1
По прекращении мятежа Павел, призвав учеников и дав им наставления и простившись с ними, вышел и пошел в Македонию.
После того как смута прекратилась, Павел собрал учеников и, ободрив их, попрощался с ними и отправился в Македонию.
Когда беспорядки утихли, Павел созвал учеников, ободрил их, попрощался и отправился в Македонию.
А як заколот стих, то Павло скликав учнів, і, потішивши та попрощавшись із ними, вибрався йти в Македонію.
When the uproar had ended, Paul sent for the disciples and, after encouraging them, said good-by and set out for Macedonia.
μετὰ δὲ τò παύσασθαι τòν θόρυβον μεταπεμψάμενος ὁ Παυ̃λος τοὺς μαθητὰς καὶ παρακαλέσας ἀσπασάμενος ἐξη̃λθεν πορεύεσθαι εἰς Μακεδονίαν
2
Пройдя же те места и преподав {верующим} обильные наставления, пришел в Елладу.
Когда он проходил через те края, он много беседовал с братьями, вселяя в них бодрость. Наконец он прибыл в Грецию,
Проходя через разные области, Павел многими словами ободрял верующих. Придя в Грецию,
Перейшовши ж ті сторони та підбадьоривши їх довгим словом, прибув до Геллади,
He traveled through that area, speaking many words of encouragement to the people, and finally arrived in Greece,
διελθὼν δὲ τὰ μέρη ἐκει̃να καὶ παρακαλέσας αὐτοὺς λόγω̨ πολλω̨̃ ἠ̃λθεν εἰς τὴν ’Ελλάδα
3
{Там} пробыл он три месяца. Когда же, по случаю возмущения, сделанного против него Иудеями, он хотел отправиться в Сирию, то пришло ему на мысль возвратиться через Македонию.
где оставался три месяца. Он собирался плыть оттуда в Сирию, но, узнав, что иудеи готовят против него заговор, пошел в обратный путь через Македонию.
он провел там три месяца. Когда он собирался отплыть в Сирию, иудеи подготовили покушение на него, и он, узнав это, решил возвращаться через Македонию.
і прожив там три місяці. А як він захотів був відплинути в Сирію, то змову на нього вчинили юдеї, тому він узяв думку вертатись через Македонію.
where he stayed three months. Because the Jews made a plot against him just as he was about to sail for Syria, he decided to go back through Macedonia.
ποιήσας τε μη̃νας τρει̃ς γενομένης ἐπιβουλη̃ς αὐτω̨̃ ὑπò τω̃ν ’Ιουδαίων μέλλοντι ἀνάγεσθαι εἰς τὴν Συρίαν ἐγένετο γνώμης του̃ ὑποστρέφειν διὰ Μακεδονίας
4
Его сопровождали до Асии Сосипатр Пирров, Вериянин, и из Фессалоникийцев Аристарх и Секунд, и Гаий Дервянин и Тимофей, и Асийцы Тихик и Трофим.
Его сопровождали Сопа́тр, сын Пи́рра, из Береи, фессалоники́йцы Аристарх и Секу́нд, Гай из Дербы, Тимофей, а также Ти́хик и Трофим, оба родом из Азии.
Его сопровождали Сопатр, сын Пирра, из Вереи, фессалоникийцы Аристарх и Секунд, Гай из Дервии и Тимофей, а также Тихик и Трофим из провинции Азия.
Разом із ним пішов Сопатер Піррів із Верії, Аристарх та Секунд із Солуня, і Гай дерв"янин, і Тимофій, а з азійців Тихик та Трохим.
He was accompanied by Sopater son of Pyrrhus from Berea, Aristarchus and Secundus from Thessalonica, Gaius from Derbe, Timothy also, and Tychicus and Trophimus from the province of Asia.
συνείπετο δὲ αὐτω̨̃ Σώπατρος Πύρρου Βεροιαι̃ος Θεσσαλονικέων δὲ ’Αρίσταρχος καὶ Σεκου̃νδος καὶ Γάϊος Δερβαι̃ος καὶ Τιμόθεος ’Ασιανοὶ δὲ Τυχικòς καὶ Τρόφιμος
5
Они, пойдя вперед, ожидали нас в Троаде.
