1
Знаешь ли ты время, когда рождаются дикие козы на скалах, и замечал ли роды ланей?
Определишь ли, когда горным козам рожать, следишь ли ты за родами ланей?
Знаешь ли ты время рождения серн? Видел ли ты, как рожают детенышей лани?
Хіба ти пізнав час народження скельних козиць? Хіба ти пильнував час мук породу лані?
"Do you know when the mountain goats give birth? Do you watch when the doe bears her fawn?
הֲיָדַעְתָּ, עֵת לֶדֶת יַעֲלֵי־סָלַע; חֹלֵל אַיָּלוֹת תִּשְׁמֹר׃
2
можешь ли расчислить месяцы беременности их? и знаешь ли время родов их?
Сочтешь ли, сколько месяцев вынашивать им и когда принести потомство,
Считаешь ли сколько месяцев они носят плод? Знаешь ли время их родов?
Чи на місяці лічиш, що сповнитись мусять, і відаєш час їх народження,
Do you count the months till they bear? Do you know the time they give birth?
תִּסְפֹּר יְרָחִים תְּמַלֶּאנָה; וְיָדַעְתָּ, עֵת לִדְתָּנָה׃
3
Они изгибаются, рождая детей своих, выбрасывая свои ноши;
когда присесть и разродиться и вытолкнуть бремя наружу,
Они, приседая, рожают приплод, освобождаясь от бремени.
коли приклякають вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів породу?
They crouch down and bring forth their young; their labor pains are ended.
תִּכְרַעְנָה יַלְדֵיהֶן תְּפַלַּחְנָה; חֶבְלֵיהֶם תְּשַׁלַּחְנָה׃
4
дети их приходят в силу, растут на поле, уходят и не возвращаются к ним.
чтоб росло и крепло на воле их потомство, а затем оставило их навсегда?
В полях набираются сил их детеныши; потом уходят и не возвращаются к ним.
Набираються сил їхні діти, на полі зростають, відходять і більше до них не вертаються.
Their young thrive and grow strong in the wilds; they leave and do not return.
יַחְלְמוּ בְנֵיהֶם יִרְבּוּ בַבָּר; יָצְאוּ, וְלֹא־שָׁבוּ לָמוֹ׃
5
Кто пустил дикого осла на свободу, и кто разрешил узы онагру,
Кто пустил на волю дикого осла, онагра от пут избавил?
Кто дал волю диким ослам? Кто развязал их узы?
Хто пустив осла дикого вільним, і хто розв"язав ослу дикому пута,
"Who let the wild donkey go free? Who untied his ropes?
מִי־שִׁלַּח פֶּרֶא חָפְשִׁי; וּמֹסְרוֹת עָרוֹד, מִי פִתֵּחַ׃
6
которому степь Я назначил домом и солончаки — жилищем?
Я поселил его в пустыне, солончаки сделал его жилищем:
Я назначил их домом степь и жилищем — солончаки.
якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробування солону пустиню?
I gave him the wasteland as his home, the salt flats as his habitat.
אֲשֶׁר־שַׂמְתִּי עֲרָבָה בֵיתוֹ; וּמִשְׁכְּנוֹתָיו מְלֵחָה׃
7
Он посмевается городскому многолюдству и не слышит криков погонщика,
смешна ему суета городская, не слыхал он криков погонщика;
Над шумом городским смеются они и не слышат криков погонщика.
Він сміється із галасу міста, не чує він крику погонича.
He laughs at the commotion in the town; he does not hear a driver"s shout.
יִשְׂחַק לַהֲמוֹן קִרְיָה; תְּשֻׁאוֹת נוֹגֵשׂ, לֹא יִשְׁמָע׃
8
по горам ищет себе пищи и гоняется за всякою зеленью.
пасется, бродя по холмам, выискивая каждую травинку.
По горам они ищут пищу и всякой зелени рады.
Що знаходить по горах, то паша його, і шукає він усього зеленого.
He ranges the hills for his pasture and searches for any green thing.
יְתוּר הָרִים מִרְעֵהוּ; וְאַחַר כָּל־יָרוֹק יִדְרוֹשׁ׃
9
Захочет ли единорог служить тебе и переночует ли у яслей твоих?
Захочет ли служить тебе дикий бык, заночует ли возле твоей кормушки?
Согласится ли дикий бык тебе служить? Станет ли в стойле твоем ночевать?
Чи захоче служити тобі одноріг? Чи при яслах твоїх ночуватиме він?
"Will the wild ox consent to serve you? Will he stay by your manger at night?
