Книга пророка Иеремии | Jeremiah | ירמיהו, Глава 9

1
О, кто даст голове моей воду и глазам моим — источник слез! я плакал бы день и ночь о пораженных дщери народа моего.
Если б голова моя стала слезами, очи мои — источником слез, я б оплакивал днем и ночью соплеменников моих погибших.
О, если бы голова моя была водным потоком, и глаза мои — фонтаном слез, чтобы оплакивать мне днем и ночью сраженных из моего народа.
Ой, коли б голова моя стала водою, а око мої за джерело сльози, то я плакав би вдень та вночі над побитими доньки народу мого!...
Oh, that my head were a spring of water and my eyes a fountain of tears! I would weep day and night for the slain of my people.
מִי־יִתֵּן רֹאשִׁי מַיִם, וְעֵינִי מְקוֹר דִּמְעָה; וְאֶבְכֶּה יוֹמָם וָלַיְלָה, אֵת חַלְלֵי בַת־עַמִּי׃
2
О, кто дал бы мне в пустыне пристанище путников! оставил бы я народ мой и ушел бы от них: ибо все они прелюбодеи, скопище вероломных.
Если бы имел я в пустыне пристанище, я бы народ мой оставил, от него ушел бы. Все они прелюбодеи, предателей стая!
О, если бы был для меня в пустыне постоялый двор, чтобы я мог оставить свой народ и удалиться прочь! Все они — блудники, сборище вероломных.
Ой, коли б на пустині нічліг подорожніх я мав, тоді б я покинув народа свого, і пішов би від них, бо вони перелюбники всі, збори зрадників!
Oh, that I had in the desert a lodging place for travelers, so that I might leave my people and go away from them; for they are all adulterers, a crowd of unfaithful people.
מִי־יִתְּנֵנִי בַמִּדְבָּר, מְלוֹן אֹרְחִים, וְאֶעֶזְבָה אֶת־עַמִּי, וְאֵלְכָה מֵאִתָּם; כִּי כֻלָּם מְנָאֲפִים, עֲצֶרֶת בֹּגְדִים׃
3
Как лук, напрягают язык свой для лжи, усиливаются на земле неправдою; ибо переходят от одного зла к другому, и Меня не знают, говорит Господь.
Словно лук натянутый — язык их лживый. Не ради правды на земле сильны они, творят они злодейства одно за другим. «Меня они не знают, — говорит Господь. —
— Как лук напрягают язык для лжи; не истиной побеждают в стране. Идут от одного злодейства к другому и не знают Меня, – возвещает Господь. –
Вони напинають свого язика, немов лука свого, для неправди, міцніють вони на землі не для правди, бо від злого до злого ідуть і не знають Мене, говорить Господь!
"They make ready their tongue like a bow, to shoot lies; it is not by truth that they triumph in the land. They go from one sin to another; they do not acknowledge me," declares the LORD.
וַיַּדְרְכוּ אֶת־לְשׁוֹנָם קַשְׁתָּם שֶׁקֶר, וְלֹא לֶאֱמוּנָה גָּבְרוּ בָאָרֶץ; כִּי מֵרָעָה אֶל־רָעָה יָצָאוּ וְאֹתִי לֹא־יָדָעוּ נְאֻם־יְהוָה׃
4
Берегитесь каждый своего друга, и не доверяйте ни одному из своих братьев; ибо всякий брат ставит преткновение другому, и всякий друг разносит клеветы.
Каждый пусть соседа своего бережется, братьям своим не верьте, ибо брат по пятам крадется, сосед клевету разносит.
Остерегайтесь друзей, не доверяйте братьям, потому что всякий брат — обманщик, и всякий друг — клеветник.
Один одного остерігайтесь, і не покладайтесь на жодного брата, кожен бо брат обманити обманить, і приятель кожен обмовник!
"Beware of your friends; do not trust your brothers. For every brother is a deceiver, and every friend a slanderer.
אִישׁ מֵרֵעֵהוּ הִשָּׁמֵרוּ, וְעַל־כָּל־אָח אַל־תִּבְטָחוּ; כִּי כָל־אָח עָקוֹב יַעְקֹב, וְכָל־רֵעַ רָכִיל יַהֲלֹךְ׃
5
Каждый обманывает своего друга, и правды не говорят: приучили язык свой говорить ложь, лукавствуют до усталости.
Каждый лжет своему соседу, сло́ва правды они не скажут, языки свои во лжи изощрили, отдают греху все силы.