Они вышли раньше и дожидались нас в Троаде.
Они пошли вперед и ожидали нас в Троаде.
Вони відбули наперед, і нас дожидали в Троаді.
These men went on ahead and waited for us at Troas.
οὑ̃τοι δὲ προελθόντες ἔμενον ἡμα̃ς ἐν Τρω̨άδι
6
А мы, после дней опресночных, отплыли из Филипп и дней в пять прибыли к ним в Троаду, где пробыли семь дней.
А мы отплыли из Филипп после праздника Пресных Хлебов и через пять дней прибыли к ним в Троаду, где провели неделю.
Мы же после праздника Пресных хлебов отплыли из Филипп и через пять дней присоединились к ним в Троаде. Там мы пробыли семь дней.
А ми відпливли із Филипів по святах Опрісноків, і прибули днів за п"ять у Троаду до них, де сім день прожили.
But we sailed from Philippi after the Feast of Unleavened Bread, and five days later joined the others at Troas, where we stayed seven days.
ἡμει̃ς δὲ ἐξεπλεύσαμεν μετὰ τὰς ἡμέρας τω̃ν ἀζύμων ἀπò Φιλίππων καὶ ἤλθομεν πρòς αὐτοὺς εἰς τὴν Τρω̨άδα ἄχρι ἡμερω̃ν πέντε ὅπου διετρίψαμεν ἡμέρας ἑπτά
7
В первый же день недели, когда ученики собрались для преломления хлеба, Павел, намереваясь отправиться в следующий день, беседовал с ними и продолжил слово до полуночи.
В первый день недели мы собрались все вместе для преломления хлеба. На следующий день Павел должен был уходить, поэтому долго беседовал с учениками и проговорил до полуночи.
В первый день недели мы собрались вместе для преломления хлеба. Павел беседовал с ними, и, так как он намеревался на следующий день отправиться в путь, его речь затянулась до полуночи.
А дня першого в тижні, як учні зібралися на ламання хліба, Павло мав промову до них, бо вранці збирався відбути, і затягнув своє слово до півночі.
On the first day of the week we came together to break bread. Paul spoke to the people and, because he intended to leave the next day, kept on talking until midnight.
ἐν δὲ τη̨̃ μια̨̃ τω̃ν σαββάτων συνηγμένων ἡμω̃ν κλάσαι ἄρτον ὁ Παυ̃λος διελέγετο αὐτοι̃ς μέλλων ἐξιέναι τη̨̃ ἐπαύριον παρέτεινέν τε τòν λόγον μέχρι μεσονυκτίου
8
В горнице, где мы собрались, было довольно светильников.
В верхней комнате, где мы собрались, горело много светильников.
В верхней комнате, где мы собрались, горело много ламп.
А в горниці, де зібралися ми, було багато світел.
There were many lamps in the upstairs room where we were meeting.
ἠ̃σαν δὲ λαμπάδες ἱκαναὶ ἐν τω̨̃ ὑπερώ̨ω̨ οὑ̃ ἠ̃μεν συνηγμένοι
9
Во время продолжительной беседы Павловой один юноша, именем Евтих, сидевший на окне, погрузился в глубокий сон и, пошатнувшись, сонный упал вниз с третьего жилья, и поднят мертвым.
Юноша по имени Е́втих сидел у открытого окна, и, так как беседа Павла затянулась, его сморил сон, и во сне он выпал из окна третьего этажа. Когда его подняли, он был мертв.
На окне сидел молодой человек по имени Евтих. Поскольку Павел долго говорил, Евтих погрузился в глубокий сон и упал на землю с третьего этажа. Когда его подняли, он был мертв.
Юнак же один, Євтих на ім"я, сидів на вікні. Його обгорнув міцний сон, бо задовго Павло промовляв, і він сонний хитнувся, і додолу упав із третього поверху, і підняли його мертвого...
Seated in a window was a young man named Eutychus, who was sinking into a deep sleep as Paul talked on and on. When he was sound asleep, he fell to the ground from the third story and was picked up dead.
