1
Увидев народ, Он взошел на гору; и, когда сел, приступили к Нему ученики Его.
Увидев толпы народа, Иисус поднялся на гору. Он сел, и к Нему подошли ученики.
Увидев множество народа, Иисус поднялся на склон горы и сел там. К Нему подошли Его ученики,
І, побачивши натовп, Він вийшов на гору. А як сів, підійшли Його учні до Нього.
And seeing the multitudes, he went up into a mountain: and when he was set, his disciples came unto him:
ἰδὼν δὲ τοὺς ὄχλους ἀνέβη εἰς τò ὄρος καὶ καθίσαντος αὐτου̃ προση̃λθαν αὐτω̨̃ οἱ μαθηταὶ αὐτου̃
2
И Он, отверзши уста Свои, учил их, говоря:
Иисус начал их учить. Он сказал:
и Он начал их учить такими словами:
І, відкривши уста Свої, Він навчати їх став, промовляючи:
And he opened his mouth, and taught them, saying,
καὶ ἀνοίξας τò στόμα αὐτου̃ ἐδίδασκεν αὐτοὺς λέγων
3
Блаженны нищие духом, ибо их есть Царство Небесное.
Блаженны нищие духом! Царство Небес — для них.
— Блаженны нищие духом, потому что им принадлежит Небесное Царство.
Блаженні вбогі духом, бо їхнєє Царство Небесне.
Blessed are the poor in spirit: for theirs is the kingdom of heaven.
μακάριοι οἱ πτωχοὶ τω̨̃ πνεύματι ὅτι αὐτω̃ν ἐστιν ἡ βασιλεία τω̃ν οὐρανω̃ν
4
Блаженны плачущие, ибо они утешатся.
Блаженны те, что скорбят! Бог их утешит.
Блаженны плачущие, потому что они будут утешены.
Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені.
Blessed are they that mourn: for they shall be comforted.
μακάριοι οἱ πενθου̃ντες ὅτι αὐτοὶ παρακληθήσονται
5
Блаженны кроткие, ибо они наследуют землю.
Блаженны кроткие! Бог им отдаст во владение землю.
Блаженны кроткие, потому что они наследуют землю.
Блаженні лагідні, бо землю вспадкують вони.
Blessed are the meek: for they shall inherit the earth.
μακάριοι οἱ πραει̃ς ὅτι αὐτοὶ κληρονομήσουσιν τὴν γη̃ν
6
Блаженны алчущие и жаждущие правды, ибо они насытятся.
Блаженны те, что жаждут исполнения воли Господней! Жажду их Бог утолит.
Блаженны те, кто ощущает голод и жажду по праведности, потому что они насытятся.
Блаженні голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть.
Blessed are they which do hunger and thirst after righteousness: for they shall be filled.
μακάριοι οἱ πεινω̃ντες καὶ διψω̃ντες τὴν δικαιοσύνην ὅτι αὐτοὶ χορτασθήσονται
7
Блаженны милостивые, ибо они помилованы будут.
Блаженны милосердные! И к ним будет Бог милосерд.
Блаженны милосердные, потому что и к ним будет проявлено милосердие.
Блаженні милостиві, бо помилувані вони будуть.
Blessed are the merciful: for they shall obtain mercy.
μακάριοι οἱ ἐλεήμονες ὅτι αὐτοὶ ἐλεηθήσονται
8
Блаженны чистые сердцем, ибо они Бога узрят.
Блаженны те, у кого чистое сердце! Они Бога увидят.
Блаженны чистые сердцем, потому что они увидят Бога.
Блаженні чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога.
Blessed are the pure in heart: for they shall see God.
μακάριοι οἱ καθαροὶ τη̨̃ καρδία̨ ὅτι αὐτοὶ τòν θεòν ὄψονται
9
Блаженны миротворцы, ибо они будут наречены сынами Божиими.
Блаженны те, что добиваются мира! Бог назовет их Своими сынами.
Блаженны миротворцы, потому что они будут названы сынами Божьими.
Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть.
Blessed are the peacemakers: for they shall be called the children of God.
μακάριοι οἱ εἰρηνοποιοί ὅτι αὐτοὶ υἱοὶ θεου̃ κληθήσονται
10
Блаженны изгнанные за правду, ибо их есть Царство Небесное.
Блаженны те, кого гонят за исполнение воли Господней! Царство Небес — для них.
Блаженны те, кого преследуют за праведность, потому что Небесное Царство принадлежит им.
Блаженні вигнані за правду, бо їхнє Царство Небесне.
Blessed are they which are persecuted for righteousness' sake: for theirs is the kingdom of heaven.
