Бытие | Genesis | בראשית, Глава 31

1
И услышал [Иаков] слова сынов Лавановых, которые говорили: Иаков завладел всем, что было у отца нашего, и из имения отца нашего составил все богатство сие.
Иакову стало известно, что сыновья Лавана говорят про него так: «Иаков забрал у нашего отца все! Это за счет нашего отца он приобрел свое богатство!»
Иаков услышал, как сыновья Лавана говорили: «Иаков забрал все, чем владел наш отец, и скопил себе богатство за счет нашего отца».
І почув був Яків слова Лаванових синів, що казали: Яків забрав усе, що було в нашого батька. І з того, що було в батька нашого, зробив собі всю оцю честь...
Jacob heard that Laban"s sons were saying, "Jacob has taken everything our father owned and has gained all this wealth from what belonged to our father."
וַיִּשְׁמַע, אֶת־דִּבְרֵי בְנֵי־לָבָן לֵאמֹר, לָקַח יַעֲקֹב, אֵת כָּל־אֲשֶׁר לְאָבִינוּ; וּמֵאֲשֶׁר לְאָבִינוּ, עָשָׂה אֵת כָּל־הַכָּבֹד הַזֶּה׃
2
И увидел Иаков лице Лавана, и вот, оно не таково к нему, как было вчера и третьего дня.
Иаков уже и сам заметил, что Лаван смотрит на него не так, как прежде.
И Иаков заметил, что Лаван относится к нему не так, как раньше.
І побачив Яків Лаванове обличчя, а ото він тепер інший до нього, як був учора, позавчора.
And Jacob noticed that Laban"s attitude toward him was not what it had been.
וַיַּרְא יַעֲקֹב אֶת־פְּנֵי לָבָן; וְהִנֵּה אֵינֶנּוּ עִמּוֹ כִּתְמוֹל שִׁלְשׁוֹם׃
3
И сказал Господь Иакову: возвратись в землю отцов твоих и на родину твою; и Я буду с тобою.
И Господь сказал Иакову: «Вернись домой, к родным. Я буду с тобою».
Господь сказал Иакову: — Возвращайся в землю отцов, к своей родне, и Я буду с тобой.
І промовив Господь до Якова: Вернися до краю батьків своїх, і до місця твого народження. А Я буду з тобою.
Then the LORD said to Jacob, "Go back to the land of your fathers and to your relatives, and I will be with you."
וַיֹּאמֶר יְהוָה אֶל־יַעֲקֹב, שׁוּב אֶל־אֶרֶץ אֲבוֹתֶיךָ וּלְמוֹלַדְתֶּךָ; וְאֶהְיֶה עִמָּךְ׃
4
И послал Иаков, и призвал Рахиль и Лию в поле, к {стаду} мелкого скота своего,
Иаков послал за Рахилью и Лией, чтобы они вышли в поле, где паслись его стада,
Иаков послал сказать Рахили и Лии, чтобы они вышли в поле, где были его отары.
І послав Яків, і покликав Рахіль і Лію на поле до отари своєї,
So Jacob sent word to Rachel and Leah to come out to the fields where his flocks were.
וַיִּשְׁלַח יַעֲקֹב, וַיִּקְרָא לְרָחֵל וּלְלֵאָה; הַשָּׂדֶה אֶל־צֹאנוֹ׃
5
и сказал им: я вижу лице отца вашего, что оно ко мне не таково, как было вчера и третьего дня; но Бог отца моего был со мною;
и сказал: «Я смотрю, ваш отец относится ко мне уже не так, как прежде. Но со мною Бог моего отца.
Он сказал им: — Я вижу, что ваш отец относится ко мне не так, как прежде, но Бог моего отца со мной.
та й промовив до них: Я бачив обличчя вашого батька, що він тепер інший до мене, як був учора й позавчора. Та Бог батька мого був зо мною.
He said to them, "I see that your father"s attitude toward me is not what it was before, but the God of my father has been with me.
וַיֹּאמֶר לָהֶן, רֹאֶה אָנֹכִי אֶת־פְּנֵי אֲבִיכֶן, כִּי־אֵינֶנּוּ אֵלַי כִּתְמֹל שִׁלְשֹׁם; וֵאלֹהֵי אָבִי, הָיָה עִמָּדִי׃
6
вы сами знаете, что я всеми силами служил отцу вашему,
Сами знаете: я работал на вашего отца изо всех сил,
Вы знаете, что я работал на вашего отца изо всех сил,
А ви знаєте, що всією силою своєю я служив вашому батькові.
You know that I"ve worked for your father with all my strength,
וְאַתֵּנָה יְדַעְתֶּן; כִּי בְּכָל־כֹּחִי, עָבַדְתִּי אֶת־אֲבִיכֶן׃
7
а отец ваш обманывал меня и раз десять переменял награду мою; но Бог не попустил ему сделать мне зло.
а он меня обманывал и десять раз менял назначенную плату. Только Бог не давал ему причинить мне зла.
а ваш отец обманывал меня, десять раз меняя мою плату. Но Бог не дал меня ему в обиду.
І батько ваш сміявся з мене, і десять раз міняв заплату мені, але Бог не дав йому чинити зо мною зле.
yet your father has cheated me by changing my wages ten times. However, God has not allowed him to harm me.
וַאֲבִיכֶן הֵתֶל בִּי, וְהֶחֱלִף אֶת־מַשְׂכֻּרְתִּי עֲשֶׂרֶת מֹנִים; וְלֹא־נְתָנוֹ אֱלֹהִים, לְהָרַע עִמָּדִי׃
8
Когда сказал он, что {скот} с крапинами будет тебе в награду, то скот весь родил с крапинами. А когда он сказал: пестрые будут тебе в награду, то скот весь и родил пестрых.
Если ваш отец говорил мне: "Твоей платой будут крапчатые", — весь скот рождался крапчатым. А когда говорил: "Твоей платой будут пестрые", — весь скот рождался пестрым.
Если он говорил: «Платой твоей будут крапчатые», — то весь скот рождал крапчатых, а если он говорил: «Платой твоей будут пестрые», — то весь скот рождал пестрых.
Коли він говорив був отак: Крапчасте буде заплата твоя, то й котяться всі овечки та кози крапчасті. А коли скаже так: Пасасте буде заплата твоя, то й котяться всі овечки та кози пасасті.
If he said, "The speckled ones will be your wages," then all the flocks gave birth to speckled young; and if he said, "The streaked ones will be your wages," then all the flocks bore streaked young.
