Бытие | Genesis | בראשית, Глава 21

1
И призрел Господь на Сарру, как сказал; и сделал Господь Сарре, как говорил.
А Господь, как обещал, вспомнил про Сарру: выполнил Господь обещание Свое.
Господь, как Он и сказал, был милостив к Сарре и выполнил Свое обещание:
А Господь згадав Сарру, як сказав був, і вчинив Господь Саррі, як Він говорив.
And the LORD visited Sarah as he had said, and the LORD did unto Sarah as he had spoken.
וַיהוָה פָּקַד אֶת־שָׂרָה כַּאֲשֶׁר אָמָר; וַיַּעַשׂ יְהוָה לְשָׂרָה כַּאֲשֶׁר דִּבֵּר׃
2
Сарра зачала и родила Аврааму сына в старости его во время, о котором говорил ему Бог;
Сарра забеременела и в срок, назначенный Богом, родила престарелому Аврааму сына.
Сарра забеременела и родила Аврааму сына, когда тот уже состарился, в то самое время, как обещал ему Бог.
І Сарра зачала, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог.
For Sarah conceived, and bare Abraham a son in his old age, at the set time of which God had spoken to him.
וַתַּהַר וַתֵּלֶד שָׂרָה לְאַבְרָהָם בֵּן לִזְקֻנָיו; לַמּוֹעֵד אֲשֶׁר־דִּבֶּר אֹתוֹ אֱלֹהִים׃
3
и нарек Авраам имя сыну своему, родившемуся у него, которого родила ему Сарра, Исаак;
Авраам дал новорожденному, своему сыну от Сарры, имя Исаа́к,
Авраам дал новорожденному сыну, которого родила ему Сарра, имя Исаак.
І назвав Авраам ім"я синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак.
And Abraham called the name of his son that was born unto him, whom Sarah bare to him, Isaac.
וַיִּקְרָא אַבְרָהָם אֶת־שֶׁם־בְּנוֹ הַנּוֹלַד־לוֹ אֲשֶׁר־יָלְדָה־לּוֹ שָׂרָה יִצְחָק׃
4
и обрезал Авраам Исаака, сына своего, в восьмой день, как заповедал ему Бог.
а на восьмой день, как повелел Бог, обрезал ему крайнюю плоть.
Когда его сыну Исааку исполнилось восемь дней, Авраам обрезал его, как велел ему Бог.
І обрізав Авраам Ісака, сина свого,коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому.
And Abraham circumcised his son Isaac being eight days old, as God had commanded him.
וַיָּמָל אַבְרָהָם אֶת־יִצְחָק בְּנוֹ, בֶּן־שְׁמֹנַת יָמִים; כַּאֲשֶׁר צִוָּה אֹתוֹ אֱלֹהִים׃
5
Авраам был ста лет, когда родился у него Исаак, сын его.
Сто лет было Аврааму, когда родился Исаак.
Аврааму было сто лет, когда у него родился сын Исаак.
А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його.
And Abraham was an hundred years old, when his son Isaac was born unto him.
וְאַבְרָהָם בֶּן־מְאַת שָׁנָה; בְּהִוָּלֶד לוֹ, אֵת יִצְחָק בְּנוֹ׃
6
И сказала Сарра: смех сделал мне Бог; кто ни услышит обо мне, рассмеется.
А Сарра сказала: «Смешное сотворил со мной Бог: кто ни услышит обо мне — будет смеяться».
Сарра сказала: — Бог заставил меня смеяться; каждый, кто услышит об этом, рассмеется вместе со мной.
І промовила Сарра: Сміх учинив мені Бог, кожен, хто почує, буде сміятися з мене.
And Sarah said, God hath made me to laugh, so that all that hear will laugh with me.
וַתֹּאמֶר שָׂרָה, צְחֹק עָשָׂה לִי אֱלֹהִים; כָּל־הַשֹּׁמֵעַ יִצְחַק־לִי׃
7
И сказала: кто сказал бы Аврааму: Сарра будет кормить детей грудью? ибо в старости его я родила сына.
И добавила: «Кто бы мог сказать Аврааму, что его Сарра будет грудью кормить ребенка? Но вот, на старости лет, я родила ему сына!»
И добавила: — Кто бы сказал Аврааму, что Сарра будет кормить грудью? Но я родила ему сына в его старости.
І промовила: Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його.
And she said, Who would have said unto Abraham, that Sarah should have given children suck? for I have born him a son in his old age.
