1
В первый же день недели, очень рано, неся приготовленные ароматы, пришли они ко гробу, и вместе с ними некоторые другие;
А в первый день недели, рано на заре, они пошли к гробнице, неся приготовленные благовония.
Рано утром в первый день недели, женщины, взяв приготовленные душистые мази, пришли к гробнице.
А дня першого в тижні прийшли вони рано вранці до гробу, несучи наготовані пахощі,
Now upon the first day of the week, very early in the morning, they came unto the sepulchre, bringing the spices which they had prepared, and certain others with them.
τη̨̃ δὲ μια̨̃ τω̃ν σαββάτων ὄρθρου βαθέως ἐπὶ τò μνη̃μα ἠ̃λθον φέρουσαι ἃ ἡτοίμασαν ἀρώματα
2
но нашли камень отваленным от гроба.
Но они обнаружили, что камень от входа в гробницу отвален,
Здесь они обнаружили, что камень от входа в пещеру отвален.
та й застали, що камінь від гробу відвалений був.
And they found the stone rolled away from the sepulchre.
εὑ̃ρον δὲ τòν λίθον ἀποκεκυλισμένον ἀπò του̃ μνημείου
3
И, войдя, не нашли тела Господа Иисуса.
а войдя внутрь, не нашли тела Господа Иисуса.
Войдя внутрь, они не нашли тела Господа Иисуса.
А ввійшовши, вони не знайшли тіла Господа Ісуса.
And they entered in, and found not the body of the Lord Jesus.
εἰσελθου̃σαι δὲ οὐχ εὑ̃ρον τò σω̃μα του̃ κυρίου ’Ιησου̃
4
Когда же недоумевали они о сем, вдруг предстали перед ними два мужа в одеждах блистающих.
Женщины стояли в растерянности, и вдруг перед ними предстали два человека в сияющих одеждах.
Стоя в недоумении, они увидели, что рядом с ними вдруг появились два человека в сияющих одеждах.
І сталось, як безрадні були вони в цім, ось два мужі в одежах блискучих з"явились при них.
And it came to pass, as they were much perplexed thereabout, behold, two men stood by them in shining garments:
καὶ ἐγένετο ἐν τω̨̃ ἀπορει̃σθαι αὐτὰς περὶ τούτου καὶ ἰδοὺ ἄνδρες δύο ἐπέστησαν αὐται̃ς ἐν ἐσθη̃τι ἀστραπτούση̨
5
И когда они были в страхе и наклонили лица {свои} к земле, сказали им: что вы ищете живого между мертвыми?
Женщины, перепуганные, опустили глаза к земле, но те сказали им: «Что вы ищете живого среди мертвых?
В испуге женщины опустили свои лица к земле, но те сказали им: — Что вы ищете живого среди мертвых?
А коли налякались вони й посхиляли обличчя додолу, ті сказали до них: Чого ви шукаєте Живого між мертвими?
And as they were afraid, and bowed down their faces to the earth, they said unto them, Why seek ye the living among the dead?
ἐμφόβων δὲ γενομένων αὐτω̃ν καὶ κλινουσω̃ν τὰ πρόσωπα εἰς τὴν γη̃ν εἰ̃παν πρòς αὐτάς τί ζητει̃τε τòν ζω̃ντα μετὰ τω̃ν νεκρω̃ν
6
Его нет здесь: Он воскрес; вспомните, как Он говорил вам, когда был еще в Галилее,
Его здесь нет, Он воскрес. Вспомните, что Он вам говорил, еще будучи в Галилее.
Его здесь нет, Он воскрес! Вспомните, что Он говорил вам еще в Галилее:
Нема Його тут, бо воскрес! Пригадайте собі, як Він вам говорив, коли ще перебував в Галілеї.
He is not here, but is risen: remember how he spake unto you when he was yet in Galilee,
οὐκ ἔστιν ὡ̃δε ἀλλὰ ἠγέρθη μνήσθητε ὡς ἐλάλησεν ὑμι̃ν ἔτι ὢν ἐν τη̨̃ Γαλιλαία̨
7
сказывая, что Сыну Человеческому надлежит быть предану в руки человеков грешников, и быть распяту, и в третий день воскреснуть.
Что Сын человеческий должен быть отдан в руки грешников и распят, но на третий день Он должен воскреснуть».
«Сын Человеческий должен быть предан в руки грешников, распят, и на третий день воскреснуть».
Він казав: Сину Людському треба бути виданому до рук грішних людей, і розп"ятому бути, і воскреснути третього дня.
Saying, The Son of man must be delivered into the hands of sinful men, and be crucified, and the third day rise again.
λέγων τòν υἱòν του̃ ἀνθρώπου ὅτι δει̃ παραδοθη̃ναι εἰς χει̃ρας ἀνθρώπων ἁμαρτωλω̃ν καὶ σταυρωθη̃ναι καὶ τη̨̃ τρίτη̨ ἡμέρα̨ ἀναστη̃ναι
8
И вспомнили они слова Его;
И они вспомнили Его слова.
