Книга притчей Соломоновых | Proverbs | משלי, Глава 6

1
Сын мой! если ты поручился за ближнего твоего и дал руку твою за другого, —
Сын мой! Если ты поручился за другого, за чужого поруку дал —
Сын мой, если ты поручился за другого и дал заклад за чужого,
Мій сину, якщо поручився ти за свого ближнього, дав руку свою за чужого,
My son, if thou be surety for thy friend, if thou hast stricken thy hand with a stranger,
בְּנִי אִם־עָרַבְתָּ לְרֵעֶךָ; תָּקַעְתָּ לַזָּר כַּפֶּיךָ׃
2
ты опутал себя словами уст твоих, пойман словами уст твоих.
то на собственном слове ты попался, собственным словом был пленен.
то ты был пойман на слове, попался в ловушку собственных слов.
ти попався до пастки з-за слів своїх уст, схоплений ти із-за слів своїх уст!
Thou art snared with the words of thy mouth, thou art taken with the words of thy mouth.
נוֹקַשְׁתָּ בְאִמְרֵי־פִיךָ; נִלְכַּדְתָּ, בְּאִמְרֵי־פִיךָ׃
3
Сделай же, сын мой, вот что, и избавь себя, так как ты попался в руки ближнего твоего: пойди, пади к ногам и умоляй ближнего твоего;
Что угодно делай, сын, но избавься, ибо ты теперь в чужой власти. Падай в ноги, умоляй, не отставай,
И тогда, сын мой, сделай вот что, чтобы спастись, раз ты попал в руки другого: пойди, унижайся и мольбами его осади!
Учини тоді це, сину мій, та рятуйсь, бо впав ти до рук свого ближнього: іди, впади в порох, і на ближніх своїх напирай,
Do this now, my son, and deliver thyself, when thou art come into the hand of thy friend; go, humble thyself, and make sure thy friend.
עֲשֵׂה זֹאת אֵפוֹא בְּנִי וְהִנָּצֵל, כִּי בָאתָ בְכַף־רֵעֶךָ; לֵךְ הִתְרַפֵּס, וּרְהַב רֵעֶיךָ׃
4
не давай сна глазам твоим и дремания веждам твоим;
гони от себя сон, глаз не смыкай,
Не давай глазам своим сна и не смыкай век своих.
не дай сну своїм очам, і дрімання повікам своїм,
Give not sleep to thine eyes, nor slumber to thine eyelids.
אַל־תִּתֵּן שֵׁנָה לְעֵינֶיךָ; וּתְנוּמָה, לְעַפְעַפֶּיךָ׃
5
спасайся, как серна из руки и как птица из руки птицелова.
спасайся, как газель от погони, как птица от ловца.
Спасайся, как газель из руки охотника, как птица из силков птицелова.
рятуйся, як серна, з руки, і як птах із руки птахолова!
Deliver thyself as a roe from the hand of the hunter, and as a bird from the hand of the fowler.
הִנָּצֵל כִּצְבִי מִיָּד; וּכְצִפּוֹר, מִיַּד יָקוּשׁ׃
6
Пойди к муравью, ленивец, посмотри на действия его, и будь мудрым.
Лентяй! Ступай к муравью, поучись у него мудрости:
Пойди к муравью, лежебока, посмотри на труды его и будь мудрым!
Іди до мурашки, лінюху, поглянь на дороги її й помудрій:
Go to the ant, thou sluggard; consider her ways, and be wise:
לֵךְ־אֶל־נְמָלָה עָצֵל; רְאֵה דְרָכֶיהָ וַחֲכָם׃
7
Нет у него ни начальника, ни приставника, ни повелителя;
нет над ним ни вождя, ни старосты, ни правителя;
Нет у него ни начальника, ни надсмотрщика, ни правителя;
нема в неї володаря, ані урядника, ані правителя;
Which having no guide, overseer, or ruler,
אֲשֶׁר אֵין־לָהּ קָצִין, שֹׁטֵר וּמֹשֵׁל׃
8
но он заготовляет летом хлеб свой, собирает во время жатвы пищу свою. [Или пойди к пчеле и познай, как она трудолюбива, какую почтенную работу она производит; ее труды употребляют во здравие и цари и простолюдины; любима же она всеми и славна; хотя силою она слаба, но мудростью почтена.]
