Книга пророка Иеремии | Jeremiah | ירמיהו, Глава 34

1
Слово, которое было к Иеремии от Господа, когда Навуходоносор, царь Вавилонский, и все войско его и все царства земли, подвластные руке его, и все народы воевали против Иерусалима и против всех городов его:
Вот слово, которое было Иеремии от Господа, когда Навуходоносор, царь Вавилона, и все его войско, все царства и народы подвластной ему земли осаждали Иерусалим и окрестные города.
Пока Навуходоносор, царь Вавилона, все его войско и все царства, и народы империи, которой он правил, вели войну с Иерусалимом и всеми окрестными городами, было к Иеремии слово Господне:
Слово, що було Єремії від Господа, коли Навуходоносор, цар вавилонський, і все військо його, і всі царства землі, панування руки його, та всі народи воювали проти Єрусалиму та проти всіх міст його, кажучи:
While Nebuchadnezzar king of Babylon and all his army and all the kingdoms and peoples in the empire he ruled were fighting against Jerusalem and all its surrounding towns, this word came to Jeremiah from the LORD:
הַדָּבָר אֲשֶׁר־הָיָה אֶל־יִרְמְיָהוּ מֵאֵת יְהוָה; וּנְבוּכַדְרֶאצַּר מֶלֶךְ־בָּבֶל וְכָל־חֵילוֹ וְכָל־מַמְלְכוֹת אֶרֶץ מֶמְשֶׁלֶת יָדוֹ וְכָל־הָעַמִּים, נִלְחָמִים עַל־יְרוּשָׁלִַם וְעַל־כָּל־עָרֶיהָ לֵאמֹר׃
2
так говорит Господь, Бог Израилев: иди и скажи Седекии, царю Иудейскому, и скажи ему: так говорит Господь: вот, Я отдаю город сей в руки царя Вавилонского, и он сожжет его огнем;
Так говорит Господь, Бог Израиля: иди и скажи Седекии, царю Иудеи, скажи ему: «Так говорит Господь: Я отдаю этот город в руки царя вавилонского, и царь сожжет его огнем.
— Так говорит Господь, Бог Израиля: Пойди к Цедекии, царю Иудеи, и скажи ему: «Так говорит Господь: Я отдаю этот город в руки царя Вавилона, и он сожжет его.
Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Іди, і скажеш до Седекії, царя Юдиного, і звістиш йому: Так говорить Господь: Ось Я віддам оце місто в руку вавилонського царя, та й спалю його огнем.
"This is what the LORD, the God of Israel, says: Go to Zedekiah king of Judah and tell him, "This is what the LORD says: I am about to hand this city over to the king of Babylon, and he will burn it down.
כֹּה־אָמַר יְהוָה אֱלֹהֵי יִשְׂרָאֵל, הָלֹךְ וְאָמַרְתָּ, אֶל־צִדְקִיָּהוּ מֶלֶךְ יְהוּדָה; וְאָמַרְתָּ אֵלָיו, כֹּה אָמַר יְהוָה, הִנְנִי נֹתֵן אֶת־הָעִיר הַזֹּאת בְּיַד מֶלֶךְ־בָּבֶל, וּשְׂרָפָהּ בָּאֵשׁ׃
3
и ты не избежишь от руки его, но непременно будешь взят и предан в руки его, и глаза твои увидят глаза царя Вавилонского, и уста его будут говорить твоим устам, и пойдешь в Вавилон.
И ты сам от руки царя не спасешься, будешь ты схвачен, попадешь к нему в руки. Ты предстанешь перед царем вавилонским, будет он говорить с тобою лицом к лицу, и пойдешь ты в Вавилон.
Ты не спасешься от его руки, но непременно будешь схвачен и отдан ему. Ты увидишь царя Вавилона собственными глазами, и он будет разговаривать с тобой лицом к лицу. И ты пойдешь в Вавилон.
А ти не втечеш із руки його, бо справді будеш схоплений ти, і в руку його будеш відданий, і очі твої побачать очі вавилонського царя, і уста його говоритимуть з устами твоїми, і до Вавилону ти прийдеш.
