От Луки святое благовествование | Luke | Εὐαγγέλιον κατὰ Λουκάν, Глава 2

1
В те дни вышло от кесаря Августа повеление сделать перепись по всей земле.
В то время вышел указ, в котором император А́вгуст повелевал провести перепись по всей земле.
В те дни кесарь Август издал указ о проведении переписи по всей Римской империи.
І трапилося тими днями, вийшов наказ царя Августа переписати всю землю.
In those days Caesar Augustus issued a decree that a census should be taken of the entire Roman world.
ἐγένετο δὲ ἐν ται̃ς ἡμέραις ἐκείναις ἐξη̃λθεν δόγμα παρὰ Καίσαρος Αὐγούστου ἀπογράφεσθαι πα̃σαν τὴν οἰκουμένην
2
Эта перепись была первая в правление Квириния Сириею.
Это была первая перепись, она проводилась, когда Сирией правил Квири́ний.
Это была первая перепись, она проводилась в то время, когда Сирией управлял Квириний.
Цей перепис перший відбувся тоді, коли владу над Сирією мав Квіріній.
(This was the first census that took place while Quirinius was governor of Syria.)
αὕτη ἀπογραφὴ πρώτη ἐγένετο ἡγεμονεύοντος τη̃ς Συρίας Κυρηνίου
3
И пошли все записываться, каждый в свой город.
Все пошли на перепись, каждый в свой город.
Поэтому каждый отправился в свой город для регистрации.
І всі йшли записатися, кожен у місто своє.
And everyone went to his own town to register.
καὶ ἐπορεύοντο πάντες ἀπογράφεσθαι ἕκαστος εἰς τὴν ἑαυτου̃ πόλιν
4
Пошел также и Иосиф из Галилеи, из города Назарета, в Иудею, в город Давидов, называемый Вифлеем, потому что он был из дома и рода Давидова,
Иосиф тоже отправился — из Галилеи, из города Назарета, в Иудею, в город Давида под названием Вифлее́м, потому что он был из рода Давида, его потомок.
Иосиф тоже пошел из галилейского города Назарета в Иудею, в город Давида, называемый Вифлеем, потому что он был потомком Давида.
Пішов теж і Йосип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Віфлеєм, бо походив із дому та з роду Давидового,
So Joseph also went up from the town of Nazareth in Galilee to Judea, to Bethlehem the town of David, because he belonged to the house and line of David.
ἀνέβη δὲ καὶ ’Ιωσὴφ ἀπò τη̃ς Γαλιλαίας ἐκ πόλεως Ναζαρὲθ εἰς τὴν ’Ιουδαίαν εἰς πόλιν Δαυὶδ ἥτις καλει̃ται Βηθλέεμ διὰ τò εἰ̃ναι αὐτòν ἐξ οἴκου καὶ πατρια̃ς Δαυίδ
5
записаться с Мариею, обрученною ему женою, которая была беременна.
Он пошел на перепись с Мариам, своей нареченной, которая была беременна.
Он отправился на перепись вместе с Марией, которая была с ним обручена и ожидала Младенца.
щоб йому записатись із Марією, із ним зарученою, що була вагітна.
He went there to register with Mary, who was pledged to be married to him and was expecting a child.
ἀπογράψασθαι σὺν Μαριὰμ τη̨̃ ἐμνηστευμένη̨ αὐτω̨̃ οὔση̨ ἐγκύω̨
6
Когда же они были там, наступило время родить Ей;
И когда они были в Вифлееме, ей пришло время родить.
В Вифлееме у Марии подошло время родов,
І сталось, як були вони там, то настав їй день породити.
While they were there, the time came for the baby to be born,
ἐγένετο δὲ ἐν τω̨̃ εἰ̃ναι αὐτοὺς ἐκει̃ ἐπλήσθησαν αἱ ἡμέραι του̃ τεκει̃ν αὐτήν
7
и родила Сына своего Первенца, и спеленала Его, и положила Его в ясли, потому что не было им места в гостинице.
Она родила сына–первенца, спеленала его и положила в ясли для скота, потому что в гостинице места им не нашлось.
и она родила своего первенца, запеленала Его и положила в кормушку для скота, потому что для них не нашлось места в гостинице.
І породила вона свого Первенця Сина, і Його сповила, і до ясел поклала Його, бо в заїзді місця не стало для них...
and she gave birth to her firstborn, a son. She wrapped him in cloths and placed him in a manger, because there was no room for them in the inn.
καὶ ἔτεκεν τòν υἱòν αὐτη̃ς τòν πρωτότοκον καὶ ἐσπαργάνωσεν αὐτòν καὶ ἀνέκλινεν αὐτòν ἐν φάτνη̨ διότι οὐκ ἠ̃ν αὐτοι̃ς τόπος ἐν τω̨̃ καταλύματι
8
В той стране были на поле пастухи, которые содержали ночную стражу у стада своего.
