1
В субботу, первую по втором дне Пасхи, случилось Ему проходить засеянными полями, и ученики Его срывали колосья и ели, растирая руками.
Однажды в субботу Иисус проходил через поле. Его ученики срывали колосья, растирали их руками и ели зерна.
Однажды в субботу, когда Иисус проходил через засеянные поля, Его ученики срывали колосья, растирали их руками и ели зерна.
І сталось, як Він переходив ланами, у суботу, Його учні зривали колосся та їли, розтерши руками.
One Sabbath Jesus was going through the grainfields, and his disciples began to pick some heads of grain, rub them in their hands and eat the kernels.
ἐγένετο δὲ ἐν σαββάτω̨ διαπορεύεσθαι αὐτòν διὰ σπορίμων καὶ ἔτιλλον οἱ μαθηταὶ αὐτου̃ καὶ ἤσθιον τοὺς στάχυας ψώχοντες ται̃ς χερσίν
2
Некоторые же из фарисеев сказали им: зачем вы делаете то, чего не должно делать в субботы?
Но некоторые из фарисеев сказали: «Вы зачем делаете то, чего нельзя делать в субботу!»
Но некоторые фарисеи спросили: — Почему вы делаете то, что не разрешается делать в субботу?
А деякі з фарисеїв сказали: Нащо робите те, чого не годиться робити в суботу?
Some of the Pharisees asked, "Why are you doing what is unlawful on the Sabbath?"
τινὲς δὲ τω̃ν Φαρισαίων εἰ̃παν τί ποιει̃τε ὃ οὐκ ἔξεστιν τοι̃ς σάββασιν
3
Иисус сказал им в ответ: разве вы не читали, что сделал Давид, когда взалкал сам и бывшие с ним?
«А разве вы не читали, что сделал Давид, когда сам он и люди его голодали?» — ответил им Иисус.
Иисус им ответил: — Не читали ли вы о том, что сделал Давид, когда он и его спутники проголодались?
І промовив Ісус їм у відповідь: Хіба ви не читали того, що зробив був Давид, коли сам зголоднів, також ті, хто був із ним?
Jesus answered them, "Have you never read what David did when he and his companions were hungry?
καὶ ἀποκριθεὶς πρòς αὐτοὺς εἰ̃πεν ὁ ’Ιησου̃ς οὐδὲ του̃το ἀνέγνωτε ὃ ἐποίησεν Δαυὶδ ὅτε ἐπείνασεν αὐτòς καὶ οἱ μετ’ αὐτου̃ ὄντες
4
Как он вошел в дом Божий, взял хлебы предложения, которых не должно было есть никому, кроме одних священников, и ел, и дал бывшим с ним?
«Он вошел в дом Божий и, взяв жертвенный хлеб, сам ел и дал своим людям, а этот хлеб никому нельзя есть, кроме одних только священников».
Он вошел в дом Божий, взял священный хлеб и ел, и своим спутникам дал, несмотря на то что его нельзя есть никому, кроме священников.
Як він увійшов був до Божого дому, і, взявши хліби показні, яких їсти не можна було, тільки самим священикам, споживав, і дав тим, хто був із ним?
He entered the house of God, and taking the consecrated bread, he ate what is lawful only for priests to eat. And he also gave some to his companions."
ὡς εἰση̃λθεν εἰς τòν οἰ̃κον του̃ θεου̃ καὶ τοὺς ἄρτους τη̃ς προθέσεως λαβὼν ἔφαγεν καὶ ἔδωκεν τοι̃ς μετ’ αὐτου̃ οὓς οὐκ ἔξεστιν φαγει̃ν εἰ μὴ μόνους τοὺς ἱερει̃ς
5
И сказал им: Сын Человеческий есть господин и субботы.
Иисус продолжал: «Сын человеческий — господин над субботой».
И добавил: — Сын Человеческий — Господин над субботой!
І сказав Він до них: Син Людський Господь і суботі!
Then Jesus said to them, "The Son of Man is Lord of the Sabbath."
καὶ ἔλεγεν αὐτοι̃ς κύριός ἐστιν του̃ σαββάτου ὁ υἱòς του̃ ἀνθρώπου
6
Случилось же и в другую субботу войти Ему в синагогу и учить. Там был человек, у которого правая рука была сухая.
В другую субботу Иисус пришел в синагогу и учил. Там был человек, у которого правая рука была сухая.
В другую субботу Иисус вошел в синагогу и учил. Там был человек с иссохшей правой рукой.
І сталось, як в іншу суботу зайшов Він до синагоги й навчав, знаходився там чоловік, що правиця йому була всохла.
On another Sabbath he went into the synagogue and was teaching, and a man was there whose right hand was shriveled.
ἐγένετο δὲ ἐν ἑτέρω̨ σαββάτω̨ εἰσελθει̃ν αὐτòν εἰς τὴν συναγωγὴν καὶ διδάσκειν καὶ ἠ̃ν ἄνθρωπος ἐκει̃ καὶ ἡ χεὶρ αὐτου̃ ἡ δεξιὰ ἠ̃ν ξηρά
7
Книжники же и фарисеи наблюдали за Ним, не исцелит ли в субботу, чтобы найти обвинение против Него.
Учителя Закона и фарисеи следили, не станет ли Иисус лечить его в субботу, чтобы можно было Его обвинить.
Учители Закона и фарисеи внимательно наблюдали за Ним, не будет ли Он исцелять в субботу, потому что искали повод обвинить Его.
А книжники та фарисеї вважали, чи в суботу того не вздоровить, щоб знайти проти Нього оскарження.
