Второзаконие | Deuteronomy | דברים, Глава 20

1
Когда ты выйдешь на войну против врага твоего и увидишь коней и колесницы [и] народа более, нежели у тебя, то не бойся их, ибо с тобою Господь Бог твой, Который вывел тебя из земли Египетской.
Когда вы пойдете сражаться с врагом и увидите коней и колесницы — войско более многочисленное, чем ваше, — не бойтесь. Ведь с вами Господь, ваш Бог, который вывел вас из Египта!
Когда ты выйдешь на войну с врагами и увидишь коней, колесницы и войско, которое больше твоего, не бойся их, потому что Господь, твой Бог, Который вывел тебя из Египта, будет с тобой.
Коли ти вийдеш на війну проти свого ворога, та побачиш коні й вози, та народ, численніший від тебе, то не будеш боятися їх, бо з тобою Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського краю.
When you go to war against your enemies and see horses and chariots and an army greater than yours, do not be afraid of them, because the LORD your God, who brought you up out of Egypt, will be with you.
כִּי־תֵצֵא לַמִּלְחָמָה עַל־אֹיְבֶיךָ, וְרָאִיתָ סוּס וָרֶכֶב עַם רַב מִמְּךָ, לֹא תִירָא מֵהֶם; כִּי־יְהוָה אֱלֹהֶיךָ עִמָּךְ, הַמַּעַלְךָ מֵאֶרֶץ מִצְרָיִם׃
2
Когда же приступаете к сражению, тогда пусть подойдет священник, и говорит народу,
Пусть перед боем священник обратится к войску
Перед началом сражения пусть выйдет вперед священник и обратится к войску.
І станеться, коли ви приступите до бою, то підійде священик і буде промовляти до народу,
When you are about to go into battle, the priest shall come forward and address the army.
וְהָיָה כְּקָרָבְכֶם אֶל־הַמִּלְחָמָה; וְנִגַּשׁ הַכֹּהֵן וְדִבֶּר אֶל־הָעָם׃
3
и скажет ему: слушай, Израиль! вы сегодня вступаете в сражение с врагами вашими, да не ослабеет сердце ваше, не бойтесь, не смущайтесь и не ужасайтесь их,
и скажет: "Слушай, Израиль! Сегодня вы вступите в бой с врагом. Не будьте малодушны, не бойтесь, не пугайтесь, не ужасайтесь!
Пусть он скажет: «Слушай, Израиль, сегодня вы вступаете в сражение со своими врагами. Не будьте малодушны и не бойтесь, не страшитесь и не впадайте перед ними в панику.
та й скаже до них: Слухай, Ізраїлю, ви приступаєте сьогодні до бою проти ваших ворогів. Нехай не зм"якне серце ваше, не бійтеся, і не страшіться, і не лякайтеся їх,
He shall say: "Hear, O Israel, today you are going into battle against your enemies. Do not be fainthearted or afraid; do not be terrified or give way to panic before them.
וְאָמַר אֲלֵהֶם שְׁמַע יִשְׂרָאֵל, אַתֶּם קְרֵבִים הַיּוֹם לַמִּלְחָמָה עַל־אֹיְבֵיכֶם; אַל־יֵרַךְ לְבַבְכֶם, אַל־תִּירְאוּ וְאַל־תַּחְפְּזוּ וְאַל־תַּעַרְצוּ מִפְּנֵיהֶם׃
4
ибо Господь Бог ваш идет с вами, чтобы сразиться за вас с врагами вашими [и] спасти вас.
Господь, ваш Бог, идет вместе с вами, чтобы сразиться с врагом за вас и даровать вам победу".
Ведь Господь, ваш Бог, идет сражаться за вас с вашими врагами, чтобы дать вам победу».
бо Господь, Бог ваш, Він Той, що йде з вами воювати для вас з вашими ворогами, щоб спасти вас!
For the LORD your God is the one who goes with you to fight for you against your enemies to give you victory."
