Книга пророка Иеремии | Jeremiah | ירמיהו, Глава 52

1
Седекия был двадцати одного года, когда начал царствовать, и царствовал в Иерусалиме одиннадцать лет; имя матери его — Хамуталь, дочь Иеремии из Ливны.
Двадцать один год было Седекии, когда он стал царем; одиннадцать лет царствовал он в Иерусалиме; имя его матери — Хамута́ль, дочь Иеремии, из Ливны́.
Цедекии был двадцать один год, когда он стал царем, и правил он в Иерусалиме одиннадцать лет. Его мать звали Хамуталь, она была дочерью Иеремии из Ливны.
Седекія був віку двадцяти й одного року, коли зацарював. А царював він в Єрусалимі одинадцять років; ім"я ж його матері Хамутал, дочка Єремії з Лівни.
Zedekiah was one and twenty years old when he began to reign, and he reigned eleven years in Jerusalem. And his mother's name was Hamutal the daughter of Jeremiah of Libnah.
בֶּן־עֶשְׂרִים וְאַחַת שָׁנָה צִדְקִיָּהוּ בְמָלְכוֹ, וְאַחַת עֶשְׂרֵה שָׁנָה, מָלַךְ בִּירוּשָׁלִָם; וְשֵׁם אִמּוֹ, חֲמִיטַל (חֲמוּטַל) בַּת־יִרְמְיָהוּ מִלִּבְנָה׃
2
И он делал злое в очах Господа, все то, что делал Иоаким;
Его дела были так же ненавистны Господу, как и дела Иоакима.
Цедекия делал зло в глазах Господа, во всем уподобляясь Иоакиму.
І робив він зло в Господніх очах, усе так, як робив був Єгояким.
And he did that which was evil in the eyes of the LORD, according to all that Jehoiakim had done.
וַיַּעַשׂ הָרַע בְּעֵינֵי יְהוָה; כְּכֹל אֲשֶׁר־עָשָׂה יְהוֹיָקִים׃
3
посему гнев Господа был над Иерусалимом и Иудою до того, что Он отверг их от лица Своего; и Седекия отложился от царя Вавилонского.
Гнев Господень против Иерусалима и Иудеи был столь силен, что Господь отверг их и отвернулся от них. И Седекия восстал против царя вавилонского.
Иерусалим и Иудея так разгневали Господа, что Он прогнал их от Себя. Цедекия восстал против царя Вавилона.
Бо через Господній гнів сталося це на Єрусалим та на Юду, аж поки Він не відкинув їх від Свого обличчя. А Седекія відпав від вавилонського царя.
For through the anger of the LORD it came to pass in Jerusalem and Judah, till he had cast them out from his presence, that Zedekiah rebelled against the king of Babylon.
כִּי עַל־אַף יְהוָה, הָיְתָה בִּירוּשָׁלִַם וִיהוּדָה, עַד־הִשְׁלִיכוֹ אוֹתָם מֵעַל פָּנָיו; וַיִּמְרֹד צִדְקִיָּהוּ בְּמֶלֶךְ בָּבֶל׃
4
И было, в девятый год его царствования, в десятый месяц, в десятый день месяца, пришел Навуходоносор, царь Вавилонский, сам и все войско его, к Иерусалиму, и обложили его, и устроили вокруг него насыпи.
В девятый год царствования Седекии, в десятый день десятого месяца, Навуходоносор, царь Вавилона, со всем своим войском подошел к Иерусалиму. Он осадил город и окружил его валом.
И тогда на девятом году правления Цедекии, в десятый день десятого месяца, царь Вавилона, двинулся на Иерусалим со всем своим войском. Они разбили лагерь под городом и окружили его осадными сооружениями.
І сталося за дев"ятого року його царювання, десятого місяця, десятого дня місяця прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, він та все військо його, на Єрусалим, і розтаборилися проти нього, і побудували проти нього вала навколо.
And it came to pass in the ninth year of his reign, in the tenth month, in the tenth day of the month, that Nebuchadrezzar king of Babylon came, he and all his army, against Jerusalem, and pitched against it, and built forts against it round about.
וַיְהִי בַשָּׁנָה הַתְּשִׁעִית לְמָלְכוֹ, בַּחֹדֶשׁ הָעֲשִׂירִי בֶּעָשׂוֹר לַחֹדֶשׁ, בָּא נְבוּכַדְרֶאצַּר מֶלֶךְ־בָּבֶל הוּא וְכָל־חֵילוֹ עַל־יְרוּשָׁלִַם, וַיַּחֲנוּ עָלֶיהָ; וַיִּבְנוּ עָלֶיהָ דָּיֵק סָבִיב׃
5
И находился город в осаде до одиннадцатого года царя Седекии.