אִם־כֹּה יֹאמַר, נְקֻדִּים יִהְיֶה שְׂכָרֶךָ, וְיָלְדוּ כָל־הַצֹּאן נְקֻדִּים; וְאִם־כֹּה יֹאמַר, עֲקֻדִּים יִהְיֶה שְׂכָרֶךָ, וְיָלְדוּ כָל־הַצֹּאן עֲקֻדִּים׃
9
И отнял Бог [весь] скот у отца вашего и дал [его] мне.
Вот так и передал мне Бог стада вашего отца.
Так Бог забрал скот у вашего отца и отдал мне.
І відняв Бог худобу вашого батька, та й дав мені.
So God has taken away your father"s livestock and has given them to me.
וַיַּצֵּל אֱלֹהִים אֶת־מִקְנֵה אֲבִיכֶם וַיִּתֶּן־לִי׃
10
Однажды в такое время, когда скот зачинает, я взглянул и увидел во сне, и вот козлы [и овны], поднявшиеся на скот [на коз и овец] пестрые, с крапинами и пятнами.
Как–то раз в пору случки скота я увидел во сне, что все козлы, которые покрывали коз, были пестрыми, крапчатыми или пятнистыми.
Однажды, в то время, когда спаривается скот, мне приснился сон: я поднял взгляд и увидел, что козлы, покрывавшие коз, были пестрыми, крапчатыми или пятнистыми.
І сталося в час, коли отара злучувалася, звів був я очі свої та й побачив у сні: аж ось козли, що спинались на овечок та на кіз, були пасасті, крапчасті й рябі.
"In breeding season I once had a dream in which I looked up and saw that the male goats mating with the flock were streaked, speckled or spotted.
וַיְהִי, בְּעֵת יַחֵם הַצֹּאן, וָאֶשָּׂא עֵינַי וָאֵרֶא בַּחֲלוֹם; וְהִנֵּה הָעַתֻּדִים הָעֹלִים עַל־הַצֹּאן, עֲקֻדִּים נְקֻדִּים וּבְרֻדִּים׃
11
Ангел Божий сказал мне во сне: Иаков! Я сказал: вот я.
"Иаков!" — воззвал ко мне ангел Божий во сне. Я ответил: "Да!"
Ангел Бога сказал мне во сне: «Иаков». Я ответил: «Я здесь».
І сказав мені Ангол у сні: Якове! А я відказав: Ось я!
The angel of God said to me in the dream, "Jacob." I answered, "Here I am."
וַיֹּאמֶר אֵלַי מַלְאַךְ הָאֱלֹהִים בַּחֲלוֹם יַעֲקֹב; וָאֹמַר הִנֵּנִי׃
12
Он сказал: возведи очи твои и посмотри: все козлы [и овны], поднявшиеся на скот [на коз и овец], пестрые, с крапинами и с пятнами, ибо Я вижу все, что Лаван делает с тобою;
И он сказал мне: "Посмотри, все козлы, что покрывают коз, — или пестрые, или крапчатые, или пятнистые. Я вижу все, что Лаван с тобой делает.
Он сказал: «Взгляни, и ты увидишь: все козлы, покрывающие скот, — пестрые, крапчатые или пятнистые, потому что Я увидел как обошелся с тобой Лаван.
Він промовив: Зведи свої очі й побач: усі козли, що спинаються на овечок та на кіз, пасасті, крапчасті й рябі, бо Я бачив усе, що Лаван виробляє тобі.
And he said, "Look up and see that all the male goats mating with the flock are streaked, speckled or spotted, for I have seen all that Laban has been doing to you.
וַיֹּאמֶר, שָׂא־נָא עֵינֶיךָ וּרְאֵה כָּל־הָעַתֻּדִים הָעֹלִים עַל־הַצֹּאן, עֲקֻדִּים נְקֻדִּים וּבְרֻדִּים; כִּי רָאִיתִי, אֵת כָּל־אֲשֶׁר לָבָן עֹשֶׂה לָּךְ׃
13
Я Бог [явившийся тебе] в Вефиле, где ты возлил елей на памятник и где ты дал Мне обет; теперь встань, выйди из земли сей и возвратись в землю родины твоей [и Я буду с тобою].
Ведь Я — Бог Бет–Эля, где ты дал Мне обет, возлив оливковое масло на камень. Вставай, уходи из этой страны, возвращайся в родную землю"».
Я — Бог Вефиля, где ты возлил масло на памятник и поклялся Мне; оставь же немедленно эту землю и возвращайся в землю, где ты родился».
Я Бог Бет-Елу, що ти намастив був там пам"ятника, і Мені склав там обітницю. Тепер уставай, вийди з цієї землі, і вертайся до землі твого народження.
I am the God of Bethel, where you anointed a pillar and where you made a vow to me. Now leave this land at once and go back to your native land.""
אָנֹכִי הָאֵל בֵּית־אֵל, אֲשֶׁר מָשַׁחְתָּ שָּׁם מַצֵּבָה, אֲשֶׁר נָדַרְתָּ לִּי שָׁם נֶדֶר; עַתָּה, קוּם צֵא מִן־הָאָרֶץ הַזֹּאת, וְשׁוּב אֶל־אֶרֶץ מוֹלַדְתֶּךָ׃
14
Рахиль и Лия сказали ему в ответ: есть ли еще нам доля и наследство в доме отца нашего?
Рахиль и Лия отвечали Иакову: «Разве нам еще что–то принадлежит в отцовском имуществе или наследстве?
Рахиль и Лия ответили: — Да есть ли у нас еще доля в наследстве отца?
І відповіла Рахіль та Лія, та й сказали йому: Чи ми маємо частку та спадщину в домі нашого батька?
Then Rachel and Leah replied, "Do we still have any share in the inheritance of our father"s estate?
וַתַּעַן רָחֵל וְלֵאָה, וַתֹּאמַרְנָה לוֹ; הַעוֹד לָנוּ חֵלֶק וְנַחֲלָה בְּבֵית אָבִינוּ׃
15
не за чужих ли он нас почитает? ибо он продал нас и съел даже серебро наше;
Он считает нас чужими; он нас продал, а все, что получил за нас, присвоил себе.
Разве не видно, что он считает нас за чужих? Он продал нас и истратил то, что за нас выручил.
Таж він нас полічив за чужинців, бо продав нас, і справді пожер наше срібло.
Does he not regard us as foreigners? Not only has he sold us, but he has used up what was paid for us.