Друг лжет другу, никто правды в лицо не говорит. Они приучили свой язык лгать и грешат до изнеможения.
Один одного зводить, і правди не кажуть, привчили свого язика говорити неправду, помучилися, лихо чинячи!
Friend deceives friend, and no one speaks the truth. They have taught their tongues to lie; they weary themselves with sinning.
וְאִישׁ בְּרֵעֵהוּ יְהָתֵלּוּ, וֶאֱמֶת לֹא יְדַבֵּרוּ; לִמְּדוּ לְשׁוֹנָם דַּבֶּר־שֶׁקֶר הַעֲוֵה נִלְאוּ׃
6
Ты живешь среди коварства; по коварству они отрекаются знать Меня, говорит Господь.
Ты живешь среди коварства! Коварны они, знать Меня не желают», — говорит Господь.
Ты живешь среди коварного народа, и из-за своего коварства они отказываются знать Меня, – возвещает Господь.
Серед омани твої проживання, через оману не хочуть пізнати Мене, говорить Господь.
You live in the midst of deception; in their deceit they refuse to acknowledge me," declares the LORD.
שִׁבְתְּךָ בְּתוֹךְ מִרְמָה; בְּמִרְמָה מֵאֲנוּ דַעַת־אוֹתִי נְאֻם־יְהוָה׃
7
Посему так говорит Господь Саваоф: вот, Я расплавлю и испытаю их; ибо как иначе Мне поступать со дщерью народа Моего?
Потому так говорит Господь Воинств: «Переплавлю их, испытаю! Как еще поступить Мне с Моим народом?
Поэтому так говорит Господь Сил: — Я переплавлю и испытаю их, а как еще Мне поступить с Моим грешным народом?
Тому так промовляї Господь Саваот: Ось Я їх перетоплюю та випробовую їх, бо що маю вчинити Я ради дочки Свого люду?
Therefore this is what the LORD Almighty says: "See, I will refine and test them, for what else can I do because of the sin of my people?
לָכֵן, כֹּה אָמַר יְהוָה צְבָאוֹת, הִנְנִי צוֹרְפָם וּבְחַנְתִּים; כִּי־אֵיךְ אֶעֱשֶׂה, מִפְּנֵי בַּת־עַמִּי׃
8
Язык их — убийственная стрела, говорит коварно; устами своими говорят с ближним своим дружелюбно, а в сердце своем строят ему ковы.
Их язык — смертельные стрелы, уста их полны коварства. Пожелают соседу мира, но в сердце готовят ему ловушку.
Их язык — гибельная стрела, он источает коварство. С ближним они говорят по-дружески, а в сердце готовят западню.
°хній язик смертоносна стріла, він оману говорить: устами своїми говорить із ближнім про мир, а в нутрі своїму кладе свою засідку...
Their tongue is a deadly arrow; it speaks with deceit. With his mouth each speaks cordially to his neighbor, but in his heart he sets a trap for him.
חֵץ שׁוֹחֵט (שָׁחוּט) לְשׁוֹנָם מִרְמָה דִבֵּר; בְּפִיו, שָׁלוֹם אֶת־רֵעֵהוּ יְדַבֵּר, וּבְקִרְבּוֹ יָשִׂים אָרְבּוֹ׃
9
Неужели Я не накажу их за это? говорит Господь; не отмстит ли душа Моя такому народу, как этот?
Неужели за это их не покараю? — говорит Господь. — Неужели народу такому не отомщу Я?»
Неужели Я не накажу их за это? – возвещает Господь. – Неужели Я не воздам по заслугам такому народу, как этот?
Чи ж за це Я їх не покараю? говорить Господь. Хіба ж над народом, як цей, непомститься душа Моя?
Should I not punish them for this?" declares the LORD. "Should I not avenge myself on such a nation as this?"
הַעַל־אֵלֶּה לֹא־אֶפְקָד־בָּם נְאֻם־יְהוָה; אִם בְּגוֹי אֲשֶׁר־כָּזֶה, לֹא תִתְנַקֵּם נַפְשִׁי׃
10
О горах подниму плач и вопль, и о степных пастбищах — рыдание, потому что они выжжены, так что никто там не проходит, и не слышно блеяния стад: от птиц небесных до скота — {все} рассеялись, ушли.
