Деяния святых апостолов | Acts | Πράξεις Ἀποστόλων, Глава 19

1
Во время пребывания Аполлоса в Коринфе Павел, пройдя верхние страны, прибыл в Ефес и, найдя {там} некоторых учеников,
В то время, когда Аполлос был в Коринфе, Павел пересек плоскогорье, пришел в Эфес и встретил там несколько учеников.
В то время, когда Аполлос был в Коринфе, Павел, пройдя через горные области, пришел в Эфес. Там он встретил нескольких учеников.
І сталося, що коли Аполлос перебував у Коринті, то Павло, перейшовши горішні країни, прибув до Ефесу, і деяких учнів знайшов,
And it came to pass, that, while Apollos was at Corinth, Paul having passed through the upper coasts came to Ephesus: and finding certain disciples,
ἐγένετο δὲ ἐν τω̨̃ τòν ’Απολλω̃ εἰ̃ναι ἐν Κορίνθω̨ Παυ̃λον διελθόντα τὰ ἀνωτερικὰ μέρη κατελθει̃ν εἰς ἔφεσον καὶ εὑρει̃ν τινας μαθητάς
2
сказал им: приняли ли вы Святаго Духа, уверовав? Они же сказали ему: мы даже и не слыхали, есть ли Дух Святый.
«Получили ли вы Святой Дух, когда поверили?» — спросил он. «Мы и не слыхали о Святом Духе».
— Приняли ли вы Святого Духа, когда поверили? — спросил он их. — Мы даже и не слышали о том, что существует Святой Дух, — ответили те.
та й спитав їх: Чи ви Духа Святого одержали, як увірували? А вони відказали йому: Та ми навіть не чули, чи є Дух Святий!
He said unto them, Have ye received the Holy Ghost since ye believed? And they said unto him, We have not so much as heard whether there be any Holy Ghost.
εἰ̃πέν τε πρòς αὐτούς εἰ πνευ̃μα ἅγιον ἐλάβετε πιστεύσαντες οἱ δὲ πρòς αὐτόν ἀλλ’ οὐδ’ εἰ πνευ̃μα ἅγιον ἔστιν ἠκούσαμεν
3
Он сказал им: во что же вы крестились? Они отвечали: во Иоанново крещение.
«Как же тогда вы крестились?» — «Нас крестил Иоанн».
Тогда Павел спросил: — Во что же вы были крещены? — В крещение Иоанна, — ответили они.
І він запитав: Тож у що ви христились? Вони ж відказали: В Іванове хрищення.
And he said unto them, Unto what then were ye baptized? And they said, Unto John's baptism.
εἰ̃πέν τε εἰς τί οὐ̃ν ἐβαπτίσθητε οἱ δὲ εἰ̃παν εἰς τò ’Ιωάννου βάπτισμα
4
Павел сказал: Иоанн крестил крещением покаяния, говоря людям, чтобы веровали в Грядущего по нем, то есть во Христа Иисуса.
«Иоанн крестил в знак покаяния, — сказал Павел. — Но он говорил народу, что они должны поверить в Того, кто придет после него, то есть в Иисуса».
Павел сказал: — Крещение Иоанна было крещением покаяния. Он призывал народ верить в Того, Кто должен был прийти после него, то есть в Иисуса.
І промовив Павло: Таж Іван христив хрищенням на покаяння, говорячи людям, щоб вірили в Того, Хто прийде по ньому, цебто в Ісуса.
Then said Paul, John verily baptized with the baptism of repentance, saying unto the people, that they should believe on him which should come after him, that is, on Christ Jesus.
εἰ̃πεν δὲ Παυ̃λος ’Ιωάννης ἐβάπτισεν βάπτισμα μετανοίας τω̨̃ λαω̨̃ λέγων εἰς τòν ἐρχόμενον μετ’ αὐτòν ἵνα πιστεύσωσιν του̃τ’ ἔστιν εἰς τòν ’Ιησου̃ν
5
Услышав это, они крестились во имя Господа Иисуса,
Услышав об этом, они приняли крещение во Имя Господа Иисуса.
Когда они услышали об этом, они приняли крещение во Имя Господа Иисуса.
Як почули ж оце, то христились вони в Ім"я Господа Ісуса.
When they heard this, they were baptized in the name of the Lord Jesus.
ἀκούσαντες δὲ ἐβαπτίσθησαν εἰς τò ὄνομα του̃ κυρίου ’Ιησου̃
6
и, когда Павел возложил на них руки, нисшел на них Дух Святый, и они стали говорить {иными} языками и пророчествовать.
