Книга пророка Иеремии | Jeremiah | ירמיהו, Глава 52

1
Седекия был двадцати одного года, когда начал царствовать, и царствовал в Иерусалиме одиннадцать лет; имя матери его — Хамуталь, дочь Иеремии из Ливны.
Двадцать один год было Седекии, когда он стал царем; одиннадцать лет царствовал он в Иерусалиме; имя его матери — Хамута́ль, дочь Иеремии, из Ливны́.
Цедекии был двадцать один год, когда он стал царем, и правил он в Иерусалиме одиннадцать лет. Его мать звали Хамуталь, она была дочерью Иеремии из Ливны.
Седекія був віку двадцяти й одного року, коли зацарював. А царював він в Єрусалимі одинадцять років; ім"я ж його матері Хамутал, дочка Єремії з Лівни.
Zedekiah was twenty-one years old when he became king, and he reigned in Jerusalem eleven years. His mother"s name was Hamutal daughter of Jeremiah; she was from Libnah.
בֶּן־עֶשְׂרִים וְאַחַת שָׁנָה צִדְקִיָּהוּ בְמָלְכוֹ, וְאַחַת עֶשְׂרֵה שָׁנָה, מָלַךְ בִּירוּשָׁלִָם; וְשֵׁם אִמּוֹ, חֲמִיטַל (חֲמוּטַל) בַּת־יִרְמְיָהוּ מִלִּבְנָה׃
2
И он делал злое в очах Господа, все то, что делал Иоаким;
Его дела были так же ненавистны Господу, как и дела Иоакима.
Цедекия делал зло в глазах Господа, во всем уподобляясь Иоакиму.
І робив він зло в Господніх очах, усе так, як робив був Єгояким.
He did evil in the eyes of the LORD, just as Jehoiakim had done.
וַיַּעַשׂ הָרַע בְּעֵינֵי יְהוָה; כְּכֹל אֲשֶׁר־עָשָׂה יְהוֹיָקִים׃
3
посему гнев Господа был над Иерусалимом и Иудою до того, что Он отверг их от лица Своего; и Седекия отложился от царя Вавилонского.
Гнев Господень против Иерусалима и Иудеи был столь силен, что Господь отверг их и отвернулся от них. И Седекия восстал против царя вавилонского.
Иерусалим и Иудея так разгневали Господа, что Он прогнал их от Себя. Цедекия восстал против царя Вавилона.
Бо через Господній гнів сталося це на Єрусалим та на Юду, аж поки Він не відкинув їх від Свого обличчя. А Седекія відпав від вавилонського царя.
It was because of the LORD"S anger that all this happened to Jerusalem and Judah, and in the end he thrust them from his presence. Now Zedekiah rebelled against the king of Babylon.
כִּי עַל־אַף יְהוָה, הָיְתָה בִּירוּשָׁלִַם וִיהוּדָה, עַד־הִשְׁלִיכוֹ אוֹתָם מֵעַל פָּנָיו; וַיִּמְרֹד צִדְקִיָּהוּ בְּמֶלֶךְ בָּבֶל׃
4
И было, в девятый год его царствования, в десятый месяц, в десятый день месяца, пришел Навуходоносор, царь Вавилонский, сам и все войско его, к Иерусалиму, и обложили его, и устроили вокруг него насыпи.
В девятый год царствования Седекии, в десятый день десятого месяца, Навуходоносор, царь Вавилона, со всем своим войском подошел к Иерусалиму. Он осадил город и окружил его валом.
И тогда на девятом году правления Цедекии, в десятый день десятого месяца, царь Вавилона, двинулся на Иерусалим со всем своим войском. Они разбили лагерь под городом и окружили его осадными сооружениями.
І сталося за дев"ятого року його царювання, десятого місяця, десятого дня місяця прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, він та все військо його, на Єрусалим, і розтаборилися проти нього, і побудували проти нього вала навколо.
So in the ninth year of Zedekiah"s reign, on the tenth day of the tenth month, Nebuchadnezzar king of Babylon marched against Jerusalem with his whole army. They camped outside the city and built siege works all around it.
וַיְהִי בַשָּׁנָה הַתְּשִׁעִית לְמָלְכוֹ, בַּחֹדֶשׁ הָעֲשִׂירִי בֶּעָשׂוֹר לַחֹדֶשׁ, בָּא נְבוּכַדְרֶאצַּר מֶלֶךְ־בָּבֶל הוּא וְכָל־חֵילוֹ עַל־יְרוּשָׁלִַם, וַיַּחֲנוּ עָלֶיהָ; וַיִּבְנוּ עָלֶיהָ דָּיֵק סָבִיב׃
5
И находился город в осаде до одиннадцатого года царя Седекии.
