Деяния святых апостолов | Acts | Πράξεις Ἀποστόλων, Глава 20

1
По прекращении мятежа Павел, призвав учеников и дав им наставления и простившись с ними, вышел и пошел в Македонию.
После того как смута прекратилась, Павел собрал учеников и, ободрив их, попрощался с ними и отправился в Македонию.
Когда беспорядки утихли, Павел созвал учеников, ободрил их, попрощался и отправился в Македонию.
А як заколот стих, то Павло скликав учнів, і, потішивши та попрощавшись із ними, вибрався йти в Македонію.
And after the uproar was ceased, Paul called unto him the disciples, and embraced them, and departed for to go into Macedonia.
μετὰ δὲ τò παύσασθαι τòν θόρυβον μεταπεμψάμενος ὁ Παυ̃λος τοὺς μαθητὰς καὶ παρακαλέσας ἀσπασάμενος ἐξη̃λθεν πορεύεσθαι εἰς Μακεδονίαν
2
Пройдя же те места и преподав {верующим} обильные наставления, пришел в Елладу.
Когда он проходил через те края, он много беседовал с братьями, вселяя в них бодрость. Наконец он прибыл в Грецию,
Проходя через разные области, Павел многими словами ободрял верующих. Придя в Грецию,
Перейшовши ж ті сторони та підбадьоривши їх довгим словом, прибув до Геллади,
And when he had gone over those parts, and had given them much exhortation, he came into Greece,
διελθὼν δὲ τὰ μέρη ἐκει̃να καὶ παρακαλέσας αὐτοὺς λόγω̨ πολλω̨̃ ἠ̃λθεν εἰς τὴν ’Ελλάδα
3
{Там} пробыл он три месяца. Когда же, по случаю возмущения, сделанного против него Иудеями, он хотел отправиться в Сирию, то пришло ему на мысль возвратиться через Македонию.
где оставался три месяца. Он собирался плыть оттуда в Сирию, но, узнав, что иудеи готовят против него заговор, пошел в обратный путь через Македонию.
он провел там три месяца. Когда он собирался отплыть в Сирию, иудеи подготовили покушение на него, и он, узнав это, решил возвращаться через Македонию.
і прожив там три місяці. А як він захотів був відплинути в Сирію, то змову на нього вчинили юдеї, тому він узяв думку вертатись через Македонію.
And there abode three months. And when the Jews laid wait for him, as he was about to sail into Syria, he purposed to return through Macedonia.
ποιήσας τε μη̃νας τρει̃ς γενομένης ἐπιβουλη̃ς αὐτω̨̃ ὑπò τω̃ν ’Ιουδαίων μέλλοντι ἀνάγεσθαι εἰς τὴν Συρίαν ἐγένετο γνώμης του̃ ὑποστρέφειν διὰ Μακεδονίας
4
Его сопровождали до Асии Сосипатр Пирров, Вериянин, и из Фессалоникийцев Аристарх и Секунд, и Гаий Дервянин и Тимофей, и Асийцы Тихик и Трофим.
Его сопровождали Сопа́тр, сын Пи́рра, из Береи, фессалоники́йцы Аристарх и Секу́нд, Гай из Дербы, Тимофей, а также Ти́хик и Трофим, оба родом из Азии.
Его сопровождали Сопатр, сын Пирра, из Вереи, фессалоникийцы Аристарх и Секунд, Гай из Дервии и Тимофей, а также Тихик и Трофим из провинции Азия.
Разом із ним пішов Сопатер Піррів із Верії, Аристарх та Секунд із Солуня, і Гай дерв"янин, і Тимофій, а з азійців Тихик та Трохим.
And there accompanied him into Asia Sopater of Berea; and of the Thessalonians, Aristarchus and Secundus; and Gaius of Derbe, and Timotheus; and of Asia, Tychicus and Trophimus.
συνείπετο δὲ αὐτω̨̃ Σώπατρος Πύρρου Βεροιαι̃ος Θεσσαλονικέων δὲ ’Αρίσταρχος καὶ Σεκου̃νδος καὶ Γάϊος Δερβαι̃ος καὶ Τιμόθεος ’Ασιανοὶ δὲ Τυχικòς καὶ Τρόφιμος
5
Они, пойдя вперед, ожидали нас в Троаде.