Когда Павел возложил на них руки, на них сошел Святой Дух и они стали говорить на неведомых языках и пророчествовать.
И когда Павел возложил на них руки, на них сошел Святой Дух. Они тогда начали говорить другими языками и пророчествовать.
А коли Павло руки на них поклав, то зійшов на них Дух Святий, і різними мовами стали вони промовляти та пророкувати!
And when Paul had laid his hands upon them, the Holy Ghost came on them; and they spake with tongues, and prophesied.
καὶ ἐπιθέντος αὐτοι̃ς του̃ Παύλου τὰς χει̃ρας ἠ̃λθε τò πνευ̃μα τò ἅγιον ἐπ’ αὐτούς ἐλάλουν τε γλώσσαις καὶ ἐπροφήτευον
7
Всех их было человек около двенадцати.
А было их человек двенадцать.
Всего их было около двенадцати человек.
А всіх їх було чоловіка з дванадцять.
And all the men were about twelve.
ἠ̃σαν δὲ οἱ πάντες ἄνδρες ὡσεὶ δώδεκα
8
Придя в синагогу, он небоязненно проповедывал три месяца, беседуя и удостоверяя о Царствии Божием.
Потом Павел пошел в синагогу и бесстрашно проповедовал там в течение трех месяцев; он говорил о Царстве Бога и убеждал своих слушателей.
Павел три месяца смело говорил в синагоге, беседуя с людьми о Божьем Царстве, и убеждал их.
А до синагоги ввійшовши, промовляв він відважно, три місяці про Боже Царство навчаючи та переконуючи.
And he went into the synagogue, and spake boldly for the space of three months, disputing and persuading the things concerning the kingdom of God.
εἰσελθὼν δὲ εἰς τὴν συναγωγὴν ἐπαρρησιάζετο ἐπὶ μη̃νας τρει̃ς διαλεγόμενος καὶ πείθων τὰ περὶ τη̃ς βασιλείας του̃ θεου̃
9
Но как некоторые ожесточились и не верили, злословя путь Господень перед народом, то он, оставив их, отделил учеников, и ежедневно проповедывал в училище некоего Тиранна.
Когда же некоторые, упорствуя в неверии, стали поносить перед всеми Путь Господень, Павел покинул их, забрав с собой учеников. Теперь он каждый день проводил беседы в школе Тира́нна.
Некоторые из них, однако, ожесточались и отказывались верить, перед всеми браня Путь Иисуса. Тогда Павел оставил их. Он отделил учеников и ежедневно беседовал с ними в школе Тиранна.
А коли опиралися дехто й не вірували, і дорогу Господню лихословили перед народом, то він їх покинув і виділив учнів, і щодня проповідував у школі одного Тирана.
But when divers were hardened, and believed not, but spake evil of that way before the multitude, he departed from them, and separated the disciples, disputing daily in the school of one Tyrannus.
ὡς δέ τινες ἐσκληρύνοντο καὶ ἠπείθουν κακολογου̃ντες τὴν ὁδòν ἐνώπιον του̃ πλήθους ἀποστὰς ἀπ’ αὐτω̃ν ἀφώρισεν τοὺς μαθητάς καθ’ ἡμέραν διαλεγόμενος ἐν τη̨̃ σχολη̨̃ Τυράννου
10
Это продолжалось до двух лет, так что все жители Асии слышали проповедь о Господе Иисусе, как Иудеи, так и Еллины.
Это продолжалось два года, так что все жители провинции Азия, и иудеи и язычники, смогли услышать Весть о Господе.
Так продолжалось два года, и все иудеи и греки, жившие в провинции Азия, слышали слово Господа.
Це ж два роки продовжувалось, так що всі, хто замешкував в Азії, юдеї та геллени, слухали слово про Господа.
And this continued by the space of two years; so that all they which dwelt in Asia heard the word of the Lord Jesus, both Jews and Greeks.
του̃το δὲ ἐγένετο ἐπὶ ἔτη δύο ὥστε πάντας τοὺς κατοικου̃ντας τὴν ’Ασίαν ἀκου̃σαι τòν λόγον του̃ κυρίου ’Ιουδαίους τε καὶ ’Έλληνας
11
Бог же творил немало чудес руками Павла,
Бог творил руками Павла удивительные чудеса.
Бог совершал через Павла необыкновенные чудеса.
І Бог чуда чинив надзвичайні руками Павловими,
And God wrought special miracles by the hands of Paul:
δυνάμεις τε οὐ τὰς τυχούσας ὁ θεòς ἐποίει διὰ τω̃ν χειρω̃ν Παύλου
12
так что на больных возлагали платки и опоясания с тела его, и у них прекращались болезни, и злые духи выходили из них.
