От Луки святое благовествование | Luke | Εὐαγγέλιον κατὰ Λουκάν, Глава 22

1
Приближался праздник опресноков, называемый Пасхою,
Приближался праздник Пресных Хлебов, который называется Пасхой.
Приближался праздник Пресных хлебов, называемый Пасхой.
Наближалося ж свято Опрісноків, що Пасхою зветься.
Now the Feast of Unleavened Bread, called the Passover, was approaching,
ἤγγιζεν δὲ ἡ ἑορτὴ τω̃ν ἀζύμων ἡ λεγομένη πάσχα
2
и искали первосвященники и книжники, как бы погубить Его, потому что боялись народа.
Старшие священники и учителя Закона искали способ тайком расправиться с Иисусом, потому что боялись народа.
Первосвященники и учители Закона искали способа разделаться с Иисусом так, чтобы не вызвать возмущения народа.
А первосвященики й книжники стали шукати, як би вбити Його, та боялись народу...
and the chief priests and the teachers of the law were looking for some way to get rid of Jesus, for they were afraid of the people.
καὶ ἐζήτουν οἱ ἀρχιερει̃ς καὶ οἱ γραμματει̃ς τò πω̃ς ἀνέλωσιν αὐτόν ἐφοβου̃ντο γὰρ τòν λαόν
3
Вошел же сатана в Иуду, прозванного Искариотом, одного из числа двенадцати,
И вот Сатана вошел в Иуду по прозвищу Искариот, одного из их числа, из двенадцати.
Тогда сатана вошел в Иуду, которого называли Искариотом, одного из числа двенадцати.
Сатана ж увійшов у Юду, званого Іскаріот, одного з Дванадцятьох.
Then Satan entered Judas, called Iscariot, one of the Twelve.
εἰση̃λθεν δὲ Σατανα̃ς εἰς ’Ιούδαν τòν καλούμενον ’Ισκαριώτην ὄντα ἐκ του̃ ἀριθμου̃ τω̃ν δώδεκα
4
и он пошел, и говорил с первосвященниками и начальниками, как Его предать им.
Тот пришел к старшим священникам и храмовой страже и сговорился с ними, как выдать им Иисуса.
Иуда пошел и поговорил с первосвященниками и с начальниками храмовой стражи о том, как ему предать им Иисуса.
І він пішов, і почав умовлятися з первосвящениками та начальниками, як він видасть Його.
And Judas went to the chief priests and the officers of the temple guard and discussed with them how he might betray Jesus.
καὶ ἀπελθὼν συνελάλησεν τοι̃ς ἀρχιερευ̃σιν καὶ στρατηγοι̃ς τò πω̃ς αὐτοι̃ς παραδω̨̃ αὐτόν
5
Они обрадовались и согласились дать ему денег;
Они обрадовались и обещали ему денег.
Те обрадовались и обещали заплатить ему.
Ті ж зраділи, і погодилися дати йому срібняків.
They were delighted and agreed to give him money.
καὶ ἐχάρησαν καὶ συνέθεντο αὐτω̨̃ ἀργύριον δου̃ναι
6
и он обещал, и искал удобного времени, чтобы предать Его им не при народе.
Иуда согласился и стал искать удобного случая предать Его втайне от народа.
Иуда согласился и стал искать удобного случая, когда с Иисусом не будет народа, чтобы предать Его.
І він обіцяв, і шукав відповідного часу, щоб їм видати Його без народу...
He consented, and watched for an opportunity to hand Jesus over to them when no crowd was present.
καὶ ἐξωμολόγησεν καὶ ἐζήτει εὐκαιρίαν του̃ παραδου̃ναι αὐτòν ἄτερ ὄχλου αὐτοι̃ς
7
Настал же день опресноков, в который надлежало заколать пасхального {агнца,}
Наступил день Пресных Хлебов, в который надлежало приносить в жертву пасхального ягненка.
Наступил день Пресных хлебов, когда следовало зарезать пасхального ягненка,
І настав день Опрісноків, коли пасху приносити в жертву належало.
Then came the day of Unleavened Bread on which the Passover lamb had to be sacrificed.
ἠ̃λθεν δὲ ἡ ἡμέρα τω̃ν ἀζύμων ἐν ἡ̨̃ ἔδει θύεσθαι τò πάσχα
8
и послал {Иисус} Петра и Иоанна, сказав: пойдите, приготовьте нам есть пасху.
Иисус послал Петра и Иоанна, сказав им: «Ступайте и приготовьте для нас пасхального ягненка».
и Иисус послал Петра и Иоанна с поручением: — Идите и приготовьте для нас пасхальный ужин.
І послав Він Петра та Івана, говорячи: Підіть, і приготуйте нам пасху, щоб її спожили ми.
Jesus sent Peter and John, saying, "Go and make preparations for us to eat the Passover."
καὶ ἀπέστειλεν πέτρον καὶ ’Ιωάννην εἰπών πορευθέντες ἑτοιμάσατε ἡμι̃ν τò πάσχα ἵνα φάγωμεν
9
Они же сказали Ему: где велишь нам приготовить?
«Где Ты хочешь, чтобы мы приготовили?» — спросили они Иисуса.
— Где Ты хочешь, чтобы мы его приготовили? — спросили они.
А вони запитали Його: Де Ти хочеш, щоб ми приготували?
"Where do you want us to prepare for it?" they asked.
οἱ δὲ εἰ̃παν αὐτω̨̃ που̃ θέλεις ἑτοιμάσωμεν
10
Он сказал им: вот, при входе вашем в город, встретится с вами человек, несущий кувшин воды; последуйте за ним в дом, в который войдет он ,
«Когда войдете в город, вам встретится человек, несущий кувшин с водой, — ответил им Иисус. — Идите следом за ним до того дома, куда он войдет.
Он ответил: — Когда вы войдете в город, то встретите человека, несущего кувшин с водой. Идите за ним в дом, куда он войдет,
А Він їм відказав: Ось, як будете входити в місто, стріне вас чоловік, воду несучи у глекові, ідіть за ним аж до дому, куди він увійде.
He replied, "As you enter the city, a man carrying a jar of water will meet you. Follow him to the house that he enters,
ὁ δὲ εἰ̃πεν αὐτοι̃ς ἰδοὺ εἰσελθόντων ὑμω̃ν εἰς τὴν πόλιν συναντήσει ὑμι̃ν ἄνθρωπος κεράμιον ὕδατος βαστάζων ἀκολουθήσατε αὐτω̨̃ εἰς τὴν οἰκίαν εἰς ἣν εἰσπορεύεται
11
и скажите хозяину дома: Учитель говорит тебе: где комната, в которой бы Мне есть пасху с учениками Моими?
