Второзаконие | Deuteronomy | דברים, Глава 32

1
Внимай, небо, я буду говорить; и слушай, земля, слова уст моих.
«Слушай, небо, что я скажу! Земля да внимает моим словам!
«Внимайте, небеса, я буду говорить; слушай, земля, слова моих уст.
Слухай, небо, а я говоритиму, і хай почує земля мову уст моїх!
Listen, O heavens, and I will speak; hear, O earth, the words of my mouth.
הַאֲזִינוּ הַשָּׁמַיִם וַאֲדַבֵּרָה; וְתִשְׁמַע הָאָרֶץ אִמְרֵי־פִי׃
2
Польется как дождь учение мое, как роса речь моя, как мелкий дождь на зелень, как ливень на траву.
Польется ученье мое, словно дождь, как роса, слова мои потекут, словно дождь проливной — на траву, словно ливень — на луг!
Пусть польется мое учение, словно дождь, пусть сойдут мои слова, как роса, словно ливень на зелень, как дождь на побеги.
Нехай ллється наука моя, мов той дощ, хай тече, як роса, моя мова, як краплі дощу на траву, та як злива на зелень.
Let my teaching fall like rain and my words descend like dew, like showers on new grass, like abundant rain on tender plants.
יַעֲרֹף כַּמָּטָר לִקְחִי, תִּזַּל כַּטַּל אִמְרָתִי; כִּשְׂעִירִם עֲלֵי־דֶשֶׁא, וְכִרְבִיבִים עֲלֵי־עֵשֶׂב׃
3
Имя Господа прославляю; воздайте славу Богу нашему.
Имя Господа я призову! Славьте величие нашего Бога!
Имя Господа провозглашу, славьте величие нашего Бога!
Як буду я кликати Ймення Господнє, то славу віддайте ви нашому Богові!
I will proclaim the name of the LORD. Oh, praise the greatness of our God!
כִּי שֵׁם יְהוָה אֶקְרָא; הָבוּ גֹדֶל לֵאלֹהֵינוּ׃
4
Он твердыня; совершенны дела Его, и все пути Его праведны; Бог верен, и нет неправды [в Нем]; Он праведен и истинен;
Он — Скала! Совершенны Его дела, Его пути — правосудья пути. Он — Бог верный, чуждый лжи, Он праведен и справедлив.
Он — скала, Его дела совершенны, все Его пути праведны. Верен Бог, не творящий неправды, Он праведен и честен.
Він Скеля, а діло Його досконале, всі бо дороги Його справедливі, Бог вірний, і кривди немає в Ньому, справедливий і праведний Він.
He is the Rock, his works are perfect, and all his ways are just. A faithful God who does no wrong, upright and just is he.
הַצּוּר תָּמִים פָּעֳלוֹ, כִּי כָל־דְּרָכָיו מִשְׁפָּט; אֵל אֱמוּנָה וְאֵין עָוֶל, צַדִּיק וְיָשָׁר הוּא׃
5
но они развратились пред Ним, они не дети Его по своим порокам, род строптивый и развращенный.
Перед Ним провинились лжедети Его. Позор им! Негодное, дурное поколенье!
Перед Ним они развратились, и не дети они Ему, но род упрямый и извращенный, к своему стыду
Зіпсулись вони, не Його то сини, покоління невірне й покручене.
They have acted corruptly toward him; to their shame they are no longer his children, but a warped and crooked generation.
שִׁחֵת לוֹ לֹא בָּנָיו מוּמָם; דּוֹר עִקֵּשׁ וּפְתַלְתֹּל׃
6
Сие ли воздаете вы Господу, народ глупый и несмысленный? не Он ли Отец твой, {Который} усвоил тебя, создал тебя и устроил тебя?
Как могли вы Господу так отплатить? О, тупой, неразумный народ! Ведь Он — твой Отец и Создатель твой, Основатель твой и Творец!
Так ли воздаете вы Господу, народ безрассудный и глупый? Разве Он не Отец, не Творец твой, Тот, Кто создал, основал тебя?
Чи тим віддасте Господеві, народе нікчемний й немудрий? Чи ж не Він Батько твій, твій Творець? Він тебе вчинив, і Він міцно поставив тебе.
Is this the way you repay the LORD, O foolish and unwise people? Is he not your Father, your Creator, who made you and formed you?
הֲ־לַיְהוָה תִּגְמְלוּ־זֹאת, עַם נָבָל וְלֹא חָכָם; הֲלוֹא־הוּא אָבִיךָ קָּנֶךָ, הוּא עָשְׂךָ וַיְכֹנְנֶךָ׃
7
Вспомни дни древние, помысли о летах прежних родов; спроси отца твоего, и он возвестит тебе, старцев твоих, и они скажут тебе.
Вспомни древние дни, времена поколений былых. Попроси — пусть расскажет отец, пусть поведают старцы тебе.
Вспомни древние дни; подумай об ушедших поколениях. Спроси своего отца, и он скажет тебе, своих старейшин, и они объяснят тебе.
Пам"ятай про дні давні, розважайте про роки усіх поколінь, запитай свого батька, і покаже тобі твоїх тих старших, а вони тобі скажуть.
Remember the days of old; consider the generations long past. Ask your father and he will tell you, your elders, and they will explain to you.