Достаточно было принести больным платки или фартуки, в которых он работал, как болезни оставляли их и злые духи выходили.
Больным давали прикоснуться к платкам и фартукам, к которым прежде прикасался Павел, и у них проходили болезни, и злые духи выходили из них.
так що навіть хустки й пояси з його тіла приносили хворим, і хвороби їх кидали, і духи лукаві виходили з них.
So that from his body were brought unto the sick handkerchiefs or aprons, and the diseases departed from them, and the evil spirits went out of them.
ὥστε καὶ ἐπὶ τοὺς ἀσθενου̃ντας ἀποφέρεσθαι ἀπò του̃ χρωτòς αὐτου̃ σουδάρια ἢ σιμικίνθια καὶ ἀπαλλάσσεσθαι ἀπ’ αὐτω̃ν τὰς νόσους τά τε πνεύματα τὰ πονηρὰ ἐκπορεύεσθαι
13
Даже некоторые из скитающихся Иудейских заклинателей стали употреблять над имеющими злых духов имя Господа Иисуса, говоря: заклинаем вас Иисусом, Которого Павел проповедует.
И даже некоторые иудеи, бродячие заклинатели, изгоняя из одержимых злых духов, стали произносить Имя Господа Иисуса. «Заклинаю вас Иисусом, которого проповедует Павел!» — говорили они.
Некоторые из бродячих иудейских заклинателей тоже попробовали призывать над одержимыми Имя Господа Иисуса. Они говорили: — Заклинаю вас Иисусом, Которого возвещает Павел.
Дехто ж із мандрівних ворожбитів юдейських зачали закликати Ім"я Господа Ісуса над тими, хто мав злих духів, проказуючи: Заклинаємо вас Ісусом, Якого Павло проповідує!
Then certain of the vagabond Jews, exorcists, took upon them to call over them which had evil spirits the name of the Lord Jesus, saying, We adjure you by Jesus whom Paul preacheth.
ἐπεχείρησαν δέ τινες καὶ τω̃ν περιερχομένων ’Ιουδαίων ἐξορκιστω̃ν ὀνομάζειν ἐπὶ τοὺς ἔχοντας τὰ πνεύματα τὰ πονηρὰ τò ὄνομα του̃ κυρίου ’Ιησου̃ λέγοντες ὁρκίζω ὑμα̃ς τòν ’Ιησου̃ν ὃν Παυ̃λος κηρύσσει
14
Это делали какие-то семь сынов Иудейского первосвященника Скевы.
Сделали это и семь сыновей некоего Скевы́, иудейского первосвященника.
Это делали и семь сыновей Скевы, главного священника иудеев.
Це ж робили якісь сім синів юдейського первосвященика Скеви.
And there were seven sons of one Sceva, a Jew, and chief of the priests, which did so.
ἠ̃σαν δέ τινος Σκευα̃ ’Ιουδαίου ἀρχιερέως ἑπτὰ υἱοὶ του̃το ποιου̃ντες
15
Но злой дух сказал в ответ: Иисуса знаю, и Павел мне известен, а вы кто?
Но злой дух сказал им в ответ: «Иисуса я знаю, Павел мне тоже известен. А вот вы кто такие?»
Но злой дух ответил им: — Иисуса я знаю, и Павел мне известен, а вы кто такие?
Відповів же злий дух і сказав їм: Я знаю Ісуса, і знаю Павла, а ви хто такі?
And the evil spirit answered and said, Jesus I know, and Paul I know; but who are ye?
ἀποκριθὲν δὲ τò πνευ̃μα τò πονηρòν εἰ̃πεν αὐτοι̃ς τòν μὲν ’Ιησου̃ν γινώσκω καὶ τòν Παυ̃λον ἐπίσταμαι ὑμει̃ς δὲ τίνες ἐστέ
16
И бросился на них человек, в котором был злой дух, и, одолев их, взял над ними такую силу, что они, нагие и избитые, выбежали из того дома.
И человек, в котором был злой дух, набросился на них с такой яростью, что одолел их всех, одного за другим, и они выскочили из того дома голые и израненные.
И человек, в котором был злой дух, набросился на них с такой силой, что одолел их всех, и они выбежали из дома голые и израненные.
І скочив на них чоловік, що в ньому злий дух був, і, перемігши обох, подужав їх так, що втекли вони з дому нагі та поранені.
And the man in whom the evil spirit was leaped on them, and overcame them, and prevailed against them, so that they fled out of that house naked and wounded.