Они вышли раньше и дожидались нас в Троаде.
Они пошли вперед и ожидали нас в Троаде.
Вони відбули наперед, і нас дожидали в Троаді.
These going before tarried for us at Troas.
οὑ̃τοι δὲ προελθόντες ἔμενον ἡμα̃ς ἐν Τρω̨άδι
6
А мы, после дней опресночных, отплыли из Филипп и дней в пять прибыли к ним в Троаду, где пробыли семь дней.
А мы отплыли из Филипп после праздника Пресных Хлебов и через пять дней прибыли к ним в Троаду, где провели неделю.
Мы же после праздника Пресных хлебов отплыли из Филипп и через пять дней присоединились к ним в Троаде. Там мы пробыли семь дней.
А ми відпливли із Филипів по святах Опрісноків, і прибули днів за п"ять у Троаду до них, де сім день прожили.
And we sailed away from Philippi after the days of unleavened bread, and came unto them to Troas in five days; where we abode seven days.
ἡμει̃ς δὲ ἐξεπλεύσαμεν μετὰ τὰς ἡμέρας τω̃ν ἀζύμων ἀπò Φιλίππων καὶ ἤλθομεν πρòς αὐτοὺς εἰς τὴν Τρω̨άδα ἄχρι ἡμερω̃ν πέντε ὅπου διετρίψαμεν ἡμέρας ἑπτά
7
В первый же день недели, когда ученики собрались для преломления хлеба, Павел, намереваясь отправиться в следующий день, беседовал с ними и продолжил слово до полуночи.
В первый день недели мы собрались все вместе для преломления хлеба. На следующий день Павел должен был уходить, поэтому долго беседовал с учениками и проговорил до полуночи.
В первый день недели мы собрались вместе для преломления хлеба. Павел беседовал с ними, и, так как он намеревался на следующий день отправиться в путь, его речь затянулась до полуночи.
А дня першого в тижні, як учні зібралися на ламання хліба, Павло мав промову до них, бо вранці збирався відбути, і затягнув своє слово до півночі.
And upon the first day of the week, when the disciples came together to break bread, Paul preached unto them, ready to depart on the morrow; and continued his speech until midnight.
ἐν δὲ τη̨̃ μια̨̃ τω̃ν σαββάτων συνηγμένων ἡμω̃ν κλάσαι ἄρτον ὁ Παυ̃λος διελέγετο αὐτοι̃ς μέλλων ἐξιέναι τη̨̃ ἐπαύριον παρέτεινέν τε τòν λόγον μέχρι μεσονυκτίου
8
В горнице, где мы собрались, было довольно светильников.
В верхней комнате, где мы собрались, горело много светильников.
В верхней комнате, где мы собрались, горело много ламп.
А в горниці, де зібралися ми, було багато світел.
And there were many lights in the upper chamber, where they were gathered together.
ἠ̃σαν δὲ λαμπάδες ἱκαναὶ ἐν τω̨̃ ὑπερώ̨ω̨ οὑ̃ ἠ̃μεν συνηγμένοι
9
Во время продолжительной беседы Павловой один юноша, именем Евтих, сидевший на окне, погрузился в глубокий сон и, пошатнувшись, сонный упал вниз с третьего жилья, и поднят мертвым.
Юноша по имени Е́втих сидел у открытого окна, и, так как беседа Павла затянулась, его сморил сон, и во сне он выпал из окна третьего этажа. Когда его подняли, он был мертв.
На окне сидел молодой человек по имени Евтих. Поскольку Павел долго говорил, Евтих погрузился в глубокий сон и упал на землю с третьего этажа. Когда его подняли, он был мертв.
Юнак же один, Євтих на ім"я, сидів на вікні. Його обгорнув міцний сон, бо задовго Павло промовляв, і він сонний хитнувся, і додолу упав із третього поверху, і підняли його мертвого...
And there sat in a window a certain young man named Eutychus, being fallen into a deep sleep: and as Paul was long preaching, he sunk down with sleep, and fell down from the third loft, and was taken up dead.
