1
Между тем, когда собрались тысячи народа, так что теснили друг друга, Он начал говорить сперва ученикам Своим: берегитесь закваски фарисейской, которая есть лицемерие.
Тем временем собралось несметное количество народу, так что в толпе давили друг друга. Иисус обратился сначала к Своим ученикам: «Берегитесь фарисейской закваски, то есть лицемерия!
Тем временем собрались огромные толпы, и люди теснили друг друга. Иисус начал говорить, обращаясь сначала к Своим ученикам: — Берегитесь фарисейской закваски, то есть лицемерия.
Того часу, як зібралися десятитисячні натовпи народу, аж топтали вони один одного, Він почав промовляти перш до учнів Своїх: Стережіться розчини фарисейської, що є лицемірство!
In the mean time, when there were gathered together an innumerable multitude of people, insomuch that they trode one upon another, he began to say unto his disciples first of all, Beware ye of the leaven of the Pharisees, which is hypocrisy.
ἐν οἱ̃ς ἐπισυναχθεισω̃ν τω̃ν μυριάδων του̃ ὄχλου ὥστε καταπατει̃ν ἀλλήλους ἤρξατο λέγειν πρòς τοὺς μαθητὰς αὐτου̃ πρω̃τον προσέχετε ἑαυτοι̃ς ἀπò τη̃ς ζύμης ἥτις ἐστὶν ὑπόκρισις τω̃ν Φαρισαίων
2
Нет ничего сокровенного, что не открылось бы, и тайного, чего не узнали бы.
Нет ничего скрытого, что не выйдет наружу, и нет ничего тайного, что не станет известным.
Нет ничего скрытого, что не открылось бы, и нет ничего тайного, что не стало бы известным.
Бо немає нічого захованого, що не відкриється, ні таємного, що не виявиться.
For there is nothing covered, that shall not be revealed; neither hid, that shall not be known.
οὐδὲν δὲ συγκεκαλυμμένον ἐστὶν ὃ οὐκ ἀποκαλυφθήσεται καὶ κρυπτòν ὃ οὐ γνωσθήσεται
3
Посему, что вы сказали в темноте, то услышится во свете; и что говорили на ухо внутри дома, то будет провозглашено на кровлях.
То, о чем вы говорили во тьме, услышат при дневном свете, и то, о чем вы шептались в укромном месте, будут кричать с крыш домов.
Поэтому то, что вы говорите в темноте, будет услышано при свете, и что вы прошептали на ухо во внутренней комнате, будет провозглашено с крыш.
Тому все, що казали ви потемки, при світлі почується, що ж шептали на вухо в коморах, на дахах проповідане буде.
Therefore whatsoever ye have spoken in darkness shall be heard in the light; and that which ye have spoken in the ear in closets shall be proclaimed upon the housetops.
ἀνθ’ ὡ̃ν ὅσα ἐν τη̨̃ σκοτία̨ εἴπατε ἐν τω̨̃ φωτὶ ἀκουσθήσεται καὶ ὃ πρòς τò οὐ̃ς ἐλαλήσατε ἐν τοι̃ς ταμείοις κηρυχθήσεται ἐπὶ τω̃ν δωμάτων
4
Говорю же вам, друзьям Моим: не бойтесь убивающих тело и потом не могущих ничего более сделать ;
Говорю вам, друзья Мои, не бойтесь тех, кто может убить тело, а потом уже ничего сделать не может.
Я говорю вам, Моим друзьям: не бойтесь тех, кто убивает тело и ничего больше сделать не может.
Кажу ж вам, Своїм друзям: Не бійтеся тих, хто тіло вбиває, а потім більш нічого не може вчинити!
And I say unto you my friends, Be not afraid of them that kill the body, and after that have no more that they can do.
λέγω δὲ ὑμι̃ν τοι̃ς φίλοις μου μὴ φοβηθη̃τε ἀπò τω̃ν ἀποκτεινόντων τò σω̃μα καὶ μετὰ ταυ̃τα μὴ ἐχόντων περισσότερόν τι ποιη̃σαι
5
но скажу вам, кого бояться: бойтесь того, кто, по убиении, может ввергнуть в геенну: ей, говорю вам, того бойтесь.
Я укажу, кого вам надо бояться: бойтесь Того, кто, убив, власть имеет ввергнуть в геенну. Да, говорю вам, вот кого бойтесь!
Я скажу вам, Кого бояться: бойтесь Того, Кто, убив, власть имеет ввергнуть в ад. Да, говорю вам, Его бойтесь.
Але вкажу вам, кого треба боятися: Бійтесь того, хто має владу, убивши, укинути в геєнну. Так, кажу вам: Того бійтеся!
But I will forewarn you whom ye shall fear: Fear him, which after he hath killed hath power to cast into hell; yea, I say unto you, Fear him.
ὑποδείξω δὲ ὑμι̃ν τίνα φοβηθη̃τε φοβήθητε τòν μετὰ τò ἀποκτει̃ναι ἔχοντα ἐξουσίαν ἐμβαλει̃ν εἰς τὴν γέενναν ναί λέγω ὑμι̃ν του̃τον φοβήθητε
6
Не пять ли малых птиц продаются за два ассария? и ни одна из них не забыта у Бога.
Разве не пять воробьев за два гроша продаются? А Бог не забыл ни одного из них.
Не продают ли пять воробьев всего за две мелкие монеты? Однако ни один из них не забыт Богом.
Чи ж не п"ять горобців продають за два гроші? Та проте перед Богом із них ні один не забутий.
Are not five sparrows sold for two farthings, and not one of them is forgotten before God?
οὐχὶ πέντε στρουθία πωλου̃νται ἀσσαρίων δύο καὶ ἓν ἐξ αὐτω̃ν οὐκ ἔστιν ἐπιλελησμένον ἐνώπιον του̃ θεου̃
7
А у вас и волосы на голове все сочтены. Итак не бойтесь: вы дороже многих малых птиц.
А у вас и волосы на голове сочтены все. Не бойтесь! Вы сто́ите много дороже воробьев!