Осада продолжалась до одиннадцатого года царствования Седекии.
Осада города продолжалась до одиннадцатого года правления царя Цедекии.
І ввійшло місто в облогу аж до одинадцятого року царя Седекії.
The city was kept under siege until the eleventh year of King Zedekiah.
וַתָּבֹא הָעִיר בַּמָּצוֹר; עַד עַשְׁתֵּי עֶשְׂרֵה שָׁנָה, לַמֶּלֶךְ צִדְקִיָּהוּ׃
6
В четвертом месяце, в девятый день месяца, голод в городе усилился, и не было хлеба у народа земли.
В девятый день четвертого месяца (в городе в это время свирепствовал голод, народу нечего было есть)
К девятому дню четвертого месяца голод в городе усилился, и у народа не осталось пищи.
Четвертого місяця, дев"ятого дня місяця настав великий голод у місті, і не було хліба для народу краю.
By the ninth day of the fourth month the famine in the city had become so severe that there was no food for the people to eat.
בַּחֹדֶשׁ הָרְבִיעִי בְּתִשְׁעָה לַחֹדֶשׁ, וַיֶּחֱזַק הָרָעָב בָּעִיר; וְלֹא־הָיָה לֶחֶם לְעַם הָאָרֶץ׃
7
Сделан был пролом в город, и побежали все военные, и вышли из города ночью воротами, находящимися между двумя стенами, подле царского сада, и пошли дорогою степи; Халдеи же были вокруг города.
городская стена была проломлена. Все воины бежали — ночью они вышли из города через Ворота Двух Стен, что у царского сада (а город в то время был окружен халдеями), и пошли по дороге на Араву.
Тогда в городской стене была пробита брешь, и все войско бежало. Они покинули город ночью, хотя халдеи окружали город, пройдя через ворота между двумя стенами, что рядом с царским садом, и направились к иорданской долине.
І пробитий був пролім у стіні міста, і всі вояки повтікали, і повиходили з міста вночі дорогою брами між двома мурами, що при царському садку, бо халдеї були при місті навколо. І пішли вони дорогою в степ.
Then the city wall was broken through, and the whole army fled. They left the city at night through the gate between the two walls near the king"s garden, though the Babylonians were surrounding the city. They fled toward the Arabah,
וַתִּבָּקַע הָעִיר, וְכָל־אַנְשֵׁי הַמִּלְחָמָה יִבְרְחוּ וַיֵּצְאוּ מֵהָעִיר לַיְלָה, דֶּרֶךְ שַׁעַר בֵּין־הַחֹמֹתַיִם אֲשֶׁר עַל־גַּן הַמֶּלֶךְ, וְכַשְׂדִּים עַל־הָעִיר סָבִיב; וַיֵּלְכוּ דֶּרֶךְ הָעֲרָבָה׃
8
Войско Халдейское погналось за царем, и настигли Седекию на равнинах Иерихонских, и все войско его разбежалось от него.
Войско халдеев пустилось в погоню за царем и настигло Седекию в пустыне близ Иерихона. Все воины царя разбежались,
Но халдейское войско пустилось в погоню за царем Цедекией и настигло его на равнинах у Иерихона. Все войско Цедекии рассеялось, бросив его одного,
А халдейське військо погналося за царем, та й догнали Седекію в їрихонських степах, а все його військо розпорошилося від нього...
but the Babylonian army pursued King Zedekiah and overtook him in the plains of Jericho. All his soldiers were separated from him and scattered,
וַיִּרְדְּפוּ חֵיל־כַּשְׂדִּים אַחֲרֵי הַמֶּלֶךְ, וַיַּשִּׂיגוּ אֶת־צִדְקִיָּהוּ בְּעַרְבֹת יְרֵחוֹ; וְכָל־חֵילוֹ, נָפֹצוּ מֵעָלָיו׃
9
И взяли царя, и привели его к царю Вавилонскому, в Ривлу, в землю Емаф, где он произнес над ним суд.
а его самого схватили и привели к царю Вавилона в Ривлу, что в земле Хамат, и там Навуходоносор устроил над ним суд.
и он был схвачен. Его привели к царю Вавилона в Ривлу, что в земле Хамата, где царь вынес ему приговор.
І схопили царя, і відвели його до царя вавилонського до Рівли в краю Хамата, і там його той засудив.
and he was captured. He was taken to the king of Babylon at Riblah in the land of Hamath, where he pronounced sentence on him.
