1
Во время пребывания Аполлоса в Коринфе Павел, пройдя верхние страны, прибыл в Ефес и, найдя {там} некоторых учеников,
В то время, когда Аполлос был в Коринфе, Павел пересек плоскогорье, пришел в Эфес и встретил там несколько учеников.
В то время, когда Аполлос был в Коринфе, Павел, пройдя через горные области, пришел в Эфес. Там он встретил нескольких учеников.
І сталося, що коли Аполлос перебував у Коринті, то Павло, перейшовши горішні країни, прибув до Ефесу, і деяких учнів знайшов,
While Apollos was at Corinth, Paul took the road through the interior and arrived at Ephesus. There he found some disciples
ἐγένετο δὲ ἐν τω̨̃ τòν ’Απολλω̃ εἰ̃ναι ἐν Κορίνθω̨ Παυ̃λον διελθόντα τὰ ἀνωτερικὰ μέρη κατελθει̃ν εἰς ἔφεσον καὶ εὑρει̃ν τινας μαθητάς
2
сказал им: приняли ли вы Святаго Духа, уверовав? Они же сказали ему: мы даже и не слыхали, есть ли Дух Святый.
«Получили ли вы Святой Дух, когда поверили?» — спросил он. «Мы и не слыхали о Святом Духе».
— Приняли ли вы Святого Духа, когда поверили? — спросил он их. — Мы даже и не слышали о том, что существует Святой Дух, — ответили те.
та й спитав їх: Чи ви Духа Святого одержали, як увірували? А вони відказали йому: Та ми навіть не чули, чи є Дух Святий!
and asked them, "Did you receive the Holy Spirit when you believed?" They answered, "No, we have not even heard that there is a Holy Spirit."
εἰ̃πέν τε πρòς αὐτούς εἰ πνευ̃μα ἅγιον ἐλάβετε πιστεύσαντες οἱ δὲ πρòς αὐτόν ἀλλ’ οὐδ’ εἰ πνευ̃μα ἅγιον ἔστιν ἠκούσαμεν
3
Он сказал им: во что же вы крестились? Они отвечали: во Иоанново крещение.
«Как же тогда вы крестились?» — «Нас крестил Иоанн».
Тогда Павел спросил: — Во что же вы были крещены? — В крещение Иоанна, — ответили они.
І він запитав: Тож у що ви христились? Вони ж відказали: В Іванове хрищення.
So Paul asked, "Then what baptism did you receive?" "John"s baptism," they replied.
εἰ̃πέν τε εἰς τί οὐ̃ν ἐβαπτίσθητε οἱ δὲ εἰ̃παν εἰς τò ’Ιωάννου βάπτισμα
4
Павел сказал: Иоанн крестил крещением покаяния, говоря людям, чтобы веровали в Грядущего по нем, то есть во Христа Иисуса.
«Иоанн крестил в знак покаяния, — сказал Павел. — Но он говорил народу, что они должны поверить в Того, кто придет после него, то есть в Иисуса».
Павел сказал: — Крещение Иоанна было крещением покаяния. Он призывал народ верить в Того, Кто должен был прийти после него, то есть в Иисуса.
І промовив Павло: Таж Іван христив хрищенням на покаяння, говорячи людям, щоб вірили в Того, Хто прийде по ньому, цебто в Ісуса.
Paul said, "John"s baptism was a baptism of repentance. He told the people to believe in the one coming after him, that is, in Jesus."
εἰ̃πεν δὲ Παυ̃λος ’Ιωάννης ἐβάπτισεν βάπτισμα μετανοίας τω̨̃ λαω̨̃ λέγων εἰς τòν ἐρχόμενον μετ’ αὐτòν ἵνα πιστεύσωσιν του̃τ’ ἔστιν εἰς τòν ’Ιησου̃ν
5
Услышав это, они крестились во имя Господа Иисуса,
Услышав об этом, они приняли крещение во Имя Господа Иисуса.
Когда они услышали об этом, они приняли крещение во Имя Господа Иисуса.
Як почули ж оце, то христились вони в Ім"я Господа Ісуса.
On hearing this, they were baptized into the name of the Lord Jesus.
ἀκούσαντες δὲ ἐβαπτίσθησαν εἰς τò ὄνομα του̃ κυρίου ’Ιησου̃
6
и, когда Павел возложил на них руки, нисшел на них Дух Святый, и они стали говорить {иными} языками и пророчествовать.
Когда Павел возложил на них руки, на них сошел Святой Дух и они стали говорить на неведомых языках и пророчествовать.