זְכֹר יְמוֹת עוֹלָם, בִּינוּ שְׁנוֹת דּוֹר־וָדוֹר; שְׁאַל אָבִיךָ וְיַגֵּדְךָ, זְקֵנֶיךָ וְיֹאמְרוּ לָךְ׃
8
Когда Всевышний давал уделы народам и расселял сынов человеческих, тогда поставил пределы народов по числу сынов Израилевых;
Когда Вышний народам владенья давал, когда Он разделял человеческий род, народам наделы Он определил по числу Божьих сынов.
Когда Всевышний давал народам их наследие, когда Он разделил весь человеческий род, Он поставил пределы народов по числу сыновей Израиля.
Як Всевишній народам спадок давав, коли Він розділяв синів людських, Він поставив границі народам за числом Ізраїлевих синів.
When the Most High gave the nations their inheritance, when he divided all mankind, he set up boundaries for the peoples according to the number of the sons of Israel.
בְּהַנְחֵל עֶלְיוֹן גּוֹיִם, בְּהַפְרִידוֹ בְּנֵי אָדָם; יַצֵּב גְּבֻלֹת עַמִּים, לְמִסְפַּר בְּנֵי יִשְׂרָאֵל׃
9
ибо часть Господа народ Его, Иаков наследственный удел Его.
Удел Господа — Его народ! Ему — Иаков принадлежит!
Ведь доля Господня — Его народ, Иаков — наследственный Его удел.
Бо частка Господня народ Його, Яків відміряний уділ спадщини Його.
For the LORD"S portion is his people, Jacob his allotted inheritance.
כִּי חֵלֶק יְהוָֹה עַמּוֹ; יַעֲקֹב חֶבֶל נַחֲלָתוֹ׃
10
Он нашел его в пустыне, в степи печальной и дикой, ограждал его, смотрел за ним, хранил его, как зеницу ока Своего;
В пустыне нашел Он этот народ, средь воющей пустоты, в глуши. Он его защищал, заботился о нем, словно зеницу ока берег.
В пустынной земле Он его нашел, в степи печальной и дикой. Ограждал его, пекся о нем; хранил его, как зеницу Своего ока.
Знайшов Він його на пустинній землі та в степу завивання пустельних гієн, та й його оточив, уважав Він за ним, зберігав Він його, як зіницю оту свого ока.
In a desert land he found him, in a barren and howling waste. He shielded him and cared for him; he guarded him as the apple of his eye,
יִמְצָאֵהוּ בְּאֶרֶץ מִדְבָּר, וּבְתֹהוּ יְלֵל יְשִׁמֹן; יְסֹבְבֶנְהוּ יְבוֹנְנֵהוּ, יִצְּרֶנְהוּ כְּאִישׁוֹן עֵינוֹ׃
11
как орел вызывает гнездо свое, носится над птенцами своими, распростирает крылья свои, берет их и носит их на перьях своих,
Как орел, что гнездо стережет, над птенцами своими парит, так и Он крылья простер, подхватил Свой народ и понес.
Как орел вызывает свое гнездо и парит над своими птенцами, простирает свои крылья, берет птенцов и несет на своих перьях,
Як гніздо своє будить орел, як ширяє він понад своїми малятами, крила свої простягає, бере їх, та носить їх він на рамені крилатім своїм,
like an eagle that stirs up its nest and hovers over its young, that spreads its wings to catch them and carries them on its pinions.
כְּנֶשֶׁר יָעִיר קִנּוֹ, עַל־גּוֹזָלָיו יְרַחֵף; יִפְרֹשׂ כְּנָפָיו יִקָּחֵהוּ, יִשָּׂאֵהוּ עַל־אֶבְרָתוֹ׃
12
так Господь один водил его, и не было с Ним чужого бога.
В странствиях вел их Господь — один! Чужого бога не было с ними!
Господь Один его вел; чужого бога не было с Ним.
так Господь Сам провадив його, а бога чужого при нім не було.
The LORD alone led him; no foreign god was with him.
יְהוָה בָּדָד יַנְחֶנּוּ; וְאֵין עִמּוֹ אֵל נֵכָר׃
13
Он вознес его на высоту земли и кормил произведениями полей, и питал его медом из камня и елеем из твердой скалы,
Он им дал оседлать холмы этой земли и кормил их плодами ее полей. Из утеса медом Он их питал, маслом олив — из скалы.
Он вознес его на высоты земли и питал плодами полей. Он кормил его медом из сот, что в скалистых расщелинах и маслом из оливкового дерева, что растет на каменистой почве,
Він його садовив на висотах землі, і він їв польові врожаї, Він медом із скелі його годував, і оливою з скельного кременя,
He made him ride on the heights of the land and fed him with the fruit of the fields. He nourished him with honey from the rock, and with oil from the flinty crag,
יַרְכִּבֵהוּ עַל־בָּמוֹתֵי (בָּמֳתֵי) אָרֶץ, וַיֹּאכַל תְּנוּבֹת שָׂדָי; וַיֵּנִקֵהוּ דְבַשׁ מִסֶּלַע, וְשֶׁמֶן מֵחַלְמִישׁ צוּר׃
14
маслом коровьим и молоком овечьим, и туком агнцев и овнов Васанских и козлов, и тучною пшеницею, и ты пил вино, кровь виноградных ягод.
Сливки коровьи, козье молоко, жир ягнят, и баранов, и башанского скота, и козлов, и пшеничных колосьев тук! И вино — кровь лозы — ты пил.
маслом и молоком от стада и отары, упитанными ягнятами и козлами, лучшими баранами Башана и отборной пшеницей. Ты пил вино, кровь винограда.