А у вас даже и волосы на голове все сосчитаны! Не бойтесь, вы дороже множества воробьев!
Але навіть волосся вам на голові пораховане все. Не бійтесь: вартніші ви за багатьох горобців!
But even the very hairs of your head are all numbered. Fear not therefore: ye are of more value than many sparrows.
ἀλλὰ καὶ αἱ τρίχες τη̃ς κεφαλη̃ς ὑμω̃ν πα̃σαι ἠρίθμηνται μὴ φοβει̃σθε πολλω̃ν στρουθίων διαφέρετε
8
Сказываю же вам: всякого, кто исповедает Меня пред человеками, и Сын Человеческий исповедает пред Ангелами Божиими ;
Я говорю вам: того, кто открыто признает Меня перед людьми, признает и Сын человеческий перед Божьими ангелами,
— Говорю вам: каждого, кто открыто признает Меня перед людьми, того и Сын Человеческий признает перед Божьими ангелами,
Кажу ж вам: Кожного, хто перед людьми Мене визнає, того визнає й Син Людський перед Анголами Божими.
Also I say unto you, Whosoever shall confess me before men, him shall the Son of man also confess before the angels of God:
λέγω δὲ ὑμι̃ν πα̃ς ὃς ἂν ὁμολογήση̨ ἐν ἐμοὶ ἔμπροσθεν τω̃ν ἀνθρώπων καὶ ὁ υἱòς του̃ ἀνθρώπου ὁμολογήσει ἐν αὐτω̨̃ ἔμπροσθεν τω̃ν ἀγγέλων του̃ θεου̃
9
а кто отвергнется Меня пред человеками, тот отвержен будет пред Ангелами Божиими.
а кто откажется от Меня перед людьми, от того и Он откажется перед Божьими ангелами.
а кто отречется от Меня перед людьми, от того и Я отрекусь перед Божьими ангелами.
Хто ж Мене відцурається перед людьми, того відцураються перед Анголами Божими.
But he that denieth me before men shall be denied before the angels of God.
ὁ δὲ ἀρνησάμενός με ἐνώπιον τω̃ν ἀνθρώπων ἀπαρνηθήσεται ἐνώπιον τω̃ν ἀγγέλων του̃ θεου̃
10
И всякому, кто скажет слово на Сына Человеческого, прощено будет; а кто скажет хулу на Святаго Духа, тому не простится.
Всякий, кто скажет хулу на Сына человеческого, будет прощен, но кто хулит Духа Святого, прощен не будет.
Всякий, кто скажет что-либо против Сына Человеческого, будет прощен, но тот, кто кощунствует над Святым Духом, не будет прощен.
І кожному, хто скаже слово на Людського Сина, йому проститься; а хто зневажатиме Духа Святого, не проститься.
And whosoever shall speak a word against the Son of man, it shall be forgiven him: but unto him that blasphemeth against the Holy Ghost it shall not be forgiven.
καὶ πα̃ς ὃς ἐρει̃ λόγον εἰς τòν υἱòν του̃ ἀνθρώπου ἀφεθήσεται αὐτω̨̃ τω̨̃ δὲ εἰς τò ἅγιον πνευ̃μα βλασφημήσαντι οὐκ ἀφεθήσεται
11
Когда же приведут вас в синагоги, к начальствам и властям, не заботьтесь, как или что отвечать, или что говорить ,
Когда приведут вас в синагоги, к начальству и властям, не беспокойтесь, как вам защищаться или что говорить.
Когда вас приведут на суд в синагоги, к правителям и власть имущим, не беспокойтесь о том, как вам защитить себя или что вам говорить,
А коли вас водитимуть до синагог, і до урядів, і до влад, не турбуйтеся, як або що відповідати чи що говорити,
And when they bring you unto the synagogues, and unto magistrates, and powers, take ye no thought how or what thing ye shall answer, or what ye shall say:
ὅταν δὲ εἰσφέρωσιν ὑμα̃ς ἐπὶ τὰς συναγωγὰς καὶ τὰς ἀρχὰς καὶ τὰς ἐξουσίας μὴ μεριμνήσητε πω̃ς ἢ τί ἀπολογήσησθε ἢ τί εἴπητε
12
ибо Святый Дух научит вас в тот час, что должно говорить.
Дух Святой научит вас, что вам в тот час говорить».
потому что Святой Дух в тот самый час научит вас, что вам говорить.
Дух бо Святий вас навчить тієї години, що потрібно казати!
For the Holy Ghost shall teach you in the same hour what ye ought to say.
τò γὰρ ἅγιον πνευ̃μα διδάξει ὑμα̃ς ἐν αὐτη̨̃ τη̨̃ ὥρα̨ ἃ δει̃ εἰπει̃ν
13
Некто из народа сказал Ему: Учитель! скажи брату моему, чтобы он разделил со мною наследство.
Один человек из толпы сказал Иисусу: «Учитель, скажи моему брату, пусть разделит со мной наследство!»
Кто-то в толпе сказал Иисусу: — Учитель, скажи моему брату, чтобы он разделил со мной наследство.
І озвався до Нього один із народу: Учителю, скажи братові моєму, щоб він спадщиною поділився зо мною.
And one of the company said unto him, Master, speak to my brother, that he divide the inheritance with me.
εἰ̃πεν δέ τις ἐκ του̃ ὄχλου αὐτω̨̃ διδάσκαλε εἰπὲ τω̨̃ ἀδελφω̨̃ μου μερίσασθαι μετ’ ἐμου̃ τὴν κληρονομίαν
14
Он же сказал человеку тому: кто поставил Меня судить или делить вас?
«Послушай, — ответил ему Иисус, — кто поставил Меня судить вас или разбирать ваши тяжбы?»
Иисус ответил: — Друг, кто Меня назначил судьей или посредником между вами?
А Він відказав йому: Чоловіче, хто поставив над вами Мене за суддю або за подільника?
And he said unto him, Man, who made me a judge or a divider over you?
ὁ δὲ εἰ̃πεν αὐτω̨̃ ἄνθρωπε τίς με κατέστησεν κριτὴν ἢ μεριστὴν ἐφ’ ὑμα̃ς
15
При этом сказал им: смотрите, берегитесь любостяжания, ибо жизнь человека не зависит от изобилия его имения.
