Бытие | Genesis | בראשית, Глава 32

1
А Иаков пошел путем своим. [И, взглянув, увидел ополчение Божие ополчившееся.] И встретили его Ангелы Божии.
Иаков продолжил свой путь, и его встретили ангелы Божьи.
Иаков продолжил свой путь, и ангелы Божьи встретили его.
А Яків пішов на дорогу свою. І спіткали його Божі Анголи.
And Jacob went on his way, and the angels of God met him.
וְיַעֲקֹב הָלַךְ לְדַרְכּוֹ; וַיִּפְגְּעוּ־בוֹ מַלְאֲכֵי אֱלֹהִים׃
2
Иаков, увидев их, сказал: это ополчение Божие. И нарек имя месту тому: Маханаим.
Завидев их, Иаков сказал: «Это стан Божий». И назвал это место Махана́им.
Когда Иаков увидел их, он сказал: — Это Божий стан! — и назвал то место Маханаим.
І Яків сказав, коли їх побачив: Це Божий табір! І він назвав ім"я тому місцю: Маханаїм.
And when Jacob saw them, he said, This is God's host: and he called the name of that place Mahanaim.
וַיֹּאמֶר יַעֲקֹב כַּאֲשֶׁר רָאָם, מַחֲנֵה אֱלֹהִים זֶה; וַיִּקְרָא שֵׁם־הַמָּקוֹם הַהוּא מַחֲנָיִם׃
3
И послал Иаков пред собою вестников к брату своему Исаву в землю Сеир, в область Едом,
Иаков послал вестников к своему брату Исаву, в землю Сеи́р, в страну эдо́мскую,
Иаков послал впереди себя вестников к своему брату Исаву в землю Сеир, страну Эдом.
І послав Яків послів перед собою до Ісава, брата свого, до землі Сеїр, до краю едомського.
And Jacob sent messengers before him to Esau his brother unto the land of Seir, the country of Edom.
וַיִּשְׁלַח יַעֲקֹב מַלְאָכִים לְפָנָיו, אֶל־עֵשָׂו אָחִיו; אַרְצָה שֵׂעִיר שְׂדֵה אֱדוֹם׃
4
и приказал им, сказав: так скажите господину моему Исаву: вот что говорит раб твой Иаков: я жил у Лавана и прожил доныне;
и велел передать ему такие слова: «Господину моему, Исаву. Так говорит раб твой, Иаков: я долго жил на чужбине, у Лавана.
Он дал им такой наказ: — Скажите моему господину Исаву так: «Твой слуга Иаков говорит: Я жил у Лавана и был там до сего дня.
І наказав їм, говорячи: Скажіть так моєму панові Ісавові: Так сказав раб твій Яків: Я мешкав з Лаваном, і задержався аж дотепер.
And he commanded them, saying, Thus shall ye speak unto my lord Esau; Thy servant Jacob saith thus, I have sojourned with Laban, and stayed there until now:
וַיְצַו אֹתָם לֵאמֹר, כֹּה תֹאמְרוּן, לַאדֹנִי לְעֵשָׂו; כֹּה אָמַר עַבְדְּךָ יַעֲקֹב, עִם־לָבָן גַּרְתִּי, וָאֵחַר עַד־עָתָּה׃
5
и есть у меня волы и ослы и мелкий скот, и рабы и рабыни; и я послал известить {о себе} господина моего [Исава], дабы приобрести [рабу твоему] благоволение пред очами твоими.
Теперь у меня есть быки и ослы, овцы, рабы и рабыни. Я посылаю тебе, господину моему, эту весть и надеюсь снискать твое благоволение».
У меня есть быки, ослы, овцы и козы, слуги и служанки. Я посылаю эту весть моему господину, чтобы найти милость в твоих глазах».
І маю я вола та осла, і отару, і раба, і невільницю. І я послав розказати панові моєму, щоб знайти милість в очах твоїх.
And I have oxen, and asses, flocks, and menservants, and womenservants: and I have sent to tell my lord, that I may find grace in thy sight.
וַיְהִי־לִי שׁוֹר וַחֲמוֹר, צֹאן וְעֶבֶד וְשִׁפְחָה; וָאֶשְׁלְחָה לְהַגִּיד לַאדֹנִי, לִמְצֹא־חֵן בְּעֵינֶיךָ׃
6
И возвратились вестники к Иакову и сказали: мы ходили к брату твоему Исаву; он идет навстречу тебе, и с ним четыреста человек.
