Бытие | Genesis | בראשית, Глава 12

1
И сказал Господь Авраму: пойди из земли твоей, от родства твоего и из дома отца твоего [и иди] в землю, которую Я укажу тебе;
Господь сказал Авраму: «Оставь свою страну, родных, отчий дом — иди в землю, которую Я укажу тебе.
Господь сказал Авраму: — Оставь свою страну, свой народ и отцовский дом и иди в землю, которую Я тебе укажу.
І промовив Господь до Аврама: Вийди зо своєї землі, і від родини своєї, і з дому батька свого до Краю, який Я тобі покажу.
Now the LORD had said unto Abram, Get thee out of thy country, and from thy kindred, and from thy father's house, unto a land that I will shew thee:
וַיֹּאמֶר יְהוָה אֶל־אַבְרָם, לֶךְ־לְךָ מֵאַרְצְךָ וּמִמּוֹלַדְתְּךָ וּמִבֵּית אָבִיךָ; אֶל־הָאָרֶץ אֲשֶׁר אַרְאֶךָּ׃
2
и Я произведу от тебя великий народ, и благословлю тебя, и возвеличу имя твое, и будешь ты в благословение;
Я произведу от тебя великий народ, благословлю тебя и возвеличу твое имя: ты станешь благословением!
Я произведу от тебя великий народ и благословлю тебя; Я возвеличу твое имя, и ты будешь благословением.
І народом великим тебе Я вчиню, і поблагословлю Я тебе, і звеличу ймення твоє, і будеш ти благословенням.
And I will make of thee a great nation, and I will bless thee, and make thy name great; and thou shalt be a blessing:
וְאֶעֶשְׂךָ לְגוֹי גָּדוֹל, וַאֲבָרֶכְךָ, וַאֲגַדְּלָה שְׁמֶךָ; וֶהְיֵה בְּרָכָה׃
3
Я благословлю благословляющих тебя, и злословящих тебя прокляну; и благословятся в тебе все племена земные.
Кто тебя благословит — того Я благословлю! Прокляну того, кто тебя проклянет! Благословением ты станешь для всех народов земли!»
Я благословлю тех, кто благословляет тебя, и прокляну того, кто проклинает тебя; и через тебя получат благословение все народы на земле.
І поблагословлю, хто тебе благословить, хто ж тебе проклинає, того прокляну. І благословляться в тобі всі племена землі!
And I will bless them that bless thee, and curse him that curseth thee: and in thee shall all families of the earth be blessed.
וַאֲבָרֲכָה מְבָרְכֶיךָ, וּמְקַלֶּלְךָ אָאֹר; וְנִבְרְכוּ בְךָ, כֹּל מִשְׁפְּחֹת הָאֲדָמָה׃
4
И пошел Аврам, как сказал ему Господь; и с ним пошел Лот. Аврам был семидесяти пяти лет, когда вышел из Харрана.
И Аврам пустился в путь, как повелел ему Господь; Лот пошел вместе с Аврамом. Авраму было семьдесят пять лет, когда он покинул Харран.
И Аврам отправился в путь, как сказал ему Бог, и Лот пошел вместе с ним. Авраму было семьдесят пять лет, когда он ушел из Харрана.
І відправивсь Аврам, як сказав був до нього Господь, і з ним пішов Лот. Аврам же мав віку сімдесят літ і п"ять літ, як виходив з Харану.
So Abram departed, as the LORD had spoken unto him; and Lot went with him: and Abram was seventy and five years old when he departed out of Haran.
וַיֵּלֶךְ אַבְרָם, כַּאֲשֶׁר דִּבֶּר אֵלָיו יְהוָה, וַיֵּלֶךְ אִתּוֹ לוֹט; וְאַבְרָם, בֶּן־חָמֵשׁ שָׁנִים וְשִׁבְעִים שָׁנָה, בְּצֵאתוֹ מֵחָרָן׃
5
И взял Аврам с собою Сару, жену свою, Лота, сына брата своего, и все имение, которое они приобрели, и всех людей, которых они имели в Харране; и вышли, чтобы идти в землю Ханаанскую; и пришли в землю Ханаанскую.
Он взял с собою жену Сару, племянника Лота, все нажитое добро и всех людей, какие были у них в Харране, и вместе с ними пошел в Ханаа́н. Они прибыли в Ханаан
Он взял с собой жену Сару, племянника Лота, все имущество, которое они нажили, и людей, которых они приобрели в Харране. Они отправились в землю Ханаана и пришли туда.
І Аврам узяв Сару, свою жінку, та Лота, сина брата свого, і ввесь маєток, який набули, і людей, що їх набули у Харані, та й вийшли, щоб піти до Краю ханаанського. І до Краю ханаанського вони прибули.
