Книга пророка Иеремии | Jeremiah | ירמיהו, Глава 32

1
Слово, которое было от Господа к Иеремии в десятый год Седекии, царя Иудейского; этот год был восемнадцатым годом Навуходоносора.
Вот слово, которое было Иеремии от Господа в десятый год правления Седекии, царя Иудеи (это был восемнадцатый год правления Навуходоносора).
Вот слово Господне, которое было к Иеремии в десятом году правления Цедекии, царя Иудеи — это был восемнадцатый год правления Навуходоносора.
Слово, що було до Єремії від Господа за десятого року Седекії, царя Юдиного, це вісімнадцятий рік Навуходоносора.
This is the word that came to Jeremiah from the LORD in the tenth year of Zedekiah king of Judah, which was the eighteenth year of Nebuchadnezzar.
הַדָּבָר אֲשֶׁר־הָיָה אֶל־יִרְמְיָהוּ מֵאֵת יְהוָה, בִּשְׁנַת (בַּשָּׁנָה) הָעֲשִׂרִית, לְצִדְקִיָּהוּ מֶלֶךְ יְהוּדָה; הִיא הַשָּׁנָה שְׁמֹנֶה־עֶשְׂרֵה שָׁנָה לִנְבוּכַדְרֶאצַּר׃
2
Тогда войско царя Вавилонского осаждало Иерусалим, и Иеремия пророк был заключен во дворе стражи, который был при доме царя Иудейского.
Тогда войско царя вавилонского осаждало Иерусалим, а пророк Иеремия был заключен на дворе стражи при дворце царя Иудеи.
Войско вавилонского царя осаждало Иерусалим, а пророк Иеремия был заключен в темницу при дворце царя Иудеи.
А тоді військо вавилонського царя облягало Єрусалим, а пророк Єремія був ув"язнений в подвір"ї в"язниці, що була при домі царя Юдиного,
The army of the king of Babylon was then besieging Jerusalem, and Jeremiah the prophet was confined in the courtyard of the guard in the royal palace of Judah.
וְאָז, חֵיל מֶלֶךְ בָּבֶל, צָרִים עַל־יְרוּשָׁלִָם; וְיִרְמְיָהוּ הַנָּבִיא, הָיָה כָלוּא בַּחֲצַר הַמַּטָּרָה, אֲשֶׁר בֵּית־מֶלֶךְ יְהוּדָה׃
3
Седекия, царь Иудейский, заключил его туда, сказав: "зачем ты пророчествуешь и говоришь: так говорит Господь: вот, Я отдаю город сей в руки царя Вавилонского, и он возьмет его;
Седекия, царь Иудеи, заключил туда Иеремию, сказав ему: «Зачем ты так пророчествуешь? Ты говоришь: "Так говорит Господь: Я отдам этот город в руки царя вавилонского, царь захватит город!
Цедекия, царь Иудеи, заключил его там, сказав: — Зачем ты так пророчествуешь? Ты говоришь: «Так говорит Господь: Я отдам этот город царю Вавилона, и он захватит его.
що ув"язнив його Седекія, цар Юдин, говорячи: Нащо ти пророкуїш отак: Так говорить Господь: Ось Я видам це місто в руку вавилонського царя, і він здобуде його...
Now Zedekiah king of Judah had imprisoned him there, saying, "Why do you prophesy as you do? You say, "This is what the LORD says: I am about to hand this city over to the king of Babylon, and he will capture it.
אֲשֶׁר כְּלָאוֹ, צִדְקִיָּהוּ מֶלֶךְ־יְהוּדָה לֵאמֹר; מַדּוּעַ אַתָּה נִבָּא לֵאמֹר, כֹּה אָמַר יְהוָה, הִנְנִי נֹתֵן אֶת־הָעִיר הַזֹּאת בְּיַד מֶלֶךְ־בָּבֶל וּלְכָדָהּ׃
4
и Седекия, царь Иудейский, не избегнет от рук Халдеев, но непременно предан будет в руки царя Вавилонского, и будет говорить с ним устами к устам, и глаза его увидят глаза его;
Не спасется от рук халдеев и Седекия, царь Иудеи, попадет он в руки царя вавилонского, будет говорить с ним лицом к лицу, глаза в глаза.
Цедекия, царь Иудеи, не спасется от рук халдеев; его непременно отдадут вавилонскому царю, и он увидит его собственными глазами и будет разговаривать с ним лицом к лицу.
А Седекія, цар Юдин, не втече від руки халдеїв, бо конче буде він даний в руку вавилонського царя, і будуть говорити уста його з його устами, а очі його будуть бачити очі його...
Zedekiah king of Judah will not escape out of the hands of the Babylonians but will certainly be handed over to the king of Babylon, and will speak with him face to face and see him with his own eyes.
וְצִדְקִיָּהוּ מֶלֶךְ יְהוּדָה, לֹא יִמָּלֵט מִיַּד הַכַּשְׂדִּים; כִּי הִנָּתֹן יִנָּתֵן בְּיַד מֶלֶךְ־בָּבֶל, וְדִבֶּר־פִּיו עִם־פִּיו, וְעֵינָיו אֶת־עֵינוֹ (עֵינָיו) תִּרְאֶינָה׃
5
и он отведет Седекию в Вавилон, где он и будет, доколе не посещу его, говорит Господь. Если вы будете воевать с Халдеями, то не будете иметь успеха?"
Царь уведет Седекию в Вавилон, и останется там Седекия, пока Я не позабочусь о нем, — говорит Господь. — Ибо вы сразитесь с халдеями, но не победите"».
Он возьмет Цедекию в Вавилон, где тот останется, пока Я не позабочусь о нем. Если будешь воевать против халдеев, то не преуспеешь».
І заведе він Седекію до Вавилону, і він буде там, аж поки Я відвідаю його, говорить Господь. Коли ж будете воювати з халдеями, не пощаститься вам...
He will take Zedekiah to Babylon, where he will remain until I deal with him, declares the LORD. If you fight against the Babylonians, you will not succeed.""