Неподалеку от тех мест были пастухи, они жили в поле и сторожили ночью на пастбище стадо.
Неподалеку были пастухи, которые жили в поле и стерегли ночью свое стадо.
А в тій стороні були пастухи, які пильнували на полі, і нічної пори вартували отару свою.
And there were shepherds living out in the fields nearby, keeping watch over their flocks at night.
καὶ ποιμένες ἠ̃σαν ἐν τη̨̃ χώρα̨ τη̨̃ αὐτη̨̃ ἀγραυλου̃ντες καὶ φυλάσσοντες φυλακὰς τη̃ς νυκτòς ἐπὶ τὴν ποίμνην αὐτω̃ν
9
Вдруг предстал им Ангел Господень, и слава Господня осияла их; и убоялись страхом великим.
Перед ними предстал ангел Господень, и сияние славы Господней озарило их. Их охватил великий страх.
Вдруг перед ними предстал ангел Господа, окруженный сиянием Господней славы. Пастухи очень испугались,
Аж ось Ангол Господній з"явивсь коло них, і слава Господня осяяла їх. І вони перестрашились страхом великим...
An angel of the Lord appeared to them, and the glory of the Lord shone around them, and they were terrified.
καὶ ἄγγελος κυρίου ἐπέστη αὐτοι̃ς καὶ δόξα κυρίου περιέλαμψεν αὐτούς καὶ ἐφοβήθησαν φόβον μέγαν
10
И сказал им Ангел: не бойтесь; я возвещаю вам великую радость, которая будет всем людям:
Но ангел сказал им: «Не бойтесь! Я несу вам радостную весть — великую радость для всего народа.
но ангел сказал им: — Не бойтесь. Я пришел сообщить вам весть, что принесет великую радость всему народу!
Та Ангол промовив до них: Не лякайтесь, бо я ось благовіщу вам радість велику, що станеться людям усім.
But the angel said to them, "Do not be afraid. I bring you good news of great joy that will be for all the people.
καὶ εἰ̃πεν αὐτοι̃ς ὁ ἄγγελος μὴ φοβει̃σθε ἰδοὺ γὰρ εὐαγγελίζομαι ὑμι̃ν χαρὰν μεγάλην ἥτις ἔσται παντὶ τω̨̃ λαω̨̃
11
ибо ныне родился вам в городе Давидовом Спаситель, Который есть Христос Господь;
Сегодня в городе Давида родился ваш Спаситель — Помазанник, Господь!
Сегодня в городе Давида родился ваш Спаситель — Христос, Господь!
Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.
Today in the town of David a Savior has been born to you; he is Christ the Lord.
ὅτι ἐτέχθη ὑμι̃ν σήμερον σωτὴρ ὅς ἐστιν Χριστòς κύριος ἐν πόλει Δαυίδ
12
и вот вам знак: вы найдете Младенца в пеленах, лежащего в яслях.
Вот вам знак: вы найдете ребенка, который лежит спеленутый в яслях».
Вот вам знак: вы найдете Младенца, запеленатого и лежащего в кормушке.
А ось вам ознака: Дитину сповиту ви знайдете, що в яслах лежатиме.
This will be a sign to you: You will find a baby wrapped in cloths and lying in a manger."
καὶ του̃το ὑμι̃ν τò σημει̃ον εὑρήσετε βρέφος ἐσπαργανωμένον καὶ κείμενον ἐν φάτνη̨
13
И внезапно явилось с Ангелом многочисленное воинство небесное, славящее Бога и взывающее:
И вдруг рядом с ангелом предстало небесное воинство, восхвалявшее Бога:
И вдруг к ангелу присоединилось многочисленное небесное воинство, славившее Бога и восклицавшее:
І ось раптом з"явилася з Анголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:
Suddenly a great company of the heavenly host appeared with the angel, praising God and saying,
καὶ ἐξαίφνης ἐγένετο σὺν τω̨̃ ἀγγέλω̨ πλη̃θος στρατια̃ς οὐρανίου αἰνούντων τòν θεòν καὶ λεγόντων
14
слава в вышних Богу, и на земле мир, в человеках благоволение!
«Слава Богу в вышних небесах! Мир на земле людям, которых Он полюбил!»
— Слава Богу в вышине небес! А на земле мир людям, к которым Он благоволит!
Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля!
"Glory to God in the highest, and on earth peace to men on whom his favor rests."