Тогда они вспомнили слова Иисуса
І згадали вони ті слова Його!
And they remembered his words,
καὶ ἐμνήσθησαν τω̃ν ῥημάτων αὐτου̃
9
и, возвратившись от гроба, возвестили всё это одиннадцати и всем прочим.
Вернувшись оттуда, где была гробница, они все это рассказали одиннадцати и всем остальным.
и, вернувшись от гробницы, рассказали обо всем одиннадцати и всем остальным.
А вернувшись від гробу, про все те сповістили Одинадцятьох та всіх інших.
And returned from the sepulchre, and told all these things unto the eleven, and to all the rest.
καὶ ὑποστρέψασαι ἀπò του̃ μνημείου ἀπήγγειλαν ταυ̃τα πάντα τοι̃ς ἕνδεκα καὶ πα̃σιν τοι̃ς λοιποι̃ς
10
То были Магдалина Мария, и Иоанна, и Мария, {мать} Иакова, и другие с ними, которые сказали о сем Апостолам.
Женщины эти были Магдалина Мария, Иоа́нна и Мария, мать Иакова. И остальные женщины, которые были с ними, говорили апостолам то же самое.
Среди тех, кто рассказал это апостолам, были Мария Магдалина, Иоанна, Мария — мать Иакова и другие женщины.
То були: Марія Магдалина, і Іванна, і Марія, мати Яковова, і інші з ними, і вони розповіли апостолам це.
It was Mary Magdalene, and Joanna, and Mary the mother of James, and other women that were with them, which told these things unto the apostles.
ἠ̃σαν δὲ ἡ Μαγδαληνὴ Μαρία καὶ ’Ιωάννα καὶ Μαρία ἡ ’Ιακώβου καὶ αἱ λοιπαὶ σὺν αὐται̃ς ἔλεγον πρòς τοὺς ἀποστόλους ταυ̃τα
11
И показались им слова их пустыми, и не поверили им.
Но их слова показались апостолам нелепой выдумкой, и женщинам не поверили.
Но они не поверили рассказу женщин, им казалось, что это лишь пустые слова.
Та слова їхні здалися їм вигадкою, і не повірено їм.
And their words seemed to them as idle tales, and they believed them not.
καὶ ἐφάνησαν ἐνώπιον αὐτω̃ν ὡσεὶ λη̃ρος τὰ ῥήματα ταυ̃τα καὶ ἠπίστουν αὐται̃ς
12
Но Петр, встав, побежал ко гробу и, наклонившись, увидел только пелены лежащие, и пошел назад, дивясь сам в себе происшедшему.
Однако Петр тут же побежал к гробнице. Заглянув внутрь, он увидел одни погребальные пелены и вернулся домой, дивясь случившемуся.
Петр, однако же, побежал к гробнице. Он наклонился, заглянул внутрь и увидел только льняные полотна. Он вернулся к себе, удивляясь всему случившемуся.
Петро ж устав та до гробу побіг, і, нахилившися, бачить лежать самі тільки покривала... І вернувсь він до себе, і дивувався, що сталось...
Then arose Peter, and ran unto the sepulchre; and stooping down, he beheld the linen clothes laid by themselves, and departed, wondering in himself at that which was come to pass.
ὁ δὲ Πέτρος ἀναστὰς ἔδραμεν ἐπὶ τò μνημει̃ον καὶ παρακύψας βλέπει τὰ ὀθόνια μόνα καὶ ἀπη̃λθεν πρòς ἑαυτòν θαυμάζων τò γεγονός
13
В тот же день двое из них шли в селение, отстоящее стадий на шестьдесят от Иерусалима, называемое Эммаус;
И вот в тот же самый день двое из учеников направлялись в Эммау́с, деревню, расположенную в стадиях шестидесяти от Иерусалима,
В тот же день двое из учеников шли в селение Эммаус, что расположено стадий на шестьдесят от Иерусалима,
І ото, двоє з них того ж дня йшли в село, на ім"я Еммаус, що від Єрусалиму лежало на стадій із шістдесят.
And, behold, two of them went that same day to a village called Emmaus, which was from Jerusalem about threescore furlongs.
καὶ ἰδοὺ δύο ἐξ αὐτω̃ν ἐν αὐτη̨̃ τη̨̃ ἡμέρα̨ ἠ̃σαν πορευόμενοι εἰς κώμην ἀπέχουσαν σταδίους ἑξήκοντα ἀπò ’Ιερουσαλήμ ἡ̨̃ ὄνομα ’Εμμαου̃ς
14
и разговаривали между собою о всех сих событиях.
и вели разговор обо всех этих событиях.
и говорили обо всем, что произошло.
І розмовляли вони між собою про все те, що сталося.