וּבָבֶל יוֹלִךְ אֶת־צִדְקִיָּהוּ וְשָׁם יִהְיֶה, עַד־פָּקְדִי אֹתוֹ נְאֻם־יְהוָה; כִּי תִלָּחֲמוּ אֶת־הַכַּשְׂדִּים לֹא תַצְלִיחוּ׃
6
И сказал Иеремия: таково было ко мне слово Господне:
Иеремия ответил: «Было мне слово Господа:
Иеремия сказал: — Ко мне было слово Господне:
А Єремія відказав: Було мені слово Господнї таке:
Jeremiah said, "The word of the LORD came to me:
וַיֹּאמֶר יִרְמְיָהוּ; הָיָה דְּבַר־יְהוָה אֵלַי לֵאמֹר׃
7
вот Анамеил, сын Саллума, дяди твоего, идет к тебе сказать: "купи себе поле мое, которое в Анафофе, потому что по праву родства тебе надлежит купить его".
придет к тебе Ханамэ́л, сын твоего дяди Шаллума, и скажет: "Купи мое поле возле Анатота, ведь ты обязан выкупить его и приобрести"».
«Ханамел, сын твоего дяди Шаллума, придет к тебе и скажет: “Купи мое поле в Анатоте, потому что ты — ближайший родственник и у тебя есть право и обязанность купить его”».
Ось Ганамеїл, син Шаллума, твого дядька, іде до тебе сказати: Купи собі мої поле, що в Анатоті, бо ти маїш викупне право купити.
Hanamel son of Shallum your uncle is going to come to you and say, "Buy my field at Anathoth, because as nearest relative it is your right and duty to buy it."
הִנֵּה חֲנַמְאֵל, בֶּן־שַׁלֻּם דֹּדְךָ, בָּא אֵלֶיךָ לֵאמֹר; קְנֵה לְךָ, אֶת־שָׂדִי אֲשֶׁר בַּעֲנָתוֹת, כִּי לְךָ מִשְׁפַּט הַגְּאֻלָּה לִקְנוֹת׃
8
И Анамеил, сын дяди моего, пришел ко мне, по слову Господню, во двор стражи и сказал мне: "купи поле мое, которое в Анафофе, в земле Вениаминовой, ибо право наследства твое и право выкупа твое; купи себе". Тогда я узнал, что это было слово Господне.
И вот, как и сказал Господь, пришел ко мне на двор стражи Ханамэл, сын моего дяди, и сказал: «Купи мое поле возле Анатота, в земле Вениаминовой, ведь ты обязан владеть им, ты должен его выкупить. Купи же его!» И понял я, что это воля Господа.
Потом, как и сказал Господь, мой двоюродный брат Ханамел пришел ко мне в темницу и сказал: — Купи мое поле в Анатоте, что в земле Вениамина. Ты имеешь право выкупить его и владеть им, так купи его себе. Я знал, что таково было слово Господне,
І прийшов до мене Ганамеїл, син дядька мого, за Господнім словом, до подвір"я в"язниці, та й сказав мені: Купи мої поле, що в Анатоті, що в Веніяминовому краї, бо твої право спадщини й твій викуп, купи собі! І пізнав я, що це слово Господнї.
"Then, just as the LORD had said, my cousin Hanamel came to me in the courtyard of the guard and said, "Buy my field at Anathoth in the territory of Benjamin. Since it is your right to redeem it and possess it, buy it for yourself." "I knew that this was the word of the LORD;
וַיָּבֹא אֵלַי חֲנַמְאֵל בֶּן־דֹּדִי כִּדְבַר יְהוָה אֶל־חֲצַר הַמַּטָּרָה, וַיֹּאמֶר אֵלַי קְנֵה נָא אֶת־שָׂדִי אֲשֶׁר־בַּעֲנָתוֹת אֲשֶׁר בְּאֶרֶץ בִּנְיָמִין, כִּי־לְךָ מִשְׁפַּט הַיְרֻשָּׁה וּלְךָ הַגְּאֻלָּה קְנֵה־לָךְ; וָאֵדַע כִּי דְבַר־יְהוָה הוּא׃
9
И купил я поле у Анамеила, сына дяди моего, которое в Анафофе, и отвесил ему семь сиклей серебра и десять сребренников;
Я купил у Ханамэла, сына моего дяди, поле возле Анатота. Я отвесил Ханамэлу серебро — семнадцать шекелей серебра.
и купил поле в Анатоте у моего двоюродного брата Ханамела, отвесив ему семнадцать шекелей серебра.
І купив я це поле від Ганамеїла, сина дядька мого, що в Анатоті, і відважив йому десять і сім шеклів срібла.
so I bought the field at Anathoth from my cousin Hanamel and weighed out for him seventeen shekels of silver.
וָאֶקְנֶה אֶת־הַשָּׂדֶה, מֵאֵת חֲנַמְאֵל בֶּן־דֹּדִי אֲשֶׁר בַּעֲנָתוֹת; וָאֶשְׁקֲלָה־לּוֹ אֶת־הַכֶּסֶף, שִׁבְעָה שְׁקָלִים וַעֲשָׂרָה הַכָּסֶף׃
10
и записал в книгу и запечатал ее, и пригласил к тому свидетелей и отвесил серебро на весах.
Я сделал запись в купчей, поставил печать, призвал свидетелей и отвесил серебро на весах.
Я подписал купчую, приложил к ней свою печать, пригласил свидетелей и отвесил серебро на весах.
А написав я купчу, і запечатав, і засвідчив свідками, та й зважив срібло вагою.
I signed and sealed the deed, had it witnessed, and weighed out the silver on the scales.
וָאֶכְתֹּב בַּסֵּפֶר וָאֶחְתֹּם, וָאָעֵד עֵדִים; וָאֶשְׁקֹל הַכֶּסֶף בְּמֹאזְנָיִם׃
11
И взял я купчую запись, как запечатанную по закону и уставу, так и открытую;
Я взял эту купчую (запечатанную запись и незапечатанную)
Я взял купчую — запечатанную копию с договором и его условиями и незапечатанную —
І взяв я купчого листа запечатаного, за законом та уставами, і відкритого.