А потом Он обратился ко всем: «Смотрите, берегитесь всякой корысти, потому что жизнь человека не зависит от того, сколько у него богатств».
И Он сказал им: — Смотрите, берегитесь жадности. Как бы ни был богат человек, его жизнь от этого не зависит.
І промовив до них: Глядіть, остерігайтеся всякої зажерливости, бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його.
And he said unto them, Take heed, and beware of covetousness: for a man's life consisteth not in the abundance of the things which he possesseth.
εἰ̃πεν δὲ πρòς αὐτούς ὁρα̃τε καὶ φυλάσσεσθε ἀπò πάσης πλεονεξίας ὅτι οὐκ ἐν τω̨̃ περισσεύειν τινὶ ἡ ζωὴ αὐτου̃ ἐστιν ἐκ τω̃ν ὑπαρχόντων αὐτω̨̃
16
И сказал им притчу: у одного богатого человека был хороший урожай в поле ;
Иисус рассказал им притчу: «У одного богача очень хорошо уродили поля.
И Он рассказал им притчу: — Земля одного богатого человека принесла ему хороший урожай.
І Він розповів їм притчу, говорячи: В одного багача гойно нива вродила була.
And he spake a parable unto them, saying, The ground of a certain rich man brought forth plentifully:
εἰ̃πεν δὲ παραβολὴν πρòς αὐτοὺς λέγων ἀνθρώπου τινòς πλουσίου εὐφόρησεν ἡ χώρα
17
и он рассуждал сам с собою: что мне делать? некуда мне собрать плодов моих?
"Что мне делать? — думал он. — Мне некуда убрать урожай".
«Что мне делать? Мне негде хранить весь собранный урожай, — подумал он.
І міркував він про себе й казав: Що робити, що не маю куди зібрати плодів своїх?
And he thought within himself, saying, What shall I do, because I have no room where to bestow my fruits?
καὶ διελογίζετο ἐν ἑαυτω̨̃ λέγων τί ποιήσω ὅτι οὐκ ἔχω που̃ συνάξω τοὺς καρπούς μου
18
И сказал: вот что сделаю: сломаю житницы мои и построю большие, и соберу туда весь хлеб мой и всё добро мое ,
И тогда он сказал: "Вот что я сделаю: снесу‑ка амбары и выстрою большие, свезу туда все зерно и все остальное добро мое
— Вот что я сделаю, — решил он тогда, — я снесу мои хранилища и построю большие, в них будет достаточно места для моего зерна и другого имущества.
І сказав: Оце я зроблю, порозвалюю клуні свої, і просторніші поставлю, і позбираю туди пашню свою всю та свій достаток.
And he said, This will I do: I will pull down my barns, and build greater; and there will I bestow all my fruits and my goods.
καὶ εἰ̃πεν του̃το ποιήσω καθελω̃ μου τὰς ἀποθήκας καὶ μείζονας οἰκοδομήσω καὶ συνάξω ἐκει̃ πάντα τòν σι̃τον καὶ τὰ ἀγαθά μου
19
и скажу душе моей: душа! много добра лежит у тебя на многие годы: покойся, ешь, пей, веселись.
и скажу себе:, Теперь у тебя много добра, хватит на долгие годы. Отдыхай, ешь, пей и наслаждайся жизнью!""
Тогда я смогу сказать себе: теперь у тебя полно добра на много лет. Отдыхай, ешь, пей, веселись».
І скажу я душі своїй: Душе, маєш багато добра, на багато років складеного. Спочивай, їж та пий, і веселися!
And I will say to my soul, Soul, thou hast much goods laid up for many years; take thine ease, eat, drink, and be merry.
καὶ ἐρω̃ τη̨̃ ψυχη̨̃ μου ψυχή ἔχεις πολλὰ ἀγαθὰ κείμενα εἰς ἔτη πολλά ἀναπαύου φάγε πίε εὐφραίνου
20
Но Бог сказал ему: безумный! в сию ночь душу твою возьмут у тебя; кому же достанется то, что ты заготовил?
Но Бог ему сказал: "Глупый человек! Сегодня же ночью придут по твою душу. Кому достанется все то, что ты скопил?"
Но Бог сказал ему: «Глупец! Сегодня же ночью твою жизнь возьмут у тебя. Кому достанется все, что ты приготовил?»
Бог же до нього прорік: Нерозумний, ночі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позостанеться те, що ти був наготовив?...
But God said unto him, Thou fool, this night thy soul shall be required of thee: then whose shall those things be, which thou hast provided?
εἰ̃πεν δὲ αὐτω̨̃ ὁ θεός ἄφρων ταύτη̨ τη̨̃ νυκτὶ τὴν ψυχήν σου ἀπαιτου̃σιν ἀπò σου̃ ἃ δὲ ἡτοίμασας τίνι ἔσται
21
Так {бывает с тем,} кто собирает сокровища для себя, а не в Бога богатеет.
И так случится со всяким, кто копит богатства для себя, а не богатеет для Бога».
Так будет с каждым, кто копит богатство для себя, но не приобретает богатства для Бога.
Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога.
So is he that layeth up treasure for himself, and is not rich toward God.
οὕτως ὁ θησαυρίζων ἑαυτω̨̃ καὶ μὴ εἰς θεòν πλουτω̃ν
22
И сказал ученикам Своим: посему говорю вам, - не заботьтесь для души вашей, что вам есть, ни для тела, во что одеться :
А Своим ученикам Иисус сказал: «Вот почему Я говорю вам: не беспокойтесь о том, что для жизни вам пища нужна и для тела одежда.
Затем Иисус сказал Своим ученикам: — Поэтому Я говорю вам: не тревожьтесь о своей жизни, что вам есть, или о своем теле, во что вам одеться.
І промовив Він учням Своїм: Через це кажу вам: Не журіться про життя, що ви будете їсти, і ні про тіло, у що ви зодягнетеся.
And he said unto his disciples, Therefore I say unto you, Take no thought for your life, what ye shall eat; neither for the body, what ye shall put on.