маслом з худоби великої та молоком від худоби дрібної, разом із лоєм ягнят та баранів з Башану й козлів, разом з такою пшеницею, як лій на нирках, і кров виноградної ягоди пив ти вином.
with curds and milk from herd and flock and with fattened lambs and goats, with choice rams of Bashan and the finest kernels of wheat. You drank the foaming blood of the grape.
חֶמְאַת בָּקָר וַחֲלֵב צֹאן, עִם־חֵלֶב כָּרִים וְאֵילִים בְּנֵי־בָשָׁן וְעַתּוּדִים, עִם־חֵלֶב כִּלְיוֹת חִטָּה; וְדַם־עֵנָב תִּשְׁתֶּה־חָמֶר׃
15
И [ел Иаков, и] утучнел Израиль, и стал упрям; утучнел, отолстел и разжирел; и оставил он Бога, создавшего его, и презрел твердыню спасения своего.
Растолстел Иешуру́н — и строптивым стал. Располнел, ожирел ты — и стал упрям. Они отвергли Бога, Творца своего, презрели спасительную Скалу!
Ешурун растолстел и стал упрям; растолстел, обрюзг, разжирел. Он оставил Бога, Который создал его, и отверг Скалу своего спасения.
І потовстів Єшурун та й брикатися став. І ти потовстів, погрубів, став гладкий. І покинув він Бога, що його створив, і Скелю спасіння свого злегковажив.
Jeshurun grew fat and kicked; filled with food, he became heavy and sleek. He abandoned the God who made him and rejected the Rock his Savior.
וַיִּשְׁמַן יְשֻׁרוּן וַיִּבְעָט, שָׁמַנְתָּ עָבִיתָ כָּשִׂיתָ; וַיִּטֹּשׁ אֱלוֹהַ עָשָׂהוּ, וַיְנַבֵּל צוּר יְשֻׁעָתוֹ׃
16
{Богами} чуждыми они раздражили Его и мерзостями [своими] разгневали Его:
Бога в ярость приводят чужими богами — мерзостями раздражают Его!
Они возбудили в Нем ревность чужими богами и разгневали Его мерзкими идолами.
Чужими богами Його роздражнили, Його розгнівили своїми гидотами.
They made him jealous with their foreign gods and angered him with their detestable idols.
יַקְנִאֻהוּ בְּזָרִים; בְּתוֹעֵבֹת יַכְעִיסֻהוּ׃
17
приносили жертвы бесам, а не Богу, богам, которых они не знали, новым, {которые} пришли от соседей и о которых не помышляли отцы ваши.
Демонам — лжебогу — приносят жертвы, богам, которых они и не знали, новым, недавно прибывшим. О них и не ведали ваши отцы!
Они приносили жертвы демонам, а не Богу, – богам, которых не знали, богам, появившимся недавно, богам, которых ваши отцы не боялись.
Вони демонам жертви складали, не Богу, складали богам, що не відали їх, новим, що недавно прийшли, не лякалися їх батьки ваші!
They sacrificed to demons, which are not God--gods they had not known, gods that recently appeared, gods your fathers did not fear.
יִזְבְּחוּ, לַשֵּׁדִים לֹא אֱלֹהַ, אֱלֹהִים לֹא יְדָעוּם; חֲדָשִׁים מִקָּרֹב בָּאוּ, לֹא שְׂעָרוּם אֲבֹתֵיכֶם׃
18
А Заступника, родившего тебя, ты забыл, и не помнил Бога, создавшего тебя.
А Скалу, что тебя родила, ты забыл — Бога, что тебя произвел на свет!
Ты покинул Скалу, родившую тебя; ты забыл Бога, создавшего тебя.
Забуваєш ти Скелю, Яка породила тебе, і забуваєш ти Бога, що тебе народив.
You deserted the Rock, who fathered you; you forgot the God who gave you birth.
צוּר יְלָדְךָ תֶּשִׁי; וַתִּשְׁכַּח אֵל מְחֹלְלֶךָ׃
19
Господь увидел [и вознегодовал], и в негодовании пренебрег сынов Своих и дочерей Своих,
С омерзеньем увидел Господь, как сыновья и дочери оскорбляют Его,
Господь увидел это и отверг их, так как разгневался на Своих сыновей и дочерей.
І побачив Господь, та й зненавидів їх, через гнів на синів Своїх і на дочок Своїх,
The LORD saw this and rejected them because he was angered by his sons and daughters.
וַיַּרְא יְהוָה וַיִּנְאָץ; מִכַּעַס בָּנָיו וּבְנֹתָיו׃
20
и сказал: сокрою лице Мое от них [и] увижу, какой будет конец их; ибо они род развращенный; дети, в которых нет верности;
и сказал: "Отвернусь‑ка Я от них! Посмотрю, что случится с ними! Они — испорченное поколенье, дети, забывшие долг.
“Я скрою от них Свое лицо, — сказал Он, – и увижу, каков будет их конец; потому что они — извращенный род, неверные дети.
та й сказав: Лице Я Своє заховаю від них, побачу, який їх кінець, бо вони покоління розбещене, діти, що в них нема віри.
"I will hide my face from them," he said, "and see what their end will be; for they are a perverse generation, children who are unfaithful.
וַיֹּאמֶר, אַסְתִּירָה פָנַי מֵהֶם, אֶרְאֶה מָה אַחֲרִיתָם; כִּי דוֹר תַּהְפֻּכֹת הֵמָּה, בָּנִים לֹא־אֵמֻן בָּם׃
21
они раздражили Меня не богом, суетными своими огорчили Меня: и Я раздражу их не народом, народом бессмысленным огорчу их;
Лжебогом они привели Меня в ярость, раздражают идолами своими. Пошлю лженарод — пусть приводит их в ярость, пусть тупой народ раздражает их!
