1
В субботу, первую по втором дне Пасхи, случилось Ему проходить засеянными полями, и ученики Его срывали колосья и ели, растирая руками.
Однажды в субботу Иисус проходил через поле. Его ученики срывали колосья, растирали их руками и ели зерна.
Однажды в субботу, когда Иисус проходил через засеянные поля, Его ученики срывали колосья, растирали их руками и ели зерна.
І сталось, як Він переходив ланами, у суботу, Його учні зривали колосся та їли, розтерши руками.
And it came to pass on the second sabbath after the first, that he went through the corn fields; and his disciples plucked the ears of corn, and did eat, rubbing them in their hands.
ἐγένετο δὲ ἐν σαββάτω̨ διαπορεύεσθαι αὐτòν διὰ σπορίμων καὶ ἔτιλλον οἱ μαθηταὶ αὐτου̃ καὶ ἤσθιον τοὺς στάχυας ψώχοντες ται̃ς χερσίν
2
Некоторые же из фарисеев сказали им: зачем вы делаете то, чего не должно делать в субботы?
Но некоторые из фарисеев сказали: «Вы зачем делаете то, чего нельзя делать в субботу!»
Но некоторые фарисеи спросили: — Почему вы делаете то, что не разрешается делать в субботу?
А деякі з фарисеїв сказали: Нащо робите те, чого не годиться робити в суботу?
And certain of the Pharisees said unto them, Why do ye that which is not lawful to do on the sabbath days?
τινὲς δὲ τω̃ν Φαρισαίων εἰ̃παν τί ποιει̃τε ὃ οὐκ ἔξεστιν τοι̃ς σάββασιν
3
Иисус сказал им в ответ: разве вы не читали, что сделал Давид, когда взалкал сам и бывшие с ним?
«А разве вы не читали, что сделал Давид, когда сам он и люди его голодали?» — ответил им Иисус.
Иисус им ответил: — Не читали ли вы о том, что сделал Давид, когда он и его спутники проголодались?
І промовив Ісус їм у відповідь: Хіба ви не читали того, що зробив був Давид, коли сам зголоднів, також ті, хто був із ним?
And Jesus answering them said, Have ye not read so much as this, what David did, when himself was an hungred, and they which were with him;
καὶ ἀποκριθεὶς πρòς αὐτοὺς εἰ̃πεν ὁ ’Ιησου̃ς οὐδὲ του̃το ἀνέγνωτε ὃ ἐποίησεν Δαυὶδ ὅτε ἐπείνασεν αὐτòς καὶ οἱ μετ’ αὐτου̃ ὄντες
4
Как он вошел в дом Божий, взял хлебы предложения, которых не должно было есть никому, кроме одних священников, и ел, и дал бывшим с ним?
«Он вошел в дом Божий и, взяв жертвенный хлеб, сам ел и дал своим людям, а этот хлеб никому нельзя есть, кроме одних только священников».
Он вошел в дом Божий, взял священный хлеб и ел, и своим спутникам дал, несмотря на то что его нельзя есть никому, кроме священников.
Як він увійшов був до Божого дому, і, взявши хліби показні, яких їсти не можна було, тільки самим священикам, споживав, і дав тим, хто був із ним?
How he went into the house of God, and did take and eat the shewbread, and gave also to them that were with him; which it is not lawful to eat but for the priests alone?
ὡς εἰση̃λθεν εἰς τòν οἰ̃κον του̃ θεου̃ καὶ τοὺς ἄρτους τη̃ς προθέσεως λαβὼν ἔφαγεν καὶ ἔδωκεν τοι̃ς μετ’ αὐτου̃ οὓς οὐκ ἔξεστιν φαγει̃ν εἰ μὴ μόνους τοὺς ἱερει̃ς
5
И сказал им: Сын Человеческий есть господин и субботы.
Иисус продолжал: «Сын человеческий — господин над субботой».
И добавил: — Сын Человеческий — Господин над субботой!
І сказав Він до них: Син Людський Господь і суботі!
And he said unto them, That the Son of man is Lord also of the sabbath.
καὶ ἔλεγεν αὐτοι̃ς κύριός ἐστιν του̃ σαββάτου ὁ υἱòς του̃ ἀνθρώπου
6
Случилось же и в другую субботу войти Ему в синагогу и учить. Там был человек, у которого правая рука была сухая.
В другую субботу Иисус пришел в синагогу и учил. Там был человек, у которого правая рука была сухая.
В другую субботу Иисус вошел в синагогу и учил. Там был человек с иссохшей правой рукой.
І сталось, як в іншу суботу зайшов Він до синагоги й навчав, знаходився там чоловік, що правиця йому була всохла.
And it came to pass also on another sabbath, that he entered into the synagogue and taught: and there was a man whose right hand was withered.
ἐγένετο δὲ ἐν ἑτέρω̨ σαββάτω̨ εἰσελθει̃ν αὐτòν εἰς τὴν συναγωγὴν καὶ διδάσκειν καὶ ἠ̃ν ἄνθρωπος ἐκει̃ καὶ ἡ χεὶρ αὐτου̃ ἡ δεξιὰ ἠ̃ν ξηρά
7
Книжники же и фарисеи наблюдали за Ним, не исцелит ли в субботу, чтобы найти обвинение против Него.
Учителя Закона и фарисеи следили, не станет ли Иисус лечить его в субботу, чтобы можно было Его обвинить.
Учители Закона и фарисеи внимательно наблюдали за Ним, не будет ли Он исцелять в субботу, потому что искали повод обвинить Его.
А книжники та фарисеї вважали, чи в суботу того не вздоровить, щоб знайти проти Нього оскарження.