וַיִּתְפְּשׂוּ אֶת־הַמֶּלֶךְ, וַיַּעֲלוּ אֹתוֹ אֶל־מֶלֶךְ בָּבֶל רִבְלָתָה בְּאֶרֶץ חֲמָת; וַיְדַבֵּר אִתּוֹ מִשְׁפָּטִים׃
10
И заколол царь Вавилонский сыновей Седекии пред глазами его, и всех князей Иудейских заколол в Ривле.
На глазах у Седекии царь Вавилона убил его сыновей, и всех вельмож Иудеи перебил он в Ривле.
В Ривле царь Вавилона заколол сыновей Цедекии у него на глазах и перебил всю знать Иудеи.
І цар вавилонський порізав Седекіїних синів на очах його, а також Юдиних зверхників він порізав у Рівлі...
There at Riblah the king of Babylon slaughtered the sons of Zedekiah before his eyes; he also killed all the officials of Judah.
וַיִּשְׁחַט מֶלֶךְ־בָּבֶל אֶת־בְּנֵי צִדְקִיָּהוּ לְעֵינָיו; וְגַם אֶת־כָּל־שָׂרֵי יְהוּדָה שָׁחַט בְּרִבְלָתָה׃
11
А Седекии выколол глаза и велел оковать его медными оковами; и отвел его царь Вавилонский в Вавилон и посадил его в дом стражи до дня смерти его.
Затем он ослепил Седекию и заковал его в кандалы. И увел его царь вавилонский в Вавилон и держал его в тюрьме до самой смерти.
После этого он выколол Цедекии глаза, заковал в бронзовые кандалы и увел в Вавилон, где держал его в темнице до самого дня его смерти.
А очі Седекії він вибрав, і зв"язав його ланцюгами. І відвів його вавилонський цар до Вавилону, і посадив його до в"язниці аж до дня його смерти...
Then he put out Zedekiah"s eyes, bound him with bronze shackles and took him to Babylon, where he put him in prison till the day of his death.
וְאֶת־עֵינֵי צִדְקִיָּהוּ עִוֵּר; וַיַּאַסְרֵהוּ בַנְחֻשְׁתַּיִם, וַיְבִאֵהוּ מֶלֶךְ־בָּבֶל בָּבֶלָה, וַיִּתְּנֵהוּ בְבֵית־־ (בֵית־) הַפְּקֻדֹּת עַד־יוֹם מוֹתוֹ׃
12
В пятый месяц, в десятый день месяца, — это был девятнадцатый год царя Навуходоносора, царя Вавилонского, — пришел Навузардан, начальник телохранителей, предстоявший пред царем Вавилонским, в Иерусалим
В десятый день пятого месяца, в девятнадцатый год правления Навуходоносора, царя вавилонского, в Иерусалим пришел Навузарадан, начальник телохранителей, один из приближенных вавилонского царя.
В десятый день пятого месяца, на девятнадцатом году правления Навуходоносора, царя Вавилона, начальник царской охраны Невузарадан, слуга царя Вавилона, прибыл в Иерусалим.
А п"ятого місяця, десятого дня місяця, це дев"ятнадцятий рік царя Навуходоносора, вавилонського царя, прийшов до Єрусалиму Невузар"адан, начальник царської сторожі, що ставав перед обличчям вавилонського царя.
On the tenth day of the fifth month, in the nineteenth year of Nebuchadnezzar king of Babylon, Nebuzaradan commander of the imperial guard, who served the king of Babylon, came to Jerusalem.
וּבַחֹדֶשׁ הַחֲמִישִׁי בֶּעָשׂוֹר לַחֹדֶשׁ, הִיא, שְׁנַת תְּשַׁע־עֶשְׂרֵה שָׁנָה, לַמֶּלֶךְ נְבוּכַדְרֶאצַּר מֶלֶךְ־בָּבֶל; בָּא, נְבוּזַרְאֲדָן רַב־טַבָּחִים, עָמַד לִפְנֵי מֶלֶךְ־בָּבֶל בִּירוּשָׁלִָם׃
13
и сожег дом Господень, и дом царя, и все домы в Иерусалиме, и все домы большие сожег огнем.
Он сжег Храм Господа, царский дворец и все дома в Иерусалиме — все большие здания он сжег дотла.
Он сжег дом Господа, царский дворец и все дома Иерусалима. Он сжег все важные здания.
І він спалив Господнього дома та дома царевого, і всі доми в Єрусалимі, і спалив кожного великого дома огнем.
He set fire to the temple of the LORD, the royal palace and all the houses of Jerusalem. Every important building he burned down.
וַיִּשְׂרֹף אֶת־בֵּית־יְהוָה וְאֶת־בֵּית הַמֶּלֶךְ; וְאֵת כָּל־בָּתֵּי יְרוּשָׁלִַם וְאֶת־כָּל־בֵּית הַגָּדוֹל שָׂרַף בָּאֵשׁ׃
14
И все войско Халдейское, бывшее с начальником телохранителей, разрушило все стены вокруг Иерусалима.