δόξα ἐν ὑψίστοις θεω̨̃ καὶ ἐπὶ γη̃ς εἰρήνη ἐν ἀνθρώποις εὐδοκίας
15
Когда Ангелы отошли от них на небо, пастухи сказали друг другу: пойдем в Вифлеем и посмотрим, что там случилось, о чем возвестил нам Господь.
Когда ангелы вернулись на небо, пастухи стали говорить друг другу: «Пойдемте в Вифлеем, посмотрим на то, что там случилось и о чем нам поведал Господь».
Когда ангелы ушли от них в небеса, пастухи сказали друг другу: — Пойдем в Вифлеем и посмотрим, что там произошло, о чем это нам объявил Господь.
І сталось, коли Анголи відійшли від них в небо, пастухи зачали говорити один одному: Ходім до Віфлеєму й побачмо, що сталося там, про що сповістив нас Господь.
When the angels had left them and gone into heaven, the shepherds said to one another, "Let"s go to Bethlehem and see this thing that has happened, which the Lord has told us about."
καὶ ἐγένετο ὡς ἀπη̃λθον ἀπ’ αὐτω̃ν εἰς τòν οὐρανòν οἱ ἄγγελοι οἱ ποιμένες ἐλάλουν πρòς ἀλλήλους διέλθωμεν δὴ ἕως Βηθλέεμ καὶ ἴδωμεν τò ῥη̃μα του̃το τò γεγονòς ὃ ὁ κύριος ἐγνώρισεν ἡμι̃ν
16
И, поспешив, пришли и нашли Марию и Иосифа, и Младенца, лежащего в яслях.
Они поспешно отправились в путь и нашли Мариам с Иосифом и ребенка, лежащего в яслях.
Они поспешили туда и нашли Марию, Иосифа и Младенца, лежащего в кормушке для скота.
І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йосипа, та Дитинку, що в яслах лежала.
So they hurried off and found Mary and Joseph, and the baby, who was lying in the manger.
καὶ ἠ̃λθαν σπεύσαντες καὶ ἀνευ̃ραν τήν τε Μαριὰμ καὶ τòν ’Ιωσὴφ καὶ τò βρέφος κείμενον ἐν τη̨̃ φάτνη̨
17
Увидев же, рассказали о том, что было возвещено им о Младенце Сем.
Увидев Его, они рассказали то, что им было сказано об этом ребенке.
Когда они Его увидели, то рассказали все, что им было сказано об этом Младенце.
А побачивши, розповіли про все те, що про Цю Дитину було їм звіщено.
When they had seen him, they spread the word concerning what had been told them about this child,
ἰδόντες δὲ ἐγνώρισαν περὶ του̃ ῥήματος του̃ λαληθέντος αὐτοι̃ς περὶ του̃ παιδίου τούτου
18
И все слышавшие дивились тому, что рассказывали им пастухи.
Рассказ пастухов удивил всех, кто его слышал.
Все, кто слушал, удивлялись рассказу пастухов,
І всі, хто почув, дивувались тому, що їм пастухи говорили...
and all who heard it were amazed at what the shepherds said to them.
καὶ πάντες οἱ ἀκούσαντες ἐθαύμασαν περὶ τω̃ν λαληθέντων ὑπò τω̃ν ποιμένων πρòς αὐτούς
19
А Мария сохраняла все слова сии, слагая в сердце Своем.
Но Мариам все запоминала и размышляла об этом.
а Мария сохраняла все это в своем сердце и размышляла об этом.
А Марія оці всі слова зберігала, розважаючи, у серці своїм.
But Mary treasured up all these things and pondered them in her heart.
ἡ δὲ Μαριὰμ πάντα συνετήρει τὰ ῥήματα ταυ̃τα συμβάλλουσα ἐν τη̨̃ καρδία̨ αὐτη̃ς
20
И возвратились пастухи, славя и хваля Бога за всё то, что слышали и видели, как им сказано было.
А пастухи вернулись назад, прославляя и восхваляя Бога за все, что им довелось увидеть и услышать: все было так, как сказал им ангел.
Пастухи возвратились, прославляя и восхваляя Бога за все, что они видели и слышали: все оказалось точно так, как им и было сказано.
Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.
The shepherds returned, glorifying and praising God for all the things they had heard and seen, which were just as they had been told.
καὶ ὑπέστρεψαν οἱ ποιμένες δοξάζοντες καὶ αἰνου̃ντες τòν θεòν ἐπὶ πα̃σιν οἱ̃ς ἤκουσαν καὶ εἰ̃δον καθὼς ἐλαλήθη πρòς αὐτούς
21
По прошествии восьми дней, когда надлежало обрезать {Младенца,} дали Ему имя Иисус, нареченное Ангелом прежде зачатия Его во чреве.
Через восемь дней, когда наступило время обрезать ребенка, Ему дали имя Иисус — имя, которым назвал Его ангел еще до зачатия.