You will not escape from his grasp but will surely be captured and handed over to him. You will see the king of Babylon with your own eyes, and he will speak with you face to face. And you will go to Babylon.
וְאַתָּה, לֹא תִמָּלֵט מִיָּדוֹ, כִּי תָּפֹשׂ תִּתָּפֵשׂ, וּבְיָדוֹ תִּנָּתֵן; וְעֵינֶיךָ אֶת־עֵינֵי מֶלֶךְ־בָּבֶל תִּרְאֶינָה, וּפִיהוּ אֶת־פִּיךָ יְדַבֵּר וּבָבֶל תָּבוֹא׃
4
Впрочем слушай слово Господне, Седекия, царь Иудейский! так говорит Господь о тебе: ты не умрешь от меча;
Но послушай слово Господа, Седекия, царь Иудеи! Так говорит тебе Господь: от меча ты не погибнешь,
Но слушай Господне обещание, Цедекия, царь Иудеи. Так говорит Господь о тебе: Ты не погибнешь от меча,
Але послухай Господнього слова, Седекії, царю Юдин: Так про тебе говорить Господь: Не помреш від меча!
""Yet hear the promise of the LORD, O Zedekiah king of Judah. This is what the LORD says concerning you: You will not die by the sword;
אַךְ שְׁמַע דְּבַר־יְהוָה, צִדְקִיָּהוּ מֶלֶךְ יְהוּדָה; כֹּה־אָמַר יְהוָה עָלֶיךָ, לֹא תָמוּת בֶּחָרֶב׃
5
ты умрешь в мире, и как для отцов твоих, прежних царей, которые были прежде тебя, сожигали {при погребении благовония,} так сожгут и для тебя и оплачут тебя: "увы, государь!", ибо Я изрек это слово, говорит Господь.
умрешь мирно. Как сжигали благовония на похоронах отцов твоих, древних царей, живших прежде тебя, так и на твоих похоронах сожгут благовония и пропоют плач "Горе! О владыка…"Ибо Я предрек это, — говорит Господь».
ты умрешь в мире. И как устраивали поминальный костер в честь твоих предков, прежних царей, которые были до тебя, так разведут костер и в твою честь и будут оплакивать: “Увы, господин!”. Я Сам обещаю это, — возвещает Господь».
У мирі помреш ти; і як палили на погребі батькам твоїм, першим царям, що були перед тобою, так будуть палити й тобі, й О пане будуть голосити тобі, бо Я говорив тобі слово, каже Господь.
you will die peacefully. As people made a funeral fire in honor of your fathers, the former kings who preceded you, so they will make a fire in your honor and lament, "Alas, O master!" I myself make this promise, declares the LORD.""
בְּשָׁלוֹם תָּמוּת, וּכְמִשְׂרְפוֹת אֲבוֹתֶיךָ הַמְּלָכִים הָרִאשֹׁנִים אֲשֶׁר־הָיוּ לְפָנֶיךָ, כֵּן יִשְׂרְפוּ־לָךְ, וְהוֹי אָדוֹן יִסְפְּדוּ־לָךְ; כִּי־דָבָר אֲנִי־דִבַּרְתִּי נְאֻם־יְהוָה׃
6
Иеремия пророк все слова сии пересказал Седекии, царю Иудейскому, в Иерусалиме.
Все эти слова пророк Иеремия возвестил в Иерусалиме Седекии, царю Иудеи,
И пророк Иеремия пересказал все это царю Иудеи Цедекии в Иерусалиме,
І говорив пророк Єремія до Седекії, царя Юдиного, всі оці слова в Єрусалимі.
Then Jeremiah the prophet told all this to Zedekiah king of Judah, in Jerusalem,
וַיְדַבֵּר יִרְמְיָהוּ הַנָּבִיא, אֶל־צִדְקִיָּהוּ מֶלֶךְ יְהוּדָה; אֵת כָּל־הַדְּבָרִים הָאֵלֶּה בִּירוּשָׁלִָם׃
7
Между тем войско царя Вавилонского воевало против Иерусалима и против всех городов Иудейских, которые еще оставались, против Лахиса и Азеки; ибо из городов Иудейских сии только оставались, как города укрепленные.