И когда Павел возложил на них руки, на них сошел Святой Дух. Они тогда начали говорить другими языками и пророчествовать.
А коли Павло руки на них поклав, то зійшов на них Дух Святий, і різними мовами стали вони промовляти та пророкувати!
When Paul placed his hands on them, the Holy Spirit came on them, and they spoke in tongues and prophesied.
καὶ ἐπιθέντος αὐτοι̃ς του̃ Παύλου τὰς χει̃ρας ἠ̃λθε τò πνευ̃μα τò ἅγιον ἐπ’ αὐτούς ἐλάλουν τε γλώσσαις καὶ ἐπροφήτευον
7
Всех их было человек около двенадцати.
А было их человек двенадцать.
Всего их было около двенадцати человек.
А всіх їх було чоловіка з дванадцять.
There were about twelve men in all.
ἠ̃σαν δὲ οἱ πάντες ἄνδρες ὡσεὶ δώδεκα
8
Придя в синагогу, он небоязненно проповедывал три месяца, беседуя и удостоверяя о Царствии Божием.
Потом Павел пошел в синагогу и бесстрашно проповедовал там в течение трех месяцев; он говорил о Царстве Бога и убеждал своих слушателей.
Павел три месяца смело говорил в синагоге, беседуя с людьми о Божьем Царстве, и убеждал их.
А до синагоги ввійшовши, промовляв він відважно, три місяці про Боже Царство навчаючи та переконуючи.
Paul entered the synagogue and spoke boldly there for three months, arguing persuasively about the kingdom of God.
εἰσελθὼν δὲ εἰς τὴν συναγωγὴν ἐπαρρησιάζετο ἐπὶ μη̃νας τρει̃ς διαλεγόμενος καὶ πείθων τὰ περὶ τη̃ς βασιλείας του̃ θεου̃
9
Но как некоторые ожесточились и не верили, злословя путь Господень перед народом, то он, оставив их, отделил учеников, и ежедневно проповедывал в училище некоего Тиранна.
Когда же некоторые, упорствуя в неверии, стали поносить перед всеми Путь Господень, Павел покинул их, забрав с собой учеников. Теперь он каждый день проводил беседы в школе Тира́нна.
Некоторые из них, однако, ожесточались и отказывались верить, перед всеми браня Путь Иисуса. Тогда Павел оставил их. Он отделил учеников и ежедневно беседовал с ними в школе Тиранна.
А коли опиралися дехто й не вірували, і дорогу Господню лихословили перед народом, то він їх покинув і виділив учнів, і щодня проповідував у школі одного Тирана.
But some of them became obstinate; they refused to believe and publicly maligned the Way. So Paul left them. He took the disciples with him and had discussions daily in the lecture hall of Tyrannus.
ὡς δέ τινες ἐσκληρύνοντο καὶ ἠπείθουν κακολογου̃ντες τὴν ὁδòν ἐνώπιον του̃ πλήθους ἀποστὰς ἀπ’ αὐτω̃ν ἀφώρισεν τοὺς μαθητάς καθ’ ἡμέραν διαλεγόμενος ἐν τη̨̃ σχολη̨̃ Τυράννου
10
Это продолжалось до двух лет, так что все жители Асии слышали проповедь о Господе Иисусе, как Иудеи, так и Еллины.
Это продолжалось два года, так что все жители провинции Азия, и иудеи и язычники, смогли услышать Весть о Господе.
Так продолжалось два года, и все иудеи и греки, жившие в провинции Азия, слышали слово Господа.
Це ж два роки продовжувалось, так що всі, хто замешкував в Азії, юдеї та геллени, слухали слово про Господа.
This went on for two years, so that all the Jews and Greeks who lived in the province of Asia heard the word of the Lord.
του̃το δὲ ἐγένετο ἐπὶ ἔτη δύο ὥστε πάντας τοὺς κατοικου̃ντας τὴν ’Ασίαν ἀκου̃σαι τòν λόγον του̃ κυρίου ’Ιουδαίους τε καὶ ’Έλληνας
11
Бог же творил немало чудес руками Павла,
Бог творил руками Павла удивительные чудеса.
Бог совершал через Павла необыкновенные чудеса.
І Бог чуда чинив надзвичайні руками Павловими,
God did extraordinary miracles through Paul,
δυνάμεις τε οὐ τὰς τυχούσας ὁ θεòς ἐποίει διὰ τω̃ν χειρω̃ν Παύλου
12
так что на больных возлагали платки и опоясания с тела его, и у них прекращались болезни, и злые духи выходили из них.
Достаточно было принести больным платки или фартуки, в которых он работал, как болезни оставляли их и злые духи выходили.
