθη̨̃ ἓν ἐξ αὐτω̃ν οὐχὶ ἀφήσει τὰ ἐνενήκοντα ἐννέα ἐπὶ τὰ ὄρη καὶ πορευθεὶς ζητει̃ τò πλανώμενον
13
и если случится найти ее, то, истинно говорю вам, он радуется о ней более, нежели о девяноста девяти незаблудившихся.
А когда найдет, верно вам говорю, будет радоваться ей больше, чем девяноста девяти незаблудившимся.
И если он найдет ее, то, говорю вам истину: он будет рад этой одной больше, чем девяноста девяти, которые не терялись.
І коли пощастить відшукати її, поправді кажу вам, що радіє за неї він більше, аніж за дев"ятдесятьох і дев"ятьох незаблудлих.
And if so be that he find it, verily I say unto you, he rejoiceth more of that sheep, than of the ninety and nine which went not astray.
καὶ ἐὰν γένηται εὑρει̃ν αὐτό ἀμὴν λέγω ὑμι̃ν ὅτι χαίρει ἐπ’ αὐτω̨̃ μα̃λλον ἢ ἐπὶ τοι̃ς ἐνενήκοντα ἐννέα τοι̃ς μὴ πεπλανημένοις
14
Так, нет воли Отца вашего Небесного, чтобы погиб один из малых сих.
Так и ваш Небесный Отец: Он не хочет, чтобы погиб хоть один из самых малых.
Так и ваш Небесный Отец не хочет, чтобы потерялся хоть один из этих меньших.
Так волі нема Отця вашого, що на небі, щоб загинув один із цих малих.
Even so it is not the will of your Father which is in heaven, that one of these little ones should perish.
οὕτως οὐκ ἔστιν θέλημα ἔμπροσθεν του̃ πατρòς ὑμω̃ν του̃ ἐν οὐρανοι̃ς ἵνα ἀπόληται ἓν τω̃ν μικρω̃ν τούτων
15
Если же согрешит против тебя брат твой, пойди и обличи его между тобою и им одним; если послушает тебя, то приобрел ты брата твоего;
Если твой брат провинится перед тобой, ступай к нему и упрекни его с глазу на глаз. Если он тебя послушается, ты вернул себе брата.
Если твой брат согрешил против тебя, то пойди и с глазу на глаз скажи ему, в чем он не прав. Если он послушает тебя, то ты приобрел своего брата.
А коли прогрішиться твій брат проти тебе, іди й йому викажи поміж тобою та ним самим; як тебе він послухає, ти придбав свого брата.
Moreover if thy brother shall trespass against thee, go and tell him his fault between thee and him alone: if he shall hear thee, thou hast gained thy brother.
ἐὰν δὲ ἁμαρτήση̨ εἰς σὲ ὁ ἀδελφός σου ὕπαγε ἔλεγξον αὐτòν μεταξὺ σου̃ καὶ αὐτου̃ μόνου ἐάν σου ἀκούση̨ ἐκέρδησας τòν ἀδελφόν σου
16
если же не послушает, возьми с собою еще одного или двух, дабы устами двух или трех свидетелей подтвердилось всякое слово;
А если не послушается, возьми с собой еще одного или двух человек, потому что "всякое дело должно разбираться при двух или трех свидетелях".
Если же он не будет тебя слушать, то возьми с собой еще одного или двух человек, чтобы «каждое слово было подтверждено показаниями двух или трех свидетелей».
А коли не послухає він, то візьми з собою ще одного чи двох, щоб справа всіляка ствердилась устами двох чи трьох свідків.
But if he will not hear thee, then take with thee one or two more, that in the mouth of two or three witnesses every word may be established.
ἐὰν δὲ μὴ ἀκούση̨ παράλαβε μετὰ σου̃ ἔτι ἕνα ἢ δύο ἵνα ἐπὶ στόματος δύο μαρτύρων ἢ τριω̃ν σταθη̨̃ πα̃ν ῥη̃μα
17
если же не послушает их, скажи церкви; а если и церкви не послушает, то да будет он тебе, как язычник и мытарь.
