1
И сказал царь Давид всему собранию: Соломон, сын мой, которого одного избрал Бог, молод и малосилен, а дело сие велико, потому что не для человека здание сие, а для Господа Бога.
А всем собравшимся царь Давид сказал: «Мой сын Соломон — его одного избрал Бог! — еще слишком молод и неопытен. А дело это великое, ведь это будет дворец не для человека, а для Господа Бога.
Царь Давид сказал всему собранию: — Мой сын Соломон, единственный, кого избрал Бог, молод и неопытен. Работа велика, ведь этот храм не для человека, а для Господа Бога.
І сказав цар Давид до всього збору: Син мій Соломон, що його одного Бог вибрав, ще молодий та тендітний, а ця праця велика, бо не для людини ця будова, а для Господа Бога.
Then King David said to the whole assembly: "My son Solomon, the one whom God has chosen, is young and inexperienced. The task is great, because this palatial structure is not for man but for the LORD God.
וַיֹּאמֶר דָּוִיד הַמֶּלֶךְ לְכָל־הַקָּהָל, שְׁלֹמֹה בְנִי אֶחָד בָּחַר־בּוֹ אֱלֹהִים נַעַר וָרָךְ; וְהַמְּלָאכָה גְדוֹלָה, כִּי לֹא לְאָדָם הַבִּירָה, כִּי לַיהוָה אֱלֹהִים׃
2
Всеми силами я заготовил для дома Бога моего золото для золотых вещей и серебро для серебряных, и медь для медных, железо для железных, и дерева для деревянных, камни оникса и {камни} вставные, камни красивые и разноцветные, и всякие дорогие камни, и множество мрамора;
Я приложил все силы к тому, чтобы запасти для Божьего Храма золото, необходимое для золотых изделий, серебро, медь, железо, дерево, камни шо́хам, оправу для камней, сурьму, разнообразные разноцветные и драгоценные камни и множество алебастра.
Я все приготовил для дома моего Бога, что только смог — золото, серебро, бронзу, железо и дерево а кроме того − много оникса и камней в оправы, бирюзы, разноцветных камней, всех видов драгоценных камней и мрамора.
А Я всією своєю силою приготовив для храму свого Бога золото на золоті речі, і срібло на срібні, і мідь на мідяні, і залізо на залізні, і дерево на дерев"яні, каміння шогамське та до оправ, каміння нофехське та кольорове, і всякий дорогий камінь та безліч мармурового каміння.
With all my resources I have provided for the temple of my God--gold for the gold work, silver for the silver, bronze for the bronze, iron for the iron and wood for the wood, as well as onyx for the settings, turquoise, stones of various colors, and all kinds of fine stone and marble--all of these in large quantities.
וּכְכָל־כֹּחִי הֲכִינוֹתִי לְבֵית־אֱלֹהַי, הַזָּהָב לַזָּהָב וְהַכֶּסֶף לַכֶּסֶף וְהַנְּחֹשֶׁת לַנְּחֹשֶׁת, הַבַּרְזֶל לַבַּרְזֶל, וְהָעֵצִים לָעֵצִים; אַבְנֵי־שֹׁהַם וּמִלּוּאִים אַבְנֵי־פוּךְ וְרִקְמָה, וְכֹל אֶבֶן יְקָרָה וְאַבְנֵי־שַׁיִשׁ לָרֹב׃
3
и еще по любви моей к дому Бога моего, есть у меня сокровище собственное из золота и серебра, {и его} я отдаю для дома Бога моего, сверх всего, что заготовил я для святого дома:
Заботясь о Храме Бога моего, я передаю на его строительство еще мое собственное золото и серебро, помимо того, что я уже запас для святого Храма:
Кроме того, из любви к моему Богу, я отдаю собственное золото и серебро на дом моего Бога сверх всего того, что я заготовил для этого святого дома. Я отдаю:
І ще, через моє замилування до дому Бога мого, є в мене скарб власного золота та срібла, і його я віддав для дому свого Бога, понад усе, що я заготовив для святого храму:
Besides, in my devotion to the temple of my God I now give my personal treasures of gold and silver for the temple of my God, over and above everything I have provided for this holy temple:
וְעוֹד, בִּרְצוֹתִי בְּבֵית אֱלֹהַי, יֶשׁ־לִי סְגֻלָּה זָהָב וָכָסֶף; נָתַתִּי לְבֵית־אֱלֹהַי לְמַעְלָה, מִכָּל־הֲכִינוֹתִי לְבֵית הַקֹּדֶשׁ׃
4
три тысячи талантов золота, золота Офирского, и семь тысяч талантов серебра чистого, для обложения стен в домах,
три тысячи талантов золота (офирского золота!) и семь тысяч талантов чистого серебра на отделку внутренних помещений.