На восьмой день, когда пришло время совершить над Ним обряд обрезания, Его назвали Иисусом, именем, которое ангел дал Ему еще до того, как Он был зачат.
Коли ж виповнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був Ангол назвав, перше ніж Він в утробі зачався.
On the eighth day, when it was time to circumcise him, he was named Jesus, the name the angel had given him before he had been conceived.
καὶ ὅτε ἐπλήσθησαν ἡμέραι ὀκτὼ του̃ περιτεμει̃ν αὐτόν καὶ ἐκλήθη τò ὄνομα αὐτου̃ ’Ιησου̃ς τò κληθὲν ὑπò του̃ ἀγγέλου πρò του̃ συλλημφθη̃ναι αὐτòν ἐν τη̨̃ κοιλία̨
22
А когда исполнились дни очищения их по закону Моисееву, принесли Его в Иерусалим, чтобы представить пред Господа,
Когда пришло им время совершить обряд очищения, предписанный Законом Моисея, они принесли младенца в Иерусалим, чтобы посвятить Его Господу,
Когда закончилось время очищения, предписанное Законом Моисея, Мария и Иосиф понесли Младенца в Иерусалим, чтобы посвятить Его Господу,
А коли за Законом Мойсея минулися дні їхнього очищення, то до Єрусалиму принесли Його, щоб поставити Його перед Господом,
When the time of their purification according to the Law of Moses had been completed, Joseph and Mary took him to Jerusalem to present him to the Lord
καὶ ὅτε ἐπλήσθησαν αἱ ἡμέραι του̃ καθαρισμου̃ αὐτω̃ν κατὰ τòν νόμον Μωϋσέως ἀνήγαγον αὐτòν εἰς ’Ιεροσόλυμα παραστη̃σαι τω̨̃ κυρίω̨
23
как предписано в законе Господнем, чтобы всякий младенец мужеского пола, разверзающий ложесна, был посвящен Господу,
потому что в Законе Господнем сказано: «Всякий первенец мужского пола должен быть посвящен Господу»,
потому что в Законе Господа написано: «каждый первенец мужского пола должен быть посвящен Господу».
як у Законі Господнім написано: Кожне дитя чоловічої статі, що розкриває утробу, має бути посвячене Господу,
(as it is written in the Law of the Lord, "Every firstborn male is to be consecrated to the Lord"),
καθὼς γέγραπται ἐν νόμω̨ κυρίου ὅτι πα̃ν ἄρσεν διανοι̃γον μήτραν ἅγιον τω̨̃ κυρίω̨ κληθήσεται
24
и чтобы принести в жертву, по реченному в законе Господнем, две горлицы или двух птенцов голубиных.
а также для того, чтобы принести жертву — «пару горлиц или двух молодых голубей», как предписывал Закон Господень.
Они должны были также по Закону Господа принести в жертву пару горлиц или двух молодых голубей.
і щоб жертву скласти, як у Законі Господньому сказано, пару горличат або двоє голубенят.
and to offer a sacrifice in keeping with what is said in the Law of the Lord: "a pair of doves or two young pigeons."
καὶ του̃ δου̃ναι θυσίαν κατὰ τò εἰρημένον ἐν τω̨̃ νόμω̨ κυρίου ζευ̃γος τρυγόνων ἢ δύο νοσσοὺς περιστερω̃ν
25
Тогда был в Иерусалиме человек, именем Симеон. Он был муж праведный и благочестивый, чающий утешения Израилева; и Дух Святый был на нем.
Был в то время в Иерусалиме человек по имени Симео́н, и это был человек праведный и благочестивый, ждущий спасения для Израиля, и был на нем Дух Святой.
В Иерусалиме в это время был человек, которого звали Симеоном. Он был праведен и благочестив, и с надеждой ожидал Того, Кто принесет утешение для Израиля, и на нем был Святой Дух.
І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семен, людина праведна та благочестива, що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.
Now there was a man in Jerusalem called Simeon, who was righteous and devout. He was waiting for the consolation of Israel, and the Holy Spirit was upon him.
καὶ ἰδοὺ ἄνθρωπος ἠ̃ν ἐν ’Ιερουσαλὴμ ὡ̨̃ ὄνομα Συμεών καὶ ὁ ἄνθρωπος οὑ̃τος δίκαιος καὶ εὐλαβής προσδεχόμενος παράκλησιν του̃ ’Ισραήλ καὶ πνευ̃μα ἠ̃ν ἅγιον ἐπ’ αὐτόν
26
Ему было предсказано Духом Святым, что он не увидит смерти, доколе не увидит Христа Господня.
Симеону было предсказано Духом Святым, что он не умрет до тех пор, пока не увидит обещанного Помазанника Господня.
