1
И увидела Рахиль, что она не рождает детей Иакову, и позавидовала Рахиль сестре своей, и сказала Иакову: дай мне детей, а если не так, я умираю.
А Рахиль, видя, что не может родить Иакову ребенка, завидовала сестре. «Дай мне детей, — говорила она Иакову, — или я умру!»
Рахиль видела, что она не рожает Иакову детей, и позавидовала своей сестре Лии. Она сказала Иакову: — Дай мне детей, или я умру!
І побачила Рахіль, що вона не вродила Якову. І заздрила Рахіль сестрі своїй, і сказала до Якова: Дай мені синів! А коли ні, то я вмираю!
And when Rachel saw that she bare Jacob no children, Rachel envied her sister; and said unto Jacob, Give me children, or else I die.
וַתֵּרֶא רָחֵל, כִּי לֹא יָלְדָה לְיַעֲקֹב, וַתְּקַנֵּא רָחֵל בַּאֲחֹתָהּ; וַתֹּאמֶר אֶל־יַעֲקֹב הָבָה־לִּי בָנִים, וְאִם־אַיִן מֵתָה אָנֹכִי׃
2
Иаков разгневался на Рахиль и сказал [ей]: разве я Бог, Который не дал тебе плода чрева?
Но Иаков, рассерженный, отвечал ей: «Что я — Бог, который не дает тебе детей?» —
Иаков разгневался на нее и сказал: — Разве я на месте Бога, Который не дает тебе детей?
І запалився гнів Яковів на Рахіль, і він сказав: Чи я замість Бога, що затримав від тебе плід утроби?
And Jacob's anger was kindled against Rachel: and he said, Am I in God's stead, who hath withheld from thee the fruit of the womb?
וַיִּחַר־אַף יַעֲקֹב בְּרָחֵל; וַיֹּאמֶר, הֲתַחַת אֱלֹהִים אָנֹכִי, אֲשֶׁר־מָנַע מִמֵּךְ פְּרִי־בָטֶן׃
3
Она сказала: вот служанка моя Валла; войди к ней; пусть она родит на колени мои, чтобы и я имела детей от нее.
«Вот Валла, моя рабыня, — сказала Рахиль. — Живи с ней, пусть родит ребенка мне на колени. Хотя бы через нее, но у меня будут дети!»
Она сказала: — Вот Валла, моя служанка. Ляг с ней, чтобы она родила мне на колени, и у меня будут дети через нее.
І сказала вона: Ось невільниця моя Білга. Прийди до неї, і нехай вона вродить на коліна мої, і я також буду мати від неї дітей.
And she said, Behold my maid Bilhah, go in unto her; and she shall bear upon my knees, that I may also have children by her.
וַתֹּאמֶר הִנֵּה אֲמָתִי בִלְהָה בֹּא אֵלֶיהָ; וְתֵלֵד עַל־בִּרְכַּי, וְאִבָּנֶה גַם־אָנֹכִי מִמֶּנָּה׃
4
И дала она Валлу, служанку свою, в жену ему; и вошел к ней Иаков.
И Рахиль отдала ему в наложницы свою рабыню Баллу. Иаков стал жить с Валлой,
Так она дала ему в жены свою служанку Валлу; Иаков лег с ней,
І вона дала йому Білгу, невільницю свою, за жінку. І ввійшов до неї Яків.
And she gave him Bilhah her handmaid to wife: and Jacob went in unto her.
וַתִּתֶּן־לוֹ אֶת־בִּלְהָה שִׁפְחָתָהּ לְאִשָּׁה; וַיָּבֹא אֵלֶיהָ יַעֲקֹב׃
5
Валла [служанка Рахилина] зачала и родила Иакову сына.
та забеременела и родила ему сына.
она забеременела и родила ему сына.
І завагітніла Білга, і вродила Якову сина.
And Bilhah conceived, and bare Jacob a son.
וַתַּהַר בִּלְהָה, וַתֵּלֶד לְיַעֲקֹב בֵּן׃
6
И сказала Рахиль: судил мне Бог, и услышал голос мой, и дал мне сына. Посему нарекла ему имя: Дан.
«Бог рассудил нас, — сказала Рахиль. — Он услышал мою мольбу и дал мне сына». И она назвала мальчика Дан.
Тогда Рахиль сказала: «Бог оправдал меня; Он внял моей мольбе и дал мне сына». Поэтому она назвала его Дан.
І сказала Рахіль: Розсудив Бог мене, а також вислухав голос мій, і дав мені сина. Тому назвала ймення йому: Дан.
And Rachel said, God hath judged me, and hath also heard my voice, and hath given me a son: therefore called she his name Dan.
וַתֹּאמֶר רָחֵל דָּנַנִּי אֱלֹהִים, וְגַם שָׁמַע בְּקֹלִי, וַיִּתֶּן־לִי בֵּן; עַל־כֵּן קָרְאָה שְׁמוֹ דָּן׃
7
И еще зачала и родила Валла, служанка Рахилина, другого сына Иакову.