εἰ̃πεν δὲ πρòς τοὺς μαθητάς αὐτου̃ διὰ του̃το λέγω ὑμι̃ν μὴ μεριμνα̃τε τη̨̃ ψυχη̨̃ τί φάγητε μηδὲ τω̨̃ σώματι τί ἐνδύσησθε
23
душа больше пищи, и тело - одежды.
Ведь жизнь важнее еды и тело важнее одежды.
Ведь жизнь важнее пищи, и тело важнее одежды.
Бо більше від їжі життя, а тіло від одягу.
The life is more than meat, and the body is more than raiment.
ἡ γὰρ ψυχὴ πλει̃όν ἐστιν τη̃ς τροφη̃ς καὶ τò σω̃μα του̃ ἐνδύματος
24
Посмотрите на воронов: они не сеют, не жнут; нет у них ни хранилищ, ни житниц, и Бог питает их; сколько же вы лучше птиц?
Посмотрите на воронов: не сеют они и не жнут, нет у них ни кладовых, ни закромов, но Бог их кормит. А вы намного дороже, чем птицы!
Посмотрите на воронов, они не сеют и не жнут, у них нет ни хранилищ, ни амбаров, однако Бог питает их. Насколько же вы ценнее этих птиц!
Погляньте на гайвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, проте Бог їх годує. Скільки ж більше за птахів ви варті!
Consider the ravens: for they neither sow nor reap; which neither have storehouse nor barn; and God feedeth them: how much more are ye better than the fowls?
κατανοήσατε τοὺς κόρακας ὅτι οὐ σπείρουσιν οὐδὲ θερίζουσιν οἱ̃ς οὐκ ἔστιν ταμει̃ον οὐδὲ ἀποθήκη καὶ ὁ θεòς τρέφει αὐτούς πόσω̨ μα̃λλον ὑμει̃ς διαφέρετε τω̃ν πετεινω̃ν
25
Да и кто из вас, заботясь, может прибавить себе роста хотя на один локоть?
Кто из вас, как бы он ни старался, может продлить свою жизнь хоть на час?!
И кто из вас, беспокоясь может продлить себе жизнь хотя бы на час?
Хто ж із вас, коли журиться, добавити зможе до зросту свого бодай ліктя одного?
And which of you with taking thought can add to his stature one cubit?
τίς δὲ ἐξ ὑμω̃ν μεριμνω̃ν δύναται ἐπὶ τὴν ἡλικίαν αὐτου̃ προσθει̃ναι πη̃χυν
26
Итак, если и малейшего сделать не можете, что заботитесь о прочем?
А если вы даже такой малости не можете, к чему заботиться об остальном?
Если вы не можете сделать даже этого, то зачем вам тревожиться об остальном?
Тож коли ви й найменшого не подолаєте, то чого ж ви про інше клопочетеся?
If ye then be not able to do that thing which is least, why take ye thought for the rest?
εἰ οὐ̃ν οὐδὲ ἐλάχιστον δύνασθε τί περὶ τω̃ν λοιπω̃ν μεριμνα̃τε
27
Посмотрите на лилии, как они растут: не трудятся, не прядут; но говорю вам, что и Соломон во всей славе своей не одевался так, как всякая из них.
Посмотрите, как растут лилии: они не трудятся, не прядут. Но, говорю вам, сам Соломон, при всем своем блеске, не одевался так, как любая из них.
Подумайте о том, как растут лилии. Они не трудятся и не прядут, но говорю вам, что даже царь Соломон во всем своем величии не одевался так, как любая из них.
Погляньте на ті он лілеї, як вони не прядуть, ані тчуть. Але говорю вам, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них!
Consider the lilies how they grow: they toil not, they spin not; and yet I say unto you, that Solomon in all his glory was not arrayed like one of these.
κατανοήσατε τὰ κρίνα πω̃ς αὐξάνει οὐ κοπια̨̃ οὐδὲ νήθει λέγω δὲ ὑμι̃ν οὐδὲ Σολομὼν ἐν πάση̨ τη̨̃ δόξη̨ αὐτου̃ περιεβάλετο ὡς ἓν τούτων
28
Если же траву на поле, которая сегодня есть, а завтра будет брошена в печь, Бог так одевает, то кольми паче вас, маловеры!
И если полевую траву, которая сегодня есть, а завтра будет брошена в печь, Бог так одевает, то уж вас‑то тем более, маловеры!
Но если Бог так одевает траву на поле, которая сегодня есть, а завтра будет брошена в печь, то не оденет ли Он и вас, маловеры?
І коли он траву, що сьогодні на полі, а взавтра до печі вкидається, Бог так зодягає, скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні!
If then God so clothe the grass, which is to day in the field, and to morrow is cast into the oven; how much more will he clothe you, O ye of little faith?
εἰ δὲ ἐν ἀγρω̨̃ τòν χόρτον ὄντα σήμερον καὶ αὔριον εἰς κλίβανον βαλλόμενον ὁ θεòς οὕτως ἀμφιέζει πόσω̨ μα̃λλον ὑμα̃ς ὀλιγόπιστοι
29
Итак, не ищите, что вам есть, или что пить, и не беспокойтесь ,
И вы не думайте о том, что вам есть и что пить, и не заботьтесь об этом.
Не беспокойтесь о том, что вам есть или что пить, не тревожьтесь об этом.
І не шукайте, що будете їсти, чи що будете пити, і не клопочіться.
And seek not ye what ye shall eat, or what ye shall drink, neither be ye of doubtful mind.
καὶ ὑμει̃ς μὴ ζητει̃τε τί φάγητε καὶ τί πίητε καὶ μὴ μετεωρίζεσθε
30
потому что всего этого ищут люди мира сего; ваш же Отец знает, что вы имеете нужду в том ;
Это главная забота всех язычников этого мира. А ваш Отец знает, что вам все это нужно.
Ведь все язычники этого мира только об этом и думают, но ваш Отец знает, что вы нуждаетесь в этом.
Бо всього цього й люди світу оцього шукають, Отець же ваш знає, що того вам потрібно.
