1
Не хвались завтрашним днем, потому что не знаешь, что родит тот день.
Не хвались завтрашним днем, ты не знаешь, что он принесет.
Не хвастайся завтрашним днем, ты ведь не знаешь, что день принесет.
Не вихвалюйся завтрішнім днем, бо не знаєш, що день той породить.
Boast not thyself of to morrow; for thou knowest not what a day may bring forth.
אַל־תִּתְהַלֵּל בְּיוֹם מָחָר; כִּי לֹא־תֵדַע, מַה־יֵּלֶד יוֹם׃
2
Пусть хвалит тебя другой, а не уста твои, — чужой, а не язык твой.
Пусть хвалит тебя другой, а не ты; не твои, а чужие уста.
Пусть другой тебя хвалит, а не твои уста, – посторонний, а не твой язык.
Нехай інший тебе вихваляє, а не уста твої, чужий, а не губи твої.
Let another man praise thee, and not thine own mouth; a stranger, and not thine own lips.
יְהַלֶּלְךָ זָר וְלֹא־פִיךָ; נָכְרִי, וְאַל־שְׂפָתֶיךָ׃
3
Тяжел камень, весок и песок; но гнев глупца тяжелее их обоих.
Камень тяжел, и песок нелегок, но выходки глупца еще тяжелее.
Камень увесист, тяжел и песок, но раздражение от глупца тяжелее обоих.
Каміння тягар, і пісок важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох.
A stone is heavy, and the sand weighty; but a fool's wrath is heavier than them both.
כֹּבֶד־אֶבֶן וְנֵטֶל הַחוֹל; וְכַעַס אֱוִיל, כָּבֵד מִשְּׁנֵיהֶם׃
4
Жесток гнев, неукротима ярость; но кто устоит против ревности?
Гнев жесток, безудержна ярость, но кто устоит перед завистью?
Ярость жестока и гнев неукротим, но кто может устоять против ревности?
Лютість жорстокість, а гнів то затоплення, та хто перед заздрістю встоїть?
Wrath is cruel, and anger is outrageous; but who is able to stand before envy?
אַכְזְרִיּוּת חֵמָה וְשֶׁטֶף אָף; וּמִי יַעֲמֹד לִפְנֵי קִנְאָה׃
5
Лучше открытое обличение, нежели скрытая любовь.
Откровенный обличитель лучше молчащего друга.
Лучше открытый упрек, чем скрытая любовь.
Ліпше відкрите картання, ніж таємна любов.
Open rebuke is better than secret love.
טוֹבָה תּוֹכַחַת מְגֻלָּה; מֵאַהֲבָה מְסֻתָּרֶת׃
6
Искренни укоризны от любящего, и лживы поцелуи ненавидящего.
Любящий ранит — от чистого сердца, ненавистник целует — из лести.
Друг искренен, даже если он ранит, а враг рассыпает поцелуи.
Побої коханого вірність показують, а в ненависника поцілунки численні.
Faithful are the wounds of a friend; but the kisses of an enemy are deceitful.
נֶאֱמָנִים פִּצְעֵי אוֹהֵב; וְנַעְתָּרוֹת, נְשִׁיקוֹת שׂוֹנֵא׃
7
Сытая душа попирает и сот, а голодной душе все горькое сладко.
Кто пресытился, и медовые соты растопчет, а голодному и горькое покажется сладким.
Кто пресытился, и сотовый мед растопчет, а голодному и горькое кажется сладким.
Сита душа топче й мед щільниковий, а голодній душі все гірке то солодке.
The full soul loatheth an honeycomb; but to the hungry soul every bitter thing is sweet.
נֶפֶשׁ שְׂבֵעָה תָּבוּס נֹפֶת; וְנֶפֶשׁ רְעֵבָה, כָּל־מַר מָתוֹק׃
8
Как птица, покинувшая гнездо свое, так человек, покинувший место свое.
Как птица, выпорхнувшая из гнезда, так и человек, что покинул родные места.