три тысячи талантов золота из Офира и семь тысяч талантов очищенного серебра для покрытия стен зданий,
три тисячі талантів золота, офірського золота, і сім тисяч очищеного срібла на покриття стін тих домів;
three thousand talents of gold (gold of Ophir) and seven thousand talents of refined silver, for the overlaying of the walls of the buildings,
שְׁלֹשֶׁת אֲלָפִים כִּכְּרֵי זָהָב מִזְּהַב אוֹפִיר; וְשִׁבְעַת אֲלָפִים כִּכַּר־כֶּסֶף מְזֻקָּק, לָטוּחַ קִירוֹת הַבָּתִּים׃
5
для каждой из золотых вещей, и для каждой из серебряных, и для всякого изделия рук художнических. Не поусердствует ли {еще} кто жертвовать сегодня для Господа?
Это золото и серебро пойдет на различные изделия и на плату мастерам. Кто из вас желает послужить Господу?»
для всех золотых и серебряных вещей и для всякой работы ремесленников. Кто еще готов сделать добровольные пожертвования, посвящая себя сегодня Господу?
на кожну золоту річ та на кожну срібну, і на всяку працю рукою майстрів. І хто ще жертвує, щоб сьогодні наповнити свою руку пожертвою для Господа?
for the gold work and the silver work, and for all the work to be done by the craftsmen. Now, who is willing to consecrate himself today to the LORD?"
לַזָּהָב לַזָּהָב וְלַכֶּסֶף לַכֶּסֶף, וּלְכָל־מְלָאכָה בְּיַד חָרָשִׁים; וּמִי מִתְנַדֵּב, לְמַלֹּאות יָדוֹ הַיּוֹם לַיהוָה׃
6
И стали жертвовать начальники семейств и начальники колен Израилевых, и начальники тысяч и сотен, и начальники над имениями царя.
Тогда главы родов и племен Израиля, начальники тысячных отрядов и сотен и распорядители царскими работами, стали приносить добровольные пожертвования
Тогда главы семейств, вожди, родов Израиля, тысячники и сотники, и сановники, надзирающие, за царским добром, стали делать добровольные пожертвования.
І стали жертвувати начальники батьківських родів та начальники Ізраїлевих племен, і тисячники та сотники, і начальники праці для царя.
Then the leaders of families, the officers of the tribes of Israel, the commanders of thousands and commanders of hundreds, and the officials in charge of the king"s work gave willingly.
וַיִּתְנַדְּבוּ שָׂרֵי הָאָבוֹת וְשָׂרֵי שִׁבְטֵי יִשְׂרָאֵל, וְשָׂרֵי הָאֲלָפִים וְהַמֵּאוֹת, וּלְשָׂרֵי מְלֶאכֶת הַמֶּלֶךְ׃
7
И дали на устроение дома Божия пять тысяч талантов и десять тысяч драхм золота, и серебра десять тысяч талантов, и меди восемнадцать тысяч талантов, и железа сто тысяч талантов.
и собрали на сооружение Божьего Храма: золота — пять тысяч талантов и десять тысяч да́риков, серебра — десять тысяч талантов, меди — восемнадцать тысяч талантов, железа — сто тысяч талантов.
Они пожертвовали на работу по строительству Божьего дома пять тысяч талантов и десять тысяч дариков золота, десять тысяч талантов серебра, восемнадцать тысяч талантов бронзы и сто тысяч талантов железа.
І дали вони на роботу Божого дому золота п"ять тисяч талантів та десять тисяч дарейків, і срібла десять тисяч талантів, і міді десять тисяч і вісім тисяч талантів, а заліза сто тисяч талантів.