For all these things do the nations of the world seek after: and your Father knoweth that ye have need of these things.
ταυ̃τα γὰρ πάντα τὰ ἔθνη του̃ κόσμου ἐπιζητου̃σιν ὑμω̃ν δὲ ὁ πατὴρ οἰ̃δεν ὅτι χρή̨ζετε τούτων
31
наипаче ищите Царствия Божия, и это всё приложится вам.
Стремитесь к одному — к Его Царству, а все остальное Он даст вам в придачу.
Ищите лучше Его Царства, и это тоже будет дано вам.
Шукайте отож Його Царства, а це вам додасться!
But rather seek ye the kingdom of God; and all these things shall be added unto you.
πλὴν ζητει̃τε τὴν βασιλείαν αὐτου̃ καὶ ταυ̃τα προστεθήσεται ὑμι̃ν
32
Не бойся, малое стадо! ибо Отец ваш благоволил дать вам Царство.
Не бойся, малое стадо! Такова воля Отца — даровать вам Царство.
Не бойся, малое стадо, ведь вашему Отцу было угодно дать вам Царство!
Не лякайся, черідко мала, бо сподобалося Отцю вашому дати вам Царство.
Fear not, little flock; for it is your Father's good pleasure to give you the kingdom.
μὴ φοβου̃ τò μικρòν ποίμνιον ὅτι εὐδόκησεν ὁ πατὴρ ὑμω̃ν δου̃ναι ὑμι̃ν τὴν βασιλείαν
33
Продавайте имения ваши и давайте милостыню. Приготовляйте себе влагалища не ветшающие, сокровище неоскудевающее на небесах, куда вор не приближается и где моль не съедает ,
Продавайте имущество и помогайте бедным, заводите себе кошельки, что не знают износа, копите богатство, которое не оскудеет, — на небесах, куда вор не доберется и где моль не съест.
Продавайте ваше имущество и давайте милостыню. Приобретайте себе такие кошельки, которые не изнашиваются, сокровища на небесах, где ни вор к ним не подберется, ни моль их не съест.
Продавайте достатки свої та милостиню подавайте. Робіть калитки собі не старіючі, невичерпний скарб той у небі, куди не закрадається злодій, і міль де не точить.
Sell that ye have, and give alms; provide yourselves bags which wax not old, a treasure in the heavens that faileth not, where no thief approacheth, neither moth corrupteth.
πωλήσατε τὰ ὑπάρχοντα ὑμω̃ν καὶ δότε ἐλεημοσύνην ποιήσατε ἑαυτοι̃ς βαλλάντια μὴ παλαιούμενα θησαυρòν ἀνέκλειπτον ἐν τοι̃ς οὐρανοι̃ς ὅπου κλέπτης οὐκ ἐγγίζει οὐδὲ σὴς διαφθείρει
34
ибо где сокровище ваше, там и сердце ваше будет.
Потому что где ваше богатство, там будет и сердце ваше.
Ведь где ваше богатство, там будет и ваше сердце.
Бо де скарб ваш, там буде й серце ваше!
For where your treasure is, there will your heart be also.
ὅπου γάρ ἐστιν ὁ θησαυρòς ὑμω̃ν ἐκει̃ καὶ ἡ καρδία ὑμω̃ν ἔσται
35
Да будут чресла ваши препоясаны и светильники горящи.
Всегда будьте в полной готовности: одежды ваши подпоясаны и светильники зажжены.
Будьте всегда наготове: одежды подпоясаны, а светильники горящие,
Нехай підперезані будуть вам стегна, а світла ручні позасвічувані!
Let your loins be girded about, and your lights burning;
ἔστωσαν ὑμω̃ν αἱ ὀσφύες περιεζωσμέναι καὶ οἱ λύχνοι καιόμενοι
36
И вы будьте подобны людям, ожидающим возвращения господина своего с брака, дабы, когда придёт и постучит, тотчас отворить ему.
Будьте подобны тем, кто ждет возвращения своего хозяина со свадьбы, чтобы открыть ему, как только он вернется и постучит.
как у тех слуг, что ждут возвращения своего хозяина со свадебного пира. Когда хозяин придет и постучит, они смогут сразу открыть ему.
І будьте подібними до людей, що очікують пана свого, коли вернеться він із весілля, щоб, як прийде й застукає, відчинити негайно йому.
And ye yourselves like unto men that wait for their lord, when he will return from the wedding; that when he cometh and knocketh, they may open unto him immediately.
καὶ ὑμει̃ς ὅμοιοι ἀνθρώποις προσδεχομένοις τòν κύριον ἑαυτω̃ν πότε ἀναλύση̨ ἐκ τω̃ν γάμων ἵνα ἐλθόντος καὶ κρούσαντος εὐθέως ἀνοίξωσιν αὐτω̨̃
37
Блаженны рабы те, которых господин, придя, найдёт бодрствующими; истинно говорю вам, он препояшется и посадит их, и, подходя, станет служить им.
Счастливы те слуги, которых хозяин, вернувшись, застанет не спящими. Верно вам говорю, он сам подпояшется, усадит их за стол и будет им прислуживать.
Блаженны те слуги, которых хозяин, возвратившись, найдет бодрствующими. Говорю вам истину, он тогда сам подпояшется как слуга, пригласит их к столу и будет прислуживать им.
Блаженні раби ті, що пан, коли прийде, то знайде, що пильнують вони! Поправді кажу вам: підпережеться він і їх посадовить, і, підійшовши, буде їм послуговувати.
Blessed are those servants, whom the lord when he cometh shall find watching: verily I say unto you, that he shall gird himself, and make them to sit down to meat, and will come forth and serve them.
μακάριοι οἱ δου̃λοι ἐκει̃νοι οὓς ἐλθὼν ὁ κύριος εὑρήσει γρηγορου̃ντας ἀμὴν λέγω ὑμι̃ν ὅτι περιζώσεται καὶ ἀνακλινει̃ αὐτοὺς καὶ παρελθὼν διακονήσει αὐτοι̃ς
38
И если придет во вторую стражу, и в третью стражу придет, и найдет их так, то блаженны рабы те.