The Pharisees and the teachers of the law were looking for a reason to accuse Jesus, so they watched him closely to see if he would heal on the Sabbath.
παρετηρου̃ντο δὲ αὐτòν οἱ γραμματει̃ς καὶ οἱ Φαρισαι̃οι εἰ ἐν τω̨̃ σαββάτω̨ θεραπεύει ἵνα εὕρωσιν κατηγορει̃ν αὐτου̃
8
Но Он, зная помышления их, сказал человеку, имеющему сухую руку: встань и выступи на средину. И он встал и выступил.
Но Иисус знал их мысли и сказал человеку с сухой рукой: «Встань и иди сюда, на середину». Тот встал.
Но Иисус знал, о чем они думали, и сказал человеку с иссохшей рукой: — Встань и выйди на середину. Тот встал и вышел вперед.
А Він знав думки їхні, і сказав чоловікові, що мав суху руку: Підведися, і стань посередині! Той підвівся і став.
But Jesus knew what they were thinking and said to the man with the shriveled hand, "Get up and stand in front of everyone." So he got up and stood there.
αὐτòς δὲ ἤ̨δει τοὺς διαλογισμοὺς αὐτω̃ν εἰ̃πεν δὲ τω̨̃ ἀνδρὶ τω̨̃ ξηρὰν ἔχοντι τὴν χει̃ρα ἔγειρε καὶ στη̃θι εἰς τò μέσον καὶ ἀναστὰς ἔστη
9
Тогда сказал им Иисус: спрошу Я вас: что должно делать в субботу? добро, или зло? спасти душу, или погубить? Они молчали.
«Я спрашиваю вас, — обратился к ним Иисус, — что позволено делать в субботу: добро или зло? Спасти жизнь или погубить?»
Тогда Иисус сказал им: — Я спрашиваю вас: что позволительно делать в субботу, добро или зло? Спасать жизнь или губить?
Ісус же промовив до них: Запитаю Я вас: Що годиться в суботу робити добре, чи робити лихе, душу спасти, чи згубити?
Then Jesus said to them, "I ask you, which is lawful on the Sabbath: to do good or to do evil, to save life or to destroy it?"
εἰ̃πεν δὲ ὁ ’Ιησου̃ς πρòς αὐτούς ἐπερωτω̃ ὑμα̃ς εἰ ἔξεστιν τω̨̃ σαββάτω̨ ἀγαθοποιη̃σαι ἢ κακοποιη̃σαι ψυχὴν σω̃σαι ἢ ἀπολέσαι
10
И, посмотрев на всех их, сказал тому человеку: протяни руку твою. Он так и сделал; и стала рука его здорова, как другая.
И, оглядев их всех, Иисус сказал человеку: «Протяни руку». Тот сделал это — и рука стала здоровой.
Он обвел их взглядом и сказал человеку: — Протяни руку. Тот протянул, и его рука стала совершенно здоровой.
І, позирнувши на всіх них, сказав чоловікові: Простягни свою руку! Той зробив, і рука його стала здорова!
He looked around at them all, and then said to the man, "Stretch out your hand." He did so, and his hand was completely restored.
καὶ περιβλεψάμενος πάντας αὐτοὺς εἰ̃πεν αὐτω̨̃ ἔκτεινον τὴν χει̃ρά σου ὁ δὲ ἐποίησεν καὶ ἀπεκατεστάθη ἡ χεὶρ αὐτου̃
11
Они же пришли в бешенство и говорили между собою, что бы им сделать с Иисусом.
А противники Иисуса, вне себя от ярости, стали обсуждать, что делать с Иисусом.
А они пришли в ярость и стали обсуждать между собой, что бы им сделать с Иисусом.
А вони переповнились лютістю, і один з одним змовлялись, що робити з Ісусом?...
But they were furious and began to discuss with one another what they might do to Jesus.
αὐτοὶ δὲ ἐπλήσθησαν ἀνοίας καὶ διελάλουν πρòς ἀλλήλους τί ἂν ποιήσαιεν τω̨̃ ’Ιησου̃
12
В те дни взошел Он на гору помолиться и пробыл всю ночь в молитве к Богу.
Однажды в те дни Иисус ушел на гору помолиться и провел всю ночь в молитве к Богу.
Примерно в те же дни Иисус взошел на гору помолиться и провел всю ночь в молитве Богу.
І сталось, що часу того Він вийшов на гору молитися, і перебув цілу ніч на молитві до Бога.
One of those days Jesus went out to a mountainside to pray, and spent the night praying to God.
ἐγένετο δὲ ἐν ται̃ς ἡμέραις ταύταις ἐξελθει̃ν αὐτòν εἰς τò ὄρος προσεύξασθαι καὶ ἠ̃ν διανυκτερεύων ἐν τη̨̃ προσευχη̨̃ του̃ θεου̃
13
Когда же настал день, призвал учеников Своих и избрал из них двенадцать, которых и наименовал Апостолами:
А когда настал день, Он позвал Своих учеников и выбрал из них двенадцать, которых назвал апостолами.