καθεζόμενος δέ τις νεανίας ὀνόματι Εὔτυχος ἐπὶ τη̃ς θυρίδος καταφερόμενος ὕπνω̨ βαθει̃ διαλεγομένου του̃ Παύλου ἐπὶ πλει̃ον κατενεχθεὶς ἀπò του̃ ὕπνου ἔπεσεν ἀπò του̃ τριστέγου κάτω καὶ ἤρθη νεκρός
10
Павел, сойдя, пал на него и, обняв его, сказал: не тревожьтесь, ибо душа его в нем.
Павел спустился вниз, прижался к нему и крепко обхватил его руками. «Не волнуйтесь, он жив», — сказал он.
Павел спустился, лег сверху на молодого человека и обнял его. — Не волнуйтесь, — сказал он, — он жив!
Зійшов же Павло та до нього припав, і, обнявши його, проказав: Заспокойтесь, бо душа його в ньому!
Paul went down, threw himself on the young man and put his arms around him. "Don"t be alarmed," he said. "He"s alive!"
καταβὰς δὲ ὁ Παυ̃λος ἐπέπεσεν αὐτω̨̃ καὶ συμπεριλαβὼν εἰ̃πεν μὴ θορυβει̃σθε ἡ γὰρ ψυχὴ αὐτου̃ ἐν αὐτω̨̃ ἐστιν
11
Взойдя же и преломив хлеб и вкусив, беседовал довольно, даже до рассвета, и потом вышел.
Вернувшись наверх, он преломил хлеб и, поев, продолжал беседу до рассвета, а потом ушел.
Павел поднялся наверх, разломил хлеб и стал есть. На рассвете, закончив говорить, Павел отправился в путь,
А вернувшись, він хліб переломив і спожив, і бесіду довго точив, аж до досвітку, потім відбув.
Then he went upstairs again and broke bread and ate. After talking until daylight, he left.
ἀναβὰς δὲ καὶ κλάσας τòν ἄρτον καὶ γευσάμενος ἐφ’ ἱκανόν τε ὁμιλήσας ἄχρι αὐγη̃ς οὕτως ἐξη̃λθεν
12
Между тем отрока привели живого, и немало утешились.
А юношу, ко всеобщей радости, увели домой живого.
а молодого человека отвели домой живым, и всех это очень обрадовало.
А хлопця живим привели, і зраділи немало.
The people took the young man home alive and were greatly comforted.
ἤγαγον δὲ τòν παι̃δα ζω̃ντα καὶ παρεκλήθησαν οὐ μετρίως
13
Мы пошли вперед на корабль и поплыли в Асс, чтобы взять оттуда Павла; ибо он так приказал нам, намереваясь сам идти пешком.
Мы же, не дожидаясь Павла, сели на корабль и приплыли в Асс, где должны были взять его к себе на борт. Так он распорядился, потому что сам решил идти до Асса пешком.
Мы сели на корабль и отправились в Асс, намереваясь забрать там Павла. Он сам так распорядился, потому что хотел отправиться по суше.
А ми наперед пішли до корабля, та в Асс попливли, щоб звідти забрати Павла, бо він так ізвелів, сам бажаючи пішки піти.
We went on ahead to the ship and sailed for Assos, where we were going to take Paul aboard. He had made this arrangement because he was going there on foot.
ἡμει̃ς δὲ προελθόντες ἐπὶ τò πλοι̃ον ἀνήχθημεν ἐπὶ τὴν ’Α̃σσον ἐκει̃θεν μέλλοντες ἀναλαμβάνειν τòν Παυ̃λον οὕτως γὰρ διατεταγμένος ἠ̃ν μέλλων αὐτòς πεζεύειν
14
Когда же он сошелся с нами в Ассе, то, взяв его, мы прибыли в Митилину.
В Ассе он нас встретил; мы взяли его к себе на корабль и поплыли в Митиле́ну.
В Ассе он встретил нас, и мы, взяв его на корабль, отправились в Митилину.
А коли він із нами зійшовся в Ассі, ми взяли його та прибули в Мітілену.
When he met us at Assos, we took him aboard and went on to Mitylene.