Вернувшись, вестники сказали Иакову: «Мы были у твоего брата Исава. Он идет навстречу тебе, и с ним четыреста человек».
Посланцы вернулись и сказали Иакову: — Мы были у твоего брата Исава, и теперь он сам идет тебе навстречу и с ним четыреста человек.
І вернулися посли до Якова, та й сказали: Ми прийшли були до брата твого до Ісава, а він також іде назустріч тобі, і чотири сотні людей з ним.
And the messengers returned to Jacob, saying, We came to thy brother Esau, and also he cometh to meet thee, and four hundred men with him.
וַיָּשֻׁבוּ הַמַּלְאָכִים, אֶל־יַעֲקֹב לֵאמֹר; בָּאנוּ אֶל־אָחִיךָ אֶל־עֵשָׂו, וְגַם הֹלֵךְ לִקְרָאתְךָ, וְאַרְבַּע־מֵאוֹת אִישׁ עִמּוֹ׃
7
Иаков очень испугался и смутился; и разделил людей, бывших с ним, и скот мелкий и крупный и верблюдов на два стана.
Страшно стало Иакову; ужас объял его. Он развел своих людей, скот, верблюдов по двум стоянкам.
В великом страхе и смятении Иаков разделил людей, которые были с ним, а также стада крупного и мелкого скота и верблюдов.
І Яків сильно злякався, і був затурбований. І він поділив народ, що був з ним, і дрібну та велику худобу, і верблюди на два табори.
Then Jacob was greatly afraid and distressed: and he divided the people that was with him, and the flocks, and herds, and the camels, into two bands;
וַיִּירָא יַעֲקֹב מְאֹד וַיֵּצֶר לוֹ; וַיַּחַץ אֶת־הָעָם אֲשֶׁר־אִתּוֹ, וְאֶת־הַצֹּאן וְאֶת־הַבָּקָר וְהַגְּמַלִּים לִשְׁנֵי מַחֲנוֹת׃
8
И сказал [Иаков]: если Исав нападет на один стан и побьет его, то остальной стан может спастись.
«Если, — думал Иаков, — Исав нападет на одну из стоянок и всех перебьет, то хотя бы те, кто на другой стоянке, спасутся бегством».
Он думал: «Если Исав нападет на одну половину, то другая уцелеет и спасется».
І сказав: Коли прийде Ісав до табору одного, і розіб"є його, то вціліє позосталий табір.
And said, If Esau come to the one company, and smite it, then the other company which is left shall escape.
וַיֹּאמֶר אִם־יָבוֹא עֵשָׂו אֶל־הַמַּחֲנֶה הָאַחַת וְהִכָּהוּ; וְהָיָה הַמַּחֲנֶה הַנִּשְׁאָר לִפְלֵיטָה׃
9
И сказал Иаков: Боже отца моего Авраама и Боже отца моего Исаака, Господи [Боже], сказавший мне: возвратись в землю твою, на родину твою, и Я буду благотворить тебе!
И взмолился Иаков: «О, Боже отца моего Авраама, Боже отца моего Исаака — Господь, что повелел мне вернуться домой, к родным, и обещал Свое покровительство!
Иаков взмолился: — О Боже моего отца Авраама, Боже моего отца Исаака, о Господь, сказавший мне: «Вернись в твою землю, к твоим родственникам, и Я дам тебе процветание»,
І Яків промовив: Боже батька мого Авраама, і Боже батька мого Ісака, Господи, що сказав Ти мені: Вернися до Краю свого, і до місця свого народження, і Я зроблю тобі добре.
And Jacob said, O God of my father Abraham, and God of my father Isaac, the LORD which saidst unto me, Return unto thy country, and to thy kindred, and I will deal well with thee:
וַיֹּאמֶר יַעֲקֹב, אֱלֹהֵי אָבִי אַבְרָהָם, וֵאלֹהֵי אָבִי יִצְחָק; יְהוָה הָאֹמֵר אֵלַי, שׁוּב לְאַרְצְךָ וּלְמוֹלַדְתְּךָ וְאֵיטִיבָה עִמָּךְ׃
10
Недостоин я всех милостей и всех благодеяний, которые Ты сотворил рабу Твоему, ибо я с посохом моим перешел этот Иордан, а теперь у меня два стана.