הֲיֹאבֶה רֵּים עָבְדֶךָ; אִם־יָלִין, עַל־אֲבוּסֶךָ׃
10
Можешь ли веревкою привязать единорога к борозде, и станет ли он боронить за тобою поле?
Привяжешь ли такого быка к сохе, чтобы вспахал он для тебя долину?
Привяжешь ли его веревкой к плугу, чтобы он боронил за тобой поле?
Чи ти однорога прив"яжеш до його борозни повороззям? Чи буде він боронувати за тобою долини?
Can you hold him to the furrow with a harness? Will he till the valleys behind you?
הֲתִקְשָׁר־רֵים בְּתֶלֶם עֲבֹתוֹ; אִם־יְשַׂדֵּד עֲמָקִים אַחֲרֶיךָ׃
11
Понадеешься ли на него, потому что у него сила велика, и предоставишь ли ему работу твою?
Доверишься его могучей силе, поручишь ли ему свою работу?
Понадеешься ли на силу его и доверишь ли труд свой ему?
Чи повіриш йому через те, що має він силу велику, і свою працю на нього попустиш?
Will you rely on him for his great strength? Will you leave your heavy work to him?
הֲתִבְטַח־בּוֹ כִּי־רַב כֹּחוֹ; וְתַעֲזֹב אֵלָיו יְגִיעֶךָ׃
12
Поверишь ли ему, что он семена твои возвратит и сложит на гумно твое?
Отпустишь ли его, чтобы он вернулся, сам зерно на твоем току собрал?
Поверишь ли ты, что привезет он твое зерно и сложит его на молотильной площадке?
Чи повіриш йому, що він верне насіння твоє, і збере тобі тік?
Can you trust him to bring in your grain and gather it to your threshing floor?
הֲתַאֲמִין בּוֹ כִּי־יָשׁוּב (יָשִׁיב) זַרְעֶךָ; וְגָרְנְךָ יֶאֱסֹף׃
13
Ты ли дал красивые крылья павлину и перья и пух страусу?
Радостно хлопает крыльями страус: крылья малы — но какие перья!
Весело хлопает страус крыльями, но они не сравнятся с перьями и пухом аиста.
Крило струсеве радісно б"ється, чи ж крило це й пір"їна лелеки?
"The wings of the ostrich flap joyfully, but they cannot compare with the pinions and feathers of the stork.
כְּנַף־רְנָנִים נֶעֱלָסָה; אִם־אֶבְרָה, חֲסִידָה וְנֹצָה׃
14
Он оставляет яйца свои на земле, и на песке согревает их,
Его самка оставляет на земле яйца, чтобы в пыли они грелись,
Его самка на землю яйца свои кладет, оставляет их греться в горячем песке,
Бо яйця свої він на землю кладе та в поросі їх вигріває,
She lays her eggs on the ground and lets them warm in the sand,
כִּי־תַעֲזֹב לָאָרֶץ בֵּצֶיהָ; וְעַל־עָפָר תְּחַמֵּם׃
15
и забывает, что нога может раздавить их и полевой зверь может растоптать их;
не заботится, что их растопчут, что дикий зверь их раздавит.
забыв, что нога может их раздавить, и дикий зверь растоптать.
і забува, що нога може їх розчавити, а звір польовий може їх розтоптати.
unmindful that a foot may crush them, that some wild animal may trample them.
וַתִּשְׁכַּח כִּי־רֶגֶל תְּזוּרֶהָ; וְחַיַּת הַשָּׂדֶה תְּדוּשֶׁהָ׃
16
он жесток к детям своим, как бы не своим, и не опасается, что труд его будет напрасен;
Жестока она к своим птенцам, как к чужим, не боится, что прахом пойдут все старанья —
Жесток он к птенцам, словно к чужим, не боится, что труд его будет напрасен,
Він жорстокий відносно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаремна, того не боїться,
She treats her young harshly, as if they were not hers; she cares not that her labor was in vain,
הִקְשִׁיחַ בָּנֶיהָ לְּלֹא־לָהּ; לְרִיק יְגִיעָהּ בְּלִי־פָחַד׃
17
потому что Бог не дал ему мудрости и не уделил ему смысла;
потому что мудрости не дал ей Бог, разумом не наделил ее.
потому что Бог обделил его мудростью и здравого разума не дал.
бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.
for God did not endow her with wisdom or give her a share of good sense.
כִּי־הִשָּׁהּ אֱלוֹהַּ חָכְמָה; וְלֹא־חָלַק לָהּ, בַּבִּינָה׃
18
а когда поднимется на высоту, посмевается коню и всаднику его.