And the scribes and Pharisees watched him, whether he would heal on the sabbath day; that they might find an accusation against him.
παρετηρου̃ντο δὲ αὐτòν οἱ γραμματει̃ς καὶ οἱ Φαρισαι̃οι εἰ ἐν τω̨̃ σαββάτω̨ θεραπεύει ἵνα εὕρωσιν κατηγορει̃ν αὐτου̃
8
Но Он, зная помышления их, сказал человеку, имеющему сухую руку: встань и выступи на средину. И он встал и выступил.
Но Иисус знал их мысли и сказал человеку с сухой рукой: «Встань и иди сюда, на середину». Тот встал.
Но Иисус знал, о чем они думали, и сказал человеку с иссохшей рукой: — Встань и выйди на середину. Тот встал и вышел вперед.
А Він знав думки їхні, і сказав чоловікові, що мав суху руку: Підведися, і стань посередині! Той підвівся і став.
But he knew their thoughts, and said to the man which had the withered hand, Rise up, and stand forth in the midst. And he arose and stood forth.
αὐτòς δὲ ἤ̨δει τοὺς διαλογισμοὺς αὐτω̃ν εἰ̃πεν δὲ τω̨̃ ἀνδρὶ τω̨̃ ξηρὰν ἔχοντι τὴν χει̃ρα ἔγειρε καὶ στη̃θι εἰς τò μέσον καὶ ἀναστὰς ἔστη
9
Тогда сказал им Иисус: спрошу Я вас: что должно делать в субботу? добро, или зло? спасти душу, или погубить? Они молчали.
«Я спрашиваю вас, — обратился к ним Иисус, — что позволено делать в субботу: добро или зло? Спасти жизнь или погубить?»
Тогда Иисус сказал им: — Я спрашиваю вас: что позволительно делать в субботу, добро или зло? Спасать жизнь или губить?
Ісус же промовив до них: Запитаю Я вас: Що годиться в суботу робити добре, чи робити лихе, душу спасти, чи згубити?
Then said Jesus unto them, I will ask you one thing; Is it lawful on the sabbath days to do good, or to do evil? to save life, or to destroy it?
εἰ̃πεν δὲ ὁ ’Ιησου̃ς πρòς αὐτούς ἐπερωτω̃ ὑμα̃ς εἰ ἔξεστιν τω̨̃ σαββάτω̨ ἀγαθοποιη̃σαι ἢ κακοποιη̃σαι ψυχὴν σω̃σαι ἢ ἀπολέσαι
10
И, посмотрев на всех их, сказал тому человеку: протяни руку твою. Он так и сделал; и стала рука его здорова, как другая.
И, оглядев их всех, Иисус сказал человеку: «Протяни руку». Тот сделал это — и рука стала здоровой.
Он обвел их взглядом и сказал человеку: — Протяни руку. Тот протянул, и его рука стала совершенно здоровой.
І, позирнувши на всіх них, сказав чоловікові: Простягни свою руку! Той зробив, і рука його стала здорова!
And looking round about upon them all, he said unto the man, Stretch forth thy hand. And he did so: and his hand was restored whole as the other.
καὶ περιβλεψάμενος πάντας αὐτοὺς εἰ̃πεν αὐτω̨̃ ἔκτεινον τὴν χει̃ρά σου ὁ δὲ ἐποίησεν καὶ ἀπεκατεστάθη ἡ χεὶρ αὐτου̃
11
Они же пришли в бешенство и говорили между собою, что бы им сделать с Иисусом.
А противники Иисуса, вне себя от ярости, стали обсуждать, что делать с Иисусом.
А они пришли в ярость и стали обсуждать между собой, что бы им сделать с Иисусом.
А вони переповнились лютістю, і один з одним змовлялись, що робити з Ісусом?...
And they were filled with madness; and communed one with another what they might do to Jesus.
αὐτοὶ δὲ ἐπλήσθησαν ἀνοίας καὶ διελάλουν πρòς ἀλλήλους τί ἂν ποιήσαιεν τω̨̃ ’Ιησου̃
12
В те дни взошел Он на гору помолиться и пробыл всю ночь в молитве к Богу.
Однажды в те дни Иисус ушел на гору помолиться и провел всю ночь в молитве к Богу.
Примерно в те же дни Иисус взошел на гору помолиться и провел всю ночь в молитве Богу.
І сталось, що часу того Він вийшов на гору молитися, і перебув цілу ніч на молитві до Бога.
And it came to pass in those days, that he went out into a mountain to pray, and continued all night in prayer to God.
ἐγένετο δὲ ἐν ται̃ς ἡμέραις ταύταις ἐξελθει̃ν αὐτòν εἰς τò ὄρος προσεύξασθαι καὶ ἠ̃ν διανυκτερεύων ἐν τη̨̃ προσευχη̨̃ του̃ θεου̃
13
Когда же настал день, призвал учеников Своих и избрал из них двенадцать, которых и наименовал Апостолами:
А когда настал день, Он позвал Своих учеников и выбрал из них двенадцать, которых назвал апостолами.