А Валла вновь забеременела и родила Иакову еще одного сына.
Валла, служанка Рахили, снова забеременела и родила Иакову второго сына.
І завагітніла вона ще, і вродила Білга, невільниця Рахілина, другого сина Якову.
And Bilhah Rachel's maid conceived again, and bare Jacob a second son.
וַתַּהַר עוֹד, וַתֵּלֶד בִּלְהָה שִׁפְחַת רָחֵל; בֵּן שֵׁנִי לְיַעֲקֹב׃
8
И сказала Рахиль: борьбою сильною боролась я с сестрою моею и превозмогла. И нарекла ему имя: Неффалим.
«Судом Божьим состязалась я с сестрой, — сказала Рахиль, — и одолела ее!» И она дала мальчику имя Неффали́м.
Тогда Рахиль сказала: «Великой борьбой боролась я с моей сестрой и победила». И она назвала его Неффалим.
І сказала Рахіль: Великою боротьбою боролась я з сестрою своєю, і перемогла. І назвала ймення йому: Нефталим.
And Rachel said, With great wrestlings have I wrestled with my sister, and I have prevailed: and she called his name Naphtali.
וַתֹּאמֶר רָחֵל, נַפְתּוּלֵי אֱלֹהִים נִפְתַּלְתִּי עִם־אֲחֹתִי גַּם־יָכֹלְתִּי; וַתִּקְרָא שְׁמוֹ נַפְתָּלִי׃
9
Лия увидела, что перестала рождать, и взяла служанку свою Зелфу, и дала ее Иакову в жену, [и он вошел к ней].
Тем временем Лия, подумав, что детей у нее больше не будет, отдала Иакову в наложницы свою рабыню Зелфу.
Увидев, что она перестала рожать детей, Лия взяла свою служанку Зелфу и дала ее Иакову в жены.
І побачила Лія, що вона перестала родити, і взяла Зілпу, свою невільницю, і дала її Якову за жінку.
When Leah saw that she had left bearing, she took Zilpah her maid, and gave her Jacob to wife.
וַתֵּרֶא לֵאָה, כִּי עָמְדָה מִלֶּדֶת; וַתִּקַּח אֶת־זִלְפָּה שִׁפְחָתָהּ, וַתִּתֵּן אֹתָהּ לְיַעֲקֹב לְאִשָּׁה׃
10
И Зелфа, служанка Лиина, [зачала и] родила Иакову сына.
Зелфа родила Иакову сына.
Лиина служанка Зелфа родила Иакову сына.
І вродила Зілпа, невільниця Ліїна, Якову сина.
And Zilpah Leah's maid bare Jacob a son.
וַתֵּלֶד, זִלְפָּה שִׁפְחַת לֵאָה לְיַעֲקֹב בֵּן׃
11
И сказала Лия: прибавилось. И нарекла ему имя: Гад.
«Удача!» — сказала Лия. И дала мальчику имя Гад.
Тогда Лия сказала: «Какая удача!» И она назвала его Гад.
І сказала Лія: Прийшло щастя, і назвала ймення йому ?ад.
And Leah said, A troop cometh: and she called his name Gad.
וַתֹּאמֶר לֵאָה בְּגָד (בָּא גָד); וַתִּקְרָא אֶת־שְׁמוֹ גָּד׃
12
И [еще зачала] Зелфа, служанка Лии, [и] родила другого сына Иакову.
Зелфа родила Иакову второго сына.
Лиина служанка Зелфа родила Иакову второго сына.
І вродила Зілпа, невільниця Ліїна, другого сина Якову.
And Zilpah Leah's maid bare Jacob a second son.
וַתֵּלֶד, זִלְפָּה שִׁפְחַת לֵאָה, בֵּן שֵׁנִי לְיַעֲקֹב׃
13
И сказала Лия: к благу моему, ибо блаженною будут называть меня женщины. И нарекла ему имя: Асир.
«Счастье! — сказала Лия. — Счастливицей назовут меня женщины!» И дала мальчику имя Аси́р.
Тогда Лия сказала: «Как я счастлива! Женщины будут звать меня счастливицей!» И она назвала его Асир.
І промовила Лія: То на блаженство моє, бо будуть уважати мене за жінку блаженну. І назвала ймення йому: Асир.
And Leah said, Happy am I, for the daughters will call me blessed: and she called his name Asher.
וַתֹּאמֶר לֵאָה, בְּאָשְׁרִי כִּי אִשְּׁרוּנִי בָּנוֹת; וַתִּקְרָא אֶת־שְׁמוֹ אָשֵׁר׃
14
Рувим пошел во время жатвы пшеницы, и нашел мандрагоровые яблоки в поле, и принес их Лии, матери своей. И Рахиль сказала Лии [сестре своей]: дай мне мандрагоров сына твоего.