Они пробудили во Мне ревность всем тем, что не Бог, и разгневали Меня ничтожными идолами. Я пробужу в них ревность через тех, кого и народом-то не назвать; Я разгневаю их глупым народом.
Роздражнили Мене вони тим, хто не Бог, Мене розгнівили своїми марнотами, тому роздражню Я їх тим, хто не народ, нерозумним народом розгніваю їх.
They made me jealous by what is no god and angered me with their worthless idols. I will make them envious by those who are not a people; I will make them angry by a nation that has no understanding.
הֵם קִנְאוּנִי בְלֹא־אֵל, כִּעֲסוּנִי בְּהַבְלֵיהֶם; וַאֲנִי אַקְנִיאֵם בְּלֹא־עָם, בְּגוֹי נָבָל אַכְעִיסֵם׃
22
ибо огонь возгорелся во гневе Моем, жжет до ада преисподнего, и поядает землю и произведения ее, и попаляет основания гор;
От гнева Моего разгорелся огонь, до глубин Шео́ла сжигает он все! Пожирает он землю с плодами ее, основания гор сжигает!
Потому что от Моего гнева запылал огонь, что жжет до дна мира мертвых. Он пожрет землю и ее урожаи и подожжет основания гор.
Бо був загорівся огонь Мого гніву, і палився він аж до шеолу найглибшого, і він землю поїв та її врожай, і спалив був підвалини гір.
For a fire has been kindled by my wrath, one that burns to the realm of death below. It will devour the earth and its harvests and set afire the foundations of the mountains.
כִּי־אֵשׁ קָדְחָה בְאַפִּי, וַתִּיקַד עַד־שְׁאוֹל תַּחְתִּית; וַתֹּאכַל אֶרֶץ וִיבֻלָהּ, וַתְּלַהֵט מוֹסְדֵי הָרִים׃
23
соберу на них бедствия и истощу на них стрелы Мои:
Я пошлю на них беды, одну за другой, выпущу в них все стрелы Мои!
Я соберу на них беды, выпущу в них Свои стрелы.
Я на них нагромаджу нещастя, зуживу Свої стріли на них.
"I will heap calamities upon them and spend my arrows against them.
אַסְפֶּה עָלֵימוֹ רָעוֹת; חִצַּי אֲכַלֶּה־בָּם׃
24
{будут} истощены голодом, истреблены горячкою и лютою заразою; и пошлю на них зубы зверей и яд ползающих по земле;
Они будут голодом истощены, измождены болезнью, лютым мором! Зубы зверей и змеиный яд — вот что Я уготовил для них.
Я пошлю на них опустошительный голод, истребляющий мор и смертельную заразу; Я пошлю на них хищных зверей, ядовитых змей, что ползают в прахе.
Будуть виснажені вони голодом, і поїджені будуть огнем та заразою лютою, і зуба звірини нашлю Я на них, з отрутою плазунів по землі.
I will send wasting famine against them, consuming pestilence and deadly plague; I will send against them the fangs of wild beasts, the venom of vipers that glide in the dust.
מְזֵי רָעָב וּלְחֻמֵי רֶשֶׁף וְקֶטֶב מְרִירִי; וְשֶׁן־בְּהֵמוֹת אֲשַׁלַּח־בָּם, עִם־חֲמַת זֹחֲלֵי עָפָר׃
25
извне будет губить их меч, а в домах ужас — и юношу, и девицу, и грудного младенца, и покрытого сединою старца.
Тех, кто на улице, меч сразит, тех, кто дома остался, сразит ужас! Погибнут и юноши и девы, и младенцы и старики.
На улицах меч лишит их детей, в их домах будет царить ужас. Будут гибнуть юноши и девушки, младенцы и седовласые старики.
Надворі забиватиме меч, а в кімнатах страхіття, як юнака, так і дівчину, грудне немовля з чоловіком посивілим.
In the street the sword will make them childless; in their homes terror will reign. Young men and young women will perish, infants and gray-haired men.
מִחוּץ תְּשַׁכֶּל־חֶרֶב, וּמֵחֲדָרִים אֵימָה; גַּם־בָּחוּר גַּם־בְּתוּלָה, יוֹנֵק עִם־אִישׁ שֵׂיבָה׃
26
Я сказал бы: рассею их и изглажу из среды людей память о них;
Я решил было их истребить, стереть у людей даже память о них,
Я сказал бы: рассею их и изглажу их память из человеческого рода,
Я сказав: Повигублюю їх, відірву від людей їхню пам"ять,
I said I would scatter them and blot out their memory from mankind,
אָמַרְתִּי אַפְאֵיהֶם; אַשְׁבִּיתָה מֵאֱנוֹשׁ זִכְרָם׃
27
но отложил это ради озлобления врагов, чтобы враги его не возомнили и не сказали: наша рука высока, и не Господь сделал все сие.
да боюсь, Меня станут срамить их враги! Все извратят, скажут: ,Мы победили! А Господь — Он тут ни при чем" ".
если бы не опасался насмешек врагов, чтобы противники не возомнили о себе и не сказали: «Нашей руки торжество; не Господь совершил все это»”.
та це Я відклав з-за ворожого гніву, щоб противники їх не згордилися, щоб вони не сказали: Піднеслася наша рука, і не Господь учинив усе це.
but I dreaded the taunt of the enemy, lest the adversary misunderstand and say, "Our hand has triumphed; the LORD has not done all this.""