Но едва она распустит перья — всадника шутя обгонит!
Но когда он поднимется и помчится, конь и всадник ему смешны.
А за часу надходу стрільців ударяє він крильми повітря, і сміється з коня та з його верхівця!
Yet when she spreads her feathers to run, she laughs at horse and rider.
כָּעֵת בַּמָּרוֹם תַּמְרִיא; תִּשְׂחַק לַסּוּס, וּלְרֹכְבוֹ׃
19
Ты ли дал коню силу и облек шею его гривою?
Ты ли дал силу коню, одел его шею гривой,
Ты ли дал коню силу, шею гривой ему покрыл,
Чи ти силу коневі даси, чи шию його ти зодягнеш у гриву?
"Do you give the horse his strength or clothe his neck with a flowing mane?
הֲתִתֵּן לַסּוּס גְּבוּרָה; הֲתַלְבִּישׁ צַוָּארוֹ רַעְמָה׃
20
Можешь ли ты испугать его, как саранчу? Храпение ноздрей его — ужас;
научил его скакать, как саранча? Могучий храп его страшен!
заставил его прыгать, как саранча? Гордый храп его страшен?
Чи ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана? Величне іржання його страшелезне!
Do you make him leap like a locust, striking terror with his proud snorting?
הְתַרְעִישֶׁנּוּ כָּאַרְבֶּה; הוֹד נַחְרוֹ אֵימָה׃
21
роет ногою землю и восхищается силою; идет навстречу оружию;
Радостно он копытом землю бьет, рвется, что есть мочи, в битву;
Он бьет по земле копытом, радуясь силе, и мчится навстречу битве.
Б"є ногою в долині та тішиться силою, іде він насупроти зброї,
He paws fiercely, rejoicing in his strength, and charges into the fray.
יַחְפְּרוּ בָעֵמֶק וְיָשִׂישׂ בְּכֹחַ; יֵצֵא, לִקְרַאת־נָשֶׁק׃
22
он смеется над опасностью и не робеет и не отворачивается от меча;
над опасностью он смеется бесстрашно, даже меч его не остановит;
Он смеется над страхом и не робеет, от меча он не повернет.
сміється з страху й не жахається, і не вертається з-перед меча,
He laughs at fear, afraid of nothing; he does not shy away from the sword.
יִשְׂחַק לְפַחַד וְלֹא יֵחָת; וְלֹא־יָשׁוּב, מִפְּנֵי־חָרֶב׃
23
колчан звучит над ним, сверкает копье и дротик;
бряцает над ним колчан, сверкают копье и дротик.
Звенит на боку у него колчан, сверкают копье и дротик.
хоч дзвонить над ним сагайдак, вістря списове та ратище!
The quiver rattles against his side, along with the flashing spear and lance.
עָלָיו תִּרְנֶה אַשְׁפָּה; לַהַב חֲנִית וְכִידוֹן׃
24
в порыве и ярости он глотает землю и не может стоять при звуке трубы;
Бойкий топот его копыт пожирает землю. Не стоит он на месте, трубу услышав,
Глотает он землю в порыве ярости, не сдержать его при звуке рога.
Він із шаленістю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.
In frenzied excitement he eats up the ground; he cannot stand still when the trumpet sounds.
בְּרַעַשׁ וְרֹגֶז יְגַמֶּא־אָרֶץ; וְלֹא־יַאֲמִין, כִּי־קוֹל שׁוֹפָר׃
25
при трубном звуке он издает голос: гу! гу! и издалека чует битву, громкие голоса вождей и крик.
запоет труба — и он кричит: "Э–ге–ге!", издалека чует он битву, крики вождей и войска клич.
При звуке рога ржет конь; издалека чует битву, крик воевод и клич боевой.
При кожному розі кричить він: І-га! і винюхує здалека бій, грім гетьманів та крик.
At the blast of the trumpet he snorts, "Aha!" He catches the scent of battle from afar, the shout of commanders and the battle cry.
בְּדֵי שֹׁפָר יֹאמַר הֶאָח, וּמֵרָחוֹק יָרִיחַ מִלְחָמָה; רַעַם שָׂרִים וּתְרוּעָה׃
26
Твоею ли мудростью летает ястреб и направляет крылья свои на полдень?
По твоему ли замыслу сокол парит, подставляя крылья южному ветру?
Твоей ли мудростью парит ястреб, крылья свои простирая к югу?
Чи яструб літає твоєю премудрістю, на південь простягує крила свої?
"Does the hawk take flight by your wisdom and spread his wings toward the south?