וַתֹּאמֶר, מִי מִלֵּל לְאַבְרָהָם, הֵינִיקָה בָנִים שָׂרָה; כִּי־יָלַדְתִּי בֵן לִזְקֻנָיו׃
8
Дитя выросло и отнято от груди; и Авраам сделал большой пир в тот день, когда Исаак [сын его] отнят был от груди.
Ребенок подрос. В день, когда он был отнят от груди, Авраам устроил большой пир.
Ребенок вырос и был отнят от груди. В тот день, когда Исаак был отнят от груди, Авраам устроил большой пир.
І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака.
And the child grew, and was weaned: and Abraham made a great feast the same day that Isaac was weaned.
וַיִּגְדַּל הַיֶּלֶד וַיִּגָּמַל; וַיַּעַשׂ אַבְרָהָם מִשְׁתֶּה גָדוֹל, בְּיוֹם הִגָּמֵל אֶת־יִצְחָק׃
9
И увидела Сарра, что сын Агари Египтянки, которого она родила Аврааму, насмехается [над ее сыном, Исааком],
Увидев, как сын Авраама от Агари–египтянки играет с Исааком,
Сарра увидела, что сын, которого египтянка Агарь родила Аврааму, насмехается над Исааком,
І побачила Сарра сина А?ари єгиптянки, що вродила була Авраамові, що він насміхається.
And Sarah saw the son of Hagar the Egyptian, which she had born unto Abraham, mocking.
וַתֵּרֶא שָׂרָה אֶת־בֶּן־הָגָר הַמִּצְרִית אֲשֶׁר־יָלְדָה לְאַבְרָהָם מְצַחֵק׃
10
и сказала Аврааму: выгони эту рабыню и сына ее, ибо не наследует сын рабыни сей с сыном моим Исааком.
Сарра сказала Аврааму: «Прогони эту рабыню вместе с ее сыном! Не будет ее сын твоим наследником наравне с моим Исааком!»
и сказала Аврааму: — Прогони эту рабыню и ее сына, потому что сын этой рабыни не разделит наследства с моим сыном Исааком.
І сказала вона Авраамові: Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком.
Wherefore she said unto Abraham, Cast out this bondwoman and her son: for the son of this bondwoman shall not be heir with my son, even with Isaac.
וַתֹּאמֶר לְאַבְרָהָם, גָּרֵשׁ הָאָמָה הַזֹּאת וְאֶת־בְּנָהּ; כִּי לֹא יִירַשׁ בֶּן־הָאָמָה הַזֹּאת, עִם־בְּנִי עִם־יִצְחָק׃
11
И показалось это Аврааму весьма неприятным ради сына его [Измаила].
Больно было Аврааму слышать такие слова о своем сыне,
Авраам был сильно огорчен, потому что это был его сын.
Але ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його.
And the thing was very grievous in Abraham's sight because of his son.
וַיֵּרַע הַדָּבָר מְאֹד בְּעֵינֵי אַבְרָהָם; עַל אוֹדֹת בְּנוֹ׃
12
Но Бог сказал Аврааму: не огорчайся ради отрока и рабыни твоей; во всем, что скажет тебе Сарра, слушайся голоса ее, ибо в Исааке наречется тебе семя;
но Бог ему сказал: «Не печалься ни о мальчике, ни о рабыне. Сделай, как говорит тебе Сарра, ибо твой род продолжится через Исаака.
Но Бог сказал ему: — Не огорчайся из-за мальчика и рабыни. Послушайся Сарры и сделай все, как она говорит, потому что через Исаака ты будешь иметь потомство, которое Я тебе обещал.
І промовив Господь Авраамові: Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство.
And God said unto Abraham, Let it not be grievous in thy sight because of the lad, and because of thy bondwoman; in all that Sarah hath said unto thee, hearken unto her voice; for in Isaac shall thy seed be called.
וַיֹּאמֶר אֱלֹהִים אֶל־אַבְרָהָם, אַל־יֵרַע בְּעֵינֶיךָ עַל־הַנַּעַר וְעַל־אֲמָתֶךָ, כֹּל אֲשֶׁר תֹּאמַר אֵלֶיךָ שָׂרָה שְׁמַע בְּקֹלָהּ; כִּי בְיִצְחָק, יִקָּרֵא לְךָ זָרַע׃
13
и от сына рабыни Я произведу [великий] народ, потому что он семя твое.