Когда наступил день, Он позвал Своих учеников и выбрал из них двенадцать, которых и назвал Своими апостолами:
А коли настав день, покликав Він учнів Своїх, і обрав із них Дванадцятьох, яких і апостолами Він назвав:
And when it was day, he called unto him his disciples: and of them he chose twelve, whom also he named apostles;
καὶ ὅτε ἐγένετο ἡμέρα προσεφώνησεν τοὺς μαθητὰς αὐτου̃ καὶ ἐκλεξάμενος ἀπ’ αὐτω̃ν δώδεκα οὓς καὶ ἀποστόλους ὠνόμασεν
14
Симона, которого и назвал Петром, и Андрея, брата его, Иакова и Иоанна, Филиппа и Варфоломея,
Это Симон, которого Он назвал Петром, его брат Андрей, Иаков, Иоанн, Филипп, Варфоломей,
Симона (которого Он назвал Петром), брата Симона Андрея, Иакова, Иоанна, Филиппа, Варфоломея,
Симона, якого й Петром Він назвав, і Андрія, брата його, Якова й Івана, Пилипа й Варфоломія,
Simon, (whom he also named Peter,) and Andrew his brother, James and John, Philip and Bartholomew,
Σίμωνα ὃν καὶ ὠνόμασεν Πέτρον καὶ ’Ανδρέαν τòν ἀδελφòν αὐτου̃ καὶ ’Ιάκωβον καὶ ’Ιωάννην καὶ Φίλιππον καὶ Βαρθολομαι̃ον
15
Матфея и Фому, Иакова Алфеева и Симона, прозываемого Зилотом,
Матфе́й, Фома, Иаков, сын Алфе́я, Симон, по прозвищу Зело́т,
Матфея, Фому, Иакова, сына Алфея, Симона, прозванного Зилотом,
Матвія й Хому, Якова Алфієвого й Симона, званого Зилотом,
Matthew and Thomas, James the son of Alphaeus, and Simon called Zelotes,
καὶ Μαθθαι̃ον καὶ θωμα̃ν καὶ ’Ιάκωβον ’Αλφαίου καὶ Σίμωνα τòν καλούμενον Ζηλωτὴν
16
Иуду Иаковлева и Иуду Искариота, который потом сделался предателем.
Иуда, сын Иакова, и Иуда Искарио́т, который стал предателем.
Иуду, сына Иакова, и Иуду Искариота, который стал предателем.
Юду Якового, й Юду Іскаріотського, що й зрадником став.
And Judas the brother of James, and Judas Iscariot, which also was the traitor.
καὶ ’Ιούδαν ’Ιακώβου καὶ ’Ιούδαν ’Ισκαριώθ ὃς ἐγένετο προδότης
17
И, сойдя с ними, стал Он на ровном месте, и множество учеников Его, и много народа из всей Иудеи и Иерусалима и приморских мест Тирских и Сидонских,
Спустившись с ними вниз, Иисус остановился на равнине, где собралась большая толпа Его учеников и великое множество народу со всей Иудеи, Иерусалима и прибрежных областей Тира и Сидо́на.
Иисус спустился с ними вниз, на равнину. Там уже собралась большая толпа Его учеников и великое множество народа со всей Иудеи, Иерусалима и прибрежных областей Тира и Сидона.
Як зійшов Він із ними, то спинився на рівному місці, також натовп густий Його учнів, і безліч людей з усієї Юдеї та з Єрусалиму, і з приморського Тиру й Сидону,
And he came down with them, and stood in the plain, and the company of his disciples, and a great multitude of people out of all Judaea and Jerusalem, and from the sea coast of Tyre and Sidon, which came to hear him, and to be healed of their diseases;
καὶ καταβὰς μετ’ αὐτω̃ν ἔστη ἐπὶ τόπου πεδινου̃ καὶ ὄχλος πολὺς μαθητω̃ν αὐτου̃ καὶ πλη̃θος πολὺ του̃ λαου̃ ἀπò πάσης τη̃ς ’Ιουδαίας καὶ ’Ιερουσαλὴμ καὶ τη̃ς παραλίου Τύρου καὶ Σιδω̃νος
18
которые пришли послушать Его и исцелиться от болезней своих, также и страждущие от нечистых духов; и исцелялись.
Они пришли послушать Его и получить исцеление от болезней. Одержимые нечистыми духами тоже исцелялись,
Они пришли послушать Иисуса и исцелиться от болезней. Те, кого мучили нечистые духи, тоже получали исцеление.
що посходилися, щоб послухати Його та вздоровитися із недугів своїх, також ті, хто від духів нечистих страждав, і вони вздоровлялися.
And they that were vexed with unclean spirits: and they were healed.
οἳ ἠ̃λθον ἀκου̃σαι αὐτου̃ καὶ ἰαθη̃ναι ἀπò τω̃ν νόσων αὐτω̃ν καὶ οἱ ἐνοχλούμενοι ἀπò πνευμάτων ἀκαθάρτων ἐθεραπεύοντο
19
И весь народ искал прикасаться к Нему, потому что от Него исходила сила и исцеляла всех.
и все в толпе стремились прикоснуться к Нему, потому что от Него исходила сила, которая всех исцеляла.
Все в толпе старались прикоснуться к Иисусу, потому что из Него исходила сила, которая всех исцеляла.
Увесь же народ намагався бодай доторкнутись до Нього, бо від Нього виходила сила, і всіх вздоровляла.
And the whole multitude sought to touch him: for there went virtue out of him, and healed them all.
καὶ πα̃ς ὁ ὄχλος ἐζήτουν ἅπτεσθαι αὐτου̃ ὅτι δύναμις παρ’ αὐτου̃ ἐξήρχετο καὶ ἰα̃το πάντας
20
И Он, возведя очи Свои на учеников Своих, говорил: Блаженны нищие духом, ибо ваше есть Царствие Божие.
Иисус, устремив глаза на учеников, заговорил: «Блаженны бедные! Царство Бога — ваше.
Устремив взгляд на учеников, Иисус начал говорить: — Блаженны вы, бедные, потому что вам принадлежит Божье Царство.