Я не достоин щедрот и милостей, какими Ты непрестанно осыпал меня, раба Своего. Я уходил за Иорда́н с одним лишь посохом в руке, а ныне у меня два стана с добром.
я недостоин той милости и верности, которые Ты явил Твоему слуге. У меня ничего не было, кроме посоха, когда я перешел Иордан, а теперь я возвращаюсь двумя станами.
Я не вартий усіх отих милостей, і всієї вірности, яку Ти чинив був Своєму рабові, бо з самою своєю палицею перейшов я був цей Йордан, а тепер я стався на два табори.
I am not worthy of the least of all the mercies, and of all the truth, which thou hast shewed unto thy servant; for with my staff I passed over this Jordan; and now I am become two bands.
קָטֹנְתִּי מִכֹּל הַחֲסָדִים וּמִכָּל־הָאֱמֶת, אֲשֶׁר עָשִׂיתָ אֶת־עַבְדֶּךָ; כִּי בְמַקְלִי, עָבַרְתִּי אֶת־הַיַּרְדֵּן הַזֶּה, וְעַתָּה הָיִיתִי לִשְׁנֵי מַחֲנוֹת׃
11
Избавь меня от руки брата моего, от руки Исава, ибо я боюсь его, чтобы он, придя, не убил меня [и] матери с детьми.
Спаси же меня от моего брата Исава! Страшно мне: он придет и убьет нас всех, вместе с женщинами и детьми!
Молю Тебя, спаси меня от руки моего брата Исава, потому что я боюсь, что он придет и нападет на меня и на матерей с детьми.
Збережи ж мене від руки мого брата, від руки Ісава, бо боюсь я його, щоб він не прийшов та не побив мене і матері з дітьми.
Deliver me, I pray thee, from the hand of my brother, from the hand of Esau: for I fear him, lest he will come and smite me, and the mother with the children.
הַצִּילֵנִי נָא מִיַּד אָחִי מִיַּד עֵשָׂו; כִּי־יָרֵא אָנֹכִי אֹתוֹ, פֶּן־יָבוֹא וְהִכַּנִי, אֵם עַל־בָּנִים׃
12
Ты сказал: Я буду благотворить тебе и сделаю потомство твое, как песок морской, которого не исчислить от множества.
А ведь Ты обещал мне Свое покровительство, Ты обещал, что мое потомство будет несчетно, как песок морской!»
Ведь Ты сказал: «Я непременно дам тебе процветание и сделаю потомство твое многочисленным, как морской песок, который не сосчитать».
А Ти ж був сказав: Учинити добро учиню я з тобою добро; а нащадки твої покладу, як той морський пісок, що його не злічити через безліч.
And thou saidst, I will surely do thee good, and make thy seed as the sand of the sea, which cannot be numbered for multitude.
וְאַתָּה אָמַרְתָּ, הֵיטֵב אֵיטִיב עִמָּךְ; וְשַׂמְתִּי אֶת־זַרְעֲךָ כְּחוֹל הַיָּם, אֲשֶׁר לֹא־יִסָּפֵר מֵרֹב׃
13
И ночевал там {Иаков} в ту ночь. И взял из того, что у него было, [и послал] в подарок Исаву, брату своему:
Иаков переночевал там, а наутро отобрал из своих стад дары для Исава:
Он провел там ночь и из того, что у него было, выбрал подарок для своего брата Исава:
І він переночував там тієї ночі, і взяв із того, що під руку прийшло, дар для Ісава, брата свого:
And he lodged there that same night; and took of that which came to his hand a present for Esau his brother;
וַיָּלֶן שָׁם בַּלַּיְלָה הַהוּא; וַיִּקַּח מִן־הַבָּא בְיָדוֹ מִנְחָה לְעֵשָׂו אָחִיו׃
14
двести коз, двадцать козлов, двести овец, двадцать овнов,
двести коз, двадцать козлов, двести овец, двадцать баранов,
двести коз и двадцать козлов, двести овец и двадцать баранов,
кіз двісті, і козлів двадцятеро, овець двісті, і баранів двадцятеро,
Two hundred she goats, and twenty he goats, two hundred ewes, and twenty rams,
עִזִּים מָאתַיִם, וּתְיָשִׁים עֶשְׂרִים; רְחֵלִים מָאתַיִם וְאֵילִים עֶשְׂרִים׃
15
тридцать верблюдиц дойных с жеребятами их, сорок коров, десять волов, двадцать ослиц, десять ослов.