Но и от сына рабыни Я произведу целый народ. Ведь он тоже твое дитя».
Но Я произведу народ и от сына рабыни, потому что и он — твой потомок.
І також сина невільниці тієї учиню його народом, бо він твоє насіння.
And also of the son of the bondwoman will I make a nation, because he is thy seed.
וְגַם אֶת־בֶּן־הָאָמָה לְגוֹי אֲשִׂימֶנּוּ; כִּי זַרְעֲךָ הוּא׃
14
Авраам встал рано утром, и взял хлеба и мех воды, и дал Агари, положив ей на плечи, и отрока, и отпустил ее. Она пошла, и заблудилась в пустыне Вирсавии;
Наутро Авраам дал Агари хлеб и бурдюк с водой — положил их ей на плечи — и велел уходить, вместе с ребенком. Агарь ушла и заблудилась в Беэрше́́вской пустыне.
На другой день рано утром Авраам взял еды и бурдюк с водой и дал Агари: положил их ей на плечи и отослал ее прочь вместе с ребенком. Она отправилась в путь и блуждала в пустыне Вирсавии.
І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка води, і дав до А?ари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева.
And Abraham rose up early in the morning, and took bread, and a bottle of water, and gave it unto Hagar, putting it on her shoulder, and the child, and sent her away: and she departed, and wandered in the wilderness of Beersheba.
וַיַּשְׁכֵּם אַבְרָהָם בַּבֹּקֶר וַיִּקַּח־לֶחֶם וְחֵמַת מַיִם וַיִּתֵּן אֶל־הָגָר שָׂם עַל־שִׁכְמָהּ וְאֶת־הַיֶּלֶד וַיְשַׁלְּחֶהָ; וַתֵּלֶךְ וַתֵּתַע, בְּמִדְבַּר בְּאֵר שָׁבַע׃
15
и не стало воды в мехе, и она оставила отрока под одним кустом
Кончилась вода в бурдюке. Она оставила ребенка под кустом,
Когда вода в бурдюке кончилась, она оставила мальчика под кустом,
І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів.
And the water was spent in the bottle, and she cast the child under one of the shrubs.
וַיִּכְלוּ הַמַּיִם מִן־הַחֵמֶת; וַתַּשְׁלֵךְ אֶת־הַיֶּלֶד, תַּחַת אַחַד הַשִּׂיחִם׃
16
и пошла, села вдали, в расстоянии на {один} выстрел из лука. Ибо она сказала: не {хочу} видеть смерти отрока. И она села [поодаль] против [него], и подняла вопль, и плакала;
а сама отошла, чтобы не видеть, как он умирает, села поодаль, на расстоянии выстрела из лука, и разрыдалась.
и отойдя, села неподалеку, на расстоянии выстрела из лука, потому что думала: «Не стану смотреть, как мальчик умирает». И сидя там неподалеку, она разрыдалась.
І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі як стрілити луком, бо сказала: Нехай я не бачу смерти цієї дитини! І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала.
And she went, and sat her down over against him a good way off, as it were a bowshot: for she said, Let me not see the death of the child. And she sat over against him, and lift up her voice, and wept.
וַתֵּלֶךְ וַתֵּשֶׁב לָהּ מִנֶּגֶד, הַרְחֵק כִּמְטַחֲוֵי קֶשֶׁת, כִּי אָמְרָה, אַל־אֶרְאֶה בְּמוֹת הַיָּלֶד; וַתֵּשֶׁב מִנֶּגֶד, וַתִּשָּׂא אֶת־קֹלָהּ וַתֵּבְךְּ׃
17
и услышал Бог голос отрока [оттуда, где он был]; и Ангел Божий с неба воззвал к Агари и сказал ей: что с тобою, Агарь? не бойся; Бог услышал голос отрока оттуда, где он находится;
Но Бог услышал, как плачет дитя, и ангел Божий с небес окликнул Агарь: «Что с тобою, Агарь? Не бойся! Бог услышал, как плачет твое оставленное дитя.
Бог услышал плач мальчика и Ангел Бога обратился к Агари с небес и сказал ей: — Что с тобой, Агарь? Не бойся, Бог услышал, как плачет мальчик там, где он лежит.
І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до А?ари Божий Ангол із неба, і сказав їй: Що тобі, А?аро? Не бійся,бо почув Бог голос хлопця, де він там.