А Він, звівши очі на учнів Своїх, говорив: Блаженні убогі, Царство Боже бо ваше.
And he lifted up his eyes on his disciples, and said, Blessed be ye poor: for yours is the kingdom of God.
καὶ αὐτòς ἐπάρας τοὺς ὀφθαλμοὺς αὐτου̃ εἰς τοὺς μαθητὰς αὐτου̃ ἔλεγεν μακάριοι οἱ πτωχοί ὅτι ὑμετέρα ἐστὶν ἡ βασιλεία του̃ θεου̃
21
Блаженны алчущие ныне, ибо насытитесь. Блаженны плачущие ныне, ибо воссмеетесь.
Блаженны те, кто голоден теперь! Бог вас насытит. Блаженны те, кто плачет теперь! Вы будете смеяться.
Блаженны вы, те, кто сейчас голоден, потому что вы насытитесь. Блаженны вы, те, кто сейчас плачет, потому что вы будете смеяться.
Блаженні голодні тепер, бо ви нагодовані будете. Блаженні засмучені зараз, бо втішитесь ви.
Blessed are ye that hunger now: for ye shall be filled. Blessed are ye that weep now: for ye shall laugh.
μακάριοι οἱ πεινω̃ντες νυ̃ν ὅτι χορτασθήσεσθε μακάριοι οἱ κλαίοντες νυ̃ν ὅτι γελάσετε
22
Блаженны вы, когда возненавидят вас люди и когда отлучат вас, и будут поносить, и пронесут имя ваше, как бесчестное, за Сына Человеческого.
Блаженны вы, когда ненавидят вас люди и когда изгоняют вас, оскорбляют и чернят ваше имя — и все это из‑за Сына человеческого.
Блаженны вы, когда люди вас ненавидят, когда вас изгоняют и оскорбляют, когда бесчестят ваше имя из-за Сына Человеческого.
Блаженні ви будете, коли люди зненавидять вас, і коли проженуть вас, і ганьбитимуть, і знеславлять, як зле, ім"я ваше за Людського Сина.
Blessed are ye, when men shall hate you, and when they shall separate you from their company, and shall reproach you, and cast out your name as evil, for the Son of man's sake.
μακάριοί ἐστε ὅταν μισήσωσιν ὑμα̃ς οἱ ἄνθρωποι καὶ ὅταν ἀφορίσωσιν ὑμα̃ς καὶ ὀνειδίσωσιν καὶ ἐκβάλωσιν τò ὄνομα ὑμω̃ν ὡς πονηρòν ἕνεκα του̃ υἱου̃ του̃ ἀνθρώπου
23
Возрадуйтесь в тот день и возвеселитесь, ибо велика вам награда на небесах. Так поступали с пророками отцы их.
Радуйтесь в тот день, прыгайте от радости! Вас ждет на небесах великая награда! Ведь точно так же поступали с пророками отцы этих людей.
Ликуйте в тот день и прыгайте от радости, потому что велика ваша награда на небесах! Ведь точно так же поступали с пророками отцы этих людей.
Радійте того дня й веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах. Бо так само чинили пророкам батьки їхні.
Rejoice ye in that day, and leap for joy: for, behold, your reward is great in heaven: for in the like manner did their fathers unto the prophets.
χάρητε ἐν ἐκείνη̨ τη̨̃ ἡμέρα̨ καὶ σκιρτήσατε ἰδοὺ γὰρ ὁ μισθòς ὑμω̃ν πολὺς ἐν τω̨̃ οὐρανω̨̃ κατὰ τὰ αὐτὰ γὰρ ἐποίουν τοι̃ς προφήταις οἱ πατέρες αὐτω̃ν
24
Напротив, горе вам, богатые! ибо вы уже получили свое утешение.
И, напротив, горе вам, богатые! Вы уже натешились вдоволь.
Но горе вам, богатые, потому что вы уже получили свое утешение.
Горе ж вам, багатіям, бо втіху свою ви вже маєте.
But woe unto you that are rich! for ye have received your consolation.
πλὴν οὐαὶ ὑμι̃ν τοι̃ς πλουσίοις ὅτι ἀπέχετε τὴν παράκλησιν ὑμω̃ν
25
Горе вам, пресыщенные ныне! ибо взалчете. Горе вам, смеющиеся ныне! ибо восплачете и возрыдаете.
Горе вам, кто сыт теперь! Вы будете голодать. Горе вам, кто смеется теперь! Вы будете рыдать и плакать.
Горе вам, те, кто сейчас сыт, потому что вы будете голодать. Горе вам, те, кто сейчас смеется, потому что вы будете рыдать и плакать.
Горе вам, тепер ситим, бо зазнаєте голоду ви. Горе вам, що тепер потішаєтеся, бо будете ви сумувати та плакати.
Woe unto you that are full! for ye shall hunger. Woe unto you that laugh now! for ye shall mourn and weep.
οὐαὶ ὑμι̃ν οἱ ἐμπεπλησμένοι νυ̃ν ὅτι πεινάσετε οὐαί οἱ γελω̃ντες νυ̃ν ὅτι πενθήσετε καὶ κλαύσετε
26
Горе вам, когда все люди будут говорить о вас хорошо! ибо так поступали с лжепророками отцы их.
Горе вам, когда хвалят вас все люди! Ведь точно так же хвалили лжепророков отцы этих людей.
Горе вам, когда все хвалят вас, ведь так же их предки хвалили лжепророков.
Горе вам, як усі люди про вас говоритимуть добре, бо так само чинили фальшивим пророкам батьки їхні!