καθεζόμενος δέ τις νεανίας ὀνόματι Εὔτυχος ἐπὶ τη̃ς θυρίδος καταφερόμενος ὕπνω̨ βαθει̃ διαλεγομένου του̃ Παύλου ἐπὶ πλει̃ον κατενεχθεὶς ἀπò του̃ ὕπνου ἔπεσεν ἀπò του̃ τριστέγου κάτω καὶ ἤρθη νεκρός
10
Павел, сойдя, пал на него и, обняв его, сказал: не тревожьтесь, ибо душа его в нем.
Павел спустился вниз, прижался к нему и крепко обхватил его руками. «Не волнуйтесь, он жив», — сказал он.
Павел спустился, лег сверху на молодого человека и обнял его. — Не волнуйтесь, — сказал он, — он жив!
Зійшов же Павло та до нього припав, і, обнявши його, проказав: Заспокойтесь, бо душа його в ньому!
And Paul went down, and fell on him, and embracing him said, Trouble not yourselves; for his life is in him.
καταβὰς δὲ ὁ Παυ̃λος ἐπέπεσεν αὐτω̨̃ καὶ συμπεριλαβὼν εἰ̃πεν μὴ θορυβει̃σθε ἡ γὰρ ψυχὴ αὐτου̃ ἐν αὐτω̨̃ ἐστιν
11
Взойдя же и преломив хлеб и вкусив, беседовал довольно, даже до рассвета, и потом вышел.
Вернувшись наверх, он преломил хлеб и, поев, продолжал беседу до рассвета, а потом ушел.
Павел поднялся наверх, разломил хлеб и стал есть. На рассвете, закончив говорить, Павел отправился в путь,
А вернувшись, він хліб переломив і спожив, і бесіду довго точив, аж до досвітку, потім відбув.
When he therefore was come up again, and had broken bread, and eaten, and talked a long while, even till break of day, so he departed.
ἀναβὰς δὲ καὶ κλάσας τòν ἄρτον καὶ γευσάμενος ἐφ’ ἱκανόν τε ὁμιλήσας ἄχρι αὐγη̃ς οὕτως ἐξη̃λθεν
12
Между тем отрока привели живого, и немало утешились.
А юношу, ко всеобщей радости, увели домой живого.
а молодого человека отвели домой живым, и всех это очень обрадовало.
А хлопця живим привели, і зраділи немало.
And they brought the young man alive, and were not a little comforted.
ἤγαγον δὲ τòν παι̃δα ζω̃ντα καὶ παρεκλήθησαν οὐ μετρίως
13
Мы пошли вперед на корабль и поплыли в Асс, чтобы взять оттуда Павла; ибо он так приказал нам, намереваясь сам идти пешком.
Мы же, не дожидаясь Павла, сели на корабль и приплыли в Асс, где должны были взять его к себе на борт. Так он распорядился, потому что сам решил идти до Асса пешком.
Мы сели на корабль и отправились в Асс, намереваясь забрать там Павла. Он сам так распорядился, потому что хотел отправиться по суше.
А ми наперед пішли до корабля, та в Асс попливли, щоб звідти забрати Павла, бо він так ізвелів, сам бажаючи пішки піти.
And we went before to ship, and sailed unto Assos, there intending to take in Paul: for so had he appointed, minding himself to go afoot.
ἡμει̃ς δὲ προελθόντες ἐπὶ τò πλοι̃ον ἀνήχθημεν ἐπὶ τὴν ’Α̃σσον ἐκει̃θεν μέλλοντες ἀναλαμβάνειν τòν Παυ̃λον οὕτως γὰρ διατεταγμένος ἠ̃ν μέλλων αὐτòς πεζεύειν
14
Когда же он сошелся с нами в Ассе, то, взяв его, мы прибыли в Митилину.
В Ассе он нас встретил; мы взяли его к себе на корабль и поплыли в Митиле́ну.
В Ассе он встретил нас, и мы, взяв его на корабль, отправились в Митилину.
А коли він із нами зійшовся в Ассі, ми взяли його та прибули в Мітілену.
And when he met with us at Assos, we took him in, and came to Mitylene.