Осада продолжалась до одиннадцатого года царствования Седекии.
Осада города продолжалась до одиннадцатого года правления царя Цедекии.
І ввійшло місто в облогу аж до одинадцятого року царя Седекії.
So the city was besieged unto the eleventh year of king Zedekiah.
וַתָּבֹא הָעִיר בַּמָּצוֹר; עַד עַשְׁתֵּי עֶשְׂרֵה שָׁנָה, לַמֶּלֶךְ צִדְקִיָּהוּ׃
6
В четвертом месяце, в девятый день месяца, голод в городе усилился, и не было хлеба у народа земли.
В девятый день четвертого месяца (в городе в это время свирепствовал голод, народу нечего было есть)
К девятому дню четвертого месяца голод в городе усилился, и у народа не осталось пищи.
Четвертого місяця, дев"ятого дня місяця настав великий голод у місті, і не було хліба для народу краю.
And in the fourth month, in the ninth day of the month, the famine was sore in the city, so that there was no bread for the people of the land.
בַּחֹדֶשׁ הָרְבִיעִי בְּתִשְׁעָה לַחֹדֶשׁ, וַיֶּחֱזַק הָרָעָב בָּעִיר; וְלֹא־הָיָה לֶחֶם לְעַם הָאָרֶץ׃
7
Сделан был пролом в город, и побежали все военные, и вышли из города ночью воротами, находящимися между двумя стенами, подле царского сада, и пошли дорогою степи; Халдеи же были вокруг города.
городская стена была проломлена. Все воины бежали — ночью они вышли из города через Ворота Двух Стен, что у царского сада (а город в то время был окружен халдеями), и пошли по дороге на Араву.
Тогда в городской стене была пробита брешь, и все войско бежало. Они покинули город ночью, хотя халдеи окружали город, пройдя через ворота между двумя стенами, что рядом с царским садом, и направились к иорданской долине.
І пробитий був пролім у стіні міста, і всі вояки повтікали, і повиходили з міста вночі дорогою брами між двома мурами, що при царському садку, бо халдеї були при місті навколо. І пішли вони дорогою в степ.
Then the city was broken up, and all the men of war fled, and went forth out of the city by night by the way of the gate between the two walls, which was by the king's garden; (now the Chaldeans were by the city round about:) and they went by the way of the plain.
וַתִּבָּקַע הָעִיר, וְכָל־אַנְשֵׁי הַמִּלְחָמָה יִבְרְחוּ וַיֵּצְאוּ מֵהָעִיר לַיְלָה, דֶּרֶךְ שַׁעַר בֵּין־הַחֹמֹתַיִם אֲשֶׁר עַל־גַּן הַמֶּלֶךְ, וְכַשְׂדִּים עַל־הָעִיר סָבִיב; וַיֵּלְכוּ דֶּרֶךְ הָעֲרָבָה׃
8
Войско Халдейское погналось за царем, и настигли Седекию на равнинах Иерихонских, и все войско его разбежалось от него.
Войско халдеев пустилось в погоню за царем и настигло Седекию в пустыне близ Иерихона. Все воины царя разбежались,
Но халдейское войско пустилось в погоню за царем Цедекией и настигло его на равнинах у Иерихона. Все войско Цедекии рассеялось, бросив его одного,
А халдейське військо погналося за царем, та й догнали Седекію в їрихонських степах, а все його військо розпорошилося від нього...
But the army of the Chaldeans pursued after the king, and overtook Zedekiah in the plains of Jericho; and all his army was scattered from him.
וַיִּרְדְּפוּ חֵיל־כַּשְׂדִּים אַחֲרֵי הַמֶּלֶךְ, וַיַּשִּׂיגוּ אֶת־צִדְקִיָּהוּ בְּעַרְבֹת יְרֵחוֹ; וְכָל־חֵילוֹ, נָפֹצוּ מֵעָלָיו׃
9
И взяли царя, и привели его к царю Вавилонскому, в Ривлу, в землю Емаф, где он произнес над ним суд.
а его самого схватили и привели к царю Вавилона в Ривлу, что в земле Хамат, и там Навуходоносор устроил над ним суд.
и он был схвачен. Его привели к царю Вавилона в Ривлу, что в земле Хамата, где царь вынес ему приговор.
І схопили царя, і відвели його до царя вавилонського до Рівли в краю Хамата, і там його той засудив.
Then they took the king, and carried him up unto the king of Babylon to Riblah in the land of Hamath; where he gave judgment upon him.
וַיִּתְפְּשׂוּ אֶת־הַמֶּלֶךְ, וַיַּעֲלוּ אֹתוֹ אֶל־מֶלֶךְ בָּבֶל רִבְלָתָה בְּאֶרֶץ חֲמָת; וַיְדַבֵּר אִתּוֹ מִשְׁפָּטִים׃
10
И заколол царь Вавилонский сыновей Седекии пред глазами его, и всех князей Иудейских заколол в Ривле.