когда войско царя вавилонского осаждало Иерусалим и уцелевшие города Иудеи — Лахи́ш и Азеку́ (из всех городов Иудеи оставались только эти две крепости).
когда войско царя Вавилона воевало с Иерусалимом и другими городами Иудеи, которые еще держались, — с Лахишем и Азекой. Это были последние укрепленные города, которые оставались у Иудеи.
А військо вавилонського царя воювало з Єрусалимом та зо всіма позосталими містами Юдиними, з Лахішем та з Азекою, бо вони залишилися серед Юдиних міст містами твердинними.
while the army of the king of Babylon was fighting against Jerusalem and the other cities of Judah that were still holding out--Lachish and Azekah. These were the only fortified cities left in Judah.
וְחֵיל מֶלֶךְ־בָּבֶל, נִלְחָמִים עַל־יְרוּשָׁלִַם, וְעַל כָּל־עָרֵי יְהוּדָה הַנּוֹתָרוֹת; אֶל־לָכִישׁ וְאֶל־עֲזֵקָה, כִּי הֵנָּה, נִשְׁאֲרוּ בְּעָרֵי יְהוּדָה עָרֵי מִבְצָר׃
8
Слово, которое было к Иеремии от Господа после того, как царь Седекия заключил завет со всем народом, бывшим в Иерусалиме, чтобы объявить свободу,
Вот слово, которое было Иеремии от Господа, после того как царь Седекия заключил с народом Иерусалима договор об освобождении рабов
Слово Господне было к Иеремии после того, как царь Цедекия заключил соглашение со всем народом в Иерусалиме, чтобы объявить свободу рабам.
Слово, що було до Єремії від Господа по тому, як цар Седекія склав був заповіта з усім народом, що в Єрусалимі, щоб оголосити їм волю,
The word came to Jeremiah from the LORD after King Zedekiah had made a covenant with all the people in Jerusalem to proclaim freedom for the slaves.
הַדָּבָר אֲשֶׁר־הָיָה אֶל־יִרְמְיָהוּ מֵאֵת יְהוָה; אַחֲרֵי כְּרֹת הַמֶּלֶךְ צִדְקִיָּהוּ בְּרִית, אֶת־כָּל־הָעָם אֲשֶׁר בִּירוּשָׁלִַם, לִקְרֹא לָהֶם דְּרוֹר׃
9
чтобы каждый отпустил на волю раба своего и рабу свою, Еврея и Евреянку, чтобы никто из них не держал в рабстве Иудея, брата своего.
(все должны были отпустить на свободу своих рабов–евреев и рабынь–евреек — не держать иудея, брата своего, в рабстве).
Каждый должен был освободить своих рабов-евреев — и мужчин, и женщин; никому больше не следовало держать в рабстве своего соплеменника-иудея.
щоб кожен відпустив раба свого, і кожен свою невільницю, їврея та їврейку, вільними, щоб ніхто не поневолював свого брата юдея.
Everyone was to free his Hebrew slaves, both male and female; no one was to hold a fellow Jew in bondage.
לְשַׁלַּח אִישׁ אֶת־עַבְדּוֹ וְאִישׁ אֶת־שִׁפְחָתוֹ הָעִבְרִי וְהָעִבְרִיָּה חָפְשִׁים; לְבִלְתִּי עֲבָד־בָּם בִּיהוּדִי אָחִיהוּ אִישׁ׃
10
И послушались все князья и весь народ, которые вступили в завет, чтобы отпустить каждому раба своего и каждому рабу свою на волю, чтобы не держать их впредь в рабах, — и послушались и отпустили;
Все вельможи и весь народ вступили в этот договор и согласились отпустить на свободу рабов и рабынь, не держать их больше в рабстве. Согласились и отпустили их.