כִּי יְהוָה אֱלֹהֵיכֶם, הַהֹלֵךְ עִמָּכֶם; לְהִלָּחֵם לָכֶם עִם־אֹיְבֵיכֶם לְהוֹשִׁיעַ אֶתְכֶם׃
5
Надзиратели же пусть объявят народу, говоря: кто построил новый дом и не обновил его, тот пусть идет и возвратится в дом свой, дабы не умер на сражении, и другой не обновил его;
А старосты пусть скажут войску:, Если кто‑то из вас построил себе дом и еще не обновил его, пусть возвращается домой. Иначе может случиться так, что он падет в бою и другой человек обновит его дом.
Начальники скажут войску: «Есть ли здесь такой, кто построил новый дом, но не справил новоселья? Пусть идет домой, иначе он может погибнуть в битве, и в его доме справит новоселье другой.
А урядники будуть промовляти до народу, говорячи: Хто є тут такий, що збудував новий дім, та не справив обряду поновин? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не померти на війні, і щоб інший хто не справив на ньому обряду поновин.
The officers shall say to the army: "Has anyone built a new house and not dedicated it? Let him go home, or he may die in battle and someone else may dedicate it.
וְדִבְּרוּ הַשֹּׁטְרִים אֶל־הָעָם לֵאמֹר, מִי־הָאִישׁ אֲשֶׁר בָּנָה בַיִת־חָדָשׁ וְלֹא חֲנָכוֹ, יֵלֵךְ וְיָשֹׁב לְבֵיתוֹ; פֶּן־יָמוּת בַּמִּלְחָמָה, וְאִישׁ אַחֵר יַחְנְכֶנּוּ׃
6
и кто насадил виноградник и не пользовался им, тот пусть идет и возвратится в дом свой, дабы не умер на сражении, и другой не воспользовался им;
Если кто‑то из вас насадил виноградник и еще не собрал урожай, пусть возвращается домой. Иначе может случиться так, что он падет в бою и другой соберет урожай с его виноградника.
Есть ли здесь такой, кто посадил виноградник, но не успел еще собрать урожай? Пусть идет домой, иначе он может погибнуть в битве, и урожай его виноградника соберет другой.
І хто є тут такий, що засадив виноградника та не користався ним? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не померти на війні, і щоб інший хто не скористався ним.
Has anyone planted a vineyard and not begun to enjoy it? Let him go home, or he may die in battle and someone else enjoy it.
וּמִי־הָאִישׁ אֲשֶׁר־נָטַע כֶּרֶם וְלֹא חִלְּלוֹ, יֵלֵךְ וְיָשֹׁב לְבֵיתוֹ; פֶּן־יָמוּת בַּמִּלְחָמָה, וְאִישׁ אַחֵר יְחַלְּלֶנּוּ׃
7
и кто обручился с женою и не взял ее, тот пусть идет и возвратится в дом свой, дабы не умер на сражении, и другой не взял ее.
Если кто‑то из вас обручился с женщиной и еще не женился на ней, пусть возвращается домой. Иначе может случиться так, что он падет в бою и другой женится на ней".
Есть ли здесь такой, кто обручился с девушкой, но не успел жениться на ней? Пусть идет домой, иначе он может погибнуть в битве, и на ней женится другой.
А хто є тут такий, що засватав жінку, та не взяв її? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не померти на війні, і щоб інший хто не взяв її.
Has anyone become pledged to a woman and not married her? Let him go home, or he may die in battle and someone else marry her."
וּמִי־הָאִישׁ אֲשֶׁר־אֵרַשׂ אִשָּׁה וְלֹא לְקָחָהּ, יֵלֵךְ וְיָשֹׁב לְבֵיתוֹ; פֶּן־יָמוּת בַּמִּלְחָמָה, וְאִישׁ אַחֵר יִקָּחֶנָּה׃
8
И еще объявят надзиратели народу, и скажут: кто боязлив и малодушен, тот пусть идет и возвратится в дом свой, дабы он не сделал робкими сердца братьев его, как его сердце.
Затем старосты должны сказать войску: "Если кто‑то из вас боязлив и малодушен, пусть возвращается домой, чтобы своей трусостью не заразить других".
Затем пусть добавят: «Есть ли здесь такой, кто боится или малодушен? Пусть идет домой, чтобы не заразить малодушием своих братьев».