ὡς δὲ συνέβαλλεν ἡμι̃ν εἰς τὴν ’Α̃σσον ἀναλαβόντες αὐτòν ἤλθομεν εἰς Μιτυλήνην
15
И, отплыв оттуда, в следующий день мы остановились против Хиоса, а на другой пристали к Самосу и, побывав в Трогиллии, в следующий {день} прибыли в Милит,
На другой день мы проплыли вдоль побережья Хи́оса, на следующий после этого день добрались до Са́моса, а назавтра прибыли в Миле́т.
Отплыв оттуда, мы на следующий день прибыли к Хиосу. Спустя еще день мы пристали в Самосе, а еще через день — в Милете.
І, відплинувши звідти, ми назавтра пристали навпроти Хіосу, а другого дня припливли до Самосу, наступного ж ми прибули до Мілету.
And we sailed thence, and came the next day over against Chios; and the next day we arrived at Samos, and tarried at Trogyllium; and the next day we came to Miletus.
κἀκει̃θεν ἀποπλεύσαντες τη̨̃ ἐπιούση̨ κατηντήσαμεν ἄντικρυς Χίου τη̨̃ δὲ ἑτέρα̨ παρεβάλομεν εἰς Σάμον τη̨̃ δὲ ἐχομένη̨ ἤλθομεν εἰς Μίλητον
16
ибо Павлу рассудилось миновать Ефес, чтобы не замедлить ему в Асии; потому что он поспешал, если можно, в день Пятидесятницы быть в Иерусалиме.
Павел решил плыть без остановки в Эфесе, чтобы не задерживаться в Азии. Он очень торопился, потому что хотел попасть в Иерусалим, если удастся, ко дню Пятидесятницы.
Павел решил миновать Эфес, чтобы не задерживаться в провинции Азия, так как он спешил, желая успеть в Иерусалим ко дню Пятидесятницы.
Бо Павло захотів поминути Ефес, щоб йому не баритися в Азії, бо він квапився, коли буде можливе, бути в Єрусалимі на день П"ятдесятниці.
For Paul had determined to sail by Ephesus, because he would not spend the time in Asia: for he hasted, if it were possible for him, to be at Jerusalem the day of Pentecost.
κεκρίκει γὰρ ὁ Παυ̃λος παραπλευ̃σαι τὴν ’Έφεσον ὅπως μὴ γένηται αὐτω̨̃ χρονοτριβη̃σαι ἐν τη̨̃ ’Ασία̨ ἔσπευδεν γὰρ εἰ δυνατòν εἴη αὐτω̨̃ τὴν ἡμέραν τη̃ς πεντηκοστη̃ς γενέσθαι εἰς ’Ιεροσόλυμα
17
Из Милита же послав в Ефес, он призвал пресвитеров церкви,
Из Милета он послал в Эфес за старейшинами эфесской церкви.
Из Милета Павел послал в Эфес, прося старейшин церкви прийти к нему.
А з Мілету послав до Ефесу, і прикликав пресвітерів Церкви.
And from Miletus he sent to Ephesus, and called the elders of the church.
ἀπò δὲ τη̃ς Μιλήτου πέμψας εἰς ’Έφεσον μετεκαλέσατο τοὺς πρεσβυτέρους τη̃ς ἐκκλησίας
18
и, когда они пришли к нему, он сказал им: вы знаете, как я с первого дня, в который пришел в Асию, все время был с вами,
Когда они пришли к нему, он сказал: «Вы сами знаете, как я прожил все это время, будучи с вами, с первого дня, когда я вступил на землю Азии,
Когда те пришли, он сказал им: — Вы знаете, как я жил здесь у вас все время с первого дня, когда я пришел в провинцию Азия.
І, як до нього вони прибули, він промовив до них: Ви знаєте, як із першого дня, відколи прибув в Азію, я з вами ввесь час перебував,
And when they were come to him, he said unto them, Ye know, from the first day that I came into Asia, after what manner I have been with you at all seasons,
ὡς δὲ παρεγένοντο πρòς αὐτòν εἰ̃πεν αὐτοι̃ς ὑμει̃ς ἐπίστασθε ἀπò πρώτης ἡμέρας ἀφ’ ἡ̃ς ἐπέβην εἰς τὴν ’Ασίαν πω̃ς μεθ’ ὑμω̃ν τòν πάντα χρόνον ἐγενόμην
19
работая Господу со всяким смиренномудрием и многими слезами, среди искушений, приключавшихся мне по злоумышлениям Иудеев;
как служил Господу с великим смирением, в слезах, подвергаясь тяготам и испытаниям из‑за иудеев и их заговоров.