О горах подниму я плач и стон, о пастбищах степных зарыдаю! Выжжены они, никто по ним не ходит, блеянья стад не слышно. Улетели небесные птицы, звери все разбежались.
Буду рыдать и оплакивать горы, подниму плач о брошенных пастбищах. Разорены они, никто не ходит по ним, и не слышно мычания стад. Птицы небесные разлетелись, и разбежались все звери.
Я плач та ридання здійму над оцими горами, і спів жалобний понад степовими лугами, вони бо попалені так, що ними не ходить ніхто, і реву худоби не чути: від птаства небесного й аж до худоби розбіглося все, відійшло!
I will weep and wail for the mountains and take up a lament concerning the desert pastures. They are desolate and untraveled, and the lowing of cattle is not heard. The birds of the air have fled and the animals are gone.
עַל־הֶהָרִים אֶשָּׂא בְכִי וָנֶהִי, וְעַל־נְאוֹת מִדְבָּר קִינָה, כִּי נִצְּתוּ מִבְּלִי־אִישׁ עֹבֵר, וְלֹא שָׁמְעוּ קוֹל מִקְנֶה; מֵעוֹף הַשָּׁמַיִם וְעַד־בְּהֵמָה, נָדְדוּ הָלָכוּ׃
11
И сделаю Иерусалим грудою камней, жилищем шакалов, и города Иудеи сделаю пустынею, без жителей.
«Я сделаю Иерусалим грудой развалин, приютом шакалов, сделаю города Иудеи пустыней, жителей в них не будет».
— Я сделаю Иерусалим грудой развалин, логовом шакалов; города Иудеи сделаю пустыней, оставлю без жителей.
І Я Єрусалим на руїни віддам, на мешкання шакалів, а юдські міста на спустошення дам, і не буде мешканця у них!
"I will make Jerusalem a heap of ruins, a haunt of jackals; and I will lay waste the towns of Judah so no one can live there."
וְנָתַתִּי אֶת־יְרוּשָׁלִַם לְגַלִּים מְעוֹן תַּנִּים; וְאֶת־עָרֵי יְהוּדָה אֶתֵּן שְׁמָמָה מִבְּלִי יוֹשֵׁב׃
12
Есть ли такой мудрец, который понял бы это? И к кому говорят уста Господни — объяснил бы, за что погибла страна и выжжена, как пустыня, так что никто не проходит {по ней?}
Кто столь мудр, чтобы понять это? Кто тот человек, с которым говорил Господь и который может возвестить, почему эта земля погибла? Выжжена она, как пустыня, никто по ней не ходит.
Кто достаточно мудр, чтобы понять это? Кто был научен Господом и может объяснить это? За что погибла страна и выжжена, как пустыня, по которой нельзя странствовать?
Хто муж мудрий, який зрозумів би оце, і до кого Господні уста промовляли, щоб вияснить те, за що згинув цей Край, за що спалений він, як пустиня, і що нею не ходить ніхто?
What man is wise enough to understand this? Who has been instructed by the LORD and can explain it? Why has the land been ruined and laid waste like a desert that no one can cross?
מִי־הָאִישׁ הֶחָכָם וְיָבֵן אֶת־זֹאת, וַאֲשֶׁר דִּבֶּר פִּי־יְהוָה אֵלָיו וְיַגִּדָהּ; עַל־מָה אָבְדָה הָאָרֶץ, נִצְּתָה כַמִּדְבָּר מִבְּלִי עֹבֵר׃
13
И сказал Господь: за то, что они оставили закон Мой, который Я постановил для них, и не слушали гласа Моего и не поступали по нему;
И сказал Господь: «За то, что они оставили Мой Закон, который Я дал им, голоса Моего не слушались, ему не повиновались!
И Господь сказал: — Это за то, что они оставили Мой Закон, который Я установил для них; они не слушались Меня и не исполняли Моего Закона.
А Господь відказав: За те, що вони покинули Закона Мого, що Я дав перед ними, і не слухалися Мого голосу, і не ходили за ним, за Законом,
The LORD said, "It is because they have forsaken my law, which I set before them; they have not obeyed me or followed my law.
וַיֹּאמֶר יְהוָה, עַל־עָזְבָם אֶת־תּוֹרָתִי, אֲשֶׁר נָתַתִּי לִפְנֵיהֶם; וְלֹא־שָׁמְעוּ בְקוֹלִי וְלֹא־הָלְכוּ בָהּ׃
14
а ходили по упорству сердца своего и во след Ваалов, как научили их отцы их.