Хозяину дома скажете: "Учитель спрашивает тебя:, Где комната, в которой Я с учениками буду есть Пасху?""
и скажите хозяину дома: Учитель спрашивает тебя: «Где комната для гостей, в которой Я буду есть пасхальный ужин с Моими учениками?»
І скажіть до господаря дому: Учитель питає тебе: Де кімната, в якій споживу зо Своїми учнями пасху?
and say to the owner of the house, "The Teacher asks: Where is the guest room, where I may eat the Passover with my disciples?"
καὶ ἐρει̃τε τω̨̃ οἰκοδεσπότη̨ τη̃ς οἰκίας λέγει σοι ὁ διδάσκαλος που̃ ἐστιν τò κατάλυμα ὅπου τò πάσχα μετὰ τω̃ν μαθητω̃ν μου φάγω
12
И он покажет вам горницу большую устланную; там приготовьте.
И он вам покажет большую комнату наверху, где все уже устроено. Приготовьте там».
Он вам покажет большую комнату наверху, в которой уже все подготовлено. Там и приготовьте ужин.
І він вам покаже велику горницю вистелену: там приготуйте.
He will show you a large upper room, all furnished. Make preparations there."
κἀκει̃νος ὑμι̃ν δείξει ἀνάγαιον μέγα ἐστρωμένον ἐκει̃ ἑτοιμάσατε
13
Они пошли, и нашли, как сказал им, и приготовили пасху.
Они отправились, нашли все так, как Он сказал им, и приготовили все для Пасхи.
Они пошли, и все произошло так, как им сказал Иисус, и они приготовили пасхальный ужин.
І вони відійшли, і знайшли, як Він їм говорив, і зачали там готувати пасху.
They left and found things just as Jesus had told them. So they prepared the Passover.
ἀπελθόντες δὲ εὑ̃ρον καθὼς εἰρήκει αὐτοι̃ς καὶ ἡτοίμασαν τò πάσχα
14
И когда настал час, Он возлег, и двенадцать Апостолов с Ним,
Когда настало время, апостолы с Иисусом сели за стол.
Когда подошло время, Иисус с учениками собрались у стола.
А коли настав час, сів до столу, і апостоли з Ним.
When the hour came, Jesus and his apostles reclined at the table.
καὶ ὅτε ἐγένετο ἡ ὥρα ἀνέπεσεν καὶ οἱ ἀπόστολοι σὺν αὐτω̨̃
15
и сказал им: очень желал Я есть с вами сию пасху прежде Моего страдания ,
«Как Мне хотелось есть эту Пасху вместе с вами до Моих страданий! — сказал им Иисус. —
Иисус сказал им: — Я очень хотел есть эту Пасху с вами перед Моими страданиями.
І промовив до них: Я дуже бажав спожити цю пасху із вами, перш ніж муки прийму.
And he said to them, "I have eagerly desired to eat this Passover with you before I suffer.
καὶ εἰ̃πεν πρòς αὐτούς ἐπιθυμία̨ ἐπεθύμησα του̃το τò πάσχα φαγει̃ν μεθ’ ὑμω̃ν πρò του̃ με παθει̃ν
16
ибо сказываю вам, что уже не буду есть ее, пока она не совершится в Царствии Божием.
Говорю вам, Я не буду есть ее, пока не свершится она в Царстве Бога».
Говорю вам, что Я уже не буду есть ее до тех пор, пока она не совершится в Царстве Бога.
Бо кажу вам, що вже споживати не буду її, поки сповниться в Божому Царстві вона.
For I tell you, I will not eat it again until it finds fulfillment in the kingdom of God."
λέγω γὰρ ὑμι̃ν ὅτι οὐ μὴ φάγω αὐτò ἕως ὅτου πληρωθη̨̃ ἐν τη̨̃ βασιλεία̨ του̃ θεου̃
17
И, взяв чашу и благодарив, сказал: приимите ее и разделите между собою ,
Взяв чашу и произнеся молитву благодарения, Он сказал: «Возьмите ее и разделите между собой.
Взяв чашу и поблагодарив за нее Бога, Он сказал: — Возьмите ее и разделите между собой.
Узявши ж чашу, і вчинивши подяку, Він промовив: Візьміть її, і поділіть між собою.
After taking the cup, he gave thanks and said, "Take this and divide it among you.
καὶ δεξάμενος ποτήριον εὐχαριστήσας εἰ̃πεν λάβετε του̃το καὶ διαμερίσατε εἰς ἑαυτούς
18
ибо сказываю вам, что не буду пить от плода виноградного, доколе не придет Царствие Божие.
Говорю вам, отныне не пить Мне вино — плод виноградной лозы — пока не придет Царство Бога».
Говорю вам, что Я уже не буду пить от плода виноградного до тех пор, пока не придет Божье Царство.
Кажу ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного, доки Божеє Царство не прийде.
For I tell you I will not drink again of the fruit of the vine until the kingdom of God comes."
λέγω γὰρ ὑμι̃ν ὅτι οὐ μὴ πίω ἀπò του̃ νυ̃ν ἀπò του̃ γενήματος τη̃ς ἀμπέλου ἕως οὑ̃ ἡ βασιλεία του̃ θεου̃ ἔλθη̨
19
И, взяв хлеб и благодарив, преломил и подал им, говоря: сие есть тело Мое, которое за вас предается; сие творите в Мое воспоминание.
Взяв хлеб и произнеся молитву благодарения, Он разломил его и дал им со словами: «Это Мое тело, которое за вас отдается. Делайте так в память обо Мне».
Затем, взяв хлеб и поблагодарив за него Бога, Он разломил его и дал ученикам со словами: — Это Мое тело, отдаваемое за вас. Делайте это в воспоминание обо Мне.
Узявши ж хліб і вчинивши подяку, поламав і дав їм, проказуючи: Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спомин про Мене!
And he took bread, gave thanks and broke it, and gave it to them, saying, "This is my body given for you; do this in remembrance of me."
καὶ λαβὼν ἄρτον εὐχαριστήσας ἔκλασεν καὶ ἔδωκεν αὐτοι̃ς λέγων του̃τό ἐστιν τò σω̃μά μου τò ὑπὲρ ὑμω̃ν διδόμενον του̃το ποιει̃τε εἰς τὴν ἐμὴν ἀνάμνησιν
20
Также и чашу после вечери, говоря: сия чаша {есть} Новый Завет в Моей крови, которая за вас проливается.