а он с лета запасается пищей и в жатву копит припасы.
но он запасается летом пищей, собирает себе еду во время жатвы.
вона заготовлює літом свій хліб, збирає в жнива свою їжу.
Provideth her meat in the summer, and gathereth her food in the harvest.
תָּכִין בַּקַּיִץ לַחְמָהּ; אָגְרָה בַקָּצִיר, מַאֲכָלָהּ׃
9
Доколе ты, ленивец, будешь спать? когда ты встанешь от сна твоего?
Сколько можно лежать, лентяй, не пора ли от сна очнуться?
Сколько валяться тебе, лежебока? Когда же ты встанешь от сна?
Аж доки, лінюху, ти будеш вилежуватись, коли ти зо сну свого встанеш?
How long wilt thou sleep, O sluggard? when wilt thou arise out of thy sleep?
עַד־מָתַי עָצֵל תִּשְׁכָּב; מָתַי, תָּקוּם מִשְּׁנָתֶךָ׃
10
Немного поспишь, немного подремлешь, немного, сложив руки, полежишь:
Еще чуть поспишь, подремлешь, еще посидишь сложа руки —
Немного поспишь, немного подремлешь, – немного, руки сложив, полежишь,
Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати,
Yet a little sleep, a little slumber, a little folding of the hands to sleep:
מְעַט שֵׁנוֹת מְעַט תְּנוּמוֹת; מְעַט חִבֻּק יָדַיִם לִשְׁכָּב׃
11
и придет, как прохожий, бедность твоя, и нужда твоя, как разбойник. [Если же будешь не ленив, то, как источник, придет жатва твоя; скудость же далеко убежит от тебя.]
и придет к тебе бедность, как бродяга, нагрянет нужда, как грабитель.
и придет к тебе нищета, как бродяга, и настигнет нужда, как разбойник.
і прийде, немов волоцюга, твоя незаможність, і злидні твої, як озброєний муж!...
So shall thy poverty come as one that travelleth, and thy want as an armed man.
וּבָא־כִמְהַלֵּךְ רֵאשֶׁךָ; וּמַחְסֹרְךָ, כְּאִישׁ מָגֵן׃
12
Человек лукавый, человек нечестивый ходит со лживыми устами,
У негодяя и злодея ложь с уст не сходит:
Негодяй и злодей ходит с лживой речью,
Людина нікчемна, чоловік злочинний, він ходить з лукавими устами,
A naughty person, a wicked man, walketh with a froward mouth.
אָדָם בְּלִיַּעַל אִישׁ אָוֶן; הוֹלֵךְ, עִקְּשׁוּת פֶּה׃
13
мигает глазами своими, говорит ногами своими, дает знаки пальцами своими;
то он подмигнет, то ногой притопнет, то пальцами знак подаст.
подмигивает глазами, подает знаки ногами и тычет пальцами.
він моргає очима своїми, шургає своїми ногами, знаки подає пальцями своїми,
He winketh with his eyes, he speaketh with his feet, he teacheth with his fingers;
קֹרֵץ בְּעֵינָיו מֹלֵל בְּרַגְלָו; מֹרֶה, בְּאֶצְבְּעֹתָיו׃
14
коварство в сердце его: он умышляет зло во всякое время, сеет раздоры.
В его сердце — порок, в его мыслях — зло, раздоры он разжигает.
Ложь в его сердце; он замышляет зло и постоянно сеет раздор.
в його серці лукавство виорює зло кожночасно, сварки розсіває,
Frowardness is in his heart, he deviseth mischief continually; he soweth discord.
תַּהְפֻּכוֹת בְּלִבּוֹ, חֹרֵשׁ רָע בְּכָל־עֵת; מְדָנִים (מִדְיָנִים) יְשַׁלֵּחַ׃
15
Зато внезапно придет погибель его, вдруг будет разбит — без исцеления.
За это нагрянет к нему беда, погубит нежданно и безвозвратно.
К такому нежданно придет беда; он будет внезапно погублен — без исцеления.