And they talked together of all these things which had happened.
καὶ αὐτοὶ ὡμίλουν πρòς ἀλλήλους περὶ πάντων τω̃ν συμβεβηκότων τούτων
15
И когда они разговаривали и рассуждали между собою, и Сам Иисус, приблизившись, пошел с ними.
И во время их разговора и споров сам Иисус, приблизившись к ним, пошел с ними рядом.
И когда они разговаривали и спорили, вдруг Сам Иисус подошел и присоединился к ним,
І ото, як вони розмовляли, і розпитували один одного, підійшов Сам Ісус, і пішов разом із ними.
And it came to pass, that, while they communed together and reasoned, Jesus himself drew near, and went with them.
καὶ ἐγένετο ἐν τω̨̃ ὁμιλει̃ν αὐτοὺς καὶ συζητει̃ν καὶ αὐτòς ’Ιησου̃ς ἐγγίσας συνεπορεύετο αὐτοι̃ς
16
Но глаза их были удержаны, так что они не узнали Его.
Но глаза их были словно поражены слепотой, и они Его не узнали.
но они были словно в ослеплении и не узнали Его.
Очі ж їхні були стримані, щоб Його не пізнали.
But their eyes were holden that they should not know him.
οἱ δὲ ὀφθαλμοὶ αὐτω̃ν ἐκρατου̃ντο του̃ μὴ ἐπιγνω̃ναι αὐτόν
17
Он же сказал им: о чем это вы, идя, рассуждаете между собою, и отчего вы печальны?
Иисус заговорил с ними: «Что это вы обсуждаете по дороге?» Они остановились с мрачными лицами.
Иисус спросил их: — О чем это вы говорите между собой по дороге? Они остановились с мрачными лицами.
І спитався Він їх: Що за речі такі, що про них між собою в дорозі міркуєте, і чого ви сумні?
And he said unto them, What manner of communications are these that ye have one to another, as ye walk, and are sad?
εἰ̃πεν δὲ πρòς αὐτούς τίνες οἱ λόγοι οὑ̃τοι οὓς ἀντιβάλλετε πρòς ἀλλήλους περιπατου̃ντες καὶ ἐστάθησαν σκυθρωποί
18
Один из них, именем Клеопа, сказал Ему в ответ: неужели Ты один из пришедших в Иерусалим не знаешь о происшедшем в нем в эти дни?
Один из них, по имени Клео́па, сказал Иисусу: «Ты, верно, единственный во всем Иерусалиме, который не знает, что здесь произошло на днях?»
Один из них, которого звали Клеопа, ответил: — Ты, видно, единственный из пришедших в Иерусалим, кто не знает о том, что произошло в эти дни.
І озвався один, йому ймення Клеопа, та й промовив до Нього: Ти хіба тут у Єрусалимі єдиний захожий, що не знає, що сталося в нім цими днями?
And the one of them, whose name was Cleopas, answering said unto him, Art thou only a stranger in Jerusalem, and hast not known the things which are come to pass there in these days?
ἀποκριθεὶς δὲ εἱ̃ς ὀνόματι Κλεοπα̃ς εἰ̃πεν πρòς αὐτόν σὺ μόνος παροικει̃ς ’Ιερουσαλὴμ καὶ οὐκ ἔγνως τὰ γενόμενα ἐν αὐτη̨̃ ἐν ται̃ς ἡμέραις ταύταις
19
И сказал им: о чем? Они сказали Ему: что было с Иисусом Назарянином, Который был пророк, сильный в деле и слове пред Богом и всем народом;
«А что?» — спросил Иисус. «Да с Иисусом Назарянином, — ответили они. — Он был пророк, сильный делами и учением в глазах Бога и всего народа,
— О чем? — спросил Он. — О том, что произошло с Иисусом из Назарета, — ответили они. — Он был пророком, сильным перед Богом и перед людьми в словах и делах.
І спитався Він їх: Що таке? А вони розповіли Йому: Про Ісуса Назарянина, що Пророк був, могутній у ділі й у слові перед Богом і всім народом.
And he said unto them, What things? And they said unto him, Concerning Jesus of Nazareth, which was a prophet mighty in deed and word before God and all the people:
καὶ εἰ̃πεν αὐτοι̃ς ποι̃α οἱ δὲ εἰ̃παν αὐτω̨̃ τὰ περὶ ’Ιησου̃ του̃ Ναζαρηνου̃ ὃς ἐγένετο ἀνὴρ προφήτης δυνατòς ἐν ἔργω̨ καὶ λόγω̨ ἐναντίον του̃ θεου̃ καὶ παντòς του̃ λαου̃
20
как предали Его первосвященники и начальники наши для осуждения на смерть и распяли Его.
но наши старшие священники и члены Совета отдали Его на смерть: Его распяли на кресте.
Первосвященники и наши вожди осудили Его на смерть и распяли.