И крепостные стены вокруг Иерусалима тоже разрушили халдейские воины Навузардана.
А халдейское войско под командованием начальника царской охраны разрушило все стены, окружавшие Иерусалим.
І мури навколо Єрусалиму порозбивало все халдейське військо, що було з начальником царської сторожі.
The whole Babylonian army under the commander of the imperial guard broke down all the walls around Jerusalem.
וְאֶת־כָּל־חֹמוֹת יְרוּשָׁלִַם סָבִיב; נָתְצוּ כָּל־חֵיל כַּשְׂדִּים, אֲשֶׁר אֶת־רַב־טַבָּחִים׃
15
Бедных из народа и прочий народ, остававшийся в городе, и переметчиков, которые передались царю Вавилонскому, и вообще остаток простого народа Навузардан, начальник телохранителей, выселил.
Некоторых бедняков и всех, кто еще уцелел в городе, включая перебежчиков, перешедших к вавилонскому царю, — всех Навузарадан, начальник телохранителей, отправил в Вавилон.
Невузарадан, начальник охраны, увел в плен часть бедного люда и тех, кто оставался в городе, вместе с оставшейся частью ремесленников и перебежчиков, которые переметнулись к царю Вавилона.
А з бідноти народу та решту народу, що позостався в місті, і перебіжників, що перебігли до вавилонського царя, і решту простого люду повиганяв Невузар"адан, начальник царської сторожі.
Nebuzaradan the commander of the guard carried into exile some of the poorest people and those who remained in the city, along with the rest of the craftsmen and those who had gone over to the king of Babylon.
וּמִדַּלּוֹת הָעָם וְאֶת־יֶתֶר הָעָם הַנִּשְׁאָרִים בָּעִיר, וְאֶת־הַנֹּפְלִים אֲשֶׁר נָפְלוּ אֶל־מֶלֶךְ בָּבֶל, וְאֵת יֶתֶר הָאָמוֹן; הֶגְלָה נְבוּזַרְאֲדָן רַב־טַבָּחִים׃
16
Только несколько из бедного народа земли Навузардан, начальник телохранителей, оставил для виноградников и земледелия.
Лишь самую бедноту Навузарадан, начальник телохранителей, оставил в стране — работать в виноградниках и на полях.
Но Невузарадан оставил некоторых из бедного люда той страны, чтобы они трудились на виноградниках и полях.
А з бідноти краю начальник царської сторожі позоставив декого за винарів та за рільників.
But Nebuzaradan left behind the rest of the poorest people of the land to work the vineyards and fields.
וּמִדַּלּוֹת הָאָרֶץ, הִשְׁאִיר נְבוּזַרְאֲדָן רַב־טַבָּחִים; לְכֹרְמִים וּלְיֹגְבִים׃
17
И столбы медные, которые были в доме Господнем, и подставы, и медное море, которое в доме Господнем, изломали Халдеи и отнесли всю медь их в Вавилон.
Медные столбы из Храма Господа, и подставки, и медное море, что в Храме Господа, халдеи разломали, а медь увезли в Вавилон.
Халдеи разбили бронзовые колонны, передвижные подставки и бронзовое море, которые находились в доме Господа, и унесли всю бронзу в Вавилон.
А мідяні стовпи, що в Господньому домі, і підстави, і мідяне море, що в Господньому домі, халдеї поламали, і понесли всю їхню мідь до Вавилону.
The Babylonians broke up the bronze pillars, the movable stands and the bronze Sea that were at the temple of the LORD and they carried all the bronze to Babylon.
וְאֶת־עַמּוּדֵי הַנְּחֹשֶׁת אֲשֶׁר לְבֵית־יְהוָה, וְאֶת־הַמְּכֹנוֹת וְאֶת־יָם הַנְּחֹשֶׁת אֲשֶׁר בְּבֵית־יְהוָה שִׁבְּרוּ כַשְׂדִּים; וַיִּשְׂאוּ אֶת־כָּל־נְחֻשְׁתָּם בָּבֶלָה׃
18
И тазы, и лопатки, и ножи, и чаши, и ложки, и все медные сосуды, которые употребляемы были при Богослужении, взяли;
Взяли они и котлы, и совки, щипцы, и чаши для кропления, и ковши — всю медную утварь, которая использовалась при богослужении.
Еще они забрали горшки, лопатки, ножницы для фитилей, кропильные чаши, блюда и всю бронзовую утварь, которая использовалась во время храмового служения.
