Книга пророка Исаии | Isaiah | ישעיהו, Глава 53

1
[Господи!] кто поверил слышанному от нас, и кому открылась мышца Господня?
Кто поверил вести, которую мы принесли? Кому явилась рука Господня?
Кто поверил слышанному от нас, и кому открылась мышца Господня?
Хто нашій спасенній тій звістці повірив, і над ким відкривалось рамено Господнє?
Who has believed our message and to whom has the arm of the LORD been revealed?
מִי הֶאֱמִין לִשְׁמֻעָתֵנוּ; וּזְרוֹעַ יְהוָה עַל־מִי נִגְלָתָה׃
2
Ибо Он взошел пред Ним, как отпрыск и как росток из сухой земли; нет в Нем ни вида, ни величия; и мы видели Его, и не было в Нем вида, который привлекал бы нас к Нему.
…Пред Господом он поднялся, как росток, как корень из сухой земли. Вида лишен и величья — мы на него и не смотрели; не было в его облике такого, что привлекало бы нас.
Он пророс перед Ним, как нежный побег и как корень из сухой земли. Не было в Нем ни красы, ни величия, чтобы нам смотреть на Него; не было в Его облике ничего, что привлекло бы нас.
Бо Він виріс перед Ним, мов галузка, і мов корінь з сухої землі, не мав Він принади й не мав пишноти; і ми Його бачили, та краси не було, щоб Його пожадати!
He grew up before him like a tender shoot, and like a root out of dry ground. He had no beauty or majesty to attract us to him, nothing in his appearance that we should desire him.
וַיַּעַל כַּיּוֹנֵק לְפָנָיו, וְכַשֹּׁרֶשׁ מֵאֶרֶץ צִיָּה, לֹא־תֹאַר לוֹ וְלֹא הָדָר; וְנִרְאֵהוּ וְלֹא־מַרְאֶה וְנֶחְמְדֵהוּ׃
3
Он был презрен и умален пред людьми, муж скорбей и изведавший болезни, и мы отвращали от Него лице свое; Он был презираем, и мы ни во что ставили Его.
Он был презираем, отвергнут всеми — человек, познавший страданья, изведавший боль. От такого отворачиваются — его презирали. Ни во что не ставили мы его.
Он был презрен и отвергнут людьми, человек скорбей, знакомый с недугом. Как тот, от кого прячут лица, Он был презираем, и мы ни во что не ставили Его.
Він погорджений був, Його люди покинули, страдник, знайомий з хоробами, і від Якого обличчя ховали, погорджений, і ми не цінували Його...
He was despised and rejected by men, a man of sorrows, and familiar with suffering. Like one from whom men hide their faces he was despised, and we esteemed him not.
נִבְזֶה וַחֲדַל אִישִׁים, אִישׁ מַכְאֹבוֹת וִידוּעַ חֹלִי; וּכְמַסְתֵּר פָּנִים מִמֶּנּוּ, נִבְזֶה וְלֹא חֲשַׁבְנֻהוּ׃
4
Но Он взял на Себя наши немощи и понес наши болезни; а мы думали, {что} Он был поражаем, наказуем и уничижен Богом.
Но это нашу боль на себя он принял, на себя страданья наши взял! Мы думали, на него обрушилась кара, мученье, наказанье от Бога,
Но Он взял наши немощи и понес наши скорби. Мы же думали: разит Его Бог бьет Его — вот Он и мучается.
Направду ж Він немочі наші узяв і наші болі поніс, а ми уважали Його за пораненого, ніби Бог Його вдарив поразами й мучив...
Surely he took up our infirmities and carried our sorrows, yet we considered him stricken by God, smitten by him, and afflicted.
אָכֵן חֳלָיֵנוּ הוּא נָשָׂא, וּמַכְאֹבֵינוּ סְבָלָם; וַאֲנַחְנוּ חֲשַׁבְנֻהוּ, נָגוּעַ מֻכֵּה אֱלֹהִים וּמְעֻנֶּה׃
5
Но Он изъязвлен был за грехи наши и мучим за беззакония наши; наказание мира нашего {было} на Нем, и ранами Его мы исцелились.
а он был изранен за наши грехи, терпел удары за нашу вину. Муки его принесли нам благо, его раны нас исцелили.