Як первосвященики й наша старшина Його віддали на суд смертний, і Його розп"яли...
And how the chief priests and our rulers delivered him to be condemned to death, and have crucified him.
ὅπως τε παρέδωκαν αὐτòν οἱ ἀρχιερει̃ς καὶ οἱ ἄρχοντες ἡμω̃ν εἰς κρίμα θανάτου καὶ ἐσταύρωσαν αὐτόν
21
А мы надеялись было, что Он есть Тот, Который должен избавить Израиля; но со всем тем, уже третий день ныне, как это произошло.
А мы‑то надеялись, что Он и есть тот, кто освободит Израиль. Но при этом вот еще что: уже третий день пошел, как это случилось,
А мы надеялись, что Он Тот, Кто должен освободить Израиль. Но вот уже третий день, как все это произошло.
А ми сподівались були, що Це Той, що має Ізраїля визволити. І до того, оце третій день вже сьогодні, як усе оте сталося...
But we trusted that it had been he which should have redeemed Israel: and beside all this, to day is the third day since these things were done.
ἡμει̃ς δὲ ἠλπίζομεν ὅτι αὐτός ἐστιν ὁ μέλλων λυτρου̃σθαι τòν ’Ισραήλ ἀλλά γε καὶ σὺν πα̃σιν τούτοις τρίτην ταύτην ἡμέραν ἄγει ἀφ’ οὑ̃ ταυ̃τα ἐγένετο
22
Но и некоторые женщины из наших изумили нас: они были рано у гроба
а тут наши женщины удивили нас. На рассвете они пошли к гробнице
Однако некоторые из наших женщин удивили нас. Они пошли сегодня рано утром к гробнице
А дехто з наших жінок, що рано були коло гробу, нас здивували:
Yea, and certain women also of our company made us astonished, which were early at the sepulchre;
ἀλλὰ καὶ γυναι̃κές τινες ἐξ ἡμω̃ν ἐξέστησαν ἡμα̃ς γενόμεναι ὀρθριναὶ ἐπὶ τò μνημει̃ον
23
и не нашли тела Его и, придя, сказывали, что они видели и явление Ангелов, которые говорят, что Он жив.
и, не найдя Его тела, вернулись и заявили, что им было видение ангелов, которые сказали, что Он жив.
и, не найдя там Его тела, вернулись и рассказали нам, что им явились ангелы и сказали, что Он жив.
вони тіла Його не знайшли, та й вернулися й оповідали, що бачили й з"явлення Анголів, які кажуть, що живий Він...
And when they found not his body, they came, saying, that they had also seen a vision of angels, which said that he was alive.
καὶ μὴ εὑρου̃σαι τò σω̃μα αὐτου̃ ἠ̃λθον λέγουσαι καὶ ὀπτασίαν ἀγγέλων ἑωρακέναι οἳ λέγουσιν αὐτòν ζη̃ν
24
И пошли некоторые из наших ко гробу и нашли так, как и женщины говорили, но Его не видели.
Некоторые из наших пошли к гробнице и обнаружили, что и в самом деле все так, как рассказывали женщины, но Его самого не видели».
Потом некоторые из наших друзей пошли к гробнице и нашли там все, как рассказали женщины, но Его они не видели.
І пішли дехто з наших до гробу, і знайшли так, як казали й жінки; та Його не побачили...
And certain of them which were with us went to the sepulchre, and found it even so as the women had said: but him they saw not.
καὶ ἀπη̃λθόν τινες τω̃ν σὺν ἡμι̃ν ἐπὶ τò μνημει̃ον καὶ εὑ̃ρον οὕτως καθὼς καὶ αἱ γυναι̃κες εἰ̃πον αὐτòν δὲ οὐκ εἰ̃δον
25
Тогда Он сказал им: о, несмысленные и медлительные сердцем, чтобы веровать всему, что предсказывали пророки!
«Какие же вы бестолковые! — сказал им Иисус. — Как туго дается вам вера во все, о чем говорили пророки!
Иисус сказал им: — Как же вы глупы, как медленно вы соображаете, чтобы верить всему, что предсказали пророки!
Тоді Він сказав їм: О, безумні й запеклого серця, щоб повірити всьому, про що сповіщали Пророки!
Then he said unto them, O fools, and slow of heart to believe all that the prophets have spoken:
καὶ αὐτòς εἰ̃πεν πρòς αὐτούς ὠ̃ ἀνόητοι καὶ βραδει̃ς τη̨̃ καρδία̨ του̃ πιστεύειν ἐπὶ πα̃σιν οἱ̃ς ἐλάλησαν οἱ προφη̃ται
26
Не так ли надлежало пострадать Христу и войти в славу Свою?
Разве Помазанник не должен был претерпеть все эти страдания, чтобы достичь Своей Славы?»
Разве не должен был Христос пройти через все эти страдания и затем войти в Свою славу?