Святой Дух открыл ему, что он не умрет, пока не увидит Господнего Христа.
І від Духа Святого йому було звіщено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.
It had been revealed to him by the Holy Spirit that he would not die before he had seen the Lord"s Christ.
καὶ ἠ̃ν αὐτω̨̃ κεχρηματισμένον ὑπò του̃ πνεύματος του̃ ἁγίου μὴ ἰδει̃ν θάνατον πρὶν ἢ ἂν ἴδη̨ τòν Χριστòν κυρίου
27
И пришел он по вдохновению в храм. И, когда родители принесли Младенца Иисуса, чтобы совершить над Ним законный обряд,
Побуждаемый Духом, он пришел в Храм, и, когда родители принесли туда младенца Иисуса, чтобы исполнить по отношению к Нему то, что велит Закон,
Ведомый Святым Духом, Симеон пришел в храм, и когда родители принесли Младенца Иисуса, чтобы совершить над Ним то, что было установлено Законом,
І Дух у храм припровадив його. І як внесли Дитину Ісуса батьки, щоб за Нього вчинити звичаєм законним,
Moved by the Spirit, he went into the temple courts. When the parents brought in the child Jesus to do for him what the custom of the Law required,
καὶ ἠ̃λθεν ἐν τω̨̃ πνεύματι εἰς τò ἱερόν καὶ ἐν τω̨̃ εἰσαγαγει̃ν τοὺς γονει̃ς τò παιδίον ’Ιησου̃ν του̃ ποιη̃σαι αὐτοὺς κατὰ τò εἰθισμένον του̃ νόμου περὶ αὐτου̃
28
он взял Его на руки, благословил Бога и сказал:
Симеон взял Его на руки и возблагодарил Бога:
Симеон взял Его на руки и благословил Бога, сказав:
тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:
Simeon took him in his arms and praised God, saying:
καὶ αὐτòς ἐδέξατο αὐτò εἰς τὰς ἀγκάλας καὶ εὐλόγησεν τòν θεòν καὶ εἰ̃πεν
29
Ныне отпускаешь раба Твоего, Владыко, по слову Твоему, с миром,
«Теперь Ты отпускаешь с миром слугу Своего, Владыка, ибо Ты исполнил Свое слово:
— Владыка! Как Ты и обещал, теперь Ты отпускаешь Своего слугу с миром,
Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром,
"Sovereign Lord, as you have promised, you now dismiss your servant in peace.
νυ̃ν ἀπολύεις τòν δου̃λόν σου δέσποτα κατὰ τò ῥη̃μά σου ἐν εἰρήνη̨
30
ибо видели очи мои спасение Твое,
глаза мои увидели Того,
потому что мои глаза увидели спасение Твое,
бо побачили очі мої Спасіння Твоє,
For my eyes have seen your salvation,
ὅτι εἰ̃δον οἱ ὀφθαλμοί μου τò σωτήριόν σου
31
которое Ты уготовал пред лицем всех народов,
кого Ты предназначил быть Спасителем для всех народов, —
которое Ты приготовил перед лицом всех народов,
яке Ти приготував перед всіма народами,
which you have prepared in the sight of all people,
ὃ ἡτοίμασας κατὰ πρόσωπον πάντων τω̃ν λαω̃ν
32
свет к просвещению язычников и славу народа Твоего Израиля.
Он — Свет, который озарит язычников, и Слава народа Твоего Израиля».
свет откровения язычникам и славу народа Твоего Израиля!
Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля!
a light for revelation to the Gentiles and for glory to your people Israel."
φω̃ς εἰς ἀποκάλυψιν ἐθνω̃ν καὶ δόξαν λαου̃ σου ’Ισραήλ
33
Иосиф же и Матерь Его дивились сказанному о Нем.
И отец ребенка, и мать Его с изумлением слушали то, что Симеон говорил об Иисусе.
Отец и мать удивлялись тому, что было сказано о Нем.
І дивувалися батько Його й мати тим, що про Нього було розповіджене.
The child"s father and mother marveled at what was said about him.