На глазах у Седекии царь Вавилона убил его сыновей, и всех вельмож Иудеи перебил он в Ривле.
В Ривле царь Вавилона заколол сыновей Цедекии у него на глазах и перебил всю знать Иудеи.
І цар вавилонський порізав Седекіїних синів на очах його, а також Юдиних зверхників він порізав у Рівлі...
And the king of Babylon slew the sons of Zedekiah before his eyes: he slew also all the princes of Judah in Riblah.
וַיִּשְׁחַט מֶלֶךְ־בָּבֶל אֶת־בְּנֵי צִדְקִיָּהוּ לְעֵינָיו; וְגַם אֶת־כָּל־שָׂרֵי יְהוּדָה שָׁחַט בְּרִבְלָתָה׃
11
А Седекии выколол глаза и велел оковать его медными оковами; и отвел его царь Вавилонский в Вавилон и посадил его в дом стражи до дня смерти его.
Затем он ослепил Седекию и заковал его в кандалы. И увел его царь вавилонский в Вавилон и держал его в тюрьме до самой смерти.
После этого он выколол Цедекии глаза, заковал в бронзовые кандалы и увел в Вавилон, где держал его в темнице до самого дня его смерти.
А очі Седекії він вибрав, і зв"язав його ланцюгами. І відвів його вавилонський цар до Вавилону, і посадив його до в"язниці аж до дня його смерти...
Then he put out the eyes of Zedekiah; and the king of Babylon bound him in chains, and carried him to Babylon, and put him in prison till the day of his death.
וְאֶת־עֵינֵי צִדְקִיָּהוּ עִוֵּר; וַיַּאַסְרֵהוּ בַנְחֻשְׁתַּיִם, וַיְבִאֵהוּ מֶלֶךְ־בָּבֶל בָּבֶלָה, וַיִּתְּנֵהוּ בְבֵית־־ (בֵית־) הַפְּקֻדֹּת עַד־יוֹם מוֹתוֹ׃
12
В пятый месяц, в десятый день месяца, — это был девятнадцатый год царя Навуходоносора, царя Вавилонского, — пришел Навузардан, начальник телохранителей, предстоявший пред царем Вавилонским, в Иерусалим
В десятый день пятого месяца, в девятнадцатый год правления Навуходоносора, царя вавилонского, в Иерусалим пришел Навузарадан, начальник телохранителей, один из приближенных вавилонского царя.
В десятый день пятого месяца, на девятнадцатом году правления Навуходоносора, царя Вавилона, начальник царской охраны Невузарадан, слуга царя Вавилона, прибыл в Иерусалим.
А п"ятого місяця, десятого дня місяця, це дев"ятнадцятий рік царя Навуходоносора, вавилонського царя, прийшов до Єрусалиму Невузар"адан, начальник царської сторожі, що ставав перед обличчям вавилонського царя.
Now in the fifth month, in the tenth day of the month, which was the nineteenth year of Nebuchadrezzar king of Babylon, came Nebuzaradan, captain of the guard, which served the king of Babylon, into Jerusalem,
וּבַחֹדֶשׁ הַחֲמִישִׁי בֶּעָשׂוֹר לַחֹדֶשׁ, הִיא, שְׁנַת תְּשַׁע־עֶשְׂרֵה שָׁנָה, לַמֶּלֶךְ נְבוּכַדְרֶאצַּר מֶלֶךְ־בָּבֶל; בָּא, נְבוּזַרְאֲדָן רַב־טַבָּחִים, עָמַד לִפְנֵי מֶלֶךְ־בָּבֶל בִּירוּשָׁלִָם׃
13
и сожег дом Господень, и дом царя, и все домы в Иерусалиме, и все домы большие сожег огнем.
Он сжег Храм Господа, царский дворец и все дома в Иерусалиме — все большие здания он сжег дотла.
Он сжег дом Господа, царский дворец и все дома Иерусалима. Он сжег все важные здания.
І він спалив Господнього дома та дома царевого, і всі доми в Єрусалимі, і спалив кожного великого дома огнем.
And burned the house of the LORD, and the king's house; and all the houses of Jerusalem, and all the houses of the great men, burned he with fire:
וַיִּשְׂרֹף אֶת־בֵּית־יְהוָה וְאֶת־בֵּית הַמֶּלֶךְ; וְאֵת כָּל־בָּתֵּי יְרוּשָׁלִַם וְאֶת־כָּל־בֵּית הַגָּדוֹל שָׂרַף בָּאֵשׁ׃
14
И все войско Халдейское, бывшее с начальником телохранителей, разрушило все стены вокруг Иерусалима.