Если и их не послушается, скажи общине. Если и общины не послушается, пусть он будет для тебя все равно что язычник или сборщик податей.
Если он и их не захочет слушать, то скажи об этом церкви, и если он не послушается и церкви, то тогда пусть он будет для тебя как язычник или как сборщик налогов.
А коли не послухає їх, скажи Церкві; коли ж не послухає й Церкви, хай буде тобі, як поганин і митник!
And if he shall neglect to hear them, tell it unto the church: but if he neglect to hear the church, let him be unto thee as an heathen man and a publican.
ἐὰν δὲ παρακούση̨ αὐτω̃ν εἰπὲ τη̨̃ ἐκκλησία̨ ἐὰν δὲ καὶ τη̃ς ἐκκλησίας παρακούση̨ ἔστω σοι ὥσπερ ὁ ἐθνικòς καὶ ὁ τελώνης
18
Истинно говорю вам: что вы свяжете на земле, то будет связано на небе; и что разрешите на земле, то будет разрешено на небе.
Верно вам говорю: то, что вы запретите на земле, запретят на небе и то, что вы разрешите на земле, разрешат и на небе.
Говорю вам истину: что вы запретите на земле, то будет запрещено и на небесах, и что вы разрешите на земле, то будет разрешено и на небесах.
Поправді кажу вам: Що тільки зв"яжете на землі, зв"язане буде на небі, і що тільки розв"яжете на землі, розв"язане буде на небі.
Verily I say unto you, Whatsoever ye shall bind on earth shall be bound in heaven: and whatsoever ye shall loose on earth shall be loosed in heaven.
ἀμὴν λέγω ὑμι̃ν ὅσα ἐὰν δήσητε ἐπὶ τη̃ς γη̃ς ἔσται δεδεμένα ἐν οὐρανω̨̃ καὶ ὅσα ἐὰν λύσητε ἐπὶ τη̃ς γη̃ς ἔσται λελυμένα ἐν οὐρανω̨̃
19
Истинно также говорю вам, что если двое из вас согласятся на земле просить о всяком деле, то, чего бы ни попросили, будет им от Отца Моего Небесного,
И снова повторяю: если двое из вас вместе попросят о чем‑либо, Мой Небесный Отец даст им все, о чем они ни попросят,
Еще раз говорю вам, что если двое из вас здесь, на земле, согласятся вместе просить о чем-либо, то Мой Небесный Отец непременно сделает для вас все, о чем вы просите.
Ще поправді кажу вам, що коли б двоє з вас на землі погодились про всяку річ, то коли вони будуть просити за неї, станеться їм від Мого Отця, що на небі!
Again I say unto you, That if two of you shall agree on earth as touching any thing that they shall ask, it shall be done for them of my Father which is in heaven.
πάλιν ἀμὴν λέγω ὑμι̃ν ὅτι ἐὰν δύο συμφωνήσωσιν ἐξ ὑμω̃ν ἐπὶ τη̃ς γη̃ς περὶ παντòς πράγματος οὑ̃ ἐὰν αἰτήσωνται γενήσεται αὐτοι̃ς παρὰ του̃ πατρός μου του̃ ἐν οὐρανοι̃ς
20
ибо, где двое или трое собраны во имя Мое, там Я посреди них.
потому что где хотя бы двое или трое соберутся ради Меня, там и Я буду среди них».
Потому что там, где двое или трое собраны вместе во Имя Мое, там и Я нахожусь вместе с ними.
Бо де двоє чи троє в Ім"я Моє зібрані, там Я серед них.
For where two or three are gathered together in my name, there am I in the midst of them.
οὑ̃ γάρ εἰσιν δύο ἢ τρει̃ς συνηγμένοι εἰς τò ἐμòν ὄνομα ἐκει̃ εἰμι ἐν μέσω̨ αὐτω̃ν
21
Тогда Петр приступил к Нему и сказал: Господи! сколько раз прощать брату моему, согрешающему против меня? до семи ли раз?
