От Матфея святое благовествование | Matthew | Εὐαγγέλιον κατὰ Μαθθαίον, Глава 26

1
Когда Иисус окончил все слова сии, то сказал ученикам Своим:
Когда Иисус закончил эту речь, Он сказал ученикам:
Закончив говорить это, Иисус сказал ученикам:
І сталось, коли закінчив Ісус усі ці слова, Він сказав Своїм учням:
And it came to pass, when Jesus had finished all these sayings, he said unto his disciples,
καὶ ἐγένετο ὅτε ἐτέλεσεν ὁ ’Ιησου̃ς πάντας τοὺς λόγους τούτους εἰ̃πεν τοι̃ς μαθηται̃ς αὐτου̃
2
вы знаете, что через два дня будет Пасха, и Сын Человеческий предан будет на распятие.
«Вы знаете, что через два дня Пасха. Сына человеческого предадут и распнут на кресте».
— Вы знаете, что через два дня будет Пасха и Сына Человеческого отдадут на распятие.
Ви знаєте, що через два дні буде Пасха, і Людський Син буде виданий на розп"яття.
Ye know that after two days is the feast of the passover, and the Son of man is betrayed to be crucified.
οἴδατε ὅτι μετὰ δύο ἡμέρας τò πάσχα γίνεται καὶ ὁ υἱòς του̃ ἀνθρώπου παραδίδοται εἰς τò σταυρωθη̃ναι
3
Тогда собрались первосвященники и книжники и старейшины народа во двор первосвященника, по имени Каиафы,
Тогда же старшие священники и старейшины народа Израиля собрались во дворце первосвященника по имени Каиа́фа
А во дворце первосвященника Кайафы в это время собрались первосвященники и старейшины народа.
Тоді первосвященики, і книжники, і старші народу зібралися в домі первосвященика, званого Кайяфою,
Then assembled together the chief priests, and the scribes, and the elders of the people, unto the palace of the high priest, who was called Caiaphas,
τότε συνήχθησαν οἱ ἀρχιερει̃ς καὶ οἱ πρεσβύτεροι του̃ λαου̃ εἰς τὴν αὐλὴν του̃ ἀρχιερέως του̃ λεγομένου καϊάφα
4
и положили в совете взять Иисуса хитростью и убить;
и сговорились тайком схватить Иисуса и убить.
Они решили хитростью схватить Иисуса и убить.
і радилися, щоб підступом взяти Ісуса й забити.
And consulted that they might take Jesus by subtilty, and kill him.
καὶ συνεβουλεύσαντο ἵνα τòν ’Ιησου̃ν δόλω̨ κρατήσωσιν καὶ ἀποκτείνωσιν
5
но говорили: только не в праздник, чтобы не сделалось возмущения в народе.
«Но только не в праздник, — говорили они, — как бы не было смуты в народе».
— Только не во время Пасхи, — говорили они, — иначе народ может взбунтоваться.
І вони говорили: Та не в свято, щоб бува колотнеча в народі не сталась.
But they said, Not on the feast day, lest there be an uproar among the people.
ἔλεγον δέ μὴ ἐν τη̨̃ ἑορτη̨̃ ἵνα μὴ θόρυβος γένηται ἐν τω̨̃ λαω̨̃
6
Когда же Иисус был в Вифании, в доме Симона прокаженного,
Когда Иисус был в Вифании в доме прокаженного Симона,
Иисус находился в Вифании, в доме Симона прокаженного.
Коли ж Ісус був у Віфанії, у домі Симона прокаженого,
Now when Jesus was in Bethany, in the house of Simon the leper,
του̃ δὲ ’Ιησου̃ γενομένου ἐν βηθανία̨ ἐν οἰκία̨ Σίμωνος του̃ λεπρου̃
7
приступила к Нему женщина с алавастровым сосудом мира драгоценного и возливала Ему возлежащему на голову.
к Нему во время обеда подошла женщина с алебастровым сосудом, полным драгоценного благовонного масла, и возлила благовония Ему на голову.
И когда Он возлежал за столом, к Нему подошла женщина с алебастровым кувшином, в котором было очень дорогое ароматическое масло, и возлила это масло Ему на голову.
підійшла одна жінка до Нього, маючи алябастрову пляшечку дорогоцінного мира, і вилила на Його голову, як сидів при столі Він.
There came unto him a woman having an alabaster box of very precious ointment, and poured it on his head, as he sat at meat.
προση̃λθεν αὐτω̨̃ γυνὴ ἔχουσα ἀλάβαστρον μύρου βαρυτίμου καὶ κατέχεεν ἐπὶ τη̃ς κεφαλη̃ς αὐτου̃ ἀνακειμένου
8
Увидев это, ученики Его вознегодовали и говорили: к чему такая трата?
Ученики, увидев это, стали возмущаться: «К чему такая трата благовоний? — говорили они. —
Увидев это, ученики рассердились: — Зачем такая трата?
Як побачили ж учні це, то обурилися та й сказали: Нащо таке марнотратство?
But when his disciples saw it, they had indignation, saying, To what purpose is this waste?
ἰδόντες δὲ οἱ μαθηταὶ ἠγανάκτησαν λέγοντες εἰς τί ἡ ἀπώλεια αὕτη
9
Ибо можно было бы продать это миро за большую цену и дать нищим.
Ведь это масло можно было продать за большие деньги и раздать их бедным!»
Ведь это ароматическое масло можно было продать за большую сумму, а деньги раздать нищим.
Бо дорого можна було б це продати, і віддати убогим.
For this ointment might have been sold for much, and given to the poor.
ἐδύνατο γὰρ του̃το πραθη̃ναι πολλου̃ καὶ δοθη̃ναι πτωχοι̃ς
10
Но Иисус, уразумев сие, сказал им: что смущаете женщину? она доброе дело сделала для Меня:
Иисус, заметив их недовольство, сказал: «Что вы ее обижаете? Эта женщина сделала для Меня доброе дело!
Но Иисус, зная, что они говорят, сказал им: — Что вы упрекаете женщину? Ведь она сделала для Меня доброе дело.
Зрозумівши Ісус, промовив до них: Чого прикрість ви робите жінці? Вона ж добрий учинок зробила Мені.
When Jesus understood it, he said unto them, Why trouble ye the woman? for she hath wrought a good work upon me.
γνοὺς δὲ ὁ ’Ιησου̃ς εἰ̃πεν αὐτοι̃ς τί κόπους παρέχετε τη̨̃ γυναικί ἔργον γὰρ καλòν ἠργάσατο εἰς ἐμέ
11
ибо нищих всегда имеете с собою, а Меня не всегда имеете;
Бедные всегда будут с вами, а Я не всегда буду с вами.
Потому что нищие всегда с вами, а Я не всегда буду с вами.
Бо вбогих ви маєте завжди з собою, а Мене не постійно ви маєте.
For ye have the poor always with you; but me ye have not always.
πάντοτε γὰρ τοὺς πτωχοὺς ἔχετε μεθ’ ἑαυτω̃ν ἐμὲ δὲ οὐ πάντοτε ἔχετε
12
возлив миро сие на тело Мое, она приготовила Меня к погребению;
Она, вылив на Мое тело благовония, этим приготовила его к погребению.
Вылив на Меня это масло, она тем самым приготовила Меня к погребению.
Бо, виливши миро оце на тіло Моє, вона те вчинила на похорон Мій.
For in that she hath poured this ointment on my body, she did it for my burial.