Как–то раз, в пору жатвы пшеницы, Рувим нашел в поле мандраго́ры и принес их своей матери Лии. Рахиль попросила Лию: «Дай мне мандрагоры, которые нашел твой сын». —
Во время жатвы пшеницы Рувим вышел в поле, нашел мандрагоры и принес их матери. Рахиль сказала Лии: — Пожалуйста, дай мне несколько мандрагор твоего сына.
І пішов Рувим за тих днів, коли жато пшеницю, і знайшов на полі мандрагорові яблучка, і приніс їх до Лії, матері своєї. І сказала Рахіль до Лії: Дай мені з мандрагорових яблучок сина твого!
And Reuben went in the days of wheat harvest, and found mandrakes in the field, and brought them unto his mother Leah. Then Rachel said to Leah, Give me, I pray thee, of thy son's mandrakes.
וַיֵּלֶךְ רְאוּבֵן בִּימֵי קְצִיר־חִטִּים, וַיִּמְצָא דוּדָאִים בַּשָּׂדֶה, וַיָּבֵא אֹתָם, אֶל־לֵאָה אִמּוֹ; וַתֹּאמֶר רָחֵל אֶל־לֵאָה, תְּנִי־נָא לִי, מִדּוּדָאֵי בְּנֵךְ׃
15
Но [Лия] сказала ей: неужели мало тебе завладеть мужем моим, что ты домогаешься и мандрагоров сына моего? Рахиль сказала: так пусть он ляжет с тобою эту ночь, за мандрагоры сына твоего.
«Мало тебе, — сказала Лия, — что ты у меня мужа отняла? Теперь хочешь получить мандрагоры, которые нашел мой сын?» — «В эту ночь, — пообещала ей Рахиль, — муж будет спать с тобой, в обмен на эти мандрагоры».
Но та сказала ей: — Ты уже забрала у меня мужа; хочешь теперь забрать и мандрагоры сына моего? — Хорошо, — сказала Рахиль, — пусть он ляжет с тобой сегодня ночью в обмен на мандрагоры твоего сына.
А та відказала їй: Чи мало тобі, що забрала мого чоловіка? І забереш також мандрагорові яблучка сина мого? І сказала Рахіль: Тому то він ляже з тобою цієї ночі за мандрагорові яблучка сина твого!
And she said unto her, Is it a small matter that thou hast taken my husband? and wouldest thou take away my son's mandrakes also? And Rachel said, Therefore he shall lie with thee to night for thy son's mandrakes.
וַתֹּאמֶר לָהּ, הַמְעַט קַחְתֵּךְ אֶת־אִישִׁי, וְלָקַחַת גַּם אֶת־דּוּדָאֵי בְּנִי; וַתֹּאמֶר רָחֵל, לָכֵן יִשְׁכַּב עִמָּךְ הַלַּיְלָה, תַּחַת דּוּדָאֵי בְנֵךְ׃
16
Иаков пришел с поля вечером, и Лия вышла ему навстречу и сказала: войди ко мне [сегодня], ибо я купила тебя за мандрагоры сына моего. И лег он с нею в ту ночь.
И вот, вечером, когда Иаков вернулся домой, Лия вышла навстречу ему и сказала: «Иди ко мне. Я откупила тебя у сестры за мандрагоры, которые нашел мой сын!» В ту ночь Иаков спал с Лией.
Когда вечером Иаков пришел с полей, Лия вышла встретить его и сказала: — Ты должен лечь со мной. Я заплатила за тебя мандрагорами сына. И он лег с ней в ту ночь.
І прийшов Яків з поля ввечері, а Лія вийшла назустріч і сказала: Увійдеш до мене, бо справді найняла я тебе за мандрагорові яблучка сина мого. І лежав він із нею ночі тієї.
And Jacob came out of the field in the evening, and Leah went out to meet him, and said, Thou must come in unto me; for surely I have hired thee with my son's mandrakes. And he lay with her that night.
וַיָּבֹא יַעֲקֹב מִן־הַשָּׂדֶה בָּעֶרֶב, וַתֵּצֵא לֵאָה לִקְרָאתוֹ, וַתֹּאמֶר אֵלַי תָּבוֹא, כִּי שָׂכֹר שְׂכַרְתִּיךָ, בְּדוּדָאֵי בְּנִי; וַיִּשְׁכַּב עִמָּהּ בַּלַּיְלָה הוּא׃
17
И услышал Бог Лию, и она зачала и родила Иакову пятого сына.
И Господь внял ее мольбе: она вновь забеременела и родила Иакову пятого сына.
Бог услышал Лию, она забеременела и родила Иакову пятого сына.
І вислухав Бог Лію, і завагітніла вона, і вродила Якову п"ятого сина.
And God hearkened unto Leah, and she conceived, and bare Jacob the fifth son.