Я со смирением и слезами служил Господу, несмотря на все испытания, через которые мне пришлось пройти из-за заговоров иудеев.
і служив Господеві з усією покорою, і з рясними слізьми та напастями, що спіткали мене від юдейської змови,
Serving the Lord with all humility of mind, and with many tears, and temptations, which befell me by the lying in wait of the Jews:
δουλεύων τω̨̃ κυρίω̨ μετὰ πάσης ταπεινοφροσύνης καὶ δακρύων καὶ πειρασμω̃ν τω̃ν συμβάντων μοι ἐν ται̃ς ἐπιβουλαι̃ς τω̃ν ’Ιουδαίων
20
как я не пропустил ничего полезного, о чем вам не проповедывал бы и чему не учил бы вас всенародно и по домам,
Я ничего не упустил из того, что считал для вас важным и полезным, когда проповедовал и учил вас — и при народе, и по домам.
Я не упускал ничего из того, что было бы полезно вам, проповедуя и уча вас всенародно и по домам.
як нічого корисного я не минув, щоб його вам звістити й навчити вас прилюдно і в домах.
And how I kept back nothing that was profitable unto you, but have shewed you, and have taught you publickly, and from house to house,
ὡς οὐδὲν ὑπεστειλάμην τω̃ν συμφερόντων του̃ μὴ ἀναγγει̃λαι ὑμι̃ν καὶ διδάξαι ὑμα̃ς δημοσία̨ καὶ κατ’ οἴκους
21
возвещая Иудеям и Еллинам покаяние пред Богом и веру в Господа нашего Иисуса Христа.
Я заклинал и иудеев, и язычников покаяться и поверить в Господа нашего Иисуса.
Я говорил и иудеям, и грекам, что они должны в раскаянии обратиться к Богу и верить в нашего Господа Иисуса.
І я свідчив юдеям та гелленам, щоб вони перед Богом покаялись, та ввірували в Господа нашого Ісуса Христа.
Testifying both to the Jews, and also to the Greeks, repentance toward God, and faith toward our Lord Jesus Christ.
διαμαρτυρόμενος ’Ιουδαίοις τε καὶ ’Έλλησιν τὴν εἰς θεòν μετάνοιαν καὶ πίστιν εἰς τòν κύριον ἡμω̃ν ’Ιησου̃ν
22
И вот, ныне я, по влечению Духа, иду в Иерусалим, не зная, что там встретится со мною;
А теперь я, покоряясь велению Духа, иду в Иерусалим и не знаю, что там меня ждет.
Сейчас же я, понуждаемый Духом, иду в Иерусалим, не зная, что там со мной будет.
І ось тепер, побуджений Духом, подаюсь я в Єрусалим, не відаючи, що там трапитись має мені,
And now, behold, I go bound in the spirit unto Jerusalem, not knowing the things that shall befall me there:
καὶ νυ̃ν ἰδοὺ δεδεμένος ἐγὼ τω̨̃ πνεύματι πορεύομαι εἰς ’Ιερουσαλήμ τὰ ἐν αὐτη̨̃ συναντήσοντά μοι μὴ εἰδώς
23
только Дух Святый по всем городам свидетельствует, говоря, что узы и скорби ждут меня.
Одно знаю: в какой бы город я ни пришел, Святой Дух всюду говорит мне, что мне грозит тюрьма и беды.
Я знаю лишь, что в каждом городе Святой Дух свидетельствует мне о том, что меня ждут тюрьма и страдания.
тільки Дух Святий в кожному місті засвідчує, кажучи, що кайдани та муки чекають мене...
Save that the Holy Ghost witnesseth in every city, saying that bonds and afflictions abide me.
πλὴν ὅτι τò πνευ̃μα τò ἅγιον κατὰ πόλιν διαμαρτύρεταί μοι λέγον ὅτι δεσμὰ καὶ θλίψεις με μένουσιν
24
Но я ни на что не взираю и не дорожу своею жизнью, только бы с радостью совершить поприще мое и служение, которое я принял от Господа Иисуса, проповедать Евангелие благодати Божией.