βαλου̃σα γὰρ αὕτη τò μύρον του̃το ἐπὶ του̃ σώματός μου πρòς τò ἐνταφιάσαι με ἐποίησεν
13
истинно говорю вам: где ни будет проповедано Евангелие сие в целом мире, сказано будет в память ее и о том, что она сделала.
Верно вам говорю, во всем мире, всюду, где возвестят эту Радостную Весть, вспомнят о ней и расскажут о том, что она сделала».
Говорю вам истину: во всем мире, везде, где будет возвещена эта Радостная Весть, там в память об этой женщине будет рассказано и о том, что она сделала.
Поправді кажу вам: де тільки оця Євангелія проповідувана буде в цілому світі, на пам"ятку їй буде сказане й те, що зробила вона!
Verily I say unto you, Wheresoever this gospel shall be preached in the whole world, there shall also this, that this woman hath done, be told for a memorial of her.
ἀμὴν λέγω ὑμι̃ν ὅπου ἐὰν κηρυχθη̨̃ τò εὐαγγέλιον του̃το ἐν ὅλω̨ τω̨̃ κόσμω̨ λαληθήσεται καὶ ὃ ἐποίησεν αὕτη εἰς μνημόσυνον αὐτη̃ς
14
Тогда один из двенадцати, называемый Иуда Искариот, пошел к первосвященникам
Тогда один из двенадцати, тот, кого звали Иуда Искариот, пошел к старшим священникам
Затем Иуда Искариот, один из двенадцати учеников, пошел к первосвященникам
Тоді один із Дванадцятьох, званий Юдою Іскаріотським, подався до первосвящеників,
Then one of the twelve, called Judas Iscariot, went unto the chief priests,
τότε πορευθεὶς εἱ̃ς τω̃ν δώδεκα ὁ λεγόμενος ’Ιούδας ἰσκαριώτης πρòς τοὺς ἀρχιερει̃ς
15
и сказал: что вы дадите мне, и я вам предам Его? Они предложили ему тридцать сребренников;
и сказал: «Что вы дадите мне, если я выдам вам Иисуса?» Они отсчитали ему тридцать серебряных монет.
с предложением. — Что вы мне дадите, если я предам вам Иисуса? — спросил он их. Те отсчитали ему тридцать серебряных монет.
і сказав: Що хочете дати мені, і я вам Його видам? І вони йому виплатили тридцять срібняків.
And said unto them, What will ye give me, and I will deliver him unto you? And they covenanted with him for thirty pieces of silver.
εἰ̃πεν τί θέλετέ μοι δου̃ναι κἀγὼ ὑμι̃ν παραδώσω αὐτόν οἱ δὲ ἔστησαν αὐτω̨̃ τριάκοντα ἀργύρια
16
и с того времени он искал удобного случая предать Его.
С этих пор он стал искать удобного случая, чтобы выдать Иисуса.
И с того момента Иуда стал искать удобного случая, чтобы предать Его.
І він відтоді шукав слушного часу, щоб видати Його.
And from that time he sought opportunity to betray him.
καὶ ἀπò τότε ἐζήτει εὐκαιρίαν ἵνα αὐτòν παραδω̨̃
17
В первый же день опресночный приступили ученики к Иисусу и сказали Ему: где велишь нам приготовить Тебе пасху?
В первый день праздника Пресных Хлебов ученики подошли к Иисусу и спросили: «Где нам приготовить для Тебя пасхального ягненка?»
В первый день праздника Пресных хлебов ученики спросили Иисуса: — Где нам приготовить Тебе пасхальный ужин?
А першого дня Опрісноків учні підійшли до Ісуса й сказали Йому: Де хочеш, щоб ми приготували пасху спожити Тобі?
Now the first day of the feast of unleavened bread the disciples came to Jesus, saying unto him, Where wilt thou that we prepare for thee to eat the passover?
τη̨̃ δὲ πρώτη̨ τω̃ν ἀζύμων προση̃λθον οἱ μαθηταὶ τω̨̃ ’Ιησου̃ λέγοντες που̃ θέλεις ἑτοιμάσωμέν σοι φαγει̃ν τò πάσχα
18
Он сказал: пойдите в город к такому-то и скажите ему: Учитель говорит: время Мое близко; у тебя совершу пасху с учениками Моими.
«Ступайте в город к такому‑то и скажите ему: "Учитель говорит:, Час Мой близок. У тебя Я отпраздную Пасху со Своими учениками́"», — ответил Он.
Иисус ответил: — Идите в город к такому-то и скажите ему: «Учитель говорит, что Его время уже подошло, и Он хочет в твоем доме отпраздновать Пасху со Cвоими учениками».
А Він відказав: Ідіть до такого то в місто, і перекажіть йому: каже Вчитель: час Мій близький, справлю Пасху з Своїми учнями в тебе.
And he said, Go into the city to such a man, and say unto him, The Master saith, My time is at hand; I will keep the passover at thy house with my disciples.
ὁ δὲ εἰ̃πεν ὑπάγετε εἰς τὴν πόλιν πρòς τòν δει̃να καὶ εἴπατε αὐτω̨̃ ὁ διδάσκαλος λέγει ὁ καιρός μου ἐγγύς ἐστιν πρòς σὲ ποιω̃ τò πάσχα μετὰ τω̃ν μαθητω̃ν μου
19
Ученики сделали, как повелел им Иисус, и приготовили пасху.
Ученики сделали то, что велел им Иисус. Они приготовили пасхального ягненка.
Ученики сделали все, как им велел Иисус, и приготовили пасхальный ужин.
І учні зробили, як звелів їм Ісус, і зачали пасху готувати.
And the disciples did as Jesus had appointed them; and they made ready the passover.
καὶ ἐποίησαν οἱ μαθηταὶ ὡς συνέταξεν αὐτοι̃ς ὁ ’Ιησου̃ς καὶ ἡτοίμασαν τò πάσχα
20
Когда же настал вечер, Он возлег с двенадцатью учениками;
Когда наступил вечер, Он сел за стол вместе с двенадцатью Своими учениками.
Вечером Иисус и двенадцать учеников возлегли у стола.
А коли настав вечір, Він із дванадцятьма учнями сів за стіл.
Now when the even was come, he sat down with the twelve.
ὀψίας δὲ γενομένης ἀνέκειτο μετὰ τω̃ν δώδεκα
21
и когда они ели, сказал: истинно говорю вам, что один из вас предаст Меня.
Когда они ели, Иисус сказал: «Верно вам говорю, один из вас предаст Меня».
Когда они ели, Иисус сказал: — Говорю вам истину: один из вас предаст Меня.
І, як вони споживали, Він сказав: Поправді кажу вам, що один із вас видасть Мене...
And as they did eat, he said, Verily I say unto you, that one of you shall betray me.
καὶ ἐσθιόντων αὐτω̃ν εἰ̃πεν ἀμὴν λέγω ὑμι̃ν ὅτι εἱ̃ς ἐξ ὑμω̃ν παραδώσει με
22
Они весьма опечалились, и начали говорить Ему, каждый из них: не я ли, Господи?
Они сильно опечалились и стали один за другим спрашивать: «Но ведь не я же, Господь?»
Ученики сильно опечалились и один за другим стали спрашивать Его: — Не я ли, Господи?
А вони засмутилися тяжко, і кожен із них став питати Його: Чи не я то, о Господи?
And they were exceeding sorrowful, and began every one of them to say unto him, Lord, is it I?
καὶ λυπούμενοι σφόδρα ἤρξαντο λέγειν αὐτω̨̃ εἱ̃ς ἕκαστος μήτι ἐγώ εἰμι κύριε
23
Он же сказал в ответ: опустивший со Мною руку в блюдо, этот предаст Меня;
Но Он сказал им: «Меня предаст человек, опустивший руку в одно блюдо со Мной!