И точно так же после ужина дал им чашу со словами: «Эта чаша — Новый Договор, скрепленный Моей кровью, которая за вас проливается.
Также взял и чашу после ужина и сказал: — Эта чаша — новый завет, скрепленный Моей кровью, которая за вас проливается.
По вечері так само ж і чашу, говорячи: Оця чаша Новий Заповіт у Моїй крові, що за вас проливається.
In the same way, after the supper he took the cup, saying, "This cup is the new covenant in my blood, which is poured out for you.
καὶ τò ποτήριον ὡσαύτως μετὰ τò δειπνη̃σαι λέγων του̃το τò ποτήριον ἡ καινὴ διαθήκη ἐν τω̨̃ αἵματί μου τò ὑπὲρ ὑμω̃ν ἐκχυννόμενον
21
И вот, рука предающего Меня со Мною за столом ;
Но посмотрите! Рука того, кто предает Меня, на одном столе с Моей!
Но рука того, кто предает Меня, на одном столе с Моей.
Та однак, за столом ось зо Мною рука Мого зрадника.
But the hand of him who is going to betray me is with mine on the table.
πλὴν ἰδοὺ ἡ χεὶρ του̃ παραδιδόντος με μετ’ ἐμου̃ ἐπὶ τη̃ς τραπέζης
22
впрочем, Сын Человеческий идет по предназначению, но горе тому человеку, которым Он предается.
Да, Сын человеческий идет путем, который Ему предназначен. Но горе тому человеку, который Его предает!»
С Сыном Человеческим все случится так, как было предназначено, но горе тому человеку, который предает Его.
Бо Син Людський іде, як призначено; але горе тому чоловікові, хто Його видає!
The Son of Man will go as it has been decreed, but woe to that man who betrays him."
ὅτι ὁ υἱòς μὲν του̃ ἀνθρώπου κατὰ τò ὡρισμένον πορεύεται πλὴν οὐαὶ τω̨̃ ἀνθρώπω̨ ἐκείνω̨ δι’ οὑ̃ παραδίδοται
23
И они начали спрашивать друг друга, кто бы из них был, который это сделает.
Они стали спрашивать друг у друга, кто бы это мог быть из них, задумавший такое.
Тогда ученики начали спрашивать друг друга, кто из них мог бы совершить такое.
А вони почали між собою питати, котрий з них мав би це вчинити?
They began to question among themselves which of them it might be who would do this.
καὶ αὐτοὶ ἤρξαντο συζητει̃ν πρòς ἑαυτοὺς τò τίς ἄρα εἴη ἐξ αὐτω̃ν ὁ του̃το μέλλων πράσσειν
24
Был же и спор между ними, кто из них должен почитаться большим.
Среди учеников возник спор, кто из них должен считаться главнейшим.
Потом они начали спорить, кто из них должен считаться самым великим.
І сталось між ними й змагання, котрий з них уважатися має за більшого.
Also a dispute arose among them as to which of them was considered to be greatest.
ἐγένετο δὲ καὶ φιλονεικία ἐν αὐτοι̃ς τò τίς αὐτω̃ν δοκει̃ εἰ̃ναι μείζων
25
Он же сказал им: цари господствуют над народами, и владеющие ими благодетелями называются ,
Но Иисус сказал им: «Цари у язычников господствуют над своими подданными, и правители их называют себя благодетелями.
Иисус тогда сказал им: — Цари язычников господствуют над ними, правителей народа именуют «благодетелями»,
Він же промовив до них: Царі народів панують над ними, а ті, що ними володіють, доброчинцями звуться.
Jesus said to them, "The kings of the Gentiles lord it over them; and those who exercise authority over them call themselves Benefactors.
ὁ δὲ εἰ̃πεν αὐτοι̃ς οἱ βασιλει̃ς τω̃ν ἐθνω̃ν κυριεύουσιν αὐτω̃ν καὶ οἱ ἐξουσιάζοντες αὐτω̃ν εὐεργέται καλου̃νται
26
а вы не так: но кто из вас больше, будь как меньший, и начальствующий - как служащий.
У вас же пусть будет не так! Пусть старший среди вас ведет себя как младший, а главный — как слуга.
но вы не будьте, как они. Напротив, пусть самый великий среди вас будет как самый меньший, и начальник — как слуга.
Але не так ви: хто найбільший між вами, нехай буде, як менший, а начальник як службовець.
But you are not to be like that. Instead, the greatest among you should be like the youngest, and the one who rules like the one who serves.
ὑμει̃ς δὲ οὐχ οὕτως ἀλλ’ ὁ μείζων ἐν ὑμι̃ν γινέσθω ὡς ὁ νεώτερος καὶ ὁ ἡγούμενος ὡς ὁ διακονω̃ν
27
Ибо кто больше: возлежащий, или служащий? не возлежащий ли? А Я посреди вас, как служащий.
Ведь кто больше? Тот, кто сидит за столом, или тот, кто ему прислуживает? Не тот ли, кто за столом?! Но вот Я среди вас как слуга!
Ведь кто важнее: тот, кто возлежит за столом, или тот, кто прислуживает? Разве не тот, кто возлежит? Я же среди вас как слуга.
Бо хто більший: чи той, хто сидить при столі, чи хто прислуговує? Чи не той, хто сидить при столі? А Я серед вас, як службовець.
For who is greater, the one who is at the table or the one who serves? Is it not the one who is at the table? But I am among you as one who serves.
τίς γὰρ μείζων ὁ ἀνακείμενος ἢ ὁ διακονω̃ν οὐχὶ ὁ ἀνακείμενος ἐγὼ δὲ ἐν μέσω̨ ὑμω̃ν εἰμι ὡς ὁ διακονω̃ν
28
Но вы пребыли со Мною в напастях Моих ,
Вы прошли вместе со Мной через все испытания.
Вы были со Мной во всех Моих испытаниях,
Ви ж оті, що перетривали зо Мною в спокусах Моїх,
You are those who have stood by me in my trials.
ὑμει̃ς δέ ἐστε οἱ διαμεμενηκότες μετ’ ἐμου̃ ἐν τοι̃ς πειρασμοι̃ς μου
29
и Я завещаваю вам, как завещал Мне Отец Мой, Царство ,
И Я дарую вам Царство, которое Мне даровал Мой Отец.