Но я свою жизнь ни во что не ставлю. Лишь бы дал мне Бог завершить мой путь и служение, что я получил от Господа Иисуса, — возвестить Радостную Весть о великой Божьей доброте!
Но я не дорожу своей жизнью, только бы мне пройти мой путь и завершить порученное мне Господом Иисусом служение — свидетельствовать Радостную Весть о благодати Божьей.
Але я ні про що не турбуюсь, і свого життя не вважаю для себе цінним, аби но скінчити дорогу свою та служіння, яке я одержав від Господа Ісуса, щоб засвідчити Євангелію благодаті Божої.
But none of these things move me, neither count I my life dear unto myself, so that I might finish my course with joy, and the ministry, which I have received of the Lord Jesus, to testify the gospel of the grace of God.
ἀλλ’ οὐδενòς λόγου ποιου̃μαι τὴν ψυχὴν τιμίαν ἐμαυτω̨̃ ὡς τελειω̃σαι τòν δρόμον μου καὶ τὴν διακονίαν ἣν ἔλαβον παρὰ του̃ κυρίου ’Ιησου̃ διαμαρτύρασθαι τò εὐαγγέλιον τη̃ς χάριτος του̃ θεου̃
25
И ныне, вот, я знаю, что уже не увидите лица моего все вы, между которыми ходил я, проповедуя Царствие Божие.
И вот теперь я знаю, что никто из вас, среди которых я возвещал Царство, не увидит больше моего лица!
И сейчас я знаю, что все вы, с кем я общался и кому возвещал о Царстве, никогда меня больше не увидите.
І ось я знаю тепер, що обличчя мого більш не будете бачити всі ви, між якими ходив я, проповідуючи Царство Боже...
And now, behold, I know that ye all, among whom I have gone preaching the kingdom of God, shall see my face no more.
καὶ νυ̃ν ἰδοὺ ἐγὼ οἰ̃δα ὅτι οὐκέτι ὄψεσθε τò πρόσωπόν μου ὑμει̃ς πάντες ἐν οἱ̃ς διη̃λθον κηρύσσων τὴν βασιλείαν
26
Посему свидетельствую вам в нынешний день, что чист я от крови всех,
Поэтому сегодня я торжественно вам заявляю: моя совесть чиста, я не повинен ни в чьей гибели.
Поэтому я заявляю сегодня: я не повинен ни в чьей погибели,
Тому дня сьогоднішнього вам свідкую, що я чистий від крови всіх,
Wherefore I take you to record this day, that I am pure from the blood of all men.
διότι μαρτύρομαι ὑμι̃ν ἐν τη̨̃ σήμερον ἡμέρα̨ ὅτι καθαρός εἰμι ἀπò του̃ αἵματος πάντων
27
ибо я не упускал возвещать вам всю волю Божию.
Ведь я все сделал для того, чтобы воля Бога стала вам известна.
потому что я без утайки возвещал вам весь Божий план.
бо я не вхилявсь об"являти вам усю волю Божу!
For I have not shunned to declare unto you all the counsel of God.
οὐ γὰρ ὑπεστειλάμην του̃ μὴ ἀναγγει̃λαι πα̃σαν τὴν βουλὴν του̃ θεου̃ ὑμι̃ν
28
Итак внимайте себе и всему стаду, в котором Дух Святый поставил вас блюстителями, пасти Церковь Господа и Бога, которую Он приобрел Себе Кровию Своею.
Следите за собой и за всем стадом, смотреть за которым поставил вас Святой Дух. Пасите Церковь Божью — Он приобрел ее Себе ценой крови собственного Сына.
Смотрите за собой и за всем стадом, в котором Святой Дух поставил вас руководителями, чтобы вы пасли церковь Божью, которую Он приобрел Себе ценой Своей собственной крови.
Пильнуйте себе та всієї отари, в якій Святий Дух вас поставив єпископами, щоб пасти Церкву Божу, яку власною кров"ю набув Він.
Take heed therefore unto yourselves, and to all the flock, over the which the Holy Ghost hath made you overseers, to feed the church of God, which he hath purchased with his own blood.