And God heard the voice of the lad; and the angel of God called to Hagar out of heaven, and said unto her, What aileth thee, Hagar? fear not; for God hath heard the voice of the lad where he is.
וַיִּשְׁמַע אֱלֹהִים אֶת־קוֹל הַנַּעַר, וַיִּקְרָא מַלְאַךְ אֱלֹהִים אֶל־הָגָר מִן־הַשָּׁמַיִם, וַיֹּאמֶר לָהּ מַה־לָּךְ הָגָר; אַל־תִּירְאִי, כִּי־שָׁמַע אֱלֹהִים אֶל־קוֹל הַנַּעַר בַּאֲשֶׁר הוּא־שָׁם׃
18
встань, подними отрока и возьми его за руку, ибо Я произведу от него великий народ.
Вставай, иди к ребенку, возьми его на руки! Я произведу от него великий народ».
Вставай, подними мальчика, и возьми его за руку, потому что Я произведу от него великий народ.
Устань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим народом зроблю Я його.
Arise, lift up the lad, and hold him in thine hand; for I will make him a great nation.
קוּמִי שְׂאִי אֶת־הַנַּעַר, וְהַחֲזִיקִי אֶת־יָדֵךְ בּוֹ; כִּי־לְגוֹי גָּדוֹל אֲשִׂימֶנּוּ׃
19
И Бог открыл глаза ее, и она увидела колодезь с водою [живою], и пошла, наполнила мех водою и напоила отрока.
Бог открыл ей глаза — Агарь увидела колодец. Она подошла, наполнила бурдюк и напоила ребенка.
Тут Бог открыл ей глаза, и она увидела колодец с водой. Она пошла, наполнила бурдюк водой и напоила мальчика.
І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця.
And God opened her eyes, and she saw a well of water; and she went, and filled the bottle with water, and gave the lad drink.
וַיִּפְקַח אֱלֹהִים אֶת־עֵינֶיהָ, וַתֵּרֶא בְּאֵר מָיִם; וַתֵּלֶךְ וַתְּמַלֵּא אֶת־הַחֵמֶת מַיִם, וַתַּשְׁקְ אֶת־הַנָּעַר׃
20
И Бог был с отроком; и он вырос, и стал жить в пустыне, и сделался стрелком из лука.
С тех пор Бог не оставлял мальчика. Тот вырос, поселился в пустыне и сделался стрелком из лука.
Бог был с мальчиком. Измаил вырос, поселился в пустыне и стал стрелком из лука.
І з хлопцем був Бог, і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник.
And God was with the lad; and he grew, and dwelt in the wilderness, and became an archer.
וַיְהִי אֱלֹהִים אֶת־הַנַּעַר וַיִּגְדָּל; וַיֵּשֶׁב בַּמִּדְבָּר, וַיְהִי רֹבֶה קַשָּׁת׃
21
Он жил в пустыне Фаран; и мать его взяла ему жену из земли Египетской.
Он жил в пустыне Пара́н, а жену для него мать привела из Египта.
Он жил в пустыне Паран, и мать взяла для него жену из Египта.
І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського краю.
And he dwelt in the wilderness of Paran: and his mother took him a wife out of the land of Egypt.
וַיֵּשֶׁב בְּמִדְבַּר פָּארָן; וַתִּקַּח־לוֹ אִמּוֹ אִשָּׁה מֵאֶרֶץ מִצְרָיִם׃
22
И было в то время, Авимелех с [Ахузафом невестоводителем и] Фихолом, военачальником своим, сказал Аврааму: с тобою Бог во всем, что ты ни делаешь;
В ту пору Авимелех, сопровождаемый Пихо́лом, начальником его войска, пришел и сказал Аврааму: «Во всем, что бы ты ни делал, Бог тебе помогает.
В то время Авимелех и Фихол, начальник его войска, сказали Аврааму: — Бог с тобой во всем, что ты делаешь.
І сталося часу того, і сказав Авімелех і Піхол, головний провідник його війська, до Авраама, говорячи: Бог із тобою в усьому, що ти робиш!
And it came to pass at that time, that Abimelech and Phichol the chief captain of his host spake unto Abraham, saying, God is with thee in all that thou doest:
וַיְהִי בָּעֵת הַהִוא, וַיֹּאמֶר אֲבִימֶלֶךְ, וּפִיכֹל שַׂר־צְבָאוֹ, אֶל־אַבְרָהָם לֵאמֹר; אֱלֹהִים עִמְּךָ, בְּכֹל אֲשֶׁר־אַתָּה עֹשֶׂה׃
23
и теперь поклянись мне здесь Богом, что ты не обидишь ни меня, ни сына моего, ни внука моего; и как я хорошо поступал с тобою, так и ты будешь поступать со мною и землею, в которой ты гостишь.