Что птица, отбившаяся от гнезда, – человек, который отбился от дома.
Як птах, що гніздо своє кинув, так і людина, що з місця свого мандрує.
As a bird that wandereth from her nest, so is a man that wandereth from his place.
כְּצִפּוֹר נוֹדֶדֶת מִן־קִנָּהּ; כֵּן־אִישׁ, נוֹדֵד מִמְּקוֹמוֹ׃
9
Масть и курение радуют сердце; так сладок {всякому} друг сердечным советом своим.
Сердце радо умащениям и благовониям, так приятен и душевный совет от друга.
Ароматное масло и благовония радуют сердце, и приятно слышать душевный совет от друга.
Олива й кадило потішують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду.
Ointment and perfume rejoice the heart: so doth the sweetness of a man's friend by hearty counsel.
שֶׁמֶן וּקְטֹרֶת יְשַׂמַּח־לֵב; וּמֶתֶק רֵעֵהוּ, מֵעֲצַת־נָפֶשׁ׃
10
Не покидай друга твоего и друга отца твоего, и в дом брата твоего не ходи в день несчастья твоего: лучше сосед вблизи, нежели брат вдали.
Не забывай ни своих друзей, ни друзей отца; случится беда — не ходи к родне: лучше сосед поблизости, чем брат вдалеке.
Не бросай своего друга и друга своего отца, и не ходи в дом брата, когда у тебя беда. Лучше сосед поблизости, чем брат вдали.
Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не приходь в день нещастя свого, ліпший сусіда близький за далекого брата!
Thine own friend, and thy father's friend, forsake not; neither go into thy brother's house in the day of thy calamity: for better is a neighbour that is near than a brother far off.
רֵעֲךָ וְרֵעֶה (וְרֵעַ) אָבִיךָ אַל־תַּעֲזֹב, וּבֵית אָחִיךָ, אַל־תָּבוֹא בְּיוֹם אֵידֶךָ; טוֹב שָׁכֵן קָרוֹב, מֵאָח רָחוֹק׃
11
Будь мудр, сын мой, и радуй сердце мое; и я буду иметь, что отвечать злословящему меня.
Будь мудр, сын, и радуй мое сердце, и мне будет, что обидчикам ответить.
Будь мудрым, сын мой, и сердце мое порадуй; и я буду знать, что ответить попрекающему меня.
Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти, як мені докорятиме хто.
My son, be wise, and make my heart glad, that I may answer him that reproacheth me.
חֲכַם בְּנִי וְשַׂמַּח לִבִּי; וְאָשִׁיבָה חֹרְפִי דָבָר׃
12
Благоразумный видит беду и укрывается; а неопытные идут вперед {и} наказываются.
Увидит умный беду — и скроется, простаки пойдут прямо — и поплатятся.
Разумный видит опасность — и скроется, а простаки идут дальше и бывают наказаны.
Мудрий бачить лихе і ховається, а безумні йдуть і караються.
A prudent man foreseeth the evil, and hideth himself; but the simple pass on, and are punished.
עָרוּם רָאָה רָעָה נִסְתָּר; פְּתָאיִם, עָבְרוּ נֶעֱנָשׁוּ׃
13
Возьми у него платье его, потому что он поручился за чужого, и за стороннего возьми от него залог.
Кто за чужого поручился, в залог отдаст одежду, и такой же залог — за жену чужую.
Забери одежду у поручившегося за незнакомца; удержи залог у ручавшегося за чужую жену.
Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужинку заставу візьми.
Take his garment that is surety for a stranger, and take a pledge of him for a strange woman.
קַח־בִּגְדוֹ כִּי־עָרַב זָר; וּבְעַד נָכְרִיָּה חַבְלֵהוּ׃
14
Кто громко хвалит друга своего с раннего утра, того сочтут за злословящего.
Благословлять соседа во весь голос, с утра пораньше — все равно что проклинать.
Громогласно благословляющего ближнего ранним утром, сочтут проклинающим.