тридцать дойных верблюдиц с верблюжатами, сорок коров, десять быков, двадцать ослиц и десять ослов.
тридцать верблюдиц с верблюжатами, сорок коров и десять быков, двадцать ослиц и десять ослов.
верблюдиць дійних та їх жереб"ят тридцятеро, корів сорок, а биків десятеро, ослиць двадцятеро, а ослят десятеро.
Thirty milch camels with their colts, forty kine, and ten bulls, twenty she asses, and ten foals.
גְּמַלִּים מֵינִיקוֹת וּבְנֵיהֶם שְׁלֹשִׁים; פָּרוֹת אַרְבָּעִים וּפָרִים עֲשָׂרָה, אֲתֹנֹת עֶשְׂרִים, וַעְיָרִם עֲשָׂרָה׃
16
И дал в руки рабам своим каждое стадо особо и сказал рабам своим: пойдите предо мною и оставляйте расстояние от стада до стада.
Он передал их рабам — так, чтобы у каждого гурта был свой погонщик, — и сказал погонщикам: «Идите вперед, на расстоянии друг от друга».
Он поручил их слугам, каждое стадо особо, и сказал им: — Идите впереди меня и держите между стадами некоторое расстояние.
І дав до рук рабів своїх кожне стадо окремо. І сказав він до рабів своїх: Ідіть передо мною, і позоставте відстань поміж стадом і стадом.
And he delivered them into the hand of his servants, every drove by themselves; and said unto his servants, Pass over before me, and put a space betwixt drove and drove.
וַיִּתֵּן בְּיַד־עֲבָדָיו, עֵדֶר עֵדֶר לְבַדּוֹ; וַיֹּאמֶר אֶל־עֲבָדָיו עִבְרוּ לְפָנַי, וְרֶוַח תָּשִׂימוּ, בֵּין עֵדֶר וּבֵין עֵדֶר׃
17
И приказал первому, сказав: когда брат мой Исав встретится тебе и спросит тебя, говоря: чей ты? и куда идешь? и чье это {стадо} [идет] пред тобою?
«Когда встретишь моего брата Исава, — сказал Иаков первому из погонщиков, — и он тебя спросит: "Чей ты раб? Куда идешь? Чей скот гонишь?" —
Он научил того, кто шел первым: — Когда мой брат Исав встретит тебя и спросит: «Чей ты? Куда идешь? Чей скот ты гонишь?»,
І він наказав першому, кажучи: Коли спіткає тебе Ісав, брат мій, і запитає тебе так: Чий ти, і куди ти йдеш, і чиє те, що перед тобою?
And he commanded the foremost, saying, When Esau my brother meeteth thee, and asketh thee, saying, Whose art thou? and whither goest thou? and whose are these before thee?
וַיְצַו אֶת־הָרִאשׁוֹן לֵאמֹר; כִּי יִפְגָּשְׁךָ עֵשָׂו אָחִי, וִשְׁאֵלְךָ לֵאמֹר, לְמִי־אַתָּה וְאָנָה תֵלֵךְ, וּלְמִי אֵלֶּה לְפָנֶיךָ׃
18
то скажи: раба твоего Иакова; это подарок, посланный господину моему Исаву; вот, и сам он за нами [идет].
отвечай: "Это скот раба твоего Иакова, посланный в дар господину моему Исаву. А сам Иаков идет следом"».
тогда ты скажи: «Скот твоего слуги Иакова. Это подарок от него моему господину Исаву, а сам он идет за нами».
то скажеш: Раба твого Якова це подарунок, посланий панові моєму Ісавові. А ото й він сам за нами.
Then thou shalt say, They be thy servant Jacob's; it is a present sent unto my lord Esau: and, behold, also he is behind us.