καὶ ἐφαλόμενος ὁ ἄνθρωπος ἐπ’ αὐτοὺς ἐν ὡ̨̃ ἠ̃ν τò πνευ̃μα τò πονηρòν κατακυριεύσας ἀμφοτέρων ἴσχυσεν κατ’ αὐτω̃ν ὥστε γυμνοὺς καὶ τετραυματισμένους ἐκφυγει̃ν ἐκ του̃ οἴκου ἐκείνου
17
Это сделалось известно всем живущим в Ефесе Иудеям и Еллинам, и напал страх на всех их, и величаемо было имя Господа Иисуса.
Это стало известно всем иудеям и язычникам, жившим в Эфесе. На всех напал страх, и они стали относиться к имени Господа Иисуса с бо́льшим благоговением.
Когда об этом узнали иудеи и греки, жившие в Эфесе, их охватил страх, и они стали относиться к Имени Господа Иисуса с большим почтением.
І це стало відоме юдеям та гелленам, усім, що в Ефесі замешкують, і острах напав на всіх їх, і славилося Ім"я Господа Ісуса.
And this was known to all the Jews and Greeks also dwelling at Ephesus; and fear fell on them all, and the name of the Lord Jesus was magnified.
του̃το δὲ ἐγένετο γνωστòν πα̃σιν ’Ιουδαίοις τε καὶ ’Έλλησιν τοι̃ς κατοικου̃σιν τὴν ἔφεσον καὶ ἐπέπεσεν φόβος ἐπὶ πάντας αὐτούς καὶ ἐμεγαλύνετο τò ὄνομα του̃ κυρίου ’Ιησου̃
18
Многие же из уверовавших приходили, исповедуя и открывая дела свои.
Многие из поверивших пришли к Павлу и открыто сознались в том, что пользовались заклинаниями.
Многие из поверивших приходили и открыто признавались в своих делах.
І багато-хто з тих, що ввірували, приходили, визнаваючи та відкриваючи вчинки свої.
And many that believed came, and confessed, and shewed their deeds.
πολλοί τε τω̃ν πεπιστευκότων ἤρχοντο ἐξομολογούμενοι καὶ ἀναγγέλλοντες τὰς πράξεις αὐτω̃ν
19
А из занимавшихся чародейством довольно многие, собрав книги свои, сожгли перед всеми, и сложили цены их, и оказалось их на пятьдесят тысяч {драхм.}
И немало тех, кто занимался чародейством, принесли свои книги и при всем народе сожгли их. Когда подсчитали стоимость книг, оказалось, что стоили они пятьдесят тысяч драхм.
А многие занимавшиеся прежде волшебством приносили свои колдовские свитки и перед всеми сжигали их. Когда подсчитали общую стоимость всех сожженных свитков, то она оказалась в пятьдесят тысяч драхм.
І багато-хто з тих, що займалися чарами, позносили книги свої та й перед усіма попалили. І злічили ціну їх, і вийшло на срібло п"ятдесят тисяч драхм.
Many of them also which used curious arts brought their books together, and burned them before all men: and they counted the price of them, and found it fifty thousand pieces of silver.
ἱκανοὶ δὲ τω̃ν τὰ περίεργα πραξάντων συνενέγκαντες τὰς βίβλους κατέκαιον ἐνώπιον πάντων καὶ συνεψήφισαν τὰς τιμὰς αὐτω̃ν καὶ εὑ̃ρον ἀργυρίου μυριάδας πέντε
20
С такою силою возрастало и возмогало слово Господне.
Вот так мощно, широко и успешно распространялось Слово Господа.
Так слово Господне распространялось и набирало силу.
Так могуче росло та зміцнялося Божеє Слово!
So mightily grew the word of God and prevailed.
οὕτως κατὰ κράτος του̃ κυρίου ὁ λόγος ηὔξανεν καὶ ἴσχυεν
21
Когда же это совершилось, Павел положил в духе, пройдя Македонию и Ахаию, идти в Иерусалим, сказав: побывав там, я должен видеть и Рим.
Когда все было здесь завершено, Павел решил отправиться через Македонию и Ахайю в Иерусалим. «А после того, как я там побываю, мне надо повидать Рим», — говорил он.
После всего этого Павел решил отправиться в Иерусалим через Македонию и Ахаию. — После того как я побываю в Иерусалиме, мне нужно посетить и Рим, — говорил он.
А як сповнилось це, Павло в Дусі задумав перейти Македонію та Ахаю, та й удатись у Єрусалим, говорячи: Як побуду я там, то треба мені й Рим побачити.
After these things were ended, Paul purposed in the spirit, when he had passed through Macedonia and Achaia, to go to Jerusalem, saying, After I have been there, I must also see Rome.