Чи ж Христові не це перетерпіти треба було, і ввійти в Свою славу?
Ought not Christ to have suffered these things, and to enter into his glory?
οὐχὶ ταυ̃τα ἔδει παθει̃ν τòν Χριστòν καὶ εἰσελθει̃ν εἰς τὴν δόξαν αὐτου̃
27
И, начав от Моисея, из всех пророков изъяснял им сказанное о Нем во всем Писании.
И Он разъяснил им все места в Писаниях, относящиеся к Нему, начав с Моисея и всех пророков.
И начав от Моисея и всех пророков, Он объяснил им, что было сказано о Нем во всех Писаниях.
І Він почав від Мойсея, і від Пророків усіх, і виясняв їм зо всього Писання, що про Нього було.
And beginning at Moses and all the prophets, he expounded unto them in all the scriptures the things concerning himself.
καὶ ἀρξάμενος ἀπò Μωϋσέως καὶ ἀπò πάντων τω̃ν προφητω̃ν διερμήνευσεν αὐτοι̃ς ἐν πάσαις ται̃ς γραφαι̃ς τὰ περὶ ἑαυτου̃
28
И приблизились они к тому селению, в которое шли; и Он показывал им вид, что хочет идти далее.
Когда они подошли к деревне, куда держали путь, Иисус сделал вид, что хочет идти дальше.
Когда они подходили к селению, Иисус сделал вид, что хочет идти дальше,
І наблизились вони до села, куди йшли. А Він удавав, ніби хоче йти далі.
And they drew nigh unto the village, whither they went: and he made as though he would have gone further.
καὶ ἤγγισαν εἰς τὴν κώμην οὑ̃ ἐπορεύοντο καὶ αὐτòς προσεποιήσατο πορρώτερον πορεύεσθαι
29
Но они удерживали Его, говоря: останься с нами, потому что день уже склонился к вечеру. И Он вошел и остался с ними.
Но они настойчиво упрашивали Его: «Останься с нами. День подходит к концу, вечереет». Иисус вошел в дом и остался с ними.
но они стали уговаривать Его: — Останься с нами, ведь уже вечер, день почти окончился. И Он вошел в дом и остался с ними.
А вони не пускали Його й намовляли: Зостанься з нами, бо вже вечоріє, і кінчається день. І Він увійшов, щоб із ними побути.
But they constrained him, saying, Abide with us: for it is toward evening, and the day is far spent. And he went in to tarry with them.
καὶ παρεβιάσαντο αὐτòν λέγοντες μει̃νον μεθ’ ἡμω̃ν ὅτι πρòς ἑσπέραν ἐστὶν καὶ κέκλικεν ἤδη ἡ ἡμέρα καὶ εἰση̃λθεν του̃ μει̃ναι σὺν αὐτοι̃ς
30
И когда Он возлежал с ними, то, взяв хлеб, благословил, преломил и подал им.
Сидя вместе с ними за столом, Он, взяв хлеб, произнес молитву благодарения и, разломив его, подал им.
За столом Иисус взял хлеб, благословил его, разломил и дал им.
І ото, коли сів Він із ними до столу, то взяв хліб, поблагословив, і, ламаючи, їм подавав...
And it came to pass, as he sat at meat with them, he took bread, and blessed it, and brake, and gave to them.
καὶ ἐγένετο ἐν τω̨̃ κατακλιθη̃ναι αὐτòν μετ’ αὐτω̃ν λαβὼν τòν ἄρτον εὐλόγησεν καὶ κλάσας ἐπεδίδου αὐτοι̃ς
31
Тогда открылись у них глаза, и они узнали Его. Но Он стал невидим для них.
И глаза у них открылись — они узнали Его. Но Он стал невидим для них.
Тогда их глаза открылись, и они узнали Его. Но Он стал невидим для них.
Тоді очі відкрилися їм, і пізнали Його. Але Він став для них невидимий...
And their eyes were opened, and they knew him; and he vanished out of their sight.
αὐτω̃ν δὲ διηνοίχθησαν οἱ ὀφθαλμοὶ καὶ ἐπέγνωσαν αὐτόν καὶ αὐτòς ἄφαντος ἐγένετο ἀπ’ αὐτω̃ν
32
И они сказали друг другу: не горело ли в нас сердце наше, когда Он говорил нам на дороге и когда изъяснял нам Писание?
Они говорили друг другу: «Разве не горело в нас сердце, когда Он говорил с нами по дороге и разъяснял нам Писания?!»
Они стали говорить друг другу: — Разве не горело в нас сердце, когда Он говорил с нами по дороге и объяснял нам Писания?!
І говорили вони один одному: Чи не палало нам серце обом, коли промовляв Він до нас по дорозі, і коли виясняв нам Писання?...
And they said one to another, Did not our heart burn within us, while he talked with us by the way, and while he opened to us the scriptures?