I took the deed of purchase--the sealed copy containing the terms and conditions, as well as the unsealed copy--
וָאֶקַּח אֶת־סֵפֶר הַמִּקְנָה; אֶת־הֶחָתוּם הַמִּצְוָה וְהַחֻקִּים וְאֶת־הַגָּלוּי׃
12
и отдал эту купчую запись Варуху, сыну Нирии, сына Маасеи, в глазах Анамеила, сына дяди моего, и в глазах свидетелей, подписавших эту купчую запись, в глазах всех Иудеев, сидевших на дворе стражи;
и передал ее Бару́ху, сыну Нерии́, сына Махсеи́, на глазах у Ханамэла, сына моего дяди, на глазах у свидетелей, сделавших запись в купчей, на глазах у всех иудеев, находившихся на дворе стражи.
и отдал эту купчую Баруху, сыну Нирии, сына Махсеи, в присутствии моего двоюродного брата Ханамела, свидетелей, которые ее подписали, и всех иудеев, которые находились во дворе темницы.
І дав я купчого листа Барухові, синові Нерійї, Махсеїного сина, на очах сина дядька мого Ганамеїла та на очах свідків, що написані в купчому листі, на очах усіх юдеїв, що сиділи в подвір"ї в"язниці.
and I gave this deed to Baruch son of Neriah, the son of Mahseiah, in the presence of my cousin Hanamel and of the witnesses who had signed the deed and of all the Jews sitting in the courtyard of the guard.
וָאֶתֵּן אֶת־הַסֵּפֶר הַמִּקְנָה, אֶל־בָּרוּךְ בֶּן־נֵרִיָּה בֶּן־מַחְסֵיָה, לְעֵינֵי חֲנַמְאֵל דֹּדִי, וּלְעֵינֵי הָעֵדִים, הַכֹּתְבִים בְּסֵפֶר הַמִּקְנָה; לְעֵינֵי כָּל־הַיְּהוּדִים, הַיֹּשְׁבִים בַּחֲצַר הַמַּטָּרָה׃
13
и заповедал Варуху в присутствии их:
У них на глазах я дал руху такое повеление:
В их присутствии Я велел Баруху:
І наказав я Барухові на їхніх очах, говорячи:
"In their presence I gave Baruch these instructions:
וָאֲצַוֶּה אֶת־בָּרוּךְ, לְעֵינֵיהֶם לֵאמֹר׃
14
так говорит Господь Саваоф, Бог Израилев: возьми сии записи, эту купчую запись, которая запечатана, и эту запись открытую, и положи их в глиняный сосуд, чтобы они оставались там многие дни.
«Так говорит Господь Воинств, Бог Израиля: возьмите эту купчую, запечатанную запись и незапечатанную, и положите в глиняный сосуд, чтобы хранилась она долгое время.
«Так говорит Господь Сил, Бог Израиля: “Возьми эти грамоты — запечатанную копию купчей и незапечатанную — и положи их в глиняный кувшин, чтобы они могли храниться долго.
Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Візьми ці листи, цього купчого листа, і запечатаного, і того листа відкритого, і даси його в глиняний посуд, щоб заховались на довгий час.
"This is what the LORD Almighty, the God of Israel, says: Take these documents, both the sealed and unsealed copies of the deed of purchase, and put them in a clay jar so they will last a long time.
כֹּה־אָמַר יְהוָה צְבָאוֹת אֱלֹהֵי יִשְׂרָאֵל, לָקוֹחַ אֶת־הַסְּפָרִים הָאֵלֶּה אֵת סֵפֶר הַמִּקְנָה הַזֶּה וְאֵת הֶחָתוּם, וְאֵת סֵפֶר הַגָּלוּי הַזֶּה, וּנְתַתָּם בִּכְלִי־חָרֶשׂ; לְמַעַן יַעַמְדוּ יָמִים רַבִּים׃
15
Ибо так говорит Господь Саваоф, Бог Израилев: домы и поля и виноградники будут снова покупаемы в земле сей.
Ибо так говорит Господь Воинств, Бог Израиля: еще будут на этой земле покупать дома, поля и виноградники!»
Ведь так говорит Господь Сил, Бог Израиля: В этой стране будут снова покупать дома, поля и виноградники”».
Бо так промовляї Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ще будуть купуватися доми та поля й виноградники в цьому Краї!
For this is what the LORD Almighty, the God of Israel, says: Houses, fields and vineyards will again be bought in this land."
כִּי כֹה אָמַר יְהוָה צְבָאוֹת אֱלֹהֵי יִשְׂרָאֵל; עוֹד יִקָּנוּ בָתִּים וְשָׂדוֹת וּכְרָמִים בָּאָרֶץ הַזֹּאת׃
16
И, передав купчую запись Варуху, сыну Нирии, я помолился Господу:
Я отдал купчую Баруху, сыну Нерии, и стал молиться Господу:
Отдав купчую Баруху, сыну Нирии, я помолился Господу:
І молився я до Господа потому, як дав був купчого листа Барухові, Нерейїному синові, промовляючи:
"After I had given the deed of purchase to Baruch son of Neriah, I prayed to the LORD:
וָאֶתְפַּלֵּל אֶל־יְהוָה; אַחֲרֵי תִתִּי אֶת־סֵפֶר הַמִּקְנָה, אֶל־בָּרוּךְ בֶּן־נֵרִיָּה לֵאמֹר׃
17
"о, Господи Боже! Ты сотворил небо и землю великою силою Твоею и простертою мышцею; для Тебя ничего нет невозможного;
О Господи, Боже! Ты создал небо и землю силой Своей великой, рукой простертой, все для Тебя возможно!
— О Владыка Господь! Ты создал небеса и землю Своей великой силой и простертой рукой. Нет ничего, невозможного для Тебя.
О Господи, Боже! Ти небо та землю створив Своїю потужною силою та Своїм витягненим раменом, нічого для Тебе нема неможливого!
"Ah, Sovereign LORD, you have made the heavens and the earth by your great power and outstretched arm. Nothing is too hard for you.