καὶ ἠ̃ν ὁ πατὴρ αὐτου̃ καὶ ἡ μήτηρ θαυμάζοντες ἐπὶ τοι̃ς λαλουμένοις περὶ αὐτου̃
34
И благословил их Симеон и сказал Марии, Матери Его: се, лежит Сей на падение и на восстание многих в Израиле и в предмет пререканий, -
Симеон благословил их, а Мариам, Его матери, сказал: «Вот лежит тот, из‑за которого многие в Израиле падут и многие встанут
Потом Симеон благословил их и сказал Марии, матери Его: — Он будет причиной падения и возвышения для многих в Израиле и станет знамением, которое будет многими отвергаемо, —
А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: Ось призначений Цей багатьом на падіння й уставання в Ізраїлі, і на знак сперечання,
Then Simeon blessed them and said to Mary, his mother: "This child is destined to cause the falling and rising of many in Israel, and to be a sign that will be spoken against,
καὶ εὐλόγησεν αὐτοὺς Συμεὼν καὶ εἰ̃πεν πρòς Μαριὰμ τὴν μητέρα αὐτου̃ ἰδοὺ οὑ̃τος κει̃ται εἰς πτω̃σιν καὶ ἀνάστασιν πολλω̃ν ἐν τω̨̃ ’Ισραὴλ καὶ εἰς σημει̃ον ἀντιλεγόμενον
35
и Тебе Самой оружие пройдет душу, - да откроются помышления многих сердец.
(и твою душу тоже меч рассечет). Он станет знаком Божьим, против которого восстанут многие и тем откроют свои тайные помыслы».
да и тебе самой меч пронзит душу. Через все это откроются тайные мысли многих людей.
і меч душу прошиє самій же тобі, щоб відкрились думки сердець багатьох!
so that the thoughts of many hearts will be revealed. And a sword will pierce your own soul too."
καὶ σου̃ δὲ αὐτη̃ς τὴν ψυχὴν διελεύσεται ῥομφαία ὅπως ἂν ἀποκαλυφθω̃σιν ἐκ πολλω̃ν καρδιω̃ν διαλογισμοί
36
Тут была также Анна пророчица, дочь Фануилова, от колена Асирова, достигшая глубокой старости, прожив с мужем от девства своего семь лет,
И была там пророчица Анна, дочь Пенуэ́ла, из племени Аси́ра. Она была очень старая. Прожив после замужества семь лет с мужем,
Там находилась также пророчица Анна, дочь Фануила, из рода Асира. Она была в глубокой старости. Анна прожила семь лет со своим мужем,
Була й Анна пророчиця, дочка Фануїлова з племени Асирового, вона дожила до глибокої старости, живши з мужем сім років від свого дівування,
There was also a prophetess, Anna, the daughter of Phanuel, of the tribe of Asher. She was very old; she had lived with her husband seven years after her marriage,
καὶ ἠ̃ν ’Άννα προφη̃τις θυγάτηρ Φανουήλ ἐκ φυλη̃ς ’Ασήρ αὕτη προβεβηκυι̃α ἐν ἡμέραις πολλαι̃ς ζήσασα μετὰ ἀνδρòς ἔτη ἑπτὰ ἀπò τη̃ς παρθενίας αὐτη̃ς
37
вдова лет восьмидесяти четырех, которая не отходила от храма, постом и молитвою служа Богу день и ночь.
она овдовела и была вдовой уже восемьдесят четыре года. Она никогда не покидала Храма, день и ночь служа Богу постом и молитвой.
а всю остальную жизнь она жила вдовой. Ей было восемьдесят четыре года. Она никогда не покидала храма, день и ночь служа Богу постами и молитвами.
удова років вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі постами й молитвами.
and then was a widow until she was eighty-four. She never left the temple but worshiped night and day, fasting and praying.
καὶ αὐτὴ χήρα ἕως ἐτω̃ν ὀγδοήκοντα τεσσάρων ἣ οὐκ ἀφίστατο του̃ ἱερου̃ νηστείαις καὶ δεήσεσιν λατρεύουσα νύκτα καὶ ἡμέραν
38
И она в то время, подойдя, славила Господа и говорила о Нем всем, ожидавшим избавления в Иерусалиме.
В это время она тоже подошла к ним и благодарила Бога. И всем, кто ждал свободы для Иерусалима, она рассказывала о младенце.
Подойдя в этот момент к тем, кто принес Его, она возблагодарила Бога и говорила о Ребенке всем ожидавшим избавления для Иерусалима.
І години тієї вона надійшла, Бога славила та говорила про Нього всім, хто визволення Єрусалиму чекав.
Coming up to them at that very moment, she gave thanks to God and spoke about the child to all who were looking forward to the redemption of Jerusalem.
καὶ αὐτη̨̃ τη̨̃ ὥρα̨ ἐπιστα̃σα ἀνθωμολογει̃το τω̨̃ θεω̨̃ καὶ ἐλάλει περὶ αὐτου̃ πα̃σιν τοι̃ς προσδεχομένοις λύτρωσιν ’Ιερουσαλήμ
39
И когда они совершили всё по закону Господню, возвратились в Галилею, в город свой Назарет.
Исполнив все, что велел Закон Господень, они вернулись в Галилею, в свой город Назарет.