Больным давали прикоснуться к платкам и фартукам, к которым прежде прикасался Павел, и у них проходили болезни, и злые духи выходили из них.
так що навіть хустки й пояси з його тіла приносили хворим, і хвороби їх кидали, і духи лукаві виходили з них.
so that even handkerchiefs and aprons that had touched him were taken to the sick, and their illnesses were cured and the evil spirits left them.
ὥστε καὶ ἐπὶ τοὺς ἀσθενου̃ντας ἀποφέρεσθαι ἀπò του̃ χρωτòς αὐτου̃ σουδάρια ἢ σιμικίνθια καὶ ἀπαλλάσσεσθαι ἀπ’ αὐτω̃ν τὰς νόσους τά τε πνεύματα τὰ πονηρὰ ἐκπορεύεσθαι
13
Даже некоторые из скитающихся Иудейских заклинателей стали употреблять над имеющими злых духов имя Господа Иисуса, говоря: заклинаем вас Иисусом, Которого Павел проповедует.
И даже некоторые иудеи, бродячие заклинатели, изгоняя из одержимых злых духов, стали произносить Имя Господа Иисуса. «Заклинаю вас Иисусом, которого проповедует Павел!» — говорили они.
Некоторые из бродячих иудейских заклинателей тоже попробовали призывать над одержимыми Имя Господа Иисуса. Они говорили: — Заклинаю вас Иисусом, Которого возвещает Павел.
Дехто ж із мандрівних ворожбитів юдейських зачали закликати Ім"я Господа Ісуса над тими, хто мав злих духів, проказуючи: Заклинаємо вас Ісусом, Якого Павло проповідує!
Some Jews who went around driving out evil spirits tried to invoke the name of the Lord Jesus over those who were demon-possessed. They would say, "In the name of Jesus, whom Paul preaches, I command you to come out."
ἐπεχείρησαν δέ τινες καὶ τω̃ν περιερχομένων ’Ιουδαίων ἐξορκιστω̃ν ὀνομάζειν ἐπὶ τοὺς ἔχοντας τὰ πνεύματα τὰ πονηρὰ τò ὄνομα του̃ κυρίου ’Ιησου̃ λέγοντες ὁρκίζω ὑμα̃ς τòν ’Ιησου̃ν ὃν Παυ̃λος κηρύσσει
14
Это делали какие-то семь сынов Иудейского первосвященника Скевы.
Сделали это и семь сыновей некоего Скевы́, иудейского первосвященника.
Это делали и семь сыновей Скевы, главного священника иудеев.
Це ж робили якісь сім синів юдейського первосвященика Скеви.
Seven sons of Sceva, a Jewish chief priest, were doing this.
ἠ̃σαν δέ τινος Σκευα̃ ’Ιουδαίου ἀρχιερέως ἑπτὰ υἱοὶ του̃το ποιου̃ντες
15
Но злой дух сказал в ответ: Иисуса знаю, и Павел мне известен, а вы кто?
Но злой дух сказал им в ответ: «Иисуса я знаю, Павел мне тоже известен. А вот вы кто такие?»
Но злой дух ответил им: — Иисуса я знаю, и Павел мне известен, а вы кто такие?
Відповів же злий дух і сказав їм: Я знаю Ісуса, і знаю Павла, а ви хто такі?
One day the evil spirit answered them, "Jesus I know, and I know about Paul, but who are you?"
ἀποκριθὲν δὲ τò πνευ̃μα τò πονηρòν εἰ̃πεν αὐτοι̃ς τòν μὲν ’Ιησου̃ν γινώσκω καὶ τòν Παυ̃λον ἐπίσταμαι ὑμει̃ς δὲ τίνες ἐστέ
16
И бросился на них человек, в котором был злой дух, и, одолев их, взял над ними такую силу, что они, нагие и избитые, выбежали из того дома.
И человек, в котором был злой дух, набросился на них с такой яростью, что одолел их всех, одного за другим, и они выскочили из того дома голые и израненные.
И человек, в котором был злой дух, набросился на них с такой силой, что одолел их всех, и они выбежали из дома голые и израненные.
І скочив на них чоловік, що в ньому злий дух був, і, перемігши обох, подужав їх так, що втекли вони з дому нагі та поранені.
Then the man who had the evil spirit jumped on them and overpowered them all. He gave them such a beating that they ran out of the house naked and bleeding.