וְאָמַרְתָּ לְעַבְדְּךָ לְיַעֲקֹב, מִנְחָה הִוא שְׁלוּחָה, לַאדֹנִי לְעֵשָׂו; וְהִנֵּה גַם־הוּא אַחֲרֵינוּ׃
19
То же [что первому] приказал он и второму, и третьему, и всем, которые шли за стадами, говоря: так скажите Исаву, когда встретите его;
И второму погонщику, и третьему, и всем остальным Иаков велел при встрече с Исавом говорить то же самое —
Он научил и второго, и третьего, и всех других, шедших за стадами: — И вы так же скажете Исаву, когда он вас встретит.
І наказав він і другому, і третьому, також усім, що йшли за стадами, говорячи: Таким словом будете говорити до Ісава, коли ви знайдете його,
And so commanded he the second, and the third, and all that followed the droves, saying, On this manner shall ye speak unto Esau, when ye find him.
וַיְצַו גַּם אֶת־הַשֵּׁנִי, גַּם אֶת־הַשְּׁלִישִׁי, גַּם אֶת־כָּל־הַהֹלְכִים, אַחֲרֵי הָעֲדָרִים לֵאמֹר; כַּדָּבָר הַזֶּה תְּדַבְּרוּן אֶל־עֵשָׂו, בְּמֹצַאֲכֶם אֹתוֹ׃
20
и скажите: вот, и раб твой Иаков [идет] за нами. Ибо он сказал {сам в себе:} умилостивлю его дарами, которые идут предо мною, и потом увижу лице его; может быть, и примет меня.
и непременно прибавлять: «Раб твой Иаков идет следом». Так, посланными вперед дарами, Иаков надеялся умилостивить Исава. «А потом, — думал Иаков, — я и сам покажусь ему на глаза. Быть может, тогда он встретит меня по–доброму».
И еще скажите: «Твой слуга Иаков идет позади нас». Потому что он думал: «Я умиротворю его этими дарами, которые посылаю впереди себя, а потом, когда мы встретимся, он, быть может, примет меня».
і скажете: Ось і раб твій Яків за нами, бо він сказав: Нехай я вблагаю його оцим дарунком, що йде передо мною, а потім побачу обличчя його, може він підійме обличчя моє.
And say ye moreover, Behold, thy servant Jacob is behind us. For he said, I will appease him with the present that goeth before me, and afterward I will see his face; peradventure he will accept of me.
וַאֲמַרְתֶּם גַּם, הִנֵּה עַבְדְּךָ יַעֲקֹב אַחֲרֵינוּ; כִּי־אָמַר אֲכַפְּרָה פָנָיו, בַּמִּנְחָה הַהֹלֶכֶת לְפָנָי, וְאַחֲרֵי־כֵן אֶרְאֶה פָנָיו, אוּלַי יִשָּׂא פָנָי׃
21
И пошли дары пред ним, а он ту ночь ночевал в стане.
И, отправив дары вперед, Иаков остался в стане на ночлег.
Так дары Иакова были отправлены вперед, а сам он провел ночь в лагере.
І йшов подарунок перед ним, а він ночував тієї ночі в таборі.
So went the present over before him: and himself lodged that night in the company.
וַתַּעֲבֹר הַמִּנְחָה עַל־פָּנָיו; וְהוּא לָן בַּלַּיְלָה־הַהוּא בַּמַּחֲנֶה׃
22
И встал в ту ночь, и, взяв двух жен своих и двух рабынь своих, и одиннадцать сынов своих, перешел через Иавок вброд;
Но той же ночью Иаков встал, поднял обеих своих жен, обеих наложниц, одиннадцать сыновей и вброд перешел реку Яббо́к.
Той ночью Иаков встал и взял двух своих жен, двух служанок и одиннадцать сыновей и вброд перешел через реку Яббок.
І встав він тієї ночі, і взяв обидві жінки свої, і обидві невільниці свої та одинадцятеро дітей своїх, і перейшов брід Яббок.
And he rose up that night, and took his two wives, and his two womenservants, and his eleven sons, and passed over the ford Jabbok.
וַיָּקָם בַּלַּיְלָה הוּא, וַיִּקַּח אֶת־שְׁתֵּי נָשָׁיו וְאֶת־שְׁתֵּי שִׁפְחֹתָיו, וְאֶת־אַחַד עָשָׂר יְלָדָיו; וַיַּעֲבֹר, אֵת מַעֲבַר יַבֹּק׃
23
и, взяв их, перевел через поток, и перевел все, что у него {было.}
Он перевел их всех на другой берег, переправил все, что у него было,
Он перевел их через поток и переправил все свое добро.