Все сановники и народ, заключившие это соглашение, согласились отпустить своих рабов и рабынь и не удерживать их больше в рабстве. Они согласились и отпустили их,
І послухалися всі князі та ввесь народ, що пристали до заповіту, щоб кожен відпустив свого раба, і кожен свою невільницю, вільними, щоб більш не неволити їх. І вони послухалися, і повідпускали.
So all the officials and people who entered into this covenant agreed that they would free their male and female slaves and no longer hold them in bondage. They agreed, and set them free.
וַיִּשְׁמְעוּ כָל־הַשָּׂרִים וְכָל־הָעָם אֲשֶׁר־בָּאוּ בַבְּרִית, לְשַׁלַּח אִישׁ אֶת־עַבְדּוֹ וְאִישׁ אֶת־שִׁפְחָתוֹ חָפְשִׁים, לְבִלְתִּי עֲבָד־בָּם עוֹד; וַיִּשְׁמְעוּ וַיְשַׁלֵּחוּ׃
11
но после того, раздумавши, стали брать назад рабов и рабынь, которых отпустили на волю, и принудили их быть рабами и рабынями.
Но потом передумали, вернули рабов и рабынь, которых раньше отпустили на свободу, и снова сделали их рабами и рабынями.
но потом передумали, вернули назад рабов, которых они отпустили, и снова обратили их в рабство.
Але потому вони знову вернули тих рабів та тих невільниць, яких повідпускали були вільними, і примусили їх стати за рабів та невільниць.
But afterward they changed their minds and took back the slaves they had freed and enslaved them again.
וַיָּשׁוּבוּ אַחֲרֵי־כֵן, וַיָּשִׁבוּ, אֶת־הָעֲבָדִים וְאֶת־הַשְּׁפָחוֹת, אֲשֶׁר שִׁלְּחוּ חָפְשִׁים; וַיַּכְבִּישׁוּם (וַיִּכְבְּשׁוּם), לַעֲבָדִים וְלִשְׁפָחוֹת׃
12
И было слово Господне к Иеремии от Господа:
И было Иеремии слово Господа.
И было к Иеремии слово Господа:
І було слово Господнї до Єремії від Господа, кажучи:
Then the word of the LORD came to Jeremiah:
וַיְהִי דְבַר־יְהוָה אֶל־יִרְמְיָהוּ, מֵאֵת יְהוָה לֵאמֹר׃
13
так говорит Господь, Бог Израилев: Я заключил завет с отцами вашими, когда вывел их из земли Египетской, из дома рабства, и сказал:
«Так говорит Господь, Бог Израиля: когда Я вывел ваших отцов из Египта, из дома рабства, Я заключил с ними такой договор:
— Так говорит Господь, Бог Израиля: Я заключил завет с вашими предками, когда Я вывел их из Египта, из земли рабства. Я сказал:
Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Я склав був заповіта з вашими батьками того дня, коли виводив їх із їгипетського краю, з дому рабства, кажучи:
"This is what the LORD, the God of Israel, says: I made a covenant with your forefathers when I brought them out of Egypt, out of the land of slavery. I said,
כֹּה־אָמַר יְהוָה אֱלֹהֵי יִשְׂרָאֵל; אָנֹכִי, כָּרַתִּי בְרִית אֶת־אֲבוֹתֵיכֶם, בְּיוֹם הוֹצִאִי אוֹתָם מֵאֶרֶץ מִצְרַיִם, מִבֵּית עֲבָדִים לֵאמֹר׃
14
"в конце седьмого года отпускайте каждый брата своего, Еврея, который продал себя тебе; пусть он работает тебе шесть лет, а потом отпусти его от себя на волю"; но отцы ваши не послушали Меня и не приклонили уха своего.
"На седьмой год отпускай на свободу брата своего, еврея, купленного тобою; пусть он будет твоим рабом шесть лет, а затем отпусти его на свободу". Но не слушали Меня ваши отцы, не внимали.