І далі промовлятимуть урядники до народу та й скажуть: Хто є тут такий, що лякливий та м"якосердий? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не розслабив він серця братів своїх, як є серце його.
Then the officers shall add, "Is any man afraid or fainthearted? Let him go home so that his brothers will not become disheartened too."
וְיָסְפוּ הַשֹּׁטְרִים לְדַבֵּר אֶל־הָעָם, וְאָמְרוּ, מִי־הָאִישׁ הַיָּרֵא וְרַךְ הַלֵּבָב, יֵלֵךְ וְיָשֹׁב לְבֵיתוֹ; וְלֹא יִמַּס אֶת־לְבַב אֶחָיו כִּלְבָבוֹ׃
9
Когда надзиратели скажут все это народу, тогда должно поставить военных начальников в вожди народу.
После того как старосты закончат свои речи перед войском, должны быть назначены предводители, которые встанут во главе войска.
Закончив говорить с войском, они поставят над ним командиров.
І станеться, коли урядники закінчать промовляти до народу, то призначать зверхників для військових відділів на чоло народу.
When the officers have finished speaking to the army, they shall appoint commanders over it.
וְהָיָה כְּכַלֹּת הַשֹּׁטְרִים לְדַבֵּר אֶל־הָעָם; וּפָקְדוּ שָׂרֵי צְבָאוֹת בְּרֹאשׁ הָעָם׃
10
Когда подойдешь к городу, чтобы завоевать его, предложи ему мир;
Подойдя к городу, с которым вы собираетесь воевать, сперва предложите этому городу сдаться без боя.
Когда ты подступишь к городу, чтобы напасть на него, предложи ему мир.
Коли ти приступиш до міста, щоб воювати з ним, то запропонуй йому перше мир.
When you march up to attack a city, make its people an offer of peace.
כִּי־תִקְרַב אֶל־עִיר, לְהִלָּחֵם עָלֶיהָ; וְקָרָאתָ אֵלֶיהָ לְשָׁלוֹם׃
11
если он согласится на мир с тобою и отворит тебе {ворота,} то весь народ, который найдется в нем, будет платить тебе дань и служить тебе;
Если предложение будет принято и вам откроют ворота, то пусть все, кто живет в городе, впредь несут трудовую повинность — работают на вас.
Если жители города согласятся и откроют ворота, то они будут трудиться на тебя как рабы.
І станеться, якщо воно відповість тобі: Мир, і відчинить браму тобі, то ввесь той народ, що знаходиться в ньому, буде тобі на данину, і буде служити тобі.
If they accept and open their gates, all the people in it shall be subject to forced labor and shall work for you.
וְהָיָה אִם־שָׁלוֹם תַּעַנְךָ, וּפָתְחָה לָךְ; וְהָיָה כָּל־הָעָם הַנִּמְצָא־בָהּ, יִהְיוּ לְךָ לָמַס וַעֲבָדוּךָ׃
12
если же он не согласится на мир с тобою и будет вести с тобою войну, то осади его,
Если же город не сдастся и решится воевать с вами, начинайте осаду.
Если они откажутся заключить мир и захотят воевать, возьми город в осаду.
А якщо воно не замирить з тобою, і буде провадити з тобою війну, то обложиш його.
If they refuse to make peace and they engage you in battle, lay siege to that city.
וְאִם־לֹא תַשְׁלִים עִמָּךְ, וְעָשְׂתָה עִמְּךָ מִלְחָמָה; וְצַרְתָּ עָלֶיהָ׃
13
и {когда} Господь Бог твой предаст его в руки твои, порази в нем весь мужеский пол острием меча;
Когда Господь, ваш Бог, отдаст город в ваши руки, всех мужчин в нем поразите мечом.
Когда Господь, твой Бог, отдаст его в твои руки, предай в нем мечу всех мужчин.
І Господь, Бог твій, дасть його в руку твою, а ти повбиваєш усю чоловічу стать його вістрям меча.
When the LORD your God delivers it into your hand, put to the sword all the men in it.