They gave toward the work on the temple of God five thousand talents and ten thousand darics of gold, ten thousand talents of silver, eighteen thousand talents of bronze and a hundred thousand talents of iron.
וַיִּתְּנוּ לַעֲבוֹדַת בֵּית־הָאֱלֹהִים, זָהָב כִּכָּרִים חֲמֵשֶׁת־אֲלָפִים וַאֲדַרְכֹנִים רִבּוֹ, וְכֶסֶף, כִּכָּרִים עֲשֶׂרֶת אֲלָפִים, וּנְחֹשֶׁת רִבּוֹ וּשְׁמוֹנַת אֲלָפִים כִּכָּרִים; וּבַרְזֶל מֵאָה־אֶלֶף כִּכָּרִים׃
8
И у кого нашлись {дорогие} камни, те отдавали и их в сокровищницу дома Господня, на руки Иехиилу Герсонитянину.
У кого были при себе драгоценные камни, те отдавали их в сокровищницу Господнего Храма, которой распоряжался Иехиэл из рода Гершона.
Всякий, у кого были драгоценные камни, отдавал их в сокровищницу дома Господа в руки гершонита Иехиила.
А в кого знайшлося при ньому дорогоцінне каміння, ті дали його до скарбниці Господнього дому, до руки Ґершонівця Єхіїла.
Any who had precious stones gave them to the treasury of the temple of the LORD in the custody of Jehiel the Gershonite.
וְהַנִּמְצָא אִתּוֹ אֲבָנִים, נָתְנוּ לְאוֹצַר בֵּית־יְהוָה; עַל יַד־יְחִיאֵל הַגֵּרְשֻׁנִּי׃
9
И радовался народ усердию их, потому что они от всего сердца жертвовали Господу, также и царь Давид весьма радовался.
Народ обрадовался этим пожертвованиям, потому что они были сделаны от всего сердца. Велика была и радость царя Давида.
Народ радовался добровольному участию своих вождей, потому что они жертвовали Господу от всего сердца. Очень радовался и царь Давид.
І радів народ за їхню жертву, бо вони жертвували Господеві з цілого серця, а також цар Давид радів великою радістю.
The people rejoiced at the willing response of their leaders, for they had given freely and wholeheartedly to the LORD. David the king also rejoiced greatly.
וַיִּשְׂמְחוּ הָעָם עַל־הִתְנַדְּבָם, כִּי בְּלֵב שָׁלֵם, הִתְנַדְּבוּ לַיהוָה; וְגַם דָּוִיד הַמֶּלֶךְ, שָׂמַח שִׂמְחָה גְדוֹלָה׃
10
И благословил Давид Господа пред всем собранием, и сказал Давид: благословен Ты, Господи Боже Израиля, отца нашего, от века и до века!
Давид в присутствии всей общины благословил Господа: «Благословен Ты, Господь, Бог Израиля, наш Отец — извечно и навеки.
Давид благословил Господа перед всем собранием, говоря: — Благословен будь, Господи, Бог отца нашего Израиля, во веки и веки!
І поблагословив Давид Господа на очах усього збору. І сказав Давид: Благословенний Ти, Господи, Боже Ізраїля, нашого батька, від віку й аж до віку!
David praised the LORD in the presence of the whole assembly, saying, "Praise be to you, O LORD, God of our father Israel, from everlasting to everlasting.
וַיְבָרֶךְ דָּוִיד אֶת־יְהוָה, לְעֵינֵי כָּל־הַקָּהָל; וַיֹּאמֶר דָּוִיד, בָּרוּךְ אַתָּה יְהוָה אֱלֹהֵי יִשְׂרָאֵל אָבִינוּ, מֵעוֹלָם וְעַד־עוֹלָם׃
11
Твое, Господи, величие, и могущество, и слава, и победа и великолепие, и все, {что} на небе и на земле, {Твое:} Твое, Господи, царство, и Ты превыше всего, как Владычествующий.
Тебе, Господи, принадлежат величие, мощь, слава, процветание и великолепие, ибо Тебе принадлежит все на небе и на земле, и Твое царство вознесено превыше всего на свете.
Твои, Господи, величие и мощь, великолепие, победа и слава, ведь в небесах и на земле — все Твое. Твое, Господи, царство. Ты над всем вознесен как Глава.