אֲהָהּ אֲדֹנָי יְהוִה, הִנֵּה אַתָּה עָשִׂיתָ, אֶת־הַשָּׁמַיִם וְאֶת־הָאָרֶץ, בְּכֹחֲךָ הַגָּדוֹל, וּבִזְרֹעֲךָ הַנְּטוּיָה; לֹא־יִפָּלֵא מִמְּךָ כָּל־דָּבָר׃
18
Ты являешь милость тысячам и за беззаконие отцов воздаешь в недро детям их после них: Боже великий, сильный, Которому имя Господь Саваоф!
Тысячам людей творишь Ты милость, за грех отцов караешь потомков. О Бог великий и могучий! Его имя — Господь Воинств.
Ты являешь милость тысячам, но воздаешь за вину родителей их детям после них. О великий и могучий Бог, чье Имя — Господь Сил,
Милість Ти тисячам чиниш, і за провину батьків після них віддаїш в лоно їхніх синів, Боже великий та могутній, Господь Саваот Йому Ймення!
You show love to thousands but bring the punishment for the fathers" sins into the laps of their children after them. O great and powerful God, whose name is the LORD Almighty,
עֹשֶׂה חֶסֶד לַאֲלָפִים, וּמְשַׁלֵּם עֲוֹן אָבוֹת, אֶל־חֵיק בְּנֵיהֶם אַחֲרֵיהֶם; הָאֵל הַגָּדוֹל הַגִּבּוֹר, יְהוָה צְבָאוֹת שְׁמוֹ׃
19
Великий в совете и сильный в делах, Которого очи отверсты на все пути сынов человеческих, чтобы воздавать каждому по путям его и по плодам дел его,
Велик Его замысел, деянья — бесчисленны. Глаза Твои видят все пути людские, и каждому Ты воздаешь за его путь, по плодам дел его.
Твои намерения величественны и Твои дела велики. Твои глаза раскрыты на все пути человека; Ты воздаешь каждому за его путь, по плодам дел его.
Великий в пораді й могутній у чинах, що очі Твої відкриті на всі дороги людських синів, щоб кожному дати згідно з його дорогою та згідно з плодом його чинів,
great are your purposes and mighty are your deeds. Your eyes are open to all the ways of men; you reward everyone according to his conduct and as his deeds deserve.
גְּדֹל הָעֵצָה, וְרַב הָעֲלִילִיָּה; אֲשֶׁר־עֵינֶיךָ פְקֻחוֹת, עַל־כָּל־דַּרְכֵי בְּנֵי אָדָם, לָתֵת לְאִישׁ כִּדְרָכָיו, וְכִפְרִי מַעֲלָלָיו׃
20
Который совершил чудеса и знамения в земле Египетской, {и совершаешь} до сего дня и в Израиле и между всеми людьми, и соделал Себе имя, как в сей день,
Ты явил знамения и чудеса в Египте и являешь их до сих пор, и в Израиле, и среди всех людей, — Ты сотворил Себе имя, которое у Тебя ныне!
Ты совершил знамения и чудеса в Египте и творил их доныне и в Израиле, и среди всего человеческого рода, и приобретал Себе славу, которая принадлежит Тебе и сегодня.
що знаки та чуда чинив Ти в їгипетськім краї, і чиниш їх аж по цей день, і між Ізраїлем, і між народом, і зробив Собі Ймення, як цього дня!
You performed miraculous signs and wonders in Egypt and have continued them to this day, both in Israel and among all mankind, and have gained the renown that is still yours.
אֲשֶׁר־שַׂמְתָּ אֹתוֹת וּמֹפְתִים בְּאֶרֶץ־מִצְרַיִם עַד־הַיּוֹם הַזֶּה, וּבְיִשְׂרָאֵל וּבָאָדָם; וַתַּעֲשֶׂה־לְּךָ שֵׁם כַּיּוֹם הַזֶּה׃
21
и вывел народ Твой Израиля из земли Египетской знамениями и чудесами, и рукою сильною и мышцею простертою, при великом ужасе,
Ты вывел народ Свой, Израиль, из Египта знамениями и чудесами, рукой могучей, десницей простертой, великим ужасом.
Знамениями и чудесами, могучей дланью, простертой рукой и великим страхом Ты вывел Свой народ Израиль из египетской земли.
І Ти вивів народ Свій Ізраїля з краю їгипетського знаками та чудами, і рукою потужною, і раменом витягненим та страхом великим.
You brought your people Israel out of Egypt with signs and wonders, by a mighty hand and an outstretched arm and with great terror.
וַתֹּצֵא אֶת־עַמְּךָ אֶת־יִשְׂרָאֵל מֵאֶרֶץ מִצְרָיִם; בְּאֹתוֹת וּבְמוֹפְתִים, וּבְיָד חֲזָקָה וּבְאֶזְרוֹעַ נְטוּיָה, וּבְמוֹרָא גָּדוֹל׃
22
и дал им землю сию, которую дать им клятвенно обещал отцам их, землю, текущую молоком и медом.
Ты дал им эту землю, о которой клялся их отцам, обещая даровать ее — землю, текущую молоком и медом.
Ты отдал им эту землю, которую клялся отдать их отцам, землю, где течет молоко и мед.
І дав Ти їм Край цей, який їхнім батькам заприсяг був, щоб дати їм Край цей, що тече молоком він та медом.
You gave them this land you had sworn to give their forefathers, a land flowing with milk and honey.
וַתִּתֵּן לָהֶם אֶת־הָאָרֶץ הַזֹּאת, אֲשֶׁר־נִשְׁבַּעְתָּ לַאֲבוֹתָם לָתֵת לָהֶם; אֶרֶץ זָבַת חָלָב וּדְבָשׁ׃
23
Они вошли и завладели ею, но не стали слушать гласа Твоего и поступать по закону Твоему, не стали делать того, что Ты заповедал им делать, и за то Ты навел на них все это бедствие.
И пришли они, завладели ею. Но голосу Твоему они не повиновались, по Закону Твоему не жили. То, что Ты заповедал им делать, они не делали — и Ты послал им все эти беды!