тому нагло приходить погибіль його, буде раптом побитий і ліку нема!
Therefore shall his calamity come suddenly; suddenly shall he be broken without remedy.
עַל־כֵּן, פִּתְאֹם יָבוֹא אֵידוֹ; פֶּתַע יִשָּׁבֵר, וְאֵין מַרְפֵּא׃
16
Вот шесть, что ненавидит Господь, даже семь, что мерзость душе Его:
Шесть вещей ненавидит Господь, и седьмая для Него — мерзость:
Шесть вещей ненавидит Господь, даже семь, что Ему отвратительны:
Оцих шість ненавидить Господь, а ці сім то гидота душі Його:
These six things doth the LORD hate: yea, seven are an abomination unto him:
שֶׁשׁ־הֵנָּה שָׂנֵא יְהוָה; וְשֶׁבַע, תּוֹעֲבוֹת (תּוֹעֲבַת) נַפְשׁוֹ׃
17
глаза гордые, язык лживый и руки, проливающие кровь невинную,
заносчивый взгляд, лживый язык, руки, проливающие невинную кровь,
надменные глаза, лживый язык, руки, что льют безвинную кровь,
очі пишні, брехливий язик, і руки, що кров неповинну ллють,
A proud look, a lying tongue, and hands that shed innocent blood,
עֵינַיִם רָמוֹת לְשׁוֹן שָׁקֶר; וְיָדַיִם, שֹׁפְכוֹת דָּם־נָקִי׃
18
сердце, кующее злые замыслы, ноги, быстро бегущие к злодейству,
сердце, что замышляет злодейство, ноги, спешно бегущие ко злу,
сердце, что вынашивает нечестивые замыслы, ноги, что скоры бежать к злу,
серце, що плекає злочинні думки, ноги, що сквапно біжать на лихе,
An heart that deviseth wicked imaginations, feet that be swift in running to mischief,
לֵב, חֹרֵשׁ מַחְשְׁבוֹת אָוֶן; רַגְלַיִם מְמַהֲרוֹת, לָרוּץ לָרָעָה׃
19
лжесвидетель, наговаривающий ложь и сеющий раздор между братьями.
лжесвидетель, дышащий ложью, и тот, кто сеет раздоры меж братьями.
лжесвидетель, что дышит ложью, и тот, кто меж братьями сеет раздор.
свідок брехливий, що брехні роздмухує, і хто розсіває сварки між братів!
A false witness that speaketh lies, and he that soweth discord among brethren.
יָפִיחַ כְּזָבִים עֵד שָׁקֶר; וּמְשַׁלֵּחַ מְדָנִים, בֵּין אַחִים׃
20
Сын мой! храни заповедь отца твоего и не отвергай наставления матери твоей;
Сын! Храни отцовский завет и не отвергай материнского наказа.
Сын мой, храни повеления своего отца и не отвергай поучения своей матери.
Стережи, сину мій, заповідь батька свого, і не відкидай науки матері своєї!
My son, keep thy father's commandment, and forsake not the law of thy mother:
נְצֹר בְּנִי מִצְוַת אָבִיךָ; וְאַל־תִּטֹּשׁ, תּוֹרַת אִמֶּךָ׃
21
навяжи их навсегда на сердце твое, обвяжи ими шею твою.
Носи их всегда в своем сердце, надень, как ожерелье, на шею.
Навсегда навяжи их на сердце, обвяжи их вокруг шеи.
Прив"яжи їх на серці своєму назавжди, повісь їх на шиї своїй!
Bind them continually upon thine heart, and tie them about thy neck.
קָשְׁרֵם עַל־לִבְּךָ תָמִיד; עָנְדֵם, עַל־גַּרְגְּרֹתֶךָ׃
22
Когда ты пойдешь, они будут руководить тебя; когда ляжешь спать, будут охранять тебя; когда пробудишься, будут беседовать с тобою:
Пойдешь — они поведут тебя, ляжешь спать — будут хранить тебя, проснешься — заговорят с тобой.
Когда ты пойдешь, они тебя поведут; когда ты уснешь, они тебя будут охранять; когда ты встанешь, они будут с тобой разговаривать.