הֲמִבִּינָתְךָ יַאֲבֶר־נֵץ; יִפְרֹשׂ כְּנָפוֹ (כְּנָפָיו) לְתֵימָן׃
27
По твоему ли слову возносится орел и устрояет на высоте гнездо свое?
По твоему ли слову орел взмывает и вьет себе гнездо на вершине?
По твоей ли воле орел взмывает и строит гнездо свое на высоте?
Чи з твойого наказу орел підіймається, і мостить кубло своє на висоті?
Does the eagle soar at your command and build his nest on high?
אִם־עַל־פִּיךָ יַגְבִּיהַּ נָשֶׁר; וְכִי, יָרִים קִנּוֹ׃
28
Он живет на скале и ночует на зубце утесов и на местах неприступных;
Обитает он на утесе, на зубце скалы неприступной,
Он живет на скале и ночь там проводит, его твердыня — горный утес.
На скелі замешкує він та ночує, на скельнім вершку та твердині,
He dwells on a cliff and stays there at night; a rocky crag is his stronghold.
סֶלַע יִשְׁכֹּן וְיִתְלֹנָן; עַל־שֶׁן־סֶלַע, וּמְצוּדָה׃
29
оттуда высматривает себе пищу: глаза его смотрят далеко;
и оттуда выслеживает добычу. Далеко глаза его видят!
Там он высматривает добычу; глаза его видят ее издалека.
ізвідти визорює їжу, далеко вдивляються очі його,
From there he seeks out his food; his eyes detect it from afar.
מִשָּׁם חָפַר־אֹכֶל; לְמֵרָחוֹק, עֵינָיו יַבִּיטוּ׃
30
птенцы его пьют кровь, и где труп, там и он.
Своих птенцов он выкармливает кровью; он всегда там, где труп».
Кровь пьют его птенцы, где труп, там и он.
а його пташенята п"ють кров. Де ж забиті, там він.
His young ones feast on blood, and where the slain are, there is he."
וְאֶפְרֹחוֹ (וְאֶפְרֹחָיו) יְעַלְעוּ־דָם; וּבַאֲשֶׁר חֲלָלִים, שָׁם הוּא׃
31
И продолжал Господь и сказал Иову:
И еще сказал Иову Господь:
Господь сказал Иову:
І говорив Господь Йову й сказав:
The LORD said to Job:
וַיַּעַן יְהוָה אֶת־אִיּוֹב, וַיֹּאמַר׃
32
будет ли состязающийся со Вседержителем еще учить? Обличающий Бога пусть отвечает Ему.
«Этот спорщик и Всесильному прекословит? Пусть ответит тот, кто упрекает Бога!»
— Тебе ли, спорщик, наставлять Всемогущего? Пусть обвиняющий Бога Ему ответит!
Чи буде ставати на прю з Всемогутнім огудник? Хто сперечається з Богом, хай на це відповість!
"Will the one who contends with the Almighty correct him? Let him who accuses God answer him!"
הֲרֹב עִם־שַׁדַּי יִסּוֹר; מוֹכִיחַ אֱלוֹהַּ יַעֲנֶנָּה׃
33
И отвечал Иов Господу и сказал:
И ответил Господу Иов:
Тогда Иов ответил Господу:
І Йов відповів Господеві й сказав:
Then Job answered the LORD:
וַיַּעַן אִיּוֹב אֶת־יְהוָה, וַיֹּאמַר׃
34
вот, я ничтожен; что буду я отвечать Тебе? Руку мою полагаю на уста мои.
«Я ничтожен! Что отвечу Тебе? На уста себе ладонь налагаю.
— Я столь ничтожен — как я Тебе отвечу? Руку свою кладу на уста.
Оце я знікчемнів, що ж маю Тобі відповісти? Я кладу свою руку на уста свої...
"I am unworthy--how can I reply to you? I put my hand over my mouth.
הֵן קַלֹּתִי מָה אֲשִׁיבֶךָּ; יָדִי, שַׂמְתִּי לְמוֹ־פִי׃
35
Однажды я говорил, — теперь отвечать не буду, даже дважды, но более не буду.
Я сказал один раз — не стану продолжать, дважды сказал — теперь умолкну».
Я говорил однажды — больше не буду продолжать, говорил дважды — но теперь умолкну.
Я раз говорив був, і вже не скажу, а вдруге і більш не додам!...
I spoke once, but I have no answer--twice, but I will say no more."
אַחַת דִּבַּרְתִּי וְלֹא אֶעֱנֶה; וּשְׁתַּיִם, וְלֹא אוֹסִיף׃