І горнята, і лопатки, і ножиці, і кропильниці, і ложки, і ввесь мідяний посуд, що ним служать, позабирали.
They also took away the pots, shovels, wick trimmers, sprinkling bowls, dishes and all the bronze articles used in the temple service.
וְאֶת־הַסִּרוֹת וְאֶת־הַיָּעִים וְאֶת־הַמְזַמְּרוֹת וְאֶת־הַמִּזְרָקֹת וְאֶת־הַכַּפּוֹת, וְאֵת כָּל־כְּלֵי הַנְּחֹשֶׁת אֲשֶׁר־יְשָׁרְתוּ בָהֶם לָקָחוּ׃
19
и блюда, и щипцы, и чаши, и котлы, и лампады, и фимиамники, и кружки, что было золотое — золотое, и что было серебряное — серебряное, взял начальник телохранителей;
Взял начальник телохранителей и чаны, и кадильницы, и чаши для кропления, и котлы, и светильники, и ковши и сосуды для возлияний, и все золото, и все серебро.
Начальник царской охраны также забрал все, сделанное из чистого золота и серебра: кубки, сосуды для возжигания благовоний, кропильные чаши, горшки, подсвечники, блюда и чаши для жертвенных возлияний.
І миски, і кадильниці, і кропильниці, і горнята, і свічники, і ложки, і жертовні миски, і що було золоте забрав золото, а що срібне срібло взяв начальник царської сторожі.
The commander of the imperial guard took away the basins, censers, sprinkling bowls, pots, lampstands, dishes and bowls used for drink offerings--all that were made of pure gold or silver.
וְאֶת־הַסִּפִּים וְאֶת־הַמַּחְתּוֹת וְאֶת־הַמִּזְרָקוֹת וְאֶת־הַסִּירוֹת וְאֶת־הַמְּנֹרוֹת, וְאֶת־הַכַּפּוֹת וְאֶת־הַמְּנַקִיוֹת, אֲשֶׁר זָהָב זָהָב, וַאֲשֶׁר־כֶּסֶף כָּסֶף; לָקַח רַב־טַבָּחִים׃
20
также два столба, одно море и двенадцать медных волов, которые служили подставами, которые царь Соломон сделал в доме Господнем, — меди во всех этих вещах невозможно было взвесить.
Две колонны и одно медное море, двенадцать медных быков под морем и подставки (все это сделал для Храма Господнего царь Соломон), столько было меди во всем этом, не счесть!
Бронзы от двух колонн, от моря с двенадцатью быками под ним и от передвижных подставок, сделанных царем Соломоном для дома Господа, оказалось больше, чем можно было взвесить.
Два стовпи, одне море, дванадцять мідяних волів, що під підставами, що цар Соломон поробив був для Господнього дому, не було й ваги для міді всіх цих речей!
The bronze from the two pillars, the Sea and the twelve bronze bulls under it, and the movable stands, which King Solomon had made for the temple of the LORD, was more than could be weighed.
הָעַמּוּדִים שְׁנַיִם, הַיָּם אֶחָד וְהַבָּקָר שְׁנֵים־עָשָׂר נְחֹשֶׁת אֲשֶׁר־תַּחַת הַמְּכֹנוֹת, אֲשֶׁר עָשָׂה הַמֶּלֶךְ שְׁלֹמֹה לְבֵית יְהוָה; לֹא־הָיָה מִשְׁקָל, לִנְחֻשְׁתָּם כָּל־הַכֵּלִים הָאֵלֶּה׃
21
Столбы сии были каждый столб в восемнадцать локтей вышины, и шнурок в двенадцать локтей обнимал его, а толщина стенок его внутри пустого, в четыре перста.
Каждая колонна была восемнадцати локтей в высоту, в обхват — двенадцать локтей. Были они полыми, толщина стенок — четыре пальца.
Каждая колонна была восемнадцати локтей в высоту и двенадцати локтей в обхвате; стенки каждой были в четыре пальца толщиной, а внутри они были полыми.
А стовпи вісімнадцять ліктів високість одного стовпа, і шнурок на дванадцять ліктів оточував його, а грубина його чотири пальці, всередині порожнявий.
Each of the pillars was eighteen cubits high and twelve cubits in circumference; each was four fingers thick, and hollow.
וְהָעַמּוּדִים, שְׁמֹנֶה עֶשְׂרֵה אַמָּה קוֹמָה (קוֹמַת) הָעַמֻּד הָאֶחָד, וְחוּט שְׁתֵּים־עֶשְׂרֵה אַמָּה יְסֻבֶּנּוּ; וְעָבְיוֹ אַרְבַּע אַצְבָּעוֹת נָבוּב׃
22
И венец на нем медный, а высота венца пять локтей; и сетка и гранатовые яблоки вокруг были все медные; то же и на другом столбе с гранатовыми яблоками.