І він узяв їх, і перепровадив через потік, і перепровадив те, що в нього було.
And he took them, and sent them over the brook, and sent over that he had.
וַיִּקָּחֵם, וַיַּעֲבִרֵם אֶת־הַנָּחַל; וַיַּעֲבֵר אֶת־אֲשֶׁר־לוֹ׃
24
И остался Иаков один. И боролся Некто с ним до появления зари;
и остался один. И вот, Некто вступил с ним в схватку — и боролся с ним до самой зари.
И вот Иаков остался один, и Некто боролся с ним до самой зари.
І зостався Яків сам. І боровся з ним якийсь Муж, аж поки не зійшла досвітня зоря.
And Jacob was left alone; and there wrestled a man with him until the breaking of the day.
וַיִּוָּתֵר יַעֲקֹב לְבַדּוֹ; וַיֵּאָבֵק אִישׁ עִמּוֹ, עַד עֲלוֹת הַשָּׁחַר׃
25
и, увидев, что не одолевает его, коснулся состава бедра его и повредил состав бедра у Иакова, когда он боролся с Ним.
Увидев, что не может одолеть Иакова, Он ударил его по бедру — так, что кость вышла из сустава, —
Увидев, что не может пересилить, Он коснулся сустава бедра Иакова, так что бедро было вывихнуто, когда он боролся с Ним.
І Він побачив, що не подужає його, і доторкнувся до суглобу стегна його. І звихнувся суглоб стегна Якова, як він боровся з Ним.
And when he saw that he prevailed not against him, he touched the hollow of his thigh; and the hollow of Jacob's thigh was out of joint, as he wrestled with him.
וַיַּרְא, כִּי לֹא יָכֹל לוֹ, וַיִּגַּע בְּכַף־יְרֵכוֹ; וַתֵּקַע כַּף־יֶרֶךְ יַעֲקֹב, בְּהֵאָבְקוֹ עִמּוֹ׃
26
И сказал [ему]: отпусти Меня, ибо взошла заря. Иаков сказал: не отпущу Тебя, пока не благословишь меня.
и сказал Иакову: «Отпусти Меня. Уже заря». — «Не отпущу, пока не благословишь меня», — ответил Иаков.
И Он сказал: — Отпусти Меня, потому что восходит заря. Но Иаков ответил: — Не отпущу, пока не благословишь меня.
І промовив: Пусти Мене, бо зійшла досвітня зоря. А той відказав: Не пущу Тебе, коли не поблагословиш мене.
And he said, Let me go, for the day breaketh. And he said, I will not let thee go, except thou bless me.
וַיֹּאמֶר שַׁלְּחֵנִי, כִּי עָלָה הַשָּׁחַר; וַיֹּאמֶר לֹא אֲשַׁלֵּחֲךָ, כִּי אִם־בֵּרַכְתָּנִי׃
27
И сказал: как имя твое? Он сказал: Иаков.
«Как твое имя?» — спросил Тот. Он ответил: «Иаков».
Он спросил: — Как твое имя? — Иаков, — ответил он.
І промовив до нього: Як твоє ймення? Той відказав: Яків.
And he said unto him, What is thy name? And he said, Jacob.
וַיֹּאמֶר אֵלָיו מַה־שְּׁמֶךָ; וַיֹּאמֶר יַעֲקֹב׃
28
И сказал [ему]: отныне имя тебе будет не Иаков, а Израиль, ибо ты боролся с Богом, и человеков одолевать будешь.
И тогда Тот сказал: «Отныне ты будешь зваться не Иаков, а Изра́иль, ведь ты боролся с Богом и с людьми — и выходил победителем». —
Тогда Он сказал: — Отныне твое имя будет не Иаков, а Израиль, потому что ты боролся с Богом и людьми и победил.
І сказав: Не Яків буде називатися вже ймення твоє, але Ізраїль, бо ти боровся з Богом та з людьми, і подужав.
And he said, Thy name shall be called no more Jacob, but Israel: for as a prince hast thou power with God and with men, and hast prevailed.