Повинуются они упрямым своим сердцам, служат Ваалам, научившись этому у своих отцов».
Напротив, они упорно следовали желаниям своего сердца; они шли за Баалами, как их научили отцы.
а ходили за впертістю серця свого й за Ваалами, що навчили про них їхні батьки...
Instead, they have followed the stubbornness of their hearts; they have followed the Baals, as their fathers taught them."
וַיֵּלְכוּ, אַחֲרֵי שְׁרִרוּת לִבָּם; וְאַחֲרֵי הַבְּעָלִים, אֲשֶׁר לִמְּדוּם אֲבוֹתָם׃
15
Посему так говорит Господь Саваоф, Бог Израилев: вот, Я накормлю их, этот народ, полынью, и напою их водою с желчью;
Потому так говорит Господь Воинств, Бог Израиля: «Накормлю Я народ этот полынью, напою водой ядовитой!
Поэтому, так говорит Господь Сил, Бог Израиля: Я накормлю этот народ горькой пищей и напою отравленной водой.
Тому так промовляї Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я їх, цей народ, полином нагодую й водою отруйною їх напою!
Therefore, this is what the LORD Almighty, the God of Israel, says: "See, I will make this people eat bitter food and drink poisoned water.
לָכֵן, כֹּה־אָמַר יְהוָה צְבָאוֹת אֱלֹהֵי יִשְׂרָאֵל, הִנְנִי מַאֲכִילָם אֶת־הָעָם הַזֶּה לַעֲנָה; וְהִשְׁקִיתִים מֵי־רֹאשׁ׃
16
и рассею их между народами, которых не знали ни они, ни отцы их, и пошлю вслед их меч, доколе не истреблю их.
Я рассею их средь народов, которых они не знали — ни они, ни отцы их не знали. Я мечом буду гнать их, до конца уничтожу!»
Я рассею их среди народов, которых не знали ни они, ни их отцы, и буду преследовать их мечом, пока не погублю их.
І розпорошу Я їх серед народів, яких ні вони, ні батьки їхні не знали, і пошлю Я за ними меча, аж поки не вигублю їх!
I will scatter them among nations that neither they nor their fathers have known, and I will pursue them with the sword until I have destroyed them."
וַהֲפִצוֹתִים בַּגּוֹיִם, אֲשֶׁר לֹא יָדְעוּ, הֵמָּה וַאֲבוֹתָם; וְשִׁלַּחְתִּי אַחֲרֵיהֶם אֶת־הַחֶרֶב, עַד כַּלּוֹתִי אוֹתָם׃
17
Так говорит Господь Саваоф: подумайте, и позовите плакальщиц, чтобы они пришли; пошлите за искусницами {в этом деле,} чтобы они пришли.
Так говорит Господь Воинств: «Смотрите! Время звать плакальщиц! Пусть они приходят! За лучшими плакальщицами пошлите, пусть они приходят!»
Так говорит Господь Сил: — Подумайте! Позовите плакальщиц, пошлите за искуснейшими из них».
Так говорить Господь Саваот: Розгляньтеся та голосільниць покличте, і нехай вони прийдуть, і пошліте до мудрих жінок, і вони поприходять!
This is what the LORD Almighty says: "Consider now! Call for the wailing women to come; send for the most skillful of them.
כֹּה אָמַר יְהוָה צְבָאוֹת, הִתְבּוֹנְנוּ וְקִרְאוּ לַמְקוֹנְנוֹת וּתְבוֹאֶינָה; וְאֶל־הַחֲכָמוֹת שִׁלְחוּ וְתָבוֹאנָה׃
18
Пусть они поспешат и поднимут плач о нас, чтобы из глаз наших лились слезы, и с ресниц наших текла вода.
Пусть они не медлят, плач о нас поднимут! Пусть глаза наши изойдут слезами, пусть потоком истекают очи.
— Пусть придут поскорее и плач о нас поднимут, чтобы хлынули слезы у нас из глаз и побежали с ресниц потоки.
І хай поспішають, і хай спів жалоби над ними підіймуть, і хай наші очі зайдуться сльозою, а з наших повіків вода хай тече!
Let them come quickly and wail over us till our eyes overflow with tears and water streams from our eyelids.