προσέχετε ἑαυτοι̃ς καὶ παντὶ τω̨̃ ποιμνίω̨ ἐν ὡ̨̃ ὑμα̃ς τò πνευ̃μα τò ἅγιον ἔθετο ἐπισκόπους ποιμαίνειν τὴν ἐκκλησίαν του̃ θεου̃ ἣν περιεποιήσατο διὰ του̃ αἵματος του̃ ἰδίου
29
Ибо я знаю, что, по отшествии моем, войдут к вам лютые волки, не щадящие стада;
Я знаю, что после моего ухода к вам придут волки лютые и не пощадят стада.
Я знаю, что когда я уйду, к вам придут лютые волки, а они стада не пощадят.
Бо я знаю, що як я відійду, то ввійдуть між вас вовки люті, що отари щадити не будуть...
For I know this, that after my departing shall grievous wolves enter in among you, not sparing the flock.
ἐγὼ οἰ̃δα ὅτι εἰσελεύσονται μετὰ τὴν ἄφιξίν μου λύκοι βαρει̃ς εἰς ὑμα̃ς μὴ φειδόμενοι του̃ ποιμνίου
30
и из вас самих восстанут люди, которые будут говорить превратно, дабы увлечь учеников за собою.
Даже среди вас самих появятся люди, которые речами своими все извратят, чтобы увести за собой учеников.
Даже среди вас самих появятся люди, которые станут искажать истину, чтобы увести учеников за собой.
Із вас самих навіть мужі постануть, що будуть казати перекручене, аби тільки учнів тягнути за собою...
Also of your own selves shall men arise, speaking perverse things, to draw away disciples after them.
καὶ ἐξ ὑμω̃ν αὐτω̃ν ἀναστήσονται ἄνδρες λαλου̃ντες διεστραμμένα του̃ ἀποσπα̃ν τοὺς μαθητὰς ὀπίσω αὐτω̃ν
31
Посему бодрствуйте, памятуя, что я три года день и ночь непрестанно со слезами учил каждого из вас.
Поэтому будьте бдительны, помните, что целых три года непрестанно, днем и ночью, со слезами наставлял я каждого из вас.
Поэтому будьте бдительны! Помните, что я целых три года предупреждал со слезами день и ночь каждого из вас.
Тому то пильнуйте, пам"ятаючи, що я кожного з вас день і ніч безперестань навчав зо слізьми ось три роки.
Therefore watch, and remember, that by the space of three years I ceased not to warn every one night and day with tears.
διò γρηγορει̃τε μνημονεύοντες ὅτι τριετίαν νύκτα καὶ ἡμέραν οὐκ ἐπαυσάμην μετὰ δακρύων νουθετω̃ν ἕνα ἕκαστον
32
И ныне предаю вас, братия, Богу и слову благодати Его, могущему назидать {вас} более и дать вам наследие со всеми освященными.
И теперь я поручаю вас Богу и Вести о Его великой доброте, могущей укрепить вашу веру и дать вам все то, что Он обещал святому Своему народу.
Сейчас я вверяю вас Богу и слову Его благодати, которое может назидать вас и дать вам наследие среди Его святого народа.
А тепер доручаю вас Богові та слову благодаті Його, Який має силу будувати та дати спадщину, серед усіх освячених.
And now, brethren, I commend you to God, and to the word of his grace, which is able to build you up, and to give you an inheritance among all them which are sanctified.
καὶ τὰ νυ̃ν παρατίθεμαι ὑμα̃ς τω̨̃ θεω̨̃ καὶ τω̨̃ λόγω̨ τη̃ς χάριτος αὐτου̃ τω̨̃ δυναμένω̨ οἰκοδομη̃σαι καὶ δου̃ναι τὴν κληρονομίαν ἐν τοι̃ς ἡγιασμένοις πα̃σιν
33
Ни серебра, ни золота, ни одежды я ни от кого не пожелал:
Я ничьего не пожелал ни серебра, ни золота, ни одежды.
Я ни от кого не хотел брать ни серебра, ни золота, ни одежды.
Ні срібла, ані золота, ні одежі чиєїсь я не побажав...
I have coveted no man's silver, or gold, or apparel.