Когда наступил день, Он позвал Своих учеников и выбрал из них двенадцать, которых и назвал Своими апостолами:
А коли настав день, покликав Він учнів Своїх, і обрав із них Дванадцятьох, яких і апостолами Він назвав:
When morning came, he called his disciples to him and chose twelve of them, whom he also designated apostles:
καὶ ὅτε ἐγένετο ἡμέρα προσεφώνησεν τοὺς μαθητὰς αὐτου̃ καὶ ἐκλεξάμενος ἀπ’ αὐτω̃ν δώδεκα οὓς καὶ ἀποστόλους ὠνόμασεν
14
Симона, которого и назвал Петром, и Андрея, брата его, Иакова и Иоанна, Филиппа и Варфоломея,
Это Симон, которого Он назвал Петром, его брат Андрей, Иаков, Иоанн, Филипп, Варфоломей,
Симона (которого Он назвал Петром), брата Симона Андрея, Иакова, Иоанна, Филиппа, Варфоломея,
Симона, якого й Петром Він назвав, і Андрія, брата його, Якова й Івана, Пилипа й Варфоломія,
Simon (whom he named Peter), his brother Andrew, James, John, Philip, Bartholomew,
Σίμωνα ὃν καὶ ὠνόμασεν Πέτρον καὶ ’Ανδρέαν τòν ἀδελφòν αὐτου̃ καὶ ’Ιάκωβον καὶ ’Ιωάννην καὶ Φίλιππον καὶ Βαρθολομαι̃ον
15
Матфея и Фому, Иакова Алфеева и Симона, прозываемого Зилотом,
Матфе́й, Фома, Иаков, сын Алфе́я, Симон, по прозвищу Зело́т,
Матфея, Фому, Иакова, сына Алфея, Симона, прозванного Зилотом,
Матвія й Хому, Якова Алфієвого й Симона, званого Зилотом,
Matthew, Thomas, James son of Alphaeus, Simon who was called the Zealot,
καὶ Μαθθαι̃ον καὶ θωμα̃ν καὶ ’Ιάκωβον ’Αλφαίου καὶ Σίμωνα τòν καλούμενον Ζηλωτὴν
16
Иуду Иаковлева и Иуду Искариота, который потом сделался предателем.
Иуда, сын Иакова, и Иуда Искарио́т, который стал предателем.
Иуду, сына Иакова, и Иуду Искариота, который стал предателем.
Юду Якового, й Юду Іскаріотського, що й зрадником став.
Judas son of James, and Judas Iscariot, who became a traitor.
καὶ ’Ιούδαν ’Ιακώβου καὶ ’Ιούδαν ’Ισκαριώθ ὃς ἐγένετο προδότης
17
И, сойдя с ними, стал Он на ровном месте, и множество учеников Его, и много народа из всей Иудеи и Иерусалима и приморских мест Тирских и Сидонских,
Спустившись с ними вниз, Иисус остановился на равнине, где собралась большая толпа Его учеников и великое множество народу со всей Иудеи, Иерусалима и прибрежных областей Тира и Сидо́на.
Иисус спустился с ними вниз, на равнину. Там уже собралась большая толпа Его учеников и великое множество народа со всей Иудеи, Иерусалима и прибрежных областей Тира и Сидона.
Як зійшов Він із ними, то спинився на рівному місці, також натовп густий Його учнів, і безліч людей з усієї Юдеї та з Єрусалиму, і з приморського Тиру й Сидону,
He went down with them and stood on a level place. A large crowd of his disciples was there and a great number of people from all over Judea, from Jerusalem, and from the coast of Tyre and Sidon,
καὶ καταβὰς μετ’ αὐτω̃ν ἔστη ἐπὶ τόπου πεδινου̃ καὶ ὄχλος πολὺς μαθητω̃ν αὐτου̃ καὶ πλη̃θος πολὺ του̃ λαου̃ ἀπò πάσης τη̃ς ’Ιουδαίας καὶ ’Ιερουσαλὴμ καὶ τη̃ς παραλίου Τύρου καὶ Σιδω̃νος
18
которые пришли послушать Его и исцелиться от болезней своих, также и страждущие от нечистых духов; и исцелялись.
Они пришли послушать Его и получить исцеление от болезней. Одержимые нечистыми духами тоже исцелялись,
Они пришли послушать Иисуса и исцелиться от болезней. Те, кого мучили нечистые духи, тоже получали исцеление.
що посходилися, щоб послухати Його та вздоровитися із недугів своїх, також ті, хто від духів нечистих страждав, і вони вздоровлялися.
who had come to hear him and to be healed of their diseases. Those troubled by evil spirits were cured,
οἳ ἠ̃λθον ἀκου̃σαι αὐτου̃ καὶ ἰαθη̃ναι ἀπò τω̃ν νόσων αὐτω̃ν καὶ οἱ ἐνοχλούμενοι ἀπò πνευμάτων ἀκαθάρτων ἐθεραπεύοντο
19
И весь народ искал прикасаться к Нему, потому что от Него исходила сила и исцеляла всех.
и все в толпе стремились прикоснуться к Нему, потому что от Него исходила сила, которая всех исцеляла.
Все в толпе старались прикоснуться к Иисусу, потому что из Него исходила сила, которая всех исцеляла.
Увесь же народ намагався бодай доторкнутись до Нього, бо від Нього виходила сила, і всіх вздоровляла.
and the people all tried to touch him, because power was coming from him and healing them all.
καὶ πα̃ς ὁ ὄχλος ἐζήτουν ἅπτεσθαι αὐτου̃ ὅτι δύναμις παρ’ αὐτου̃ ἐξήρχετο καὶ ἰα̃το πάντας
20
И Он, возведя очи Свои на учеников Своих, говорил: Блаженны нищие духом, ибо ваше есть Царствие Божие.
Иисус, устремив глаза на учеников, заговорил: «Блаженны бедные! Царство Бога — ваше.