Твоя, Господи, могутність і сила, і велич, і вічність, і слава, і все на небесах та на землі! Твої, Господи, царства, і Ти піднесений над усім за Голову!
Yours, O LORD, is the greatness and the power and the glory and the majesty and the splendor, for everything in heaven and earth is yours. Yours, O LORD, is the kingdom; you are exalted as head over all.
לְךָ יְהוָה הַגְּדֻלָּה וְהַגְּבוּרָה וְהַתִּפְאֶרֶת וְהַנֵּצַח וְהַהוֹד, כִּי־כֹל בַּשָּׁמַיִם וּבָאָרֶץ; לְךָ יְהוָה הַמַּמְלָכָה, וְהַמִּתְנַשֵּׂא לְכֹל לְרֹאשׁ׃
12
И богатство и слава от лица Твоего, и Ты владычествуешь над всем, и в руке Твоей сила и могущество, и во власти Твоей возвеличить и укрепить все.
Ты даруешь богатство и почет, силу и мощь, Ты управляешь всем, от Тебя зависят величие и прочность любого дела.
От Тебя богатство и слава, Ты — властитель всего. В руках Твоих — сила и власть вознести и упрочить все.
І багатство та слава від Тебе, і Ти пануєш над усім, і в руці Твоїй сила та хоробрість, і в руці Твоїй побільшити та зміцнити все.
Wealth and honor come from you; you are the ruler of all things. In your hands are strength and power to exalt and give strength to all.
וְהָעֹשֶׁר וְהַכָּבוֹד מִלְּפָנֶיךָ, וְאַתָּה מוֹשֵׁל בַּכֹּל, וּבְיָדְךָ כֹּחַ וּגְבוּרָה; וּבְיָדְךָ, לְגַדֵּל וּלְחַזֵּק לַכֹּל׃
13
И ныне, Боже наш, мы славословим Тебя и хвалим величественное имя Твое.
Боже наш, мы благодарим Тебя и воспеваем преславное имя Твое.
И сейчас, Бог наш, мы благодарим Тебя и хвалим Твое славное Имя.
А тепер, Боже наш, ми дякуємо Тобі, і славимо Ім"я Твоєї величі.
Now, our God, we give you thanks, and praise your glorious name.
וְעַתָּה אֱלֹהֵינוּ, מוֹדִים אֲנַחְנוּ לָךְ; וּמְהַלְלִים לְשֵׁם תִּפְאַרְתֶּךָ׃
14
Ибо кто я и кто народ мой, что мы имели возможность так жертвовать? Но от Тебя все, и от руки Твоей {полученное} мы отдали Тебе,
Но кто я такой, и что такое мой народ, чтобы нам самим совершать такие пожертвования? Ведь все исходит от Тебя, и мы возвращаем лишь то, что от Тебя приняли.
— Но кто я и кто мой народ, чтобы нам делать это добровольное пожертвование? Все происходит от Тебя, и мы даем Тебе лишь то, что получили из Твоей руки.
І хто бо я, і хто народ мій, що маємо силу так жертвувати, як це? Бо все це від Тебе, і з Твоєї руки дали ми Тобі.
"But who am I, and who are my people, that we should be able to give as generously as this? Everything comes from you, and we have given you only what comes from your hand.
וְכִי מִי אֲנִי וּמִי עַמִּי, כִּי־נַעְצֹר כֹּחַ, לְהִתְנַדֵּב כָּזֹאת; כִּי־מִמְּךָ הַכֹּל, וּמִיָּדְךָ נָתַנּוּ לָךְ׃
15
потому что странники мы пред Тобою и пришельцы, как и все отцы наши, как тень дни наши на земле, и нет ничего прочного.
Перед Тобой мы все — странники, что пришли лишь на время, как и наши отцы. Наши дни на земле — что тень, и нет у нас надежды на иное.
Мы странники и чужеземцы в Твоих глазах, какими были и наши предки. Наши дни на земле — как тень, и нет надежды.
Бо ми приходьки перед лицем Твоїм та чужинці, як усі наші батьки! Наші дні на землі мов та тінь, і немає тривалого!
We are aliens and strangers in your sight, as were all our forefathers. Our days on earth are like a shadow, without hope.