μακάριοι οἱ δεδιωγμένοι ἕνεκεν δικαιοσύνης ὅτι αὐτω̃ν ἐστιν ἡ βασιλεία τω̃ν οὐρανω̃ν
11
Блаженны вы, когда будут поносить вас и гнать и всячески неправедно злословить за Меня.
Блаженны вы, когда вас оскорбляют, преследуют и клевещут на вас, обливая вас грязью из‑за Меня!
Блаженны вы, когда из-за Меня люди оскорбляют и преследуют вас и говорят о вас всякую ложь.
Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене.
Blessed are ye, when men shall revile you, and persecute you, and shall say all manner of evil against you falsely, for my sake.
μακάριοί ἐστε ὅταν ὀνειδίσωσιν ὑμα̃ς καὶ διώξωσιν καὶ εἴπωσιν πα̃ν πονηρòν καθ’ ὑμω̃ν ψευδόμενοι ἕνεκεν ἐμου̃
12
Радуйтесь и веселитесь, ибо велика ваша награда на небесах: так гнали {и} пророков, бывших прежде вас.
Радуйтесь и ликуйте! Велика ваша награда на небесах! Так гнали пророков, которые жили до вас.
Ликуйте и веселитесь, потому что вас ждет великая награда на небесах! Ведь точно так же преследовали и пророков, бывших прежде вас.
Радійте та веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах! Бо так гнали й пророків, що були перед вами.
Rejoice, and be exceeding glad: for great is your reward in heaven: for so persecuted they the prophets which were before you.
χαίρετε καὶ ἀγαλλια̃σθε ὅτι ὁ μισθòς ὑμω̃ν πολὺς ἐν τοι̃ς οὐρανοι̃ς οὕτως γὰρ ἐδίωξαν τοὺς προφήτας τοὺς πρò ὑμω̃ν
13
Вы - соль земли. Если же соль потеряет силу, то чем сделаешь ее соленою? Она уже ни к чему негодна, как разве выбросить ее вон на попрание людям.
Вы — соль земли. Если соль перестанет быть соленой, чем возвратишь ей вкус?! Она ни на что не годится, ее выбрасывают вон, под ноги людям!
Вы — соль земли. Если соль потеряет свой вкус, то что может опять сделать ее соленой? Она уже ни к чему не пригодна, останется лишь выбросить ее вон, под ноги людям.
Ви сіль землі. Коли сіль ізвітріє, то чим насолити її? Не придасться вона вже нінащо, хіба щоб надвір була висипана та потоптана людьми.
Ye are the salt of the earth: but if the salt have lost his savour, wherewith shall it be salted? it is thenceforth good for nothing, but to be cast out, and to be trodden under foot of men.
ὑμει̃ς ἐστε τò ἅλας τη̃ς γη̃ς ἐὰν δὲ τò ἅλας μωρανθη̨̃ ἐν τίνι ἁλισθήσεται εἰς οὐδὲν ἰσχύει ἔτι εἰ μὴ βληθὲν ἔξω καταπατει̃σθαι ὑπò τω̃ν ἀνθρώπων
14
Вы - свет мира. Не может укрыться город, стоящий на верху горы.
Вы — свет миру. Город, который стоит на горе, не может укрыться от глаз.
Вы — свет мира. Город, стоящий на вершине холма, невозможно скрыть.
Ви світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верховині гори.
Ye are the light of the world. A city that is set on an hill cannot be hid.
ὑμει̃ς ἐστε τò φω̃ς του̃ κόσμου οὐ δύναται πόλις κρυβη̃ναι ἐπάνω ὄρους κειμένη
15
И, зажегши свечу, не ставят ее под сосудом, но на подсвечнике, и светит всем в доме.
Когда зажигают светильник, его не накрывают горшком, а ставят на подставку — и он светит всем в доме.
Зажженный светильник не ставят под сосуд, наоборот, его ставят на подставку, чтобы светил всем в доме.
І не запалюють світильника, щоб поставити його під посудину, але на свічник, і світить воно всім у домі.
Neither do men light a candle, and put it under a bushel, but on a candlestick; and it giveth light unto all that are in the house.
οὐδὲ καίουσιν λύχνον καὶ τιθέασιν αὐτòν ὑπò τòν μόδιον ἀλλ’ ἐπὶ τὴν λυχνίαν καὶ λάμπει πα̃σιν τοι̃ς ἐν τη̨̃ οἰκία̨
16
Так да светит свет ваш пред людьми, чтобы они видели ваши добрые дела и прославляли Отца вашего Небесного.
Пусть так же светит свет ваш среди людей, чтобы они видели ваши добрые дела и прославляли вашего Небесного Отца.
Пусть так же свет ваш светит людям, чтобы они видели ваши добрые дела и славили вашего Небесного Отца.
Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі.
Let your light so shine before men, that they may see your good works, and glorify your Father which is in heaven.