וּתְמַהֵרְנָה וְתִשֶּׂנָה עָלֵינוּ נֶהִי; וְתֵרַדְנָה עֵינֵינוּ דִּמְעָה, וְעַפְעַפֵּינוּ יִזְּלוּ־מָיִם׃
19
Ибо голос плача слышен с Сиона: "как мы ограблены! мы жестоко посрамлены, ибо оставляем землю, потому что разрушили жилища наши".
Плач на Сионе слышен: «Горе! Мы ограблены, позором великим покрыты! Мы оставляем землю, разрушены наши жилища».
Плач слышен с Сиона: «Как мы ограблены! Как жестоко опозорены! Мы покидаем свою страну, наши жилища разрушены».
Бо почуїться голос жалобного співу з Сіону: Як ми попустошені, як посоромлені дуже!... Бо ми покинули свій край, бо покинули місце свого пробування...
The sound of wailing is heard from Zion: "How ruined we are! How great is our shame! We must leave our land because our houses are in ruins.""
כִּי קוֹל נְהִי נִשְׁמַע מִצִּיּוֹן אֵיךְ שֻׁדָּדְנוּ; בֹּשְׁנוּ מְאֹד כִּי־עָזַבְנוּ אָרֶץ, כִּי הִשְׁלִיכוּ מִשְׁכְּנוֹתֵינוּ׃
20
Итак слушайте, женщины, слово Господа, и да внимает ухо ваше слову уст Его; и учите дочерей ваших плачу, и одна другую — плачевным песням.
Слово Господа слушайте, женщины! Пусть ваше ухо слову Его внимает. Дочерей ваших учите плачу, одна другую учите скорбным песням:
Слушайте же слово Господне, женщины; внимайте словам Его уст. Научите плачу своих дочерей и друг друга — горестным песням.
Тож почуйте, жінки, слово Господа, і хай ваше ухо візьме слово уст Його, і навчіть дочок ваших жалобного співу, й одна одну жалобної пісні!
Now, O women, hear the word of the LORD; open your ears to the words of his mouth. Teach your daughters how to wail; teach one another a lament.
כִּי־שְׁמַעְנָה נָשִׁים דְּבַר־יְהוָה, וְתִקַּח אָזְנְכֶם דְּבַר־פִּיו; וְלַמֵּדְנָה בְנוֹתֵיכֶם נֶהִי, וְאִשָּׁה רְעוּתָהּ קִינָה׃
21
Ибо смерть входит в наши окна, вторгается в чертоги наши, чтобы истребить детей с улицы, юношей с площадей.
«Смерть проникает в окна, в наши покои входит, детей на улицах косит, на площадях — юношей».
Потому что смерть входит в наши окна и вторгается в наши дворцы, чтобы истребить детей на улицах и юношей на площадях.
Бо смерть увійшла в наші вікна, до наших палат увійшла, щоб вирізати дітей з вулиці, із площ юнаків...
Death has climbed in through our windows and has entered our fortresses; it has cut off the children from the streets and the young men from the public squares.
כִּי־עָלָה מָוֶת בְּחַלּוֹנֵינוּ, בָּא בְּאַרְמְנוֹתֵינוּ; לְהַכְרִית עוֹלָל מִחוּץ, בַּחוּרִים מֵרְחֹבוֹת׃
22
Скажи: так говорит Господь: и будут повержены трупы людей, как навоз на поле и как снопы позади жнеца, и некому будет собрать их.
И скажи им: так говорит Господь: «Будут валяться трупы, как навоз на поле, словно за жнецом колосья, никем не собраны».
— Скажи: так возвещает Господь: — Будут трупы людские лежать, как навоз на открытом поле, как снопы позади жнеца, и некому будет собрать их.
Кажи так: Говорить Господь: І нападаї людського трупа, мов гною на полі, і мов тих снопів за женцем, і не буде кому позбирати!...
Say, "This is what the LORD declares: ""The dead bodies of men will lie like refuse on the open field, like cut grain behind the reaper, with no one to gather them.""
דַּבֵּר, כֹּה נְאֻם־יְהוָה, וְנָפְלָה נִבְלַת הָאָדָם, כְּדֹמֶן עַל־פְּנֵי הַשָּׂדֶה; וּכְעָמִיר מֵאַחֲרֵי הַקֹּצֵר וְאֵין מְאַסֵּף׃
23
Так говорит Господь: да не хвалится мудрый мудростью своею, да не хвалится сильный силою своею, да не хвалится богатый богатством своим.
Так говорит Господь: «Пусть мудрец не гордится мудростью, пусть силач не гордится силой, пусть богач не гордится богатством!