А Иисус сказал: — Тот, кто опустил руку в блюдо вместе со Мной, тот предаст Меня.
А Він відповів і промовив: Хто руку свою вмочить у миску зо Мною, той видасть Мене.
And he answered and said, He that dippeth his hand with me in the dish, the same shall betray me.
ὁ δὲ ἀποκριθεὶς εἰ̃πεν ὁ ἐμβάψας μετ’ ἐμου̃ τὴν χει̃ρα ἐν τω̨̃ τρυβλίω̨ οὑ̃τός με παραδώσει
24
впрочем Сын Человеческий идет, как писано о Нем, но горе тому человеку, которым Сын Человеческий предается: лучше было бы этому человеку не родиться.
Да, Сын человеческий уходит, как о том говорится в Писании. Но горе тому человеку, который предаст Сына человеческого. Лучше было бы не родиться вовсе тому человеку!»
Хотя Сын Человеческий уходит так, как о Нем сказано в Писании, но горе тому человеку, кто предает Сына Человеческого! Лучше бы ему вообще не родиться.
Людський Син справді йде, як про Нього написано; але горе тому чоловікові, що видасть Людського Сина! Було б краще йому, коли б той чоловік не родився!
The Son of man goeth as it is written of him: but woe unto that man by whom the Son of man is betrayed! it had been good for that man if he had not been born.
ὁ μὲν υἱòς του̃ ἀνθρώπου ὑπάγει καθὼς γέγραπται περὶ αὐτου̃ οὐαὶ δὲ τω̨̃ ἀνθρώπω̨ ἐκείνω̨ δι’ οὑ̃ ὁ υἱòς του̃ ἀνθρώπου παραδίδοται καλòν ἠ̃ν αὐτω̨̃ εἰ οὐκ ἐγεννήθη ὁ ἄνθρωπος ἐκει̃νος
25
При сем и Иуда, предающий Его, сказал: не я ли, Равви? {Иисус} говорит ему: ты сказал.
Тогда Иуда, предатель, спросил у Него: «Но ведь не я же, Рабби́?» — «Это ты говоришь!» — отвечает ему Иисус.
Тогда Иуда, предатель, тоже спросил: — Не я ли, Рабби? — Ты сам это сказал, — ответил Иисус.
Юда ж, зрадник Його, відповів і сказав: Чи не я то, Учителю? Відказав Він йому: Ти сказав...
Then Judas, which betrayed him, answered and said, Master, is it I? He said unto him, Thou hast said.
ἀποκριθεὶς δὲ ’Ιούδας ὁ παραδιδοὺς αὐτòν εἰ̃πεν μήτι ἐγώ εἰμι ῥαββί λέγει αὐτω̨̃ σὺ εἰ̃πας
26
И когда они ели, Иисус взял хлеб и, благословив, преломил и, раздавая ученикам, сказал: приимите, ядите: сие есть Тело Мое.
Когда они ели, Иисус, взяв хлеб и произнеся над ним молитву благодарения, разломил и дал Своим ученикам, сказав: «Возьмите, ешьте, это Мое тело».
Когда они ели, Иисус взял хлеб и, благословив, разломил его, дал Своим ученикам со словами: — Возьмите и ешьте, это Мое тело.
Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і давав Своїм учням, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє.
And as they were eating, Jesus took bread, and blessed it, and brake it, and gave it to the disciples, and said, Take, eat; this is my body.
ἐσθιόντων δὲ αὐτω̃ν λαβὼν ὁ ’Ιησου̃ς ἄρτον καὶ εὐλογήσας ἔκλασεν καὶ δοὺς τοι̃ς μαθηται̃ς εἰ̃πεν λάβετε φάγετε του̃τό ἐστιν τò σω̃μά μου
27
И, взяв чашу и благодарив, подал им и сказал: пейте из нее все,
Взяв чашу и произнеся молитву благодарения, Он подал им ее, сказав:
Затем Он взял чашу, поблагодарил за нее Бога и, подав им, сказал: — Пейте из нее все.
А взявши чашу, і подяку вчинивши, Він подав їм і сказав: Пийте з неї всі,
And he took the cup, and gave thanks, and gave it to them, saying, Drink ye all of it;
καὶ λαβὼν ποτήριον καὶ εὐχαριστήσας ἔδωκεν αὐτοι̃ς λέγων πίετε ἐξ αὐτου̃ πάντες
28
ибо сие есть Кровь Моя Нового Завета, за многих изливаемая во оставление грехов.
«Пейте все из нее, это Моя кровь, кровь Нового Договора, которая проливается за стольких людей ради прощения грехов.
Это Моя кровь завета, проливаемая за многих людей для прощения грехов.
бо це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів!
For this is my blood of the new testament, which is shed for many for the remission of sins.
του̃το γάρ ἐστιν τò αἱ̃μά μου τη̃ς διαθήκης τò περὶ πολλω̃ν ἐκχυννόμενον εἰς ἄφεσιν ἁμαρτιω̃ν
29
Сказываю же вам, что отныне не буду пить от плода сего виноградного до того дня, когда буду пить с вами новое {вино} в Царстве Отца Моего.
Говорю вам: отныне Мне уже не пить вино — плод виноградной лозы — вплоть до того дня, когда Я буду пить с вами новое вино в Царстве Моего Отца».
Говорю вам, что Я уже не буду пить от плода виноградного до того дня, когда Я буду пить с вами новое вино в Царстве Моего Отца.
Кажу ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного аж до дня, коли з вами його новим питиму в Царстві Мого Отця.
But I say unto you, I will not drink henceforth of this fruit of the vine, until that day when I drink it new with you in my Father's kingdom.
λέγω δὲ ὑμι̃ν οὐ μὴ πίω ἀπ’ ἄρτι ἐκ τούτου του̃ γενήματος τη̃ς ἀμπέλου ἕως τη̃ς ἡμέρας ἐκείνης ὅταν αὐτò πίνω μεθ’ ὑμω̃ν καινòν ἐν τη̨̃ βασιλεία̨ του̃ πατρός μου
30
И, воспев, пошли на гору Елеонскую.
Пропев псалом, они отправились на Масличную гору.
Они спели и пошли на Масличную гору.
А коли відспівали вони, то на гору Оливну пішли.
And when they had sung an hymn, they went out into the mount of Olives.
καὶ ὑμνήσαντες ἐξη̃λθον εἰς τò ὄρος τω̃ν ἐλαιω̃ν
31
Тогда говорит им Иисус: все вы соблазнитесь о Мне в эту ночь, ибо написано: поражу пастыря, и рассеются овцы стада;
Тогда говорит им Иисус: «Все вы отступитесь от Меня этой ночью, как сказано в Писании: "Сражу пастуха — и овцы стада разбегутся".
Тогда Иисус сказал им: — В эту ночь вы все отступитесь от Меня, ведь написано:

«Я поражу Пастуха, и разбегутся овцы стада».

Промовляє тоді їм Ісус: Усі ви через Мене спокуситеся ночі цієї. Бо написано: Уражу пастиря, і розпорошаться вівці отари.
Then saith Jesus unto them, All ye shall be offended because of me this night: for it is written, I will smite the shepherd, and the sheep of the flock shall be scattered abroad.