и как Мой Отец дал Мне царскую власть, так Я теперь даю ее вам,
і Я вам заповітую Царство, як Отець Мій Мені заповів,
And I confer on you a kingdom, just as my Father conferred one on me,
κἀγὼ διατίθεμαι ὑμι̃ν καθὼς διέθετό μοι ὁ πατήρ μου βασιλείαν
30
да ядите и пиете за трапезою Моею в Царстве Моем, и сядете на престолах судить двенадцать колен Израилевых.
Вы будете есть и пить за Моим столом в Моем Царстве и будете восседать на престолах, правя двенадцатью племенами Израиля.
чтобы и вы могли есть и пить за Моим столом в Моем Царстве, и вы сядете на престолах судить двенадцать родов Израиля.
щоб ви в Царстві Моїм споживали й пили за столом Моїм, і щоб ви на престолах засіли судити дванадцять племен Ізраїлевих.
so that you may eat and drink at my table in my kingdom and sit on thrones, judging the twelve tribes of Israel.
ἵνα ἔσθητε καὶ πίνητε ἐπὶ τη̃ς τραπέζης μου ἐν τη̨̃ βασιλεία̨ μου καὶ καθήσεσθε ἐπὶ θρόνων τὰς δώδεκα φυλὰς κρίνοντες του̃ ’Ισραήλ
31
И сказал Господь: Симон! Симон! се, сатана просил, чтобы сеять вас как пшеницу ,
Симон, Симон, берегись! Сатане позволено испытать вас и отделить пшеницу от мякины.
— Симон, Симон, сатана просил, чтобы все вы были рассеяны, как пшеница,
І промовив Господь: Симоне, Симоне, ось сатана жадав вас, щоб вас пересіяти, мов ту пшеницю.
"Simon, Simon, Satan has asked to sift you as wheat.
Σίμων Σίμων ἰδοὺ ὁ Σατανα̃ς ἐξη̨τήσατο ὑμα̃ς του̃ σινιάσαι ὡς τòν σι̃τον
32
но Я молился о тебе, чтобы не оскудела вера твоя; и ты некогда, обратившись, утверди братьев твоих.
Но Я молился о тебе, чтобы ты не лишился веры. А потом, когда вернешься ко Мне, укрепляй своих братьев».
но Я молился о тебе, чтобы ты не потерял веру. И ты сам, когда обратишься ко Мне, укрепи своих братьев.
Я ж молився за тебе, щоб не зменшилась віра твоя; ти ж колись, як навернешся, зміцни браттю свою!
But I have prayed for you, Simon, that your faith may not fail. And when you have turned back, strengthen your brothers."
ἐγὼ δὲ ἐδεήθην περὶ σου̃ ἵνα μὴ ἐκλίπη̨ ἡ πίστις σου καὶ σύ ποτε ἐπιστρέψας στήρισον τοὺς ἀδελφούς σου
33
Он отвечал Ему: Господи! с Тобою я готов и в темницу и на смерть идти.
«Господь! — сказал Петр Иисусу. — Я готов идти с Тобой и в тюрьму, и на смерть!»
Петр ответил: — Господи, я готов идти с Тобой и в темницу, и на смерть!
А той відказав Йому: Господи, я з Тобою готовий іти до в"язниці й на смерть!
But he replied, "Lord, I am ready to go with you to prison and to death."
ὁ δὲ εἰ̃πεν αὐτω̨̃ κύριε μετὰ σου̃ ἕτοιμός εἰμι καὶ εἰς φυλακὴν καὶ εἰς θάνατον πορεύεσθαι
34
Но Он сказал: говорю тебе, Петр, не пропоет петух сегодня, как ты трижды отречешься, что не знаешь Меня.
«Говорю тебе, Петр, — возразил Иисус, — еще не пропоет сегодня петух, как ты трижды скажешь, что не знаешь Меня».
Но Иисус сказал: — Говорю тебе, Петр, не успеет и петух пропеть сегодня, как ты трижды откажешься от того, что знаешь Меня.
Він же прорік: Говорю тобі, Петре, півень не заспіває сьогодні, як ти тричі зречешся, що не знаєш Мене...
Jesus answered, "I tell you, Peter, before the rooster crows today, you will deny three times that you know me."
ὁ δὲ εἰ̃πεν λέγω σοι Πέτρε οὐ φωνήσει σήμερον ἀλέκτωρ ἕως τρίς με ἀπαρνήση̨ εἰδέναι
35
И сказал им: когда Я посылал вас без мешка и без сумы и без обуви, имели ли вы в чем недостаток? Они отвечали: ни в чем.
«Когда Я посылал вас — без денег, без сумы и без обуви, — нуждались ли вы в чем‑нибудь?» — спросил их Иисус. «Ни в чем», — ответили они.
Потом Иисус спросил их: — Когда Я посылал вас без кошелька, без сумки, без сандалий, нуждались ли вы в чем-либо? — Ни в чем, — ответили они.
І Він їм сказав: Як Я вас посилав без калитки, і без торби, і без сандаль, чи вам бракувало чого? Вони ж відказали: Нічого.
Then Jesus asked them, "When I sent you without purse, bag or sandals, did you lack anything?" "Nothing," they answered.
καὶ εἰ̃πεν αὐτοι̃ς ὅτε ἀπέστειλα ὑμα̃ς ἄτερ βαλλαντίου καὶ πήρας καὶ ὑποδημάτων μή τινος ὑστερήσατε οἱ δὲ εἰ̃παν οὐθενός
36
Тогда Он сказал им: но теперь, кто имеет мешок, тот возьми его, также и суму; а у кого нет, продай одежду свою и купи меч ;
«Но теперь, — сказал им Иисус, — пусть тот, у кого есть деньги, возьмет их, пусть возьмет и суму, а у кого нет, пусть продаст свой плащ и купит меч.
— Сейчас же, если у вас есть кошелек, возьмите его, возьмите и сумку, и если у вас нет меча, то продайте плащ, но купите меч.
А тепер каже їм хто має калитку, нехай візьме, теж і торбу; хто ж не має, нехай продасть одіж свою та й купить меча.
He said to them, "But now if you have a purse, take it, and also a bag; and if you don"t have a sword, sell your cloak and buy one.
εἰ̃πεν δὲ αὐτοι̃ς ἀλλὰ νυ̃ν ὁ ἔχων βαλλάντιον ἀράτω ὁμοίως καὶ πήραν καὶ ὁ μὴ ἔχων πωλησάτω τò ἱμάτιον αὐτου̃ καὶ ἀγορασάτω μάχαιραν
37
ибо сказываю вам, что должно исполниться на Мне и сему написанному: и к злодеям причтен. Ибо то, что о Мне, приходит к концу.