οὕτως λαμψάτω τò φω̃ς ὑμω̃ν ἔμπροσθεν τω̃ν ἀνθρώπων ὅπως ἴδωσιν ὑμω̃ν τὰ καλὰ ἔργα καὶ δοξάσωσιν τòν πατέρα ὑμω̃ν τòν ἐν τοι̃ς οὐρανοι̃ς
17
Не думайте, что Я пришел нарушить закон или пророков: не нарушить пришел Я, но исполнить.
Не думайте, что Я пришел отменить Закон или Пророков. Не отменить Я пришел, а исполнить.
Не думайте, что Я пришел отменить Закон или пророков; Я пришел, чтобы исполнить, а не отменить.
Не подумайте, ніби Я руйнувати Закон чи Пророків прийшов, Я не руйнувати прийшов, але виконати.
Think not that I am come to destroy the law, or the prophets: I am not come to destroy, but to fulfil.
μὴ νομίσητε ὅτι ἠ̃λθον καταλυ̃σαι τòν νόμον ἢ τοὺς προφήτας οὐκ ἠ̃λθον καταλυ̃σαι ἀλλὰ πληρω̃σαι
18
Ибо истинно говорю вам: доколе не прейдет небо и земля, ни одна иота или ни одна черта не прейдет из закона, пока не исполнится все.
Говорю вам: пока не исчезли земля и небо, даже мельчайшая буква, даже черточка не исчезнет в Законе. Все это сбудется!
Говорю вам истину: пока небо и земля не исчезнут, ни одна малейшая буква, ни одна черточка не исчезнет из Закона — все сбудется.
Поправді ж кажу вам: доки небо й земля не минеться, ані йота єдина, ані жаден значок із Закону не минеться, аж поки не збудеться все.
For verily I say unto you, Till heaven and earth pass, one jot or one tittle shall in no wise pass from the law, till all be fulfilled.
ἀμὴν γὰρ λέγω ὑμι̃ν ἕως ἂν παρέλθη̨ ὁ οὐρανòς καὶ ἡ γη̃ ἰω̃τα ἓν ἢ μία κεραία οὐ μὴ παρέλθη̨ ἀπò του̃ νόμου ἕως ἂν πάντα γένηται
19
Итак, кто нарушит одну из заповедей сих малейших и научит так людей, тот малейшим наречется в Царстве Небесном; а кто сотворит и научит, тот великим наречется в Царстве Небесном.
Того, кто нарушит хотя бы одну из самых малых заповедей и научит этому людей, Бог назовет самым малым в Царстве Небес, а кто исполнит и других научит исполнять, того назовет великим в Царстве Небес.
Кто нарушит даже самую маленькую заповедь и научит других нарушать ее, тот в Небесном Царстве будет наименьшим, а кто исполнит заповеди и научит этому людей — будет велик в Царстве Небесном.
Хто ж порушить одну з найменших цих заповідей, та й людей так навчить, той буде найменшим у Царстві Небеснім; а хто виконає та й навчить, той стане великим у Царстві Небеснім.
Whosoever therefore shall break one of these least commandments, and shall teach men so, he shall be called the least in the kingdom of heaven: but whosoever shall do and teach them, the same shall be called great in the kingdom of heaven.
ὃς ἐὰν οὐ̃ν λύση̨ μίαν τω̃ν ἐντολω̃ν τούτων τω̃ν ἐλαχίστων καὶ διδάξη̨ οὕτως τοὺς ἀνθρώπους ἐλάχιστος κληθήσεται ἐν τη̨̃ βασιλεία̨ τω̃ν οὐρανω̃ν ὃς δ’ ἂν ποιήση̨ καὶ διδάξη̨ οὑ̃τος μέγας κληθήσεται ἐν τη̨̃ βασιλεία̨ τω̃ν οὐρανω̃ν
20
Ибо, говорю вам, если праведность ваша не превзойдет праведности книжников и фарисеев, то вы не войдете в Царство Небесное.
Говорю вам: если вы не будете исполнять волю Бога лучше, чем фарисеи и учителя Закона, не войдете в Царство Небес.
Говорю вам, что если ваша праведность не превзойдет праведности фарисеев и учителей Закона, вы не войдете в Небесное Царство.
Кажу бо Я вам: коли праведність ваша не буде рясніша, як книжників та фарисеїв, то не ввійдете в Царство Небесне!
For I say unto you, That except your righteousness shall exceed the righteousness of the scribes and Pharisees, ye shall in no case enter into the kingdom of heaven.
λέγω γὰρ ὑμι̃ν ὅτι ἐὰν μὴ περισσεύση̨ ὑμω̃ν ἡ δικαιοσύνη πλει̃ον τω̃ν γραμματέων καὶ Φαρισαίων οὐ μὴ εἰσέλθητε εἰς τὴν βασιλείαν τω̃ν οὐρανω̃ν
21
Вы слышали, что сказано древним: не убивай, кто же убьет, подлежит суду.