Когда родители Иисуса сделали все, что предписывал Закон Господа, они возвратились в Галилею, в свой родной город Назарет.
А як виконали за Законом Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.
When Joseph and Mary had done everything required by the Law of the Lord, they returned to Galilee to their own town of Nazareth.
καὶ ὡς ἐτέλεσαν πάντα τὰ κατὰ τòν νόμον κυρίου ἐπέστρεψαν εἰς τὴν Γαλιλαίαν εἰς πόλιν ἑαυτω̃ν Ναζαρέθ
40
Младенец же возрастал и укреплялся духом, исполняясь премудрости, и благодать Божия была на Нем.
Ребенок рос, набирался силы и мудрости. На Нем было Божье благословение.
Ребенок рос и набирался сил и мудрости, и милость Божья была на Нем.
А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробувала.
And the child grew and became strong; he was filled with wisdom, and the grace of God was upon him.
τò δὲ παιδίον ηὔξανεν καὶ ἐκραταιου̃το πληρούμενον σοφία̨ καὶ χάρις θεου̃ ἠ̃ν ἐπ’ αὐτό
41
Каждый год родители Его ходили в Иерусалим на праздник Пасхи.
Каждый год родители Иисуса отправлялись в Иерусалим на праздник Пасхи.
Каждый год на праздник Пасхи родители Иисуса ходили в Иерусалим.
А батьки Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.
Every year his parents went to Jerusalem for the Feast of the Passover.
καὶ ἐπορεύοντο οἱ γονει̃ς αὐτου̃ κατ’ ἔτος εἰς ’Ιερουσαλὴμ τη̨̃ ἑορτη̨̃ του̃ πάσχα
42
И когда Он был двенадцати лет, пришли они также по обычаю в Иерусалим на праздник.
Когда Ему исполнилось двенадцать лет, они пошли на праздник, как обычно.
Когда Ему было двенадцать лет, они, как обычно, пошли на праздник.
І коли мав Він дванадцять років, вони за звичаєм на свято пішли.
When he was twelve years old, they went up to the Feast, according to the custom.
καὶ ὅτε ἐγένετο ἐτω̃ν δώδεκα ἀναβαινόντων αὐτω̃ν κατὰ τò ἔθος τη̃ς ἑορτη̃ς
43
Когда же, по окончании дней {праздника,} возвращались, остался Отрок Иисус в Иерусалиме; и не заметили того Иосиф и Матерь Его,
После праздника они отправились домой, а мальчик Иисус остался в Иерусалиме. Родители об этом не знали,
После окончания праздника, когда все возвращались домой, Мальчик Иисус остался в Иерусалиме, но Его родители об этом не знали.
Як дні ж свята скінчились були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лишився, а Йосип та мати Його не знали того.
After the Feast was over, while his parents were returning home, the boy Jesus stayed behind in Jerusalem, but they were unaware of it.
καὶ τελειωσάντων τὰς ἡμέρας ἐν τω̨̃ ὑποστρέφειν αὐτοὺς ὑπέμεινεν ’Ιησου̃ς ὁ παι̃ς ἐν ’Ιερουσαλήμ καὶ οὐκ ἔγνωσαν οἱ γονει̃ς αὐτου̃
44
но думали, что Он идет с другими. Пройдя же дневной путь, стали искать Его между родственниками и знакомыми
полагая, что Он в толпе путников; они прошли день пути, а потом стали искать Его среди родственников и знакомых.
Полагая, что Он идет среди других путников, они после целого дня пути стали искать Его среди родственников и знакомых.
Вони думали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж родичами та знайомими.
Thinking he was in their company, they traveled on for a day. Then they began looking for him among their relatives and friends.
νομίσαντες δὲ αὐτòν εἰ̃ναι ἐν τη̨̃ συνοδία̨ ἠ̃λθον ἡμέρας ὁδòν καὶ ἀνεζήτουν αὐτòν ἐν τοι̃ς συγγενευ̃σιν καὶ τοι̃ς γνωστοι̃ς
45
и, не найдя Его, возвратились в Иерусалим, ища Его.
Не найдя Его, они вернулись в Иерусалим и стали искать Его там.
Не найдя, они возвратились в Иерусалим искать там.
Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його.
When they did not find him, they went back to Jerusalem to look for him.
καὶ μὴ εὑρόντες ὑπέστρεψαν εἰς ’Ιερουσαλὴμ ἀναζητου̃ντες αὐτόν
46
Через три дня нашли Его в храме, сидящего посреди учителей, слушающего их и спрашивающего их;
Через три дня они нашли Его в Храме. Он сидел посреди учителей, слушая их и задавая вопросы.
Через три дня они нашли Мальчика в храме. Он сидел среди учителей, слушал их и задавал вопросы.