וַיִּשְׁמַע אֱלֹהִים אֶל־לֵאָה; וַתַּהַר וַתֵּלֶד לְיַעֲקֹב בֵּן חֲמִישִׁי׃
18
И сказала Лия: Бог дал возмездие мне за то, что я отдала служанку мою мужу моему. И нарекла ему имя: Иссахар [что значит возмездие].
«Это, — сказала Лия, — Бог воздает мне за то, что я делила мужа со своей рабыней». И она дала сыну имя Иссаха́р.
Тогда Лия сказала: «Бог вознаградил меня за то, что я дала мужу мою служанку». И она назвала его Иссахар.
І промовила Лія: Дав Бог заплату мені, що дала я невільницю свою своєму чоловікові. І назвала ймення йому: Іссахар.
And Leah said, God hath given me my hire, because I have given my maiden to my husband: and she called his name Issachar.
וַתֹּאמֶר לֵאָה, נָתַן אֱלֹהִים שְׂכָרִי, אֲשֶׁר־נָתַתִּי שִׁפְחָתִי לְאִישִׁי; וַתִּקְרָא שְׁמוֹ יִשָּׂשכָר׃
19
И еще зачала Лия и родила Иакову шестого сына.
Снова забеременела Лия, и родила Иакову шестого сына.
Лия снова забеременела и родила Иакову шестого сына.
І завагітніла Лія ще, і вродила Якову шостого сина.
And Leah conceived again, and bare Jacob the sixth son.
וַתַּהַר עוֹד לֵאָה, וַתֵּלֶד בֵּן־שִׁשִּׁי לְּיַעֲקֹב׃
20
И сказала Лия: Бог дал мне прекрасный дар; теперь будет жить у меня муж мой, ибо я родила ему шесть сынов. И нарекла ему имя: Завулон.
«Щедро одарил меня Бог! — сказала она. — Уж теперь–то муж станет превозносить меня, ведь я родила ему шестерых сыновей!» И назвала сына Завуло́н.
Тогда она сказала: «Бог подарил мне драгоценный подарок. Теперь муж станет чтить меня, потому что я родила ему шестерых сыновей». И она назвала его Завулон.
І промовила Лія: Обдарував мене Бог добрим подарунком, цим разом замешкає в мене мій чоловік, бо я породила йому шестеро синів. І назвала ймення йому: Завулон.
And Leah said, God hath endued me with a good dowry; now will my husband dwell with me, because I have born him six sons: and she called his name Zebulun.
וַתֹּאמֶר לֵאָה, זְבָדַנִי אֱלֹהִים אֹתִי זֵבֶד טוֹב, הַפַּעַם יִזְבְּלֵנִי אִישִׁי, כִּי־יָלַדְתִּי לוֹ שִׁשָּׁה בָנִים; וַתִּקְרָא אֶת־שְׁמוֹ זְבֻלוּן׃
21
Потом родила дочь и нарекла ей имя: Дина.
Потом Лия родила дочь и назвала ее Ди́ной.
Через какое-то время она родила дочь и назвала ее Дина.
А потому вродила дочку, і назвала ймення їй: Діна.
And afterwards she bare a daughter, and called her name Dinah.
וְאַחַר יָלְדָה בַּת; וַתִּקְרָא אֶת־שְׁמָהּ דִּינָה׃
22
И вспомнил Бог о Рахили, и услышал ее Бог, и отверз утробу ее.
Но и о Рахили вспомнил Бог, внял ее мольбе и сделал ее утробу плодоносной.
Тогда Бог вспомнил Рахиль; Он услышал ее и открыл ей утробу.
І згадав Бог про Рахіль, і вислухав її Бог, і відчинив їй утробу.
And God remembered Rachel, and God hearkened to her, and opened her womb.
וַיִּזְכֹּר אֱלֹהִים אֶת־רָחֵל; וַיִּשְׁמַע אֵלֶיהָ אֱלֹהִים, וַיִּפְתַּח אֶת־רַחְמָהּ׃
23
Она зачала и родила [Иакову] сына, и сказала [Рахиль]: снял Бог позор мой.
Рахиль забеременела, родила сына и сказала: «Бог избавил меня от позора».
Она забеременела и родила сына и сказала: «Бог снял мой позор».
І завагітніла вона, і сина вродила, і сказала: Бог забрав мою ганьбу!
And she conceived, and bare a son; and said, God hath taken away my reproach:
וַתַּהַר וַתֵּלֶד בֵּן; וַתֹּאמֶר אָסַף אֱלֹהִים אֶת־חֶרְפָּתִי׃
24
И нарекла ему имя: Иосиф, сказав: Господь даст мне и другого сына.
Она дала сыну имя Ио́сиф и попросила: «Пусть прибавит мне Господь еще одного сына!»
Она назвала его Иосиф потому что она сказала: «Да добавит мне Господь еще одного сына».
І назвала ймення йому: Йосип, кажучи: Додасть Господь мені іншого сина!
And she called his name Joseph; and said, The LORD shall add to me another son.