И крепостные стены вокруг Иерусалима тоже разрушили халдейские воины Навузардана.
А халдейское войско под командованием начальника царской охраны разрушило все стены, окружавшие Иерусалим.
І мури навколо Єрусалиму порозбивало все халдейське військо, що було з начальником царської сторожі.
And all the army of the Chaldeans, that were with the captain of the guard, brake down all the walls of Jerusalem round about.
וְאֶת־כָּל־חֹמוֹת יְרוּשָׁלִַם סָבִיב; נָתְצוּ כָּל־חֵיל כַּשְׂדִּים, אֲשֶׁר אֶת־רַב־טַבָּחִים׃
15
Бедных из народа и прочий народ, остававшийся в городе, и переметчиков, которые передались царю Вавилонскому, и вообще остаток простого народа Навузардан, начальник телохранителей, выселил.
Некоторых бедняков и всех, кто еще уцелел в городе, включая перебежчиков, перешедших к вавилонскому царю, — всех Навузарадан, начальник телохранителей, отправил в Вавилон.
Невузарадан, начальник охраны, увел в плен часть бедного люда и тех, кто оставался в городе, вместе с оставшейся частью ремесленников и перебежчиков, которые переметнулись к царю Вавилона.
А з бідноти народу та решту народу, що позостався в місті, і перебіжників, що перебігли до вавилонського царя, і решту простого люду повиганяв Невузар"адан, начальник царської сторожі.
Then Nebuzaradan the captain of the guard carried away captive certain of the poor of the people, and the residue of the people that remained in the city, and those that fell away, that fell to the king of Babylon, and the rest of the multitude.
וּמִדַּלּוֹת הָעָם וְאֶת־יֶתֶר הָעָם הַנִּשְׁאָרִים בָּעִיר, וְאֶת־הַנֹּפְלִים אֲשֶׁר נָפְלוּ אֶל־מֶלֶךְ בָּבֶל, וְאֵת יֶתֶר הָאָמוֹן; הֶגְלָה נְבוּזַרְאֲדָן רַב־טַבָּחִים׃
16
Только несколько из бедного народа земли Навузардан, начальник телохранителей, оставил для виноградников и земледелия.
Лишь самую бедноту Навузарадан, начальник телохранителей, оставил в стране — работать в виноградниках и на полях.
Но Невузарадан оставил некоторых из бедного люда той страны, чтобы они трудились на виноградниках и полях.
А з бідноти краю начальник царської сторожі позоставив декого за винарів та за рільників.
But Nebuzaradan the captain of the guard left certain of the poor of the land for vinedressers and for husbandmen.
וּמִדַּלּוֹת הָאָרֶץ, הִשְׁאִיר נְבוּזַרְאֲדָן רַב־טַבָּחִים; לְכֹרְמִים וּלְיֹגְבִים׃
17
И столбы медные, которые были в доме Господнем, и подставы, и медное море, которое в доме Господнем, изломали Халдеи и отнесли всю медь их в Вавилон.
Медные столбы из Храма Господа, и подставки, и медное море, что в Храме Господа, халдеи разломали, а медь увезли в Вавилон.
Халдеи разбили бронзовые колонны, передвижные подставки и бронзовое море, которые находились в доме Господа, и унесли всю бронзу в Вавилон.
А мідяні стовпи, що в Господньому домі, і підстави, і мідяне море, що в Господньому домі, халдеї поламали, і понесли всю їхню мідь до Вавилону.
Also the pillars of brass that were in the house of the LORD, and the bases, and the brasen sea that was in the house of the LORD, the Chaldeans brake, and carried all the brass of them to Babylon.
וְאֶת־עַמּוּדֵי הַנְּחֹשֶׁת אֲשֶׁר לְבֵית־יְהוָה, וְאֶת־הַמְּכֹנוֹת וְאֶת־יָם הַנְּחֹשֶׁת אֲשֶׁר בְּבֵית־יְהוָה שִׁבְּרוּ כַשְׂדִּים; וַיִּשְׂאוּ אֶת־כָּל־נְחֻשְׁתָּם בָּבֶלָה׃
18
И тазы, и лопатки, и ножи, и чаши, и ложки, и все медные сосуды, которые употребляемы были при Богослужении, взяли;
Взяли они и котлы, и совки, щипцы, и чаши для кропления, и ковши — всю медную утварь, которая использовалась при богослужении.
Еще они забрали горшки, лопатки, ножницы для фитилей, кропильные чаши, блюда и всю бронзовую утварь, которая использовалась во время храмового служения.
І горнята, і лопатки, і ножиці, і кропильниці, і ложки, і ввесь мідяний посуд, що ним служать, позабирали.