Устремив взгляд на учеников, Иисус начал говорить: — Блаженны вы, бедные, потому что вам принадлежит Божье Царство.
А Він, звівши очі на учнів Своїх, говорив: Блаженні убогі, Царство Боже бо ваше.
Looking at his disciples, he said: "Blessed are you who are poor, for yours is the kingdom of God.
καὶ αὐτòς ἐπάρας τοὺς ὀφθαλμοὺς αὐτου̃ εἰς τοὺς μαθητὰς αὐτου̃ ἔλεγεν μακάριοι οἱ πτωχοί ὅτι ὑμετέρα ἐστὶν ἡ βασιλεία του̃ θεου̃
21
Блаженны алчущие ныне, ибо насытитесь. Блаженны плачущие ныне, ибо воссмеетесь.
Блаженны те, кто голоден теперь! Бог вас насытит. Блаженны те, кто плачет теперь! Вы будете смеяться.
Блаженны вы, те, кто сейчас голоден, потому что вы насытитесь. Блаженны вы, те, кто сейчас плачет, потому что вы будете смеяться.
Блаженні голодні тепер, бо ви нагодовані будете. Блаженні засмучені зараз, бо втішитесь ви.
Blessed are you who hunger now, for you will be satisfied. Blessed are you who weep now, for you will laugh.
μακάριοι οἱ πεινω̃ντες νυ̃ν ὅτι χορτασθήσεσθε μακάριοι οἱ κλαίοντες νυ̃ν ὅτι γελάσετε
22
Блаженны вы, когда возненавидят вас люди и когда отлучат вас, и будут поносить, и пронесут имя ваше, как бесчестное, за Сына Человеческого.
Блаженны вы, когда ненавидят вас люди и когда изгоняют вас, оскорбляют и чернят ваше имя — и все это из‑за Сына человеческого.
Блаженны вы, когда люди вас ненавидят, когда вас изгоняют и оскорбляют, когда бесчестят ваше имя из-за Сына Человеческого.
Блаженні ви будете, коли люди зненавидять вас, і коли проженуть вас, і ганьбитимуть, і знеславлять, як зле, ім"я ваше за Людського Сина.
Blessed are you when men hate you, when they exclude you and insult you and reject your name as evil, because of the Son of Man.
μακάριοί ἐστε ὅταν μισήσωσιν ὑμα̃ς οἱ ἄνθρωποι καὶ ὅταν ἀφορίσωσιν ὑμα̃ς καὶ ὀνειδίσωσιν καὶ ἐκβάλωσιν τò ὄνομα ὑμω̃ν ὡς πονηρòν ἕνεκα του̃ υἱου̃ του̃ ἀνθρώπου
23
Возрадуйтесь в тот день и возвеселитесь, ибо велика вам награда на небесах. Так поступали с пророками отцы их.
Радуйтесь в тот день, прыгайте от радости! Вас ждет на небесах великая награда! Ведь точно так же поступали с пророками отцы этих людей.
Ликуйте в тот день и прыгайте от радости, потому что велика ваша награда на небесах! Ведь точно так же поступали с пророками отцы этих людей.
Радійте того дня й веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах. Бо так само чинили пророкам батьки їхні.
"Rejoice in that day and leap for joy, because great is your reward in heaven. For that is how their fathers treated the prophets.
χάρητε ἐν ἐκείνη̨ τη̨̃ ἡμέρα̨ καὶ σκιρτήσατε ἰδοὺ γὰρ ὁ μισθòς ὑμω̃ν πολὺς ἐν τω̨̃ οὐρανω̨̃ κατὰ τὰ αὐτὰ γὰρ ἐποίουν τοι̃ς προφήταις οἱ πατέρες αὐτω̃ν
24
Напротив, горе вам, богатые! ибо вы уже получили свое утешение.
И, напротив, горе вам, богатые! Вы уже натешились вдоволь.
Но горе вам, богатые, потому что вы уже получили свое утешение.
Горе ж вам, багатіям, бо втіху свою ви вже маєте.
"But woe to you who are rich, for you have already received your comfort.
πλὴν οὐαὶ ὑμι̃ν τοι̃ς πλουσίοις ὅτι ἀπέχετε τὴν παράκλησιν ὑμω̃ν
25
Горе вам, пресыщенные ныне! ибо взалчете. Горе вам, смеющиеся ныне! ибо восплачете и возрыдаете.
Горе вам, кто сыт теперь! Вы будете голодать. Горе вам, кто смеется теперь! Вы будете рыдать и плакать.
Горе вам, те, кто сейчас сыт, потому что вы будете голодать. Горе вам, те, кто сейчас смеется, потому что вы будете рыдать и плакать.
Горе вам, тепер ситим, бо зазнаєте голоду ви. Горе вам, що тепер потішаєтеся, бо будете ви сумувати та плакати.
Woe to you who are well fed now, for you will go hungry. Woe to you who laugh now, for you will mourn and weep.
οὐαὶ ὑμι̃ν οἱ ἐμπεπλησμένοι νυ̃ν ὅτι πεινάσετε οὐαί οἱ γελω̃ντες νυ̃ν ὅτι πενθήσετε καὶ κλαύσετε
26
Горе вам, когда все люди будут говорить о вас хорошо! ибо так поступали с лжепророками отцы их.
Горе вам, когда хвалят вас все люди! Ведь точно так же хвалили лжепророков отцы этих людей.
Горе вам, когда все хвалят вас, ведь так же их предки хвалили лжепророков.
Горе вам, як усі люди про вас говоритимуть добре, бо так само чинили фальшивим пророкам батьки їхні!