Говорю вам, то, что сказано в Писаниях обо Мне: "к преступникам был причислен", должно исполниться. Потому что все, что сказано обо Мне, сейчас свершится». —
Говорю вам, что со Мной должно исполниться сказанное в Писании: «Он был причислен к преступникам». Все, что обо Мне было написано, скоро исполнится.
Говорю бо Я вам, що виконатися на Мені має й це ось написане: До злочинців Його зараховано. Бо те, що про Мене, виконується.
It is written: "And he was numbered with the transgressors"; and I tell you that this must be fulfilled in me. Yes, what is written about me is reaching its fulfillment."
λέγω γὰρ ὑμι̃ν ὅτι του̃το τò γεγραμμένον δει̃ τελεσθη̃ναι ἐν ἐμοί τò καὶ μετὰ ἀνόμων ἐλογίσθη καὶ γὰρ τò περὶ ἐμου̃ τέλος ἔχει
38
Они сказали: Господи! вот, здесь два меча. Он сказал им: довольно.
«Господь, вот здесь два меча!» — сказали они. «Довольно!» — ответил Он.
Ученики сказали: — Смотри, Господи, у нас есть два меча. — Достаточно об этом, — ответил Иисус.
І сказали вони: Господи, ось тут два мечі. А Він їм відказав: Досить!
The disciples said, "See, Lord, here are two swords." "That is enough," he replied.
οἱ δὲ εἰ̃παν κύριε ἰδοὺ μάχαιραι ὡ̃δε δύο ὁ δὲ εἰ̃πεν αὐτοι̃ς ἱκανόν ἐστιν
39
И, выйдя, пошел по обыкновению на гору Елеонскую, за Ним последовали и ученики Его.
Выйдя из дому, Он направился, как обычно, на Масличную гору. За Ним пошли и ученики.
Иисус, как обычно, пошел на Масличную гору, и Его ученики пошли с Ним.
І Він вийшов, і пішов за звичаєм на гору Оливну. А за Ним пішли учні Його.
Jesus went out as usual to the Mount of Olives, and his disciples followed him.
καὶ ἐξελθὼν ἐπορεύθη κατὰ τò ἔθος εἰς τò ὄρος τω̃ν ἐλαιω̃ν ἠκολούθησαν δὲ αὐτω̨̃ καὶ οἱ μαθηταί
40
Придя же на место, сказал им: молитесь, чтобы не впасть в искушение.
Придя на место, Он сказал им: «Молитесь, чтобы устоять в испытании!»
Придя на место, Иисус сказал: — Молитесь, чтобы вам не поддаться искушению.
А прийшовши на місце, сказав їм: Моліться, щоб не впасти в спокусу.
On reaching the place, he said to them, "Pray that you will not fall into temptation."
γενόμενος δὲ ἐπὶ του̃ τόπου εἰ̃πεν αὐτοι̃ς προσεύχεσθε μὴ εἰσελθει̃ν εἰς πειρασμόν
41
И Сам отошел от них на вержение камня, и, преклонив колени, молился,
А сам отошел от них на расстояние брошенного камня и, став на колени, молился:
Он отошел от них примерно на расстояние брошенного камня, опустился на колени и начал молиться:
А Він Сам, відійшовши від них, як докинути каменем, на коліна припав та й молився,
He withdrew about a stone"s throw beyond them, knelt down and prayed,
καὶ αὐτòς ἀπεσπάσθη ἀπ’ αὐτω̃ν ὡσεὶ λίθου βολήν καὶ θεὶς τὰ γόνατα προσηύχετο
42
говоря: Отче! о, если бы Ты благоволил пронести чашу сию мимо Меня! впрочем не Моя воля, но Твоя да будет.
«Отец, прошу Тебя, избавь Меня от этой чаши! Но пусть не Моя воля исполнится, а Твоя!»
— Отец, если Ты хочешь, пронеси эту чашу мимо Меня, но пусть все будет не по Моей воле, а по Твоей.
благаючи: Отче, як волієш, пронеси мимо Мене цю чашу! Та проте не Моя, а Твоя нехай станеться воля!...
"Father, if you are willing, take this cup from me; yet not my will, but yours be done."
λέγων πάτερ εἰ βούλει παρένεγκε του̃το τò ποτήριον ἀπ’ ἐμου̃ πλὴν μὴ τò θέλημά μου ἀλλὰ τò σòν γινέσθω
43
Явился же Ему Ангел с небес и укреплял Его.
Явился Ему ангел с небес, укреплявший Его.
Тогда с небес Ему явился ангел и укреплял Его.
І Ангол із неба з"явився до Нього, і додавав Йому сили.
An angel from heaven appeared to him and strengthened him.
ὤφθη δὲ αὐτω̨̃ ἄγγελος ἀπ’ οὐρανου̃ ἐνισχύων αὐτόν
44
И, находясь в борении, прилежнее молился, и был пот Его, как капли крови, падающие на землю.
В смертном томлении Он все истовее молился. И капал пот с Него, как капают на землю капли крови.
В муках Иисус стал молиться еще горячее, и сделался пот Его как капли крови, стекавшие на землю.
А як був у смертельній тривозі, ще пильніш Він молився. І піт Його став, немов каплі крови, що спливали на землю...
And being in anguish, he prayed more earnestly, and his sweat was like drops of blood falling to the ground.
καὶ γενόμενος ἐν ἀγωνία̨ ἐκτενέστερον προσηύχετο καὶ ἐγένετο ὁ ἱδρὼς αὐτου̃ ὡσεὶ θρόμβοι αἵματος καταβαίνοντος ἐπὶ τὴν γη̃ν
45
Встав от молитвы, Он пришел к ученикам, и нашел их спящими от печали
Встав после молитвы, Он подошел к ученикам и застал их спящими от печали.
Когда Он поднялся с молитвы и вернулся к ученикам, то нашел их спящими, потому что они были измучены печалью.
І, підвівшись з молитви, Він до учнів прийшов, і знайшов їх, що спали з журби...
When he rose from prayer and went back to the disciples, he found them asleep, exhausted from sorrow.
καὶ ἀναστὰς ἀπò τη̃ς προσευχη̃ς ἐλθὼν πρòς τοὺς μαθητὰς εὑ̃ρεν κοιμωμένους αὐτοὺς ἀπò τη̃ς λύπης
46
и сказал им: что вы спите? встаньте и молитесь, чтобы не впасть в искушение.