καὶ ἐφαλόμενος ὁ ἄνθρωπος ἐπ’ αὐτοὺς ἐν ὡ̨̃ ἠ̃ν τò πνευ̃μα τò πονηρòν κατακυριεύσας ἀμφοτέρων ἴσχυσεν κατ’ αὐτω̃ν ὥστε γυμνοὺς καὶ τετραυματισμένους ἐκφυγει̃ν ἐκ του̃ οἴκου ἐκείνου
17
Это сделалось известно всем живущим в Ефесе Иудеям и Еллинам, и напал страх на всех их, и величаемо было имя Господа Иисуса.
Это стало известно всем иудеям и язычникам, жившим в Эфесе. На всех напал страх, и они стали относиться к имени Господа Иисуса с бо́льшим благоговением.
Когда об этом узнали иудеи и греки, жившие в Эфесе, их охватил страх, и они стали относиться к Имени Господа Иисуса с большим почтением.
І це стало відоме юдеям та гелленам, усім, що в Ефесі замешкують, і острах напав на всіх їх, і славилося Ім"я Господа Ісуса.
When this became known to the Jews and Greeks living in Ephesus, they were all seized with fear, and the name of the Lord Jesus was held in high honor.
του̃το δὲ ἐγένετο γνωστòν πα̃σιν ’Ιουδαίοις τε καὶ ’Έλλησιν τοι̃ς κατοικου̃σιν τὴν ἔφεσον καὶ ἐπέπεσεν φόβος ἐπὶ πάντας αὐτούς καὶ ἐμεγαλύνετο τò ὄνομα του̃ κυρίου ’Ιησου̃
18
Многие же из уверовавших приходили, исповедуя и открывая дела свои.
Многие из поверивших пришли к Павлу и открыто сознались в том, что пользовались заклинаниями.
Многие из поверивших приходили и открыто признавались в своих делах.
І багато-хто з тих, що ввірували, приходили, визнаваючи та відкриваючи вчинки свої.
Many of those who believed now came and openly confessed their evil deeds.
πολλοί τε τω̃ν πεπιστευκότων ἤρχοντο ἐξομολογούμενοι καὶ ἀναγγέλλοντες τὰς πράξεις αὐτω̃ν
19
А из занимавшихся чародейством довольно многие, собрав книги свои, сожгли перед всеми, и сложили цены их, и оказалось их на пятьдесят тысяч {драхм.}
И немало тех, кто занимался чародейством, принесли свои книги и при всем народе сожгли их. Когда подсчитали стоимость книг, оказалось, что стоили они пятьдесят тысяч драхм.
А многие занимавшиеся прежде волшебством приносили свои колдовские свитки и перед всеми сжигали их. Когда подсчитали общую стоимость всех сожженных свитков, то она оказалась в пятьдесят тысяч драхм.
І багато-хто з тих, що займалися чарами, позносили книги свої та й перед усіма попалили. І злічили ціну їх, і вийшло на срібло п"ятдесят тисяч драхм.
A number who had practiced sorcery brought their scrolls together and burned them publicly. When they calculated the value of the scrolls, the total came to fifty thousand drachmas.
ἱκανοὶ δὲ τω̃ν τὰ περίεργα πραξάντων συνενέγκαντες τὰς βίβλους κατέκαιον ἐνώπιον πάντων καὶ συνεψήφισαν τὰς τιμὰς αὐτω̃ν καὶ εὑ̃ρον ἀργυρίου μυριάδας πέντε
20
С такою силою возрастало и возмогало слово Господне.
Вот так мощно, широко и успешно распространялось Слово Господа.
Так слово Господне распространялось и набирало силу.
Так могуче росло та зміцнялося Божеє Слово!
In this way the word of the Lord spread widely and grew in power.
οὕτως κατὰ κράτος του̃ κυρίου ὁ λόγος ηὔξανεν καὶ ἴσχυεν
21
Когда же это совершилось, Павел положил в духе, пройдя Македонию и Ахаию, идти в Иерусалим, сказав: побывав там, я должен видеть и Рим.
Когда все было здесь завершено, Павел решил отправиться через Македонию и Ахайю в Иерусалим. «А после того, как я там побываю, мне надо повидать Рим», — говорил он.
После всего этого Павел решил отправиться в Иерусалим через Македонию и Ахаию. — После того как я побываю в Иерусалиме, мне нужно посетить и Рим, — говорил он.
А як сповнилось це, Павло в Дусі задумав перейти Македонію та Ахаю, та й удатись у Єрусалим, говорячи: Як побуду я там, то треба мені й Рим побачити.
After all this had happened, Paul decided to go to Jerusalem, passing through Macedonia and Achaia. "After I have been there," he said, "I must visit Rome also."