הֲלוֹא נָכְרִיּוֹת נֶחְשַׁבְנוּ לוֹ כִּי מְכָרָנוּ; וַיֹּאכַל גַּם־אָכוֹל אֶת־כַּסְפֵּנוּ׃
16
посему все [имение и] богатство, которое Бог отнял у отца нашего, есть наше и детей наших; итак делай все, что Бог сказал тебе.
А раз так, то все добро, какое Бог отобрал у нашего отца, принадлежит нам и нашим сыновьям. Так что поступай, как велит тебе Бог».
Конечно же, все богатство, которое Бог забрал у отца, принадлежит нам и нашим детям, так что поступай, как велит тебе Бог.
Бож усе багатство, що Бог вирвав від нашого батька, воно наше та наших синів. А тепер зроби все, що Бог наказав був тобі.
Surely all the wealth that God took away from our father belongs to us and our children. So do whatever God has told you."
כִּי כָל־הָעֹשֶׁר, אֲשֶׁר הִצִּיל אֱלֹהִים מֵאָבִינוּ, לָנוּ הוּא וּלְבָנֵינוּ; וְעַתָּה, כֹּל אֲשֶׁר אָמַר אֱלֹהִים אֵלֶיךָ עֲשֵׂה׃
17
И встал Иаков, и посадил детей своих и жен своих на верблюдов,
Иаков посадил детей и жен на верблюдов,
Иаков посадил детей и жен на верблюдов,
І встав Яків, і посадив синів своїх і жінок своїх на верблюди.
Then Jacob put his children and his wives on camels,
וַיָּקָם יַעֲקֹב; וַיִּשָּׂא אֶת־בָּנָיו וְאֶת־נָשָׁיו עַל־הַגְּמַלִּים׃
18
и взял с собою весь скот свой и все богатство свое, которое приобрел, скот собственный его, который он приобрел в Месопотамии, [и все свое,] чтобы идти к Исааку, отцу своему, в землю Ханаанскую.
собрал все нажитое добро, забрал скот, приобретенный им в Паддан–Араме, и направился в Ханаан, к своему отцу Исааку.
погнал весь скот впереди себя, и взяв все добро, которое он скопил в Паддан-Араме, отправился в путь к своему отцу Исааку в землю Ханаана.
І він забрав усю худобу свою, і все майно своє, що набув, здобуту худобу свою, що набув у Падані арамейськім, щоб прийти до Ісака, батька свого, до землі ханаанської.
and he drove all his livestock ahead of him, along with all the goods he had accumulated in Paddan Aram, to go to his father Isaac in the land of Canaan.
וַיִּנְהַג אֶת־כָּל־מִקְנֵהוּ, וְאֶת־כָּל־רְכֻשׁוֹ אֲשֶׁר רָכָשׁ, מִקְנֵה קִנְיָנוֹ, אֲשֶׁר רָכַשׁ בְּפַדַּן אֲרָם; לָבוֹא אֶל־יִצְחָק אָבִיו אַרְצָה כְּנָעַן׃
19
И как Лаван пошел стричь скот свой, то Рахиль похитила идолов, которые были у отца ее.
Лаван как раз ушел на стрижку овец, и Рахиль взяла с собой домашних божков своего отца.
Когда Лаван ушел стричь овец, Рахиль украла его божков.
А Лаван пішов стригти отару свою, а Рахіль покрала домових божків, яких батько мав.
When Laban had gone to shear his sheep, Rachel stole her father"s household gods.
וְלָבָן הָלַךְ, לִגְזֹז אֶת־צֹאנוֹ; וַתִּגְנֹב רָחֵל, אֶת־הַתְּרָפִים אֲשֶׁר לְאָבִיהָ׃
20
Иаков же похитил сердце у Лавана Арамеянина, потому что не известил его, что удаляется.
Так Иаков обманул Лавана–арамея: ничего ему не сказав,
А Иаков обманул арамея Лавана, не известив его о своем уходе.
І Яків обманив Лавана арамейського, бо не сказав йому, що втікає.
Moreover, Jacob deceived Laban the Aramean by not telling him he was running away.
וַיִּגְנֹב יַעֲקֹב, אֶת־לֵב לָבָן הָאֲרַמִּי; עַל־בְּלִי הִגִּיד לוֹ, כִּי בֹרֵחַ הוּא׃
21
И ушел со всем, что у него было; и, встав, перешел реку и направился к горе Галаад.
ушел от него вместе со всем своим добром. Переправившись через Реку, Иаков направился к Галаа́дским горам.
Он бежал со всем своим имуществом и, перейдя реку, направился к нагорьям Галаада.
І втік він, і все, що його. І встав, і перейшов річку, і прямував до ?ілеядської гори.
So he fled with all he had, and crossing the River, he headed for the hill country of Gilead.
וַיִּבְרַח הוּא וְכָל־אֲשֶׁר־לוֹ, וַיָּקָם וַיַּעֲבֹר אֶת־הַנָּהָר; וַיָּשֶׂם אֶת־פָּנָיו הַר הַגִּלְעָד׃
22
На третий день сказали Лавану [Арамеянину], что Иаков ушел.
На третий день Лавану донесли, что Иаков ушел.
На третий день Лавану сообщили, что Иаков бежал.
А третього дня розказано Лаванові, що Яків утік.
On the third day Laban was told that Jacob had fled.
וַיֻּגַּד לְלָבָן בַּיּוֹם הַשְּׁלִישִׁי; כִּי בָרַח יַעֲקֹב׃
23
Тогда он взял с собою [сынов и] родственников своих, и гнался за ним семь дней, и догнал его на горе Галаад.
Лаван собрал своих родичей и погнался за Иаковом. Через семь дней он нагнал его в Галаадских горах.
Взяв с собой родственников, он погнался за Иаковом и через семь дней настиг его в нагорьях Галаада.
І взяв він з собою братів своїх, і гнався за ним дорогою семи день, та й догнав його на горі ?ілеядській.
Taking his relatives with him, he pursued Jacob for seven days and caught up with him in the hill country of Gilead.
וַיִּקַּח אֶת־אֶחָיו עִמּוֹ, וַיִּרְדֹּף אַחֲרָיו, דֶּרֶךְ שִׁבְעַת יָמִים; וַיַּדְבֵּק אֹתוֹ בְּהַר הַגִּלְעָד׃
24
И пришел Бог к Лавану Арамеянину ночью во сне и сказал ему: берегись, не говори Иакову ни доброго, ни худого.