«Каждый седьмой год всякий из вас должен освобождать своего соплеменника-еврея, который продал тебе себя. Когда он прослужит шесть лет, ты должен отпустить его ». Но ваши отцы не слушали Меня и не обращали внимания.
З кінцем семи років відпустите кожен свого брата їврея, що буде проданий тобі й послужить тобі шість років, і відпустиш його вільним від себе. Та не слухалися Мене ваші батьки, і не прихилили свого уха до цього.
"Every seventh year each of you must free any fellow Hebrew who has sold himself to you. After he has served you six years, you must let him go free." Your fathers, however, did not listen to me or pay attention to me.
מִקֵּץ שֶׁבַע שָׁנִים תְּשַׁלְּחוּ אִישׁ אֶת־אָחִיו הָעִבְרִי אֲשֶׁר־יִמָּכֵר לְךָ, וַעֲבָדְךָ שֵׁשׁ שָׁנִים, וְשִׁלַּחְתּוֹ חָפְשִׁי מֵעִמָּךְ; וְלֹא־שָׁמְעוּ אֲבוֹתֵיכֶם אֵלַי, וְלֹא הִטּוּ אֶת־אָזְנָם׃
15
Вы ныне обратились и поступили справедливо пред очами Моими, объявив каждый свободу ближнему своему, и заключили предо Мною завет в доме, над которым наречено имя Мое;
А вы теперь раскаялись и поступили праведно предо Мною: даровали свободу своим ближним. И заключили вы договор предо Мною, в Храме, который именем Моим осенен.
Недавно вы покаялись и сделали то, что правильно в Моих глазах: каждый из вас объявил свободу своим соплеменникам. Вы даже заключили соглашение предо Мной в доме, который носит Мое Имя.
А сьогодні вернулися ви та й зробили справедливе в очах Моїх, щоб оголосити волю кожен своїму ближньому, і склали заповіта перед лицем Моїм у тому домі, в якому кликалось Ім"я Мої.
Recently you repented and did what is right in my sight: Each of you proclaimed freedom to his countrymen. You even made a covenant before me in the house that bears my Name.
וַתָּשֻׁבוּ אַתֶּם הַיּוֹם, וַתַּעֲשׂוּ אֶת־הַיָּשָׁר בְּעֵינַי, לִקְרֹא דְרוֹר אִישׁ לְרֵעֵהוּ; וַתִּכְרְתוּ בְרִית לְפָנַי, בַּבַּיִת אֲשֶׁר־נִקְרָא שְׁמִי עָלָיו׃
16
но потом раздумали и обесславили имя Мое, и возвратили к себе каждый раба своего и каждый рабу свою, которых отпустили на волю, куда душе их угодно, и принуждаете их быть у вас рабами и рабынями.
Но затем вы опять передумали, вы имя Мое осквернили — вернули себе рабов и рабынь, которых до этого, по их желанию, отпустили на свободу. Вы вновь сделали их своими рабами и рабынями.
Но сейчас вы повернули назад и осквернили Мое Имя; каждый из вас вернул тех рабов и рабынь, которых отпустил на свободу, чтобы они шли, куда пожелают. Вы заставили их снова стать вашими рабами.
Та ви знову збезчестили Ім"я Мої, і вернули кожен раба свого й кожен невільницю свою, яких відпустили були на волю, і примусили їх, щоб були вам рабами та невільницями.
But now you have turned around and profaned my name; each of you has taken back the male and female slaves you had set free to go where they wished. You have forced them to become your slaves again.