כִּי־גֵרִים אֲנַחְנוּ לְפָנֶיךָ וְתוֹשָׁבִים כְּכָל־אֲבֹתֵינוּ; כַּצֵּל יָמֵינוּ עַל־הָאָרֶץ וְאֵין מִקְוֶה׃
16
Господи Боже наш! все это множество, которое приготовили мы для построения дома Тебе, святому имени Твоему, от руки Твоей оно, и все Твое.
Господи, Боже наш! Все эти запасы, которые мы приготовили, чтобы построить Храм для святого Твоего имени, мы получили от Тебя, они принадлежат Тебе.
Господи, наш Боже, все это изобилие, что мы приготовили для строительства дома для Твоего святого Имени, мы получили из Твоей руки, оно целиком принадлежит Тебе.
Господи, Боже наш, уся ця безліч, яку ми наготовили на збудування Тобі храму для Ймення Твоєї святости, із Твоєї руки вона, і все це Твоє!
O LORD our God, as for all this abundance that we have provided for building you a temple for your Holy Name, it comes from your hand, and all of it belongs to you.
יְהוָה אֱלֹהֵינוּ, כֹל הֶהָמוֹן הַזֶּה אֲשֶׁר הֲכִינֹנוּ, לִבְנוֹת־לְךָ בַיִת לְשֵׁם קָדְשֶׁךָ; מִיָּדְךָ הִיא (הוּא) וּלְךָ הַכֹּל׃
17
Знаю, Боже мой, что Ты испытуешь сердце и любишь чистосердечие; я от чистого сердца моего пожертвовал все сие, и ныне вижу, что и народ Твой, здесь находящийся, с радостью жертвует Тебе.
Я знаю, Боже мой, что Ты испытуешь сердца людей и что чистота их Тебе угодна. От чистого сердца я принес все эти пожертвования и вижу, что народ Твой, который находится здесь, с радостью жертвовал Тебе.
Я знаю, мой Бог, что Ты испытываешь сердца и Тебе угодно чистосердечие. Я от чистого сердца добровольно отдал все это и теперь с радостью вижу, что и Твой народ, который находится здесь, добровольно жертвует Тебе.
І я знаю, Боже мій, що Ти вивідуєш серце й любиш щирість. У щирості серця свого я пожертвував це все, а тепер бачу я з радістю народ Твій, який знаходиться тут, що жертвує себе Тобі.
I know, my God, that you test the heart and are pleased with integrity. All these things have I given willingly and with honest intent. And now I have seen with joy how willingly your people who are here have given to you.
וְיָדַעְתִּי אֱלֹהַי, כִּי אַתָּה בֹּחֵן לֵבָב, וּמֵישָׁרִים תִּרְצֶה; אֲנִי, בְּיֹשֶׁר לְבָבִי הִתְנַדַּבְתִּי כָל־אֵלֶּה, וְעַתָּה, עַמְּךָ הַנִּמְצְאוּ־פֹה, רָאִיתִי בְשִׂמְחָה לְהִתְנַדֶּב־לָךְ׃
18
Господи, Боже Авраама, Исаака и Израиля, отцов наших! сохрани сие навек, {сие} расположение мыслей сердца народа Твоего, и направь сердце их к Тебе.
Господи, Бог отцов наших, Авраама, Исаака и Израиля, навеки сохрани в Твоем народе чистоту сердечных помыслов, привлеки к Себе их сердца!
Господи, Бог наших отцов Авраама, Исаака и Израиля, сохрани это желание в сердцах Твоего народа навсегда и сбереги их сердца верными Тебе.
Господи, Боже Авраама, Ісака та Якова, наших батьків, збережи ж навіки цей напрямок думок серця народу Твого, і міцно скеруй їхнє серце до Себе!
O LORD, God of our fathers Abraham, Isaac and Israel, keep this desire in the hearts of your people forever, and keep their hearts loyal to you.
יְהוָה, אֱלֹהֵי אַבְרָהָם יִצְחָק וְיִשְׂרָאֵל אֲבֹתֵינוּ, שֳׁמְרָה־זֹּאת לְעוֹלָם, לְיֵצֶר מַחְשְׁבוֹת לְבַב עַמֶּךָ; וְהָכֵן לְבָבָם אֵלֶיךָ׃
19
Соломону же, сыну моему, дай сердце правое, чтобы соблюдать заповеди Твои, откровения Твои и уставы Твои, и исполнить все это и построить здание, для которого я сделал приготовление.