ὡς δὲ ἐπληρώθη ταυ̃τα ἔθετο ὁ Παυ̃λος ἐν τω̨̃ πνεύματι διελθὼν τὴν Μακεδονίαν καὶ ’Αχαΐαν πορεύεσθαι εἰς ’Ιεροσόλυμα εἰπὼν ὅτι μετὰ τò γενέσθαι με ἐκει̃ δει̃ με καὶ ’Ρώμην ἰδει̃ν
22
И, послав в Македонию двоих из служивших ему, Тимофея и Ераста, сам остался на время в Асии.
Он послал в Македонию двух своих помощников, Тимофея и Эра́ста, а сам еще на время задержался в провинции Азия.
Он послал в Македонию двух помощников, Тимофея и Эраста, а сам еще на некоторое время остался в провинции Азия.
Тож він послав у Македонію двох із тих, що служили йому, Тимофія й Ераста, а сам позостався якийсь час ув Азії.
He sent two of his helpers, Timothy and Erastus, to Macedonia, while he stayed in the province of Asia a little longer.
ἀποστείλας δὲ εἰς τὴν Μακεδονίαν δύο τω̃ν διακονούντων αὐτω̨̃ Τιμόθεον καὶ ἔραστον αὐτòς ἐπέσχεν χρόνον εἰς τὴν ’Ασίαν
23
В то время произошел немалый мятеж против пути Господня,
А тем временем случилась немалая смута из‑за Пути.
В это время произошел большой мятеж из-за Пути.
І розрух чималий був стався там часу того за Господню дорогу.
About that time there arose a great disturbance about the Way.
ἐγένετο δὲ κατὰ τòν καιρòν ἐκει̃νον τάραχος οὐκ ὀλίγος περὶ τη̃ς ὁδου̃
24
ибо некто серебряник, именем Димитрий, делавший серебряные храмы Артемиды и доставлявший художникам немалую прибыль,
Был некто, серебряных дел мастер, по имени Деме́трий, изготовлявший серебряные изображения храма Артеми́ды. Он обеспечивал работой многих мастеров.
Человек по имени Димитрий, серебряных дел мастер, изготовлял из серебра модели храма богини Артемиды и тем самым давал местным ремесленникам возможность заработать.
Бо один золотар, Дмитро на ім"я, що робив срібляні Артемідині храмки, та ремісникам заробіток чималий давав,
A silversmith named Demetrius, who made silver shrines of Artemis, brought in no little business for the craftsmen.
Δημήτριος γάρ τις ὀνόματι ἀργυροκόπος ποιω̃ν ναοὺς ἀργυρου̃ς ’Αρτέμιδος παρείχετο τοι̃ς τεχνίταις οὐκ ὀλίγην ἐργασίαν
25
собрав их и других подобных ремесленников, сказал: друзья! вы знаете, что от этого ремесла зависит благосостояние наше;
Собрав их и других собратьев по ремеслу, Деметрий сказал: «Друзья, вы знаете, что от этого ремесла зависит наше благосостояние.
Он созвал их и других подобных мастеров и сказал: — Вы знаете, что эта работа дает нам хорошую прибыль.
згромадив він їх і ще інших подібних робітників, та й промовив: Ви знаєте, мужі, що з цього ремесла заробіток ми маємо.
He called them together, along with the workmen in related trades, and said: "Men, you know we receive a good income from this business.
οὓς συναθροίσας καὶ τοὺς περὶ τὰ τοιαυ̃τα ἐργάτας εἰ̃πεν ἄνδρες ἐπίστασθε ὅτι ἐκ ταύτης τη̃ς ἐργασίας ἡ εὐπορία ἡμι̃ν ἐστιν
26
между тем вы видите и слышите, что не только в Ефесе, но почти во всей Асии этот Павел своими убеждениями совратил немалое число людей, говоря, что делаемые руками человеческими не суть боги.
Но вы сами видите и слышите, что творит этот Павел. Он говорит, что боги, сделанные человеческими руками, вовсе не боги. И он сумел убедить в этом немало народа в Эфесе и почти по всей Азии.
Но вы видите и слышите, что этот Павел убедил и ввел в заблуждение многих людей не только здесь в Эфесе, но и по всей провинции Азия. Он говорит, что боги, сделанные руками, — это вовсе не боги.
І ви бачите й чуєте, що не тільки в Ефесі, але мало не в усій Азії цей Павло збаламутив і відвернув багатенно народу, говорячи, ніби то не боги, що руками пороблені.
And you see and hear how this fellow Paul has convinced and led astray large numbers of people here in Ephesus and in practically the whole province of Asia. He says that man-made gods are no gods at all.