«Что вы спите? — сказал Он им. — Вставайте и молитесь, чтобы устоять в испытании!»
— Почему вы спите? — спросил Иисус. — Вставайте и молитесь, чтобы вам не поддаться искушению.
І промовив до них: Чого ви спите? Уставайте й моліться, щоб не впасти в спокусу!
"Why are you sleeping?" he asked them. "Get up and pray so that you will not fall into temptation."
καὶ εἰ̃πεν αὐτοι̃ς τί καθεύδετε ἀναστάντες προσεύχεσθε ἵνα μὴ εἰσέλθητε εἰς πειρασμόν
47
Когда Он еще говорил это, появился народ, а впереди его шел один из двенадцати, называемый Иуда, и он подошел к Иисусу, чтобы поцеловать Его. Ибо он такой им дал знак: Кого я поцелую, Тот и есть.
И вот, когда Он это говорил, появилась толпа, и впереди шел тот, кого звали Иудой, один из двенадцати. Он подошел к Иисусу, чтобы поцеловать Его.
Он еще говорил, когда приблизилась толпа, во главе которой шел тот, кого звали Иудой, один из двенадцати учеников. Он подошел к Иисусу, чтобы поцеловать Его.
І, коли Він іще говорив, ось народ з"явився, і один із Дванадцятьох, що Юдою зветься, ішов перед ними. І він підійшов до Ісуса, щоб поцілувати Його. Бо він знака їм дав був: кого я поцілую, то Він!
While he was still speaking a crowd came up, and the man who was called Judas, one of the Twelve, was leading them. He approached Jesus to kiss him,
ἔτι αὐτου̃ λαλου̃ντος ἰδοὺ ὄχλος καὶ ὁ λεγόμενος ’Ιούδας εἱ̃ς τω̃ν δώδεκα προήρχετο αὐτούς καὶ ἤγγισεν τω̨̃ ’Ιησου̃ φιλη̃σαι αὐτόν
48
Иисус же сказал ему: Иуда! целованием ли предаешь Сына Человеческого?
«Иуда, — сказал ему Иисус, — ты выдаешь Сына человеческого поцелуем?»
Иисус сказал: — Иуда, ты поцелуем предаешь Сына Человеческого?
Ісус же промовив до нього: Чи оце поцілунком ти, Юдо, видаєш Сина Людського?
but Jesus asked him, "Judas, are you betraying the Son of Man with a kiss?"
’Ιησου̃ς δὲ εἰ̃πεν αὐτω̨̃ ’Ιούδα φιλήματι τòν υἱòν του̃ ἀνθρώπου παραδίδως
49
Бывшие же с Ним, видя, к чему идет дело, сказали Ему: Господи! не ударить ли нам мечом?
Тогда ученики, окружавшие Его, поняв, что сейчас произойдет, сказали: «Господь, не пустить ли в ход мечи?»
Когда же те, кто был с Иисусом, увидели, что происходит, они спросили: — Господи, а что если нам ударить мечом?
А ті, що були з Ним, як побачили, що має статись, сказали Йому: Господи, чи мечем нам не вдарити?
When Jesus" followers saw what was going to happen, they said, "Lord, should we strike with our swords?"
ἰδόντες δὲ οἱ περὶ αὐτòν τò ἐσόμενον εἰ̃παν κύριε εἰ πατάξομεν ἐν μαχαίρη̨
50
И один из них ударил раба первосвященникова, и отсек ему правое ухо.
И один из них ударил слугу первосвященника и отсек ему правое ухо.
И один из них ударил слугу первосвященника и отсек ему правое ухо.
І, один із них рубонув раба первосвященикового, та й відтяв праве вухо йому.
And one of them struck the servant of the high priest, cutting off his right ear.
καὶ ἐπάταξεν εἱ̃ς τις ἐξ αὐτω̃ν του̃ ἀρχιερέως τòν δου̃λον καὶ ἀφει̃λεν τò οὐ̃ς αὐτου̃ τò δεξιόν
51
Тогда Иисус сказал: оставьте, довольно. И, коснувшись уха его, исцелил его.
«Хватит, прекратите!» — сказал им Иисус. И, прикоснувшись к уху, исцелил слугу.
Но Иисус сказал: — Прекратите, довольно! Он прикоснулся к уху слуги и исцелил его.
Та Ісус відізвався й сказав: Лишіть, уже досить! І, доторкнувшись до вуха його, уздоровив його.
But Jesus answered, "No more of this!" And he touched the man"s ear and healed him.
ἀποκριθεὶς δὲ ὁ ’Ιησου̃ς εἰ̃πεν ἐα̃τε ἕως τούτου καὶ ἁψάμενος του̃ ὠτίου ἰάσατο αὐτόν
52
Первосвященникам же и начальникам храма и старейшинам, собравшимся против Него, сказал Иисус: как будто на разбойника вышли вы с мечами и кольями, чтобы взять Меня?
А старшим священникам, храмовой страже и старейшинам, которые пришли за Ним, сказал: «Разве Я разбойник, что вы пришли за Мной с мечами и кольями?
Затем Иисус сказал первосвященникам, начальникам храмовой стражи и старейшинам, которые пришли за Ним: — Что Я, разбойник, что вы пришли с мечами и кольями?
А до первосвящеників і влади сторожі храму та старших, що прийшли проти Нього, промовив Ісус: Немов на розбійника вийшли з мечами та киями...
Then Jesus said to the chief priests, the officers of the temple guard, and the elders, who had come for him, "Am I leading a rebellion, that you have come with swords and clubs?
εἰ̃πεν δὲ ’Ιησου̃ς πρòς τοὺς παραγενομένους ἐπ’ αὐτòν ἀρχιερει̃ς καὶ στρατηγοὺς του̃ ἱερου̃ καὶ πρεσβυτέρους ὡς ἐπὶ λη̨στὴν ἐξήλθατε μετὰ μαχαιρω̃ν καὶ ξύλων
53
Каждый день бывал Я с вами в храме, и вы не поднимали на Меня рук, но теперь ваше время и власть тьмы.
Каждый день Я был у вас в Храме, и вы не трогали Меня. Но теперь ваше время, власть тьмы!»
Я каждый день был с вами в храме, и вы не схватили Меня. Но сейчас ваше время, сейчас власть тьмы.
Як щоденно Я з вами у храмі бував, не піднесли на Мене ви рук. Та це ваша година тепер, і влада темряви...