καὶ εἰ̃παν πρòς ἀλλήλους οὐχὶ ἡ καρδία ἡμω̃ν καιομένη ἠ̃ν ἐν ἡμι̃ν ὡς ἐλάλει ἡμι̃ν ἐν τη̨̃ ὁδω̨̃ ὡς διήνοιγεν ἡμι̃ν τὰς γραφάς
33
И, встав в тот же час, возвратились в Иерусалим и нашли вместе одиннадцать {Апостолов} и бывших с ними,
Они встали и тотчас вернулись в Иерусалим. Когда они вошли туда, где собрались одиннадцать вместе с другими учениками,
Они встали и сразу же пошли обратно в Иерусалим. Там они нашли одиннадцать и тех, кто был вместе с ними.
І зараз устали вони, і повернулись до Єрусалиму, і знайшли там у зборі Одинадцятьох, і тих, що з ними були,
And they rose up the same hour, and returned to Jerusalem, and found the eleven gathered together, and them that were with them,
καὶ ἀναστάντες αὐτη̨̃ τη̨̃ ὥρα̨ ὑπέστρεψαν εἰς ’Ιερουσαλήμ καὶ εὑ̃ρον ἠθροισμένους τοὺς ἕνδεκα καὶ τοὺς σὺν αὐτοι̃ς
34
которые говорили, что Господь истинно воскрес и явился Симону.
те сказали им: «Господь действительно воскрес. Он явился Симону».
Те сказали им, что Господь действительно воскрес и явился Симону.
які розповідали, що Господь дійсно воскрес, і з"явився був Симонові.
Saying, The Lord is risen indeed, and hath appeared to Simon.
λέγοντας ὅτι ὄντως ἠγέρθη ὁ κύριος καὶ ὤφθη Σίμωνι
35
И они рассказывали о происшедшем на пути, и как Он был узнан ими в преломлении хлеба.
Тогда они рассказали им о том, что было в дороге и как они узнали Его, когда Он разламывал хлеб.
Затем эти двое рассказали все, что произошло с ними по дороге, и то, как они узнали Иисуса, когда Он разламывал хлеб.
А вони розповіли, що сталось було на дорозі, і як пізнали Його в ламанні хліба.
And they told what things were done in the way, and how he was known of them in breaking of bread.
καὶ αὐτοὶ ἐξηγου̃ντο τὰ ἐν τη̨̃ ὁδω̨̃ καὶ ὡς ἐγνώσθη αὐτοι̃ς ἐν τη̨̃ κλάσει του̃ ἄρτου
36
Когда они говорили о сем, Сам Иисус стал посреди них и сказал им: мир вам.
И вот, они это рассказывают — и вдруг сам Иисус стоит посреди и говорит им: «Мир вам!»
Они еще говорили, когда Иисус Сам появился среди них и сказал: — Мир вам!
І, як вони говорили оце, Сам Ісус став між ними, і промовив до них: Мир вам!
And as they thus spake, Jesus himself stood in the midst of them, and saith unto them, Peace be unto you.
ταυ̃τα δὲ αὐτω̃ν λαλούντων αὐτòς ἔστη ἐν μέσω̨ αὐτω̃ν καὶ λέγει αὐτοι̃ς εἰρήνη ὑμι̃ν
37
Они, смутившись и испугавшись, подумали, что видят духа.
В страхе и ужасе они решили, что видят призрак.
Они замерли в испуге, думая, что видят призрак.
А вони налякалися та перестрашились, і думали, що бачать духа.
But they were terrified and affrighted, and supposed that they had seen a spirit.
πτοηθέντες δὲ καὶ ἔμφοβοι γενόμενοι ἐδόκουν πνευ̃μα θεωρει̃ν
38
Но Он сказал им: что смущаетесь, и для чего такие мысли входят в сердца ваши?
«Что вы так перепугались? — спросил их Иисус. — Отчего сомнения в ваших сердцах?
Он же сказал им: — Что вы так испуганы? Почему вы сомневаетесь?
Він же промовив до них: Чого ви стривожились? І пощо ті думки до сердець ваших входять?
And he said unto them, Why are ye troubled? and why do thoughts arise in your hearts?
καὶ εἰ̃πεν αὐτοι̃ς τί τεταραγμένοι ἐστέ καὶ διὰ τί διαλογισμοὶ ἀναβαίνουσιν ἐν τη̨̃ καρδία̨ ὑμω̃ν
39
Посмотрите на руки Мои и на ноги Мои; это Я Сам; осяжите Меня и рассмотрите; ибо дух плоти и костей не имеет, как видите у Меня.
Взгляните на Мои руки и ноги — это Я. Потрогайте Меня, и вы увидите, что у призрака нет плоти и костей, а у Меня есть».
Посмотрите на Мои руки и на Мои ноги. Это же Я! Потрогайте Меня и рассмотрите. У духов ведь не бывает ни тела, ни костей, а у Меня, как видите, есть.