У каждой — медная капитель высотой в пять локтей. Вокруг капителей у обеих колонн — сетка с плодами граната, все из меди.
Бронзовая капитель колонны имела пять локтей в высоту и была украшена по кругу бронзовой сеткой и плодами гранатового дерева из бронзы. Такой же была и другая колонна с ее гранатовыми яблоками.
І маковиця на ньому мідяна, а високість одніїї маковиці п"ять ліктів та мережка, і гранатові яблука на маковиці навколо, усе мідь. І для другого стовпа так само, і гранатові яблука.
The bronze capital on top of the one pillar was five cubits high and was decorated with a network and pomegranates of bronze all around. The other pillar, with its pomegranates, was similar.
וְכֹתֶרֶת עָלָיו נְחֹשֶׁת, וְקוֹמַת הַכֹּתֶרֶת הָאַחַת חָמֵשׁ אַמּוֹת, וּשְׂבָכָה וְרִמּוֹנִים עַל־הַכּוֹתֶרֶת סָבִיב הַכֹּל נְחֹשֶׁת; וְכָאֵלֶּה לַעַמּוּד הַשֵּׁנִי וְרִמּוֹנִים׃
23
Гранатовых яблоков было по всем сторонам девяносто шесть; всех яблоков вокруг сетки сто.
По сторонам было девяносто шесть гранатов, всего же вокруг сетки — сто.
По сторонам было девяносто шесть гранатовых яблок; всего гранатовых яблок, окружавших сетку, было сто.
І було гранатових яблук дев"ятдесят і шість на кожну сторону, усіх гранатових яблук на мережці навколо сто.
There were ninety-six pomegranates on the sides; the total number of pomegranates above the surrounding network was a hundred.
וַיִּהְיוּ הָרִמֹּנִים, תִּשְׁעִים וְשִׁשָּׁה רוּחָה; כָּל־הָרִמּוֹנִים מֵאָה עַל־הַשְּׂבָכָה סָבִיב׃
24
Начальник телохранителей взял также Сераию первосвященника и Цефанию, второго священника, и трех сторожей порога.
Начальник телохранителей увел в плен первосвященника Сераю, второго священника Софонию и трех стражей ворот.
Начальник царской охраны взял в плен первосвященника Сераю, второго после него священника Софонию и трех привратников.
начальник царської сторожі взяв Сераю, головного священика, і Цефанію, другого священика, та трьох сторожів порога.
The commander of the guard took as prisoners Seraiah the chief priest, Zephaniah the priest next in rank and the three doorkeepers.
וַיִּקַּח רַב־טַבָּחִים, אֶת־שְׂרָיָה כֹּהֵן הָרֹאשׁ, וְאֶת־צְפַנְיָה כֹּהֵן הַמִּשְׁנֶה; וְאֶת־שְׁלֹשֶׁת שֹׁמְרֵי הַסַּף׃
25
И из города взял одного евнуха, который был начальником над военными людьми, и семь человек предстоявших лицу царя, которые находились в городе, и главного писца в войске, записывавшего в войско народ земли, и шестьдесят человек из народа страны, найденных в городе.
Он также забрал из города сановника, который командовал воинами, семь человек из свиты царя, которых нашел в городе, писца, который начальствовал над войском и занимался набором ополчения, и еще шестьдесят знатных людей, которых нашел в городе.
Из тех, кто еще оставался в городе, он взял одного сановника, который распоряжался воинами, и семерых царских советников. Еще он взял писаря, главного в войске, который записывал в войско народ страны и шестьдесят человек из его людей, которых нашли в городе.
А з міста взяв він одного евнуха, що був начальником над військовими, та семеро чоловіка з тих, що бачать цареве обличчя, що були знайдені в місті, і писаря, зверхника військового відділу, що записував народ краю до військового відділу, і шістдесят чоловіка з народу краю, що знаходилися в місті.
Of those still in the city, he took the officer in charge of the fighting men, and seven royal advisers. He also took the secretary who was chief officer in charge of conscripting the people of the land and sixty of his men who were found in the city.
וּמִן־הָעִיר לָקַח סָרִיס אֶחָד אֲשֶׁר־הָיָה פָקִיד עַל־אַנְשֵׁי הַמִּלְחָמָה, וְשִׁבְעָה אֲנָשִׁים מֵרֹאֵי פְנֵי־הַמֶּלֶךְ אֲשֶׁר נִמְצְאוּ בָעִיר, וְאֵת, סֹפֵר שַׂר הַצָּבָא, הַמַּצְבִּא אֶת־עַם הָאָרֶץ; וְשִׁשִּׁים אִישׁ מֵעַם הָאָרֶץ, הַנִּמְצְאִים בְּתוֹךְ הָעִיר׃
26
И взял их Навузардан, начальник телохранителей, и отвел их к царю Вавилонскому в Ривлу.