Вы знаете, что предкам вашим было сказано: «Не убивай!» Тот же, кто совершит убийство, должен ответить за это перед судом.
Вы знаете, что людям еще в древности было сказано: «Не убивай», и что каждый убийца будет судим.
Ви чули, що було стародавнім наказане: Не вбивай, а хто вб"є, підпадає він судові.
Ye have heard that it was said by them of old time, Thou shalt not kill; and whosoever shall kill shall be in danger of the judgment:
ἠκούσατε ὅτι ἐρρέθη τοι̃ς ἀρχαίοις οὐ φονεύσεις ὃς δ’ ἂν φονεύση̨ ἔνοχος ἔσται τη̨̃ κρίσει
22
А Я говорю вам, что всякий, гневающийся на брата своего напрасно, подлежит суду; кто же скажет брату своему: "рака", подлежит синедриону; а кто скажет: "безумный", подлежит геенне огненной.
А Я говорю вам: даже тот, кто гневается на брата, должен ответить за это перед судом; тот, кто скажет брату: «Дурак!» — должен ответить перед Советом; тот, кто скажет: «Отступник!» — должен ответить в огне геенны.
Я же говорю вам, что если человек затаил злобу на брата, он будет судим. Кто назовет своего брата ничтожеством, тот будет отвечать перед Высшим Советом, а того, кто обзовет своего брата глупцом, — ждет огонь ада.
А Я вам кажу, що кожен, хто гнівається на брата свого, підпадає вже судові. А хто скаже на брата свого: рака, підпадає верховному судові, а хто скаже дурний, підпадає геєнні огненній.
But I say unto you, That whosoever is angry with his brother without a cause shall be in danger of the judgment: and whosoever shall say to his brother, Raca, shall be in danger of the council: but whosoever shall say, Thou fool, shall be in danger of hell fire.
ἐγὼ δὲ λέγω ὑμι̃ν ὅτι πα̃ς ὁ ὀργιζόμενος τω̨̃ ἀδελφω̨̃ αὐτου̃ ἔνοχος ἔσται τη̨̃ κρίσει ὃς δ’ ἂν εἴπη̨ τω̨̃ ἀδελφω̨̃ αὐτου̃ ῥακά ἔνοχος ἔσται τω̨̃ συνεδρίω̨ ὃς δ’ ἂν εἴπη̨ μωρέ ἔνοχος ἔσται εἰς τὴν γέενναν του̃ πυρός
23
Итак, если ты принесешь дар твой к жертвеннику и там вспомнишь, что брат твой имеет что-нибудь против тебя,
Если несешь ты Богу свой дар и у жертвенника припомнишь, что у брата есть на тебя обида,
Поэтому если ты приносишь в дар Богу свою жертву и перед жертвенником вспомнишь, что твой брат обижен на тебя,
Тому, коли принесеш ти до жертівника свого дара, та тут ізгадаєш, що брат твій щось має на тебе,
Therefore if thou bring thy gift to the altar, and there rememberest that thy brother hath ought against thee;
ἐὰν οὐ̃ν προσφέρη̨ς τò δω̃ρόν σου ἐπὶ τò θυσιαστήριον κἀκει̃ μνησθη̨̃ς ὅτι ὁ ἀδελφός σου ἔχει τι κατὰ σου̃
24
оставь там дар твой пред жертвенником, и пойди прежде примирись с братом твоим, и тогда приди и принеси дар твой.
оставь свой дар у жертвенника, сначала ступай примирись с братом и лишь потом вернись и принеси свой дар.
то оставь свой дар перед жертвенником и пойди вначале помирись с братом, а потом приходи и приноси жертву.
залиши отут дара свого перед жертівником, і піди, примирись перше з братом своїм, і тоді повертайся, і принось свого дара.
Leave there thy gift before the altar, and go thy way; first be reconciled to thy brother, and then come and offer thy gift.
ἄφες ἐκει̃ τò δω̃ρόν σου ἔμπροσθεν του̃ θυσιαστηρίου καὶ ὕπαγε πρω̃τον διαλλάγηθι τω̨̃ ἀδελφω̨̃ σου καὶ τότε ἐλθὼν πρόσφερε τò δω̃ρόν σου
25
Мирись с соперником твоим скорее, пока ты еще на пути с ним, чтобы соперник не отдал тебя судье, а судья не отдал бы тебя слуге, и не ввергли бы тебя в темницу;
Если кто‑то ведет тебя в суд как ответчика, уладь ваш спор, пока есть время, по дороге. Иначе истец приведет тебя к судье, а судья отдаст тебя тюремщику и тебя бросят в тюрьму.