Погляньте на руки Мої та на ноги Мої, це ж Я Сам! Доторкніться до Мене й дізнайтесь, бо не має дух тіла й костей, а Я, бачите, маю.
Behold my hands and my feet, that it is I myself: handle me, and see; for a spirit hath not flesh and bones, as ye see me have.
ἴδετε τὰς χει̃ράς μου καὶ τοὺς πόδας μου ὅτι ἐγώ εἰμι αὐτός ψηλαφήσατέ με καὶ ἴδετε ὅτι πνευ̃μα σάρκα καὶ ὀστέα οὐκ ἔχει καθὼς ἐμὲ θεωρει̃τε ἔχοντα
40
И, сказав это, показал им руки и ноги.
И с этими словами Он показал им руки и ноги.
Сказав это, Он показал им Свои руки и ноги.
І, промовивши це, показав Він їм руки та ноги.
And when he had thus spoken, he shewed them his hands and his feet.
καὶ του̃το εἰπὼν ἔδειξεν αὐτοι̃ς τὰς χει̃ρας καὶ τοὺς πόδας
41
Когда же они от радости еще не верили и дивились, Он сказал им: есть ли у вас здесь какая пища?
Они от радости никак не могли поверить и удивлялись. Тогда Он спросил их: «Есть у вас здесь какая‑нибудь еда?»
Но они, радуясь и изумляясь, еще не могли поверить. Тогда Иисус спросил их: — У вас есть что-нибудь поесть?
І, як ще не йняли вони віри з радощів та дивувались, Він сказав їм: Чи не маєте тут чогось їсти?
And while they yet believed not for joy, and wondered, he said unto them, Have ye here any meat?
ἔτι δὲ ἀπιστούντων αὐτω̃ν ἀπò τη̃ς χαρα̃ς καὶ θαυμαζόντων εἰ̃πεν αὐτοι̃ς ἔχετέ τι βρώσιμον ἐνθάδε
42
Они подали Ему часть печеной рыбы и сотового меда.
Они дали Ему кусок печеной рыбы.
Они дали Ему печеной рыбы.
Вони ж подали Йому кусника риби печеної та стільника медового.
And they gave him a piece of a broiled fish, and of an honeycomb.
οἱ δὲ ἐπέδωκαν αὐτω̨̃ ἰχθύος ὀπτου̃ μέρος
43
И, взяв, ел пред ними.
Он взял ее и съел у них на глазах.
Он взял и ел перед ними.
І, взявши, Він їв перед ними.
And he took it, and did eat before them.
καὶ λαβὼν ἐνώπιον αὐτω̃ν ἔφαγεν
44
И сказал им: вот то, о чем Я вам говорил, еще быв с вами, что надлежит исполниться всему, написанному о Мне в законе Моисеевом и в пророках и псалмах.
Потом Иисус сказал им: «Вот что значат Мои слова, которые Я говорил вам, еще когда был с вами: все, что написано обо Мне в Законе Моисея, у Пророков и в Псалмах, должно исполниться».
— Об этом Я и говорил вам, когда был еще с вами, — сказал Он. — Все записанное обо Мне в Законе Моисея, у Пророков и в Псалмах должно исполниться.
І промовив до них: Це слова, що казав Я до вас, коли був іще з вами: Потрібно, щоб виконалось усе, що про Мене в Законі Мойсеєвім, та в Пророків, і в Псалмах написане.
And he said unto them, These are the words which I spake unto you, while I was yet with you, that all things must be fulfilled, which were written in the law of Moses, and in the prophets, and in the psalms, concerning me.
εἰ̃πεν δὲ πρòς αὐτούς οὑ̃τοι οἱ λόγοι μου οὓς ἐλάλησα πρòς ὑμα̃ς ἔτι ὢν σὺν ὑμι̃ν ὅτι δει̃ πληρωθη̃ναι πάντα τὰ γεγραμμένα ἐν τω̨̃ νόμω̨ Μωϋσέως καὶ τοι̃ς προφήταις καὶ ψαλμοι̃ς περὶ ἐμου̃
45
Тогда отверз им ум к уразумению Писаний.
И тогда Иисус научил их понимать смысл Писаний.
Затем Он раскрыл их умы к пониманию Писаний.
Тоді розум розкрив їм, щоб вони розуміли Писання.
Then opened he their understanding, that they might understand the scriptures,
τότε διήνοιξεν αὐτω̃ν τòν νου̃ν του̃ συνιέναι τὰς γραφάς
46
И сказал им: так написано, и так надлежало пострадать Христу, и воскреснуть из мертвых в третий день ,
Он сказал им: «Вот что говорят Писания: Помазанник должен был претерпеть страдания и на третий день воскреснуть из мертвых;
— Написано, что Христос должен пострадать и на третий день воскреснуть из мертвых, — сказал Он им.