І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислухував їх, і запитував їх.
After three days they found him in the temple courts, sitting among the teachers, listening to them and asking them questions.
καὶ ἐγένετο μετὰ ἡμέρας τρει̃ς εὑ̃ρον αὐτòν ἐν τω̨̃ ἱερω̨̃ καθεζόμενον ἐν μέσω̨ τω̃ν διδασκάλων καὶ ἀκούοντα αὐτω̃ν καὶ ἐπερωτω̃ντα αὐτούς
47
все слушавшие Его дивились разуму и ответам Его.
Все, кто слышал Его, изумлялись Его уму и ответам.
Все, кто Его слышал, поражались Его пониманию и Его ответам.
Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям.
Everyone who heard him was amazed at his understanding and his answers.
ἐξίσταντο δὲ πάντες οἱ ἀκούοντες αὐτου̃ ἐπὶ τη̨̃ συνέσει καὶ ται̃ς ἀποκρίσεσιν αὐτου̃
48
И, увидев Его, удивились; и Матерь Его сказала Ему: Чадо! что Ты сделал с нами? Вот, отец Твой и Я с великою скорбью искали Тебя.
Родители, увидев Его, были поражены. Мать сказала Ему: «Сынок, почему Ты так с нами поступил? Видишь, как мы с Твоим отцом исстрадались, пока Тебя искали».
Родители были изумлены, увидев Его там. — Сынок, почему Ты так с нами поступил? — спросила Его мать. — Твой отец и я беспокоились и искали Тебя.
І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: Дитино, чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбою шукали Тебе...
When his parents saw him, they were astonished. His mother said to him, "Son, why have you treated us like this? Your father and I have been anxiously searching for you."
καὶ ἰδόντες αὐτòν ἐξεπλάγησαν καὶ εἰ̃πεν πρòς αὐτòν ἡ μήτηρ αὐτου̃ τέκνον τί ἐποίησας ἡμι̃ν οὕτως ἰδοὺ ὁ πατήρ σου κἀγὼ ὀδυνώμενοι ἐζητου̃μέν σε
49
Он сказал им: зачем было вам искать Меня? или вы не знали, что Мне должно быть в том, что принадлежит Отцу Моему?
«Зачем вы Меня искали? — ответил Он. — Разве вы не знали, что Я должен быть в доме Моего Отца?»
— Зачем же вы Меня искали? — спросил Он. — Разве вы не знали, что Я должен быть в том, что принадлежит Отцу Моему?
А Він їм відказав: Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?
"Why were you searching for me?" he asked. "Didn"t you know I had to be in my Father"s house?"
καὶ εἰ̃πεν πρòς αὐτούς τί ὅτι ἐζητει̃τέ με οὐκ ἤ̨δειτε ὅτι ἐν τοι̃ς του̃ πατρός μου δει̃ εἰ̃ναί με
50
Но они не поняли сказанных Им слов.
Но они не поняли того, что Он им сказал.
Но они не поняли, о чем Он им говорил.
Та не зрозуміли вони того слова, що Він їм говорив.
But they did not understand what he was saying to them.
καὶ αὐτοὶ οὐ συνη̃καν τò ῥη̃μα ὃ ἐλάλησεν αὐτοι̃ς
51
И Он пошел с ними и пришел в Назарет; и был в повиновении у них. И Матерь Его сохраняла все слова сии в сердце Своем.
Иисус пошел с ними; Он вернулся в Назарет и во всем их слушался. А мать Его хранила все это в памяти.
Он возвратился с ними в Назарет и был послушен им. Но все происшедшее Его мать хранила в своем сердце.
І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухняний. А мати Його зберігала оці всі слова в своїм серці.
Then he went down to Nazareth with them and was obedient to them. But his mother treasured all these things in her heart.
καὶ κατέβη μετ’ αὐτω̃ν καὶ ἠ̃λθεν εἰς Ναζαρέθ καὶ ἠ̃ν ὑποτασσόμενος αὐτοι̃ς καὶ ἡ μήτηρ αὐτου̃ διετήρει πάντα τὰ ῥήματα ἐν τη̨̃ καρδία̨ αὐτη̃ς
52
Иисус же преуспевал в премудрости и возрасте и в любви у Бога и человеков.
Иисус рос, и вместе с годами возрастала Его мудрость, и возрастала любовь к Нему Бога и людей.
Иисус взрослел и становился мудрее. Его любили и люди, и Бог.
А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей.
And Jesus grew in wisdom and stature, and in favor with God and men.
καὶ ’Ιησου̃ς προέκοπτεν ἐν τη̨̃ σοφία̨ καὶ ἡλικία̨ καὶ χάριτι παρὰ θεω̨̃ καὶ ἀνθρώποις