Навузарадан, начальник телохранителей, привел их к царю Вавилона в Ривлу.
Невузарадан, начальник царской охраны, взял их всех и отвел к царю Вавилона в Ривлу.
І позабирав їх Невузар"адан, начальник царської сторожі, і відвів їх до вавилонського царя, до Рівли.
Nebuzaradan the commander took them all and brought them to the king of Babylon at Riblah.
וַיִּקַּח אוֹתָם, נְבוּזַרְאֲדָן רַב־טַבָּחִים; וַיֹּלֶךְ אוֹתָם אֶל־מֶלֶךְ בָּבֶל רִבְלָתָה׃
27
И поразил их царь Вавилонский и умертвил их в Ривле, в земле Емаф; и выселен был Иуда из земли своей.
И там, в Ривле, что в стране Хамат, царь казнил их всех. Так иудеи были выселены со своей земли.
В Ривле, что в земле Хамата, царь велел их казнить. Так увели народ Иудеи в плен из своей земли.
І вдарив їх вавилонський цар, і позабивав їх у Рівлі, у хаматовому краї. І пішов Юда на вигнання з своїї землі!
There at Riblah, in the land of Hamath, the king had them executed. So Judah went into captivity, away from her land.
וַיַּכֶּה אוֹתָם מֶלֶךְ בָּבֶל וַיְמִתֵם בְּרִבְלָה בְּאֶרֶץ חֲמָת; וַיִּגֶל יְהוּדָה מֵעַל אַדְמָתוֹ׃
28
Вот народ, который выселил Навуходоносор: в седьмой год три тысячи двадцать три Иудея;
Вот сколько всего людей угнал Навуходоносор: в седьмой год — три тысячи двадцать три иудея;
Вот количество людей, угнанных Навуходоносором в плен: в седьмом году его власти — 3 023 иудея;
Оце той народ, що вигнав Навуходоносор: у сьомому році три тисячі й двадцять і три юдеї.
This is the number of the people Nebuchadnezzar carried into exile: in the seventh year, 3,023 Jews;
זֶה הָעָם, אֲשֶׁר הֶגְלָה נְבוּכַדְרֶאצַּר; בִּשְׁנַת־שֶׁבַע יְהוּדִים שְׁלֹשֶׁת אֲלָפִים וְעֶשְׂרִים וּשְׁלֹשָׁה׃
29
в восемнадцатый год Навуходоносора из Иерусалима {выселено} восемьсот тридцать две души;
в восемнадцатый год правления Навуходоносора из Иерусалима было угнано восемьсот тридцать два человека;
в восемнадцатом году правления Навуходоносора — 832 человека были уведены из Иерусалима;
У вісімнадцятому році Навуходоносора вигнав він з Єрусалиму вісім сотень тридцять і дві душі.
in Nebuchadnezzar"s eighteenth year, 832 people from Jerusalem;
בִּשְׁנַת שְׁמוֹנֶה עֶשְׂרֵה לִנְבוּכַדְרֶאצַּר; מִירוּשָׁלִַם, נֶפֶשׁ שְׁמֹנֶה מֵאוֹת שְׁלֹשִׁים וּשְׁנָיִם׃
30
в двадцать третий год Навуходоносора Навузардан, начальник телохранителей, выселил Иудеев семьсот сорок пять душ: всего четыре тысячи шестьсот душ.
в двадцать третий год правления Навуходоносора Навузарадан, начальник телохранителей, угнал семьсот сорок пять иудеев. Всего — четыре тысячи шестьсот человек.
в двадцать третьем году его правления — Невузарадан, начальник царской охраны, угнал в плен 745 иудеев. Всего — 4 600 человек.
У році двадцятому й третьому вигнав Невузар"адан, начальник царської сторожі, сім сотень сорок і п"ять душ юдеїв. Усіх душ чотири тисячі й шість сотень.
in his twenty-third year, 745 Jews taken into exile by Nebuzaradan the commander of the imperial guard. There were 4,600 people in all.