The caldrons also, and the shovels, and the snuffers, and the bowls, and the spoons, and all the vessels of brass wherewith they ministered, took they away.
וְאֶת־הַסִּרוֹת וְאֶת־הַיָּעִים וְאֶת־הַמְזַמְּרוֹת וְאֶת־הַמִּזְרָקֹת וְאֶת־הַכַּפּוֹת, וְאֵת כָּל־כְּלֵי הַנְּחֹשֶׁת אֲשֶׁר־יְשָׁרְתוּ בָהֶם לָקָחוּ׃
19
и блюда, и щипцы, и чаши, и котлы, и лампады, и фимиамники, и кружки, что было золотое — золотое, и что было серебряное — серебряное, взял начальник телохранителей;
Взял начальник телохранителей и чаны, и кадильницы, и чаши для кропления, и котлы, и светильники, и ковши и сосуды для возлияний, и все золото, и все серебро.
Начальник царской охраны также забрал все, сделанное из чистого золота и серебра: кубки, сосуды для возжигания благовоний, кропильные чаши, горшки, подсвечники, блюда и чаши для жертвенных возлияний.
І миски, і кадильниці, і кропильниці, і горнята, і свічники, і ложки, і жертовні миски, і що було золоте забрав золото, а що срібне срібло взяв начальник царської сторожі.
And the basons, and the firepans, and the bowls, and the caldrons, and the candlesticks, and the spoons, and the cups; that which was of gold in gold, and that which was of silver in silver, took the captain of the guard away.
וְאֶת־הַסִּפִּים וְאֶת־הַמַּחְתּוֹת וְאֶת־הַמִּזְרָקוֹת וְאֶת־הַסִּירוֹת וְאֶת־הַמְּנֹרוֹת, וְאֶת־הַכַּפּוֹת וְאֶת־הַמְּנַקִיוֹת, אֲשֶׁר זָהָב זָהָב, וַאֲשֶׁר־כֶּסֶף כָּסֶף; לָקַח רַב־טַבָּחִים׃
20
также два столба, одно море и двенадцать медных волов, которые служили подставами, которые царь Соломон сделал в доме Господнем, — меди во всех этих вещах невозможно было взвесить.
Две колонны и одно медное море, двенадцать медных быков под морем и подставки (все это сделал для Храма Господнего царь Соломон), столько было меди во всем этом, не счесть!
Бронзы от двух колонн, от моря с двенадцатью быками под ним и от передвижных подставок, сделанных царем Соломоном для дома Господа, оказалось больше, чем можно было взвесить.
Два стовпи, одне море, дванадцять мідяних волів, що під підставами, що цар Соломон поробив був для Господнього дому, не було й ваги для міді всіх цих речей!
The two pillars, one sea, and twelve brasen bulls that were under the bases, which king Solomon had made in the house of the LORD: the brass of all these vessels was without weight.
הָעַמּוּדִים שְׁנַיִם, הַיָּם אֶחָד וְהַבָּקָר שְׁנֵים־עָשָׂר נְחֹשֶׁת אֲשֶׁר־תַּחַת הַמְּכֹנוֹת, אֲשֶׁר עָשָׂה הַמֶּלֶךְ שְׁלֹמֹה לְבֵית יְהוָה; לֹא־הָיָה מִשְׁקָל, לִנְחֻשְׁתָּם כָּל־הַכֵּלִים הָאֵלֶּה׃
21
Столбы сии были каждый столб в восемнадцать локтей вышины, и шнурок в двенадцать локтей обнимал его, а толщина стенок его внутри пустого, в четыре перста.
Каждая колонна была восемнадцати локтей в высоту, в обхват — двенадцать локтей. Были они полыми, толщина стенок — четыре пальца.
Каждая колонна была восемнадцати локтей в высоту и двенадцати локтей в обхвате; стенки каждой были в четыре пальца толщиной, а внутри они были полыми.
А стовпи вісімнадцять ліктів високість одного стовпа, і шнурок на дванадцять ліктів оточував його, а грубина його чотири пальці, всередині порожнявий.
And concerning the pillars, the height of one pillar was eighteen cubits; and a fillet of twelve cubits did compass it; and the thickness thereof was four fingers: it was hollow.
וְהָעַמּוּדִים, שְׁמֹנֶה עֶשְׂרֵה אַמָּה קוֹמָה (קוֹמַת) הָעַמֻּד הָאֶחָד, וְחוּט שְׁתֵּים־עֶשְׂרֵה אַמָּה יְסֻבֶּנּוּ; וְעָבְיוֹ אַרְבַּע אַצְבָּעוֹת נָבוּב׃
22
И венец на нем медный, а высота венца пять локтей; и сетка и гранатовые яблоки вокруг были все медные; то же и на другом столбе с гранатовыми яблоками.