Вона буде провадити тебе у ході, стерегтиме тебе, коли будеш лежати, а пробудишся мовити буде до тебе!
When thou goest, it shall lead thee; when thou sleepest, it shall keep thee; and when thou awakest, it shall talk with thee.
בְּהִתְהַלֶּכְךָ תַּנְחֶה אֹתָךְ, בְּשָׁכְבְּךָ תִּשְׁמֹר עָלֶיךָ; וַהֲקִיצוֹתָ, הִיא תְשִׂיחֶךָ׃
23
ибо заповедь есть светильник, и наставление — свет, и назидательные поучения — путь к жизни,
Ибо заповедь — светильник, учение — свет, а строгое наставление — путь жизни.
Ведь повеления эти — светильник, наставление — свет, а назидательное обличение — путь к жизни,
Бо заповідь Божа світильник, а наука то світло, дорога ж життя то навчальні картання,
For the commandment is a lamp; and the law is light; and reproofs of instruction are the way of life:
כִּי נֵר מִצְוָה וְתוֹרָה אוֹר; וְדֶרֶךְ חַיִּים, תּוֹכְחוֹת מוּסָר׃
24
чтобы остерегать тебя от негодной женщины, от льстивого языка чужой.
Они уберегут тебя от дурной женщины, от льстивых речей чужой жены.
хранящие тебя от дурной женщины, от льстивого языка чужой жены.
щоб тебе стерегти від злосливої жінки, від облесливого язика чужинки.
To keep thee from the evil woman, from the flattery of the tongue of a strange woman.
לִשְׁמָרְךָ מֵאֵשֶׁת רָע; מֵחֶלְקַת, לָשׁוֹן נָכְרִיָּה׃
25
Не пожелай красоты ее в сердце твоем, [да не уловлен будешь очами твоими,] и да не увлечет она тебя ресницами своими;
Не тревожь свое сердце ее красотой, не пленяйся взмахом ее ресниц.
Не желай в своем сердце ее красоты, не давай ей увлечь тебя ресницами,
Не жадай її вроди у серці своїм, і тебе хай не візьме своїми повіками,
Lust not after her beauty in thine heart; neither let her take thee with her eyelids.
אַל־תַּחְמֹד יָפְיָהּ בִּלְבָבֶךָ; וְאַל־תִּקָּחֲךָ, בְּעַפְעַפֶּיהָ׃
26
потому что из-за жены блудной {обнищевают} до куска хлеба, а замужняя жена уловляет дорогую душу.
Ведь блуднице цена — ломоть хлеба, а за чужую жену заплатишь жизнью.
ведь из-за блудницы нищают до куска хлеба, а чужая жена охотится за самой жизнью.
бо вартість розпусної жінки то боханець хліба, а жінка заміжня вловлює душу цінну...
For by means of a whorish woman a man is brought to a piece of bread: and the adulteress will hunt for the precious life.
כִּי בְעַד־אִשָּׁה זוֹנָה, עַד־כִּכַּר לָחֶם וְאֵשֶׁת אִישׁ; נֶפֶשׁ יְקָרָה תָצוּד׃
27
Может ли кто взять себе огонь в пазуху, чтобы не прогорело платье его?
Можно ли скрыть огонь за пазухой и не подпалить одежду?
Разве можно за пазуху взять огонь и не прожечь одежду?
Чи візьме людина огонь на лоно своє, і одіж її не згорить?
Can a man take fire in his bosom, and his clothes not be burned?
הֲיַחְתֶּה אִישׁ אֵשׁ בְּחֵיקוֹ; וּבְגָדָיו, לֹא תִשָּׂרַפְנָה׃
28
Может ли кто ходить по горящим угольям, чтобы не обжечь ног своих?
Можно ль пройти по горящим углям и не обжечь ног?
Разве можно ходить по горячим углям и не обжечь ног?
Чи буде людина ходити по вугіллю розпаленому, і не попаляться ноги її?
Can one go upon hot coals, and his feet not be burned?