וַתִּקְרָא אֶת־שְׁמוֹ יוֹסֵף לֵאמֹר; יֹסֵף יְהוָה לִי בֵּן אַחֵר׃
25
После того, как Рахиль родила Иосифа, Иаков сказал Лавану: отпусти меня, и пойду я в свое место, и в свою землю;
После рождения Иосифа Иаков сказал Лавану: «Позволь мне вернуться домой, на родину,
После того как Рахиль родила Иосифа, Иаков сказал Лавану: — Отпусти меня, чтобы я мог вернуться в родные края.
І сталося, коли Рахіль породила Йосипа, то сказав Яків до Лавана: Відпусти мене, і нехай я піду до свого місця й до Краю свого.
And it came to pass, when Rachel had born Joseph, that Jacob said unto Laban, Send me away, that I may go unto mine own place, and to my country.
וַיְהִי כַּאֲשֶׁר יָלְדָה רָחֵל אֶת־יוֹסֵף; וַיֹּאמֶר יַעֲקֹב אֶל־לָבָן, שַׁלְּחֵנִי וְאֵלְכָה, אֶל־מְקוֹמִי וּלְאַרְצִי׃
26
отдай [мне] жен моих и детей моих, за которых я служил тебе, и я пойду, ибо ты знаешь службу мою, какую я служил тебе.
вместе с детьми и женами, ради которых я работал на тебя. Сам ведь знаешь, сколько я на тебя работал!» —
Дай мне моих жен и детей, за которых я служил тебе, и я тронусь в путь. Ты знаешь, как много я работал на тебя.
Дай же жінок моїх і дітей моїх, що служив тобі за них, і нехай я піду, бо ти знаєш службу мою, яку я служив був тобі.
Give me my wives and my children, for whom I have served thee, and let me go: for thou knowest my service which I have done thee.
תְּנָה אֶת־נָשַׁי וְאֶת־יְלָדַי, אֲשֶׁר עָבַדְתִּי אֹתְךָ בָּהֵן וְאֵלֵכָה; כִּי אַתָּה יָדַעְתָּ, אֶת־עֲבֹדָתִי אֲשֶׁר עֲבַדְתִּיךָ׃
27
И сказал ему Лаван: о, если бы я нашел благоволение пред очами твоими! я примечаю, что за тебя Господь благословил меня.
«Окажи милость, послушай! — сказал ему Лаван. — Мне открылось, что благодаря тебе со мною благословение Господне.
Но Лаван сказал ему: — Если я нашел милость в твоих глазах, прошу тебя, останься: я узнал через гадание, что Господь благословляет меня благодаря тебе, —
І промовив до нього Лаван: Коли я знайшов милість в очах твоїх, побудь з нами, бо я зрозумів, що поблагословив мене Господь через тебе.
And Laban said unto him, I pray thee, if I have found favour in thine eyes, tarry: for I have learned by experience that the LORD hath blessed me for thy sake.
וַיֹּאמֶר אֵלָיו לָבָן, אִם־נָא מָצָאתִי חֵן בְּעֵינֶיךָ; נִחַשְׁתִּי וַיְבָרֲכֵנִי יְהוָה בִּגְלָלֶךָ׃
28
И сказал: назначь себе награду от меня, и я дам [тебе].
Скажи, какую ты хочешь плату?» —
и добавил: — Назови свою цену, я заплачу ее.
І далі казав: Признач собі заплату від мене, і я дам.
And he said, Appoint me thy wages, and I will give it.
וַיֹּאמַר; נָקְבָה שְׂכָרְךָ עָלַי וְאֶתֵּנָה׃
29
И сказал ему [Иаков]: ты знаешь, как я служил тебе, и каков стал скот твой при мне;
«Сам знаешь, — отвечал Иаков, — как я на тебя работал, какими при мне стали твои стада.
Иаков ответил ему: — Ты знаешь, как я работал на тебя и каковы твои стада благодаря моей заботе.
А той відказав: Ти знаєш, як я служив тобі, і якою стала худоба твоя зо мною.
And he said unto him, Thou knowest how I have served thee, and how thy cattle was with me.
וַיֹּאמֶר אֵלָיו, אַתָּה יָדַעְתָּ, אֵת אֲשֶׁר עֲבַדְתִּיךָ; וְאֵת אֲשֶׁר־הָיָה מִקְנְךָ אִתִּי׃
30
ибо мало было у тебя до меня, а стало много; Господь благословил тебя с приходом моим; когда же я буду работать для своего дома?
Немного было у тебя скота, когда я пришел, а теперь сколько! Вот как Господь благословил тебя с моим приходом! Но на свою–то семью мне когда работать?» —
Они были немногочисленны до моего прихода, но теперь их число многократно увеличилось, и Господь благословлял тебя из-за меня. Когда же наконец я смогу скопить что-нибудь и для собственного дома?