And Abram took Sarai his wife, and Lot his brother's son, and all their substance that they had gathered, and the souls that they had gotten in Haran; and they went forth to go into the land of Canaan; and into the land of Canaan they came.
וַיִּקַּח אַבְרָם אֶת־שָׂרַי אִשְׁתּוֹ וְאֶת־לוֹט בֶּן־אָחִיו, וְאֶת־כָּל־רְכוּשָׁם אֲשֶׁר רָכָשׁוּ, וְאֶת־הַנֶּפֶשׁ אֲשֶׁר־עָשׂוּ בְחָרָן; וַיֵּצְאוּ, לָלֶכֶת אַרְצָה כְּנַעַן, וַיָּבֹאוּ אַרְצָה כְּנָעַן׃
6
И прошел Аврам по земле сей [по длине ее] до места Сихема, до дубравы Море. В этой земле тогда [жили] Хананеи.
и пришли к дубу Морэ́, что близ Шехе́́ма. В ту пору эта земля была населена ханаане́́ями,
Аврам прошел по этой земле до того места в Шехеме, где стояло великое дерево Море; в то время там жили хананеи.
І пройшов Аврам по Краю аж до місця Сихему, аж до дуба Мамре. А ханаанеянин тоді проживав у цім Краї.
And Abram passed through the land unto the place of Sichem, unto the plain of Moreh. And the Canaanite was then in the land.
וַיַּעֲבֹר אַבְרָם בָּאָרֶץ, עַד מְקוֹם שְׁכֶם, עַד אֵלוֹן מוֹרֶה; וְהַכְּנַעֲנִי אָז בָּאָרֶץ׃
7
И явился Господь Авраму и сказал [ему]: потомству твоему отдам Я землю сию. И создал там [Аврам] жертвенник Господу, Который явился ему.
но Господь явился Авраму и сказал: «Я отдам эту землю твоим потомкам!» И Аврам воздвиг там жертвенник Явившемуся Господу.
Господь явился Авраму и сказал: — Я дам эту землю твоему потомству. Аврам построил там жертвенник Господу, Который явился ему.
І Господь явився Авраму й сказав: Я дам оцей Край потомству твоєму. І він збудував там жертівника Господеві, що явився йому.
And the LORD appeared unto Abram, and said, Unto thy seed will I give this land: and there builded he an altar unto the LORD, who appeared unto him.
וַיֵּרָא יְהוָה אֶל־אַבְרָם, וַיֹּאמֶר לְזַרְעֲךָ, אֶתֵּן אֶת־הָאָרֶץ הַזֹּאת; וַיִּבֶן שָׁם מִזְבֵּחַ, לַיהוָה הַנִּרְאֶה אֵלָיו׃
8
Оттуда двинулся он к горе, на восток от Вефиля; и поставил шатер свой {так, что от него} Вефиль {был} на запад, а Гай на восток; и создал там жертвенник Господу и призвал имя Господа [явившегося ему].
Затем он направился в горы, что лежат к востоку от Бет–Э́́́ля, и раскинул там свои шатры — Бет–Эль был от него на запад, а Ай на восток. Там Аврам воздвиг Господу жертвенник и призвал имя Господне.
Оттуда он двинулся в горную местность к востоку от Вефиля и поставил шатер между Вефилем на западе и Гаем на востоке. Там он построил жертвенник Господу и призвал Имя Господа.
А звідти він рушив на гору від сходу від Бет-Елу, і намета свого розіп"яв, Бет-Ел від заходу, а Гай від сходу. І він збудував там Господу жертівника, і прикликав Господнє Ймення.
And he removed from thence unto a mountain on the east of Bethel, and pitched his tent, having Bethel on the west, and Hai on the east: and there he builded an altar unto the LORD, and called upon the name of the LORD.
וַיַּעְתֵּק מִשָּׁם הָהָרָה, מִקֶּדֶם לְבֵית־אֵל וַיֵּט אָהֳלֹה; בֵּית־אֵל מִיָּם וְהָעַי מִקֶּדֶם, וַיִּבֶן־שָׁם מִזְבֵּחַ לַיהוָה, וַיִּקְרָא בְּשֵׁם יְהוָה׃
9
И поднялся Аврам и продолжал идти к югу.
Затем он направился на юг, в Не́́гев.
Затем Аврам снялся с места и продолжил путь к Негеву.
І подавався Аврам усе далі на південь.
And Abram journeyed, going on still toward the south.
וַיִּסַּע אַבְרָם, הָלוֹךְ וְנָסוֹעַ הַנֶּגְבָּה׃
10
И был голод в той земле. И сошел Аврам в Египет, пожить там, потому что усилился голод в земле той.