Счастливы они, если он застанет их не спящими, в какой бы час ни вернулся, в полночь или на рассвете.
Блаженны те слуги, которых хозяин застанет готовыми, даже если он придет среди ночи или перед рассветом.
І коли прийде о другій чи прийде о третій сторожі, та знайде так само, блаженні вони!
And if he shall come in the second watch, or come in the third watch, and find them so, blessed are those servants.
κἂν ἐν τη̨̃ δευτέρα̨ κἂν ἐν τη̨̃ τρίτη̨ φυλακη̨̃ ἔλθη̨ καὶ εὕρη̨ οὕτως μακάριοί εἰσιν ἐκει̃νοι
39
Вы знаете, что если бы ведал хозяин дома, в который час придет вор, то бодрствовал бы и не допустил бы подкопать дом свой.
Знайте, если бы хозяину дома было известно, в какое время придет вор, он не допустил бы, чтобы вор забрался в его дом.
Знайте, что если бы хозяин дома знал, в котором часу придет вор, то он не позволил бы ему проникнуть в свой дом.
Знайте ж це, що коли б знав господар, о котрій то годині підкрадеться злодій, то він пильнував би, і свого б дому не дав підкопати.
And this know, that if the goodman of the house had known what hour the thief would come, he would have watched, and not have suffered his house to be broken through.
του̃το δὲ γινώσκετε ὅτι εἰ ἤ̨δει ὁ οἰκοδεσπότης ποία̨ ὥρα̨ ὁ κλέπτης ἔρχεται οὐκ ἂν ἀφη̃κεν διορυχθη̃ναι τòν οἰ̃κον αὐτου̃
40
Будьте же и вы готовы, ибо, в который час не думаете, приидет Сын Человеческий.
Будьте и вы в готовности, потому что Сын человеческий вернется в час, когда вы не ждете».
Вы тоже должны быть готовы, потому что Сын Человеческий придет в час, когда не ожидаете.
Тому будьте готові і ви, бо прийде Син Людський тієї години, коли ви не думаєте!
Be ye therefore ready also: for the Son of man cometh at an hour when ye think not.
καὶ ὑμει̃ς γίνεσθε ἕτοιμοι ὅτι ἡ̨̃ ὥρα̨ οὐ δοκει̃τε ὁ υἱòς του̃ ἀνθρώπου ἔρχεται
41
Тогда сказал Ему Петр: Господи! к нам ли притчу сию говоришь, или и ко всем?
«Господь, Ты рассказываешь эту притчу для нас или для всех?» — спросил Его Петр.
Петр спросил: — Господи, Ты говоришь эту притчу только нам или всем?
Озвався ж Петро: Господи, чи до нас кажеш притчу оцю, чи до всіх?
Then Peter said unto him, Lord, speakest thou this parable unto us, or even to all?
εἰ̃πεν δὲ ὁ Πέτρος κύριε πρòς ἡμα̃ς τὴν παραβολὴν ταύτην λέγεις ἢ καὶ πρòς πάντας
42
Господь же сказал: кто верный и благоразумный домоправитель, которого господин поставил над слугами своими раздавать им в своё время меру хлеба?
Иисус ответил: «Будьте такими, как верный и разумный управитель, которого хозяин может смело поставить над всей прислугой и поручить ему в положенное время выдавать их паек.
Господь ответил: — Кто тогда окажется верным и разумным управляющим, которого хозяин поставил над остальными слугами, чтобы вовремя раздавать им пищу?
А Господь відказав: Хто ж тоді вірний і мудрий домоправитель, що пан настановить його над своїми челядниками, щоб давати харч визначену своєчасно?
And the Lord said, Who then is that faithful and wise steward, whom his lord shall make ruler over his household, to give them their portion of meat in due season?
καὶ εἰ̃πεν ὁ κύριος τίς ἄρα ἐστὶν ὁ πιστòς οἰκονόμος ὁ φρόνιμος ὃν καταστήσει ὁ κύριος ἐπὶ τη̃ς θεραπείας αὐτου̃ του̃ διδόναι ἐν καιρω̨̃ τò σιτομέτριον
43
Блажен раб тот, которого господин его, придя, найдет поступающим так.
Счастлив тот слуга, которого хозяин, вернувшись, застанет за делом.
Блажен тот слуга, которого хозяин, когда вернется, найдет поступающим так.
Блаженний той раб, що пан його прийде та знайде, що робить він так!
Blessed is that servant, whom his lord when he cometh shall find so doing.
μακάριος ὁ δου̃λος ἐκει̃νος ὃν ἐλθὼν ὁ κύριος αὐτου̃ εὑρήσει ποιου̃ντα οὕτως
44
Истинно говорю вам, что над всем имением своим поставит его.
Верно вам говорю, он отдаст ему под начало все свое имущество.
Говорю вам истину: он доверит ему все свое имение.
Поправді кажу вам, що над всім маєтком своїм він поставить його.
Of a truth I say unto you, that he will make him ruler over all that he hath.
ἀληθω̃ς λέγω ὑμι̃ν ὅτι ἐπὶ πα̃σιν τοι̃ς ὑπάρχουσιν αὐτου̃ καταστήσει αὐτόν
45
Если же раб тот скажет в сердце своем: не скоро придет господин мой, и начнет бить слуг и служанок, есть и пить и напиваться , -
А если слуга подумает: "Мой хозяин задержится", — и начнет бить слуг и служанок, будет есть, пить и пьянствовать,
Но если тот слуга решит: «Мой хозяин придет еще не скоро» — и станет бить слуг и служанок, есть, пить и пьянствовать,
А коли раб той скаже у серці своїм: Забариться пан мій прийти, і зачне бити слуг та служниць, їсти та пити та напиватися,
But and if that servant say in his heart, My lord delayeth his coming; and shall begin to beat the menservants and maidens, and to eat and drink, and to be drunken;
ἐὰν δὲ εἴπη̨ ὁ δου̃λος ἐκει̃νος ἐν τη̨̃ καρδία̨ αὐτου̃ χρονίζει ὁ κύριός μου ἔρχεσθαι καὶ ἄρξηται τύπτειν τοὺς παι̃δας καὶ τὰς παιδίσκας ἐσθίειν τε καὶ πίνειν καὶ μεθύσκεσθαι
46
то придет господин раба того в день, в который он не ожидает, и в час, в который не думает, и рассечет его, и подвергнет его одной участи с неверными.