Woe unto you, when all men shall speak well of you! for so did their fathers to the false prophets.
οὐαὶ ὅταν ὑμα̃ς καλω̃ς εἴπωσιν πάντες οἱ ἄνθρωποι κατὰ τὰ αὐτὰ γὰρ ἐποίουν τοι̃ς ψευδοπροφήταις οἱ πατέρες αὐτω̃ν
27
Но вам, слушающим, говорю: любите врагов ваших, благотворите ненавидящим вас ,
Но вам, тем, кто слушает Меня, говорю Я: любите своих врагов, делайте добро тем, кто вас ненавидит,
— Я же говорю вам, тем, кто слушает Меня: «Любите ваших врагов, делайте добро тем, кто ненавидит вас,
А вам, хто слухає, Я кажу: Любіть своїх ворогів, добро робіть тим, хто ненавидить вас.
But I say unto you which hear, Love your enemies, do good to them which hate you,
ἀλλὰ ὑμι̃ν λέγω τοι̃ς ἀκούουσιν ἀγαπα̃τε τοὺς ἐχθροὺς ὑμω̃ν καλω̃ς ποιει̃τε τοι̃ς μισου̃σιν ὑμα̃ς
28
благословляйте проклинающих вас и молитесь за обижающих вас.
благословляйте тех, кто вас проклинает, молитесь за тех, кто вас оскорбляет.
благословляйте тех, кто проклинает вас, и молитесь о тех, кто оскорбляет вас.
Благословляйте тих, хто вас проклинає, і моліться за тих, хто кривду вам чинить.
Bless them that curse you, and pray for them which despitefully use you.
εὐλογει̃τε τοὺς καταρωμένους ὑμα̃ς προσεύχεσθε περὶ τω̃ν ἐπηρεαζόντων ὑμα̃ς
29
Ударившему тебя по щеке подставь и другую, и отнимающему у тебя верхнюю одежду не препятствуй взять и рубашку.
Тому, кто ударит тебя по щеке, подставь другую и, если кто отнимает плащ, не препятствуй забрать и рубашку.
Тому, кто оскорбит тебя, ударив по щеке, подставь и другую, а тому, кто забирает у тебя верхнюю одежду, не мешай забрать и рубашку.
Хто вдарить тебе по щоці, підстав йому й другу, а хто хоче плаща твого взяти, не забороняй і сорочки.
And unto him that smiteth thee on the one cheek offer also the other; and him that taketh away thy cloke forbid not to take thy coat also.
τω̨̃ τύπτοντί σε ἐπὶ τὴν σιαγόνα πάρεχε καὶ τὴν ἄλλην καὶ ἀπò του̃ αἴροντός σου τò ἱμάτιον καὶ τòν χιτω̃να μὴ κωλύση̨ς
30
Всякому, просящему у тебя, давай, и от взявшего твое не требуй назад.
Всем, кто просит у тебя, дай и, если отнимает твое, не требуй обратно.
Каждому, кто у тебя просит, дай; и если кто-то заберет твое, не требуй обратно.
І кожному, хто в тебе просить подай, а від того, хто твоє забирає, назад не жадай.
Give to every man that asketh of thee; and of him that taketh away thy goods ask them not again.
παντὶ αἰτου̃ντί σε δίδου καὶ ἀπò του̃ αἴροντος τὰ σὰ μὴ ἀπαίτει
31
И как хотите, чтобы с вами поступали люди, так и вы поступайте с ними.
Все, что хотите, чтобы делали для вас люди, делайте для них и вы.
Поступайте с людьми так, как вы хотите, чтобы они поступали с вами.
І як бажаєте, щоб вам люди чинили, так само чиніть їм і ви.
And as ye would that men should do to you, do ye also to them likewise.
καὶ καθὼς θέλετε ἵνα ποιω̃σιν ὑμι̃ν οἱ ἄνθρωποι ποιει̃τε αὐτοι̃ς ὁμοίως
32
И если любите любящих вас, какая вам за то благодарность? ибо и грешники любящих их любят.
Если вы любите тех, кто любит вас, в чем тут ваша заслуга? Ведь и грешники любят тех, кто их любит.
Если вы любите тех, кто любит вас, в чем ваша заслуга? Ведь даже грешники любят тех, кто их любит.
А коли любите тих, хто любить вас, яка вам за те ласка? Люблять бо й грішники тих, хто їх любить.
For if ye love them which love you, what thank have ye? for sinners also love those that love them.
καὶ εἰ ἀγαπα̃τε τοὺς ἀγαπω̃ντας ὑμα̃ς ποία ὑμι̃ν χάρις ἐστίν καὶ γὰρ οἱ ἁμαρτωλοὶ τοὺς ἀγαπω̃ντας αὐτοὺς ἀγαπω̃σιν
33
И если делаете добро тем, которые вам делают добро, какая вам за то благодарность? ибо и грешники то же делают.
И если вы помогаете только тем, кто помогает вам, в чем тут ваша заслуга? И грешники делают то же.
Если вы делаете добро тем, кто делает добро вам, то в чем ваша заслуга? Ведь даже грешники делают то же.
І коли добре чините тим, хто добро чинить вам, яка вам за те ласка? Бо те саме і грішники роблять.
And if ye do good to them which do good to you, what thank have ye? for sinners also do even the same.
καὶ γὰρ ἐὰν ἀγαθοποιη̃τε τοὺς ἀγαθοποιου̃ντας ὑμα̃ς ποία ὑμι̃ν χάρις ἐστίν καὶ οἱ ἁμαρτωλοὶ τò αὐτò ποιου̃σιν
34
И если взаймы даёте тем, от которых надеетесь получить обратно, какая вам за то благодарность? ибо и грешники дают взаймы грешникам, чтобы получить обратно столько же.