Но той же ночью, во сне, Бог явился Лавану–арамею и сказал: «Смотри, ничего не делай Иакову!»
Но ночью Бог явился арамею Лавану во сне и сказал ему: «Берегись, не говори ничего Иакову, ни хорошего, ни плохого».
І прийшов Бог до Лавана арамеянина в нічнім сні, та й до нього сказав: Стережися, щоб ти не говорив з Яковом ані доброго, ані злого.
Then God came to Laban the Aramean in a dream at night and said to him, "Be careful not to say anything to Jacob, either good or bad."
וַיָּבֹא אֱלֹהִים אֶל־לָבָן הָאֲרַמִּי בַּחֲלֹם הַלָּיְלָה; וַיֹּאמֶר לוֹ, הִשָּׁמֶר לְךָ פֶּן־תְּדַבֵּר עִם־יַעֲקֹב מִטּוֹב עַד־רָע׃
25
И догнал Лаван Иакова; Иаков же поставил шатер свой на горе, и Лаван со сродниками своими поставил на горе Галаад.
Лаван был уже совсем рядом с Иаковом. Иаков разбил свой стан в горах. Лаван со своими родичами остановился в горах Галаада.
Лаван догнал Иакова. Иаков уже поставил шатер в нагорьях Галаада, и Лаван с родней тоже стали там лагерем.
І догнав Лаван Якова. А Яків поставив намета свого на горі, і Лаван поставив з братами своїми на горі ?ілеядській.
Jacob had pitched his tent in the hill country of Gilead when Laban overtook him, and Laban and his relatives camped there too.
וַיַּשֵּׂג לָבָן אֶת־יַעֲקֹב; וְיַעֲקֹב, תָּקַע אֶת־אָהֳלוֹ בָּהָר, וְלָבָן תָּקַע אֶת־אֶחָיו בְּהַר הַגִּלְעָד׃
26
И сказал Лаван Иакову: что ты сделал? для чего ты обманул меня, и увел дочерей моих, как плененных оружием?
И Лаван обратился к Иакову: «Что ты делаешь? Ты меня обманул! Угнал моих дочерей, будто пленниц, добытых на войне!
Лаван сказал Иакову: — Что ты сделал? Ты обманул меня и увел моих дочерей, как пленников на войне.
І промовив Лаван до Якова: Що ти зробив? Ти обманив мене, і забрав моїх дочок, немов бранок меча!
Then Laban said to Jacob, "What have you done? You"ve deceived me, and you"ve carried off my daughters like captives in war.
וַיֹּאמֶר לָבָן לְיַעֲקֹב, מֶה עָשִׂיתָ, וַתִּגְנֹב אֶת־לְבָבִי; וַתְּנַהֵג אֶת־בְּנֹתַי, כִּשְׁבֻיוֹת חָרֶב׃
27
зачем ты убежал тайно, и укрылся от меня, и не сказал мне? я отпустил бы тебя с веселием и с песнями, с тимпаном и с гуслями;
Зачем ты ушел от меня тайком, обманул меня и ничего не сказал мне? Я бы проводил тебя с веселыми песнями, под звуки бубна и цитры,
Почему ты убежал тайком? Почему ты не сказал мне, чтобы я мог проводить тебя с радостью и с песнями, под музыку бубна и арфы?
Чого втік ти таємно, і обікрав мене, і не сказав мені? А я був би відіслав тебе з радістю, із співами, з бубном, і з гуслами.
Why did you run off secretly and deceive me? Why didn"t you tell me, so I could send you away with joy and singing to the music of tambourines and harps?
לָמָּה נַחְבֵּאתָ לִבְרֹחַ, וַתִּגְנֹב אֹתִי; וְלֹא־הִגַּדְתָּ לִּי, וָאֲשַׁלֵּחֲךָ בְּשִׂמְחָה וּבְשִׁרִים בְּתֹף וּבְכִנּוֹר׃
28
ты не позволил мне даже поцеловать внуков моих и дочерей моих; безрассудно ты сделал.
а ты даже не дал мне поцеловать дочерей и внуков на прощание! Глупо ты сделал.
Ты не дал мне даже поцеловать на прощание внуков и дочерей. Ты поступил безрассудно.
І ти не дозволив мені навіть поцілувати онуків моїх і дочок моїх. Тож ти нерозумно вчинив!
You didn"t even let me kiss my grandchildren and my daughters good-by. You have done a foolish thing.
וְלֹא נְטַשְׁתַּנִי, לְנַשֵּׁק לְבָנַי וְלִבְנֹתָי; עַתָּה הִסְכַּלְתָּ עֲשׂוֹ׃
29
Есть в руке моей сила сделать вам зло; но Бог отца вашего вчера говорил ко мне и сказал: берегись, не говори Иакову ни хорошего, ни худого.
Я мог бы хорошенько отплатить вам за это, но сегодня ночью Бог вашего отца сказал мне: "Смотри, ничего не делай Иакову!"
В моих силах причинить тебе зло, но прошлой ночью Бог твоего отца сказал мне: «Берегись, не говори Иакову ничего, ни хорошего, ни плохого».
Я маю в руці своїй силу, щоб учинити з вами зле. Але Бог вашого батька вчора вночі сказав був до мене, говорячи: Стережися, щоб ти не говорив з Яковом ані доброго, ані злого.
I have the power to harm you; but last night the God of your father said to me, "Be careful not to say anything to Jacob, either good or bad."
יֶשׁ־לְאֵל יָדִי, לַעֲשׂוֹת עִמָּכֶם רָע; וֵאלֹהֵי אֲבִיכֶם אֶמֶשׁ אָמַר אֵלַי לֵאמֹר, הִשָּׁמֶר לְךָ מִדַּבֵּר עִם־יַעֲקֹב מִטּוֹב עַד־רָע׃
30
Но пусть бы ты ушел, потому что ты нетерпеливо захотел быть в доме отца твоего, — зачем ты украл богов моих?
Ладно, — продолжал Лаван, — ты ушел от меня, потому что соскучился по родному дому. Но зачем было красть моих богов?» —
Допустим, ты ушел, потому что тебе не терпелось вернуться в отцовский дом, но зачем ты украл моих божков?
А тепер справді підеш, бо ти сильно затужив за домом батька свого. Але нащо ти покрав моїх богів?
Now you have gone off because you longed to return to your father"s house. But why did you steal my gods?"