У каждой — медная капитель высотой в пять локтей. Вокруг капителей у обеих колонн — сетка с плодами граната, все из меди.
Бронзовая капитель колонны имела пять локтей в высоту и была украшена по кругу бронзовой сеткой и плодами гранатового дерева из бронзы. Такой же была и другая колонна с ее гранатовыми яблоками.
І маковиця на ньому мідяна, а високість одніїї маковиці п"ять ліктів та мережка, і гранатові яблука на маковиці навколо, усе мідь. І для другого стовпа так само, і гранатові яблука.
And a chapiter of brass was upon it; and the height of one chapiter was five cubits, with network and pomegranates upon the chapiters round about, all of brass. The second pillar also and the pomegranates were like unto these.
וְכֹתֶרֶת עָלָיו נְחֹשֶׁת, וְקוֹמַת הַכֹּתֶרֶת הָאַחַת חָמֵשׁ אַמּוֹת, וּשְׂבָכָה וְרִמּוֹנִים עַל־הַכּוֹתֶרֶת סָבִיב הַכֹּל נְחֹשֶׁת; וְכָאֵלֶּה לַעַמּוּד הַשֵּׁנִי וְרִמּוֹנִים׃
23
Гранатовых яблоков было по всем сторонам девяносто шесть; всех яблоков вокруг сетки сто.
По сторонам было девяносто шесть гранатов, всего же вокруг сетки — сто.
По сторонам было девяносто шесть гранатовых яблок; всего гранатовых яблок, окружавших сетку, было сто.
І було гранатових яблук дев"ятдесят і шість на кожну сторону, усіх гранатових яблук на мережці навколо сто.
And there were ninety and six pomegranates on a side; and all the pomegranates upon the network were an hundred round about.
וַיִּהְיוּ הָרִמֹּנִים, תִּשְׁעִים וְשִׁשָּׁה רוּחָה; כָּל־הָרִמּוֹנִים מֵאָה עַל־הַשְּׂבָכָה סָבִיב׃
24
Начальник телохранителей взял также Сераию первосвященника и Цефанию, второго священника, и трех сторожей порога.
Начальник телохранителей увел в плен первосвященника Сераю, второго священника Софонию и трех стражей ворот.
Начальник царской охраны взял в плен первосвященника Сераю, второго после него священника Софонию и трех привратников.
начальник царської сторожі взяв Сераю, головного священика, і Цефанію, другого священика, та трьох сторожів порога.
And the captain of the guard took Seraiah the chief priest, and Zephaniah the second priest, and the three keepers of the door:
וַיִּקַּח רַב־טַבָּחִים, אֶת־שְׂרָיָה כֹּהֵן הָרֹאשׁ, וְאֶת־צְפַנְיָה כֹּהֵן הַמִּשְׁנֶה; וְאֶת־שְׁלֹשֶׁת שֹׁמְרֵי הַסַּף׃
25
И из города взял одного евнуха, который был начальником над военными людьми, и семь человек предстоявших лицу царя, которые находились в городе, и главного писца в войске, записывавшего в войско народ земли, и шестьдесят человек из народа страны, найденных в городе.
Он также забрал из города сановника, который командовал воинами, семь человек из свиты царя, которых нашел в городе, писца, который начальствовал над войском и занимался набором ополчения, и еще шестьдесят знатных людей, которых нашел в городе.
Из тех, кто еще оставался в городе, он взял одного сановника, который распоряжался воинами, и семерых царских советников. Еще он взял писаря, главного в войске, который записывал в войско народ страны и шестьдесят человек из его людей, которых нашли в городе.
А з міста взяв він одного евнуха, що був начальником над військовими, та семеро чоловіка з тих, що бачать цареве обличчя, що були знайдені в місті, і писаря, зверхника військового відділу, що записував народ краю до військового відділу, і шістдесят чоловіка з народу краю, що знаходилися в місті.
He took also out of the city an eunuch, which had the charge of the men of war; and seven men of them that were near the king's person, which were found in the city; and the principal scribe of the host, who mustered the people of the land; and threescore men of the people of the land, that were found in the midst of the city.
וּמִן־הָעִיר לָקַח סָרִיס אֶחָד אֲשֶׁר־הָיָה פָקִיד עַל־אַנְשֵׁי הַמִּלְחָמָה, וְשִׁבְעָה אֲנָשִׁים מֵרֹאֵי פְנֵי־הַמֶּלֶךְ אֲשֶׁר נִמְצְאוּ בָעִיר, וְאֵת, סֹפֵר שַׂר הַצָּבָא, הַמַּצְבִּא אֶת־עַם הָאָרֶץ; וְשִׁשִּׁים אִישׁ מֵעַם הָאָרֶץ, הַנִּמְצְאִים בְּתוֹךְ הָעִיר׃
26
И взял их Навузардан, начальник телохранителей, и отвел их к царю Вавилонскому в Ривлу.