וַתָּשֻׁבוּ וַתְּחַלְּלוּ אֶת־שְׁמִי, וַתָּשִׁבוּ, אִישׁ אֶת־עַבְדּוֹ וְאִישׁ אֶת־שִׁפְחָתוֹ, אֲשֶׁר־שִׁלַּחְתֶּם חָפְשִׁים לְנַפְשָׁם; וַתִּכְבְּשׁוּ אֹתָם, לִהְיוֹת לָכֶם, לַעֲבָדִים וְלִשְׁפָחוֹת׃
17
Посему так говорит Господь: вы не послушались Меня в том, чтобы каждый объявил свободу брату своему и ближнему своему; за то вот Я, говорит Господь, объявляю вам свободу подвергнуться мечу, моровой язве и голоду, и отдам вас на озлобление во все царства земли;
Потому так говорит Господь: вы не послушались Меня, не даровали свободу своим братьям, ближним своим. Теперь Я дарую вам свободу, — говорит Господь, — свободу погибнуть от меча, от мора и голода. Я сделаю вас примером страшным для всех царств земли.
Поэтому так говорит Господь: Вы не послушались Меня и не объявили свободу своим соплеменникам. За это Я объявляю вам ныне свободу, — возвещает Господь, — погибнуть от меча, от мора или от голода. Я сделаю вас ужасом для всех земных царств.
Тому так промовляї Господь: Ви не послухалися Мене, щоб оголосити волю кожен для брата свого та кожен для свого ближнього, тому то ось Я говорить Господь оголошу вам волю до меча, до моровиці й до голоду, і віддам вас на пострах для всіх царств землі!...
"Therefore, this is what the LORD says: You have not obeyed me; you have not proclaimed freedom for your fellow countrymen. So I now proclaim "freedom" for you, declares the LORD--"freedom" to fall by the sword, plague and famine. I will make you abhorrent to all the kingdoms of the earth.
לָכֵן כֹּה־אָמַר יְהוָה, אַתֶּם לֹא־שְׁמַעְתֶּם אֵלַי, לִקְרֹא דְרוֹר, אִישׁ לְאָחִיו וְאִישׁ לְרֵעֵהוּ; הִנְנִי קֹרֵא לָכֶם דְּרוֹר נְאֻם־יְהוָה, אֶל־הַחֶרֶב אֶל־הַדֶּבֶר וְאֶל־הָרָעָב, וְנָתַתִּי אֶתְכֶם לִזְוָעָה (לְזַעֲוָה), לְכֹל מַמְלְכוֹת הָאָרֶץ׃
18
и отдам преступивших завет Мой и не устоявших в словах завета, который они заключили пред лицем Моим, рассекши тельца надвое и пройдя между рассеченными частями его,
С людьми, что нарушили договор, которому Я был свидетель, не исполнили слов договора, заключенного предо Мною, Я поступлю так же, как они — с тем тельцом, которого они рассекли надвое и прошли между его половинами.
С теми, кто нарушил Мой завет и не выполнил условий завета, который они заключили предо Мной, Я поступлю так же, как с молодым быком, которого они рассекли надвое и между частями которого прошли.
І віддам цих людей, що переступають Мого заповіта, що не додержують слів заповіту, якого були склали перед лицем Моїм, що вони розрізали надвої теля та перейшли між його кавалками,
The men who have violated my covenant and have not fulfilled the terms of the covenant they made before me, I will treat like the calf they cut in two and then walked between its pieces.
וְנָתַתִּי אֶת־הָאֲנָשִׁים, הָעֹבְרִים אֶת־בְּרִתִי, אֲשֶׁר לֹא־הֵקִימוּ אֶת־דִּבְרֵי הַבְּרִית, אֲשֶׁר כָּרְתוּ לְפָנָי; הָעֵגֶל אֲשֶׁר כָּרְתוּ לִשְׁנַיִם, וַיַּעַבְרוּ בֵּין בְּתָרָיו׃
19
князей Иудейских и князей Иерусалимских, евнухов и священников и весь народ земли, проходивший между рассеченными частями тельца, —
Вельмож Иудеи, вельмож Иерусалима, евнухов, священников и весь народ страны — всех, кто прошел между половинами тельца, —
Вождей Иудеи и Иерусалима, придворных сановников, священников и народ страны, прошедших между частями быка,
також князів Юди та князів Єрусалиму, евнухів і священиків, та ввесь народ Краю, що проходили поміж кавалками цього теляти,
The leaders of Judah and Jerusalem, the court officials, the priests and all the people of the land who walked between the pieces of the calf,
שָׂרֵי יְהוּדָה וְשָׂרֵי יְרוּשָׁלִַם, הַסָּרִסִים וְהַכֹּהֲנִים, וְכֹל עַם הָאָרֶץ; הָעֹבְרִים, בֵּין בִּתְרֵי הָעֵגֶל׃
20
отдам их в руки врагов их и в руки ищущих души их, и трупы их будут пищею птицам небесным и зверям земным.