В стране начался голод — такой сильный, что Авраму пришлось искать пристанища в Египте.
На земле был голод, и Аврам направился жить в Египет, потому что голод был очень силен.
І стався був голод у Краї. І зійшов Аврам до Єгипту, щоб там перебути, бо голод у Краї тяжкий став.
And there was a famine in the land: and Abram went down into Egypt to sojourn there; for the famine was grievous in the land.
וַיְהִי רָעָב בָּאָרֶץ; וַיֵּרֶד אַבְרָם מִצְרַיְמָה לָגוּר שָׁם, כִּי־כָבֵד הָרָעָב בָּאָרֶץ׃
11
Когда же он приближался к Египту, то сказал Саре, жене своей: вот, я знаю, что ты женщина, прекрасная видом;
Приближаясь к Египту, он сказал Саре: «Я знаю, какая ты красивая.
Когда они подходили к Египту, он сказал жене Саре: — Я знаю, что ты красивая женщина.
І сталося, як він близько прийшов до Єгипту, то сказав був до жінки своєї Сари: Отож то я знаю, що ти жінка вродлива з обличчя.
And it came to pass, when he was come near to enter into Egypt, that he said unto Sarai his wife, Behold now, I know that thou art a fair woman to look upon:
וַיְהִי כַּאֲשֶׁר הִקְרִיב לָבוֹא מִצְרָיְמָה; וַיֹּאמֶר אֶל־שָׂרַי אִשְׁתּוֹ, הִנֵּה־נָא יָדַעְתִּי, כִּי אִשָּׁה יְפַת־מַרְאֶה אָתְּ׃
12
и когда Египтяне увидят тебя, то скажут: это жена его; и убьют меня, а тебя оставят в живых;
Египтяне увидят тебя, поймут, что ты моя жена, и тебя оставят в живых, а меня убьют!
Когда египтяне увидят тебя, они скажут: «Это его жена», — и убьют меня, а тебя оставят в живых.
І станеться, як побачать тебе єгиптяни й скажуть: Це жінка його, то вони мене вб"ють, а тебе позоставлять живою.
Therefore it shall come to pass, when the Egyptians shall see thee, that they shall say, This is his wife: and they will kill me, but they will save thee alive.
וְהָיָה, כִּי־יִרְאוּ אֹתָךְ הַמִּצְרִים, וְאָמְרוּ אִשְׁתּוֹ זֹאת; וְהָרְגוּ אֹתִי וְאֹתָךְ יְחַיּוּ׃
13
скажи же, что ты мне сестра, дабы мне хорошо было ради тебя, и дабы жива была душа моя чрез тебя.
Скажи им, что ты моя сестра, — и все будет хорошо: ты спасешь мне жизнь!»
Скажи, что ты моя сестра, чтобы ради тебя меня приняли хорошо и, благодаря тебе, я остался бы жив.
Скажи ж, що сестра моя ти, щоб добре було через тебе мені, і щоб я позостався живий через тебе.
Say, I pray thee, thou art my sister: that it may be well with me for thy sake; and my soul shall live because of thee.
אִמְרִי־נָא אֲחֹתִי אָתְּ; לְמַעַן יִיטַב־לִי בַעֲבוּרֵךְ, וְחָיְתָה נַפְשִׁי בִּגְלָלֵךְ׃
14
И было, когда пришел Аврам в Египет, Египтяне увидели, что она женщина весьма красивая;
Аврам пришел в Египет, и египтяне увидели, как прекрасна Сара.
Когда Аврам пришел в Египет, египтяне увидели, что Сара очень красива,
І сталось, як прийшов був Аврам до Єгипту, то єгиптяни побачили жінку, що дуже вродлива вона.
And it came to pass, that, when Abram was come into Egypt, the Egyptians beheld the woman that she was very fair.
וַיְהִי כְּבוֹא אַבְרָם מִצְרָיְמָה; וַיִּרְאוּ הַמִּצְרִים אֶת־הָאִשָּׁה, כִּי־יָפָה הִוא מְאֹד׃
15
увидели ее и вельможи фараоновы и похвалили ее фараону; и взята была она в дом фараонов.
Придворные тоже ее заметили, стали расхваливать фараону ее красоту, и Сару взяли к фараону во дворец.
а когда ее увидели придворные фараона, они расхвалили ее фараону, и Сару взяли к нему во дворец.
І побачили її вельможі фараонові, і хвалили її перед фараоном. І взята була та жінка до дому фараонового.
The princes also of Pharaoh saw her, and commended her before Pharaoh: and the woman was taken into Pharaoh's house.