И если вы даете взаймы только тем, от кого надеетесь получить обратно, в чем тут ваша заслуга? И грешники грешникам дают взаймы, чтобы потом получить долг обратно.
Если вы даете в долг только тем, от кого надеетесь получить обратно, то в чем ваша заслуга? Ведь даже грешники дают в долг грешникам, ожидая получить назад столько же.
А коли позичаєте тим, що й від них сподіваєтесь взяти, яка вам за те ласка? Позичають бо й грішники грішникам, щоб одержати стільки ж.
And if ye lend to them of whom ye hope to receive, what thank have ye? for sinners also lend to sinners, to receive as much again.
καὶ ἐὰν δανίσητε παρ’ ὡ̃ν ἐλπίζετε λαβει̃ν ποία ὑμι̃ν χάρις ἐστίν καὶ ἁμαρτωλοὶ ἁμαρτωλοι̃ς δανίζουσιν ἵνα ἀπολάβωσιν τὰ ἴσα
35
Но вы любите врагов ваших, и благотворите, и взаймы давайте, не ожидая ничего; и будет вам награда великая, и будете сынами Всевышнего; ибо Он благ и к неблагодарным и злым.
А вы поступайте не так! Любите своих врагов, помогайте и давайте взаймы, ни на что не надеясь в ответ. Тогда вас ждет великая награда: вы будете сынами Всевышнего, который добр даже к неблагодарным и злым.
Но вы любите ваших врагов, делайте им добро и давайте в долг, не ожидая возврата. Тогда ваша награда будет велика, и вы будете сыновьями Всевышнего. Ведь Он Сам добр даже к неблагодарным и злым.
Тож любіть своїх ворогів, робіть добро, позичайте, не ждучи нічого назад, і ваша за це нагорода великою буде, і синами Всевишнього станете ви, добрий бо Він до невдячних і злих!
But love ye your enemies, and do good, and lend, hoping for nothing again; and your reward shall be great, and ye shall be the children of the Highest: for he is kind unto the unthankful and to the evil.
πλὴν ἀγαπα̃τε τοὺς ἐχθροὺς ὑμω̃ν καὶ ἀγαθοποιει̃τε καὶ δανίζετε μηδὲν ἀπελπίζοντες καὶ ἔσται ὁ μισθòς ὑμω̃ν πολύς καὶ ἔσεσθε υἱοὶ ὑψίστου ὅτι αὐτòς χρηστός ἐστιν ἐπὶ τοὺς ἀχαρίστους καὶ πονηρούς
36
Итак, будьте милосерды, как и Отец ваш милосерд.
Будьте милосердны, как милосерден ваш Отец.
Будьте милосердны, как милосерден ваш Отец».
Будьте ж милосердні, як і Отець ваш милосердний!
Be ye therefore merciful, as your Father also is merciful.
γίνεσθε οἰκτίρμονες καθὼς καὶ ὁ πατὴρ ὑμω̃ν οἰκτίρμων ἐστίν
37
Не судите, и не будете судимы; не осуждайте, и не будете осуждены; прощайте, и прощены будете ;
Никого не осуждайте — и вас Бог не осудит. Никого не обвиняйте — и вас Он не обвинит. Прощайте — и Он простит.
Не судите, и сами не будете судимы. Не осуждайте, и вы не будете осуждены. Прощайте, и вы тоже будете прощены.
Також не судіть, щоб не суджено й вас; і не осуджуйте, щоб і вас не осуджено; прощайте, то простять і вам.
Judge not, and ye shall not be judged: condemn not, and ye shall not be condemned: forgive, and ye shall be forgiven:
καὶ μὴ κρίνετε καὶ οὐ μὴ κριθη̃τε καὶ μὴ καταδικάζετε καὶ οὐ μὴ καταδικασθη̃τε ἀπολύετε καὶ ἀπολυθήσεσθε
38
давайте, и дастся вам: мерою доброю, утрясенною, нагнетенною и переполненною отсыплют вам в лоно ваше; ибо, какою мерою мерите, такою же отмерится и вам.
Давайте — и Он вам даст, полной мерою даст: утрясет, утопчет и полную с верхом меру вам высыплет в полу плаща. Какой мерой мерите вы, такой Он отмерит и вам».
Давайте, и вам тоже дадут. Полной мерой, утрясенной и пересыпающейся через край, вам отсыплют в вашу полу. Какой мерой вы мерите, такой отмерят и вам.
Давайте і дадуть вам; мірою доброю, натоптаною, струснутою й переповненою вам у подолок дадуть. Бо якою ви мірою міряєте, такою відміряють вам.
Give, and it shall be given unto you; good measure, pressed down, and shaken together, and running over, shall men give into your bosom. For with the same measure that ye mete withal it shall be measured to you again.
δίδοτε καὶ δοθήσεται ὑμι̃ν μέτρον καλòν πεπιεσμένον σεσαλευμένον ὑπερεκχυννόμενον δώσουσιν εἰς τòν κόλπον ὑμω̃ν ὡ̨̃ γὰρ μέτρω̨ μετρει̃τε ἀντιμετρηθήσεται ὑμι̃ν
39
Сказал также им притчу: может ли слепой водить слепого? не оба ли упадут в яму?
Иисус рассказал им такую притчу: «Может ли слепой быть поводырем слепого? Разве не оба угодят они в яму?
Иисус рассказал им такую притчу: — Может ли слепой вести слепого? Разве они не упадут оба в яму?