בִּשְׁנַת שָׁלֹשׁ וְעֶשְׂרִים לִנְבוּכַדְרֶאצַּר, הֶגְלָה, נְבוּזַרְאֲדָן רַב־טַבָּחִים, יְהוּדִים נֶפֶשׁ שְׁבַע מֵאוֹת אַרְבָּעִים וַחֲמִשָּׁה; כָּל־נֶפֶשׁ אַרְבַּעַת אֲלָפִים וְשֵׁשׁ מֵאוֹת׃
31
В тридцать седьмой год после переселения Иоакима, царя Иудейского, в двенадцатый месяц, в двадцать пятый день месяца, Евильмеродах, царь Вавилонский, в первый год царствования своего, возвысил Иоакима, царя Иудейского, и вывел его из темничного дома.
В тридцать седьмой год после пленения Иехонии, царя Иудеи, в двадцать пятый день двенадцатого месяца, Эви́л–Мерода́х, ставший в тот год царем Вавилона, помиловал Иехонию, царя Иудеи, и освободил его из тюрьмы.
В тридцать седьмом году пленения Иехонии, царя Иудеи, в том году, когда Эвил-Меродах стал царем Вавилона, он освободил Иехонию, царя Иудеи, из темницы на двадцать пятый день двенадцатого месяца.
І сталося за тридцятого й сьомого року вигнання Єгоякима, Юдиного царя, дванадцятого місяця, двадцятого й п"ятого дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, у році свого зацарювання, змилувався над Єгоякимом, Юдиним царем, і вивів його з дому ув"язнення.
In the thirty-seventh year of the exile of Jehoiachin king of Judah, in the year Evil-Merodach became king of Babylon, he released Jehoiachin king of Judah and freed him from prison on the twenty-fifth day of the twelfth month.
וַיְהִי בִשְׁלֹשִׁים וָשֶׁבַע שָׁנָה, לְגָלוּת יְהוֹיָכִן מֶלֶךְ־יְהוּדָה, בִּשְׁנֵים עָשָׂר חֹדֶשׁ, בְּעֶשְׂרִים וַחֲמִשָּׁה לַחֹדֶשׁ; נָשָׂא אֱוִיל מְרֹדַךְ מֶלֶךְ בָּבֶל בִּשְׁנַת מַלְכֻתוֹ, אֶת־רֹאשׁ יְהוֹיָכִין מֶלֶךְ־יְהוּדָה, וַיֹּצֵא אוֹתוֹ מִבֵּית הַכְּלִיא (הַכְּלוּא)׃
32
И беседовал с ним дружелюбно, и поставил престол его выше престола царей, которые были у него в Вавилоне;
Он говорил с ним дружелюбно, велел ему сидеть выше всех остальных царей, которые были при Эвил–Меродахе в Вавилоне,
Он говорил с ним дружелюбно и превознес его выше всех царей, бывших с ним в Вавилоне.
І він говорив з ним добре, і поставив трона його понад трона царів, що були з ним у Вавилоні.
He spoke kindly to him and gave him a seat of honor higher than those of the other kings who were with him in Babylon.
וַיְדַבֵּר אִתּוֹ טֹבוֹת; וַיִּתֵּן אֶת־כִּסְאוֹ, מִמַּעַל, לְכִסֵּא מְלָכִים (הַמְּלָכִים) אֲשֶׁר אִתּוֹ בְּבָבֶל׃
33
и переменил темничные одежды его, и он всегда у него обедал во все дни жизни своей.
и приказал дать ему новую одежду, вместо прежней, что была на нем в тюрьме. С тех пор и до конца дней своих Иехония ел за столом царя вавилонского.
Иехония сменил свои тюремные одежды и остаток своих дней всегда ел за царским столом.
І змінив в"язничну одежу його, і він завжди їв хліб перед ним по всі дні свого життя.
So Jehoiachin put aside his prison clothes and for the rest of his life ate regularly at the king"s table.
וְשִׁנָּה אֵת בִּגְדֵי כִלְאוֹ; וְאָכַל לֶחֶם לְפָנָיו תָּמִיד כָּל־יְמֵי חַיָּו׃
34
И содержание его, содержание постоянное, выдаваемо было ему от царя изо дня в день до дня смерти его, во все дни жизни его.
И он получал постоянное содержание от вавилонского царя — ежедневно, до самой смерти, до конца дней своих.
Изо дня в день вавилонский царь выдавал ему постоянное содержание всю жизнь, до самого дня его смерти.
А їжа його, їжа стала, видавалася йому від вавилонського царя, щоденне кожного дня, аж до дня його смерти, по всі дні його життя.
Day by day the king of Babylon gave Jehoiachin a regular allowance as long as he lived, till the day of his death.
וַאֲרֻחָתוֹ, אֲרֻחַת תָּמִיד נִתְּנָה־לּוֹ מֵאֵת מֶלֶךְ־בָּבֶל דְּבַר־יוֹם בְּיוֹמוֹ עַד־יוֹם מוֹתוֹ; כֹּל יְמֵי חַיָּיו׃