А Он был изранен за наши грехи, сокрушаем за наши беззакония; Он понес наказание, чтобы мы получили мир, и ранами Его мы исцелились.
А Він був ранений за наші гріхи, за наші провини Він мучений був, кара на Ньому була за наш мир, Його ж ранами нас уздоровлено!
But he was pierced for our transgressions, he was crushed for our iniquities; the punishment that brought us peace was upon him, and by his wounds we are healed.
וְהוּא מְחֹלָל מִפְּשָׁעֵנוּ, מְדֻכָּא מֵעֲוֹנֹתֵינוּ; מוּסַר שְׁלוֹמֵנוּ עָלָיו, וּבַחֲבֻרָתוֹ נִרְפָּא־לָנוּ׃
6
Все мы блуждали, как овцы, совратились каждый на свою дорогу: и Господь возложил на Него грехи всех нас.
Мы все заблудились, как овцы, разбрелись кто куда, но за наши грехи Господь покарал его.
Все мы, как овцы, сбились с пути, каждый из нас пошел своей дорогой, но на Него Господь возложил все грехи наши.
Усі ми блудили, немов ті овечки, розпорошились кожен на власну дорогу, і на Нього Господь поклав гріх усіх нас!
We all, like sheep, have gone astray, each of us has turned to his own way; and the LORD has laid on him the iniquity of us all.
כֻּלָּנוּ כַּצֹּאן תָּעִינוּ, אִישׁ לְדַרְכּוֹ פָּנִינוּ; וַיהוָה הִפְגִּיעַ בּוֹ, אֵת עֲוֹן כֻּלָּנוּ׃
7
Он истязуем был, но страдал добровольно и не открывал уст Своих; как овца, веден был Он на заклание, и как агнец пред стригущим его безгласен, так Он не отверзал уст Своих.
Угнетаемый, униженный, он оставался безмолвен. Как влекомый на убой ягненок, как овца, что безгласна, когда ее стригут, так и он оставался безмолвен.
Он был угнетаем и мучим, но уст Своих не открывал. Как ягненок, Он был веден на заклание, и как овца перед стригущими безмолвна, так и Он не открывал уст Своих.
Він гноблений був та понижуваний, але уст Своїх не відкривав. Як ягня був проваджений Він на заколення, й як овечка перед стрижіями своїми мовчить, так і Він не відкривав Своїх уст...
He was oppressed and afflicted, yet he did not open his mouth; he was led like a lamb to the slaughter, and as a sheep before her shearers is silent, so he did not open his mouth.
נִגַּשׂ וְהוּא נַעֲנֶה וְלֹא יִפְתַּח־פִּיו, כַּשֶּׂה לַטֶּבַח יוּבָל, וּכְרָחֵל לִפְנֵי גֹזְזֶיהָ נֶאֱלָמָה; וְלֹא יִפְתַּח פִּיו׃
8
От уз и суда Он был взят; но род Его кто изъяснит? ибо Он отторгнут от земли живых; за преступления народа Моего претерпел казнь.
Был он схвачен, под суд отдан… Кто о судьбе его размышляет? От земли живых он был отторгнут, пала на него кара за грехи моего народа.
Он был схвачен и несправедливо судим. Кто может рассказать о Его потомках? Ведь Он был отторгнут от земли живых; за преступления Моего народа был поражен.
Від утиску й суду Він забраний був, і хто збагне Його рід? Бо з краю живих Він відірваний був, за провини Мого народу на смерть Його дано...
By oppression and judgment he was taken away. And who can speak of his descendants? For he was cut off from the land of the living; for the transgression of my people he was stricken.
מֵעֹצֶר וּמִמִּשְׁפָּט לֻקָּח, וְאֶת־דּוֹרוֹ מִי יְשׂוֹחֵחַ; כִּי נִגְזַר מֵאֶרֶץ חַיִּים, מִפֶּשַׁע עַמִּי נֶגַע לָמוֹ׃
9
Ему назначали гроб со злодеями, но Он погребен у богатого, потому что не сделал греха, и не было лжи в устах Его.
Со злодеями он похоронен (рядом с богатым могила его) — хотя не совершал он преступлений и в устах его не было лжи.