וְעַתָּה הָלֹךְ הָלַכְתָּ, כִּי־נִכְסֹף נִכְסַפְתָּה לְבֵית אָבִיךָ; לָמָּה גָנַבְתָּ אֶת־אֱלֹהָי׃
31
Иаков отвечал Лавану и сказал: {я} боялся, ибо я думал, не отнял бы ты у меня дочерей своих [и всего моего].
«Я боялся, — отвечал Иаков Лавану, — думал, ты заберешь назад своих дочерей.
Иаков ответил Лавану: — Я боялся, потому что думал, что ты силой отнимешь у меня твоих дочерей.
А Яків відповів і сказав до Лавана: Тому, що боявся, бо я думав: Аби но він не забрав від мене своїх дочок!
Jacob answered Laban, "I was afraid, because I thought you would take your daughters away from me by force.
וַיַּעַן יַעֲקֹב וַיֹּאמֶר לְלָבָן; כִּי יָרֵאתִי, כִּי אָמַרְתִּי, פֶּן־תִּגְזֹל אֶת־בְּנוֹתֶיךָ מֵעִמִּי׃
32
[И сказал Иаков:] у кого найдешь богов твоих, тот не будет жив; при родственниках наших узнавай, что [есть твоего] у меня, и возьми себе. [Но он ничего у него не узнал.] Иаков не знал, что Рахиль [жена его] украла их.
Но у кого найдутся твои боги, тому не быть в живых! Пусть наши родичи будут свидетелями: осмотри все, что есть у меня, и что твое — забирай!» (Иаков не знал, что это Рахиль украла божков.)
Если же ты найдешь у кого-нибудь здесь своих божков, тому не жить. В присутствии родни смотри сам, есть ли у меня что-нибудь твое, и если есть, то забирай обратно. Иаков не знал, что божков украла Рахиль.
При кому ж ти знайдеш своїх богів, не буде він жити. Перед нашими братами пізнай собі, що твого в мене, і візьми собі. А Яків не знав, що Рахіль їх покрала.
But if you find anyone who has your gods, he shall not live. In the presence of our relatives, see for yourself whether there is anything of yours here with me; and if so, take it." Now Jacob did not know that Rachel had stolen the gods.
עִם אֲשֶׁר תִּמְצָא אֶת־אֱלֹהֶיךָ לֹא יִחְיֶה, נֶגֶד אַחֵינוּ הַכֶּר־לְךָ מָה עִמָּדִי וְקַח־לָךְ; וְלֹא־יָדַע יַעֲקֹב, כִּי רָחֵל גְּנָבָתַם׃
33
И ходил Лаван в шатер Иакова, и в шатер Лии, и в шатер двух рабынь, [и обыскивал,] но не нашел. И, выйдя из шатра Лии, вошел в шатер Рахили.
Лаван обыскал шатры Иакова, Лии, обеих служанок, но ничего не нашел. Выйдя из шатра Лии, он пошел в шатер к Рахили.
Лаван вошел в шатер Иакова, в шатер Лии и в шатер двух служанок, но ничего не нашел. После шатра Лии он вошел в шатер Рахили.
І ввійшов Лаван до намету Якового, і до намету Ліїного, і до намету обох невільниць, та нічого не знайшов. І вийшов він із намету Ліїного і ввійшов до намету Рахілиного.
So Laban went into Jacob"s tent and into Leah"s tent and into the tent of the two maidservants, but he found nothing. After he came out of Leah"s tent, he entered Rachel"s tent.
וַיָּבֹא לָבָן בְּאֹהֶל יַעֲקֹב וּבְאֹהֶל לֵאָה, וּבְאֹהֶל שְׁתֵּי הָאֲמָהֹת וְלֹא מָצָא; וַיֵּצֵא מֵאֹהֶל לֵאָה, וַיָּבֹא בְּאֹהֶל רָחֵל׃
34
Рахиль же взяла идолов, и положила их под верблюжье седло и села на них. И обыскал Лаван весь шатер; но не нашел.
Рахиль тем временем взяла домашних божков, засунула их в верблюжье седло и уселась сверху. Отец стал обыскивать ее шатер, но ничего не мог найти,
Рахиль же взяла домашних божков, положила их в верблюжье седло и села на них. Лаван обыскал весь шатер, но ничего не нашел.
А Рахіль узяла божки, і вложила їх до сідла верблюда, та й сіла на них. І обмацав Лаван усього намета, і нічого не знайшов.
Now Rachel had taken the household gods and put them inside her camel"s saddle and was sitting on them. Laban searched through everything in the tent but found nothing.
וְרָחֵל לָקְחָה אֶת־הַתְּרָפִים, וַתְּשִׂמֵם בְּכַר הַגָּמָל וַתֵּשֶׁב עֲלֵיהֶם; וַיְמַשֵּׁשׁ לָבָן אֶת־כָּל־הָאֹהֶל וְלֹא מָצָא׃
35
Она же сказала отцу своему: да не прогневается господин мой, что я не могу встать пред тобою, ибо у меня обыкновенное женское. И [Лаван] искал [во всем шатре], но не нашел идолов.
а Рахиль сказала ему: «Пусть не гневается господин мой, что я не могу встать перед ним: у меня обычное женское недомогание». Лаван все перерыл, но божков не нашел.
Рахиль сказала отцу: — Не гневайся, мой господин: я не могу встать перед тобой, потому что у меня то, что обычно бывает у женщин. Как он ни искал, он не смог найти божков.
А вона сказала до батька свого: Нехай не палає гнів в очах батька мого, бо я не можу встати перед обличчям твоїм, бо в мене тепер звичайне жіноче. І перешукав він, та божків не знайшов.
Rachel said to her father, "Don"t be angry, my lord, that I cannot stand up in your presence; I"m having my period." So he searched but could not find the household gods.
וַתֹּאמֶר אֶל־אָבִיהָ, אַל־יִחַר בְּעֵינֵי אֲדֹנִי, כִּי לוֹא אוּכַל לָקוּם מִפָּנֶיךָ, כִּי־דֶרֶךְ נָשִׁים לִי; וַיְחַפֵּשׂ וְלֹא מָצָא אֶת־הַתְּרָפִים׃
36
Иаков рассердился и вступил в спор с Лаваном. И начал Иаков говорить и сказал Лавану: какая вина моя, какой грех мой, что ты преследуешь меня?
Теперь уже Иаков разгневался и стал обвинять Лавана: «Так в чем же моя вина, в чем мое преступление, что ты за мной погнался?
Иаков был вне себя от гнева и стал выговаривать Лавану: — В чем мое преступление? — спросил он. — Какой грех я совершил, что ты пустился за мной в погоню?