τότε λέγει αὐτοι̃ς ὁ ’Ιησου̃ς πάντες ὑμει̃ς σκανδαλισθήσεσθε ἐν ἐμοὶ ἐν τη̨̃ νυκτὶ ταύτη̨ γέγραπται γάρ πατάξω τòν ποιμένα καὶ διασκορπισθήσονται τὰ πρόβατα τη̃ς ποίμνης
32
по воскресении же Моем предварю вас в Галилее.
Но после того как Я воскресну, вы найдете Меня в Галилее».
Но когда Я воскресну, то пойду в Галилею и буду ждать вас там.
По воскресенні ж Своїм Я вас випереджу в Галілеї.
But after I am risen again, I will go before you into Galilee.
μετὰ δὲ τò ἐγερθη̃ναί με προάξω ὑμα̃ς εἰς τὴν Γαλιλαίαν
33
Петр сказал Ему в ответ: если и все соблазнятся о Тебе, я никогда не соблазнюсь.
Но Петр сказал Ему: «Даже если все от Тебя отступятся, я — никогда!»
Петр ответил: — Даже если все Тебя оставят, я этого никогда не сделаю.
А Петро відповів і сказав Йому: Якби й усі спокусились про Тебе, я не спокушуся ніколи.
Peter answered and said unto him, Though all men shall be offended because of thee, yet will I never be offended.
ἀποκριθεὶς δὲ ὁ Πέτρος εἰ̃πεν αὐτω̨̃ εἰ πάντες σκανδαλισθήσονται ἐν σοί ἐγὼ οὐδέποτε σκανδαλισθήσομαι
34
Иисус сказал ему: истинно говорю тебе, что в эту ночь, прежде нежели пропоет петух, трижды отречешься от Меня.
«Верно тебе говорю, — говорит ему Иисус, — этой же ночью, прежде чем пропоет петух, ты трижды от Меня отречешься».
— Говорю тебе истину, — сказал ему Иисус, — в эту ночь, прежде чем пропоет петух, ты трижды отречешься от Меня.
Промовив до нього Ісус: Поправді кажу тобі, що ночі цієї, перше ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене...
Jesus said unto him, Verily I say unto thee, That this night, before the cock crow, thou shalt deny me thrice.
ἔφη αὐτω̨̃ ὁ ’Ιησου̃ς ἀμὴν λέγω σοι ὅτι ἐν ταύτη̨ τη̨̃ νυκτὶ πρὶν ἀλέκτορα φωνη̃σαι τρὶς ἀπαρνήση̨ με
35
Говорит Ему Петр: хотя бы надлежало мне и умереть с Тобою, не отрекусь от Тебя. Подобное говорили и все ученики.
«Даже если придется с Тобой умереть, не отрекусь от Тебя!» — говорит Петр. Так говорили и остальные ученики.
Но Петр уверял: — Даже если мне придется умереть с Тобой, я никогда не откажусь от Тебя. То же самое говорили и все ученики.
Говорить до Нього Петро: Коли б мені навіть умерти з Тобою, я не відречуся від Тебе! Так сказали й усі учні.
Peter said unto him, Though I should die with thee, yet will I not deny thee. Likewise also said all the disciples.
λέγει αὐτω̨̃ ὁ Πέτρος κἂν δέη̨ με σὺν σοὶ ἀποθανει̃ν οὐ μή σε ἀπαρνήσομαι ὁμοίως καὶ πάντες οἱ μαθηταὶ εἰ̃παν
36
Потом приходит с ними Иисус на место, называемое Гефсимания, и говорит ученикам: посидите тут, пока Я пойду, помолюсь там.
Тем временем Иисус приходит с ними в одно место, оно называется Гефсима́ния. Он говорит ученикам: «Посидите здесь, а Я отойду помолюсь».
Иисус пришел с ними на место, называемое Гефсимания, и сказал ученикам: — Посидите здесь, а Я пойду и помолюсь.
Тоді з ними приходить Ісус до місцевости, званої Гефсиманія, і промовляє до учнів: Посидьте ви тут, аж поки піду й помолюся отам.
Then cometh Jesus with them unto a place called Gethsemane, and saith unto the disciples, Sit ye here, while I go and pray yonder.
τότε ἔρχεται μετ’ αὐτω̃ν ὁ ’Ιησου̃ς εἰς χωρίον λεγόμενον Γεθσημανί καὶ λέγει τοι̃ς μαθηται̃ς καθίσατε αὐτου̃ ἕως οὑ̃ ἀπελθὼν ἐκει̃ προσεύξωμαι
37
И, взяв с Собою Петра и обоих сыновей Зеведеевых, начал скорбеть и тосковать.
Он взял с собой Петра и двух сыновей Зеведея. Ужас и тоска охватили Иисуса.
Он взял с Собой Петра и двух сыновей Зеведея. Его охватили тоска и тревога.
І, взявши Петра й двох синів Зеведеєвих, зачав сумувати й тужити.
And he took with him Peter and the two sons of Zebedee, and began to be sorrowful and very heavy.
καὶ παραλαβὼν τòν Πέτρον καὶ τοὺς δύο υἱοὺς Ζεβεδαίου ἤρξατο λυπει̃σθαι καὶ ἀδημονει̃ν
38
Тогда говорит им Иисус: душа Моя скорбит смертельно; побудьте здесь и бодрствуйте со Мною.
И Он говорит им тогда: «Душа Моя томится смертельно, побудьте здесь, бодрствуйте со Мною!»
Тогда Он сказал им: — Душа Моя объята смертельной печалью. Побудьте здесь и бодрствуйте со Мной.
Тоді промовляє до них: Обгорнена сумом смертельним душа Моя! Залишіться тут, і попильнуйте зо Мною...
Then saith he unto them, My soul is exceeding sorrowful, even unto death: tarry ye here, and watch with me.
τότε λέγει αὐτοι̃ς περίλυπός ἐστιν ἡ ψυχή μου ἕως θανάτου μείνατε ὡ̃δε καὶ γρηγορει̃τε μετ’ ἐμου̃
39
И, отойдя немного, пал на лице Свое, молился и говорил: Отче Мой! если возможно, да минует Меня чаша сия; впрочем не как Я хочу, но как Ты.
Отойдя немного, Он бросился ничком на землю и стал молиться: «Если только можно, избавь Меня от этой чаши! Но пусть будет не так, как хочу Я, а как Ты».
Отойдя немного, Иисус пал на лицо Свое и молился: — Отец Мой, если возможно, то пусть минует Меня эта чаша, но пусть будет все не как Я хочу, а как Ты хочешь.
І, трохи далі пройшовши, упав Він долілиць, та молився й благав: Отче Мій, коли можна, нехай обмине ця чаша Мене... Та проте, не як Я хочу, а як Ти...
And he went a little further, and fell on his face, and prayed, saying, O my Father, if it be possible, let this cup pass from me: nevertheless not as I will, but as thou wilt.
καὶ προελθὼν μικρòν ἔπεσεν ἐπὶ πρόσωπον αὐτου̃ προσευχόμενος καὶ λέγων πάτερ μου εἰ δυνατόν ἐστιν παρελθάτω ἀπ’ ἐμου̃ τò ποτήριον του̃το πλὴν οὐχ ὡς ἐγὼ θέλω ἀλλ’ ὡς σύ
40
И приходит к ученикам и находит их спящими, и говорит Петру: так ли не могли вы один час бодрствовать со Мною?
Он подошел к ученикам и застал их спящими. «Вот как, — говорит Он Петру, — вы даже часа одного не смогли бодрствовать со Мною?