хозяин того слуги вернется в день, когда тот не ждет его, и в час, о котором не ведает, и, наказав его люто, будет обращаться с ним как с теми, кто не заслуживает доверия.
то придет его хозяин в тот день, когда он не ожидает, и в тот час, когда он не знает. Он рассечет его надвое и определит ему одну участь с неверными.
то прийде раба того пан за дня, якого він не сподівається, і о годині, якої не знає, і розітне його пополовині, і визначить долю йому з невірними!
The lord of that servant will come in a day when he looketh not for him, and at an hour when he is not aware, and will cut him in sunder, and will appoint him his portion with the unbelievers.
ἥξει ὁ κύριος του̃ δούλου ἐκείνου ἐν ἡμέρα̨ ἡ̨̃ οὐ προσδοκα̨̃ καὶ ἐν ὥρα̨ ἡ̨̃ οὐ γινώσκει καὶ διχοτομήσει αὐτòν καὶ τò μέρος αὐτου̃ μετὰ τω̃ν ἀπίστων θήσει
47
Раб же тот, который знал волю господина своего, и не был готов, и не делал по воле его, бит будет много ;
Слуга, который, зная волю своего господина, не исполняет ее и не собирается ее исполнять, будет жестоко избит.
Тот слуга, который знал волю своего хозяина и не приготовился или не сделал того, что хотел хозяин, будет сильно бит,
А раб той, що знав волю свого господаря, але не приготував, ані не вчинив згідно волі його, буде тяжко побитий.
And that servant, which knew his lord's will, and prepared not himself, neither did according to his will, shall be beaten with many stripes.
ἐκει̃νος δὲ ὁ δου̃λος ὁ γνοὺς τò θέλημα του̃ κυρίου αὐτου̃ καὶ μὴ ἑτοιμάσας ἢ ποιήσας πρòς τò θέλημα αὐτου̃ δαρήσεται πολλάς
48
а который не знал, и сделал достойное наказания, бит будет меньше. И от всякого, кому дано много, много и потребуется, и кому много вверено, с того больше взыщут.
А если слуга ее не знает и совершит что‑то заслуживающее порки, то наказание ему будет меньше. Кому много Бог дал, с того много и спросит, кому много доверил, с того еще больше потребует.
а тот, кто делает достойное наказания по незнанию, будет бит меньше. Кому было много дано, с того много и потребуют, и кому было много доверено, с того много и спросится.
Хто ж не знав, а вчинив каригідне, буде мало він битий. Тож від кожного, кому дано багато, багато від нього й жадатимуть. А кому багато повірено, від того ще більше жадатимуть.
But he that knew not, and did commit things worthy of stripes, shall be beaten with few stripes. For unto whomsoever much is given, of him shall be much required: and to whom men have committed much, of him they will ask the more.
ὁ δὲ μὴ γνούς ποιήσας δὲ ἄξια πληγω̃ν δαρήσεται ὀλίγας παντὶ δὲ ὡ̨̃ ἐδόθη πολύ πολὺ ζητηθήσεται παρ’ αὐτου̃ καὶ ὡ̨̃ παρέθεντο πολύ περισσότερον αἰτήσουσιν αὐτόν
49
Огонь пришел Я низвести на землю, и как желал бы, чтобы он уже возгорелся!
Огонь пришел Я принести на землю, и как Я хочу, чтобы он скорей разгорелся!
Я пришел принести огонь на землю, и как Я хочу, чтобы он уже разгорелся!
Я прийшов огонь кинути на землю, і як Я прагну, щоб він уже запалав!
I am come to send fire on the earth; and what will I, if it be already kindled?
πυ̃ρ ἠ̃λθον βαλει̃ν ἐπὶ τὴν γη̃ν καὶ τί θέλω εἰ ἤδη ἀνήφθη
50
Крещением должен Я креститься; и как Я томлюсь, пока сие совершится!
Крещением Мне предстоит креститься, и как Я томлюсь, пока не свершится это!
Но Мне еще предстоит пройти крещение, и как Я томлюсь, пока это не совершится!
Я ж маю христитися хрищенням, і як Я мучуся, поки те сповниться!
But I have a baptism to be baptized with; and how am I straitened till it be accomplished!
βάπτισμα δὲ ἔχω βαπτισθη̃ναι καὶ πω̃ς συνέχομαι ἕως ὅτου τελεσθη̨̃
51
Думаете ли вы, что Я пришел дать мир земле? Нет, говорю вам, но разделение ;
Вы думаете, Я пришел дать земле мир? Нет! — говорю вам. Не мир, но разделение!
Вы думаете, Я пришел, чтобы принести на землю мир? Нет, говорю вам, не мир, а разделение.
Чи ви думаєте, що прийшов Я мир дати на землю? Ні, кажу вам, але поділ!
Suppose ye that I am come to give peace on earth? I tell you, Nay; but rather division:
δοκει̃τε ὅτι εἰρήνην παρεγενόμην δου̃ναι ἐν τη̨̃ γη̨̃ οὐχί λέγω ὑμι̃ν ἀλλ’ ἢ διαμερισμόν
52
ибо отныне пятеро в одном доме станут разделяться, трое против двух, и двое против трех :
Отныне, если в доме пятеро, они разделятся: трое будут против двух и двое против трех.
Семья из пяти человек разделится: трое против двоих, и двое против троих.
Віднині бо п"ятеро в домі одному поділені будуть: троє супроти двох, і двоє супроти трьох.
For from henceforth there shall be five in one house divided, three against two, and two against three.
ἔσονται γὰρ ἀπò του̃ νυ̃ν πέντε ἐν ἑνὶ οἴκω̨ διαμεμερισμένοι τρει̃ς ἐπὶ δυσὶν καὶ δύο ἐπὶ τρισίν
53
отец будет против сына, и сын против отца; мать против дочери, и дочь против матери; свекровь против невестки своей, и невестка против свекрови своей.