А в сердце моего сына Соломона вложи твердое намерение соблюдать Твои заповеди, правила и установления, чтобы совершить все как должно и построить Храм, для которого я все приготовил».
Дай моему сыну Соломону от всего сердца соблюдать Твои повеления, требования и установления и сделать все, чтобы построить дом, для которого я все это приготовил.
А моєму синові Соломонові дай серце ціле, щоб виконувати заповіді Твої, свідоцтва Твої та устави Твої, і щоб чинити все, і щоб збудувати цю твердиню, яку я приготовив!
And give my son Solomon the wholehearted devotion to keep your commands, requirements and decrees and to do everything to build the palatial structure for which I have provided."
וְלִשְׁלֹמֹה בְנִי, תֵּן לֵבָב שָׁלֵם, לִשְׁמוֹר מִצְוֹתֶיךָ, עֵדְוֹתֶיךָ וְחֻקֶּיךָ; וְלַעֲשׂוֹת הַכֹּל, וְלִבְנוֹת הַבִּירָה אֲשֶׁר־הֲכִינוֹתִי׃
20
И сказал Давид всему собранию: благословите Господа Бога нашего. — И благословило все собрание Господа Бога отцов своих, и пало, и поклонилось Господу и царю.
Затем Давид велел всему собранию благословить Господа Бога, и все бывшие там благословили Господа, Бога их отцов, пали ниц перед Господом и перед царем
Затем Давид сказал всему собранию: — Славьте Господа, вашего Бога! И все они восхвалили Господа, Бога их отцов. Они низко поклонились и простерлись ниц перед Господом и перед царем.
І сказав Давид до всього збору: Поблагословіть же Господа, вашого Бога! І ввесь збір поблагословив Господа, Бога своїх батьків, і нахилилися, і вклонилися всі до землі Господеві й цареві!
Then David said to the whole assembly, "Praise the LORD your God." So they all praised the LORD, the God of their fathers; they bowed low and fell prostrate before the LORD and the king.
וַיֹּאמֶר דָּוִיד לְכָל־הַקָּהָל, בָּרְכוּ־נָא אֶת־יְהוָה אֱלֹהֵיכֶם; וַיְבָרֲכוּ כָל־הַקָּהָל, לַיהוָה אֱלֹהֵי אֲבֹתֵיהֶם, וַיִּקְּדוּ וַיִּשְׁתַּחֲווּ לַיהוָה וְלַמֶּלֶךְ׃
21
И принесли Господу жертвы, и вознесли всесожжения Господу, на другой после сего день: тысячу тельцов, тысячу овнов, тысячу агнцев с их возлияниями, и множество жертв от всего Израиля.
и принесли жертвы. На следующий день тоже принесли всесожжения: тысячу быков, тысячу баранов и тысячу овец, а также совершили возлияния и жертвы за весь Израиль.
На следующий день народ принес жертвы Господу и вознес Ему всесожжения: тысячу быков, тысячу баранов и тысячу ягнят вместе с положенными жертвенными возлияниями и многими другими жертвами за весь Израиль.
І принесли вони для Господа жертви, і спалили цілопалення для Господа другого дня від того дня, тисячу бичків, тисячу баранів, тисячу овечок, і ливні їхні жертви, і безліч жертов за всього Ізраїля.
The next day they made sacrifices to the LORD and presented burnt offerings to him: a thousand bulls, a thousand rams and a thousand male lambs, together with their drink offerings, and other sacrifices in abundance for all Israel.
וַיִּזְבְּחוּ לַיהוָה זְבָחִים וַיַּעֲלוּ עֹלוֹת לַיהוָה, לְמָחֳרַת הַיּוֹם הַהוּא, פָּרִים אֶלֶף אֵילִים אֶלֶף כְּבָשִׂים אֶלֶף וְנִסְכֵּיהֶם; וּזְבָחִים לָרֹב לְכָל־יִשְׂרָאֵל׃
22
И ели и пили пред Господом в тот день, с великою радостью; и в другой раз воцарили Соломона, сына Давидова, и помазали пред Господом в правителя верховного, а Садока во священника.