καὶ θεωρει̃τε καὶ ἀκούετε ὅτι οὐ μόνον ’Εφέσου ἀλλὰ σχεδòν πάσης τη̃ς ’Ασίας ὁ Παυ̃λος οὑ̃τος πείσας μετέστησεν ἱκανòν ὄχλον λέγων ὅτι οὐκ εἰσὶν θεοὶ οἱ διὰ χειρω̃ν γινόμενοι
27
А это нам угрожает тем, что не только ремесло наше придет в презрение, но и храм великой богини Артемиды ничего не будет значить, и испровергнется величие той, которую почитает вся Асия и вселенная.
А это грозит не только тем, что наше ремесло приобретет дурную славу, но и тем, что само святилище великой богини Артемиды ничего не будет значить, и в конце концов будет обращено в ничто величие богини, которую чтит вся Азия и весь мир!»
Это грозит не только тем, что наше ремесло потеряет свое доброе имя, но и что храм великой богини Артемиды уже ничего не будет значить. И сама богиня, которую почитает вся провинция Азия и весь мир, будет лишена божественного величия!
І не тільки оце нам загрожує, що прийде зайняття в упадок, а й храм богині великої Артеміди в ніщо зарахується, і буде зруйнована й велич тієї, що шанує її ціла Азія та цілий світ.
There is danger not only that our trade will lose its good name, but also that the temple of the great goddess Artemis will be discredited, and the goddess herself, who is worshiped throughout the province of Asia and the world, will be robbed of her divine majesty."
οὐ μόνον δὲ του̃το κινδυνεύει ἡμι̃ν τò μέρος εἰς ἀπελεγμòν ἐλθει̃ν ἀλλὰ καὶ τò τη̃ς μεγάλης θεα̃ς ’Αρτέμιδος ἱερòν εἰς οὐθὲν λογισθη̃ναι μέλλειν τε καὶ καθαιρει̃σθαι τη̃ς μεγαλειότητος αὐτη̃ς ἣν ὅλη ἡ ’Ασία καὶ ἡ οἰκουμένη σέβεται
28
Выслушав это, они исполнились ярости и стали кричать, говоря: велика Артемида Ефесская!
Услышав это, все пришли в ярость и закричали: «Да славится великая Артемида Эфесская!»
Услышав это, они в ярости стали кричать: — Велика Артемида Эфесская!
Почувши ж оце, вони переповнились гнівом, та й стали кричати, говорячи: Артеміда ефеська велика!
When they heard this, they were furious and began shouting: "Great is Artemis of the Ephesians!"
ἀκούσαντες δὲ καὶ γενόμενοι πλήρεις θυμου̃ ἔκραζον λέγοντες μεγάλη ἡ ’Άρτεμις ’Εφεσίων
29
И весь город наполнился смятением. Схватив Македонян Гаия и Аристарха, спутников Павловых, они единодушно устремились на зрелище.
Волнение охватило весь город, все дружно устремились в театр, потащив туда спутников Павла, македонян Га́я и Ариста́рха.
Вскоре весь город пришел в движение. Люди схватили спутников Павла, македонян Гая и Аристарха, и все единодушно ринулись в театр.
І місто наповнилось заколотом. І кинулися однодушно до видовища, схопивши Павлових супутників Гая та Аристарха, македонян.
Soon the whole city was in an uproar. The people seized Gaius and Aristarchus, Paul"s traveling companions from Macedonia, and rushed as one man into the theater.
καὶ ἐπλήσθη ἡ πόλις τη̃ς συγχύσεως ὥρμησάν τε ὁμοθυμαδòν εἰς τò θέατρον συναρπάσαντες Γάϊον καὶ ’Αρίσταρχον Μακεδόνας συνεκδήμους Παύλου
30
Когда же Павел хотел войти в народ, ученики не допустили его.
Павел хотел выйти к народу сам, но его не пустили ученики.
Павел хотел выйти к народу, но ученики ему не позволили.
Як Павло ж хотів у народ увійти, то учні його не пустили.
Paul wanted to appear before the crowd, but the disciples would not let him.
Παύλου δὲ βουλομένου εἰσελθει̃ν εἰς τòν δη̃μον οὐκ εἴων αὐτòν οἱ μαθηταί
31
Также и некоторые из Асийских начальников, будучи друзьями его, послав к нему, просили не показываться на зрелище.
Кроме того, кое‑кто из влиятельных в этой провинции граждан, друзей Павла, передал ему просьбу не появляться в театре.
Даже некоторые из представителей провинциальной власти, друзья Павла, передали ему просьбу не появляться в театре.