לוּלֵי, כַּעַס אוֹיֵב אָגוּר, פֶּן־יְנַכְּרוּ צָרֵימוֹ; פֶּן־יֹאמְרוּ יָדֵינוּ רָמָה, וְלֹא יְהוָה פָּעַל כָּל־זֹאת׃
28
Ибо они народ, потерявший рассудок, и нет в них смысла.
Ведь они — народ, лишенный ума, они ничего не в силах понять!
Это народ, потерявший рассудок, нет у них разума.
Бо вони люд безрадний, і нема в них розумування.
They are a nation without sense, there is no discernment in them.
כִּי־גוֹי אֹבַד עֵצוֹת הֵמָּה; וְאֵין בָּהֶם תְּבוּנָה׃
29
О, если бы они рассудили, подумали о сем, уразумели, что с ними будет!
А будь поумнее — прозрели бы, догадались бы, что их ждет.
О если бы они были мудры, понимали бы это и уразумели, какой их ждет конец!
Коли б були мудрі вони, зрозуміли б оце, розсудили б були про кінець свій.
If only they were wise and would understand this and discern what their end will be!
לוּ חָכְמוּ יַשְׂכִּילוּ זֹאת; יָבִינוּ לְאַחֲרִיתָם׃
30
Как бы мог один преследовать тысячу и двое прогонять тьму, если бы Заступник их не предал их, и Господь не отдал их!
Как же один тысячу прогнал? Как же двое войско обратили в бегство? Значит, их выдала их Скала — Сам Господь их отдал врагам!
Как мог бы один человек преследовать тысячу или двое обратить в бегство десять тысяч, если бы их Скала не отступилась от них, если бы Господь их не выдал?
Як може один гнати тисячу, а два проганять десять тисяч, коли то не те, що їх продала їхня Скеля, і Господь видав їх?
How could one man chase a thousand, or two put ten thousand to flight, unless their Rock had sold them, unless the LORD had given them up?
אֵיכָה יִרְדֹּף אֶחָד אֶלֶף, וּשְׁנַיִם יָנִיסוּ רְבָבָה; אִם־לֹא כִּי־צוּרָם מְכָרָם, וַיהוָה הִסְגִּירָם׃
31
Ибо заступник их не таков, как наш Заступник; сами враги наши судьи в том.
Нет, "скала"их — не то, что наша Скала! Участь наших врагов решена.
Ведь их скала не такова, как наша Скала: сами наши враги — судьи в том.
Не така бо їх скеля, як наша та Скеля, хай судять самі вороги.
For their rock is not like our Rock, as even our enemies concede.
כִּי לֹא כְצוּרֵנוּ צוּרָם; וְאֹיְבֵינוּ פְּלִילִים׃
32
Ибо виноград их от виноградной лозы Содомской и с полей Гоморрских; ягоды их ягоды ядовитые, грозды их горькие;
Их лоза — порожденье содомской лозы и винограда садов Гоморры: ягоды — яда полны, гроздья — горьки.
Их виноград с лозы Содома и с полей Гоморры. Их плоды полны яда, а их гроздья — горечи.
Бо їх виноград з винограду содомського та з піль тих гоморських, винні ягоди їхні отруйні то ягоди, вони грона гіркоти для них,
Their vine comes from the vine of Sodom and from the fields of Gomorrah. Their grapes are filled with poison, and their clusters with bitterness.
כִּי־מִגֶּפֶן סְדֹם גַּפְנָם, וּמִשַּׁדְמֹת עֲמֹרָה; עֲנָבֵמוֹ עִנְּבֵי־רוֹשׁ, אַשְׁכְּלֹת מְרֹרֹת לָמוֹ׃
33
вино их яд драконов и гибельная отрава аспидов.
Их вино — это яд змеи, страшный яд гадюк!
Их вино — яд змей, смертельный яд кобр.
вино їхнє зміїна отрута і гадюча погибельна їдь!
Their wine is the venom of serpents, the deadly poison of cobras.
חֲמַת תַּנִּינִם יֵינָם; וְרֹאשׁ פְּתָנִים אַכְזָר׃
34
Не сокрыто ли это у Меня? не запечатано ли в хранилищах Моих?
"Вот что припасено у Меня, припрятано в Моих кладовых,
“Не сокрыто ли это у Меня? Не запечатано ли в Моих кладовых?
Чи замкнене в Мене не це, у скарбницях Моїх запечатане?
"Have I not kept this in reserve and sealed it in my vaults?
הֲלֹא־הוּא כָּמֻס עִמָּדִי; חָתֻם בְּאוֹצְרֹתָי׃
35
У Меня отмщение и воздаяние, когда поколеблется нога их; ибо близок день погибели их, скоро наступит уготованное для них.
на день расплаты и мести, на час, когда они пошатнутся! Близок день гибели их, судьба им навстречу спешит".
Предоставьте месть Мне, Я воздам. Придет время, поскользнутся ноги врага; день их бедствия близок и участь их поспешает”.
Моя пімста й відплата на час, коли їхня нога посковзнеться, бо близький день погибелі їх, поспішає майбутнє для них.
It is mine to avenge; I will repay. In due time their foot will slip; their day of disaster is near and their doom rushes upon them."