Every day I was with you in the temple courts, and you did not lay a hand on me. But this is your hour--when darkness reigns."
καθ’ ἡμέραν ὄντος μου μεθ’ ὑμω̃ν ἐν τω̨̃ ἱερω̨̃ οὐκ ἐξετείνατε τὰς χει̃ρας ἐπ’ ἐμέ ἀλλ’ αὕτη ἐστὶν ὑμω̃ν ἡ ὥρα καὶ ἡ ἐξουσία του̃ σκότους
54
Взяв Его, повели и привели в дом первосвященника. Петр же следовал издали.
Они взяли Иисуса под стражу и повели. Они привели Его в дом первосвященника. Петр шел поодаль.
Они схватили Его и повели в дом первосвященника. Петр шел за ними на некотором расстоянии.
А схопивши Його, повели й привели у дім первосвященика. Петро ж здалека йшов слідкома.
Then seizing him, they led him away and took him into the house of the high priest. Peter followed at a distance.
συλλαβόντες δὲ αὐτòν ἤγαγον καὶ εἰσήγαγον εἰς τὴν οἰκίαν του̃ ἀρχιερέως ὁ δὲ Πέτρος ἠκολούθει μακρόθεν
55
Когда они развели огонь среди двора и сели вместе, сел и Петр между ними.
Посреди двора развели огонь, люди уселись вокруг него. Сел и Петр вместе с ними.
Посреди двора первосвященника разожгли костер, и Петр вместе с другими людьми сел к нему греться.
Як розклали ж огонь серед двору, і вкупі сиділи, сидів і Петро поміж ними.
But when they had kindled a fire in the middle of the courtyard and had sat down together, Peter sat down with them.
περιαψάντων δὲ πυ̃ρ ἐν μέσω̨ τη̃ς αὐλη̃ς καὶ συγκαθισάντων ἐκάθητο ὁ Πέτρος μέσος αὐτω̃ν
56
Одна служанка, увидев его сидящего у огня и всмотревшись в него, сказала: и этот был с Ним.
Одна из служанок, увидев, что он сидит у огня, вгляделась в него и сказала: «И этот был с Ним!»
Одна из служанок, увидев Петра в свете огня, пристально всмотрелась в него и сказала: — Этот человек тоже был с Ним.
А служниця одна його вгледіла, як сидів коло світла, і, придивившись до нього, сказала: І цей був із Ним!
A servant girl saw him seated there in the firelight. She looked closely at him and said, "This man was with him."
ἰδου̃σα δὲ αὐτòν παιδίσκη τις καθήμενον πρòς τò φω̃ς καὶ ἀτενίσασα αὐτω̨̃ εἰ̃πεν καὶ οὑ̃τος σὺν αὐτω̨̃ ἠ̃ν
57
Но он отрекся от Него, сказав женщине: я не знаю Его.
Но Петр отрицал: «Я не знаю Его, женщина».
Но Петр отрицал это. — Я не знаю Его, женщина, — сказал он.
І відрікся від Нього він, твердячи: Не знаю я, жінко, Його!
But he denied it. "Woman, I don"t know him," he said.
ὁ δὲ ἠρνήσατο λέγων οὐκ οἰ̃δα αὐτόν γύναι
58
Вскоре потом другой, увидев его, сказал: и ты из них. Но Петр сказал этому человеку: нет!
Вскоре другой человек, увидев его, сказал: «И ты из этих». — «Да нет же, приятель», — возразил Петр.
Немного позже кто-то другой увидел его и сказал: — Ты тоже один из них. — Нет, друг, — ответил Петр.
Незабаром же другий побачив його та й сказав: І ти від отих. А Петро відказав: Ні, чоловіче!...
A little later someone else saw him and said, "You also are one of them." "Man, I am not!" Peter replied.
καὶ μετὰ βραχὺ ἕτερος ἰδὼν αὐτòν ἔφη καὶ σὺ ἐξ αὐτω̃ν εἰ̃ ὁ δὲ Πέτρος ἔφη ἄνθρωπε οὐκ εἰμί
59
Прошло с час времени, еще некто настоятельно говорил: точно и этот был с Ним, ибо он Галилеянин.
Прошло около часа, и еще один сказал уверенно: «И правда, этот тоже был с Ним, он ведь галилеянин».
Примерно час спустя еще кто-то стал утверждать: — Точно, этот человек тоже был с Ним, ведь он галилеянин.
І як часу минуло з годину, хтось інший твердив і казав: Поправді, і цей був із Ним, бо він галілеянин.
About an hour later another asserted, "Certainly this fellow was with him, for he is a Galilean."
καὶ διαστάσης ὡσεὶ ὥρας μια̃ς ἄλλος τις διϊσχυρίζετο λέγων ἐπ’ ἀληθείας καὶ οὑ̃τος μετ’ αὐτου̃ ἠ̃ν καὶ γὰρ Γαλιλαι̃ός ἐστιν
60
Но Петр сказал тому человеку: не знаю, что ты говоришь. И тотчас, когда еще говорил он, запел петух.
«Послушай, я не знаю, о чем ты говоришь», — возразил Петр. И когда он это говорил, запел петух.
Но Петр сказал: — Я не знаю, о чем ты говоришь! И тотчас, когда он еще говорил, пропел петух.
А Петро відказав: Чоловіче, не відаю, про що ти говориш... І зараз, як іще говорив він, півень заспівав.
Peter replied, "Man, I don"t know what you"re talking about!" Just as he was speaking, the rooster crowed.
εἰ̃πεν δὲ ὁ Πέτρος ἄνθρωπε οὐκ οἰ̃δα ὃ λέγεις καὶ παραχρη̃μα ἔτι λαλου̃ντος αὐτου̃ ἐφώνησεν ἀλέκτωρ
61
Тогда Господь, обратившись, взглянул на Петра, и Петр вспомнил слово Господа, как Он сказал ему: прежде нежели пропоет петух, отречешься от Меня трижды.
Господь, обернувшись, посмотрел на Петра, и Петр вспомнил слова Господа, которые Тот сказал ему: «Еще не пропоет сегодня петух, как ты трижды от Меня отречешься».
Господь повернулся и посмотрел на Петра. Тогда Петр вспомнил слова Господа, как Он сказал ему: — Прежде, чем пропоет петух сегодня, ты трижды отречешься от Меня.
І Господь обернувся й подививсь на Петра. А Петро згадав слово Господнє, як сказав Він йому: Перше, ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене.
The Lord turned and looked straight at Peter. Then Peter remembered the word the Lord had spoken to him: "Before the rooster crows today, you will disown me three times."