Тогда подошел к Нему Петр и спросил: «Господь, сколько раз должен я прощать брата, если он передо мной провинится? Семь раз?»
Тогда Петр подошел к Иисусу и спросил: — Господи, сколько раз я должен прощать своего брата, если тот согрешит против меня? Семь раз?
Петро приступив тоді та запитався Його: Господи, скільки разів брат мій може згрішити проти мене, а я маю прощати йому? Чи до семи раз?
Then came Peter to him, and said, Lord, how oft shall my brother sin against me, and I forgive him? till seven times?
τότε προσελθὼν ὁ Πέτρος εἰ̃πεν αὐτω̨̃ κύριε ποσάκις ἁμαρτήσει εἰς ἐμὲ ὁ ἀδελφός μου καὶ ἀφήσω αὐτω̨̃ ἕως ἑπτάκις
22
Иисус говорит ему: не говорю тебе: до семи раз, но до седмижды семидесяти раз.
«Нет, не семь, а семьдесят раз по семь, — отвечает ему Иисус. —
Иисус ответил: — Не семь, а семьдесят раз по семь.
Ісус промовляє до нього: Не кажу тобі до семи раз, але аж до семидесяти раз по семи!
Jesus saith unto him, I say not unto thee, Until seven times: but, Until seventy times seven.
λέγει αὐτω̨̃ ὁ ’Ιησου̃ς οὐ λέγω σοι ἕως ἑπτάκις ἀλλὰ ἕως ἑβδομηκοντάκις ἑπτά
23
Посему Царство Небесное подобно царю, который захотел сосчитаться с рабами своими;
Ведь Царство Небес вот с чем можно сравнить. Представьте себе: некий царь решил потребовать отчета от своих слуг.
Царство Небесное можно сравнить с царем, который решил рассчитаться со своими слугами.
Тим то Царство Небесне подібне одному цареві, що захотів обрахунок зробити з своїми рабами.
Therefore is the kingdom of heaven likened unto a certain king, which would take account of his servants.
διὰ του̃το ὡμοιώθη ἡ βασιλεία τω̃ν οὐρανω̃ν ἀνθρώπω̨ βασιλει̃ ὃς ἠθέλησεν συνα̃ραι λόγον μετὰ τω̃ν δούλων αὐτου̃
24
когда начал он считаться, приведен был к нему некто, который должен был ему десять тысяч талантов;
Когда начались денежные расчеты, к нему привели одного человека, который был должен ему десять тысяч талантов серебра.
Когда царь начал расчет, то первым к нему привели того, кто был должен ему десять тысяч талантов.
Коли ж він почав обраховувати, то йому привели одного, що винен був десять тисяч талантів.
And when he had begun to reckon, one was brought unto him, which owed him ten thousand talents.
ἀρξαμένου δὲ αὐτου̃ συναίρειν προσηνέχθη αὐτω̨̃ εἱ̃ς ὀφειλέτης μυρίων ταλάντων
25
а как он не имел, чем заплатить, то государь его приказал продать его, и жену его, и детей, и всё, что он имел, и заплатить;
Так как вернуть эти деньги он не мог, то господин приказал продать в рабство для уплаты долга и его самого, и его жену, и детей, и все имущество.
Так как у должника не было чем расплатиться, то царь повелел продать для уплаты долга самого должника, его жену, детей и все их имущество.
А що він не мав із чого віддати, наказав пан продати його, і його дружину та діти, і все, що він мав, і заплатити.
But forasmuch as he had not to pay, his lord commanded him to be sold, and his wife, and children, and all that he had, and payment to be made.
μὴ ἔχοντος δὲ αὐτου̃ ἀποδου̃ναι ἐκέλευσεν αὐτòν ὁ κύριος πραθη̃ναι καὶ τὴν γυναι̃κα καὶ τὰ τέκνα καὶ πάντα ὅσα ἔχει καὶ ἀποδοθη̃ναι
26
тогда раб тот пал, и, кланяясь ему, говорил: государь! потерпи на мне, и всё тебе заплачу.