Поторопись помириться со своим обвинителем еще по дороге, до того, как он приведет тебя в суд, иначе тебя передадут судье, тот отдаст тебя под стражу, и тебя заключат в тюрьму.
Зо своїм супротивником швидко мирися, доки з ним на дорозі ще ти, щоб тебе супротивник судді не віддав, а суддя щоб прислужникові тебе не передав, і щоб тебе до в"язниці не вкинули.
Agree with thine adversary quickly, whiles thou art in the way with him; lest at any time the adversary deliver thee to the judge, and the judge deliver thee to the officer, and thou be cast into prison.
ἴσθι εὐνοω̃ν τω̨̃ ἀντιδίκω̨ σου ταχὺ ἕως ὅτου εἰ̃ μετ’ αὐτου̃ ἐν τη̨̃ ὁδω̨̃ μήποτέ σε παραδω̨̃ ὁ ἀντίδικος τω̨̃ κριτη̨̃ καὶ ὁ κριτὴς τω̨̃ ὑπηρέτη̨ καὶ εἰς φυλακὴν βληθήση̨
26
истинно говорю тебе: ты не выйдешь оттуда, пока не отдашь до последнего кодранта.
Верно тебе говорю: оттуда не выйдешь, пока не уплатишь весь долг до последнего гроша.
Говорю тебе истину, что ты не выйдешь оттуда, пока не выплатишь все, до последнего гроша.
Поправді кажу тобі: Не вийдеш ізвідти, поки не віддаси ти й останнього шеляга!
Verily I say unto thee, Thou shalt by no means come out thence, till thou hast paid the uttermost farthing.
ἀμὴν λέγω σοι οὐ μὴ ἐξέλθη̨ς ἐκει̃θεν ἕως ἂν ἀποδω̨̃ς τòν ἔσχατον κοδράντην
27
Вы слышали, что сказано древним: не прелюбодействуй.
Вы знаете, что было сказано: «Не нарушай супружескую верность!»
Вы слышали, что было сказано: «Не нарушай супружескую верность».
Ви чули, що сказано: Не чини перелюбу.
Ye have heard that it was said by them of old time, Thou shalt not commit adultery:
ἠκούσατε ὅτι ἐρρέθη οὐ μοιχεύσεις
28
А Я говорю вам, что всякий, кто смотрит на женщину с вожделением, уже прелюбодействовал с нею в сердце своем.
А Я говорю вам: даже тот, кто взглянул на женщину с похотью, согрешил, нарушив мысленно верность.
Я же говорю вам, что тот, кто лишь смотрит на женщину с вожделением, уже нарушил супружескую верность в своем сердце.
А Я вам кажу, що кожен, хто на жінку подивиться із пожадливістю, той уже вчинив із нею перелюб у серці своїм.
But I say unto you, That whosoever looketh on a woman to lust after her hath committed adultery with her already in his heart.
ἐγὼ δὲ λέγω ὑμι̃ν ὅτι πα̃ς ὁ βλέπων γυναι̃κα πρòς τò ἐπιθυμη̃σαι αὐτὴν ἤδη ἐμοίχευσεν αὐτὴν ἐν τη̨̃ καρδία̨ αὐτου̃
29
Если же правый глаз твой соблазняет тебя, вырви его и брось от себя, ибо лучше для тебя, чтобы погиб один из членов твоих, а не все тело твое было ввержено в геенну.
Если твой правый глаз тебя вводит в грех, вырви его и отбрось! Для тебя будет лучше, если часть твоего тела погибнет, а не все твое тело бросят в геенну.
Если твой правый глаз влечет тебя ко греху, вырви его и отбрось прочь. Лучше тебе потерять часть тела, чем всему телу быть брошенным в ад.
Коли праве око твоє спокушає тебе, його вибери, і кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вкинене.
And if thy right eye offend thee, pluck it out, and cast it from thee: for it is profitable for thee that one of thy members should perish, and not that thy whole body should be cast into hell.
εἰ δὲ ὁ ὀφθαλμός σου ὁ δεξιòς σκανδαλίζει σε ἔξελε αὐτòν καὶ βάλε ἀπò σου̃ συμφέρει γάρ σοι ἵνα ἀπόληται ἓν τω̃ν μελω̃ν σου καὶ μὴ ὅλον τò σω̃μά σου βληθη̨̃ εἰς γέενναν
30
И если правая твоя рука соблазняет тебя, отсеки ее и брось от себя, ибо лучше для тебя, чтобы погиб один из членов твоих, а не все тело твое было ввержено в геенну.
И если правая рука твоя вводит тебя в грех, отруби ее и отбрось! Для тебя будет лучше, если часть твоего тела погибнет, а не все твое тело будет в геенне.