Я отдам в руки врагов, в руки тех, кто жаждет их смерти, и будут их трупы пищей для птиц небесных и зверей земных.
Я отдам их врагам, которые ищут их смерти. Их трупы станут пищей небесным птицам и земному зверью.
то Я їх віддам у руку їхніх ворогів та в руку тих, хто шукаї їхню душу, і стане падло їхнї стервом для птаства небесного та для земної звірини...
I will hand over to their enemies who seek their lives. Their dead bodies will become food for the birds of the air and the beasts of the earth.
וְנָתַתִּי אוֹתָם בְּיַד אֹיְבֵיהֶם, וּבְיַד מְבַקְשֵׁי נַפְשָׁם; וְהָיְתָה נִבְלָתָם לְמַאֲכָל, לְעוֹף הַשָּׁמַיִם וּלְבֶהֱמַת הָאָרֶץ׃
21
И Седекию, царя Иудейского, и князей его отдам в руки врагов их и в руки ищущих души их и в руки войска царя Вавилонского, которое отступило от вас.
Седекию, царя Иудеи, и его вельмож Я отдам в руки врагов, в руки тех, кто жаждет их смерти, в руки воинов царя вавилонского, которые сейчас от вас отступили.
Я отдам Цедекию, царя Иудеи, и его приближенных их врагам, которые ищут их смерти, войску вавилонского царя, которое отступило от вас.
А Седекію, царя Юдиного, та його князів віддам у руку його ворогів та в руку тих, хто шукаї їхню душу, та в руку війська вавилонського царя, що відходить від вас.
"I will hand Zedekiah king of Judah and his officials over to their enemies who seek their lives, to the army of the king of Babylon, which has withdrawn from you.
וְאֶת־צִדְקִיָּהוּ מֶלֶךְ־יְהוּדָה וְאֶת־שָׂרָיו, אֶתֵּן בְּיַד אֹיְבֵיהֶם, וּבְיַד מְבַקְשֵׁי נַפְשָׁם; וּבְיַד חֵיל מֶלֶךְ בָּבֶל, הָעֹלִים מֵעֲלֵיכֶם׃
22
Вот, Я дам повеление, говорит Господь, и возвращу их к этому городу, и они нападут на него, и возьмут его, и сожгут его огнем, и города Иудеи сделаю пустынею необитаемою.
По воле Моей, — говорит Господь, — враги вернутся к этому городу, осадят его, захватят и сожгут огнем. Города Иудеи Я обращу в пустыню, жителей в них не останется».
Я уже отдаю повеление, — возвещает Господь, — которое вернет их к этому городу. Они сразятся с ним, захватят его и сожгут. Я сделаю города Иудеи необитаемой пустыней.
Ось Я накажу, говорить Господь, і верну їх до цього міста, і вони воюватимуть з ним, і здобудуть його та й спалять його огнем, а Юдині міста віддам на спустошення, і не буде в них мешканця!...
I am going to give the order, declares the LORD, and I will bring them back to this city. They will fight against it, take it and burn it down. And I will lay waste the towns of Judah so no one can live there."
הִנְנִי מְצַוֶּה נְאֻם־יְהוָה, וַהֲשִׁבֹתִים אֶל־הָעִיר הַזֹּאת וְנִלְחֲמוּ עָלֶיהָ, וּלְכָדוּהָ וּשְׂרָפֻהָ בָאֵשׁ; וְאֶת־עָרֵי יְהוּדָה אֶתֵּן שְׁמָמָה מֵאֵין יֹשֵׁב׃