Бо те мале, що було в тебе до мене, розмножилося на велике, і Господь поблагословив тебе, відколи нога моя в тебе. А тепер, коли ж я буду працювати для власного дому?
For it was little which thou hadst before I came, and it is now increased unto a multitude; and the LORD hath blessed thee since my coming: and now when shall I provide for mine own house also?
כִּי מְעַט אֲשֶׁר־הָיָה לְךָ לְפָנַי וַיִּפְרֹץ לָרֹב, וַיְבָרֶךְ יְהוָה אֹתְךָ לְרַגְלִי; וְעַתָּה, מָתַי אֶעֱשֶׂה גַם־אָנֹכִי לְבֵיתִי׃
31
И сказал [ему Лаван]: что дать тебе? Иаков сказал [ему]: не давай мне ничего. Если только сделаешь мне, что я скажу, то я опять буду пасти и стеречь овец твоих.
«Так скажи, какую ты хочешь плату?» — спросил Лаван. «Мне ничего от тебя не нужно, — отвечал Иаков. — Я готов и дальше пасти и стеречь твой скот — но с одним условием.
Лаван спросил: — Что тебе дать? — Мне ничего не надо, — ответил Иаков. — Сделай для меня лишь одно, и я буду и дальше пасти и охранять твои стада:
І сказав Лаван: Що ж я тобі дам? А Яків промовив: Не давай мені нічого. Коли зробиш мені оцю річ, то вернуся, буду пасти отару твою, буду пильнувати.
And he said, What shall I give thee? And Jacob said, Thou shalt not give me any thing: if thou wilt do this thing for me, I will again feed and keep thy flock:
וַיֹּאמֶר מָה אֶתֶּן־לָךְ; וַיֹּאמֶר יַעֲקֹב לֹא־תִתֶּן־לִי מְאוּמָה, אִם־תַּעֲשֶׂה־לִּי הַדָּבָר הַזֶּה, אָשׁוּבָה אֶרְעֶה צֹאנְךָ אֶשְׁמֹר׃
32
Я пройду сегодня по всему {стаду} овец твоих; отдели из него всякий скот с крапинами и с пятнами, всякую скотину черную из овец, также с пятнами и с крапинами из коз. {Такой скот} будет наградою мне [и будет мой].
Давай обойдем сегодня стада, чтобы ты забрал оттуда всех крапчатых, пятнистых и черных овец, а также пятнистых и крапчатых коз. А впредь такие животные будут моей платой.
позволь мне обойти все твои стада и выбрать из них всех крапчатых и пятнистых овец, всех темных ягнят и всех пятнистых и крапчатых козлов. Они и будут моей платой.
Я сьогодні перейду через усю отару твою, щоб вилучити звідти кожну овечку крапчасту й переполасу, і кожну овечку чорну з-поміж овець, і переполасе й крапчасте з-поміж кіз, і це буде заплата мені.
I will pass through all thy flock to day, removing from thence all the speckled and spotted cattle, and all the brown cattle among the sheep, and the spotted and speckled among the goats: and of such shall be my hire.
אֶעֱבֹר בְּכָל־צֹאנְךָ הַיּוֹם, הָסֵר מִשָּׁם כָּל־שֶׂה נָקֹד וְטָלוּא, וְכָל־שֶׂה־חוּם בַּכְּשָׂבִים, וְטָלוּא וְנָקֹד בָּעִזִּים; וְהָיָה שְׂכָרִי׃
33
И будет говорить за меня пред тобою справедливость моя в следующее время, когда придешь посмотреть награду мою. Всякая из коз не с крапинами и не с пятнами, и из овец не черная, краденое это у меня.
Тебе легко будет проверить мою честность: отныне, если ты придешь посмотреть, что́ я взял себе в качестве платы, и найдешь у меня козу без крапинок и пятен или овцу, которая не будет черной, — считай, что они у тебя украдены». —
Честность моя будет мне порукой в будущем, когда бы ты ни решил проверить плату, отданную мне. Если найдется у меня не крапчатый и не пятнистый козел или не темный ягненок, то они будут считаться крадеными.
І справедливість моя посвідчить за мене в завтрішнім дні, коли прийдеш глянути на заплату мою від тебе. Усе, що воно не крапчасте й не переполасе з-поміж кіз і не чорне з-поміж овець, крадене воно в мене.
So shall my righteousness answer for me in time to come, when it shall come for my hire before thy face: every one that is not speckled and spotted among the goats, and brown among the sheep, that shall be counted stolen with me.
וְעָנְתָה־בִּי צִדְקָתִי בְּיוֹם מָחָר, כִּי־תָבוֹא עַל־שְׂכָרִי לְפָנֶיךָ; כֹּל אֲשֶׁר־אֵינֶנּוּ נָקֹד וְטָלוּא בָּעִזִּים, וְחוּם בַּכְּשָׂבִים, גָּנוּב הוּא אִתִּי׃
34
Лаван сказал [ему]: хорошо, пусть будет по твоему слову.