אִם־יְהַלֵּךְ אִישׁ עַל־הַגֶּחָלִים; וְרַגְלָיו, לֹא תִכָּוֶינָה׃
29
То же бывает и с тем, кто входит к жене ближнего своего: кто прикоснется к ней, не останется без вины.
Так и с тем, кто ходит к чужой жене: не останется безнаказанным, кто ее коснулся.
Так и тот, кто спит с женой другого; никто из коснувшихся ее не останется безнаказанным.
Так і той, хто вчащає до жінки свого ближнього: не буде некараним кожен, хто доторкнеться до неї!
So he that goeth in to his neighbour's wife; whosoever toucheth her shall not be innocent.
כֵּן, הַבָּא אֶל־אֵשֶׁת רֵעֵהוּ; לֹא יִנָּקֶה, כָּל־הַנֹּגֵעַ בָּהּ׃
30
Не спускают вору, если он крадет, чтобы насытить душу свою, когда он голоден;
Не строго судят вора, что украл с голоду, чтобы только поесть;
Не презирают вора, когда крадет он из-за голода лишь для того, чтоб насытиться.
Не погорджують злодієм, якщо він украде, щоб рятувати життя своє, коли він голодує,
Men do not despise a thief, if he steal to satisfy his soul when he is hungry;
לֹא־יָבוּזוּ לַגַּנָּב כִּי יִגְנוֹב; לְמַלֵּא נַפְשׁוֹ, כִּי יִרְעָב׃
31
но, будучи пойман, он заплатит всемеро, отдаст все имущество дома своего.
а все ж поймают — возместит всемеро, все свое имущество отдаст.
Но будучи пойман, заплатит он семикратно, отдав все добро своего дома.
та як буде він знайдений, всемеро він відшкодує, віддасть все майно свого дому!
But if he be found, he shall restore sevenfold; he shall give all the substance of his house.
וְנִמְצָא יְשַׁלֵּם שִׁבְעָתָיִם; אֶת־כָּל־הוֹן בֵּיתוֹ יִתֵּן׃
32
Кто же прелюбодействует с женщиною, у того нет ума; тот губит душу свою, кто делает это:
Недостает ума прелюбодею — готовит он собственную гибель.
Но нарушающий верность в супружестве — безрассуден; так поступающий сам себя губит.
Хто чинить перелюб, не має той розуму, він знищує душу свою,
But whoso committeth adultery with a woman lacketh understanding: he that doeth it destroyeth his own soul.
נֹאֵף אִשָּׁה חֲסַר־לֵב; מַשְׁחִית נַפְשׁוֹ, הוּא יַעֲשֶׂנָּה׃
33
побои и позор найдет он, и бесчестие его не изгладится,
Побои и бесчестье ожидают его, и позор несмываемый.
Побои и срам он получит, и позор его не изгладится;
побої та сором він знайде, а ганьба його не зітреться,
A wound and dishonour shall he get; and his reproach shall not be wiped away.
נֶגַע־וְקָלוֹן יִמְצָא; וְחֶרְפָּתוֹ, לֹא תִמָּחֶה׃
34
потому что ревность — ярость мужа, и не пощадит он в день мщения,
Ибо ревность сжигает мужа, и он не пощадит в день мести,
ведь ревность приводит мужа в ярость, и не сжалится он, когда будет мстить.
бо заздрощі лютість мужчини, і не змилосердиться він у день помсти:
For jealousy is the rage of a man: therefore he will not spare in the day of vengeance.
כִּי־קִנְאָה חֲמַת־גָּבֶר; וְלֹא־יַחְמוֹל, בְּיוֹם נָקָם׃
35
не примет никакого выкупа и не удовольствуется, сколько бы ты ни умножал даров.
не согласится ни на какой выкуп, не смягчится, сколько ему ни сули.
Никакого выкупа он не примет, не захочет подарка, какого бы ты ни давал.
він не зверне уваги на жоден твій викуп, і не схоче, коли ти гостинця прибільшиш!
He will not regard any ransom; neither will he rest content, though thou givest many gifts.
לֹא־יִשָּׂא פְּנֵי כָל־כֹּפֶר; וְלֹא־יֹאבֶה, כִּי תַרְבֶּה־שֹׁחַד׃