Також дехто з азійських начальників, що були йому приятелі, послали до нього й просили, щоб він не вдававсь на видовище.
Even some of the officials of the province, friends of Paul, sent him a message begging him not to venture into the theater.
τινὲς δὲ καὶ τω̃ν ’Ασιαρχω̃ν ὄντες αὐτω̨̃ φίλοι πέμψαντες πρòς αὐτòν παρεκάλουν μὴ δου̃ναι ἑαυτòν εἰς τò θέατρον
32
Между тем одни кричали одно, а другие другое, ибо собрание было беспорядочное, и большая часть {собравшихся} не знали, зачем собрались.
В собрании тем временем царила полная неразбериха: одни кричали одно, другие другое, большинство даже не знало, зачем они здесь собрались.
Собравшиеся были в замешательстве, потому что одни кричали одно, другие другое. Большинство же вообще не знали, зачем пришли.
І кожен що інше кричав, бо збори бурхливі були, і багатенно з них навіть не знали, чого ради зібралися.
The assembly was in confusion: Some were shouting one thing, some another. Most of the people did not even know why they were there.
ἄλλοι μὲν οὐ̃ν ἄλλο τι ἔκραζον ἠ̃ν γὰρ ἡ ἐκκλησία συγκεχυμένη καὶ οἱ πλείους οὐκ ἤ̨δεισαν τίνος ἕνεκα συνεληλύθεισαν
33
По предложению Иудеев, из народа вызван был Александр. Дав знак рукою, Александр хотел говорить к народу.
Кто‑то из толпы потребовал от Александра — его вытолкнули вперед иудеи — объяснить народу, что здесь происходит. Александр, сделав знак рукой, хотел начать оправдываться,
Из толпы вытолкнули вперед Александра — это сделали иудеи. Александр жестом призвал народ к тишине, чтобы сказать защитную речь.
А з народу взяли Олександра, бо юдеї його висували. І Олександер дав знака рукою, і хотів виправдатися перед народом.
The Jews pushed Alexander to the front, and some of the crowd shouted instructions to him. He motioned for silence in order to make a defense before the people.
ἐκ δὲ του̃ ὄχλου συνεβίβασαν ’Αλέξανδρον προβαλόντων αὐτòν τω̃ν ’Ιουδαίων ὁ δὲ ’Αλέξανδρος κατασείσας τὴν χει̃ρα ἤθελεν ἀπολογει̃σθαι τω̨̃ δήμω̨
34
Когда же узнали, что он Иудей, то закричали все в один голос, и около двух часов кричали: велика Артемида Ефесская!
но, узнав, что он иудей, все в один голос закричали: «Да славится великая Артемида Эфесская!» — и целых два часа не умолкали.
Но когда все узнали, что он иудей, то стали в один голос кричать: — Велика Артемида Эфесская! И кричали около двух часов.
А коли розпізнали, що юдеянин він, то злилися всі в один голос, і годин зо дві гукали: Артеміда ефеська велика!
But when they realized he was a Jew, they all shouted in unison for about two hours: "Great is Artemis of the Ephesians!"
ἐπιγνόντες δὲ ὅτι ’Ιουδαι̃ός ἐστιν φωνὴ ἐγένετο μία ἐκ πάντων ὡς ἐπὶ ὥρας δύο κραζόντων μεγάλη ἡ ’Άρτεμις ’Εφεσίων
35
Блюститель же порядка, утишив народ, сказал: мужи Ефесские! какой человек не знает, что город Ефес есть служитель великой богини Артемиды и Диопета?
В конце концов городской секретарь утихомирил толпу. «Граждане Эфеса! — сказал он. — Есть ли хоть один человек, которому не было бы известно, что город Эфес является хранителем храма великой богини Артемиды и ее священного изображения, упавшего с неба?
Тогда к народу вышел один из начальников города. Он успокоил их и сказал: — Эфесяне, разве не известно всему миру, что город Эфес является хранителем храма великой Артемиды и упавшего с небес ее изображения?
А як писар міський заспокоїв народ, то промовив: Мужі ефеські, яка ж то людина не знає, що місто Ефес то храмовий доглядач Артеміди великої й її образу, упалого з неба?
The city clerk quieted the crowd and said: "Men of Ephesus, doesn"t all the world know that the city of Ephesus is the guardian of the temple of the great Artemis and of her image, which fell from heaven?