Затем Он возвратился к ученикам и нашел их спящими. — Неужели вы даже часу не могли пободрствовать вместе со Мной? — спросил Он Петра. —
І, вернувшись до учнів, знайшов їх, що спали, і промовив Петрові: Отак, не змогли ви й однієї години попильнувати зо Мною?...
And he cometh unto the disciples, and findeth them asleep, and saith unto Peter, What, could ye not watch with me one hour?
καὶ ἔρχεται πρòς τοὺς μαθητὰς καὶ εὑρίσκει αὐτοὺς καθεύδοντας καὶ λέγει τω̨̃ Πέτρω̨ οὕτως οὐκ ἰσχύσατε μίαν ὥραν γρηγορη̃σαι μετ’ ἐμου̃
41
бодрствуйте и молитесь, чтобы не впасть в искушение: дух бодр, плоть же немощна.
Не спите, молитесь, чтобы устоять в испытании. Дух отважен, но бессильна плоть!»
Бодрствуйте и молитесь, чтобы вам не поддаться искушению. Дух бодр, но тело слабо.
Пильнуйте й моліться, щоб не впасти на спробу, бадьорий бо дух, але немічне тіло.
Watch and pray, that ye enter not into temptation: the spirit indeed is willing, but the flesh is weak.
γρηγορει̃τε καὶ προσεύχεσθε ἵνα μὴ εἰσέλθητε εἰς πειρασμόν τò μὲν πνευ̃μα πρόθυμον ἡ δὲ σὰρξ ἀσθενής
42
Еще, отойдя в другой раз, молился, говоря: Отче Мой! если не может чаша сия миновать Меня, чтобы Мне не пить ее, да будет воля Твоя.
И снова, во второй раз Он отошел и стал молиться: «Отец, если нельзя Меня избавить от этой чаши и должен Я выпить ее, пусть воля Твоя исполнится!»
И во второй раз Он ушел и молился: — Отец Мой, если невозможно, чтобы эта чаша миновала Меня и чтобы Мне не пить из нее, то пусть все будет по Твоей воле.
Відійшовши ще вдруге, Він молився й благав: Отче Мій, як ця чаша не може минути Мене, щоб не пити її, нехай станеться воля Твоя!
He went away again the second time, and prayed, saying, O my Father, if this cup may not pass away from me, except I drink it, thy will be done.
πάλιν ἐκ δευτέρου ἀπελθὼν προσηύξατο λέγων πάτερ μου εἰ οὐ δύναται του̃το παρελθει̃ν ἐὰν μὴ αὐτò πίω γενηθήτω τò θέλημά σου
43
И, придя, находит их опять спящими, ибо у них глаза отяжелели.
Вернувшись, Он снова застал их спящими: у них слипались глаза.
Когда Он вернулся, ученики опять спали, потому что их веки отяжелели.
І, прийшовши, ізнову знайшов їх, що спали, бо зважніли їм очі були.
And he came and found them asleep again: for their eyes were heavy.
καὶ ἐλθὼν πάλιν εὑ̃ρεν αὐτοὺς καθεύδοντας ἠ̃σαν γὰρ αὐτω̃ν οἱ ὀφθαλμοὶ βεβαρημένοι
44
И, оставив их, отошел опять и помолился в третий раз, сказав то же слово.
Покинув их, Он снова отошел и молился в третий раз — теми же словами.
И, оставив их, Иисус отошел и стал молиться в третий раз теми же словами.
І, залишивши їх, знов пішов, і помолився втретє, те саме слово промовивши.
And he left them, and went away again, and prayed the third time, saying the same words.
καὶ ἀφεὶς αὐτοὺς πάλιν ἀπελθὼν προσηύξατο ἐκ τρίτου τòν αὐτòν λόγον εἰπὼν πάλιν
45
Тогда приходит к ученикам Своим и говорит им: вы всё еще спите и почиваете? вот, приблизился час, и Сын Человеческий предается в руки грешников;
Потом Он возвращается к ученикам и говорит им: «А вы все спите, отдыхаете?.. Настал час: вот, Сына человеческого отдают в руки грешников.
Затем Он возвратился к ученикам и сказал им: — Вы все спите и отдыхаете? Вот, время настало, и Сын Человеческий предается в руки грешников.
Потому приходить до учнів і їм промовляє: Ви ще далі спите й спочиваєте? Ось година наблизилась, і до рук грішникам виданий буде Син Людський...
Then cometh he to his disciples, and saith unto them, Sleep on now, and take your rest: behold, the hour is at hand, and the Son of man is betrayed into the hands of sinners.
τότε ἔρχεται πρòς τοὺς μαθητὰς καὶ λέγει αὐτοι̃ς καθεύδετε τò λοιπòν καὶ ἀναπαύεσθε ἰδοὺ ἤγγικεν ἡ ὥρα καὶ ὁ υἱòς του̃ ἀνθρώπου παραδίδοται εἰς χει̃ρας ἁμαρτωλω̃ν
46
встаньте, пойдем: вот, приблизился предающий Меня.
Вставайте, идем! Смотрите, предатель уже близко».
Вставайте, идем. Вот уже и Мой предатель приблизился.
Уставайте, ходім, ось наблизився Мій зрадник!
Rise, let us be going: behold, he is at hand that doth betray me.
ἐγείρεσθε ἄγωμεν ἰδοὺ ἤγγικεν ὁ παραδιδούς με
47
И, когда еще говорил Он, вот Иуда, один из двенадцати, пришел, и с ним множество народа с мечами и кольями, от первосвященников и старейшин народных.
И тут, когда Он еще говорил, появился Иуда, один из двенадцати, и с ним большая толпа с мечами и кольями, посланная старшими священниками и старейшинами.
Он еще говорил, как подошел Иуда, один из Его двенадцати учеников, и с ним большая толпа, вооруженная мечами и кольями. Их послали первосвященники и старейшины народа.
І коли Він іще говорив, аж ось прийшов Юда, один із Дванадцятьох, а з ним люду багато від первосвящеників і старших народу з мечами та киями.
And while he yet spake, lo, Judas, one of the twelve, came, and with him a great multitude with swords and staves, from the chief priests and elders of the people.
καὶ ἔτι αὐτου̃ λαλου̃ντος ἰδοὺ ’Ιούδας εἱ̃ς τω̃ν δώδεκα ἠ̃λθεν καὶ μετ’ αὐτου̃ ὄχλος πολὺς μετὰ μαχαιρω̃ν καὶ ξύλων ἀπò τω̃ν ἀρχιερέων καὶ πρεσβυτέρων του̃ λαου̃
48
Предающий же Его дал им знак, сказав: Кого я поцелую, Тот и есть, возьмите Его.
Предатель заранее условился с ними о знаке, сказав: «Кого я поцелую, тот и есть Иисус. Берите Его».
Предатель так условился с ними: — Хватайте Того, Кого я поцелую.
А зрадник Його дав був знака їм, кажучи: Кого поцілую, то Він, беріть Його.
Now he that betrayed him gave them a sign, saying, Whomsoever I shall kiss, that same is he: hold him fast.
ὁ δὲ παραδιδοὺς αὐτòν ἔδωκεν αὐτοι̃ς σημει̃ον λέγων ὃν ἂν φιλήσω αὐτός ἐστιν κρατήσατε αὐτόν
49
И, тотчас подойдя к Иисусу, сказал: радуйся, Равви! И поцеловал Его.
Он направился прямо к Иисусу. «Приветствую Тебя, Рабби!» — сказал он и крепко поцеловал Его.
Подойдя сразу же к Иисусу, Иуда сказал: — Здравствуй, Рабби! — и поцеловал Его.