ὡς δὲ συνέβαλλεν ἡμι̃ν εἰς τὴν ’Α̃σσον ἀναλαβόντες αὐτòν ἤλθομεν εἰς Μιτυλήνην
15
И, отплыв оттуда, в следующий день мы остановились против Хиоса, а на другой пристали к Самосу и, побывав в Трогиллии, в следующий {день} прибыли в Милит,
На другой день мы проплыли вдоль побережья Хи́оса, на следующий после этого день добрались до Са́моса, а назавтра прибыли в Миле́т.
Отплыв оттуда, мы на следующий день прибыли к Хиосу. Спустя еще день мы пристали в Самосе, а еще через день — в Милете.
І, відплинувши звідти, ми назавтра пристали навпроти Хіосу, а другого дня припливли до Самосу, наступного ж ми прибули до Мілету.
The next day we set sail from there and arrived off Kios. The day after that we crossed over to Samos, and on the following day arrived at Miletus.
κἀκει̃θεν ἀποπλεύσαντες τη̨̃ ἐπιούση̨ κατηντήσαμεν ἄντικρυς Χίου τη̨̃ δὲ ἑτέρα̨ παρεβάλομεν εἰς Σάμον τη̨̃ δὲ ἐχομένη̨ ἤλθομεν εἰς Μίλητον
16
ибо Павлу рассудилось миновать Ефес, чтобы не замедлить ему в Асии; потому что он поспешал, если можно, в день Пятидесятницы быть в Иерусалиме.
Павел решил плыть без остановки в Эфесе, чтобы не задерживаться в Азии. Он очень торопился, потому что хотел попасть в Иерусалим, если удастся, ко дню Пятидесятницы.
Павел решил миновать Эфес, чтобы не задерживаться в провинции Азия, так как он спешил, желая успеть в Иерусалим ко дню Пятидесятницы.
Бо Павло захотів поминути Ефес, щоб йому не баритися в Азії, бо він квапився, коли буде можливе, бути в Єрусалимі на день П"ятдесятниці.
Paul had decided to sail past Ephesus to avoid spending time in the province of Asia, for he was in a hurry to reach Jerusalem, if possible, by the day of Pentecost.
κεκρίκει γὰρ ὁ Παυ̃λος παραπλευ̃σαι τὴν ’Έφεσον ὅπως μὴ γένηται αὐτω̨̃ χρονοτριβη̃σαι ἐν τη̨̃ ’Ασία̨ ἔσπευδεν γὰρ εἰ δυνατòν εἴη αὐτω̨̃ τὴν ἡμέραν τη̃ς πεντηκοστη̃ς γενέσθαι εἰς ’Ιεροσόλυμα
17
Из Милита же послав в Ефес, он призвал пресвитеров церкви,
Из Милета он послал в Эфес за старейшинами эфесской церкви.
Из Милета Павел послал в Эфес, прося старейшин церкви прийти к нему.
А з Мілету послав до Ефесу, і прикликав пресвітерів Церкви.
From Miletus, Paul sent to Ephesus for the elders of the church.
ἀπò δὲ τη̃ς Μιλήτου πέμψας εἰς ’Έφεσον μετεκαλέσατο τοὺς πρεσβυτέρους τη̃ς ἐκκλησίας
18
и, когда они пришли к нему, он сказал им: вы знаете, как я с первого дня, в который пришел в Асию, все время был с вами,
Когда они пришли к нему, он сказал: «Вы сами знаете, как я прожил все это время, будучи с вами, с первого дня, когда я вступил на землю Азии,
Когда те пришли, он сказал им: — Вы знаете, как я жил здесь у вас все время с первого дня, когда я пришел в провинцию Азия.
І, як до нього вони прибули, він промовив до них: Ви знаєте, як із першого дня, відколи прибув в Азію, я з вами ввесь час перебував,
When they arrived, he said to them: "You know how I lived the whole time I was with you, from the first day I came into the province of Asia.
ὡς δὲ παρεγένοντο πρòς αὐτòν εἰ̃πεν αὐτοι̃ς ὑμει̃ς ἐπίστασθε ἀπò πρώτης ἡμέρας ἀφ’ ἡ̃ς ἐπέβην εἰς τὴν ’Ασίαν πω̃ς μεθ’ ὑμω̃ν τòν πάντα χρόνον ἐγενόμην
19
работая Господу со всяким смиренномудрием и многими слезами, среди искушений, приключавшихся мне по злоумышлениям Иудеев;
как служил Господу с великим смирением, в слезах, подвергаясь тяготам и испытаниям из‑за иудеев и их заговоров.