І запалав Яків гнівом, і сварився з Лаваном. І відповів Яків, і сказав до Лавана: Яка провина моя, який мій гріх, що ти гнався за мною,
Jacob was angry and took Laban to task. "What is my crime?" he asked Laban. "What sin have I committed that you hunt me down?
וַיִּחַר לְיַעֲקֹב וַיָּרֶב בְּלָבָן; וַיַּעַן יַעֲקֹב וַיֹּאמֶר לְלָבָן, מַה־פִּשְׁעִי מַה חַטָּאתִי, כִּי דָלַקְתָּ אַחֲרָי׃
37
ты осмотрел у меня все вещи [в доме моем], что нашел ты из всех вещей твоего дома? покажи здесь пред родственниками моими и пред родственниками твоими; пусть они рассудят между нами обоими.
Ты перерыл все мои вещи — и что же своего ты там нашел? Давай показывай, пусть родичи нас рассудят.
Ты обыскал все мое добро — что ты нашел из своего имущества? Положи, что нашел, перед твоей и моей родней, и пусть они нас рассудят.
що ти обмацав усі мої речі? Що ти знайшов зо всіх речей свого дому, положи тут перед моїми братами і братами своїми, і нехай вони розсудять поміж нами двома.
Now that you have searched through all my goods, what have you found that belongs to your household? Put it here in front of your relatives and mine, and let them judge between the two of us.
כִּי־מִשַּׁשְׁתָּ אֶת־כָּל־כֵּלַי, מַה־מָּצָאתָ מִכֹּל כְּלֵי־בֵיתֶךָ, שִׂים כֹּה, נֶגֶד אַחַי וְאַחֶיךָ; וְיוֹכִיחוּ בֵּין שְׁנֵינוּ׃
38
Вот, двадцать лет я {был} у тебя; овцы твои и козы твои не выкидывали; овнов стада твоего я не ел;
Двадцать лет я на тебя работал. Не было за это время выкидышей ни у овец, ни у коз. Я не ел баранов из твоего стада.
Двадцать лет я прожил у тебя: твои овцы и козы не выкидывали, баранов из твоих стад я не ел.
Я вже двадцять літ із тобою. Вівці твої та кози твої не мертвили свого плоду, а баранів отари твоєї я не їв.
"I have been with you for twenty years now. Your sheep and goats have not miscarried, nor have I eaten rams from your flocks.
זֶה עֶשְׂרִים שָׁנָה אָנֹכִי עִמָּךְ, רְחֵלֶיךָ וְעִזֶּיךָ לֹא שִׁכֵּלוּ; וְאֵילֵי צֹאנְךָ לֹא אָכָלְתִּי׃
39
растерзанного зверем я не приносил к тебе, это был мой убыток; ты с меня взыскивал, днем ли что пропадало, ночью ли пропадало;
Если, бывало, скотину задерут звери, я не приносил ее тебе, но сам возмещал убыток. Днем ли было дело, ночью ли — ты спрашивал с меня за пропажу.
Растерзанных диким зверем я не приносил к тебе, но сам возмещал убытки; ты же требовал с меня платы за все, что было украдено, днем ли это случилось или ночью.
Розшарпаного диким звірем я не приносив до тебе, я сам ніс ту шкоду. Від мене домагався ти того, що було вкрадене вдень, і що було вкрадене вночі.
I did not bring you animals torn by wild beasts; I bore the loss myself. And you demanded payment from me for whatever was stolen by day or night.
טְרֵפָה לֹא־הֵבֵאתִי אֵלֶיךָ, אָנֹכִי אֲחַטֶּנָּה, מִיָּדִי תְּבַקְשֶׁנָּה; גְּנֻבְתִי יוֹם, וּגְנֻבְתִי לָיְלָה׃
40
я томился днем от жара, а ночью от стужи, и сон мой убегал от глаз моих.
Днем меня мучил зной, ночью — холод, я глаз не смыкал.
Вот каково мне было: зной палил меня днем, холод терзал меня ночью, и сон бежал от моих глаз.
Бувало, що вдень з"їдала мене спекота, а вночі паморозь, а мій сон мандрував від моїх очей.
This was my situation: The heat consumed me in the daytime and the cold at night, and sleep fled from my eyes.
הָיִיתִי בַיּוֹם אֲכָלַנִי חֹרֶב וְקֶרַח בַּלָּיְלָה; וַתִּדַּד שְׁנָתִי מֵעֵינָי׃
41
Таковы мои двадцать лет в доме твоем. Я служил тебе четырнадцать лет за двух дочерей твоих и шесть лет за скот твой, а ты десять раз переменял награду мою.
Двадцать лет я был у тебя. Четырнадцать лет я работал на тебя за твоих дочерей, шесть лет — за скот, а ты десять раз менял назначенную плату.
Таковы были те двадцать лет, что я жил в твоем доме. Я работал на тебя четырнадцать лет за двух твоих дочерей и шесть лет за скот, а ты десять раз менял мою плату.
Таке мені двадцять літ у твоїм домі... Служив я тобі чотирнадцять літ за двох дочок твоїх, і шість літ за отару твою, а ти десять раз зміняв мені свою заплату!
It was like this for the twenty years I was in your household. I worked for you fourteen years for your two daughters and six years for your flocks, and you changed my wages ten times.
זֶה־לִּי עֶשְׂרִים שָׁנָה בְּבֵיתֶךָ, עֲבַדְתִּיךָ אַרְבַּע־עֶשְׂרֵה שָׁנָה בִּשְׁתֵּי בְנֹתֶיךָ, וְשֵׁשׁ שָׁנִים בְּצֹאנֶךָ; וַתַּחֲלֵף אֶת־מַשְׂכֻּרְתִּי עֲשֶׂרֶת מֹנִים׃
42
Если бы не был со мною Бог отца моего, Бог Авраама и страх Исаака, ты бы теперь отпустил меня ни с чем. Бог увидел бедствие мое и труд рук моих и вступился {за меня} вчера.
Да если бы не был со мною Бог отца моего — Бог Авраама и Ужас Исаака — ты отослал бы меня ни с чем. Но Бог видит мою обиду и мои труды: этой ночью Он Сам за меня вступился!»
Если бы не был со мной Бог моего отца, Бог Авраама, Тот, Кого боялся Исаак, то ты, конечно, отослал бы меня с пустыми руками. Но Бог увидел мои лишения и труд моих рук и рассудил нас прошлой ночью.