καὶ στραφεὶς ὁ κύριος ἐνέβλεψεν τω̨̃ Πέτρω̨ καὶ ὑπεμνήσθη ὁ Πέτρος του̃ ῥήματος του̃ κυρίου ὡς εἰ̃πεν αὐτω̨̃ ὅτι πρὶν ἀλέκτορα φωνη̃σαι σήμερον ἀπαρνήση̨ με τρίς
62
И, выйдя вон, горько заплакал.
И, выйдя со двора, Петр горько заплакал.
И выйдя наружу, он горько заплакал.
І, вийшовши звідти, він гірко заплакав!
And he went outside and wept bitterly.
καὶ ἐξελθὼν ἔξω ἔκλαυσεν πικρω̃ς
63
Люди, державшие Иисуса, ругались над Ним и били Его;
Люди из стражи издевались над Ним и избивали Его.
Люди, охранявшие Иисуса, стали насмехаться над Ним и бить Его.
А люди, які ув"язнили Ісуса, знущалися з Нього та били.
The men who were guarding Jesus began mocking and beating him.
καὶ οἱ ἄνδρες οἱ συνέχοντες αὐτòν ἐνέπαιζον αὐτω̨̃ δέροντες
64
и, закрыв Его, ударяли Его по лицу и спрашивали Его: прореки, кто ударил Тебя?
Завязав Ему глаза, они спрашивали: «Пророк, скажи‑ка, кто Тебя ударил?»
Они завязывали Ему глаза и требовали: — Пророчествуй! Кто Тебя ударил?
І, закривши Його, вони били Його по обличчі, і питали Його, приговорюючи: Пророкуй, хто то вдарив Тебе?
They blindfolded him and demanded, "Prophesy! Who hit you?"
καὶ περικαλύψαντες αὐτòν ἐπηρώτων λέγοντες προφήτευσον τίς ἐστιν ὁ παίσας σε
65
И много иных хулений произносили против Него.
И мно–го других оскорбительных слов говорили Ему.
И говорили Ему много других оскорблений.
І багато інших богозневаг говорили на Нього вони...
And they said many other insulting things to him.
καὶ ἕτερα πολλὰ βλασφημου̃ντες ἔλεγον εἰς αὐτόν
66
И как настал день, собрались старейшины народа, первосвященники и книжники, и ввели Его в свой синедрион
Когда наступил день, собрались старейшины народа, старшие священники и учителя Закона. Иисуса вывели и поставили перед Советом.
Рано утром старейшины народа, первосвященники и учители Закона собрались вместе на Совет. К ним ввели Иисуса.
А коли настав день, то зібралися старші народу, первосвященики й книжники, і повели Його в синедріон свій,
At daybreak the council of the elders of the people, both the chief priests and teachers of the law, met together, and Jesus was led before them.
καὶ ὡς ἐγένετο ἡμέρα συνήχθη τò πρεσβυτέριον του̃ λαου̃ ἀρχιερει̃ς τε καὶ γραμματει̃ς καὶ ἀπήγαγον αὐτòν εἰς τò συνέδριον αὐτω̃ν
67
и сказали: Ты ли Христос? скажи нам. Он сказал им: если скажу вам, вы не поверите ;
«Ответь нам, Ты — Помазанник?» — спросили они. «Если Я вам отвечу, вы не поверите,
— Если Ты Христос, то скажи нам прямо, — требовали они. Иисус ответил: — Если Я скажу вам, вы не поверите,
і казали: Коли Ти Христос, скажи нам. А Він їм відповів: Коли Я вам скажу, не повірите ви.
"If you are the Christ," they said, "tell us." Jesus answered, "If I tell you, you will not believe me,
λέγοντες εἰ σὺ εἰ̃ ὁ Χριστός εἰπòν ἡμι̃ν εἰ̃πεν δὲ αὐτοι̃ς ἐὰν ὑμι̃ν εἴπω οὐ μὴ πιστεύσητε
68
если же и спрошу вас, не будете отвечать Мне и не отпустите {Меня;}
а если сам задам вопрос, не ответите, — сказал Иисус. —
и если Я вас спрошу, вы Мне не ответите.
А коли й поспитаю вас Я, не дасте Мені відповіді.
and if I asked you, you would not answer.
ἐὰν δὲ ἐρωτήσω οὐ μὴ ἀποκριθη̃τε
69
отныне Сын Человеческий воссядет одесную силы Божией.
Но отныне Сын человеческий будет сидеть по правую руку Всемогущего Бога».
Однако с этого времени Сын Человеческий будет сидеть по правую руку от Божьей силы.
Незабаром Син Людський сидітиме по правиці сили Божої!
But from now on, the Son of Man will be seated at the right hand of the mighty God."
ἀπò του̃ νυ̃ν δὲ ἔσται ὁ υἱòς του̃ ἀνθρώπου καθήμενος ἐκ δεξιω̃ν τη̃ς δυνάμεως του̃ θεου̃
70
И сказали все: итак, Ты Сын Божий? Он отвечал им: вы говорите, что Я.
«Так значит, Ты — Сын Бога?» — сказали все. «Это вы говорите, что Я — Сын Бога», — ответил Иисус.
Они все стали спрашивать: — Так Ты что, Сын Бога? Он ответил: — Вы сами говорите, что это Я.
Тоді всі запитали: То Ти Божий Син? А Він їм відповів: Самі кажете ви, що то Я...
They all asked, "Are you then the Son of God?" He replied, "You are right in saying I am."
εἰ̃παν δὲ πάντες σὺ οὐ̃ν εἰ̃ ὁ υἱòς του̃ θεου̃ ὁ δὲ πρòς αὐτοὺς ἔφη ὑμει̃ς λέγετε ὅτι ἐγώ εἰμι
71
Они же сказали: какое еще нужно нам свидетельство? ибо мы сами слышали из уст Его.
«Зачем нам еще свидетельства? — сказали они тогда. — Мы сами все слышали, из Его собственных уст!»
Тогда они сказали: — Какие нам еще нужны свидетельства? Мы слышали это из Его собственных уст!
А вони відказали: Нащо потрібні ще свідки для нас? Бо ми чули самі з Його уст!
Then they said, "Why do we need any more testimony? We have heard it from his own lips."
οἱ δὲ εἰ̃παν τί ἔτι ἔχομεν μαρτυρίας χρείαν αὐτοὶ γὰρ ἠκούσαμεν ἀπò του̃ στόματος αὐτου̃