Woe to you when all men speak well of you, for that is how their fathers treated the false prophets.
οὐαὶ ὅταν ὑμα̃ς καλω̃ς εἴπωσιν πάντες οἱ ἄνθρωποι κατὰ τὰ αὐτὰ γὰρ ἐποίουν τοι̃ς ψευδοπροφήταις οἱ πατέρες αὐτω̃ν
27
Но вам, слушающим, говорю: любите врагов ваших, благотворите ненавидящим вас ,
Но вам, тем, кто слушает Меня, говорю Я: любите своих врагов, делайте добро тем, кто вас ненавидит,
— Я же говорю вам, тем, кто слушает Меня: «Любите ваших врагов, делайте добро тем, кто ненавидит вас,
А вам, хто слухає, Я кажу: Любіть своїх ворогів, добро робіть тим, хто ненавидить вас.
"But I tell you who hear me: Love your enemies, do good to those who hate you,
ἀλλὰ ὑμι̃ν λέγω τοι̃ς ἀκούουσιν ἀγαπα̃τε τοὺς ἐχθροὺς ὑμω̃ν καλω̃ς ποιει̃τε τοι̃ς μισου̃σιν ὑμα̃ς
28
благословляйте проклинающих вас и молитесь за обижающих вас.
благословляйте тех, кто вас проклинает, молитесь за тех, кто вас оскорбляет.
благословляйте тех, кто проклинает вас, и молитесь о тех, кто оскорбляет вас.
Благословляйте тих, хто вас проклинає, і моліться за тих, хто кривду вам чинить.
bless those who curse you, pray for those who mistreat you.
εὐλογει̃τε τοὺς καταρωμένους ὑμα̃ς προσεύχεσθε περὶ τω̃ν ἐπηρεαζόντων ὑμα̃ς
29
Ударившему тебя по щеке подставь и другую, и отнимающему у тебя верхнюю одежду не препятствуй взять и рубашку.
Тому, кто ударит тебя по щеке, подставь другую и, если кто отнимает плащ, не препятствуй забрать и рубашку.
Тому, кто оскорбит тебя, ударив по щеке, подставь и другую, а тому, кто забирает у тебя верхнюю одежду, не мешай забрать и рубашку.
Хто вдарить тебе по щоці, підстав йому й другу, а хто хоче плаща твого взяти, не забороняй і сорочки.
If someone strikes you on one cheek, turn to him the other also. If someone takes your cloak, do not stop him from taking your tunic.
τω̨̃ τύπτοντί σε ἐπὶ τὴν σιαγόνα πάρεχε καὶ τὴν ἄλλην καὶ ἀπò του̃ αἴροντός σου τò ἱμάτιον καὶ τòν χιτω̃να μὴ κωλύση̨ς
30
Всякому, просящему у тебя, давай, и от взявшего твое не требуй назад.
Всем, кто просит у тебя, дай и, если отнимает твое, не требуй обратно.
Каждому, кто у тебя просит, дай; и если кто-то заберет твое, не требуй обратно.
І кожному, хто в тебе просить подай, а від того, хто твоє забирає, назад не жадай.
Give to everyone who asks you, and if anyone takes what belongs to you, do not demand it back.
παντὶ αἰτου̃ντί σε δίδου καὶ ἀπò του̃ αἴροντος τὰ σὰ μὴ ἀπαίτει
31
И как хотите, чтобы с вами поступали люди, так и вы поступайте с ними.
Все, что хотите, чтобы делали для вас люди, делайте для них и вы.
Поступайте с людьми так, как вы хотите, чтобы они поступали с вами.
І як бажаєте, щоб вам люди чинили, так само чиніть їм і ви.
Do to others as you would have them do to you.
καὶ καθὼς θέλετε ἵνα ποιω̃σιν ὑμι̃ν οἱ ἄνθρωποι ποιει̃τε αὐτοι̃ς ὁμοίως
32
И если любите любящих вас, какая вам за то благодарность? ибо и грешники любящих их любят.
Если вы любите тех, кто любит вас, в чем тут ваша заслуга? Ведь и грешники любят тех, кто их любит.
Если вы любите тех, кто любит вас, в чем ваша заслуга? Ведь даже грешники любят тех, кто их любит.
А коли любите тих, хто любить вас, яка вам за те ласка? Люблять бо й грішники тих, хто їх любить.
"If you love those who love you, what credit is that to you? Even "sinners" love those who love them.
καὶ εἰ ἀγαπα̃τε τοὺς ἀγαπω̃ντας ὑμα̃ς ποία ὑμι̃ν χάρις ἐστίν καὶ γὰρ οἱ ἁμαρτωλοὶ τοὺς ἀγαπω̃ντας αὐτοὺς ἀγαπω̃σιν
33
И если делаете добро тем, которые вам делают добро, какая вам за то благодарность? ибо и грешники то же делают.
И если вы помогаете только тем, кто помогает вам, в чем тут ваша заслуга? И грешники делают то же.
Если вы делаете добро тем, кто делает добро вам, то в чем ваша заслуга? Ведь даже грешники делают то же.
І коли добре чините тим, хто добро чинить вам, яка вам за те ласка? Бо те саме і грішники роблять.
And if you do good to those who are good to you, what credit is that to you? Even "sinners" do that.
καὶ γὰρ ἐὰν ἀγαθοποιη̃τε τοὺς ἀγαθοποιου̃ντας ὑμα̃ς ποία ὑμι̃ν χάρις ἐστίν καὶ οἱ ἁμαρτωλοὶ τò αὐτò ποιου̃σιν
34
И если взаймы даёте тем, от которых надеетесь получить обратно, какая вам за то благодарность? ибо и грешники дают взаймы грешникам, чтобы получить обратно столько же.