І зараз Він підійшов до Ісуса й сказав: Радій, Учителю! І поцілував Його.
And forthwith he came to Jesus, and said, Hail, master; and kissed him.
καὶ εὐθέως προσελθὼν τω̨̃ ’Ιησου̃ εἰ̃πεν χαι̃ρε ῥαββί καὶ κατεφίλησεν αὐτόν
50
Иисус же сказал ему: друг, для чего ты пришел? Тогда подошли и возложили руки на Иисуса, и взяли Его.
Но Иисус сказал ему: «Так вот для чего ты пришел, приятель?» Тогда Иисуса схватили и взяли под стражу.
Иисус же сказал ему: — Друг, делай то, для чего пришел. Тут подошли люди и, схватив Иисуса, взяли Его под стражу.
Ісус же йому відказав: Чого, друже, прийшов ти? Тоді приступили та руки наклали на Ісуса, і схопили Його.
And Jesus said unto him, Friend, wherefore art thou come? Then came they, and laid hands on Jesus, and took him.
ὁ δὲ ’Ιησου̃ς εἰ̃πεν αὐτω̨̃ ἑται̃ρε ἐφ’ ὃ πάρει τότε προσελθόντες ἐπέβαλον τὰς χει̃ρας ἐπὶ τòν ’Ιησου̃ν καὶ ἐκράτησαν αὐτόν
51
И вот, один из бывших с Иисусом, простерши руку, извлек меч свой и, ударив раба первосвященникова, отсек ему ухо.
И тут один из учеников Иисуса выхватил меч и, ударив слугу первосвященника, отсек ему ухо.
Тогда один из тех, кто был с Иисусом, вытащил меч, ударил слугу первосвященника и отсек ему ухо.
А ось один із тих, що з Ісусом були, витягнув руку, і меча свого вихопив та й рубонув раба первосвященика, і відтяв йому вухо.
And, behold, one of them which were with Jesus stretched out his hand, and drew his sword, and struck a servant of the high priest's, and smote off his ear.
καὶ ἰδοὺ εἱ̃ς τω̃ν μετὰ ’Ιησου̃ ἐκτείνας τὴν χει̃ρα ἀπέσπασεν τὴν μάχαιραν αὐτου̃ καὶ πατάξας τòν δου̃λον του̃ ἀρχιερέως ἀφει̃λεν αὐτου̃ τò ὠτίον
52
Тогда говорит ему Иисус: возврати меч твой в его место, ибо все, взявшие меч, мечом погибнут;
Иисус говорит ему: «Вложи меч в ножны! Всякий, кто берется за меч, от меча и погибнет.
— Верни свой меч на место, — сказал ему Иисус. — Все, кто берется за меч, от меча и погибнут.
Тоді промовляє до нього Ісус: Сховай свого меча в його місце, бо всі, хто візьме меча, від меча і загинуть.
Then said Jesus unto him, Put up again thy sword into his place: for all they that take the sword shall perish with the sword.
τότε λέγει αὐτω̨̃ ὁ ’Ιησου̃ς ἀπόστρεψον τὴν μάχαιράν σου εἰς τòν τόπον αὐτη̃ς πάντες γὰρ οἱ λαβόντες μάχαιραν ἐν μαχαίρη̨ ἀπολου̃νται
53
или думаешь, что Я не могу теперь умолить Отца Моего, и Он представит Мне более, нежели двенадцать легионов Ангелов?
Или ты думаешь, Я не мог попросить Моего Отца? Он бы тут же послал Мне двенадцать ангельских воинств, а то и больше!
Неужели ты думаешь, что Я не мог бы упросить Моего Отца немедленно прислать Мне более двенадцати легионов ангелов?
Чи ти думаєш, що не можу тепер упросити Свого Отця, і Він дасть Мені зараз більше дванадцяти ле?іонів Анголів?
Thinkest thou that I cannot now pray to my Father, and he shall presently give me more than twelve legions of angels?
ἢ δοκει̃ς ὅτι οὐ δύναμαι παρακαλέσαι τòν πατέρα μου καὶ παραστήσει μοι ἄρτι πλείω δώδεκα λεγιω̃νας ἀγγέλων
54
как же сбудутся Писания, что так должно быть?
Но как в таком случае исполниться Писаниям? Ведь все это должно произойти!»
Но как же тогда исполнится Писание, что все это должно произойти?
Але як має збутись Писання, що так статися мусить?
But how then shall the scriptures be fulfilled, that thus it must be?
πω̃ς οὐ̃ν πληρωθω̃σιν αἱ γραφαὶ ὅτι οὕτως δει̃ γενέσθαι
55
В тот час сказал Иисус народу: как будто на разбойника вышли вы с мечами и кольями взять Меня; каждый день с вами сидел Я, уча в храме, и вы не брали Меня.
И сказал тогда Иисус толпе: «Вы пришли за Мной с мечами и кольями, как будто Я разбойник! Каждый день Я сидел в Храме и учил, и вы Меня не забирали.
Затем Иисус обратился к толпе: — Что Я, разбойник, что вы пришли с мечами и кольями, чтобы арестовать Меня? Каждый день Я сидел и учил в храме, и вы не арестовали Меня.
Тієї години промовив Ісус до народу: Немов на розбійника вийшли з мечами та киями, щоб узяти Мене! Я щоденно у храмі сидів і навчав, і Мене не взяли ви.
In that same hour said Jesus to the multitudes, Are ye come out as against a thief with swords and staves for to take me? I sat daily with you teaching in the temple, and ye laid no hold on me.
ἐν ἐκείνη̨ τη̨̃ ὥρα̨ εἰ̃πεν ὁ ’Ιησου̃ς τοι̃ς ὄχλοις ὡς ἐπὶ λη̨στὴν ἐξήλθατε μετὰ μαχαιρω̃ν καὶ ξύλων συλλαβει̃ν με καθ’ ἡμέραν ἐν τω̨̃ ἱερω̨̃ ἐκαθεζόμην διδάσκων καὶ οὐκ ἐκρατήσατέ με
56
Сие же всё было, да сбудутся писания пророков. Тогда все ученики, оставив Его, бежали.
Но все это произошло для того, чтобы исполнились писания пророков». Тогда все ученики покинули Его и убежали.
Но все произошло именно так, чтобы исполнились писания пророков. Тогда все ученики оставили Его и убежали.
Це ж сталось усе, щоб збулися писання пророків. Усі учні тоді залишили Його й повтікали...
But all this was done, that the scriptures of the prophets might be fulfilled. Then all the disciples forsook him, and fled.
του̃το δὲ ὅλον γέγονεν ἵνα πληρωθω̃σιν αἱ γραφαὶ τω̃ν προφητω̃ν τότε οἱ μαθηταὶ πάντες ἀφέντες αὐτòν ἔφυγον
57
А взявшие Иисуса отвели Его к Каиафе первосвященнику, куда собрались книжники и старейшины.
Толпа, взявшая Иисуса, привела Его к первосвященнику Каиафе, где уже собрались учителя Закона и старейшины.
Арестовавшие Иисуса привели Его к первосвященнику Кайафе, у которого уже собрались учители Закона и старейшины.
А вони схопили Ісуса, і повели до первосвященика Кайяфи, де зібралися книжники й старші.
And they that had laid hold on Jesus led him away to Caiaphas the high priest, where the scribes and the elders were assembled.
οἱ δὲ κρατήσαντες τòν ’Ιησου̃ν ἀπήγαγον πρòς καϊάφαν τòν ἀρχιερέα ὅπου οἱ γραμματει̃ς καὶ οἱ πρεσβύτεροι συνήχθησαν
58
Петр же следовал за Ним издали, до двора первосвященникова; и, войдя внутрь, сел со служителями, чтобы видеть конец.