Я со смирением и слезами служил Господу, несмотря на все испытания, через которые мне пришлось пройти из-за заговоров иудеев.
і служив Господеві з усією покорою, і з рясними слізьми та напастями, що спіткали мене від юдейської змови,
I served the Lord with great humility and with tears, although I was severely tested by the plots of the Jews.
δουλεύων τω̨̃ κυρίω̨ μετὰ πάσης ταπεινοφροσύνης καὶ δακρύων καὶ πειρασμω̃ν τω̃ν συμβάντων μοι ἐν ται̃ς ἐπιβουλαι̃ς τω̃ν ’Ιουδαίων
20
как я не пропустил ничего полезного, о чем вам не проповедывал бы и чему не учил бы вас всенародно и по домам,
Я ничего не упустил из того, что считал для вас важным и полезным, когда проповедовал и учил вас — и при народе, и по домам.
Я не упускал ничего из того, что было бы полезно вам, проповедуя и уча вас всенародно и по домам.
як нічого корисного я не минув, щоб його вам звістити й навчити вас прилюдно і в домах.
You know that I have not hesitated to preach anything that would be helpful to you but have taught you publicly and from house to house.
ὡς οὐδὲν ὑπεστειλάμην τω̃ν συμφερόντων του̃ μὴ ἀναγγει̃λαι ὑμι̃ν καὶ διδάξαι ὑμα̃ς δημοσία̨ καὶ κατ’ οἴκους
21
возвещая Иудеям и Еллинам покаяние пред Богом и веру в Господа нашего Иисуса Христа.
Я заклинал и иудеев, и язычников покаяться и поверить в Господа нашего Иисуса.
Я говорил и иудеям, и грекам, что они должны в раскаянии обратиться к Богу и верить в нашего Господа Иисуса.
І я свідчив юдеям та гелленам, щоб вони перед Богом покаялись, та ввірували в Господа нашого Ісуса Христа.
I have declared to both Jews and Greeks that they must turn to God in repentance and have faith in our Lord Jesus.
διαμαρτυρόμενος ’Ιουδαίοις τε καὶ ’Έλλησιν τὴν εἰς θεòν μετάνοιαν καὶ πίστιν εἰς τòν κύριον ἡμω̃ν ’Ιησου̃ν
22
И вот, ныне я, по влечению Духа, иду в Иерусалим, не зная, что там встретится со мною;
А теперь я, покоряясь велению Духа, иду в Иерусалим и не знаю, что там меня ждет.
Сейчас же я, понуждаемый Духом, иду в Иерусалим, не зная, что там со мной будет.
І ось тепер, побуджений Духом, подаюсь я в Єрусалим, не відаючи, що там трапитись має мені,
"And now, compelled by the Spirit, I am going to Jerusalem, not knowing what will happen to me there.
καὶ νυ̃ν ἰδοὺ δεδεμένος ἐγὼ τω̨̃ πνεύματι πορεύομαι εἰς ’Ιερουσαλήμ τὰ ἐν αὐτη̨̃ συναντήσοντά μοι μὴ εἰδώς
23
только Дух Святый по всем городам свидетельствует, говоря, что узы и скорби ждут меня.
Одно знаю: в какой бы город я ни пришел, Святой Дух всюду говорит мне, что мне грозит тюрьма и беды.
Я знаю лишь, что в каждом городе Святой Дух свидетельствует мне о том, что меня ждут тюрьма и страдания.
тільки Дух Святий в кожному місті засвідчує, кажучи, що кайдани та муки чекають мене...
I only know that in every city the Holy Spirit warns me that prison and hardships are facing me.
πλὴν ὅτι τò πνευ̃μα τò ἅγιον κατὰ πόλιν διαμαρτύρεταί μοι λέγον ὅτι δεσμὰ καὶ θλίψεις με μένουσιν
24
Но я ни на что не взираю и не дорожу своею жизнью, только бы с радостью совершить поприще мое и служение, которое я принял от Господа Иисуса, проповедать Евангелие благодати Божией.