И если вы даете взаймы только тем, от кого надеетесь получить обратно, в чем тут ваша заслуга? И грешники грешникам дают взаймы, чтобы потом получить долг обратно.
Если вы даете в долг только тем, от кого надеетесь получить обратно, то в чем ваша заслуга? Ведь даже грешники дают в долг грешникам, ожидая получить назад столько же.
А коли позичаєте тим, що й від них сподіваєтесь взяти, яка вам за те ласка? Позичають бо й грішники грішникам, щоб одержати стільки ж.
And if you lend to those from whom you expect repayment, what credit is that to you? Even "sinners" lend to "sinners," expecting to be repaid in full.
καὶ ἐὰν δανίσητε παρ’ ὡ̃ν ἐλπίζετε λαβει̃ν ποία ὑμι̃ν χάρις ἐστίν καὶ ἁμαρτωλοὶ ἁμαρτωλοι̃ς δανίζουσιν ἵνα ἀπολάβωσιν τὰ ἴσα
35
Но вы любите врагов ваших, и благотворите, и взаймы давайте, не ожидая ничего; и будет вам награда великая, и будете сынами Всевышнего; ибо Он благ и к неблагодарным и злым.
А вы поступайте не так! Любите своих врагов, помогайте и давайте взаймы, ни на что не надеясь в ответ. Тогда вас ждет великая награда: вы будете сынами Всевышнего, который добр даже к неблагодарным и злым.
Но вы любите ваших врагов, делайте им добро и давайте в долг, не ожидая возврата. Тогда ваша награда будет велика, и вы будете сыновьями Всевышнего. Ведь Он Сам добр даже к неблагодарным и злым.
Тож любіть своїх ворогів, робіть добро, позичайте, не ждучи нічого назад, і ваша за це нагорода великою буде, і синами Всевишнього станете ви, добрий бо Він до невдячних і злих!
But love your enemies, do good to them, and lend to them without expecting to get anything back. Then your reward will be great, and you will be sons of the Most High, because he is kind to the ungrateful and wicked.
πλὴν ἀγαπα̃τε τοὺς ἐχθροὺς ὑμω̃ν καὶ ἀγαθοποιει̃τε καὶ δανίζετε μηδὲν ἀπελπίζοντες καὶ ἔσται ὁ μισθòς ὑμω̃ν πολύς καὶ ἔσεσθε υἱοὶ ὑψίστου ὅτι αὐτòς χρηστός ἐστιν ἐπὶ τοὺς ἀχαρίστους καὶ πονηρούς
36
Итак, будьте милосерды, как и Отец ваш милосерд.
Будьте милосердны, как милосерден ваш Отец.
Будьте милосердны, как милосерден ваш Отец».
Будьте ж милосердні, як і Отець ваш милосердний!
Be merciful, just as your Father is merciful.
γίνεσθε οἰκτίρμονες καθὼς καὶ ὁ πατὴρ ὑμω̃ν οἰκτίρμων ἐστίν
37
Не судите, и не будете судимы; не осуждайте, и не будете осуждены; прощайте, и прощены будете ;
Никого не осуждайте — и вас Бог не осудит. Никого не обвиняйте — и вас Он не обвинит. Прощайте — и Он простит.
Не судите, и сами не будете судимы. Не осуждайте, и вы не будете осуждены. Прощайте, и вы тоже будете прощены.
Також не судіть, щоб не суджено й вас; і не осуджуйте, щоб і вас не осуджено; прощайте, то простять і вам.
"Do not judge, and you will not be judged. Do not condemn, and you will not be condemned. Forgive, and you will be forgiven.
καὶ μὴ κρίνετε καὶ οὐ μὴ κριθη̃τε καὶ μὴ καταδικάζετε καὶ οὐ μὴ καταδικασθη̃τε ἀπολύετε καὶ ἀπολυθήσεσθε
38
давайте, и дастся вам: мерою доброю, утрясенною, нагнетенною и переполненною отсыплют вам в лоно ваше; ибо, какою мерою мерите, такою же отмерится и вам.
Давайте — и Он вам даст, полной мерою даст: утрясет, утопчет и полную с верхом меру вам высыплет в полу плаща. Какой мерой мерите вы, такой Он отмерит и вам».
Давайте, и вам тоже дадут. Полной мерой, утрясенной и пересыпающейся через край, вам отсыплют в вашу полу. Какой мерой вы мерите, такой отмерят и вам.
Давайте і дадуть вам; мірою доброю, натоптаною, струснутою й переповненою вам у подолок дадуть. Бо якою ви мірою міряєте, такою відміряють вам.
Give, and it will be given to you. A good measure, pressed down, shaken together and running over, will be poured into your lap. For with the measure you use, it will be measured to you."
δίδοτε καὶ δοθήσεται ὑμι̃ν μέτρον καλòν πεπιεσμένον σεσαλευμένον ὑπερεκχυννόμενον δώσουσιν εἰς τòν κόλπον ὑμω̃ν ὡ̨̃ γὰρ μέτρω̨ μετρει̃τε ἀντιμετρηθήσεται ὑμι̃ν
39
Сказал также им притчу: может ли слепой водить слепого? не оба ли упадут в яму?
Иисус рассказал им такую притчу: «Может ли слепой быть поводырем слепого? Разве не оба угодят они в яму?