Они вошли в нее и завладели ею, но не слушали Тебя и не жили по Твоему Закону; они не делали того, что Ты повелевал им. За это Ты наслал на них всю эту беду.
І прийшли, і посіли його, та не слухалися Твого голосу, і Законом Твоїм не ходили; усього, що Ти наказав їм робити, вони не робили, і Ти вчинив, що спіткало їх все оце лихо...
They came in and took possession of it, but they did not obey you or follow your law; they did not do what you commanded them to do. So you brought all this disaster upon them.
וַיָּבֹאוּ וַיִּרְשׁוּ אֹתָהּ, וְלֹא־שָׁמְעוּ בְקוֹלֶךָ וּבְתֹרוֹתֶךָ (וּבְתוֹרָתְךָ) לֹא־הָלָכוּ, אֵת כָּל־אֲשֶׁר צִוִּיתָה לָהֶם לַעֲשׂוֹת לֹא עָשׂוּ; וַתַּקְרֵא אֹתָם, אֵת כָּל־הָרָעָה הַזֹּאת׃
24
Вот, насыпи достигают до города, чтобы взять его; и город от меча и голода и моровой язвы отдается в руки Халдеев, воюющих против него; что Ты говорил, то и исполняется, и вот, Ты видишь это.
Вот, осадные насыпи достигли города, и будет он захвачен, будет отдан этот город в руки халдеев, которые его осадили, падет он от меча, от голода и мора. То, что Ты предрек, свершилось, и теперь Ты смотришь на это.
Видишь, как насыпают осадные валы, чтобы взять город. Из-за меча, голода и мора город достанется халдеям, которые напали на нас. То, что Ты сказал, исполнилось, и вот, Ты видишь это.
Ось доходять до міста вали, щоб здобути його, й місто віддане буде у руку халдеїв, що воюють із ним, через меч, і голод, і моровицю... І що говорив Ти, стаїться, і ось Ти це бачиш.
"See how the siege ramps are built up to take the city. Because of the sword, famine and plague, the city will be handed over to the Babylonians who are attacking it. What you said has happened, as you now see.
הִנֵּה הַסֹּלְלוֹת, בָּאוּ הָעִיר לְלָכְדָהּ, וְהָעִיר נִתְּנָה, בְּיַד הַכַּשְׂדִּים הַנִּלְחָמִים עָלֶיהָ, מִפְּנֵי הַחֶרֶב וְהָרָעָב וְהַדָּבֶר; וַאֲשֶׁר דִּבַּרְתָּ הָיָה וְהִנְּךָ רֹאֶה׃
25
А Ты, Господи Боже, сказал мне: "купи себе поле за серебро и пригласи свидетелей", тогда как город отдается в руки Халдеев".
И Ты, Господи, Боже, велишь мне: «Купи себе поле за серебро, призови свидетелей». Но ведь этот город будет отдан в руки халдеев!
Ты, Владыка Господь, говорил мне: «Купи себе поле за серебро и пригласи для сделки свидетелей», — но ведь город переходит в руки халдеев.
А Ти ж був сказав мені, Господи Боже: Купи собі поле за срібло, і засвідч купівлю свідками. ось місто віддане буде у руку халдеїв...
And though the city will be handed over to the Babylonians, you, O Sovereign LORD, say to me, "Buy the field with silver and have the transaction witnessed.""
וְאַתָּה אָמַרְתָּ אֵלַי אֲדֹנָי יְהוִה, קְנֵה־לְךָ הַשָּׂדֶה בַּכֶּסֶף וְהָעֵד עֵדִים; וְהָעִיר נִתְּנָה בְּיַד הַכַּשְׂדִּים׃
26
И было слово Господне к Иеремии:
И было Иеремии слово Господа:
И было слово Господне к Иеремии:
І було Господнї слово до Єремії, говорячи:
Then the word of the LORD came to Jeremiah:
וַיְהִי דְּבַר־יְהוָה, אֶל־יִרְמְיָהוּ לֵאמֹר׃
27
вот, Я Господь, Бог всякой плоти; есть ли что невозможное для Меня?
Я, Господь, — Бог всего живого! Разве есть невозможное для Меня?
— Я — Господь, Бог всех людей. Есть ли что-нибудь невозможное для Меня?
Ось Я Господь, Бог кожного тіла: чи для Мене є щось неможливе?
"I am the LORD, the God of all mankind. Is anything too hard for me?
הִנֵּה אֲנִי יְהוָה, אֱלֹהֵי כָּל־בָּשָׂר; הֲמִמֶּנִּי, יִפָּלֵא כָּל־דָּבָר׃
28
Посему так говорит Господь: вот, Я отдаю город сей в руки Халдеев и в руки Навуходоносора, царя Вавилонского, и он возьмет его,
Так говорит Господь: Я отдам этот город в руки халдеев, в руки Навуходоносора, царя вавилонского, царь захватит город!
Поэтому так говорит Господь: Я отдам этот город халдеям и Навуходоносору, царю Вавилона, который захватит его.
Тому так промовляї Господь: Ось Я віддам оце місто у руку халдеїв і в руку Навуходоносора, царя вавилонського, і він здобуде його!
Therefore, this is what the LORD says: I am about to hand this city over to the Babylonians and to Nebuchadnezzar king of Babylon, who will capture it.
לָכֵן כֹּה אָמַר יְהוָה; הִנְנִי נֹתֵן אֶת־הָעִיר הַזֹּאת בְּיַד הַכַּשְׂדִּים, וּבְיַד נְבוּכַדְרֶאצַּר מֶלֶךְ־בָּבֶל וּלְכָדָהּ׃
29
и войдут Халдеи, осаждающие сей город, зажгут город огнем и сожгут его и домы, на кровлях которых возносились курения Ваалу и возливаемы были возлияния чужим богам, чтобы прогневлять Меня.
Халдеи, что осаждают город, войдут в него и предадут его огню — сожгут город, сожгут дома, где на крышах воскуряли Ваалу и совершали возлияния богам иным, Меня гневили.