Розповів також приказку їм: Чи ж може водити сліпого сліпий? Хіба не обидва в яму впадуть?
And he spake a parable unto them, Can the blind lead the blind? shall they not both fall into the ditch?
εἰ̃πεν δὲ καὶ παραβολὴν αὐτοι̃ς μήτι δύναται τυφλòς τυφλòν ὁδηγει̃ν οὐχὶ ἀμφότεροι εἰς βόθυνον ἐμπεσου̃νται
40
Ученик не бывает выше своего учителя; но, и усовершенствовавшись, будет всякий, как учитель его.
Ученик не может быть выше учителя, но любой, завершивший учение, станет таким, как учитель.
Ученик не выше своего учителя, но каждый, кто полностью выучится, достигнет уровня своего учителя.
Учень не більший за вчителя; але, удосконалившись, кожен буде, як учитель його.
The disciple is not above his master: but every one that is perfect shall be as his master.
οὐκ ἔστιν μαθητὴς ὑπὲρ τòν διδάσκαλον κατηρτισμένος δὲ πα̃ς ἔσται ὡς ὁ διδάσκαλος αὐτου̃
41
Что ты смотришь на сучок в глазе брата твоего, а бревна в твоем глазе не чувствуешь?
Что же ты смотришь на соринку в глазу своего брата, а в своем бревна не замечаешь?
Что ты смотришь на соринку в глазу своего брата, когда в своем собственном не замечаешь бревна?
Чого ж в оці брата свого ти заскалку бачиш, колоди ж у власному оці не чуєш?
And why beholdest thou the mote that is in thy brother's eye, but perceivest not the beam that is in thine own eye?
τί δὲ βλέπεις τò κάρφος τò ἐν τω̨̃ ὀφθαλμω̨̃ του̃ ἀδελφου̃ σου τὴν δὲ δοκòν τὴν ἐν τω̨̃ ἰδίω̨ ὀφθαλμω̨̃ οὐ κατανοει̃ς
42
Или, как можешь сказать брату твоему: брат! дай, я выну сучок из глаза твоего, когда сам не видишь бревна в твоем глазе? Лицемер! вынь прежде бревно из твоего глаза, и тогда увидишь, как вынуть сучок из глаза брата твоего.
Как ты можешь говорить своему брату: "Брат, дай я выну соринку из твоего глаза" — если не видишь бревна в своем? Лицемер! Вынь прежде бревно из собственного глаза — тогда увидишь, как вынуть соринку из глаза брата.
Как ты можешь говорить своему брату: «Брат, дай я выну соринку из твоего глаза», когда ты не видишь бревна в своем собственном глазу? Лицемер, вынь сначала бревно из собственного глаза, а потом ты увидишь, как вынуть соринку из глаза своего брата.
Як ти можеш сказати до брата свого: Давай, брате, я заскалку вийму із ока твого, сам колоди, що в оці твоїм, не вбачаючи? Лицеміре, вийми перше колоду із власного ока, а потім побачиш, як вийняти заскалку з ока брата твого!
Either how canst thou say to thy brother, Brother, let me pull out the mote that is in thine eye, when thou thyself beholdest not the beam that is in thine own eye? Thou hypocrite, cast out first the beam out of thine own eye, and then shalt thou see clearly to pull out the mote that is in thy brother's eye.
πω̃ς δύνασαι λέγειν τω̨̃ ἀδελφω̨̃ σου ἀδελφέ ἄφες ἐκβάλω τò κάρφος τò ἐν τω̨̃ ὀφθαλμω̨̃ σου αὐτòς τὴν ἐν τω̨̃ ὀφθαλμω̨̃ σου̃ δοκòν οὐ βλέπων ὑποκριτά ἔκβαλε πρω̃τον τὴν δοκòν ἐκ του̃ ὀφθαλμου̃ σου̃ καὶ τότε διαβλέψεις τò κάρφος τò ἐν τω̨̃ ὀφθαλμω̨̃ του̃ ἀδελφου̃ σου ἐκβαλει̃ν
43
Нет доброго дерева, которое приносило бы худой плод; и нет худого дерева, которое приносило бы плод добрый ,
Ведь не приносит хорошее дерево больных плодов, и, наоборот, дерево с гнилью не приносит хороших плодов.
Хорошее дерево не приносит плохих плодов, и плохое дерево не приносит хороших,
Нема доброго дерева, що родило б злий плід, ані дерева злого, що родило б плід добрий.
For a good tree bringeth not forth corrupt fruit; neither doth a corrupt tree bring forth good fruit.
οὐ γάρ ἐστιν δένδρον καλòν ποιου̃ν καρπòν σαπρόν οὐδὲ πάλιν δένδρον σαπρòν ποιου̃ν καρπòν καλόν
44
ибо всякое дерево познаётся по плоду своему, потому что не собирают смокв с терновника и не снимают винограда с кустарника.
Каждое дерево узнается по его плодам! С колючек не собирают инжира, а с терновника не срезают гроздей.
так что каждое дерево узнают по его плодам. Ведь не собирают же с терновника инжир или с колючего кустарника виноград.
Кожне ж дерево з плоду свого пізнається. Не збирають бо фі? із тернини, винограду ж на глоду не рвуть.
For every tree is known by his own fruit. For of thorns men do not gather figs, nor of a bramble bush gather they grapes.
ἕκαστον γὰρ δένδρον ἐκ του̃ ἰδίου καρπου̃ γινώσκεται οὐ γὰρ ἐξ ἀκανθω̃ν συλλέγουσιν συ̃κα οὐδὲ ἐκ βάτου σταφυλὴν τρυγω̃σιν
45
Добрый человек из доброго сокровища сердца своего выносит доброе, а злой человек из злого сокровища сердца своего выносит злое, ибо от избытка сердца говорят уста его.