ὡς δὲ ἐπληρώθη ταυ̃τα ἔθετο ὁ Παυ̃λος ἐν τω̨̃ πνεύματι διελθὼν τὴν Μακεδονίαν καὶ ’Αχαΐαν πορεύεσθαι εἰς ’Ιεροσόλυμα εἰπὼν ὅτι μετὰ τò γενέσθαι με ἐκει̃ δει̃ με καὶ ’Ρώμην ἰδει̃ν
22
И, послав в Македонию двоих из служивших ему, Тимофея и Ераста, сам остался на время в Асии.
Он послал в Македонию двух своих помощников, Тимофея и Эра́ста, а сам еще на время задержался в провинции Азия.
Он послал в Македонию двух помощников, Тимофея и Эраста, а сам еще на некоторое время остался в провинции Азия.
Тож він послав у Македонію двох із тих, що служили йому, Тимофія й Ераста, а сам позостався якийсь час ув Азії.
So he sent into Macedonia two of them that ministered unto him, Timotheus and Erastus; but he himself stayed in Asia for a season.
ἀποστείλας δὲ εἰς τὴν Μακεδονίαν δύο τω̃ν διακονούντων αὐτω̨̃ Τιμόθεον καὶ ἔραστον αὐτòς ἐπέσχεν χρόνον εἰς τὴν ’Ασίαν
23
В то время произошел немалый мятеж против пути Господня,
А тем временем случилась немалая смута из‑за Пути.
В это время произошел большой мятеж из-за Пути.
І розрух чималий був стався там часу того за Господню дорогу.
And the same time there arose no small stir about that way.
ἐγένετο δὲ κατὰ τòν καιρòν ἐκει̃νον τάραχος οὐκ ὀλίγος περὶ τη̃ς ὁδου̃
24
ибо некто серебряник, именем Димитрий, делавший серебряные храмы Артемиды и доставлявший художникам немалую прибыль,
Был некто, серебряных дел мастер, по имени Деме́трий, изготовлявший серебряные изображения храма Артеми́ды. Он обеспечивал работой многих мастеров.
Человек по имени Димитрий, серебряных дел мастер, изготовлял из серебра модели храма богини Артемиды и тем самым давал местным ремесленникам возможность заработать.
Бо один золотар, Дмитро на ім"я, що робив срібляні Артемідині храмки, та ремісникам заробіток чималий давав,
For a certain man named Demetrius, a silversmith, which made silver shrines for Diana, brought no small gain unto the craftsmen;
Δημήτριος γάρ τις ὀνόματι ἀργυροκόπος ποιω̃ν ναοὺς ἀργυρου̃ς ’Αρτέμιδος παρείχετο τοι̃ς τεχνίταις οὐκ ὀλίγην ἐργασίαν
25
собрав их и других подобных ремесленников, сказал: друзья! вы знаете, что от этого ремесла зависит благосостояние наше;
Собрав их и других собратьев по ремеслу, Деметрий сказал: «Друзья, вы знаете, что от этого ремесла зависит наше благосостояние.
Он созвал их и других подобных мастеров и сказал: — Вы знаете, что эта работа дает нам хорошую прибыль.
згромадив він їх і ще інших подібних робітників, та й промовив: Ви знаєте, мужі, що з цього ремесла заробіток ми маємо.
Whom he called together with the workmen of like occupation, and said, Sirs, ye know that by this craft we have our wealth.
οὓς συναθροίσας καὶ τοὺς περὶ τὰ τοιαυ̃τα ἐργάτας εἰ̃πεν ἄνδρες ἐπίστασθε ὅτι ἐκ ταύτης τη̃ς ἐργασίας ἡ εὐπορία ἡμι̃ν ἐστιν
26
между тем вы видите и слышите, что не только в Ефесе, но почти во всей Асии этот Павел своими убеждениями совратил немалое число людей, говоря, что делаемые руками человеческими не суть боги.
Но вы сами видите и слышите, что творит этот Павел. Он говорит, что боги, сделанные человеческими руками, вовсе не боги. И он сумел убедить в этом немало народа в Эфесе и почти по всей Азии.
Но вы видите и слышите, что этот Павел убедил и ввел в заблуждение многих людей не только здесь в Эфесе, но и по всей провинции Азия. Он говорит, что боги, сделанные руками, — это вовсе не боги.
І ви бачите й чуєте, що не тільки в Ефесі, але мало не в усій Азії цей Павло збаламутив і відвернув багатенно народу, говорячи, ніби то не боги, що руками пороблені.