Халдеи, которые воюют с этим городом, придут и предадут его огню; они сожгут его дотла с домами, на крышах которых народ возжигал благовония Баалу и совершал жертвенные возлияния чужим богам, вызывая Мой гнев.
І прийдуть халдеї, що воюють з цим містом, і підпалять це місто огнем, та й спалять його й ті доми, що приносились жертви Ваалові на їхніх дахах, і лилися литі жертви для інших богів, щоб Мене прогнівити...
The Babylonians who are attacking this city will come in and set it on fire; they will burn it down, along with the houses where the people provoked me to anger by burning incense on the roofs to Baal and by pouring out drink offerings to other gods.
וּבָאוּ הַכַּשְׂדִּים, הַנִּלְחָמִים עַל־הָעִיר הַזֹּאת, וְהִצִּיתוּ אֶת־הָעִיר הַזֹּאת בָּאֵשׁ וּשְׂרָפוּהָ; וְאֵת הַבָּתִּים אֲשֶׁר קִטְּרוּ עַל־גַּגּוֹתֵיהֶם לַבַּעַל, וְהִסִּכוּ נְסָכִים לֵאלֹהִים אֲחֵרִים, לְמַעַן הַכְעִסֵנִי׃
30
Ибо сыновья Израилевы и сыновья Иудины только зло делали пред очами Моими от юности своей; сыновья Израилевы только прогневляли Меня делами рук своих, говорит Господь.
Ибо сыны Израиля и сыны Иуды с юных лет творили лишь то, что Мне ненавистно, лишь гневили Меня сыны Израиля делами своими, — говорит Господь. —
Народ Израиля и Иудеи с юности делал лишь зло в Моих глазах; да, народ Израиля лишь вызывал Мой гнев делами своих рук, — возвещает Господь. —
Бо сини Ізраїлеві та сини Юдині тільки зло учиняли на очах Моїх від юнацтва свого, сини бо Ізраїлеві лиш гнівили Мене чином рук своїх, каже Господь...
"The people of Israel and Judah have done nothing but evil in my sight from their youth; indeed, the people of Israel have done nothing but provoke me with what their hands have made, declares the LORD.
כִּי־הָיוּ בְנֵי־יִשְׂרָאֵל וּבְנֵי יְהוּדָה, אַךְ עֹשִׂים הָרַע בְּעֵינַי מִנְּעֻרֹתֵיהֶם; כִּי בְנֵי־יִשְׂרָאֵל, אַךְ מַכְעִסִים אֹתִי בְּמַעֲשֵׂה יְדֵיהֶם נְאֻם־יְהוָה׃
31
И как бы для гнева Моего и ярости Моей существовал город сей с самого дня построения его до сего дня, чтобы Я отверг его от лица Моего
Этот город вызывал Мою ярость и гнев со дня основания своего и доныне. Потому Я отвергну его —
Со дня его основания до сегодняшнего дня этот город вызвал у Меня такой гнев и негодование, что Я отвергну его от Себя.
Бо місто це стало Мені на Мій гнів та на лютість Мою з того дня, як його збудували, та аж до дня цього, щоб відкинути його від Мого лиця
From the day it was built until now, this city has so aroused my anger and wrath that I must remove it from my sight.
כִּי עַל־אַפִּי וְעַל־חֲמָתִי, הָיְתָה לִּי הָעִיר הַזֹּאת, לְמִן־הַיּוֹם אֲשֶׁר בָּנוּ אוֹתָהּ, וְעַד הַיּוֹם הַזֶּה; לַהֲסִירָהּ מֵעַל פָּנָי׃
32
за все зло сыновей Израиля и сыновей Иуды, какое они к прогневлению Меня делали, они, цари их, князья их, священники их и пророки их, и мужи Иуды и жители Иерусалима.
за все зло, которое совершали сыны Израиля и сыны Иуды, вызывая Мой гнев, — сами они и цари их, их вельможи, священники и пророки, люди Иудеи, жители Иерусалима.
Народ Израиля и Иудеи вызывал Мой гнев всем злом, которое он делал — они сами, их цари и приближенные, их священники и пророки, жители Иудеи и горожане Иерусалима.
за все те зло синів Ізраїлевих та синів Юдиних, яке учинили, щоб гнівити Мене, вони, їхні царі, князі, їхні священики й їхні пророки, і юдеяни й мешканці Єрусалиму...
The people of Israel and Judah have provoked me by all the evil they have done--they, their kings and officials, their priests and prophets, the men of Judah and the people of Jerusalem.
עַל כָּל־רָעַת בְּנֵי־יִשְׂרָאֵל וּבְנֵי יְהוּדָה, אֲשֶׁר עָשׂוּ לְהַכְעִסֵנִי, הֵמָּה מַלְכֵיהֶם שָׂרֵיהֶם, כֹּהֲנֵיהֶם וּנְבִיאֵיהֶם; וְאִישׁ יְהוּדָה, וְיֹשְׁבֵי יְרוּשָׁלִָם׃
33
Они оборотились ко Мне спиною, а не лицем; и когда Я учил их, с раннего утра учил, они не хотели принять наставления,
Не лицом ко Мне они повернулись, а спиною. Я учил их, учил снова и снова, но они не слушали, не принимали наставления.
Они повернулись ко Мне спиной, а не лицом; Я наставлял их снова и снова, но они не слушали и не принимали наставлений.
І вони обернулись до Мене потилицею, а не обличчям, хоч Я їх навчав рано й пізно, та не слухалися, щоб прийняти науку...
They turned their backs to me and not their faces; though I taught them again and again, they would not listen or respond to discipline.
וַיִּפְנוּ אֵלַי עֹרֶף וְלֹא פָנִים; וְלַמֵּד אֹתָם הַשְׁכֵּם וְלַמֵּד, וְאֵינָם שֹׁמְעִים לָקַחַת מוּסָר׃
34
и в доме, над которым наречено имя Мое, поставили мерзости свои, оскверняя его.
Мерзости свои они поставили в Храме, который именем Моим осенен, и Храм этот осквернили.
Они поставили свои мерзости в доме, который называется Моим Именем, и осквернили его.