Но я свою жизнь ни во что не ставлю. Лишь бы дал мне Бог завершить мой путь и служение, что я получил от Господа Иисуса, — возвестить Радостную Весть о великой Божьей доброте!
Но я не дорожу своей жизнью, только бы мне пройти мой путь и завершить порученное мне Господом Иисусом служение — свидетельствовать Радостную Весть о благодати Божьей.
Але я ні про що не турбуюсь, і свого життя не вважаю для себе цінним, аби но скінчити дорогу свою та служіння, яке я одержав від Господа Ісуса, щоб засвідчити Євангелію благодаті Божої.
However, I consider my life worth nothing to me, if only I may finish the race and complete the task the Lord Jesus has given me--the task of testifying to the gospel of God"s grace.
ἀλλ’ οὐδενòς λόγου ποιου̃μαι τὴν ψυχὴν τιμίαν ἐμαυτω̨̃ ὡς τελειω̃σαι τòν δρόμον μου καὶ τὴν διακονίαν ἣν ἔλαβον παρὰ του̃ κυρίου ’Ιησου̃ διαμαρτύρασθαι τò εὐαγγέλιον τη̃ς χάριτος του̃ θεου̃
25
И ныне, вот, я знаю, что уже не увидите лица моего все вы, между которыми ходил я, проповедуя Царствие Божие.
И вот теперь я знаю, что никто из вас, среди которых я возвещал Царство, не увидит больше моего лица!
И сейчас я знаю, что все вы, с кем я общался и кому возвещал о Царстве, никогда меня больше не увидите.
І ось я знаю тепер, що обличчя мого більш не будете бачити всі ви, між якими ходив я, проповідуючи Царство Боже...
"Now I know that none of you among whom I have gone about preaching the kingdom will ever see me again.
καὶ νυ̃ν ἰδοὺ ἐγὼ οἰ̃δα ὅτι οὐκέτι ὄψεσθε τò πρόσωπόν μου ὑμει̃ς πάντες ἐν οἱ̃ς διη̃λθον κηρύσσων τὴν βασιλείαν
26
Посему свидетельствую вам в нынешний день, что чист я от крови всех,
Поэтому сегодня я торжественно вам заявляю: моя совесть чиста, я не повинен ни в чьей гибели.
Поэтому я заявляю сегодня: я не повинен ни в чьей погибели,
Тому дня сьогоднішнього вам свідкую, що я чистий від крови всіх,
Therefore, I declare to you today that I am innocent of the blood of all men.
διότι μαρτύρομαι ὑμι̃ν ἐν τη̨̃ σήμερον ἡμέρα̨ ὅτι καθαρός εἰμι ἀπò του̃ αἵματος πάντων
27
ибо я не упускал возвещать вам всю волю Божию.
Ведь я все сделал для того, чтобы воля Бога стала вам известна.
потому что я без утайки возвещал вам весь Божий план.
бо я не вхилявсь об"являти вам усю волю Божу!
For I have not hesitated to proclaim to you the whole will of God.
οὐ γὰρ ὑπεστειλάμην του̃ μὴ ἀναγγει̃λαι πα̃σαν τὴν βουλὴν του̃ θεου̃ ὑμι̃ν
28
Итак внимайте себе и всему стаду, в котором Дух Святый поставил вас блюстителями, пасти Церковь Господа и Бога, которую Он приобрел Себе Кровию Своею.
Следите за собой и за всем стадом, смотреть за которым поставил вас Святой Дух. Пасите Церковь Божью — Он приобрел ее Себе ценой крови собственного Сына.
Смотрите за собой и за всем стадом, в котором Святой Дух поставил вас руководителями, чтобы вы пасли церковь Божью, которую Он приобрел Себе ценой Своей собственной крови.
Пильнуйте себе та всієї отари, в якій Святий Дух вас поставив єпископами, щоб пасти Церкву Божу, яку власною кров"ю набув Він.