Moreover ye see and hear, that not alone at Ephesus, but almost throughout all Asia, this Paul hath persuaded and turned away much people, saying that they be no gods, which are made with hands:
καὶ θεωρει̃τε καὶ ἀκούετε ὅτι οὐ μόνον ’Εφέσου ἀλλὰ σχεδòν πάσης τη̃ς ’Ασίας ὁ Παυ̃λος οὑ̃τος πείσας μετέστησεν ἱκανòν ὄχλον λέγων ὅτι οὐκ εἰσὶν θεοὶ οἱ διὰ χειρω̃ν γινόμενοι
27
А это нам угрожает тем, что не только ремесло наше придет в презрение, но и храм великой богини Артемиды ничего не будет значить, и испровергнется величие той, которую почитает вся Асия и вселенная.
А это грозит не только тем, что наше ремесло приобретет дурную славу, но и тем, что само святилище великой богини Артемиды ничего не будет значить, и в конце концов будет обращено в ничто величие богини, которую чтит вся Азия и весь мир!»
Это грозит не только тем, что наше ремесло потеряет свое доброе имя, но и что храм великой богини Артемиды уже ничего не будет значить. И сама богиня, которую почитает вся провинция Азия и весь мир, будет лишена божественного величия!
І не тільки оце нам загрожує, що прийде зайняття в упадок, а й храм богині великої Артеміди в ніщо зарахується, і буде зруйнована й велич тієї, що шанує її ціла Азія та цілий світ.
So that not only this our craft is in danger to be set at nought; but also that the temple of the great goddess Diana should be despised, and her magnificence should be destroyed, whom all Asia and the world worshippeth.
οὐ μόνον δὲ του̃το κινδυνεύει ἡμι̃ν τò μέρος εἰς ἀπελεγμòν ἐλθει̃ν ἀλλὰ καὶ τò τη̃ς μεγάλης θεα̃ς ’Αρτέμιδος ἱερòν εἰς οὐθὲν λογισθη̃ναι μέλλειν τε καὶ καθαιρει̃σθαι τη̃ς μεγαλειότητος αὐτη̃ς ἣν ὅλη ἡ ’Ασία καὶ ἡ οἰκουμένη σέβεται
28
Выслушав это, они исполнились ярости и стали кричать, говоря: велика Артемида Ефесская!
Услышав это, все пришли в ярость и закричали: «Да славится великая Артемида Эфесская!»
Услышав это, они в ярости стали кричать: — Велика Артемида Эфесская!
Почувши ж оце, вони переповнились гнівом, та й стали кричати, говорячи: Артеміда ефеська велика!
And when they heard these sayings, they were full of wrath, and cried out, saying, Great is Diana of the Ephesians.
ἀκούσαντες δὲ καὶ γενόμενοι πλήρεις θυμου̃ ἔκραζον λέγοντες μεγάλη ἡ ’Άρτεμις ’Εφεσίων
29
И весь город наполнился смятением. Схватив Македонян Гаия и Аристарха, спутников Павловых, они единодушно устремились на зрелище.
Волнение охватило весь город, все дружно устремились в театр, потащив туда спутников Павла, македонян Га́я и Ариста́рха.
Вскоре весь город пришел в движение. Люди схватили спутников Павла, македонян Гая и Аристарха, и все единодушно ринулись в театр.
І місто наповнилось заколотом. І кинулися однодушно до видовища, схопивши Павлових супутників Гая та Аристарха, македонян.
And the whole city was filled with confusion: and having caught Gaius and Aristarchus, men of Macedonia, Paul's companions in travel, they rushed with one accord into the theatre.
καὶ ἐπλήσθη ἡ πόλις τη̃ς συγχύσεως ὥρμησάν τε ὁμοθυμαδòν εἰς τò θέατρον συναρπάσαντες Γάϊον καὶ ’Αρίσταρχον Μακεδόνας συνεκδήμους Παύλου
30
Когда же Павел хотел войти в народ, ученики не допустили его.
Павел хотел выйти к народу сам, но его не пустили ученики.
Павел хотел выйти к народу, но ученики ему не позволили.
Як Павло ж хотів у народ увійти, то учні його не пустили.
And when Paul would have entered in unto the people, the disciples suffered him not.
Παύλου δὲ βουλομένου εἰσελθει̃ν εἰς τòν δη̃μον οὐκ εἴων αὐτòν οἱ μαθηταί
31
Также и некоторые из Асийских начальников, будучи друзьями его, послав к нему, просили не показываться на зрелище.
Кроме того, кое‑кто из влиятельных в этой провинции граждан, друзей Павла, передал ему просьбу не появляться в театре.
Даже некоторые из представителей провинциальной власти, друзья Павла, передали ему просьбу не появляться в театре.