Так поклянись же мне Богом, что не предашь ни меня, ни детей, ни внуков моих: как я был добр с тобою, так и ты будешь добр и со мною, и со страной, приютившей тебя!» —
Поклянись же мне здесь перед Богом, что ты не поступишь вероломно ни со мной, ни с моими детьми, ни с моим потомством. Окажи мне и стране, в которой ты живешь как пришелец, ту же милость, какую я оказал тебе.
А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробуваєш.
Now therefore swear unto me here by God that thou wilt not deal falsely with me, nor with my son, nor with my son's son: but according to the kindness that I have done unto thee, thou shalt do unto me, and to the land wherein thou hast sojourned.
וְעַתָּה, הִשָּׁבְעָה לִּי בֵאלֹהִים הֵנָּה, אִם־תִּשְׁקֹר לִי, וּלְנִינִי וּלְנֶכְדִּי; כַּחֶסֶד אֲשֶׁר־עָשִׂיתִי עִמְּךָ תַּעֲשֶׂה עִמָּדִי, וְעִם־הָאָרֶץ אֲשֶׁר־גַּרְתָּה בָּהּ׃
24
И сказал Авраам: я клянусь.
«Я дам такую клятву», — сказал Авраам,
Авраам сказал: — Клянусь.
І сказав Авраам: Я присягаю!
And Abraham said, I will swear.
וַיֹּאמֶר אַבְרָהָם, אָנֹכִי אִשָּׁבֵעַ׃
25
И Авраам упрекал Авимелеха за колодезь с водою, который отняли рабы Авимелеховы.
но пожаловался, что люди Авимелеха отняли у него колодец.
Потом Авраам упрекнул Авимелеха за колодец с водой, который захватили слуги Авимелеха.
І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби.
And Abraham reproved Abimelech because of a well of water, which Abimelech's servants had violently taken away.
וְהוֹכִחַ אַבְרָהָם אֶת־אֲבִימֶלֶךְ; עַל־אֹדוֹת בְּאֵר הַמַּיִם, אֲשֶׁר גָּזְלוּ עַבְדֵי אֲבִימֶלֶךְ׃
26
Авимелех же сказал [ему]: не знаю, кто это сделал, и ты не сказал мне; я даже и не слыхал {о том} доныне.
«Я не знаю, кто это сделал, — ответил Авимелех. — Ты мне ничего не говорил. Я первый раз об этом слышу».
Но Авимелех сказал: — Я не знаю, кто это сделал. Ты не говорил мне, и до сего дня я не слышал об этом.
І сказав Авімелех: Я не знаю, хто вчинив оту річ, ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хібащо сьогодні.
And Abimelech said, I wot not who hath done this thing: neither didst thou tell me, neither yet heard I of it, but to day.
וַיֹּאמֶר אֲבִימֶלֶךְ, לֹא יָדַעְתִּי, מִי עָשָׂה אֶת־הַדָּבָר הַזֶּה; וְגַם־אַתָּה לֹא־הִגַּדְתָּ לִּי, וְגַם אָנֹכִי לֹא שָׁמַעְתִּי בִּלְתִּי הַיּוֹם׃
27
И взял Авраам мелкого и крупного скота и дал Авимелеху, и они оба заключили союз.
Авраам подарил Авимелеху овец и коров и заключил с ним союз.
Авраам привел мелкий и крупный скот и дал Авимелеху, и они заключили союз.
І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і обидва вони склали умову.
And Abraham took sheep and oxen, and gave them unto Abimelech; and both of them made a covenant.
וַיִּקַּח אַבְרָהָם צֹאן וּבָקָר, וַיִּתֵּן לַאֲבִימֶלֶךְ; וַיִּכְרְתוּ שְׁנֵיהֶם בְּרִית׃
28
И поставил Авраам семь агниц из {стада} мелкого скота особо.
Семь овец он поставил особняком,
Авраам отделил из стада семь молодых овец,
І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно.
And Abraham set seven ewe lambs of the flock by themselves.