В тот же день устроили они перед Господом пир и вторично поставили на царство Соломона, сына Давида. Во имя Господа помазали его в правители, а священником при этом был Цадок.
Люди ели и пили в тот день перед Господом с великой радостью. Затем они признали Соломона, сына Давида, царем во второй раз, помазав его пред Господом в правители, а Цадока в священники.
І вони їли й пили перед Господом того дня з великою радістю, і вдруге настановили Соломона, Давидового сина, і помазали його Господеві на володаря, а Садока на священика.
They ate and drank with great joy in the presence of the LORD that day. Then they acknowledged Solomon son of David as king a second time, anointing him before the LORD to be ruler and Zadok to be priest.
וַיֹּאכְלוּ וַיִּשְׁתּוּ לִפְנֵי יְהוָה בַּיּוֹם הַהוּא בְּשִׂמְחָה גְדוֹלָה; וַיַּמְלִיכוּ שֵׁנִית לִשְׁלֹמֹה בֶן־דָּוִיד, וַיִּמְשְׁחוּ לַיהוָה לְנָגִיד וּלְצָדוֹק לְכֹהֵן׃
23
И сел Соломон на престоле Господнем, как царь, вместо Давида, отца своего, и был благоуспешен, и весь Израиль повиновался ему.
Соломон воссел на Господень престол, став царем после своего отца Давида. Он преуспевал, и весь Израиль был покорен ему.
И Соломон сел на престол Господа как царь вместо своего отца Давида. Он преуспевал, и весь Израиль повиновался ему.
І сів Соломон на Господньому троні за царя на місці свого батька Давида, і щастило йому, і його слухався ввесь Ізраїль.
So Solomon sat on the throne of the LORD as king in place of his father David. He prospered and all Israel obeyed him.
וַיֵּשֶׁב שְׁלֹמֹה עַל־כִּסֵּא יְהוָה לְמֶלֶךְ תַּחַת־דָּוִיד אָבִיו וַיַּצְלַח; וַיִּשְׁמְעוּ אֵלָיו כָּל־יִשְׂרָאֵל׃
24
И все начальники и сильные, также и все сыновья царя Давида подчинились Соломону царю.
Все вожди, воины и даже все сыновья царя Давида подчинились царю Соломону.
Все вожди и могучие воины, а также все сыновья царя Давида признали над собой власть царя Соломона.
І всі князі та лицарі, а також усі сини царя Давида піддалися під Соломона.
All the officers and mighty men, as well as all of King David"s sons, pledged their submission to King Solomon.
וְכָל־הַשָּׂרִים וְהַגִּבֹּרִים, וְגַם כָּל־בְּנֵי הַמֶּלֶךְ דָּוִיד; נָתְנוּ יָד, תַּחַת שְׁלֹמֹה הַמֶּלֶךְ׃
25
И возвеличил Господь Соломона пред очами всего Израиля, и даровал ему славу царства, какой не имел прежде его ни один царь у Израиля.
Господь возвеличил Соломона перед всем Израилем и увенчал его столь царственной славой, какой не было до тех пор ни у одного царя в Израиле.
Господь высоко вознес Соломона в глазах всего Израиля и даровал ему такое царское великолепие, какого не было прежде ни у кого из израильских царей.
І Господь високо звеличив Соломона на очах усього Ізраїля, і дав на нього величність царства, якої не було перед ним ані на жодному цареві над Ізраїлем.
The LORD highly exalted Solomon in the sight of all Israel and bestowed on him royal splendor such as no king over Israel ever had before.
וַיְגַדֵּל יְהוָה אֶת־שְׁלֹמֹה לְמַעְלָה, לְעֵינֵי כָּל־יִשְׂרָאֵל; וַיִּתֵּן עָלָיו הוֹד מַלְכוּת, אֲשֶׁר לֹא־הָיָה עַל־כָּל־מֶלֶךְ לְפָנָיו עַל־יִשְׂרָאֵל׃
26
И Давид, сын Иессеев, царствовал над всем Израилем.
Давид, сын Иессея, был царем над всем Израилем.