Хто сильним голосом благословляє із раннього ранку свого товариша, за прокляття залічується це йому.
He that blesseth his friend with a loud voice, rising early in the morning, it shall be counted a curse to him.
מְבָרֵךְ רֵעֵהוּ בְּקוֹל גָּדוֹל בַּבֹּקֶר הַשְׁכֵּים; קְלָלָה, תֵּחָשֶׁב לוֹ׃
15
Непрестанная капель в дождливый день и сварливая жена — равны:
Как дождь в ненастный день, так и сварливая баба;
Несмолкающая капель в дождливый день и сварливая жена схожи друг с другом;
Ринва, постійно текуча слотливого дня та жінка сварлива однакове:
A continual dropping in a very rainy day and a contentious woman are alike.
דֶּלֶף טוֹרֵד בְּיוֹם סַגְרִיר; וְאֵשֶׁת מִדוֹנִים (מִדְיָנִים), נִשְׁתָּוָה׃
16
кто хочет скрыть ее, тот хочет скрыть ветер и масть в правой руке своей, дающую знать о себе.
унимать ее — что удерживать ветер или масло сжимать в ладони.
пытаться сдержать ее — что сдерживать ветер или масло в правой руке зажать.
хто хоче сховати її той вітра ховає, чи оливу пахучу правиці своєї, що видасть себе.
Whosoever hideth her hideth the wind, and the ointment of his right hand, which bewrayeth itself.
צֹפְנֶיהָ צָפַן־רוּחַ; וְשֶׁמֶן יְמִינוֹ יִקְרָא׃
17
Железо железо острит, и человек изощряет взгляд друга своего.
Железо оттачивается железом, а человек — другими людьми.
Как железо оттачивает железо, так и люди совершенствуют друг друга.
Як гострить залізо залізо, так гострить людина лице свого друга.
Iron sharpeneth iron; so a man sharpeneth the countenance of his friend.
בַּרְזֶל בְּבַרְזֶל יָחַד; וְאִישׁ, יַחַד פְּנֵי־רֵעֵהוּ׃
18
Кто стережет смоковницу, тот будет есть плоды ее; и кто бережет господина своего, тот будет в чести.
Кто ухаживает за смоковницей — вкусит ее плодов, а кто заботится о своем господине — узнает почет.
Кто возделывает инжир, будет есть его плоды, а кто заботится о своем господине, будет в чести.
Сторож фіґовниці плоди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований.
Whoso keepeth the fig tree shall eat the fruit thereof: so he that waiteth on his master shall be honoured.
נֹצֵר תְּאֵנָה יֹאכַל פִּרְיָהּ; וְשֹׁמֵר אֲדֹנָיו יְכֻבָּד׃
19
Как в воде лицо — к лицу, так сердце человека — к человеку.
Как лицо отражается в воде, так и сердце человеческое — в сердце.
Как вода отражает лицо, так человеческое сердце — человека.
Як лице до лиця у воді, так серце людини до серця людини.
As in water face answereth to face, so the heart of man to man.
כַּמַּיִם הַפָּנִים לַפָּנִים; כֵּן לֵב־הָאָדָם, לָאָדָם׃
20
Преисподняя и Аваддон — ненасытимы; так ненасытимы и глаза человеческие. [Мерзость пред Господом дерзко поднимающий глаза, и неразумны невоздержанные языком.]
Ненасытны Шеол и Аваддон, так и глаза человека ненасытны.
Мир мертвых и Погибель не знают сытости; ненасытны и человеческие глаза.
Шеол й Аваддон не наситяться, не наситяться й очі людини.
Hell and destruction are never full; so the eyes of man are never satisfied.
שְׁאוֹל וַאֲבַדֹּה (וַאֲבַדּוֹ) לֹא תִשְׂבַּעְנָה; וְעֵינֵי הָאָדָם, לֹא תִשְׂבַּעְנָה׃
21
Что плавильня — для серебра, горнило — для золота, то для человека уста, которые хвалят его. [Сердце беззаконника ищет зла, сердце же правое ищет знания.]