Також дехто з азійських начальників, що були йому приятелі, послали до нього й просили, щоб він не вдававсь на видовище.
And certain of the chief of Asia, which were his friends, sent unto him, desiring him that he would not adventure himself into the theatre.
τινὲς δὲ καὶ τω̃ν ’Ασιαρχω̃ν ὄντες αὐτω̨̃ φίλοι πέμψαντες πρòς αὐτòν παρεκάλουν μὴ δου̃ναι ἑαυτòν εἰς τò θέατρον
32
Между тем одни кричали одно, а другие другое, ибо собрание было беспорядочное, и большая часть {собравшихся} не знали, зачем собрались.
В собрании тем временем царила полная неразбериха: одни кричали одно, другие другое, большинство даже не знало, зачем они здесь собрались.
Собравшиеся были в замешательстве, потому что одни кричали одно, другие другое. Большинство же вообще не знали, зачем пришли.
І кожен що інше кричав, бо збори бурхливі були, і багатенно з них навіть не знали, чого ради зібралися.
Some therefore cried one thing, and some another: for the assembly was confused; and the more part knew not wherefore they were come together.
ἄλλοι μὲν οὐ̃ν ἄλλο τι ἔκραζον ἠ̃ν γὰρ ἡ ἐκκλησία συγκεχυμένη καὶ οἱ πλείους οὐκ ἤ̨δεισαν τίνος ἕνεκα συνεληλύθεισαν
33
По предложению Иудеев, из народа вызван был Александр. Дав знак рукою, Александр хотел говорить к народу.
Кто‑то из толпы потребовал от Александра — его вытолкнули вперед иудеи — объяснить народу, что здесь происходит. Александр, сделав знак рукой, хотел начать оправдываться,
Из толпы вытолкнули вперед Александра — это сделали иудеи. Александр жестом призвал народ к тишине, чтобы сказать защитную речь.
А з народу взяли Олександра, бо юдеї його висували. І Олександер дав знака рукою, і хотів виправдатися перед народом.
And they drew Alexander out of the multitude, the Jews putting him forward. And Alexander beckoned with the hand, and would have made his defence unto the people.
ἐκ δὲ του̃ ὄχλου συνεβίβασαν ’Αλέξανδρον προβαλόντων αὐτòν τω̃ν ’Ιουδαίων ὁ δὲ ’Αλέξανδρος κατασείσας τὴν χει̃ρα ἤθελεν ἀπολογει̃σθαι τω̨̃ δήμω̨
34
Когда же узнали, что он Иудей, то закричали все в один голос, и около двух часов кричали: велика Артемида Ефесская!
но, узнав, что он иудей, все в один голос закричали: «Да славится великая Артемида Эфесская!» — и целых два часа не умолкали.
Но когда все узнали, что он иудей, то стали в один голос кричать: — Велика Артемида Эфесская! И кричали около двух часов.
А коли розпізнали, що юдеянин він, то злилися всі в один голос, і годин зо дві гукали: Артеміда ефеська велика!
But when they knew that he was a Jew, all with one voice about the space of two hours cried out, Great is Diana of the Ephesians.
ἐπιγνόντες δὲ ὅτι ’Ιουδαι̃ός ἐστιν φωνὴ ἐγένετο μία ἐκ πάντων ὡς ἐπὶ ὥρας δύο κραζόντων μεγάλη ἡ ’Άρτεμις ’Εφεσίων
35
Блюститель же порядка, утишив народ, сказал: мужи Ефесские! какой человек не знает, что город Ефес есть служитель великой богини Артемиды и Диопета?
В конце концов городской секретарь утихомирил толпу. «Граждане Эфеса! — сказал он. — Есть ли хоть один человек, которому не было бы известно, что город Эфес является хранителем храма великой богини Артемиды и ее священного изображения, упавшего с неба?
Тогда к народу вышел один из начальников города. Он успокоил их и сказал: — Эфесяне, разве не известно всему миру, что город Эфес является хранителем храма великой Артемиды и упавшего с небес ее изображения?
А як писар міський заспокоїв народ, то промовив: Мужі ефеські, яка ж то людина не знає, що місто Ефес то храмовий доглядач Артеміди великої й її образу, упалого з неба?
And when the townclerk had appeased the people, he said, Ye men of Ephesus, what man is there that knoweth not how that the city of the Ephesians is a worshipper of the great goddess Diana, and of the image which fell down from Jupiter?