Так говорит Господь: — Пусть мудрец не хвалится мудростью, сильный — силой, а богатый — своим богатством;
Так говорить Господь: Хай не хвалиться мудрий своїю премудрістю, і хай не хвалиться лицар своїю хоробрістю, багатий багатством своїм хай не хвалиться!
This is what the LORD says: "Let not the wise man boast of his wisdom or the strong man boast of his strength or the rich man boast of his riches,
כֹּה אָמַר יְהוָה, אַל־יִתְהַלֵּל חָכָם בְּחָכְמָתוֹ, וְאַל־יִתְהַלֵּל הַגִּבּוֹר בִּגְבוּרָתוֹ; אַל־יִתְהַלֵּל עָשִׁיר בְּעָשְׁרוֹ׃
24
Но хвалящийся хвались тем, что разумеет и знает Меня, что Я — Господь, творящий милость, суд и правду на земле; ибо только это благоугодно Мне, говорит Господь.
Только тот пусть гордится, кто гордится тем, что Меня он знает, Меня ведает. Ибо Я, Господь, Я творю на земле милость и справедливый суд — вот что Мне угодно!» — говорит Господь.
пусть тот, кто хвалится, хвалится тем, что понимает и знает Меня, тем, что Я — Господь, творящий милость, правосудие и праведность на земле, потому что это Мне угодно, – возвещает Господь.
Бо хто буде хвалитись, хай хвалиться тільки оцим: що він розумії та знаї Мене, що Я то Господь, Який на землі чинить милість, правосуддя та правду, бо в цьому Мої уподобання, каже Господь!
but let him who boasts boast about this: that he understands and knows me, that I am the LORD, who exercises kindness, justice and righteousness on earth, for in these I delight," declares the LORD.
כִּי אִם־בְּזֹאת יִתְהַלֵּל הַמִּתְהַלֵּל, הַשְׂכֵּל וְיָדֹעַ אוֹתִי, כִּי אֲנִי יְהוָה, עֹשֶׂה חֶסֶד מִשְׁפָּט וּצְדָקָה בָּאָרֶץ; כִּי־בְאֵלֶּה חָפַצְתִּי נְאֻם־יְהוָה׃
25
Вот, приходят дни, говорит Господь, когда Я посещу всех обрезанных и необрезанных:
«Настанут дни, — говорит Господь, — когда Я покараю тех, кто обрезан лишь по плоти.
Настанут дни, — возвещает Господь, — когда Я накажу всех, кто обрезан только по плоти —
Ось дні наступають, говорить Господь, і Я навіщу всіх обрізаних та необрізаних,
"The days are coming," declares the LORD, "when I will punish all who are circumcised only in the flesh--
הִנֵּה יָמִים בָּאִים נְאֻם־יְהוָה; וּפָקַדְתִּי, עַל־כָּל־מוּל בְּעָרְלָה׃
26
Египет и Иудею, и Едома и сыновей Аммоновых, и Моава и всех стригущих волосы на висках, обитающих в пустыне; ибо все эти народы необрезаны, а весь дом Израилев с необрезанным сердцем.
Я покараю Египет и Иудею, Эдо́м и сынов Аммо́на, Моа́в и жителей пустыни, которые бреют себе виски. Другие народы не обрезаны, но и сердце Израиля не обрезано».
Египет, Иудею, Эдом, Аммон, Моав и всех, кто живет в отдаленных местах пустыни и стригущих волосы на висках. Все эти народы и весь дом Израиля — необрезаны сердцем.
Єгипет та Юду, й Едома та Аммонових синів, і Моава та всіх, хто волосся довкола стриже, хто сидить на пустині, бо всі оці люди необрізані, а ввесь дім Ізраїлів необрізаносердий!...
Egypt, Judah, Edom, Ammon, Moab and all who live in the desert in distant places. For all these nations are really uncircumcised, and even the whole house of Israel is uncircumcised in heart."
עַל־מִצְרַיִם וְעַל־יְהוּדָה, וְעַל־אֱדוֹם וְעַל־בְּנֵי עַמּוֹן וְעַל־מוֹאָב, וְעַל כָּל־קְצוּצֵי פֵאָה, הַיֹּשְׁבִים בַּמִּדְבָּר; כִּי כָל־הַגּוֹיִם עֲרֵלִים, וְכָל־בֵּית יִשְׂרָאֵל עַרְלֵי־לֵב׃