ἀργυρίου ἢ χρυσίου ἢ ἱματισμου̃ οὐδενòς ἐπεθύμησα
34
сами знаете, что нуждам моим и {нуждам} бывших при мне послужили руки мои сии.
Вы сами знаете, вот этими руками я зарабатывал на жизнь и себе, и своим спутникам.
Вы сами знаете, что я своими руками зарабатывал на свои нужды и на нужды моих спутников.
Самі знаєте, що ці руки мої послужили потребам моїм та отих, хто був зо мною.
Yea, ye yourselves know, that these hands have ministered unto my necessities, and to them that were with me.
αὐτοὶ γινώσκετε ὅτι ται̃ς χρείαις μου καὶ τοι̃ς οὐ̃σιν μετ’ ἐμου̃ ὑπηρέτησαν αἱ χει̃ρες αὑ̃ται
35
Во всем показал я вам, что, так трудясь, надобно поддерживать слабых и памятовать слова Господа Иисуса, ибо Он Сам сказал: "блаженнее давать, нежели принимать".
Я тем самым показал вам пример: вам тоже следует так же трудиться и поддерживать слабых. Вы должны помнить слова Господа Иисуса, ведь это Он сказал: "Радостней давать, чем получать"».
Во всем, что бы я ни делал, я показывал вам пример того, что так трудясь, мы должны помогать слабым, помня слова Господа Иисуса: «Блаженнее давать, чем принимать».
Я вам усе показав, що, працюючи так, треба поміч давати слабим, та пам"ятати слова Господа Ісуса, бо Він Сам проказав: Блаженніше давати, ніж брати!
I have shewed you all things, how that so labouring ye ought to support the weak, and to remember the words of the Lord Jesus, how he said, It is more blessed to give than to receive.
πάντα ὑπέδειξα ὑμι̃ν ὅτι οὕτως κοπιω̃ντας δει̃ ἀντιλαμβάνεσθαι τω̃ν ἀσθενούντων μνημονεύειν τε τω̃ν λόγων του̃ κυρίου ’Ιησου̃ ὅτι αὐτòς εἰ̃πεν μακάριόν ἐστιν μα̃λλον διδόναι ἢ λαμβάνειν
36
Сказав это, он преклонил колени свои и со всеми ими помолился.
С этими словами Павел опустился на колени вместе со всеми и помолился.
Сказав это, Павел преклонил вместе со всеми колени и помолился.
Проказавши ж оце, він навколішки впав, та й із ними всіма помолився.
And when he had thus spoken, he kneeled down, and prayed with them all.
καὶ ταυ̃τα εἰπὼν θεὶς τὰ γόνατα αὐτου̃ σὺν πα̃σιν αὐτοι̃ς προσηύξατο
37
Тогда немалый плач был у всех, и, падая на выю Павла, целовали его,
Все рыдали, обнимали Павла и горячо его целовали,
Все плакали и, обнимая Павла, целовали его.
І знявсь між усіма плач великий, і вони припадали на Павлову шию, і його цілували...
And they all wept sore, and fell on Paul's neck, and kissed him,
ἱκανòς δὲ κλαυθμòς ἐγένετο πάντων καὶ ἐπιπεσόντες ἐπὶ τòν τράχηλον του̃ Παύλου κατεφίλουν αὐτόν
38
скорбя особенно от сказанного им слова, что они уже не увидят лица его. И провожали его до корабля.
больше всего горюя от того, что им никогда уже не придется увидеть его лицо. Потом они проводили его на корабль.
Их особенно опечалили его слова о том, что они никогда больше его не увидят. Потом они проводили Павла до корабля.
А найтяжче вони сумували з-за слова, яке він прорік, що не бачитимуть більш обличчя його. І вони провели його до корабля.
Sorrowing most of all for the words which he spake, that they should see his face no more. And they accompanied him unto the ship.
ὀδυνώμενοι μάλιστα ἐπὶ τω̨̃ λόγω̨ ὡ̨̃ εἰρήκει ὅτι οὐκέτι μέλλουσιν τò πρόσωπον αὐτου̃ θεωρει̃ν προέπεμπον δὲ αὐτòν εἰς τò πλοι̃ον