לִי נָקָם וְשִׁלֵּם, לְעֵת תָּמוּט רַגְלָם; כִּי קָרוֹב יוֹם אֵידָם, וְחָשׁ עֲתִדֹת לָמוֹ׃
36
Но Господь будет судить народ Свой и над рабами Своими умилосердится, когда Он увидит, что рука их ослабела, и не стало ни заключенных, ни оставшихся {вне.}
Господь заступится за Свой народ, пожалеет Своих рабов — когда увидит, что сил у них нет, от мала до велика никого не осталось.
Господь будет судить Свой народ и пожалеет Своих слуг, когда увидит, что исчезла их сила и не осталось никого — ни раба, ни свободного.
Бо розсудить Господь Свій народ, і змилосердиться Він над Своїми рабами, як побачить, що їхня рука ослабіла, і нема ні невільного, ані вільного.
The LORD will judge his people and have compassion on his servants when he sees their strength is gone and no one is left, slave or free.
כִּי־יָדִין יְהוָה עַמּוֹ, וְעַל־עֲבָדָיו יִתְנֶחָם; כִּי יִרְאֶה כִּי־אָזְלַת יָד, וְאֶפֶס עָצוּר וְעָזוּב׃
37
Тогда скажет [Господь]: где боги их, твердыня, на которую они надеялись,
Он скажет тогда: "Где же, боги их? Где, скала, на которую уповали они?
И скажет Он: “Где же их боги, та скала, за которой они укрывались?
І Він скаже тоді: Де їх боги, де скеля, що в ній поховались вони,
He will say: "Now where are their gods, the rock they took refuge in,
וְאָמַר אֵי אֱלֹהֵימוֹ; צוּר חָסָיוּ בוֹ׃
38
которые ели тук жертв их [и] пили вино возлияний их? пусть они восстанут и помогут вам, пусть будут для вас покровом!
Где те, что вкушали жир ваших жертв и пили вино возлияний? Пусть они теперь и спасают вас, пусть они вас и защитят!
Боги, которые ели жир их жертв, пили вино их жертвенных возлияний? Пусть восстанут, чтобы помочь вам! Пусть дадут вам покров!
що їли вони лій кривавих їх жертов, пили вино жертов їх литих? Нехай встануть і вам допоможуть, і хай будуть покровом для вас.
the gods who ate the fat of their sacrifices and drank the wine of their drink offerings? Let them rise up to help you! Let them give you shelter!
אֲשֶׁר חֵלֶב זְבָחֵימוֹ יֹאכֵלוּ, יִשְׁתּוּ יֵין נְסִיכָם; יָקוּמוּ וְיַעְזְרֻכֶם, יְהִי עֲלֵיכֶם סִתְרָה׃
39
Видите ныне, [видите,] что это Я, Я — и нет Бога, кроме Меня: Я умерщвляю и оживляю, Я поражаю и Я исцеляю, и никто не избавит от руки Моей.
Смотрите же: это Я, Я! И рядом со Мной — никаких богов! Я убиваю — и жизнь даю, Я нанес удар — и Я исцелю. От Меня не спасет никто!
Смотрите же ныне, что только Я Бог, и нет Бога, кроме Меня. Я умерщвляю и оживляю, Я ранил и Я исцелю, и никто не может избавить от Моей руки.
Побачте тепер, що Я Я є Той, і Бога немає крім Мене. Побиваю й оживлюю Я, і не врятує ніхто від Моєї руки.
"See now that I myself am He! There is no god besides me. I put to death and I bring to life, I have wounded and I will heal, and no one can deliver out of my hand.
רְאוּ עַתָּה, כִּי אֲנִי אֲנִי הוּא, וְאֵין אֱלֹהִים עִמָּדִי; אֲנִי אָמִית וַאֲחַיֶּה, מָחַצְתִּי וַאֲנִי אֶרְפָּא, וְאֵין מִיָּדִי מַצִּיל׃
40
Я подъемлю к небесам руку Мою и [клянусь десницею Моею и] говорю: живу Я вовек!
К небу руку воздев, жизнью вечной Моей клянусь:
Я поднимаю руку к небу и объявляю: Верно, как и то, что Я живу вовеки, –
Бо до неба підношу Я руку Свою та й кажу: Я навіки Живий!
I lift my hand to heaven and declare: As surely as I live forever,
כִּי־אֶשָּׂא אֶל־שָׁמַיִם יָדִי; וְאָמַרְתִּי חַי אָנֹכִי לְעֹלָם׃
41
Когда изострю сверкающий меч Мой, и рука Моя приимет суд, то отмщу врагам Моим и ненавидящим Меня воздам;
когда меч Свой, молнию, Я наточу и рука Моя станет вершить суд, тогда отомщу Я врагам, недругам отплачу!
когда отточу Свой сияющий меч и рука Моя примет его для суда, Я отомщу Своим противникам и воздам тем, кто Меня ненавидит.
Поправді кажу вам: Я вістря Свого меча нагострю, і рука Моя схопиться суду, тоді відімщу Я Своїм ворогам, і Своїм ненависникам Я відплачу.
when I sharpen my flashing sword and my hand grasps it in judgment, I will take vengeance on my adversaries and repay those who hate me.
אִם־שַׁנּוֹתִי בְּרַק חַרְבִּי, וְתֹאחֵז בְּמִשְׁפָּט יָדִי; אָשִׁיב נָקָם לְצָרָי, וְלִמְשַׂנְאַי אֲשַׁלֵּם׃
42
упою стрелы Мои кровью, и меч Мой насытится плотью, кровью убитых и пленных, головами начальников врага.