וַיַּצֵּב אַבְרָהָם, אֶת־שֶׁבַע כִּבְשֹׂת הַצֹּאן לְבַדְּהֶן׃
29
Авимелех же сказал Аврааму: на что здесь сии семь агниц [{из стада} овец], которых ты поставил особо?
и Авимелех спросил: «А эти семь овец — зачем ты их поставил особняком?» —
и Авимелех спросил Авраама: — Что означают эти семь молодых овец, которых ты отделил особо?
І сказав Авімелех до Авраама: Що вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно?
And Abimelech said unto Abraham, What mean these seven ewe lambs which thou hast set by themselves?
וַיֹּאמֶר אֲבִימֶלֶךְ אֶל־אַבְרָהָם; מָה הֵנָּה, שֶׁבַע כְּבָשֹׂת הָאֵלֶּה, אֲשֶׁר הִצַּבְתָּ לְבַדָּנָה׃
30
[Авраам] сказал: семь агниц сих возьми от руки моей, чтобы они были мне свидетельством, что я выкопал этот колодезь.
«Прими их от меня, — ответил Авраам, — в знак того, что это мой колодец: я его выкопал».
Он ответил: — Прими от меня семь этих молодых овец как свидетельство того, что я выкопал этот колодец, и он мой.
А той відказав: Бо з моєї руки сім овечок ти візьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я викопав цю криницю.
And he said, For these seven ewe lambs shalt thou take of my hand, that they may be a witness unto me, that I have digged this well.
וַיֹּאמֶר כִּי אֶת־שֶׁבַע כְּבָשֹׂת, תִּקַּח מִיָּדִי; בַּעֲבוּר תִּהְיֶה־לִּי לְעֵדָה, כִּי חָפַרְתִּי אֶת־הַבְּאֵר הַזֹּאת׃
31
Потому и назвал он сие место: Вирсавия, ибо тут оба они клялись
(С тех пор как они обменялись там клятвами, это место и называется Беэ́р–Ше́́ва.)
Вот почему то место было названо Вирсавия: ведь они оба дали там клятву.
Тому то назвав він це місце Беер-Шева, бо там поклялися вони.
Wherefore he called that place Beersheba; because there they sware both of them.
עַל־כֵּן, קָרָא לַמָּקוֹם הַהוּא בְּאֵר שָׁבַע; כִּי שָׁם נִשְׁבְּעוּ שְׁנֵיהֶם׃
32
и заключили союз в Вирсавии. И встал Авимелех, и [Ахузаф, невестоводитель его, и] Фихол, военачальник его, и возвратились в землю Филистимскую.
Заключив в Беэр–Шеве союз с Авраамом, Авимелех и его военачальник Пихол вернулись в филисти́мскую землю.
Заключив союз в Вирсавии, Авимелех и Фихол, начальник его войска, вернулись в землю филистимлян.
І склали умову вони в Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, головний провідник його війська, і вернулись вони до краю филистимського.
Thus they made a covenant at Beersheba: then Abimelech rose up, and Phichol the chief captain of his host, and they returned into the land of the Philistines.
וַיִּכְרְתוּ בְרִית בִּבְאֵר שָׁבַע; וַיָּקָם אֲבִימֶלֶךְ, וּפִיכֹל שַׂר־צְבָאוֹ, וַיָּשֻׁבוּ אֶל־אֶרֶץ פְּלִשְׁתִּים׃
33
И насадил [Авраам] при Вирсавии рощу и призвал там имя Господа, Бога вечного.
Авраам посадил в Беэр–Шеве тамариск и призвал имя Господа, Бога Вечного.
Авраам посадил в Вирсавии тамариск и призвал там Имя Господа, Бога Вечного.
А Авраам посадив тамариска в Беер-Шеві, і кликав там Ім"я Господа, Бога Вічного.
And Abraham planted a grove in Beersheba, and called there on the name of the LORD, the everlasting God.
וַיִּטַּע אֶשֶׁל בִּבְאֵר שָׁבַע; וַיִּקְרָא־שָׁם, בְּשֵׁם יְהוָה אֵל עוֹלָם׃
34
И жил Авраам в земле Филистимской, как странник, дни многие.
Потом Авраам еще долго жил в филистимской земле.
Авраам жил на земле филистимлян долгое время.
І Авраам пробував у филистимській землі багато днів.
And Abraham sojourned in the Philistines' land many days.
וַיָּגָר אַבְרָהָם בְּאֶרֶץ פְּלִשְׁתִּים יָמִים רַבִּים׃