Добрый человек выносит доброе из хранилища добра в своем сердце. Злой человек выносит злое из хранилища зла. Ведь из уст человека исходит то, чем полно его сердце.
Из хранилища добра в своем сердце добрый человек выносит доброе, а злой человек выносит злое из своего хранилища зла. Ведь на языке у человека то, чем наполнено его сердце.
Добра людина із доброї скарбниці серця добре виносить, а лиха із лихої виносить лихе. Бо чим серце наповнене, те говорять уста його!
A good man out of the good treasure of his heart bringeth forth that which is good; and an evil man out of the evil treasure of his heart bringeth forth that which is evil: for of the abundance of the heart his mouth speaketh.
ὁ ἀγαθòς ἄνθρωπος ἐκ του̃ ἀγαθου̃ θησαυρου̃ τη̃ς καρδίας προφέρει τò ἀγαθόν καὶ ὁ πονηρòς ἐκ του̃ πονηρου̃ προφέρει τò πονηρόν ἐκ γὰρ περισσεύματος καρδίας λαλει̃ τò στόμα αὐτου̃
46
Что вы зовете Меня: Господи! Господи! - и не делаете того, что Я говорю?
Что вы зовете Меня "Господь, Господь", а не делаете того, что Я велю?
Что вы зовете Меня: «Господь, Господь», а не делаете того, что Я говорю?
Що звете ви Мене: Господи, Господи, та не робите того, що Я говорю?
And why call ye me, Lord, Lord, and do not the things which I say?
τί δέ με καλει̃τε κύριε κύριε καὶ οὐ ποιει̃τε ἃ λέγω
47
Всякий, приходящий ко Мне и слушающий слова Мои и исполняющий их, скажу вам, кому подобен.
Того, кто приходит ко Мне, кто слушает Мои слова и следует им, знаете, с кем можно сравнить?
Я скажу вам, с кем можно сравнить того, кто приходит ко Мне, слушает Мои слова и исполняет их.
Скажу вам, до кого подібний усякий, хто до Мене приходить та слів Моїх слухає, і виконує їх:
Whosoever cometh to me, and heareth my sayings, and doeth them, I will shew you to whom he is like:
πα̃ς ὁ ἐρχόμενος πρός με καὶ ἀκούων μου τω̃ν λόγων καὶ ποιω̃ν αὐτούς ὑποδείξω ὑμι̃ν τίνι ἐστὶν ὅμοιος
48
Он подобен человеку, строящему дом, который копал, углубился и положил основание на камне; почему, когда случилось наводнение и вода напёрла на этот дом, то не могла поколебать его, потому что он основан был на камне.
Его можно сравнить с человеком, который, строя дом, вырыл глубокий котлован и поставил фундамент на скале. Вышла из берегов река, обрушилась на дом тот, но не смогла его сдвинуть, потому что он выстроен на совесть.
Он похож на строителя дома, который выкопал глубоко и заложил фундамент на камне. Когда случилось наводнение и на дом обрушилась река, она не пошатнула его, потому что он был крепко построен.
Той подібний тому чоловікові, що, будуючи дім, він глибоко викопав, і основу на камінь поклав. Коли ж злива настала, вода кинулася на той дім, та однак не змогла захитати його, бо збудований добре він був!
He is like a man which built an house, and digged deep, and laid the foundation on a rock: and when the flood arose, the stream beat vehemently upon that house, and could not shake it: for it was founded upon a rock.
ὅμοιός ἐστιν ἀνθρώπω̨ οἰκοδομου̃ντι οἰκίαν ὃς ἔσκαψεν καὶ ἐβάθυνεν καὶ ἔθηκεν θεμέλιον ἐπὶ τὴν πέτραν πλημμύρης δὲ γενομένης προσέρηξεν ὁ ποταμòς τη̨̃ οἰκία̨ ἐκείνη̨ καὶ οὐκ ἴσχυσεν σαλευ̃σαι αὐτὴν διὰ τò καλω̃ς οἰκοδομη̃σθαι αὐτήν
49
А слушающий и неисполняющий подобен человеку, построившему дом на земле без основания, который, когда напёрла на него вода, тотчас обрушился; и разрушение дома сего было великое.
А того, кто слушает Мои слова, но не следует им, можно сравнить с человеком, который построил дом на земле, без фундамента. Обрушилась на него река, и он сразу рухнул, от него осталась лишь груда развалин».
А того, кто слушает Мои слова и не исполняет их, можно сравнить с человеком, который построил дом на земле без фундамента. Как только река обрушилась на дом, он тут же рухнул, и падение его было великим.
А хто слухає та не виконує, той подібний тому чоловікові, що свій дім збудував на землі без основи. І наперла на нього ріка, і зараз упав він, і велика була того дому руїна!
But he that heareth, and doeth not, is like a man that without a foundation built an house upon the earth; against which the stream did beat vehemently, and immediately it fell; and the ruin of that house was great.
ὁ δὲ ἀκούσας καὶ μὴ ποιήσας ὅμοιός ἐστιν ἀνθρώπω̨ οἰκοδομήσαντι οἰκίαν ἐπὶ τὴν γη̃ν χωρὶς θεμελίου ἡ̨̃ προσέρηξεν ὁ ποταμός καὶ εὐθὺς συνέπεσεν καὶ ἐγένετο τò ῥη̃γμα τη̃ς οἰκίας ἐκείνης μέγα