וַיֹּאמֶר, לֹא יַעֲקֹב יֵאָמֵר עוֹד שִׁמְךָ, כִּי אִם־יִשְׂרָאֵל; כִּי־שָׂרִיתָ עִם־אֱלֹהִים וְעִם־אֲנָשִׁים וַתּוּכָל׃
29
Спросил и Иаков, говоря: скажи [мне] имя Твое. И Он сказал: на что ты спрашиваешь о имени Моем? [оно чудно.] И благословил его там.
«Назови мне свое имя!» — попросил Иаков. Но Тот сказал: «Зачем тебе знать Мое имя?» И благословил Иакова.
Иаков сказал: — Прошу Тебя, скажи мне Твое Имя. Но Он ответил: — Зачем ты спрашиваешь Мое Имя? И Он благословил его.
І запитав Яків і сказав: Скажи ж Ім"я Своє. А Той відказав: Пощо питаєш про Ймення Моє? І Він поблагословив його там.
And Jacob asked him, and said, Tell me, I pray thee, thy name. And he said, Wherefore is it that thou dost ask after my name? And he blessed him there.
וַיִּשְׁאַל יַעֲקֹב, וַיֹּאמֶר הַגִּידָה־נָּא שְׁמֶךָ, וַיֹּאמֶר לָמָּה זֶּה תִּשְׁאַל לִשְׁמִי; וַיְבָרֶךְ אֹתוֹ שָׁם׃
30
И нарек Иаков имя месту тому: Пенуэл; ибо, {говорил он,} я видел Бога лицем к лицу, и сохранилась душа моя.
Место, где это было, Иаков назвал Пени́–Э́́́л, что означало: «Здесь я видел Бога лицом к лицу и остался жив».
Иаков назвал то место Пениэл, сказав: «Это потому, что я видел Бога лицом к лицу и остался жив».
І назвав Яків ім"я того місця: Пенуїл, бо бачив був Бога лицем у лице, та збереглася душа моя.
And Jacob called the name of the place Peniel: for I have seen God face to face, and my life is preserved.
וַיִּקְרָא יַעֲקֹב שֵׁם הַמָּקוֹם פְּנִיאֵל; כִּי־רָאִיתִי אֱלֹהִים פָּנִים אֶל־פָּנִים, וַתִּנָּצֵל נַפְשִׁי׃
31
И взошло солнце, когда он проходил Пенуэл; и хромал он на бедро свое.
Взошло солнце. Иаков покинул Пенуэ́л. Он хромал.
Солнце встало над ним, когда он проходил Пениэл, хромая из-за своего бедра.
І засвітило йому сонце, коли він перейшов Пенуїл. І він кульгав на своє стегно.
And as he passed over Penuel the sun rose upon him, and he halted upon his thigh.
וַיִּזְרַח־לוֹ הַשֶּׁמֶשׁ, כַּאֲשֶׁר עָבַר אֶת־פְּנוּאֵל; וְהוּא צֹלֵעַ עַל־יְרֵכוֹ׃
32
Поэтому и доныне сыны Израилевы не едят жилы, которая на составе бедра, потому что {Боровшийся} коснулся жилы на составе бедра Иакова.
(Поэтому сыны Израилевы с тех пор и доныне не едят бедренной мышцы. Ведь именно по этой мышце, по бедру, Он ударил Иакова.)
Вот почему до сего дня израильтяне не едят сухожилия на суставе бедра: ведь Он коснулся сустава бедра Иакова рядом с сухожилием.
Тому не їдять Ізраїлеві сини жили стегна, що на суглобі стегна, аж до сьогодні, бо Він доторкнувся був до стегна Якового, жили стегна.
Therefore the children of Israel eat not of the sinew which shrank, which is upon the hollow of the thigh, unto this day: because he touched the hollow of Jacob's thigh in the sinew that shrank.
עַל־כֵּן לֹא־יֹאכְלוּ בְנֵי־יִשְׂרָאֵל אֶת־גִּיד הַנָּשֶׁה, אֲשֶׁר עַל־כַּף הַיָּרֵךְ, עַד הַיּוֹם הַזֶּה; כִּי נָגַע בְּכַף־יֶרֶךְ יַעֲקֹב, בְּגִיד הַנָּשֶׁה׃