Будут пьяны от крови стрелы Мои, будет Мой меч пожирать плоть. Кровь убитых и пленных! Головы вражьих вождей!"
Я напою Свои стрелы кровью, а Мой меч будет пожирать плоть, кровь павших и пленных, головы вражеских вождей”.
Я стріли Свої понапоюю кров"ю, а Мій меч поїдатиме м"ясо, кров"ю забитого й бранця, головами кучматими ворога.
I will make my arrows drunk with blood, while my sword devours flesh: the blood of the slain and the captives, the heads of the enemy leaders."
אַשְׁכִּיר חִצַּי מִדָּם, וְחַרְבִּי תֹּאכַל בָּשָׂר; מִדַּם חָלָל וְשִׁבְיָה, מֵרֹאשׁ פַּרְעוֹת אוֹיֵב׃
43
[Веселитесь, небеса, вместе с Ним, и поклонитесь Ему, все Ангелы Божии.] Веселитесь, язычники, с народом Его [и да укрепятся все сыны Божии]! ибо Он отмстит за кровь рабов Своих, и воздаст мщение врагам Своим, [и ненавидящим Его воздаст,] и очистит [Господь] землю Свою {и} народ Свой!
Народы! Прославьте Его народ — за кровь рабов Своих отомстит Господь! Он отплатит Своим врагам, очистит землю народа Своего».
Радуйтесь, язычники, вместе с Его народом, потому что Он отомстит за кровь Своих слуг; отомстит Он Своим врагам, очистит Свою землю и Свой народ».
Радійте, погани, з народом Його, бо Він відімститься за кров Своїх всіх рабів, і пімсту поверне Своїм ворогам, і викупить землю Свою, Свій народ.
Rejoice, O nations, with his people, for he will avenge the blood of his servants; he will take vengeance on his enemies and make atonement for his land and people.
הַרְנִינוּ גוֹיִם עַמּוֹ, כִּי דַם־עֲבָדָיו יִקּוֹם; וְנָקָם יָשִׁיב לְצָרָיו, וְכִפֶּר אַדְמָתוֹ עַמּוֹ׃
44
[И написал Моисей песнь сию в тот день, и научил ей сынов Израилевых.] И пришел Моисей [к народу] и изрек все слова песни сей вслух народа, он и Иисус, сын Навин.
…Моисей, придя, возгласил народу всю эту песнь, вместе с Иису́сом Нави́ном.
Моисей пришел с Иисусом, сыном Навина, и произнес народу все слова этой песни.
І прийшов Мойсей, і промовляв всі слова цієї пісні до ушей народу, він та Ісус, син Навинів.
Moses came with Joshua son of Nun and spoke all the words of this song in the hearing of the people.
וַיָּבֹא מֹשֶׁה, וַיְדַבֵּר אֶת־כָּל־דִּבְרֵי הַשִּׁירָה־הַזֹּאת בְּאָזְנֵי הָעָם; הוּא וְהוֹשֵׁעַ בִּן־נוּן׃
45
Когда Моисей изрек все слова сии всему Израилю,
…Возвестив все это народу Израиля,
Сказав эти слова всему Израилю, Моисей
А коли Мойсей скінчив промовляти всі ці слова до всього Ізраїля,
When Moses finished reciting all these words to all Israel,
וַיְכַל מֹשֶׁה, לְדַבֵּר אֶת־כָּל־הַדְּבָרִים הָאֵלֶּה אֶל־כָּל־יִשְׂרָאֵל׃
46
тогда сказал им: положите на сердце ваше все слова, которые я объявил вам сегодня, и завещевайте их детям своим, чтобы они старались исполнять все слова закона сего;
Моисей сказал: «Запомните все, что я говорю вам ныне, свидетельствуя против вас. Заповедайте своим детям строго соблюдать и исполнять этот Закон.
добавил: — Примите к сердцу все слова, которые я торжественно возвестил вам сегодня, чтобы вы велели своим детям прилежно слушаться всех слов этого Закона.
то сказав він до них: Приложіть свої серця до всіх тих слів, які я сьогодні чинив свідками проти вас, що ви накажете їх своїм синам, щоб додержували виконувати всі слова цього Закону.
he said to them, "Take to heart all the words I have solemnly declared to you this day, so that you may command your children to obey carefully all the words of this law.
וַיֹּאמֶר אֲלֵהֶם שִׂימוּ לְבַבְכֶם, לְכָל־הַדְּבָרִים, אֲשֶׁר אָנֹכִי מֵעִיד בָּכֶם הַיּוֹם; אֲשֶׁר תְּצַוֻּם אֶת־בְּנֵיכֶם, לִשְׁמֹר לַעֲשׂוֹת, אֶת־כָּל־דִּבְרֵי הַתּוֹרָה הַזֹּאת׃
47
ибо это не пустое для вас, но это жизнь ваша, и чрез это вы долгое время пробудете на той земле, в которую вы идете чрез Иордан, чтоб овладеть ею.
Это не пустые слова, в них сама ваша жизнь. Благодаря им долгой будет ваша жизнь в стране за Иорданом, в которую вы идете, чтобы овладеть ею».
Для вас это не пустые слова: в них — ваша жизнь. Они дадут вам долго жить на земле, в которую вы переходите за Иордан, чтобы овладеть ею.
Бо це для вас не слово порожнє, воно життя ваше, і цим словом ви продовжите дні на цій землі, куди ви переходите Йордан, щоб посісти її.
They are not just idle words for you--they are your life. By them you will live long in the land you are crossing the Jordan to possess."