Давид, сын Иессея, был царем всего Израиля.
І Давид, син Єссеїв, царював над усім Ізраїлем.
David son of Jesse was king over all Israel.
וְדָוִיד בֶּן־יִשָׁי, מָלַךְ עַל־כָּל־יִשְׂרָאֵל׃
27
Времени царствования его над Израилем {было} сорок лет: в Хевроне царствовал он семь лет, и в Иерусалиме царствовал тридцать три {года.}
Его царствование продолжалось сорок лет: семь лет он царствовал в Хевроне и тридцать три года — в Иерусалиме.
Он правил Израилем сорок лет — семь лет в Хевроне и тридцать три года в Иерусалиме.
А дні, що він царював над Ізраїлем, були сорок літ: у Хевроні царював він сім років, а в Єрусалимі царював тридцять і три.
He ruled over Israel forty years--seven in Hebron and thirty-three in Jerusalem.
וְהַיָּמִים, אֲשֶׁר מָלַךְ עַל־יִשְׂרָאֵל, אַרְבָּעִים שָׁנָה; בְּחֶבְרוֹן מָלַךְ שֶׁבַע שָׁנִים, וּבִירוּשָׁלִַם מָלַךְ שְׁלֹשִׁים וְשָׁלוֹשׁ׃
28
И умер в доброй старости, насыщенный жизнью, богатством и славою; и воцарился Соломон, сын его, вместо него.
Он умер в глубокой старости, насытившись жизнью, в богатстве и почете, а престол унаследовал его сын Соломон.
Он умер в глубокой старости, насытившись жизнью, богатством и славой. И царем вместо него стал его сын Соломон.
І помер він у добрій сивині, ситий днями, багатством та славою, а замість нього зацарював син його Соломон.
He died at a good old age, having enjoyed long life, wealth and honor. His son Solomon succeeded him as king.
וַיָּמָת בְּשֵׂיבָה טוֹבָה, שְׂבַע יָמִים עֹשֶׁר וְכָבוֹד; וַיִּמְלֹךְ שְׁלֹמֹה בְנוֹ תַחְתָּיו׃
29
Дела царя Давида, первые и последние, описаны в записях Самуила провидца и в записях Нафана пророка и в записях Гада прозорливца,
Все деяния царя Давида, как ранние, так и поздние, описаны в изречениях провидца Самуила, и в изречениях пророка Нафана, и в изречениях провидца Гада,
Что же до событий правления царя Давида, от первых до последних, то они описаны пророками Самуилом, Нафаном и Гадом.
А діла царя Давида, перші й останні, ось вони описані в історії провидця Самуїла, і в історії пророка Натана, і в історії прозорливця Ґада,
As for the events of King David"s reign, from beginning to end, they are written in the records of Samuel the seer, the records of Nathan the prophet and the records of Gad the seer,
וְדִבְרֵי דָּוִיד הַמֶּלֶךְ, הָרִאשֹׁנִים וְהָאֲחרֹנִים; הִנָּם כְּתוּבִים, עַל־דִּבְרֵי שְׁמוּאֵל הָרֹאֶה, וְעַל־דִּבְרֵי נָתָן הַנָּבִיא, וְעַל־דִּבְרֵי גָּד הַחֹזֶה׃
30
равно и все царствование его, и мужество его, и происшествия, случившиеся с ним и с Израилем и со всеми земными царствами.
равно как и то, что касается его царства и его могущества, и знаменательных событий, которые происходили при нем в Израиле и прочих странах земли.
Эти записи повествуют о деяниях Давида во время его царствования, о его власти и событиях, которые выпали на его долю, о том, что случилось с Израилем и всеми царствами земли.
разом з усім царством його, і лицарськістю його та часами, що перейшли над ним і над Ізраїлем, та над усіма царствами тих країв.
together with the details of his reign and power, and the circumstances that surrounded him and Israel and the kingdoms of all the other lands.
עִם כָּל־מַלְכוּתוֹ וּגְבוּרָתוֹ; וְהָעִתִּים, אֲשֶׁר עָבְרוּ עָלָיו וְעַל־יִשְׂרָאֵל, וְעַל כָּל־מַמְלְכוֹת הָאֲרָצוֹת׃