Навузарадан, начальник телохранителей, привел их к царю Вавилона в Ривлу.
Невузарадан, начальник царской охраны, взял их всех и отвел к царю Вавилона в Ривлу.
І позабирав їх Невузар"адан, начальник царської сторожі, і відвів їх до вавилонського царя, до Рівли.
So Nebuzaradan the captain of the guard took them, and brought them to the king of Babylon to Riblah.
וַיִּקַּח אוֹתָם, נְבוּזַרְאֲדָן רַב־טַבָּחִים; וַיֹּלֶךְ אוֹתָם אֶל־מֶלֶךְ בָּבֶל רִבְלָתָה׃
27
И поразил их царь Вавилонский и умертвил их в Ривле, в земле Емаф; и выселен был Иуда из земли своей.
И там, в Ривле, что в стране Хамат, царь казнил их всех. Так иудеи были выселены со своей земли.
В Ривле, что в земле Хамата, царь велел их казнить. Так увели народ Иудеи в плен из своей земли.
І вдарив їх вавилонський цар, і позабивав їх у Рівлі, у хаматовому краї. І пішов Юда на вигнання з своїї землі!
And the king of Babylon smote them, and put them to death in Riblah in the land of Hamath. Thus Judah was carried away captive out of his own land.
וַיַּכֶּה אוֹתָם מֶלֶךְ בָּבֶל וַיְמִתֵם בְּרִבְלָה בְּאֶרֶץ חֲמָת; וַיִּגֶל יְהוּדָה מֵעַל אַדְמָתוֹ׃
28
Вот народ, который выселил Навуходоносор: в седьмой год три тысячи двадцать три Иудея;
Вот сколько всего людей угнал Навуходоносор: в седьмой год — три тысячи двадцать три иудея;
Вот количество людей, угнанных Навуходоносором в плен: в седьмом году его власти — 3 023 иудея;
Оце той народ, що вигнав Навуходоносор: у сьомому році три тисячі й двадцять і три юдеї.
This is the people whom Nebuchadrezzar carried away captive: in the seventh year three thousand Jews and three and twenty:
זֶה הָעָם, אֲשֶׁר הֶגְלָה נְבוּכַדְרֶאצַּר; בִּשְׁנַת־שֶׁבַע יְהוּדִים שְׁלֹשֶׁת אֲלָפִים וְעֶשְׂרִים וּשְׁלֹשָׁה׃
29
в восемнадцатый год Навуходоносора из Иерусалима {выселено} восемьсот тридцать две души;
в восемнадцатый год правления Навуходоносора из Иерусалима было угнано восемьсот тридцать два человека;
в восемнадцатом году правления Навуходоносора — 832 человека были уведены из Иерусалима;
У вісімнадцятому році Навуходоносора вигнав він з Єрусалиму вісім сотень тридцять і дві душі.
In the eighteenth year of Nebuchadrezzar he carried away captive from Jerusalem eight hundred thirty and two persons:
בִּשְׁנַת שְׁמוֹנֶה עֶשְׂרֵה לִנְבוּכַדְרֶאצַּר; מִירוּשָׁלִַם, נֶפֶשׁ שְׁמֹנֶה מֵאוֹת שְׁלֹשִׁים וּשְׁנָיִם׃
30
в двадцать третий год Навуходоносора Навузардан, начальник телохранителей, выселил Иудеев семьсот сорок пять душ: всего четыре тысячи шестьсот душ.
в двадцать третий год правления Навуходоносора Навузарадан, начальник телохранителей, угнал семьсот сорок пять иудеев. Всего — четыре тысячи шестьсот человек.
в двадцать третьем году его правления — Невузарадан, начальник царской охраны, угнал в плен 745 иудеев. Всего — 4 600 человек.
У році двадцятому й третьому вигнав Невузар"адан, начальник царської сторожі, сім сотень сорок і п"ять душ юдеїв. Усіх душ чотири тисячі й шість сотень.
In the three and twentieth year of Nebuchadrezzar Nebuzaradan the captain of the guard carried away captive of the Jews seven hundred forty and five persons: all the persons were four thousand and six hundred.