כִּי לֹא־דָבָר רֵק הוּא מִכֶּם, כִּי־הוּא חַיֵּיכֶם; וּבַדָּבָר הַזֶּה, תַּאֲרִיכוּ יָמִים עַל־הָאֲדָמָה, אֲשֶׁר אַתֶּם עֹבְרִים אֶת־הַיַּרְדֵּן שָׁמָּה לְרִשְׁתָּהּ׃
48
И говорил Господь Моисею в тот же самый день и сказал:
В тот день Господь сказал Моисею:
В тот же день Господь сказал Моисею:
І Господь промовляв до Мойсея того самого дня, говорячи:
On that same day the LORD told Moses,
וַיְדַבֵּר יְהוָה אֶל־מֹשֶׁה, בְּעֶצֶם הַיּוֹם הַזֶּה לֵאמֹר׃
49
взойди на сию гору Аварим, на гору Нево, которая в земле Моавитской, против Иерихона, и посмотри на землю Ханаанскую, которую я даю во владение сынам Израилевым;
«Взойди на горы Авари́м — на гору Нево́, что в Моаве, напротив Иерихо́на, — и окинь взглядом Ханаа́н, страну, которую Я отдаю во владение сынам Израилевым.
— Поднимись на горную цепь Аварим, на гору Нево в Моаве, напротив Иерихона, и осмотри Ханаан, землю, которую Я отдаю во владение израильтянам.
Вийди на ту гору Аварім, на гору Нево, що в моавському краї, що навпроти Єрихону, і побач ханаанський Край, що Я даю Ізраїлевим синам на володіння.
"Go up into the Abarim Range to Mount Nebo in Moab, across from Jericho, and view Canaan, the land I am giving the Israelites as their own possession.
עֲלֵה אֶל־הַר הָעֲבָרִים הַזֶּה הַר־נְבוֹ, אֲשֶׁר בְּאֶרֶץ מוֹאָב, אֲשֶׁר עַל־פְּנֵי יְרֵחוֹ; וּרְאֵה אֶת־אֶרֶץ כְּנַעַן, אֲשֶׁר אֲנִי נֹתֵן לִבְנֵי יִשְׂרָאֵל לַאֲחֻזָּה׃
50
и умри на горе, на которую ты взойдешь, и приложись к народу твоему, как умер Аарон, брат твой, на горе Ор, и приложился к народу своему,
Ты взойдешь на эту гору и умрешь там, отойдешь к предкам, — так умер и отошел к предкам твой брат Аарон на горе Ор.
На этой горе, куда ты поднимешься, ты умрешь и присоединишься к своему народу так же, как твой брат Аарон умер на горе Ор и присоединился к своему народу.
І вмри на горі, куди ти вийдеш, і долучися до своєї рідні, як помер був твій брат Аарон на Гор-горі, і долучився до своєї рідні,
There on the mountain that you have climbed you will die and be gathered to your people, just as your brother Aaron died on Mount Hor and was gathered to his people.
וּמֻת, בָּהָר אֲשֶׁר אַתָּה עֹלֶה שָׁמָּה, וְהֵאָסֵף אֶל־עַמֶּיךָ; כַּאֲשֶׁר־מֵת אַהֲרֹן אָחִיךָ בְּהֹר הָהָר, וַיֵּאָסֶף אֶל־עַמָּיו׃
51
за то, что вы согрешили против Меня среди сынов Израилевых при водах Меривы в Кадесе, в пустыне Син, за то, что не явили святости Моей среди сынов Израилевых;
Так суждено вам за то, что у источника Мерива́т–Каде́ш, в пустыне Цин, вы согрешили предо Мной среди народа Израилева — не показали Израилю святость Мою!
Это случится из-за того, что вы оба изменили Мне на виду у израильтян у вод Меривы в Кадеше, в пустыне Цин, и из-за того, что вы не отстаивали Мою святость среди израильтян.
за те, що ви спроневірилися були Мені серед Ізраїлевих синів при воді Меріви в Кадешу на пустині Цін, за те, що ви не освятили Мене серед Ізраїлевих синів.
This is because both of you broke faith with me in the presence of the Israelites at the waters of Meribah Kadesh in the Desert of Zin and because you did not uphold my holiness among the Israelites.
עַל אֲשֶׁר מְעַלְתֶּם בִּי, בְּתוֹךְ בְּנֵי יִשְׂרָאֵל, בְּמֵי־מְרִיבַת קָדֵשׁ מִדְבַּר־צִן; עַל אֲשֶׁר לֹא־קִדַּשְׁתֶּם אוֹתִי, בְּתוֹךְ בְּנֵי יִשְׂרָאֵל׃
52
пред {собою} ты увидишь землю, а не войдешь туда, в землю, которую Я даю сынам Израилевым.
Ты увидишь страну, которую Я отдаю сынам Израилевым, но не войдешь в нее».
Поэтому ты увидишь ее только на расстоянии — ты не войдешь в землю, которую Я даю народу Израиля.
Бо знавпроти побачиш ти той Край, та не ввійдеш туди, до того Краю, що Я даю Ізраїлевим синам.
Therefore, you will see the land only from a distance; you will not enter the land I am giving to the people of Israel."
כִּי מִנֶּגֶד תִּרְאֶה אֶת־הָאָרֶץ; וְשָׁמָּה לֹא תָבוֹא, אֶל־הָאָרֶץ אֲשֶׁר־אֲנִי נֹתֵן לִבְנֵי יִשְׂרָאֵל׃