Keep watch over yourselves and all the flock of which the Holy Spirit has made you overseers. Be shepherds of the church of God, which he bought with his own blood.
προσέχετε ἑαυτοι̃ς καὶ παντὶ τω̨̃ ποιμνίω̨ ἐν ὡ̨̃ ὑμα̃ς τò πνευ̃μα τò ἅγιον ἔθετο ἐπισκόπους ποιμαίνειν τὴν ἐκκλησίαν του̃ θεου̃ ἣν περιεποιήσατο διὰ του̃ αἵματος του̃ ἰδίου
29
Ибо я знаю, что, по отшествии моем, войдут к вам лютые волки, не щадящие стада;
Я знаю, что после моего ухода к вам придут волки лютые и не пощадят стада.
Я знаю, что когда я уйду, к вам придут лютые волки, а они стада не пощадят.
Бо я знаю, що як я відійду, то ввійдуть між вас вовки люті, що отари щадити не будуть...
I know that after I leave, savage wolves will come in among you and will not spare the flock.
ἐγὼ οἰ̃δα ὅτι εἰσελεύσονται μετὰ τὴν ἄφιξίν μου λύκοι βαρει̃ς εἰς ὑμα̃ς μὴ φειδόμενοι του̃ ποιμνίου
30
и из вас самих восстанут люди, которые будут говорить превратно, дабы увлечь учеников за собою.
Даже среди вас самих появятся люди, которые речами своими все извратят, чтобы увести за собой учеников.
Даже среди вас самих появятся люди, которые станут искажать истину, чтобы увести учеников за собой.
Із вас самих навіть мужі постануть, що будуть казати перекручене, аби тільки учнів тягнути за собою...
Even from your own number men will arise and distort the truth in order to draw away disciples after them.
καὶ ἐξ ὑμω̃ν αὐτω̃ν ἀναστήσονται ἄνδρες λαλου̃ντες διεστραμμένα του̃ ἀποσπα̃ν τοὺς μαθητὰς ὀπίσω αὐτω̃ν
31
Посему бодрствуйте, памятуя, что я три года день и ночь непрестанно со слезами учил каждого из вас.
Поэтому будьте бдительны, помните, что целых три года непрестанно, днем и ночью, со слезами наставлял я каждого из вас.
Поэтому будьте бдительны! Помните, что я целых три года предупреждал со слезами день и ночь каждого из вас.
Тому то пильнуйте, пам"ятаючи, що я кожного з вас день і ніч безперестань навчав зо слізьми ось три роки.
So be on your guard! Remember that for three years I never stopped warning each of you night and day with tears.
διò γρηγορει̃τε μνημονεύοντες ὅτι τριετίαν νύκτα καὶ ἡμέραν οὐκ ἐπαυσάμην μετὰ δακρύων νουθετω̃ν ἕνα ἕκαστον
32
И ныне предаю вас, братия, Богу и слову благодати Его, могущему назидать {вас} более и дать вам наследие со всеми освященными.
И теперь я поручаю вас Богу и Вести о Его великой доброте, могущей укрепить вашу веру и дать вам все то, что Он обещал святому Своему народу.
Сейчас я вверяю вас Богу и слову Его благодати, которое может назидать вас и дать вам наследие среди Его святого народа.
А тепер доручаю вас Богові та слову благодаті Його, Який має силу будувати та дати спадщину, серед усіх освячених.
"Now I commit you to God and to the word of his grace, which can build you up and give you an inheritance among all those who are sanctified.
καὶ τὰ νυ̃ν παρατίθεμαι ὑμα̃ς τω̨̃ θεω̨̃ καὶ τω̨̃ λόγω̨ τη̃ς χάριτος αὐτου̃ τω̨̃ δυναμένω̨ οἰκοδομη̃σαι καὶ δου̃ναι τὴν κληρονομίαν ἐν τοι̃ς ἡγιασμένοις πα̃σιν
33
Ни серебра, ни золота, ни одежды я ни от кого не пожелал:
Я ничьего не пожелал ни серебра, ни золота, ни одежды.
Я ни от кого не хотел брать ни серебра, ни золота, ни одежды.
Ні срібла, ані золота, ні одежі чиєїсь я не побажав...