וּנְתָנָהּ יְהוָה אֱלֹהֶיךָ בְּיָדֶךָ; וְהִכִּיתָ אֶת־כָּל־זְכוּרָהּ לְפִי־חָרֶב׃
14
только жен и детей и скот и все, что в городе, всю добычу его возьми себе и пользуйся добычею врагов твоих, которых предал тебе Господь Бог твой;
А женщин, детей, скот и все, что есть в городе, можете взять себе как добычу. Пользуйтесь всем тем, что возьмете у врага как добычу, — тем, что отдаст вам Господь, ваш Бог!
А женщин, детей, скот и все, что есть в этом городе, можешь взять себе в добычу. Можешь пользоваться всем, что принадлежало твоим врагам. Господь, твой Бог, отдал это тебе.
Тільки жінок, і дітей, і худобу, і все, що буде в тім місті, всю здобич його забереш собі, і будеш ти їсти здобич ворогів своїх, що дав тобі Господь, Бог твій.
As for the women, the children, the livestock and everything else in the city, you may take these as plunder for yourselves. And you may use the plunder the LORD your God gives you from your enemies.
רַק הַנָּשִׁים וְהַטַּף וְהַבְּהֵמָה וְכֹל אֲשֶׁר יִהְיֶה בָעִיר כָּל־שְׁלָלָהּ תָּבֹז לָךְ; וְאָכַלְתָּ אֶת־שְׁלַל אֹיְבֶיךָ, אֲשֶׁר נָתַן יְהוָה אֱלֹהֶיךָ לָךְ׃
15
так поступай со всеми городами, которые от тебя весьма далеко, которые не из {числа} городов народов сих.
Так вы должны поступать с теми городами, которые находятся далеко от вас и не принадлежат здешним народам.
Так ты должен обходиться со всеми городами, которые далеки от тебя и не принадлежат здешним народам.
Так ти зробиш усім містам, дуже далеким від тебе, що вони не з міст цих народів.
This is how you are to treat all the cities that are at a distance from you and do not belong to the nations nearby.
כֵּן תַּעֲשֶׂה לְכָל־הֶעָרִים, הָרְחֹקֹת מִמְּךָ מְאֹד; אֲשֶׁר לֹא־מֵעָרֵי הַגּוֹיִם־הָאֵלֶּה הֵנָּה׃
16
А в городах сих народов, которых Господь Бог твой дает тебе во владение, не оставляй в живых ни одной души,
А в городах здешних народов, чью землю Господь, ваш Бог, отдает вам во владение, не оставляйте в живых никого!
Но в городах здешних народов, которые Господь, твой Бог, отдает тебе в наследие, не оставляй в живых ни единой души.
Тільки з міст тих народів, які Господь, Бог твій, дає тобі на володіння, не позоставиш при житті жодної душі,
However, in the cities of the nations the LORD your God is giving you as an inheritance, do not leave alive anything that breathes.
רַק, מֵעָרֵי הָעַמִּים הָאֵלֶּה, אֲשֶׁר יְהוָה אֱלֹהֶיךָ, נֹתֵן לְךָ נַחֲלָה; לֹא תְחַיֶּה כָּל־נְשָׁמָה׃
17
но предай их заклятию: Хеттеев и Аморреев, и Хананеев, и Ферезеев, и Евеев, и Иевусеев, [и Гергесеев,] как повелел тебе Господь Бог твой,
Предайте их всех заклятью и уничтожьте — хеттов, амореев, ханаанеев, периззеев, хиввеев и евусеев — как повелел вам Господь, ваш Бог.
Полностью уничтожь их — хеттов, аморреев, хананеев, ферезеев, хивеев и иевусеев — как повелел тебе Господь, твой Бог.
бо конче вчиниш їх закляттям: Хіттеянина, і Амореянина, і Ханаанеянина, і Періззеянина, і Хіввеянина, і Євусеянина, як наказав був тобі Господь, Бог твій,
Completely destroy them--the Hittites, Amorites, Canaanites, Perizzites, Hivites and Jebusites--as the LORD your God has commanded you.
כִּי־הַחֲרֵם תַּחֲרִימֵם, הַחִתִּי וְהָאֱמֹרִי הַכְּנַעֲנִי וְהַפְּרִזִּי, הַחִוִּי וְהַיְבוּסִי; כַּאֲשֶׁר צִוְּךָ יְהוָה אֱלֹהֶיךָ׃
18
дабы они не научили вас делать такие же мерзости, какие они делали для богов своих, и дабы вы не грешили пред Господом Богом вашим.