Как тигель для серебра и горнило для золота, так для человека — слова похвалы.
Тигель — для серебра, и для золота — горн плавильный, а человек испытывается похвалами.
Що для срібла топильна посудина, і горно для золота, те для людини уста, які хвалять її.
As the fining pot for silver, and the furnace for gold; so is a man to his praise.
מַצְרֵף לַכֶּסֶף וְכוּר לַזָּהָב; וְאִישׁ, לְפִי מַהֲלָלוֹ׃
22
Толки глупого в ступе пестом вместе с зерном, не отделится от него глупость его.
Даже если толочь дурня в ступе пестом, вместе с зерном, дурь из него не вылущить.
Глупца истолки хоть в ступе, как пестом пшеницу, – не отделится от него его глупость.
Хоч нерозумного будеш товкти товкачем поміж зернами в ступі, не відійде від нього глупота його!
Though thou shouldest bray a fool in a mortar among wheat with a pestle, yet will not his foolishness depart from him.
אִם תִּכְתּוֹשׁ־אֶת־הָאֱוִיל בַּמַּכְתֵּשׁ בְּתוֹךְ הָרִיפוֹת בַּעֱלִי; לֹא־תָסוּר מֵעָלָיו, אִוַּלְתּוֹ׃
23
Хорошо наблюдай за скотом твоим, имей попечение о стадах;
Всех своих овец знай наперечет, заботься о своих стадах;
Точно знай, в каком виде твои отары, хорошо наблюдай за своими стадами,
Добре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на череди,
Be thou diligent to know the state of thy flocks, and look well to thy herds.
יָדֹעַ תֵּדַע פְּנֵי צֹאנֶךָ; שִׁית לִבְּךָ, לַעֲדָרִים׃
24
потому что {богатство} не навек, да и власть разве из рода в род?
ибо никакие запасы не вечны, и даже венец не всегда наследуется.
ведь богатство не вечно, и власть не на все поколения.
бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід?
For riches are not for ever: and doth the crown endure to every generation?
כִּי לֹא לְעוֹלָם חֹסֶן; וְאִם־נֵזֶר, לְדוֹר דוֹר (וָדוֹר)׃
25
Прозябает трава, и является зелень, и собирают горные травы.
Увяла трава — но вот и новая зелень, скошены травы с горных лугов;
Когда вывезут сено, и появится новая поросль, и станут собирать траву со склонов горных,
Появилася зелень, і трава показалась, і збирається сіно із гір,
The hay appeareth, and the tender grass sheweth itself, and herbs of the mountains are gathered.
גָּלָה חָצִיר וְנִרְאָה־דֶשֶׁא; וְנֶאֶסְפוּ, עִשְּׂבוֹת הָרִים׃
26
Овцы — на одежду тебе, и козлы — на покупку поля.
ягнята — тебе на одежду, козлята — в уплату за поле,
тогда ягнята одеждой тебя снабдят, а козлы пойдут на покупку поля.
будуть вівці тобі на вбрання, і козли ціна поля,
The lambs are for thy clothing, and the goats are the price of the field.
כְּבָשִׂים לִלְבוּשֶׁךָ; וּמְחִיר שָׂדֶה, עַתּוּדִים׃
27
И довольно козьего молока в пищу тебе, в пищу домашним твоим и на продовольствие служанкам твоим.
вдоволь козьего молока тебе в пищу, в пищу твоей семье, и чтоб были сыты служанки.
У тебя будет вдоволь козьего молока, чтобы кормить себя и свою семью и давать пропитание служанкам.
і молока твоїх кіз буде досить на їжу тобі, на їду твого дому, і на життя для служниць твоїх.
And thou shalt have goats' milk enough for thy food, for the food of thy household, and for the maintenance for thy maidens.
וְדֵי חֲלֵב עִזִּים, לְלַחְמְךָ לְלֶחֶם בֵּיתֶךָ; וְחַיִּים, לְנַעֲרוֹתֶיךָ׃