καταστείλας δὲ ὁ γραμματεὺς τòν ὄχλον φησίν ἄνδρες ’Εφέσιοι τίς γάρ ἐστιν ἀνθρώπων ὃς οὐ γινώσκει τὴν ’Εφεσίων πόλιν νεωκόρον οὐ̃σαν τη̃ς μεγάλης ’Αρτέμιδος καὶ του̃ διοπετου̃ς
36
Если же в этом нет спора, то надобно вам быть спокойными и не поступать опрометчиво.
Никто этого не оспаривает. Итак, вам надо успокоиться и не допускать опрометчивых поступков.
Это неопровержимый факт. Поэтому вы должны успокоиться и не поступать опрометчиво.
Коли ж цьому перечити не можна, то потрібно вам бути спокійними, і не робити необачно нічого.
Seeing then that these things cannot be spoken against, ye ought to be quiet, and to do nothing rashly.
ἀναντιρρήτων οὐ̃ν ὄντων τούτων δέον ἐστὶν ὑμα̃ς κατεσταλμένους ὑπάρχειν καὶ μηδὲν προπετὲς πράσσειν
37
А вы привели этих мужей, которые ни храма Артемидина не обокрали, ни богини вашей не хулили.
Вы привели сюда этих людей, но ведь они не грабили храма и не хулили нашу богиню.
Вы привели сюда этих людей, хотя ни один из них не обокрал храма и не оскорбил нашей богини.
А ви ж привели цих людей, що ані святокрадці, ані вашої богині не зневажили.
For ye have brought hither these men, which are neither robbers of churches, nor yet blasphemers of your goddess.
ἠγάγετε γὰρ τοὺς ἄνδρας τούτους οὔτε ἱεροσύλους οὔτε βλασφημου̃ντας τὴν θεòν ἡμω̃ν
38
Если же Димитрий и другие с ним художники имеют жалобу на кого-нибудь, то есть судебные собрания и есть проконсулы: пусть жалуются друг на друга.
Итак, если Деметрий с мастерами кого‑то в чем‑то обвиняют, для этого есть суды и власти, пусть обратятся с иском туда.
Если у Димитрия и у других мастеров на кого-либо жалоба, то у нас для этого есть суд и власти. Туда вы можете приносить обвинения друг на друга.
Отож, як Дмитро та його ремісники мають справу на кого, то суди є на ринку й проконсули, один одного хай позивають.
Wherefore if Demetrius, and the craftsmen which are with him, have a matter against any man, the law is open, and there are deputies: let them implead one another.
εἰ μὲν οὐ̃ν Δημήτριος καὶ οἱ σὺν αὐτω̨̃ τεχνι̃ται ἔχουσι πρός τινα λόγον ἀγοραι̃οι ἄγονται καὶ ἀνθύπατοί εἰσιν ἐγκαλείτωσαν ἀλλήλοις
39
А если вы ищете чего-нибудь другого, то это будет решено в законном собрании.
А если вы требуете чего‑то большего, тогда дело будет решено на законно созванном собрании граждан.
Если у вас есть еще какие-либо вопросы, то представьте их на рассмотрение законного собрания.
А коли чогось іншого допоминаєтеся, то те вирішиться на законнім зібранні.
But if ye enquire any thing concerning other matters, it shall be determined in a lawful assembly.
εἰ δέ τι περαιτέρω ἐπιζητει̃τε ἐν τη̨̃ ἐννόμω̨ ἐκκλησία̨ ἐπιλυθήσεται
40
Ибо мы находимся в опасности - за происшедшее ныне быть обвиненными в возмущении, так как нет никакой причины, которою мы могли бы оправдать такое сборище. Сказав это, он распустил собрание.
Иначе мы рискуем, что за сегодняшние события нас обвинят в мятеже, потому что для этого сборища нет никаких оснований и мы ничего не сможем привести в свое оправдание». И с этими словами он распустил собрание.
Есть опасность, что после сегодняшних событий нас могут обвинить в мятеже, и в таком случае нам нечем будет оправдаться. С этими словами он распустил собрание.
Бо ось є небезпека, що нас за сьогоднішній розрух оскаржити можуть, і немає жадної причини, якою могли б виправдати це зборище. І, промовивши це, розпустив він громаду.
For we are in danger to be called in question for this day's uproar, there being no cause whereby we may give an account of this concourse. And when he had thus spoken, he dismissed the assembly.
καὶ γὰρ κινδυνεύομεν ἐγκαλει̃σθαι στάσεως περὶ τη̃ς σήμερον μηδενòς αἰτίου ὑπάρχοντος περὶ οὑ̃ οὐ δυνησόμεθα ἀποδου̃ναι λόγον περὶ τη̃ς συστροφη̃ς ταύτης καὶ ταυ̃τα εἰπὼν ἀπέλυσεν τὴν ἐκκλησίαν