А Петр шел за Ним поодаль до двора первосвященника, вошел внутрь и сел со слугами, чтобы посмотреть, чем все кончится.
Петр следовал за Иисусом на некотором расстоянии и прошел прямо во двор первосвященника. Войдя внутрь, он сел со стражниками, чтобы увидеть, чем все кончится.
Петро ж здалека йшов услід за Ним аж до двору первосвященика, і, ввійшовши всередину, сів із службою, щоб бачити кінець.
But Peter followed him afar off unto the high priest's palace, and went in, and sat with the servants, to see the end.
ὁ δὲ Πέτρος ἠκολούθει αὐτω̨̃ ἀπò μακρόθεν ἕως τη̃ς αὐλη̃ς του̃ ἀρχιερέως καὶ εἰσελθὼν ἔσω ἐκάθητο μετὰ τω̃ν ὑπηρετω̃ν ἰδει̃ν τò τέλος
59
Первосвященники и старейшины и весь синедрион искали лжесвидетельства против Иисуса, чтобы предать Его смерти,
Старшие священники и весь Совет добивались против Иисуса ложных показаний, чтобы вынести Ему смертный приговор.
Первосвященники и весь Высший Совет искали ложных показаний против Иисуса, чтобы приговорить Его к смерти.
А первосвященики та ввесь синедріон шукали на Ісуса неправдивого свідчення, щоб смерть заподіяти Йому,
Now the chief priests, and elders, and all the council, sought false witness against Jesus, to put him to death;
οἱ δὲ ἀρχιερει̃ς καὶ τò συνέδριον ὅλον ἐζήτουν ψευδομαρτυρίαν κατὰ του̃ ’Ιησου̃ ὅπως αὐτòν θανατώσωσιν
60
и не находили; и, хотя много лжесвидетелей приходило, не нашли. Но наконец пришли два лжесвидетеля
Но хотя многие выступали как лжесвидетели, им это не удалось. Наконец выступили свидетелями двое.
Но они ничего не могли найти, хотя и пришло много лжесвидетелей. Наконец вышли два человека
і не знаходили, хоч кривосвідків багато підходило. Аж ось накінець з"явилися двоє,
But found none: yea, though many false witnesses came, yet found they none. At the last came two false witnesses,
καὶ οὐχ εὑ̃ρον πολλω̃ν προσελθόντων ψευδομαρτύρων ὕστερον δὲ προσελθόντες δύο
61
и сказали: Он говорил: могу разрушить храм Божий и в три дня создать его.
Они сказали: «Этот человек говорил: "Я могу разрушить Храм Божий и в три дня заново выстроить"».
и заявили: — Этот человек говорил: «Я могу разрушить Божий храм и восстановить его за три дня».
і сказали: Він говорив: Я можу зруйнувати храм Божий, і за три дні збудувати його.
And said, This fellow said, I am able to destroy the temple of God, and to build it in three days.
εἰ̃παν οὑ̃τος ἔφη δύναμαι καταλυ̃σαι τòν ναòν του̃ θεου̃ καὶ διὰ τριω̃ν ἡμερω̃ν οἰκοδομη̃σαι
62
И, встав, первосвященник сказал Ему: {что же} ничего не отвечаешь? что они против Тебя свидетельствуют?
Первосвященник встал и спросил Иисуса: «Молчишь? Тебе нечего возразить на обвинения, которые они против Тебя выдвигают?»
Тогда первосвященник встал и спросил Иисуса: — Тебе нечего ответить на эти свидетельства против Тебя?
Тоді первосвященик устав і до Нього сказав: Ти нічого не відповідаєш на те, що свідчать супроти Тебе?
And the high priest arose, and said unto him, Answerest thou nothing? what is it which these witness against thee?
καὶ ἀναστὰς ὁ ἀρχιερεὺς εἰ̃πεν αὐτω̨̃ οὐδὲν ἀποκρίνη̨ τί οὑ̃τοί σου καταμαρτυρου̃σιν
63
Иисус молчал. И первосвященник сказал Ему: заклинаю Тебя Богом живым, скажи нам, Ты ли Христос, Сын Божий?
Но Иисус молчал. Тогда первосвященник сказал Ему: «Именем Бога Живого заклинаю Тебя, скажи нам, Ты — Помазанник, Сын Бога?»
Иисус молчал. Первосвященник сказал Ему: — Я заклинаю Тебя живым Богом, скажи нам: Ты — Христос, Сын Божий?
Ісус же мовчав. І первосвященик сказав Йому: Заприсягаю Тебе Живим Богом, щоб нам Ти сказав, чи Христос Ти, Син Божий?
But Jesus held his peace. And the high priest answered and said unto him, I adjure thee by the living God, that thou tell us whether thou be the Christ, the Son of God.
ὁ δὲ ’Ιησου̃ς ἐσιώπα καὶ ὁ ἀρχιερεὺς εἰ̃πεν αὐτω̨̃ ἐξορκίζω σε κατὰ του̃ θεου̃ του̃ ζω̃ντος ἵνα ἡμι̃ν εἴπη̨ς εἰ σὺ εἰ̃ ὁ Χριστòς ὁ υἱòς του̃ θεου̃
64
Иисус говорит ему: ты сказал; даже сказываю вам: отныне узрите Сына Человеческого, сидящего одесную силы и грядущего на облаках небесных.
«Это ты сказал, — говорит ему Иисус. — И больше того, Я говорю вам: Отныне увидите Сына человеческого сидящим по правую руку Всемогущего и идущим по облакам небесным».
— Ты сам так сказал, — ответил Иисус, — но говорю вам, что отныне вы увидите Сына Человеческого, сидящим по правую руку от Всемогущего и идущим на облаках небесных!
Промовляє до нього Ісус: Ти сказав... А навіть повім вам: відтепер ви побачите Людського Сина, що сидітиме праворуч сили Божої, і на хмарах небесних приходитиме!
Jesus saith unto him, Thou hast said: nevertheless I say unto you, Hereafter shall ye see the Son of man sitting on the right hand of power, and coming in the clouds of heaven.
λέγει αὐτω̨̃ ὁ ’Ιησου̃ς σὺ εἰ̃πας πλὴν λέγω ὑμι̃ν ἀπ’ ἄρτι ὄψεσθε τòν υἱòν του̃ ἀνθρώπου καθήμενον ἐκ δεξιω̃ν τη̃ς δυνάμεως καὶ ἐρχόμενον ἐπὶ τω̃ν νεφελω̃ν του̃ οὐρανου̃
65
Тогда первосвященник разодрал одежды свои и сказал: Он богохульствует! на что еще нам свидетелей? вот, теперь вы слышали богохульство Его!
Тогда первосвященник разодрал на себе одежды и сказал: «Богохульство! Зачем нам нужны еще свидетели? Вы сами только что слышали богохульство!
Тогда первосвященник разорвал на себе одежду и сказал: — Он кощунствует! Какие нам еще нужны свидетели?! Вы теперь сами слышали кощунство!
Тоді первосвященик роздер одежу свою та й сказав: Він богозневажив! Нащо нам іще свідки потрібні? Ось ви чули тепер Його богозневагу!
Then the high priest rent his clothes, saying, He hath spoken blasphemy; what further need have we of witnesses? behold, now ye have heard his blasphemy.