I have not coveted anyone"s silver or gold or clothing.
ἀργυρίου ἢ χρυσίου ἢ ἱματισμου̃ οὐδενòς ἐπεθύμησα
34
сами знаете, что нуждам моим и {нуждам} бывших при мне послужили руки мои сии.
Вы сами знаете, вот этими руками я зарабатывал на жизнь и себе, и своим спутникам.
Вы сами знаете, что я своими руками зарабатывал на свои нужды и на нужды моих спутников.
Самі знаєте, що ці руки мої послужили потребам моїм та отих, хто був зо мною.
You yourselves know that these hands of mine have supplied my own needs and the needs of my companions.
αὐτοὶ γινώσκετε ὅτι ται̃ς χρείαις μου καὶ τοι̃ς οὐ̃σιν μετ’ ἐμου̃ ὑπηρέτησαν αἱ χει̃ρες αὑ̃ται
35
Во всем показал я вам, что, так трудясь, надобно поддерживать слабых и памятовать слова Господа Иисуса, ибо Он Сам сказал: "блаженнее давать, нежели принимать".
Я тем самым показал вам пример: вам тоже следует так же трудиться и поддерживать слабых. Вы должны помнить слова Господа Иисуса, ведь это Он сказал: "Радостней давать, чем получать"».
Во всем, что бы я ни делал, я показывал вам пример того, что так трудясь, мы должны помогать слабым, помня слова Господа Иисуса: «Блаженнее давать, чем принимать».
Я вам усе показав, що, працюючи так, треба поміч давати слабим, та пам"ятати слова Господа Ісуса, бо Він Сам проказав: Блаженніше давати, ніж брати!
In everything I did, I showed you that by this kind of hard work we must help the weak, remembering the words the Lord Jesus himself said: "It is more blessed to give than to receive.""
πάντα ὑπέδειξα ὑμι̃ν ὅτι οὕτως κοπιω̃ντας δει̃ ἀντιλαμβάνεσθαι τω̃ν ἀσθενούντων μνημονεύειν τε τω̃ν λόγων του̃ κυρίου ’Ιησου̃ ὅτι αὐτòς εἰ̃πεν μακάριόν ἐστιν μα̃λλον διδόναι ἢ λαμβάνειν
36
Сказав это, он преклонил колени свои и со всеми ими помолился.
С этими словами Павел опустился на колени вместе со всеми и помолился.
Сказав это, Павел преклонил вместе со всеми колени и помолился.
Проказавши ж оце, він навколішки впав, та й із ними всіма помолився.
When he had said this, he knelt down with all of them and prayed.
καὶ ταυ̃τα εἰπὼν θεὶς τὰ γόνατα αὐτου̃ σὺν πα̃σιν αὐτοι̃ς προσηύξατο
37
Тогда немалый плач был у всех, и, падая на выю Павла, целовали его,
Все рыдали, обнимали Павла и горячо его целовали,
Все плакали и, обнимая Павла, целовали его.
І знявсь між усіма плач великий, і вони припадали на Павлову шию, і його цілували...
They all wept as they embraced him and kissed him.
ἱκανòς δὲ κλαυθμòς ἐγένετο πάντων καὶ ἐπιπεσόντες ἐπὶ τòν τράχηλον του̃ Παύλου κατεφίλουν αὐτόν
38
скорбя особенно от сказанного им слова, что они уже не увидят лица его. И провожали его до корабля.
больше всего горюя от того, что им никогда уже не придется увидеть его лицо. Потом они проводили его на корабль.
Их особенно опечалили его слова о том, что они никогда больше его не увидят. Потом они проводили Павла до корабля.
А найтяжче вони сумували з-за слова, яке він прорік, що не бачитимуть більш обличчя його. І вони провели його до корабля.
What grieved them most was his statement that they would never see his face again. Then they accompanied him to the ship.
ὀδυνώμενοι μάλιστα ἐπὶ τω̨̃ λόγω̨ ὡ̨̃ εἰρήκει ὅτι οὐκέτι μέλλουσιν τò πρόσωπον αὐτου̃ θεωρει̃ν προέπεμπον δὲ αὐτòν εἰς τò πλοι̃ον