И если твоя правая рука влечет тебя ко греху, то отсеки ее и отбрось прочь. Лучше тебе потерять часть тела, чем все твое тело пойдет в ад.
І як правиця твоя спокушає тебе, відітни її й кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вкинене.
And if thy right hand offend thee, cut it off, and cast it from thee: for it is profitable for thee that one of thy members should perish, and not that thy whole body should be cast into hell.
καὶ εἰ ἡ δεξιά σου χεὶρ σκανδαλίζει σε ἔκκοψον αὐτὴν καὶ βάλε ἀπò σου̃ συμφέρει γάρ σοι ἵνα ἀπόληται ἓν τω̃ν μελω̃ν σου καὶ μὴ ὅλον τò σω̃μά σου εἰς γέενναν ἀπέλθη̨
31
Сказано также, что если кто разведется с женою своею, пусть даст ей разводную.
Было сказано: «Тот, кто разводится с женой, обязан дать ей письмо о разводе».
Вам было сказано: «Кто разводится с женой, тот должен выдать ей разводное письмо».
Також сказано: Хто дружину свою відпускає, нехай дасть їй листа розводового.
It hath been said, Whosoever shall put away his wife, let him give her a writing of divorcement:
ἐρρέθη δέ ὃς ἂν ἀπολύση̨ τὴν γυναι̃κα αὐτου̃ δότω αὐτη̨̃ ἀποστάσιον
32
А Я говорю вам: кто разводится с женою своею, кроме вины прелюбодеяния, тот подает ей повод прелюбодействовать; и кто женится на разведенной, тот прелюбодействует.
А Я говорю вам: всякий, кто разводится с женой, если только не по причине измены, толкает жену на грех неверности, и кто женится на разведенной, совершает тот же грех.
Я же говорю вам, что каждый, кто разводится со своей женой не по причине ее измены, толкает ее к нарушению супружеской верности, и всякий, кто женится на разведенной женщине, также нарушает супружескую верность.
А Я вам кажу, що кожен, хто пускає дружину свою, крім провини розпусти, той доводить її до перелюбу. І хто з відпущеною побереться, той чинить перелюб.
But I say unto you, That whosoever shall put away his wife, saving for the cause of fornication, causeth her to commit adultery: and whosoever shall marry her that is divorced committeth adultery.
ἐγὼ δὲ λέγω ὑμι̃ν ὅτι πα̃ς ὁ ἀπολύων τὴν γυναι̃κα αὐτου̃ παρεκτòς λόγου πορνείας ποιει̃ αὐτὴν μοιχευθη̃ναι καὶ ὃς ἐὰν ἀπολελυμένην γαμήση̨ μοιχα̃ται
33
Еще слышали вы, что сказано древним: не преступай клятвы, но исполняй пред Господом клятвы твои.
И еще вы знаете, что предкам вашим было сказано: «Не давай ложных клятв, но исполняй то, в чем поклялся перед Господом!»
Вы слышали, что еще в древности людям было сказано: «Не нарушайте своей клятвы и выполняйте все, в чем вы поклялись Господу».
Ще ви чули, що було стародавнім наказане: Не клянись неправдиво, але виконуй клятви свої перед Господом.
Again, ye have heard that it hath been said by them of old time, Thou shalt not forswear thyself, but shalt perform unto the Lord thine oaths:
πάλιν ἠκούσατε ὅτι ἐρρέθη τοι̃ς ἀρχαίοις οὐκ ἐπιορκήσεις ἀποδώσεις δὲ τω̨̃ κυρίω̨ τοὺς ὅρκους σου
34
А Я говорю вам: не клянись вовсе: ни небом, потому что оно престол Божий;
А Я говорю вам: не клянись вовсе! Ни небом, ведь оно престол Бога;
Я же говорю вам: не клянитесь вовсе. Не клянитесь ни небом, потому что оно — престол Божий,
А Я вам кажу не клястися зовсім: ані небом, бо воно престол Божий;
But I say unto you, Swear not at all; neither by heaven; for it is God's throne:
ἐγὼ δὲ λέγω ὑμι̃ν μὴ ὀμόσαι ὅλως μήτε ἐν τω̨̃ οὐρανω̨̃ ὅτι θρόνος ἐστὶν του̃ θεου̃
35
ни землею, потому что она подножие ног Его; ни Иерусалимом, потому что он город великого Царя;
ни землей, ведь на ней покоятся ноги Его; ни Иерусалимом, ведь он город Великого Царя;
ни землей, потому что она — подножие Его, ни Иерусалимом, потому что это город великого Царя.
ні землею, бо підніжок для ніг Його це; ані Єрусалимом, бо він місто Царя Великого;
Nor by the earth; for it is his footstool: neither by Jerusalem; for it is the city of the great King.