Иисус рассказал им такую притчу: — Может ли слепой вести слепого? Разве они не упадут оба в яму?
Розповів також приказку їм: Чи ж може водити сліпого сліпий? Хіба не обидва в яму впадуть?
He also told them this parable: "Can a blind man lead a blind man? Will they not both fall into a pit?
εἰ̃πεν δὲ καὶ παραβολὴν αὐτοι̃ς μήτι δύναται τυφλòς τυφλòν ὁδηγει̃ν οὐχὶ ἀμφότεροι εἰς βόθυνον ἐμπεσου̃νται
40
Ученик не бывает выше своего учителя; но, и усовершенствовавшись, будет всякий, как учитель его.
Ученик не может быть выше учителя, но любой, завершивший учение, станет таким, как учитель.
Ученик не выше своего учителя, но каждый, кто полностью выучится, достигнет уровня своего учителя.
Учень не більший за вчителя; але, удосконалившись, кожен буде, як учитель його.
A student is not above his teacher, but everyone who is fully trained will be like his teacher.
οὐκ ἔστιν μαθητὴς ὑπὲρ τòν διδάσκαλον κατηρτισμένος δὲ πα̃ς ἔσται ὡς ὁ διδάσκαλος αὐτου̃
41
Что ты смотришь на сучок в глазе брата твоего, а бревна в твоем глазе не чувствуешь?
Что же ты смотришь на соринку в глазу своего брата, а в своем бревна не замечаешь?
Что ты смотришь на соринку в глазу своего брата, когда в своем собственном не замечаешь бревна?
Чого ж в оці брата свого ти заскалку бачиш, колоди ж у власному оці не чуєш?
"Why do you look at the speck of sawdust in your brother"s eye and pay no attention to the plank in your own eye?
τί δὲ βλέπεις τò κάρφος τò ἐν τω̨̃ ὀφθαλμω̨̃ του̃ ἀδελφου̃ σου τὴν δὲ δοκòν τὴν ἐν τω̨̃ ἰδίω̨ ὀφθαλμω̨̃ οὐ κατανοει̃ς
42
Или, как можешь сказать брату твоему: брат! дай, я выну сучок из глаза твоего, когда сам не видишь бревна в твоем глазе? Лицемер! вынь прежде бревно из твоего глаза, и тогда увидишь, как вынуть сучок из глаза брата твоего.
Как ты можешь говорить своему брату: "Брат, дай я выну соринку из твоего глаза" — если не видишь бревна в своем? Лицемер! Вынь прежде бревно из собственного глаза — тогда увидишь, как вынуть соринку из глаза брата.
Как ты можешь говорить своему брату: «Брат, дай я выну соринку из твоего глаза», когда ты не видишь бревна в своем собственном глазу? Лицемер, вынь сначала бревно из собственного глаза, а потом ты увидишь, как вынуть соринку из глаза своего брата.
Як ти можеш сказати до брата свого: Давай, брате, я заскалку вийму із ока твого, сам колоди, що в оці твоїм, не вбачаючи? Лицеміре, вийми перше колоду із власного ока, а потім побачиш, як вийняти заскалку з ока брата твого!
How can you say to your brother, "Brother, let me take the speck out of your eye," when you yourself fail to see the plank in your own eye? You hypocrite, first take the plank out of your eye, and then you will see clearly to remove the speck from your brother"s eye.
πω̃ς δύνασαι λέγειν τω̨̃ ἀδελφω̨̃ σου ἀδελφέ ἄφες ἐκβάλω τò κάρφος τò ἐν τω̨̃ ὀφθαλμω̨̃ σου αὐτòς τὴν ἐν τω̨̃ ὀφθαλμω̨̃ σου̃ δοκòν οὐ βλέπων ὑποκριτά ἔκβαλε πρω̃τον τὴν δοκòν ἐκ του̃ ὀφθαλμου̃ σου̃ καὶ τότε διαβλέψεις τò κάρφος τò ἐν τω̨̃ ὀφθαλμω̨̃ του̃ ἀδελφου̃ σου ἐκβαλει̃ν
43
Нет доброго дерева, которое приносило бы худой плод; и нет худого дерева, которое приносило бы плод добрый ,
Ведь не приносит хорошее дерево больных плодов, и, наоборот, дерево с гнилью не приносит хороших плодов.
Хорошее дерево не приносит плохих плодов, и плохое дерево не приносит хороших,
Нема доброго дерева, що родило б злий плід, ані дерева злого, що родило б плід добрий.
"No good tree bears bad fruit, nor does a bad tree bear good fruit.
οὐ γάρ ἐστιν δένδρον καλòν ποιου̃ν καρπòν σαπρόν οὐδὲ πάλιν δένδρον σαπρòν ποιου̃ν καρπòν καλόν
44
ибо всякое дерево познаётся по плоду своему, потому что не собирают смокв с терновника и не снимают винограда с кустарника.
Каждое дерево узнается по его плодам! С колючек не собирают инжира, а с терновника не срезают гроздей.
так что каждое дерево узнают по его плодам. Ведь не собирают же с терновника инжир или с колючего кустарника виноград.
Кожне ж дерево з плоду свого пізнається. Не збирають бо фі? із тернини, винограду ж на глоду не рвуть.
Each tree is recognized by its own fruit. People do not pick figs from thornbushes, or grapes from briers.