І поклали гидоти свої в тому храмі, в якому Ім"я Мої кликалося, щоб його занечистити...
They set up their abominable idols in the house that bears my Name and defiled it.
וַיָּשִׂימוּ שִׁקּוּצֵיהֶם, בַּבַּיִת אֲשֶׁר־נִקְרָא־שְׁמִי עָלָיו לְטַמְּאוֹ׃
35
Устроили капища Ваалу в долине сыновей Енномовых, чтобы проводить через огонь сыновей своих и дочерей своих в честь Молоху, чего Я не повелевал им, и Мне на ум не приходило, чтобы они делали эту мерзость, вводя в грех Иуду.
Построили они капища Ваалу в долине Бен–Хинном, чтобы отдавать Мо́лоху своих сыновей и дочерей. Я не заповедовал им этого — сердцу Моему не угодно, чтобы творилась эта мерзость! Из‑за нее погрязла в грехе Иудея.
Они построили святилища Баалу на возвышенностях в долине Бен-Гинном, чтобы приносить своих сыновей и дочерей в огненную жертву Молоху, хотя Я не повелевал этого; Мне даже на ум не приходило, что они должны делать такую мерзость и вводить Иудею в грех.
І побудували жертовні пагірки Ваалові, що в долині Бен-Гіннома, щоб через огонь переводити синів своїх та своїх дочок Молохові, чого їм не наказував Я, й що не входило в серце Мені, щоб чинити ту гидоту, щоб уводити Юду у гріх.
They built high places for Baal in the Valley of Ben Hinnom to sacrifice their sons and daughters to Molech, though I never commanded, nor did it enter my mind, that they should do such a detestable thing and so make Judah sin.
וַיִּבְנוּ אֶת־בָּמוֹת הַבַּעַל אֲשֶׁר בְּגֵיא בֶן־הִנֹּם, לְהַעֲבִיר אֶת־בְּנֵיהֶם וְאֶת־בְּנוֹתֵיהֶם לַמֹּלֶךְ, אֲשֶׁר לֹא־צִוִּיתִים, וְלֹא עָלְתָה עַל־לִבִּי, לַעֲשׂוֹת הַתּוֹעֵבָה הַזֹּאת; לְמַעַן הַחֲטִי (הַחֲטִיא) אֶת־יְהוּדָה׃
36
И однако же ныне так говорит Господь, Бог Израилев, об этом городе, о котором вы говорите: "он предается в руки царя Вавилонского мечом и голодом и моровою язвою", —
Но так говорит Господь, Бог Израиля, об этом городе, о котором вы говорите, что отдан он в руки царя вавилонского, обречен на меч, голод и мор:
Вы говорите об этом городе: «Из-за меча, голода и мора он достанется царю Вавилона», — но так говорит Господь, Бог Израиля:
Тому так промовляї Господь, Бог Ізраїлів, до міста цього, про яке ви говорите: Воно віддане буде у руку царя вавилонського мечем, і голодом, і моровицею:
"You are saying about this city, "By the sword, famine and plague it will be handed over to the king of Babylon"; but this is what the LORD, the God of Israel, says:
וְעַתָּה לָכֵן כֹּה־אָמַר יְהוָה אֱלֹהֵי יִשְׂרָאֵל; אֶל־הָעִיר הַזֹּאת אֲשֶׁר אַתֶּם אֹמְרִים, נִתְּנָה בְּיַד מֶלֶךְ־בָּבֶל, בַּחֶרֶב וּבָרָעָב וּבַדָּבֶר׃
37
вот, Я соберу их из всех стран, в которые изгнал их во гневе Моем и в ярости Моей и в великом негодовании, и возвращу их на место сие и дам им безопасное житие.
Я соберу их из всех стран, куда Я изгнал их в гневе и ярости, в негодовании великом, и верну их на это место, и дам им жизнь безмятежную.
Я непременно соберу их из всех земель, в которые Я изгнал их в гневе, ярости и страшном негодовании; Я приведу их обратно в этот край и дам им жить в безопасности.
Ось Я їх позбираю зо всіх тих країв, куди вигнав був їх Своїм гнівом та люттю Своїю й великим Своїм пересердям, і верну їх до місця цього, і посаджу їх безпечно,
I will surely gather them from all the lands where I banish them in my furious anger and great wrath; I will bring them back to this place and let them live in safety.
הִנְנִי מְקַבְּצָם מִכָּל־הָאֲרָצוֹת, אֲשֶׁר הִדַּחְתִּים שָׁם בְּאַפִּי וּבַחֲמָתִי וּבְקֶצֶף גָּדוֹל; וַהֲשִׁבֹתִים אֶל־הַמָּקוֹם הַזֶּה, וְהֹשַׁבְתִּים לָבֶטַח׃
38
Они будут Моим народом, а Я буду им Богом.
Они будут Моим народом, Я буду их Богом.
Они будут Моим народом, а Я буду их Богом.
і вони Мені стануть народом, а Я буду їм Богом!
They will be my people, and I will be their God.
וְהָיוּ לִי לְעָם; וַאֲנִי אֶהְיֶה לָהֶם לֵאלֹהִים׃
39
И дам им одно сердце и один путь, чтобы боялись Меня во все дни {жизни,} ко благу своему и благу детей своих после них.
Я дам им сердце единое и путь единый, чтобы во все дни они боялись Меня на благо себе и своим потомкам.
Я дам им одно сердце и один путь — всегда чтить Меня на благо себе и своим потомкам.
І дам Я їм серце одне та дорогу одну, щоб боялись Мене по всі дні на добро собі й синам їхнім по них.
I will give them singleness of heart and action, so that they will always fear me for their own good and the good of their children after them.
וְנָתַתִּי לָהֶם לֵב אֶחָד וְדֶרֶךְ אֶחָד, לְיִרְאָה אוֹתִי כָּל־הַיָּמִים; לְטוֹב לָהֶם, וְלִבְנֵיהֶם אַחֲרֵיהֶם׃
40
И заключу с ними вечный завет, по которому Я не отвращусь от них, чтобы благотворить им, и страх Мой вложу в сердца их, чтобы они не отступали от Меня.