μήτε ἐν τη̨̃ γη̨̃ ὅτι ὑποπόδιόν ἐστιν τω̃ν ποδω̃ν αὐτου̃ μήτε εἰς ’Ιεροσόλυμα ὅτι πόλις ἐστὶν του̃ μεγάλου βασιλέως
36
ни головою твоею не клянись, потому что не можешь ни одного волоса сделать белым или черным.
ни головой своей не клянись — ведь не можешь ты даже волос один сделать белым или черным.
Не клянись своей головой, потому что сам ты даже одного волоска не можешь сделать белым или черным.
не клянись головою своєю, бо навіть однієї волосинки ти не можеш учинити білою чи чорною.
Neither shalt thou swear by thy head, because thou canst not make one hair white or black.
μήτε ἐν τη̨̃ κεφαλη̨̃ σου ὀμόση̨ς ὅτι οὐ δύνασαι μίαν τρίχα λευκὴν ποιη̃σαι ἢ μέλαιναν
37
Но да будет слово ваше: да, да; нет, нет; а что сверх этого, то от лукавого.
Пусть слово твое будет «да», если да, и «нет», если нет. А все, что сверх этого, — от Злодея.
Пусть ваше «да» будет действительно «да» и ваше «нет» — действительно «нет». Все же, что к этому добавлено, — от лукавого.
Ваше ж слово хай буде: так-так, ні-ні. А що більше над це, то те від лукавого.
But let your communication be, Yea, yea; Nay, nay: for whatsoever is more than these cometh of evil.
ἔστω δὲ ὁ λόγος ὑμω̃ν ναὶ ναί οὒ οὔ τò δὲ περισσòν τούτων ἐκ του̃ πονηρου̃ ἐστιν
38
Вы слышали, что сказано: око за око и зуб за зуб.
Вы знаете, что было сказано: «Глаз за глаз и зуб за зуб».
Вы слышали, что было сказано: «Глаз за глаз и зуб за зуб».
Ви чули, що сказано: Око за око, і зуб за зуба.
Ye have heard that it hath been said, An eye for an eye, and a tooth for a tooth:
ἠκούσατε ὅτι ἐρρέθη ὀφθαλμòν ἀντὶ ὀφθαλμου̃ καὶ ὀδόντα ἀντὶ ὀδόντος
39
А Я говорю вам: не противься злому. Но кто ударит тебя в правую щеку твою, обрати к нему и другую;
А Я говорю вам: не мсти тому, кто причинил тебе зло. Если ударят тебя по правой щеке, подставь и левую.
Я же говорю вам: не мсти сделавшему тебе зло. Кто ударит тебя в правую щеку, то поверни к нему и другую.
А Я вам кажу не противитись злому. І коли вдарить тебе хто у праву щоку твою, підстав йому й другу.
But I say unto you, That ye resist not evil: but whosoever shall smite thee on thy right cheek, turn to him the other also.
ἐγὼ δὲ λέγω ὑμι̃ν μὴ ἀντιστη̃ναι τω̨̃ πονηρω̨̃ ἀλλ’ ὅστις σε ῥαπίζει εἰς τὴν δεξιὰν σιαγόνα σου στρέψον αὐτω̨̃ καὶ τὴν ἄλλην
40
и кто захочет судиться с тобою и взять у тебя рубашку, отдай ему и верхнюю одежду;
Если кто‑то рубашку хочет у тебя отсудить, пусть забирает и плащ.
Если кто захочет с тобой судиться, чтобы отнять у тебя рубаху, то отдай ему и верхнюю одежду.
А хто хоче тебе позивати й забрати сорочку твою, віддай і плаща йому.
And if any man will sue thee at the law, and take away thy coat, let him have thy cloke also.
καὶ τω̨̃ θέλοντί σοι κριθη̃ναι καὶ τòν χιτω̃νά σου λαβει̃ν ἄφες αὐτω̨̃ καὶ τò ἱμάτιον
41
и кто принудит тебя идти с ним одно поприще, иди с ним два.
Если тебя принуждают сопровождать кого‑то милю, пройди с ним две.
Если же кто принудит тебя идти вместе с ним одну милю, иди две.
А хто силувати тебе буде відбути подорожнє на милю одну, іди з ним навіть дві.
And whosoever shall compel thee to go a mile, go with him twain.
καὶ ὅστις σε ἀγγαρεύσει μίλιον ἕν ὕπαγε μετ’ αὐτου̃ δύο
42
Просящему у тебя дай, и от хотящего занять у тебя не отвращайся.
Тому, кто просит, дай и от того, кто хочет занять у тебя, не отворачивайся.
Тому же, кто у тебя просит, — дай, и от просящего у тебя в долг — не отворачивайся.
Хто просить у тебе то дай, а хто хоче позичити в тебе не відвертайсь від нього.