Коли б не був при мені Бог батька мого, Бог Авраамів, і не Той, Кого боїться Ісак, то тепер ти відіслав би мене впорожні!... Біду мою й труд рук моїх Бог бачив, і виказав це вчора вночі.
If the God of my father, the God of Abraham and the Fear of Isaac, had not been with me, you would surely have sent me away empty-handed. But God has seen my hardship and the toil of my hands, and last night he rebuked you."
לוּלֵי אֱלֹהֵי אָבִי אֱלֹהֵי אַבְרָהָם וּפַחַד יִצְחָק הָיָה לִי, כִּי עַתָּה רֵיקָם שִׁלַּחְתָּנִי; אֶת־עָנְיִי וְאֶת־יְגִיעַ כַּפַּי רָאָה אֱלֹהִים וַיּוֹכַח אָמֶשׁ׃
43
И отвечал Лаван и сказал Иакову: дочери — мои дочери; дети — мои дети; скот — мой скот, и все, что ты видишь, это мое: могу ли я что сделать теперь с дочерями моими и с детьми их, которые рождены ими?
И Лаван ответил Иакову: «Это ведь мои дочери, мои внуки, мой скот. Все, что ты здесь видишь, — мое. Разве я обижу своих дочерей? Или внуков?
Лаван ответил Иакову: — Эти дочери — мои дочери, дети — мои дети, и стада — мои стада; все, что ты видишь — мое. Но что же я могу теперь сделать с моими дочерьми или с детьми, которых они родили?
І відповів Лаван і сказав до Якова: Дочки дочки мої, а діти мої діти, а отара моя отара, і все, що ти бачиш то моє. А дочкам моїм, що зроблю їм сьогодні, або їхнім дітям, що вони породили їх?
Laban answered Jacob, "The women are my daughters, the children are my children, and the flocks are my flocks. All you see is mine. Yet what can I do today about these daughters of mine, or about the children they have borne?
וַיַּעַן לָבָן וַיֹּאמֶר אֶל־יַעֲקֹב, הַבָּנוֹת בְּנֹתַי וְהַבָּנִים בָּנַי וְהַצֹּאן צֹאנִי, וְכֹל אֲשֶׁר־אַתָּה רֹאֶה לִי־הוּא; וְלִבְנֹתַי מָה־אֶעֱשֶׂה לָאֵלֶּה הַיּוֹם, אוֹ לִבְנֵיהֶן אֲשֶׁר יָלָדוּ׃
44
Теперь заключим союз я и ты, и это будет свидетельством между мною и тобою. [При сем Иаков сказал ему: вот, с нами нет никого; смотри, Бог свидетель между мною и тобою.]
Давай заключим договор, и пусть у нас будет свидетель».
Давай же заключим договор, ты и я, и пусть он будет свидетельством между нами.
А тепер ходи, я й ти вчинімо умову, і оце буде свідком поміж мною й поміж тобою.
Come now, let"s make a covenant, you and I, and let it serve as a witness between us."
וְעַתָּה, לְכָה נִכְרְתָה בְרִית אֲנִי וָאָתָּה; וְהָיָה לְעֵד בֵּינִי וּבֵינֶךָ׃
45
И взял Иаков камень и поставил его памятником.
Тогда Иаков поставил большой камень стоймя, как священный камень,
Иаков взял камень и поставил его памятным знаком.
І взяв Яків каменя, і поставив його за пам"ятника.
So Jacob took a stone and set it up as a pillar.
וַיִּקַּח יַעֲקֹב אָבֶן; וַיְרִימֶהָ מַצֵּבָה׃
46
И сказал Иаков родственникам своим: наберите камней. Они взяли камни, и сделали холм, и ели [и пили] там на холме. [И сказал ему Лаван: холм сей свидетель сегодня между мною и тобою.]
и сказал своим родичам: «Собирайте камни». Они нагромоздили холм из камней и подле него устроили трапезу.
Он сказал своей родне: — Наберите камней. Они набрали камней, сложили их грудой и сели возле нее за трапезу.
І сказав Яків браттям своїм: Назбирайте каміння. І назбирали каміння вони, та й зробили могилу, і їли там на тій могилі.
He said to his relatives, "Gather some stones." So they took stones and piled them in a heap, and they ate there by the heap.
וַיֹּאמֶר יַעֲקֹב לְאֶחָיו לִקְטוּ אֲבָנִים, וַיִּקְחוּ אֲבָנִים וַיַּעֲשׂוּ־גָל; וַיֹּאכְלוּ שָׁם עַל־הַגָּל׃
47
И назвал его Лаван: Иегар-Сагадуфа; а Иаков назвал его Галаадом.
Лаван назвал этот холм Иега́р–Сахадута́, а Иаков назвал его Гал–Эд.
Лаван назвал ее Иегар-Сагадута, а Иаков — Гал-Эд.
І назвав її Лаван: Е?ар-Сагадута, а Яків її назвав: ?ал-Ед.
Laban called it Jegar Sahadutha, and Jacob called it Galeed.
וַיִּקְרָא־לוֹ לָבָן, יְגַר שָׂהֲדוּתָא; וְיַעֲקֹב, קָרָא לוֹ גַּלְעֵד׃
48
И сказал Лаван [Иакову]: сегодня этот холм [и памятник, который я поставил,] между мною и тобою свидетель. Посему и наречено ему имя: Галаад,
Лаван сказал: «Этот холм — свидетель нашего договора». Потому это место и называют Гал–Эд.
Лаван сказал: — Эта насыпь — свидетельство между тобой и мной сегодня. Вот почему ее назвали Гал-Эд,
І промовив Лаван: Ця могила свідок між мною й між тобою сьогодні, тому то й названо ймення її: ?ал-Ед
Laban said, "This heap is a witness between you and me today." That is why it was called Galeed.
וַיֹּאמֶר לָבָן, הַגַּל הַזֶּה עֵד בֵּינִי וּבֵינְךָ הַיּוֹם; עַל־כֵּן קָרָא־שְׁמוֹ גַּלְעֵד׃
49
{также:} Мицпа, оттого, что Лаван сказал: да надзирает Господь надо мною и над тобою, когда мы скроемся друг от друга;
А еще — Мицпа́, ибо Лаван добавил: «Пусть Господь наблюдает за нами обоими, когда мы потеряем друг друга из виду.
а также Мицпа, ведь он сказал: — Пусть Господь смотрит за тобой и мной, когда мы будем вдали друг от друга.
і Міцпа, бо сказав: Нехай дивиться Господь між мною й між тобою, коли ми розійдемося один від одного.