Я заключу с ними вечный договор, не отвернусь от них, не перестану творить им благо. Я вложу в их сердца страх предо Мною, чтобы они от Меня не отступили.
Я заключу с ними вечный завет, по которому Я не перестану делать для них добро и вдохновлять их, чтобы они чтили Меня, чтобы они никогда больше не отвернулись от Меня.
І складу з ними вічного заповіта, що не відвернуся від них, щоб їм не чинити Свого добра, і дам їм у серце Свій страх, щоб не відступали від Мене!
I will make an everlasting covenant with them: I will never stop doing good to them, and I will inspire them to fear me, so that they will never turn away from me.
וְכָרַתִּי לָהֶם בְּרִית עוֹלָם, אֲשֶׁר לֹא־אָשׁוּב מֵאַחֲרֵיהֶם, לְהֵיטִיבִי אוֹתָם; וְאֶת־יִרְאָתִי אֶתֵּן בִּלְבָבָם, לְבִלְתִּי סוּר מֵעָלָי׃
41
И буду радоваться о них, благотворя им, и насажду их на земле сей твердо, от всего сердца Моего и от всей души Моей.
Всем сердцем Моим, всей Моей душою Я буду радоваться им, буду творить им благо, воистину насажу их на этой земле.
Я с радостью буду делать для них добро и непременно насажу их на этой земле от всего сердца и от всей души.
І буду Я тішитись ними, щоб чинити їм добро, і їх посаджу на землі цій у правді усім Своїм серцем та всіїю душею Своїю.
I will rejoice in doing them good and will assuredly plant them in this land with all my heart and soul.
וְשַׂשְׂתִּי עֲלֵיהֶם לְהֵטִיב אוֹתָם; וּנְטַעְתִּים בָּאָרֶץ הַזֹּאת בֶּאֱמֶת, בְּכָל־לִבִּי וּבְכָל־נַפְשִׁי׃
42
Ибо так говорит Господь: как Я навел на народ сей все это великое зло, так наведу на них все благо, какое Я изрек о них.
Ибо так говорит Господь: Я послал этому народу великое зло, но Я пошлю им и благо, которое Я предрекаю им ныне.
Ведь так говорит Господь: — Как Я навел на этот народ всю эту страшную беду, так Я пошлю им и все благоденствие, которое Я им обещал.
Бо так промовляї Господь: Як спровадив був Я все велике це зло на народ цей, так спроваджу на них все добро, яке провіщав Я про них!
"This is what the LORD says: As I have brought all this great calamity on this people, so I will give them all the prosperity I have promised them.
כִּי־כֹה אָמַר יְהוָה, כַּאֲשֶׁר הֵבֵאתִי אֶל־הָעָם הַזֶּה, אֵת כָּל־הָרָעָה הַגְּדוֹלָה הַזֹּאת; כֵּן אָנֹכִי מֵבִיא עֲלֵיהֶם אֶת־כָּל־הַטּוֹבָה, אֲשֶׁר אָנֹכִי דֹּבֵר עֲלֵיהֶם׃
43
И будут покупать поля в земле сей, о которой вы говорите: "это пустыня, без людей и без скота; она отдана в руки Халдеям";
И будут покупать поля на этой земле, о которой вы говорите, что она — пустыня, что нет на ней ни человека, ни зверя, что отдана она в руки халдеев.
И снова будут покупать поля в этой стране, о который вы говорите: «Это разоренный край без людей и животных; он был отдан в руки халдеев».
І купуватимуть поле в цім Краї, про якого ви кажете: Він спустошення, так що немаї людини й скотини, він відданий в руку халдеїв.
Once more fields will be bought in this land of which you say, "It is a desolate waste, without men or animals, for it has been handed over to the Babylonians."
וְנִקְנָה הַשָּׂדֶה בָּאָרֶץ הַזֹּאת; אֲשֶׁר אַתֶּם אֹמְרִים, שְׁמָמָה הִיא מֵאֵין אָדָם וּבְהֵמָה, נִתְּנָה בְּיַד הַכַּשְׂדִּים׃
44
будут покупать поля за серебро и вносить в записи, и запечатывать и приглашать свидетелей — в земле Вениаминовой и в окрестностях Иерусалима, и в городах Иуды и в городах нагорных, и в городах низменных и в городах южных; ибо возвращу плен их, говорит Господь.
Здесь будут покупать поля за серебро, будут делать запись в свитке, ставить печать, призывать свидетелей — и в земле Вениаминовой, и вокруг Иерусалима, во всех городах Иудеи: и в городах гор, и в городах Шефелы, и в городах Негева, ибо Я верну их из плена! — говорит Господь.
Поля будут покупать за серебро и будут подписывать купчии, ставить на них печати и приглашать к ним свидетелей в землях Вениамина, в окрестностях Иерусалима и в городах нагорий, западных предгорий и Негева, потому что Я восстановлю их, — возвещает Господь.
І будуть вони купувати поля за срібло, і писати про це у листі, й запечатувати, і свідчити свідками, у краї Веніяминовому та в околицях Єрусалиму, і в містах Юдиних, і в містах гірських, і в містах долішніх, і в містах південних, бо верну їх із полону, говорить Господь!
Fields will be bought for silver, and deeds will be signed, sealed and witnessed in the territory of Benjamin, in the villages around Jerusalem, in the towns of Judah and in the towns of the hill country, of the western foothills and of the Negev, because I will restore their fortunes, declares the LORD."
שָׂדוֹת בַּכֶּסֶף יִקְנוּ, וְכָתוֹב בַּסֵּפֶר וְחָתוֹם וְהָעֵד עֵדִים, בְּאֶרֶץ בִּנְיָמִן וּבִסְבִיבֵי יְרוּשָׁלִַם, וּבְעָרֵי יְהוּדָה וּבְעָרֵי הָהָר, וּבְעָרֵי הַשְּׁפֵלָה וּבְעָרֵי הַנֶּגֶב; כִּי־אָשִׁיב אֶת־שְׁבוּתָם נְאֻם־יְהוָה׃