Give to him that asketh thee, and from him that would borrow of thee turn not thou away.
τω̨̃ αἰτου̃ντί σε δός καὶ τòν θέλοντα ἀπò σου̃ δανίσασθαι μὴ ἀποστραφη̨̃ς
43
Вы слышали, что сказано: люби ближнего твоего и ненавидь врага твоего.
Вы знаете, что было сказано: «Люби ближнего и ненавидь врага!»
Вы слышали, что было сказано: «Люби ближнего твоего» и «Ненавидь врага твоего».
Ви чули, що сказано: Люби свого ближнього, і ненавидь свого ворога.
Ye have heard that it hath been said, Thou shalt love thy neighbour, and hate thine enemy.
ἠκούσατε ὅτι ἐρρέθη ἀγαπήσεις τòν πλησίον σου καὶ μισήσεις τòν ἐχθρόν σου
44
А Я говорю вам: любите врагов ваших, благословляйте проклинающих вас, благотворите ненавидящим вас и молитесь за обижающих вас и гонящих вас,
А Я говорю вам: любите своих врагов, молитесь за тех, кто преследует вас.
Я же говорю вам: любите ваших врагов и молитесь о тех, кто преследует вас,
А Я вам кажу: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує,
But I say unto you, Love your enemies, bless them that curse you, do good to them that hate you, and pray for them which despitefully use you, and persecute you;
ἐγὼ δὲ λέγω ὑμι̃ν ἀγαπα̃τε τοὺς ἐχθροὺς ὑμω̃ν καὶ προσεύχεσθε ὑπὲρ τω̃ν διωκόντων ὑμα̃ς
45
да будете сынами Отца вашего Небесного, ибо Он повелевает солнцу Своему восходить над злыми и добрыми и посылает дождь на праведных и неправедных.
Только так станете вы сынами своего Небесного Отца, потому что Он велит всходить солнцу и над добрыми, и над злыми и посылает дождь и для праведных, и для грешных.
чтобы вам быть истинными сынами вашего Небесного Отца. Ведь Он повелевает солнцу светить и злым, и добрым и посылает дождь как на праведных, так и на неправедных.
щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі, що наказує сходити сонцю Своєму над злими й над добрими, і дощ посилає на праведних і на неправедних.
That ye may be the children of your Father which is in heaven: for he maketh his sun to rise on the evil and on the good, and sendeth rain on the just and on the unjust.
ὅπως γένησθε υἱοὶ του̃ πατρòς ὑμω̃ν του̃ ἐν οὐρανοι̃ς ὅτι τòν ἥλιον αὐτου̃ ἀνατέλλει ἐπὶ πονηροὺς καὶ ἀγαθοὺς καὶ βρέχει ἐπὶ δικαίους καὶ ἀδίκους
46
Ибо если вы будете любить любящих вас, какая вам награда? Не то же ли делают и мытари?
Если будете любить только тех, кто любит вас, за что вас тогда награждать? Разве сборщики податей делают не то же самое?
Если вы любите тех, кто любит вас, то какая вам за это награда? Не делают ли то же самое даже сборщики налогов?
Коли бо ви любите тих, хто вас любить, то яку нагороду ви маєте? Хіба не те саме й митники роблять?
For if ye love them which love you, what reward have ye? do not even the publicans the same?
ἐὰν γὰρ ἀγαπήσητε τοὺς ἀγαπω̃ντας ὑμα̃ς τίνα μισθòν ἔχετε οὐχὶ καὶ οἱ τελω̃ναι τò αὐτò ποιου̃σιν
47
И если вы приветствуете только братьев ваших, что особенного делаете? Не так же ли поступают и язычники?
И если вы приветливы только с друзьями, что особенного вы делаете? Разве язычники поступают не так же?
Если вы приветствуете только ваших братьев, то что в этом особенного? Разве язычники не делают того же?
І коли ви вітаєте тільки братів своїх, то що ж особливого робите? Чи й погани не чинять отак?
And if ye salute your brethren only, what do ye more than others? do not even the publicans so?
καὶ ἐὰν ἀσπάσησθε τοὺς ἀδελφοὺς ὑμω̃ν μόνον τί περισσòν ποιει̃τε οὐχὶ καὶ οἱ ἐθνικοὶ τò αὐτò ποιου̃σιν
48
Итак будьте совершенны, как совершен Отец ваш Небесный.
Так будьте совершенны, как совершенен ваш Небесный Отец.
Поэтому будьте совершенны, как совершенен ваш Небесный Отец.
Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний!
Be ye therefore perfect, even as your Father which is in heaven is perfect.
ἔσεσθε οὐ̃ν ὑμει̃ς τέλειοι ὡς ὁ πατὴρ ὑμω̃ν ὁ οὐράνιος τέλειός ἐστιν