ἕκαστον γὰρ δένδρον ἐκ του̃ ἰδίου καρπου̃ γινώσκεται οὐ γὰρ ἐξ ἀκανθω̃ν συλλέγουσιν συ̃κα οὐδὲ ἐκ βάτου σταφυλὴν τρυγω̃σιν
45
Добрый человек из доброго сокровища сердца своего выносит доброе, а злой человек из злого сокровища сердца своего выносит злое, ибо от избытка сердца говорят уста его.
Добрый человек выносит доброе из хранилища добра в своем сердце. Злой человек выносит злое из хранилища зла. Ведь из уст человека исходит то, чем полно его сердце.
Из хранилища добра в своем сердце добрый человек выносит доброе, а злой человек выносит злое из своего хранилища зла. Ведь на языке у человека то, чем наполнено его сердце.
Добра людина із доброї скарбниці серця добре виносить, а лиха із лихої виносить лихе. Бо чим серце наповнене, те говорять уста його!
The good man brings good things out of the good stored up in his heart, and the evil man brings evil things out of the evil stored up in his heart. For out of the overflow of his heart his mouth speaks.
ὁ ἀγαθòς ἄνθρωπος ἐκ του̃ ἀγαθου̃ θησαυρου̃ τη̃ς καρδίας προφέρει τò ἀγαθόν καὶ ὁ πονηρòς ἐκ του̃ πονηρου̃ προφέρει τò πονηρόν ἐκ γὰρ περισσεύματος καρδίας λαλει̃ τò στόμα αὐτου̃
46
Что вы зовете Меня: Господи! Господи! - и не делаете того, что Я говорю?
Что вы зовете Меня "Господь, Господь", а не делаете того, что Я велю?
Что вы зовете Меня: «Господь, Господь», а не делаете того, что Я говорю?
Що звете ви Мене: Господи, Господи, та не робите того, що Я говорю?
"Why do you call me, "Lord, Lord," and do not do what I say?
τί δέ με καλει̃τε κύριε κύριε καὶ οὐ ποιει̃τε ἃ λέγω
47
Всякий, приходящий ко Мне и слушающий слова Мои и исполняющий их, скажу вам, кому подобен.
Того, кто приходит ко Мне, кто слушает Мои слова и следует им, знаете, с кем можно сравнить?
Я скажу вам, с кем можно сравнить того, кто приходит ко Мне, слушает Мои слова и исполняет их.
Скажу вам, до кого подібний усякий, хто до Мене приходить та слів Моїх слухає, і виконує їх:
I will show you what he is like who comes to me and hears my words and puts them into practice.
πα̃ς ὁ ἐρχόμενος πρός με καὶ ἀκούων μου τω̃ν λόγων καὶ ποιω̃ν αὐτούς ὑποδείξω ὑμι̃ν τίνι ἐστὶν ὅμοιος
48
Он подобен человеку, строящему дом, который копал, углубился и положил основание на камне; почему, когда случилось наводнение и вода напёрла на этот дом, то не могла поколебать его, потому что он основан был на камне.
Его можно сравнить с человеком, который, строя дом, вырыл глубокий котлован и поставил фундамент на скале. Вышла из берегов река, обрушилась на дом тот, но не смогла его сдвинуть, потому что он выстроен на совесть.
Он похож на строителя дома, который выкопал глубоко и заложил фундамент на камне. Когда случилось наводнение и на дом обрушилась река, она не пошатнула его, потому что он был крепко построен.
Той подібний тому чоловікові, що, будуючи дім, він глибоко викопав, і основу на камінь поклав. Коли ж злива настала, вода кинулася на той дім, та однак не змогла захитати його, бо збудований добре він був!
He is like a man building a house, who dug down deep and laid the foundation on rock. When a flood came, the torrent struck that house but could not shake it, because it was well built.
ὅμοιός ἐστιν ἀνθρώπω̨ οἰκοδομου̃ντι οἰκίαν ὃς ἔσκαψεν καὶ ἐβάθυνεν καὶ ἔθηκεν θεμέλιον ἐπὶ τὴν πέτραν πλημμύρης δὲ γενομένης προσέρηξεν ὁ ποταμòς τη̨̃ οἰκία̨ ἐκείνη̨ καὶ οὐκ ἴσχυσεν σαλευ̃σαι αὐτὴν διὰ τò καλω̃ς οἰκοδομη̃σθαι αὐτήν
49
А слушающий и неисполняющий подобен человеку, построившему дом на земле без основания, который, когда напёрла на него вода, тотчас обрушился; и разрушение дома сего было великое.
А того, кто слушает Мои слова, но не следует им, можно сравнить с человеком, который построил дом на земле, без фундамента. Обрушилась на него река, и он сразу рухнул, от него осталась лишь груда развалин».
А того, кто слушает Мои слова и не исполняет их, можно сравнить с человеком, который построил дом на земле без фундамента. Как только река обрушилась на дом, он тут же рухнул, и падение его было великим.
А хто слухає та не виконує, той подібний тому чоловікові, що свій дім збудував на землі без основи. І наперла на нього ріка, і зараз упав він, і велика була того дому руїна!
But the one who hears my words and does not put them into practice is like a man who built a house on the ground without a foundation. The moment the torrent struck that house, it collapsed and its destruction was complete."
ὁ δὲ ἀκούσας καὶ μὴ ποιήσας ὅμοιός ἐστιν ἀνθρώπω̨ οἰκοδομήσαντι οἰκίαν ἐπὶ τὴν γη̃ν χωρὶς θεμελίου ἡ̨̃ προσέρηξεν ὁ ποταμός καὶ εὐθὺς συνέπεσεν καὶ ἐγένετο τò ῥη̃γμα τη̃ς οἰκίας ἐκείνης μέγα