καταστείλας δὲ ὁ γραμματεὺς τòν ὄχλον φησίν ἄνδρες ’Εφέσιοι τίς γάρ ἐστιν ἀνθρώπων ὃς οὐ γινώσκει τὴν ’Εφεσίων πόλιν νεωκόρον οὐ̃σαν τη̃ς μεγάλης ’Αρτέμιδος καὶ του̃ διοπετου̃ς
36
Если же в этом нет спора, то надобно вам быть спокойными и не поступать опрометчиво.
Никто этого не оспаривает. Итак, вам надо успокоиться и не допускать опрометчивых поступков.
Это неопровержимый факт. Поэтому вы должны успокоиться и не поступать опрометчиво.
Коли ж цьому перечити не можна, то потрібно вам бути спокійними, і не робити необачно нічого.
Therefore, since these facts are undeniable, you ought to be quiet and not do anything rash.
ἀναντιρρήτων οὐ̃ν ὄντων τούτων δέον ἐστὶν ὑμα̃ς κατεσταλμένους ὑπάρχειν καὶ μηδὲν προπετὲς πράσσειν
37
А вы привели этих мужей, которые ни храма Артемидина не обокрали, ни богини вашей не хулили.
Вы привели сюда этих людей, но ведь они не грабили храма и не хулили нашу богиню.
Вы привели сюда этих людей, хотя ни один из них не обокрал храма и не оскорбил нашей богини.
А ви ж привели цих людей, що ані святокрадці, ані вашої богині не зневажили.
You have brought these men here, though they have neither robbed temples nor blasphemed our goddess.
ἠγάγετε γὰρ τοὺς ἄνδρας τούτους οὔτε ἱεροσύλους οὔτε βλασφημου̃ντας τὴν θεòν ἡμω̃ν
38
Если же Димитрий и другие с ним художники имеют жалобу на кого-нибудь, то есть судебные собрания и есть проконсулы: пусть жалуются друг на друга.
Итак, если Деметрий с мастерами кого‑то в чем‑то обвиняют, для этого есть суды и власти, пусть обратятся с иском туда.
Если у Димитрия и у других мастеров на кого-либо жалоба, то у нас для этого есть суд и власти. Туда вы можете приносить обвинения друг на друга.
Отож, як Дмитро та його ремісники мають справу на кого, то суди є на ринку й проконсули, один одного хай позивають.
If, then, Demetrius and his fellow craftsmen have a grievance against anybody, the courts are open and there are proconsuls. They can press charges.
εἰ μὲν οὐ̃ν Δημήτριος καὶ οἱ σὺν αὐτω̨̃ τεχνι̃ται ἔχουσι πρός τινα λόγον ἀγοραι̃οι ἄγονται καὶ ἀνθύπατοί εἰσιν ἐγκαλείτωσαν ἀλλήλοις
39
А если вы ищете чего-нибудь другого, то это будет решено в законном собрании.
А если вы требуете чего‑то большего, тогда дело будет решено на законно созванном собрании граждан.
Если у вас есть еще какие-либо вопросы, то представьте их на рассмотрение законного собрания.
А коли чогось іншого допоминаєтеся, то те вирішиться на законнім зібранні.
If there is anything further you want to bring up, it must be settled in a legal assembly.
εἰ δέ τι περαιτέρω ἐπιζητει̃τε ἐν τη̨̃ ἐννόμω̨ ἐκκλησία̨ ἐπιλυθήσεται
40
Ибо мы находимся в опасности - за происшедшее ныне быть обвиненными в возмущении, так как нет никакой причины, которою мы могли бы оправдать такое сборище. Сказав это, он распустил собрание.
Иначе мы рискуем, что за сегодняшние события нас обвинят в мятеже, потому что для этого сборища нет никаких оснований и мы ничего не сможем привести в свое оправдание». И с этими словами он распустил собрание.
Есть опасность, что после сегодняшних событий нас могут обвинить в мятеже, и в таком случае нам нечем будет оправдаться. С этими словами он распустил собрание.
Бо ось є небезпека, що нас за сьогоднішній розрух оскаржити можуть, і немає жадної причини, якою могли б виправдати це зборище. І, промовивши це, розпустив він громаду.
As it is, we are in danger of being charged with rioting because of today"s events. In that case we would not be able to account for this commotion, since there is no reason for it." After he had said this, he dismissed the assembly.
καὶ γὰρ κινδυνεύομεν ἐγκαλει̃σθαι στάσεως περὶ τη̃ς σήμερον μηδενòς αἰτίου ὑπάρχοντος περὶ οὑ̃ οὐ δυνησόμεθα ἀποδου̃ναι λόγον περὶ τη̃ς συστροφη̃ς ταύτης καὶ ταυ̃τα εἰπὼν ἀπέλυσεν τὴν ἐκκλησίαν