Отец будет против сына и сын против отца, мать против дочери и дочь против матери, свекровь против невестки и невестка против свекрови».
Отец будет против сына и сын против отца, мать против дочери и дочь против матери, свекровь против невестки и невестка против свекрови.
Стане батько на сина, а син проти батька, мати проти дочки, а дочка проти матері, свекруха навпроти невістки своєї, а невістка навпроти свекрухи!...
The father shall be divided against the son, and the son against the father; the mother against the daughter, and the daughter against the mother; the mother in law against her daughter in law, and the daughter in law against her mother in law.
διαμερισθήσονται πατὴρ ἐπὶ υἱω̨̃ καὶ υἱòς ἐπὶ πατρί μήτηρ ἐπὶ τὴν θυγατέρα καὶ θυγάτηρ ἐπὶ τὴν μητέρα πενθερὰ ἐπὶ τὴν νύμφην αὐτη̃ς καὶ νύμφη ἐπὶ τὴν πενθεράν
54
Сказал же и народу: когда вы видите облако, поднимающееся с запада, тотчас говорите: дождь будет, и бывает так ;
А народу Иисус сказал: «Когда вы видите, что на западе поднимается туча, вы сразу говорите: "Будет дождь" — и это сбывается.
Иисус опять обратился к народу: — Когда вы видите облако на западе, вы сразу говорите, что будет дождь, и, действительно, идет дождь.
Промовив же Він і до народу: Як побачите хмару, що з заходу суне, то кажете зараз: Зближається дощ, і так і буває.
And he said also to the people, When ye see a cloud rise out of the west, straightway ye say, There cometh a shower; and so it is.
ἔλεγεν δὲ καὶ τοι̃ς ὄχλοις ὅταν ἴδητε τὴν νεφέλην ἀνατέλλουσαν ἐπὶ δυσμω̃ν εὐθέως λέγετε ὅτι ὄμβρος ἔρχεται καὶ γίνεται οὕτως
55
и когда дует южный ветер, говорите: зной будет, и бывает.
А когда дует южный ветер, вы говорите: "Будет жара" — и это сбывается.
И когда дует южный ветер, вы говорите: будет жарко, и так и бывает.
А коли віє вітер південний, то кажете: Буде спекота, і буває.
And when ye see the south wind blow, ye say, There will be heat; and it cometh to pass.
καὶ ὅταν νότον πνέοντα λέγετε ὅτι καύσων ἔσται καὶ γίνεται
56
Лицемеры! лице земли и неба распознавать умеете, как же времени сего не узнаете?
Лицемеры! Глядя на землю и небо, вы умеете определять погоду, а понять, какое наступило ныне время, вы не умеете?
Лицемеры! Вы знаете, что означают приметы земли и неба, так почему же вы не знаете, какое настало время?
Лицеміри, лице неба й землі розпізнати ви вмієте, чому ж не розпізнаєте часу цього?
Ye hypocrites, ye can discern the face of the sky and of the earth; but how is it that ye do not discern this time?
ὑποκριταί τò πρόσωπον τη̃ς γη̃ς καὶ του̃ οὐρανου̃ οἴδατε δοκιμάζειν τòν καιρòν δὲ του̃τον πω̃ς οὐκ οἴδατε δοκιμάζειν
57
Зачем же вы и по самим себе не судите, чему быть должно?
Почему вы сами не можете решить, что для вас правильнее?
Почему вы сами не рассудите, в чем истина?
Чого ж і самі по собі ви не судите, що справедливе?
Yea, and why even of yourselves judge ye not what is right?
τί δὲ καὶ ἀφ’ ἑαυτω̃ν οὐ κρίνετε τò δίκαιον
58
Когда ты идешь с соперником своим к начальству, то на дороге постарайся освободиться от него, чтобы он не привел тебя к судье, а судья не отдал тебя истязателю, а истязатель не вверг тебя в темницу.
Ведь когда идешь с истцом в суд, лучше тебе приложить все старания, чтобы помириться с ним по дороге, иначе он отведет тебя к судье, а судья отдаст тюремщику, а тюремщик бросит в тюрьму.
Когда ты идешь со своим противником в суд, постарайся примириться с ним еще по пути, иначе он притащит тебя к судье, а судья отдаст тебя стражнику, и тот бросит тебя в темницу.
Бо коли до уряду ти йдеш зо своїм супротивником, попильнуй з ним залагодити по дорозі, щоб тебе до судді не потяг він, а суддя щоб прислужникові не віддав тебе, а прислужник щоб не посадив до в"язниці тебе.
When thou goest with thine adversary to the magistrate, as thou art in the way, give diligence that thou mayest be delivered from him; lest he hale thee to the judge, and the judge deliver thee to the officer, and the officer cast thee into prison.
ὡς γὰρ ὑπάγεις μετὰ του̃ ἀντιδίκου σου ἐπ’ ἄρχοντα ἐν τη̨̃ ὁδω̨̃ δòς ἐργασίαν ἀπηλλάχθαι ἀπ’ αὐτου̃ μήποτε κατασύρη̨ σε πρòς τòν κριτήν καὶ ὁ κριτής σε παραδώσει τω̨̃ πράκτορι καὶ ὁ πράκτωρ σε βαλει̃ εἰς φυλακήν
59
Сказываю тебе: не выйдешь оттуда, пока не отдашь и последней полушки.
Говорю тебе, оттуда не выйдешь, пока не отдашь весь долг до последнего гроша».
Говорю тебе, что ты не выйдешь оттуда, пока не выплатишь все до самого последнего гроша.
Поправді кажу тобі: Не вийдеш ізвідти, поки не віддаси й останнього шеляга!
I tell thee, thou shalt not depart thence, till thou hast paid the very last mite.
λέγω σοι οὐ μὴ ἐξέλθη̨ς ἐκει̃θεν ἕως καὶ τò ἔσχατον λεπτòν ἀποδω̨̃ς