І сказав Він до них: Так написано є, і так потрібно було постраждати Христові, і воскреснути з мертвих дня третього,
And said unto them, Thus it is written, and thus it behoved Christ to suffer, and to rise from the dead the third day:
καὶ εἰ̃πεν αὐτοι̃ς ὅτι οὕτως γέγραπται παθει̃ν τòν Χριστòν καὶ ἀναστη̃ναι ἐκ νεκρω̃ν τη̨̃ τρίτη̨ ἡμέρα̨
47
и проповедану быть во имя Его покаянию и прощению грехов во всех народах, начиная с Иерусалима.
от имени Его надлежит призвать все народы, начиная с Иерусалима, к покаянию, чтобы получить прощение грехов.
— Во Имя Его всем народам, начиная от Иерусалима, будет проповедано покаяние и прощение грехов.
і щоб у Ймення Його проповідувалось покаяння, і прощення гріхів між народів усіх, від Єрусалиму почавши.
And that repentance and remission of sins should be preached in his name among all nations, beginning at Jerusalem.
καὶ κηρυχθη̃ναι ἐπὶ τω̨̃ ὀνόματι αὐτου̃ μετάνοιαν εἰς ἄφεσιν ἁμαρτιω̃ν εἰς πάντα τὰ ἔθνη ἀρξάμενοι ἀπò ’Ιερουσαλήμ
48
Вы же свидетели сему.
Вы всему этому свидетели.
Вы свидетели этому.
А ви свідки того.
And ye are witnesses of these things.
ὑμει̃ς μάρτυρες τούτων
49
И Я пошлю обетование Отца Моего на вас; вы же оставайтесь в городе Иерусалиме, доколе не облечетесь силою свыше.
И вот Я посылаю вам то, что обещал Мой Отец. А вы оставайтесь в городе, пока не укрепитесь силою свыше».
Я же пошлю вам обещанное Моим Отцом, но пока вы не получите силу свыше, оставайтесь в городе.
І ось Я посилаю на вас обітницю Мого Отця; а ви позостаньтеся в місті, аж поки зодягнетесь силою з висоти.
And, behold, I send the promise of my Father upon you: but tarry ye in the city of Jerusalem, until ye be endued with power from on high.
καὶ ἰδοὺ ἐγὼ ἀποστέλλω τὴν ἐπαγγελίαν του̃ πατρός μου ἐφ’ ὑμα̃ς ὑμει̃ς δὲ καθίσατε ἐν τη̨̃ πόλει ἕως οὑ̃ ἐνδύσησθε ἐξ ὕψους δύναμιν
50
И вывел их вон {из города} до Вифании и, подняв руки Свои, благословил их.
Иисус вывел их из города и дошел с ними до самой Вифании. Подняв руки, Он благословил их.
Потом Он вывел их из города до Вифании и, подняв руки, благословил их.
І Він вивів за місто їх аж до Віфанії; і, знявши руки Свої, поблагословив їх.
And he led them out as far as to Bethany, and he lifted up his hands, and blessed them.
ἐξήγαγεν δὲ αὐτοὺς ἔξω ἕως πρòς Βηθανίαν καὶ ἐπάρας τὰς χει̃ρας αὐτου̃ εὐλόγησεν αὐτούς
51
И, когда благословлял их, стал отдаляться от них и возноситься на небо.
И, благословляя, стал удаляться от них и возноситься на небо.
И в то время как Он благословлял их, Он стал отдаляться от них и поднялся на небеса.
І сталось, як Він благословляв їх, то зачав відступати від них, і на небо возноситись.
And it came to pass, while he blessed them, he was parted from them, and carried up into heaven.
καὶ ἐγένετο ἐν τω̨̃ εὐλογει̃ν αὐτòν αὐτοὺς διέστη ἀπ’ αὐτω̃ν καὶ ἀνεφέρετο εἰς τòν οὐρανόν
52
Они поклонились Ему и возвратились в Иерусалим с великою радостью.
Они упали перед Ним ниц. Потом они в великой радости вернулись в Иерусалим
Ученики поклонились Ему и, безмерно радуясь, возвратились в Иерусалим,
А вони поклонились Йому, і повернулись до Єрусалиму з великою радістю.
And they worshipped him, and returned to Jerusalem with great joy:
καὶ αὐτοὶ προσκυνήσαντες αὐτòν ὑπέστρεψαν εἰς ’Ιερουσαλὴμ μετὰ χαρα̃ς μεγάλης
53
И пребывали всегда в храме, прославляя и благословляя Бога. Аминь.
и все время были в Храме, восхваляя Бога.
где постоянно находились в храме, славя Бога.
І постійно вони перебували в храмі, переславляючи й хвалячи Бога. Амінь.
And were continually in the temple, praising and blessing God. Amen.
καὶ ἠ̃σαν διὰ παντòς ἐν τω̨̃ ἱερω̨̃ εὐλογου̃ντες τòν θεόν