וַיִּרְאוּ אֹתָהּ שָׂרֵי פַרְעֹה, וַיְהַלְלוּ אֹתָהּ אֶל־פַּרְעֹה; וַתֻּקַּח הָאִשָּׁה בֵּית פַּרְעֹה׃
16
И Авраму хорошо было ради ее; и был у него мелкий и крупный скот и ослы, и рабы и рабыни, и лошаки и верблюды.
Дела Аврама шли хорошо благодаря Саре: у него появились и овцы, и коровы, и ослы, и рабы, и рабыни, и ослицы, и верблюды.
Он хорошо принял Аврама ради нее, и Аврам приобрел мелкий и крупный скот, ослов и ослиц, слуг и служанок и верблюдов.
І він для Аврама добро вчинив через неї. І одержав він дрібну та велику худобу, і осли, і раби, і невільниці, і ослиці, верблюди.
And he entreated Abram well for her sake: and he had sheep, and oxen, and he asses, and menservants, and maidservants, and she asses, and camels.
וּלְאַבְרָם הֵיטִיב בַּעֲבוּרָהּ; וַיְהִי־לוֹ צֹאן־וּבָקָר וַחֲמֹרִים, וַעֲבָדִים וּשְׁפָחֹת, וַאֲתֹנֹת וּגְמַלִּים׃
17
Но Господь поразил тяжкими ударами фараона и дом его за Сару, жену Аврамову.
Но Господь поразил фараона и его близких тяжкими бедами за то, что фараон взял себе жену Аврама.
Но Господь поразил фараона и весь его дом тяжелыми болезнями из-за Аврамовой жены Сары.
І вдарив Господь фараона та дім його великими поразами через Сару, Аврамову жінку.
And the LORD plagued Pharaoh and his house with great plagues because of Sarai Abram's wife.
וַיְנַגַּע יְהוָה אֶת־פַּרְעֹה נְגָעִים גְּדֹלִים וְאֶת־בֵּיתוֹ; עַל־דְּבַר שָׂרַי אֵשֶׁת אַבְרָם׃
18
И призвал фараон Аврама и сказал: что ты это сделал со мною? для чего не сказал мне, что она жена твоя?
Фараон позвал Аврама и сказал ему: «Что ты наделал? Почему скрыл, что она твоя жена?
Тогда фараон призвал Аврама и спросил: — Что ты сделал со мной? Почему ты не сказал мне, что она — твоя жена?
І прикликав фараон Аврама й сказав: Що ж то мені ти вчинив? Чому не сказав мені, що вона твоя жінка?
And Pharaoh called Abram, and said, What is this that thou hast done unto me? why didst thou not tell me that she was thy wife?
וַיִּקְרָא פַרְעֹה לְאַבְרָם, וַיֹּאמֶר מַה־זֹּאת עָשִׂיתָ לִּי; לָמָּה לֹא־הִגַּדְתָּ לִּי, כִּי אִשְׁתְּךָ הִוא׃
19
для чего ты сказал: она сестра моя? и я взял было ее себе в жену. И теперь вот жена твоя; возьми [ее] и пойди.
Зачем назвал ее сестрой? А я из–за этого взял ее в жены! Забирай свою жену, — сказал фараон, — и уходи!»
Зачем ты сказал: «Она моя сестра»? Только из-за этого я взял ее себе в жены. Вот твоя жена. Забирай ее и уходи!
Для чого сказав ти: Вона моя сестра? І я собі взяв був за жінку її. А тепер ось жінка твоя, візьми та й іди!
Why saidst thou, She is my sister? so I might have taken her to me to wife: now therefore behold thy wife, take her, and go thy way.
לָמָה אָמַרְתָּ אֲחֹתִי הִוא, וָאֶקַּח אֹתָהּ לִי לְאִשָּׁה; וְעַתָּה הִנֵּה אִשְׁתְּךָ קַח וָלֵךְ׃
20
И дал о нем фараон повеление людям, и проводили его, и жену его, и все, что у него было, [и Лота с ним].
И фараон велел выслать Аврама из страны, вместе с женой и со всем его добром.
Фараон распорядился, и его люди отправили Аврама в дорогу вместе с женой и всем, что у него было.
І фараон наказав людям про нього. І вислали його, і жінку його, і все, що в нього було.
And Pharaoh commanded his men concerning him: and they sent him away, and his wife, and all that he had.
וַיְצַו עָלָיו פַּרְעֹה אֲנָשִׁים; וַיְשַׁלְּחוּ אֹתוֹ וְאֶת־אִשְׁתּוֹ וְאֶת־כָּל־אֲשֶׁר־לוֹ׃