τότε ὁ ἀρχιερεὺς διέρρηξεν τὰ ἱμάτια αὐτου̃ λέγων ἐβλασφήμησεν τί ἔτι χρείαν ἔχομεν μαρτύρων ἴδε νυ̃ν ἠκούσατε τὴν βλασφημίαν
66
как вам кажется? Они же сказали в ответ: повинен смерти.
Каким будет ваше решение?» — «Виновен и должен умереть», — ответили они.
Каково ваше решение? Они ответили: — Он виновен и заслуживает смерти.
Як вам іздається? Вони ж відповіли та сказали: Повинен умерти!
What think ye? They answered and said, He is guilty of death.
τί ὑμι̃ν δοκει̃ οἱ δὲ ἀποκριθέντες εἰ̃παν ἔνοχος θανάτου ἐστίν
67
Тогда плевали Ему в лице и заушали Его; другие же ударяли Его по ланитам
Потом они стали плевать Ему в лицо, бить по щекам и, избивая,
Тогда Иисусу стали плевать в лицо и бить Его кулаками, некоторые же били Его по щекам и
Тоді стали плювати на обличчя Йому, та бити по щоках Його, інші ж киями били,
Then did they spit in his face, and buffeted him; and others smote him with the palms of their hands,
τότε ἐνέπτυσαν εἰς τò πρόσωπον αὐτου̃ καὶ ἐκολάφισαν αὐτόν οἱ δὲ ἐράπισαν
68
и говорили: прореки нам, Христос, кто ударил Тебя?
говорили: «Эй, Помазанник, скажи‑ка нам, кто Тебя ударил!»
спрашивали: — Прореки нам, Христос, кто Тебя ударил?
і казали: Пророкуй нам, Христе, хто то вдарив Тебе?...
Saying, Prophesy unto us, thou Christ, Who is he that smote thee?
λέγοντες προφήτευσον ἡμι̃ν χριστέ τίς ἐστιν ὁ παίσας σε
69
Петр же сидел вне на дворе. И подошла к нему одна служанка и сказала: и ты был с Иисусом Галилеянином.
А Петр сидел снаружи, во дворе. К нему подошла служанка. «Ты тоже был с Иисусом Галиле́янином», — сказала она.
Петр же сидел снаружи, во дворе, когда к нему подошла служанка. — Ты тоже был с Иисусом Галилеянином, — сказала она.
А Петро перед домом сидів на подвір"ї. І приступила до нього служниця одна та й сказала: І ти був з Ісусом Галілеянином!
Now Peter sat without in the palace: and a damsel came unto him, saying, Thou also wast with Jesus of Galilee.
ὁ δὲ Πέτρος ἐκάθητο ἔξω ἐν τη̨̃ αὐλη̨̃ καὶ προση̃λθεν αὐτω̨̃ μία παιδίσκη λέγουσα καὶ σὺ ἠ̃σθα μετὰ ’Ιησου̃ του̃ Γαλιλαίου
70
Но он отрекся перед всеми, сказав: не знаю, что ты говоришь.
Но Петр в присутствии всех отрицал это: «Я не знаю, о чем ты говоришь».
Но Петр отрицал перед всеми: — Я не знаю, о чем ты говоришь.
А він перед всіма відрікся, сказавши: Не відаю я, що ти кажеш...
But he denied before them all, saying, I know not what thou sayest.
ὁ δὲ ἠρνήσατο ἔμπροσθεν πάντων λέγων οὐκ οἰ̃δα τί λέγεις
71
Когда же он выходил за ворота, увидела его другая, и говорит бывшим там: и этот был с Иисусом Назореем.
Когда он отошел к воротам, его увидела другая служанка. Она говорит тем, кто там стоял: «Вот этот был с Иисусом Назореем».
Когда он отошел к воротам, его увидела другая служанка. Она сказала стоявшим рядом: — Этот человек был с Иисусом Назарянином.
А коли до воріт він підходив, побачила інша його та й сказала приявним там людям: Оцей був з Ісусом Назарянином!
And when he was gone out into the porch, another maid saw him, and said unto them that were there, This fellow was also with Jesus of Nazareth.
ἐξελθόντα δὲ εἰς τòν πυλω̃να εἰ̃δεν αὐτòν ἄλλη καὶ λέγει τοι̃ς ἐκει̃ οὑ̃τος ἠ̃ν μετὰ ’Ιησου̃ του̃ Ναζωραίου
72
И он опять отрекся с клятвою, что не знает Сего Человека.
И снова Петр клятвенно отрицал это: «Не знаю я этого человека!»
Петр снова все отрицал, поклявшись, что он не знает Этого Человека.
І він знову відрікся та став присягатись: Не знаю Цього Чоловіка!...
And again he denied with an oath, I do not know the man.
καὶ πάλιν ἠρνήσατο μετὰ ὅρκου ὅτι οὐκ οἰ̃δα τòν ἄνθρωπον
73
Немного спустя подошли стоявшие там и сказали Петру: точно и ты из них, ибо и речь твоя обличает тебя.
Вскоре подошли к нему стоявшие там люди. «А ты и вправду из тех, — сказали они. — Слышно по говору».
Но спустя немного времени стоявшие там люди подошли и сказали ему: — Точно, ты тоже один из них, тебя и говор твой выдает.
Підійшли ж трохи згодом присутні й сказали Петрові: І ти справді з отих, та й мова твоя виявляє тебе.
And after a while came unto him they that stood by, and said to Peter, Surely thou also art one of them; for thy speech bewrayeth thee.
μετὰ μικρòν δὲ προσελθόντες οἱ ἑστω̃τες εἰ̃πον τω̨̃ Πέτρω̨ ἀληθω̃ς καὶ σὺ ἐξ αὐτω̃ν εἰ̃ καὶ γὰρ ἡ λαλιά σου δη̃λόν σε ποιει̃
74
Тогда он начал клясться и божиться, что не знает Сего Человека. И вдруг запел петух.
И Петр снова клялся и божился: «Не знаю я этого человека!» И в этот миг запел петух.
Тогда Петр начал клясться и божиться: — Я не знаю Этого Человека! И тотчас пропел петух.
Тоді він став клястись та божитись: Не знаю Цього Чоловіка! І заспівав півень хвилі тієї...
Then began he to curse and to swear, saying, I know not the man. And immediately the cock crew.
τότε ἤρξατο καταθεματίζειν καὶ ὀμνύειν ὅτι οὐκ οἰ̃δα τòν ἄνθρωπον καὶ εὐθέως ἀλέκτωρ ἐφώνησεν
75
И вспомнил Петр слово, сказанное ему Иисусом: прежде нежели пропоет петух, трижды отречешься от Меня. И выйдя вон, плакал горько.
Вспомнил Петр слова, сказанные Иисусом: «Прежде чем пропоет петух, ты трижды от Меня отречешься». И, выйдя, горько заплакал.
И тогда Петр вспомнил слова Иисуса: «Прежде чем пропоет петух, ты трижды отречешься от Меня». И, выйдя наружу, он горько заплакал.
І згадав Петро сказане слово Ісусове: Перше ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене. І, вийшовши звідти, він гірко заплакав...
And Peter remembered the word of Jesus, which said unto him, Before the cock crow, thou shalt deny me thrice. And he went out, and wept bitterly.
καὶ ἐμνήσθη ὁ Πέτρος του̃ ῥήματος ’Ιησου̃ εἰρηκότος ὅτι πρὶν ἀλέκτορα φωνη̃σαι τρὶς ἀπαρνήση̨ με καὶ ἐξελθὼν ἔξω ἔκλαυσεν πικρω̃ς