It was also called Mizpah, because he said, "May the LORD keep watch between you and me when we are away from each other.
וְהַמִּצְפָּה אֲשֶׁר אָמַר, יִצֶף יְהוָה בֵּינִי וּבֵינֶךָ; כִּי נִסָּתֵר אִישׁ מֵרֵעֵהוּ׃
50
если ты будешь худо поступать с дочерями моими, или если возьмешь жен сверх дочерей моих, то, хотя нет человека между нами, [который бы видел,] но смотри, Бог свидетель между мною и между тобою.
Если ты будешь обижать моих дочерей или возьмешь себе, кроме них, новых жен, помни: не человек, а Бог наш свидетель!
Если ты будешь плохо обходиться с моими дочерьми или возьмешь себе других жен, кроме моих дочерей — даже если никого с нами нет, помни, что Бог — Свидетель между тобой и мной.
Коли ти будеш кривдити дочок моїх, і коли візьмеш за жінок понад дочок моїх, то не людина з нами, а дивися Бог свідок між мною й між тобою!
If you mistreat my daughters or if you take any wives besides my daughters, even though no one is with us, remember that God is a witness between you and me."
אִם־תְּעַנֶּה אֶת־בְּנֹתַי, וְאִם־תִּקַּח נָשִׁים עַל־בְּנֹתַי, אֵין אִישׁ עִמָּנוּ; רְאֵה אֱלֹהִים עֵד בֵּינִי וּבֵינֶךָ׃
51
И сказал Лаван Иакову: вот холм сей и вот памятник, который я поставил между мною и тобою;
Смотри, — сказал Лаван Иакову, — этот холм из камней и этот священный камень, которые я поставил между нами, —
Еще Лаван сказал Иакову: — Вот груда камней и памятный столб, который я поставил между тобой и мной.
А Яків сказав до Лавана: Ось ця могила, й ось той пам"ятник, якого поставив я між собою й між тобою.
Laban also said to Jacob, "Here is this heap, and here is this pillar I have set up between you and me.
וַיֹּאמֶר לָבָן לְיַעֲקֹב; הִנֵּה הַגַּל הַזֶּה, וְהִנֵּה הַמַצֵּבָה, אֲשֶׁר יָרִיתִי בֵּינִי וּבֵינֶךָ׃
52
этот холм свидетель, и этот памятник свидетель, что ни я не перейду к тебе за этот холм, ни ты не перейдешь ко мне за этот холм и за этот памятник, для зла;
они свидетели нашего договора. И я не буду переходить со злым умыслом на твою сторону холма, и ты не переходи со злым умыслом на мою сторону холма и священного камня.
Эти камни — свидетельство, и этот памятный столб — во свидетельство того, что я не перейду за эту груду камней на твою сторону, чтобы причинить тебе зло, и ты не перейдешь за этот памятный знак и груду камней на мою сторону, чтобы причинить мне зло.
Свідок ця могила, і свідок цей пам"ятник, що я не перейду цієї могили до тебе, і ти не перейдеш до мене цієї могили та цього пам"ятника на зле.
This heap is a witness, and this pillar is a witness, that I will not go past this heap to your side to harm you and that you will not go past this heap and pillar to my side to harm me.
עֵד הַגַּל הַזֶּה, וְעֵדָה הַמַּצֵּבָה; אִם־אָנִי, לֹא־אֶעֱבֹר אֵלֶיךָ אֶת־הַגַּל הַזֶּה, וְאִם־אַתָּה לֹא־תַעֲבֹר אֵלַי אֶת־הַגַּל הַזֶּה וְאֶת־הַמַּצֵּבָה הַזֹּאת לְרָעָה׃
53
Бог Авраамов и Бог Нахоров да судит между нами, Бог отца их. Иаков поклялся страхом отца своего Исаака.
Пусть нашими судьями будут Бог Авраама и бог Нахора». (То есть отчие боги Иакова и Лавана.) И поклялся Иаков Ужасом отца своего Исаака.
Пусть Бог Авраама и Бог Нахора, Бог их предков, судит между нами. И Иаков поклялся Тем, Которого боялся его отец Исаак.
Розсудить між нами Бог Авраамів і Бог Нахорів, Бог їхнього батька. І Яків присягнув Тим, Кого боїться його батько Ісак.
May the God of Abraham and the God of Nahor, the God of their father, judge between us." So Jacob took an oath in the name of the Fear of his father Isaac.
אֱלֹהֵי אַבְרָהָם וֵאלֹהֵי נָחוֹר יִשְׁפְּטוּ בֵינֵינוּ, אֱלֹהֵי אֲבִיהֶם; וַיִּשָּׁבַע יַעֲקֹב, בְּפַחַד אָבִיו יִצְחָק׃
54
И заколол Иаков жертву на горе и позвал родственников своих есть хлеб; и они ели хлеб [и пили] и ночевали на горе.
Затем Иаков принес на Горе́́ жертву и пригласил родичей на трапезу. После трапезы они остались на Горе ночевать.
Он принес жертву там в нагорье и пригласил родственников разделить трапезу. Они поели и переночевали там,
І приніс Яків жертву на горі, і покликав братів своїх їсти хліб. І вони їли хліб і ночували на горі.
He offered a sacrifice there in the hill country and invited his relatives to a meal. After they had eaten, they spent the night there.
וַיִּזְבַּח יַעֲקֹב זֶבַח בָּהָר, וַיִּקְרָא לְאֶחָיו לֶאֱכָל־לָחֶם; וַיֹּאכְלוּ לֶחֶם, וַיָּלִינוּ בָּהָר׃
55
И встал Лаван рано утром и поцеловал внуков своих и дочерей своих, и благословил их. И пошел и возвратился Лаван в свое место.
Наутро Лаван поцеловал внуков и дочерей, благословил их и отправился домой.
а рано утром Лаван поцеловал внуков и дочерей, благословил их и отправился домой.
І встав Лаван рано вранці, і поцілував онуків своїх, і дочок своїх, і поблагословив їх. І пішов, та й вернувся Лаван до місця свого.
Early the next morning Laban kissed his grandchildren and his daughters and blessed them. Then he left and returned home.
וַיַּשְׁכֵּם לָבָן בַּבֹּקֶר, וַיְנַשֵּׁק לְבָנָיו וְלִבְנוֹתָיו וַיְבָרֶךְ אֶתְהֶם; וַיֵּלֶךְ וַיָּשָׁב לָבָן לִמְקֹמוֹ׃