בִּשְׁנַת שָׁלֹשׁ וְעֶשְׂרִים לִנְבוּכַדְרֶאצַּר, הֶגְלָה, נְבוּזַרְאֲדָן רַב־טַבָּחִים, יְהוּדִים נֶפֶשׁ שְׁבַע מֵאוֹת אַרְבָּעִים וַחֲמִשָּׁה; כָּל־נֶפֶשׁ אַרְבַּעַת אֲלָפִים וְשֵׁשׁ מֵאוֹת׃
31
В тридцать седьмой год после переселения Иоакима, царя Иудейского, в двенадцатый месяц, в двадцать пятый день месяца, Евильмеродах, царь Вавилонский, в первый год царствования своего, возвысил Иоакима, царя Иудейского, и вывел его из темничного дома.
В тридцать седьмой год после пленения Иехонии, царя Иудеи, в двадцать пятый день двенадцатого месяца, Эви́л–Мерода́х, ставший в тот год царем Вавилона, помиловал Иехонию, царя Иудеи, и освободил его из тюрьмы.
В тридцать седьмом году пленения Иехонии, царя Иудеи, в том году, когда Эвил-Меродах стал царем Вавилона, он освободил Иехонию, царя Иудеи, из темницы на двадцать пятый день двенадцатого месяца.
І сталося за тридцятого й сьомого року вигнання Єгоякима, Юдиного царя, дванадцятого місяця, двадцятого й п"ятого дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, у році свого зацарювання, змилувався над Єгоякимом, Юдиним царем, і вивів його з дому ув"язнення.
And it came to pass in the seven and thirtieth year of the captivity of Jehoiachin king of Judah, in the twelfth month, in the five and twentieth day of the month, that Evilmerodach king of Babylon in the first year of his reign lifted up the head of Jehoiachin king of Judah, and brought him forth out of prison,
וַיְהִי בִשְׁלֹשִׁים וָשֶׁבַע שָׁנָה, לְגָלוּת יְהוֹיָכִן מֶלֶךְ־יְהוּדָה, בִּשְׁנֵים עָשָׂר חֹדֶשׁ, בְּעֶשְׂרִים וַחֲמִשָּׁה לַחֹדֶשׁ; נָשָׂא אֱוִיל מְרֹדַךְ מֶלֶךְ בָּבֶל בִּשְׁנַת מַלְכֻתוֹ, אֶת־רֹאשׁ יְהוֹיָכִין מֶלֶךְ־יְהוּדָה, וַיֹּצֵא אוֹתוֹ מִבֵּית הַכְּלִיא (הַכְּלוּא)׃
32
И беседовал с ним дружелюбно, и поставил престол его выше престола царей, которые были у него в Вавилоне;
Он говорил с ним дружелюбно, велел ему сидеть выше всех остальных царей, которые были при Эвил–Меродахе в Вавилоне,
Он говорил с ним дружелюбно и превознес его выше всех царей, бывших с ним в Вавилоне.
І він говорив з ним добре, і поставив трона його понад трона царів, що були з ним у Вавилоні.
And spake kindly unto him, and set his throne above the throne of the kings that were with him in Babylon,
וַיְדַבֵּר אִתּוֹ טֹבוֹת; וַיִּתֵּן אֶת־כִּסְאוֹ, מִמַּעַל, לְכִסֵּא מְלָכִים (הַמְּלָכִים) אֲשֶׁר אִתּוֹ בְּבָבֶל׃
33
и переменил темничные одежды его, и он всегда у него обедал во все дни жизни своей.
и приказал дать ему новую одежду, вместо прежней, что была на нем в тюрьме. С тех пор и до конца дней своих Иехония ел за столом царя вавилонского.
Иехония сменил свои тюремные одежды и остаток своих дней всегда ел за царским столом.
І змінив в"язничну одежу його, і він завжди їв хліб перед ним по всі дні свого життя.
And changed his prison garments: and he did continually eat bread before him all the days of his life.
וְשִׁנָּה אֵת בִּגְדֵי כִלְאוֹ; וְאָכַל לֶחֶם לְפָנָיו תָּמִיד כָּל־יְמֵי חַיָּו׃
34
И содержание его, содержание постоянное, выдаваемо было ему от царя изо дня в день до дня смерти его, во все дни жизни его.
И он получал постоянное содержание от вавилонского царя — ежедневно, до самой смерти, до конца дней своих.
Изо дня в день вавилонский царь выдавал ему постоянное содержание всю жизнь, до самого дня его смерти.
А їжа його, їжа стала, видавалася йому від вавилонського царя, щоденне кожного дня, аж до дня його смерти, по всі дні його життя.
And for his diet, there was a continual diet given him of the king of Babylon, every day a portion until the day of his death, all the days of his life.
וַאֲרֻחָתוֹ, אֲרֻחַת תָּמִיד נִתְּנָה־לּוֹ מֵאֵת מֶלֶךְ־בָּבֶל דְּבַר־יוֹם בְּיוֹמוֹ עַד־יוֹם מוֹתוֹ; כֹּל יְמֵי חַיָּיו׃