Слуга, простершись перед ним ниц, говорил: "Потерпи с моим долгом! Я все тебе верну!"
Слуга пал и, поклонившись ему, стал просить: «Дай мне еще немного времени, и я все выплачу».
Тоді раб той упав до ніг, і вклонявся йому та благав: Потерпи мені, я віддам тобі все!
The servant therefore fell down, and worshipped him, saying, Lord, have patience with me, and I will pay thee all.
πεσὼν οὐ̃ν ὁ δου̃λος προσεκύνει αὐτω̨̃ λέγων μακροθύμησον ἐπ’ ἐμοί καὶ πάντα ἀποδώσω σοι
27
Государь, умилосердившись над рабом тем, отпустил его и долг простил ему.
Господин сжалился над слугой, отпустил его и простил ему долг.
Царь пожалел слугу, простил ему весь долг и отпустил его.
І змилосердився пан над рабом тим, і звільнив його, і простив йому борг.
Then the lord of that servant was moved with compassion, and loosed him, and forgave him the debt.
σπλαγχνισθεὶς δὲ ὁ κύριος του̃ δούλου ἐκείνου ἀπέλυσεν αὐτόν καὶ τò δάνειον ἀφη̃κεν αὐτω̨̃
28
Раб же тот, выйдя, нашел одного из товарищей своих, который должен был ему сто динариев, и, схватив его, душил, говоря: отдай мне, что должен.
Слуга, уйдя, встретил одного из своих собратьев, который был должен ему всего–навсего сто денариев. Он схватил его за горло и стал душить, приговаривая: "Верни мне долг!"
Тот вышел и, встретив такого же слугу, который должен был ему всего сто динариев, схватил его и начал душить. «Верни сейчас же все, что ты мне должен», — требовал он.
А як вийшов той раб, то спіткав він одного з своїх співтоваришів, що був винен йому сто динаріїв. І, схопивши його, він душив та казав: Віддай, що ти винен!
But the same servant went out, and found one of his fellowservants, which owed him an hundred pence: and he laid hands on him, and took him by the throat, saying, Pay me that thou owest.
ἐξελθὼν δὲ ὁ δου̃λος ἐκει̃νος εὑ̃ρεν ἕνα τω̃ν συνδούλων αὐτου̃ ὃς ὤφειλεν αὐτω̨̃ ἑκατòν δηνάρια καὶ κρατήσας αὐτòν ἔπνιγεν λέγων ἀπόδος εἴ τι ὀφείλεις
29
Тогда товарищ его пал к ногам его, умолял его и говорил: потерпи на мне, и всё отдам тебе.
Тот, упав на колени, молил его: "Потерпи, я верну!"
Должник пал ему в ноги и стал умолять: «Дай мне еще немного времени, и я все выплачу».
А товариш його впав у ноги йому, і благав його, кажучи: Потерпи мені, і я віддам тобі!
And his fellowservant fell down at his feet, and besought him, saying, Have patience with me, and I will pay thee all.
πεσὼν οὐ̃ν ὁ σύνδουλος αὐτου̃ παρεκάλει αὐτòν λέγων μακροθύμησον ἐπ’ ἐμοί καὶ ἀποδώσω σοι
30
Но тот не захотел, а пошел и посадил его в темницу, пока не отдаст долга.
Но он не согласился, а бросил его в тюрьму — до тех пор, пока не вернет долг.
Но тот не захотел ждать и бросил его в тюрьму, пока не будет выплачен весь его долг.
Та той не схотів, а пішов і всадив до в"язниці його, аж поки він боргу не верне.
And he would not: but went and cast him into prison, till he should pay the debt.
ὁ δὲ οὐκ ἤθελεν ἀλλὰ ἀπελθὼν ἔβαλεν αὐτòν εἰς φυλακὴν ἕως ἀποδω̨̃ τò ὀφειλόμενον
31
Товарищи его, видев происшедшее, очень огорчились и, придя, рассказали государю своему всё бывшее.