«Договорились, — сказал Лаван. — Будь по–твоему».
— Договорились, — сказал Лаван. — Пусть будет так, как ты сказал.
А Лаван відказав: Так, нехай буде за словом твоїм!
And Laban said, Behold, I would it might be according to thy word.
וַיֹּאמֶר לָבָן הֵן; לוּ יְהִי כִדְבָרֶךָ׃
35
И отделил в тот день козлов пестрых и с пятнами, и всех коз с крапинами и с пятнами, всех, на которых было {несколько} белого, и всех черных овец, и отдал на руки сыновьям своим;
И в тот же день Лаван отобрал всех пестрых и пятнистых козлов, всех крапчатых и пятнистых (то есть с белыми отметинами) коз, всех черных овец, отдал их своим сыновьям,
И в тот же день он отделил всех козлов с крапинами или пятнами, всех пятнистых и крапчатых коз — тех, на которых было белое, — и всех темных ягнят и отдал их под надзор сыновей.
І того дня вилучив він козлів пасастих і покрапованих, і всі кози крапчасті й переполасі, усе, що біле було в ньому, і все чорне серед овець, і дав до рук своїх синів.
And he removed that day the he goats that were ringstraked and spotted, and all the she goats that were speckled and spotted, and every one that had some white in it, and all the brown among the sheep, and gave them into the hand of his sons.
וַיָּסַר בַּיּוֹם הַהוּא אֶת־הַתְּיָשִׁים הָעֲקֻדִּים וְהַטְּלֻאִים, וְאֵת כָּל־הָעִזִּים הַנְּקֻדּוֹת וְהַטְּלֻאֹת, כֹּל אֲשֶׁר־לָבָן בּוֹ, וְכָל־חוּם בַּכְּשָׂבִים; וַיִּתֵּן בְּיַד־בָּנָיו׃
36
и назначил расстояние между собою и между Иаковом на три дня пути. Иаков же пас остальной мелкий скот Лаванов.
и те удалились от Иакова на три дня пути. Иаков пас оставшийся скот Лавана.
Он назначил расстояние между собой и Иаковом в три дня пути, и Иаков продолжал пасти остальной мелкий скот Лавана.
І визначив дорогу триденну поміж собою й поміж Яковом. А Яків пас позосталу Лаванову отару.
And he set three days' journey betwixt himself and Jacob: and Jacob fed the rest of Laban's flocks.
וַיָּשֶׂם, דֶּרֶךְ שְׁלֹשֶׁת יָמִים, בֵּינוֹ וּבֵין יַעֲקֹב; וְיַעֲקֹב, רֹעֶה אֶת־צֹאן לָבָן הַנּוֹתָרֹת׃
37
И взял Иаков свежих прутьев тополевых, миндальных и яворовых, и вырезал на них [Иаков] белые полосы, сняв кору до белизны, которая на прутьях,
Он взял свежие ветки тополя, миндаля, платана и содрал с них полоски коры, обнажив белую древесину.
Иаков нарезал свежих веток тополя, миндаля и чинары и сделал на них белые полоски, сняв кору и обнажив белое дерево внутри.
І взяв собі Яків сирого кия тополевого, і мігдалового, і каштанового, і налупив з них білих лушпин, відкриваючи білість, що на киях була.
And Jacob took him rods of green poplar, and of the hazel and chesnut tree; and pilled white strakes in them, and made the white appear which was in the rods.
וַיִּקַּח־לוֹ יַעֲקֹב, מַקַּל לִבְנֶה לַח וְלוּז וְעֶרְמוֹן; וַיְפַצֵּל בָּהֵן פְּצָלוֹת לְבָנוֹת, מַחְשֹׂף הַלָּבָן, אֲשֶׁר עַל־הַמַּקְלוֹת׃
38
и положил прутья с нарезкою перед скотом в водопойных корытах, куда скот приходил пить, и где, приходя пить, зачинал пред прутьями.
Ободранные прутья он положил в поилки (откуда пьет скот), чтобы козы смотрели на эти прутья, когда приходят пить — а как раз в это время у них бывает случка.
Он положил ветки с нарезкой во все поилки, чтобы они были прямо перед скотом, когда скот приходил пить. Во время брачной поры, когда животные приходили пить,
І поставив кийки, що їх облупив, перед отарою при жолобах при коритах води, куди отара приходить пити. І вони злучувалися, як приходили пити.
And he set the rods which he had pilled before the flocks in the gutters in the watering troughs when the flocks came to drink, that they should conceive when they came to drink.
וַיַּצֵּג, אֶת־הַמַּקְלוֹת אֲשֶׁר פִּצֵּל, בָּרֳהָטִים בְּשִׁקֲתוֹת הַמָּיִם; אֲשֶׁר תָּבֹאןָ הַצֹּאן לִשְׁתּוֹת לְנֹכַח הַצֹּאן, וַיֵּחַמְנָה בְּבֹאָן לִשְׁתּוֹת׃
39
И зачинал скот пред прутьями, и рождался скот пестрый, и с крапинами, и с пятнами.