Иначе они научат вас творить все те мерзости, которые они творят для своих богов, и вы согрешите пред Господом, вашим Богом.
Иначе они научат вас следовать мерзким обрядам, которые они совершают, служа своим богам, и вы станете грешить против Господа, вашего Бога.
щоб вони не навчили вас робити такого, як усі їхні гидоти, що робили вони богам своїм, бо тоді згрішите ви перед Господом, Богом своїм.
Otherwise, they will teach you to follow all the detestable things they do in worshiping their gods, and you will sin against the LORD your God.
לְמַעַן, אֲשֶׁר לֹא־יְלַמְּדוּ אֶתְכֶם לַעֲשׂוֹת, כְּכֹל תּוֹעֲבֹתָם, אֲשֶׁר עָשׂוּ לֵאלֹהֵיהֶם; וַחֲטָאתֶם לַיהוָה אֱלֹהֵיכֶם׃
19
Если долгое время будешь держать в осаде [какой-нибудь] город, чтобы завоевать его и взять его, то не порти дерев его, от которых можно питаться, и не опустошай окрестностей, ибо дерево на поле не человек, чтобы могло уйти от тебя в укрепление;
Если вы, стремясь захватить город, долго осаждаете его, не уничтожайте деревья в его окрестностях, не рубите их топором. Ешьте их плоды, а деревья не срубайте. Разве деревья в поле это люди, чтобы тоже оказаться в осаде?
Если ты будешь осаждать город долгое время, чтобы захватить его, не вырубай топором деревья, ведь ты можешь есть их плоды. Не губи их. Разве деревья в поле — люди, чтобы держать их в осаде?
Коли будеш облягати місто багато днів, щоб воювати з ним та щоб здобути його, то не знищиш його дерева, і не піднесеш сокири на нього, бо з нього ти їстимеш, і його не будеш стинати, бо чи ж пільне дерево то чоловік, щоб увійти перед тобою до обложеного міста?
When you lay siege to a city for a long time, fighting against it to capture it, do not destroy its trees by putting an ax to them, because you can eat their fruit. Do not cut them down. Are the trees of the field people, that you should besiege them?
כִּי־תָצוּר אֶל־עִיר יָמִים רַבִּים לְהִלָּחֵם עָלֶיהָ לְתָפְשָׂהּ, לֹא־תַשְׁחִית אֶת־עֵצָהּ לִנְדֹּחַ עָלָיו גַּרְזֶן, כִּי מִמֶּנּוּ תֹאכֵל, וְאֹתוֹ לֹא תִכְרֹת; כִּי הָאָדָם עֵץ הַשָּׂדֶה, לָבֹא מִפָּנֶיךָ בַּמָּצוֹר׃
20
только те дерева, о которых ты знаешь, что они ничего не приносят в пищу, можешь портить и рубить, и строить укрепление против города, который ведет с тобою войну, доколе не покоришь его.
Уничтожайте лишь те деревья, о которых вы знаете, что они не приносят съедобных плодов. Рубите их и сооружайте из них приспособления для осады вражеского города — пока он не падет.
Ты можешь рубить деревья, о которых знаешь, что они не приносят плодов, и использовать их для осадных сооружений, пока город, который воюет с тобой, не падет.
Тільки дерево, що про нього ти знаєш, що воно не дерево на їжу, його знищиш та зітнеш, і будеш будувати з нього речі облягання проти того міста, яке провадить з тобою війну, аж до упадку його.
However, you may cut down trees that you know are not fruit trees and use them to build siege works until the city at war with you falls.
רַק עֵץ אֲשֶׁר־תֵּדַע, כִּי־לֹא־עֵץ מַאֲכָל הוּא, אֹתוֹ תַשְׁחִית וְכָרָתָּ; וּבָנִיתָ מָצוֹר, עַל־הָעִיר אֲשֶׁר־הִוא עֹשָׂה עִמְּךָ מִלְחָמָה עַד רִדְתָּהּ׃