Другие слуги, увидев это, сильно огорчились, пошли и доложили обо всем, что произошло, своему господину.
Другие слуги видели, что произошло, и это их возмутило. Они пошли и рассказали все царю.
Як побачили ж товариші його те, що сталося, то засмутилися дуже, і прийшли й розповіли своєму панові все, що було.
So when his fellowservants saw what was done, they were very sorry, and came and told unto their lord all that was done.
ἰδόντες οὐ̃ν οἱ σύνδουλοι αὐτου̃ τὰ γενόμενα ἐλυπήθησαν σφόδρα καὶ ἐλθόντες διεσάφησαν τω̨̃ κυρίω̨ ἑαυτω̃ν πάντα τὰ γενόμενα
32
Тогда государь его призывает его и говорит: злой раб! весь долг тот я простил тебе, потому что ты упросил меня;
Тогда господин, призвав его, говорит: "Негодный раб! Ты просил меня, и я простил тебе весь твой долг.
Тогда царь позвал слугу. «Ах ты, негодный слуга, — сказал он, — я по твоей просьбе простил тебе все долги,
Тоді пан його кличе його, та й говорить до нього: Рабе лукавий, я простив був тобі ввесь той борг, бо просив ти мене.
Then his lord, after that he had called him, said unto him, O thou wicked servant, I forgave thee all that debt, because thou desiredst me:
τότε προσκαλεσάμενος αὐτòν ὁ κύριος αὐτου̃ λέγει αὐτω̨̃ δου̃λε πονηρέ πα̃σαν τὴν ὀφειλὴν ἐκείνην ἀφη̃κά σοι ἐπεὶ παρεκάλεσάς με
33
не надлежало ли и тебе помиловать товарища твоего, как и я помиловал тебя?
Разве не должен был и ты проявить милосердие к собрату, как я проявил к тебе?"
так неужели и ты не мог простить своего товарища, как и я простил тебя?»
Чи й тобі не належало змилуватись над своїм співтоваришем, як і я над тобою був змилувався?
Shouldest not thou also have had compassion on thy fellowservant, even as I had pity on thee?
οὐκ ἔδει καὶ σὲ ἐλεη̃σαι τòν σύνδουλόν σου ὡς κἀγὼ σὲ ἠλέησα
34
И, разгневавшись, государь его отдал его истязателям, пока не отдаст ему всего долга.
И разгневанный господин велел пытать его до тех пор, пока тот не отдаст весь свой долг.
Разгневавшись, царь отдал его в руки истязателей до тех пор, пока тот не выплатит весь свой долг.
І прогнівався пан його, і катам його видав, аж поки йому не віддасть всього боргу.
And his lord was wroth, and delivered him to the tormentors, till he should pay all that was due unto him.
καὶ ὀργισθεὶς ὁ κύριος αὐτου̃ παρέδωκεν αὐτòν τοι̃ς βασανισται̃ς ἕως οὑ̃ ἀποδω̨̃ πα̃ν τò ὀφειλόμενον
35
Так и Отец Мой Небесный поступит с вами, если не простит каждый из вас от сердца своего брату своему согрешений его.
Так и Мой Небесный Отец поступит с вами, если не простите брата от всего сердца».
Так и Мой Небесный Отец поступит с вами, если не простите брата от всего сердца.
Так само й Отець Мій Небесний учинить із вами, коли кожен із вас не простить своєму братові з серця свого їхніх прогріхів.
So likewise shall my heavenly Father do also unto you, if ye from your hearts forgive not every one his brother their trespasses.
οὕτως καὶ ὁ πατήρ μου ὁ οὐράνιος ποιήσει ὑμι̃ν ἐὰν μὴ ἀφη̃τε ἕκαστος τω̨̃ ἀδελφω̨̃ αὐτου̃ ἀπò τω̃ν καρδιω̃ν ὑμω̃ν