Так как козы во время случки смотрели на полосатые прутья, то козлята у них рождались пестрыми, крапчатыми и пятнистыми.
они спаривались перед ветками, и потомство рождалось пестрым, крапчатым или пятнистым.
І злучувалася отара при киях, і котилася овечками та козами пасастими, крапчастими й переполасими.
And the flocks conceived before the rods, and brought forth cattle ringstraked, speckled, and spotted.
וַיֶּחֱמוּ הַצֹּאן אֶל־הַמַּקְלוֹת; וַתֵּלַדְןָ הַצֹּאן, עֲקֻדִּים נְקֻדִּים וּטְלֻאִים׃
40
И отделял Иаков ягнят и ставил скот лицем к пестрому и всему черному скоту Лаванову; и держал свои стада особо и не ставил их вместе со скотом Лавана.
А овец Иаков ставил особняком и поворачивал их так, чтоб они смотрели на пестрый и черный скот из Лавановых стад. Теперь у Иакова появились собственные стада, и он держал их отдельно от стад Лавана.
Также Иаков поворачивал их к пестрым и темным животным, которые принадлежали Лавану, а молодняк ставил отдельно. Так у него появились собственные стада, и он держал их отдельно от скота Лавана.
І відділяв Яків тих овечок, і ставив отару обличчям до пасастого й до всього чорного серед отари Лавана. І клав свої стада окремо, і не клав їх до отари Лаванової.
And Jacob did separate the lambs, and set the faces of the flocks toward the ringstraked, and all the brown in the flock of Laban; and he put his own flocks by themselves, and put them not unto Laban's cattle.
וְהַכְּשָׂבִים הִפְרִיד יַעֲקֹב, וַיִּתֵּן פְּנֵי הַצֹּאן אֶל־עָקֹד וְכָל־חוּם בְּצֹאן לָבָן; וַיָּשֶׁת־לוֹ עֲדָרִים לְבַדּוֹ, וְלֹא שָׁתָם עַל־צֹאן לָבָן׃
41
Каждый раз, когда зачинал скот крепкий, Иаков клал прутья в корытах пред глазами скота, чтобы он зачинал пред прутьями.
Когда бывала случка у крепких животных, то Иаков клал прутья в поилки, у них перед глазами, чтобы они совокуплялись около этих прутьев.
Когда пить приходили крепкие животные, Иаков клал перед ними в корыта ветки, чтобы они спаривались перед ветками,
І бувало, що кожного разу, коли злучувалася отара міцна, то Яків клав при жолобах киї перед очі отари, щоб вона злучувалася при тих киях.
And it came to pass, whensoever the stronger cattle did conceive, that Jacob laid the rods before the eyes of the cattle in the gutters, that they might conceive among the rods.
וְהָיָה, בְּכָל־יַחֵם הַצֹּאן הַמְקֻשָּׁרוֹת, וְשָׂם יַעֲקֹב אֶת־הַמַּקְלוֹת לְעֵינֵי הַצֹּאן בָּרֳהָטִים; לְיַחְמֵנָּה בַּמַּקְלוֹת׃
42
А когда зачинал скот слабый, тогда он не клал. И доставался слабый {скот} Лавану, а крепкий Иакову.
А когда случка бывала у хилых животных, тогда он прутьев не клал. Так хилый скот доставался Лавану, а крепкий Иакову.
а если животные были слабые, он не клал веток. Так слабый скот доставался Лавану, а сильный — Иакову.
А як отара слаба була, то не клав. І ставалось, що слабе припадало Лаванові, а міцніше Якову.
But when the cattle were feeble, he put them not in: so the feebler were Laban's, and the stronger Jacob's.
וּבְהַעֲטִיף הַצֹּאן לֹא יָשִׂים; וְהָיָה הָעֲטֻפִים לְלָבָן, וְהַקְּשֻׁרִים לְיַעֲקֹב׃
43
И сделался этот человек весьма, весьма богатым, и было у него множество мелкого скота [и крупного скота], и рабынь, и рабов, и верблюдов, и ослов.
Иаков сделался настоящим богачом, у него появились стада овец и коз, рабыни и рабы, верблюды и ослы.
Иаков начал богатеть, у него теперь были большие стада, а также служанки, слуги, верблюды и ослы.
І дуже-дуже зможнів той чоловік. І було в нього багато отар, і невільниці, і раби, і верблюди, і осли.
And the man increased exceedingly, and had much cattle, and maidservants, and menservants, and camels, and asses.
וַיִּפְרֹץ הָאִישׁ מְאֹד מְאֹד; וַיְהִי־לוֹ צֹאן רַבּוֹת, וּשְׁפָחוֹת וַעֲבָדִים, וּגְמַלִּים וַחֲמֹרִים׃