Могилу Ему отвели с нечестивыми, но в Своей смерти Он был с богатым, хотя Он не совершал преступлений, и в устах Его не было никакой лжи.
І з злочинцями визначили Йому гроба Його, та Його поховали в багатого, хоч провини Він не учинив, і не було в Його устах омани...
He was assigned a grave with the wicked, and with the rich in his death, though he had done no violence, nor was any deceit in his mouth.
וַיִּתֵּן אֶת־רְשָׁעִים קִבְרוֹ, וְאֶת־עָשִׁיר בְּמֹתָיו; עַל לֹא־חָמָס עָשָׂה, וְלֹא מִרְמָה בְּפִיו׃
10
Но Господу угодно было поразить Его, и Он предал Его мучению; когда же душа Его принесет жертву умилостивления, Он узрит потомство долговечное, и воля Господня благоуспешно будет исполняться рукою Его.
Господь пожелал послать ему страданья и обрек его на муку. Если Ты сделаешь его жертвой за грех, то узрит он потомство свое, будет жить долго и волю Господа сумеет исполнить.
Но Господу было угодно сокрушить Его и предать мучению. Когда Его жизнь станет приношением за грех, Он увидит Свое потомство и продлит Свои дни; и преуспеет через Него воля Господня.
Та зволив Господь, щоб побити Його, щоб муки завдано Йому. Якщо ж душу Свою покладе Він як жертву за гріх, то побачить насіння, і житиме довгії дні, і замір Господній рукою Його буде мати поводження!
Yet it was the LORD"S will to crush him and cause him to suffer, and though the LORD makes his life a guilt offering, he will see his offspring and prolong his days, and the will of the LORD will prosper in his hand.
וַיהוָה חָפֵץ דַּכְּאוֹ הֶחֱלִי, אִם־תָּשִׂים אָשָׁם נַפְשׁוֹ, יִרְאֶה זֶרַע יַאֲרִיךְ יָמִים; וְחֵפֶץ יְהוָה בְּיָדוֹ יִצְלָח׃
11
На подвиг души Своей Он будет смотреть с довольством; чрез познание Его Он, Праведник, Раб Мой, оправдает многих и грехи их на Себе понесет.
После бедствий он узрит свет и насытится. «Он, праведник, раб Мой, своей мудростью оправдает многих, на себя вину их примет.
После страданий Своих Он увидит свет и порадуется. Через познание Его Мой праведный Слуга многих оправдает и понесет их грехи.
Він через муки Своєї душі буде бачити плід, та й насититься. Справедливий, Мій Отрок, оправдає пізнанням Своїм багатьох, і їхні гріхи понесе.
After the suffering of his soul, he will see the light of life and be satisfied; by his knowledge my righteous servant will justify many, and he will bear their iniquities.
מֵעֲמַל נַפְשׁוֹ יִרְאֶה יִשְׂבָּע, בְּדַעְתּוֹ, יַצְדִּיק צַדִּיק עַבְדִּי לָרַבִּים; וַעֲוֹנֹתָם הוּא יִסְבֹּל׃
12
Посему Я дам Ему часть между великими, и с сильными будет делить добычу, за то, что предал душу Свою на смерть, и к злодеям причтен был, тогда как Он понес на Себе грех многих и за преступников сделался ходатаем.
Поэтому Я ему долю дам средь великих, и вместе с сильными будет он делить добычу. Ведь он на смерть себя отдал, к преступникам был причислен — он принял на себя грехи многих людей, за преступников он был ходатаем».
Поэтому Я дам Ему удел с великими, и добычу разделит Он с сильными, потому что жизнь Свою предал на смерть и был причислен к преступникам, тогда как Он понес грех многих и за преступников ходатайствовал.
Тому то дам уділ Йому між великими, і з потужними буде ділити здобич за те, що на смерть віддав душу Свою, і з злочинцями був порахований, хоч гріх багатьох Сам носив і заступавсь за злочинців!
Therefore I will give him a portion among the great, and he will divide the spoils with the strong, because he poured out his life unto death, and was numbered with the transgressors. For he bore the sin of many, and made intercession for the transgressors.
לָכֵן אֲחַלֶּק־לוֹ בָרַבִּים, וְאֶת־עֲצוּמִים יְחַלֵּק שָׁלָל, תַּחַת, אֲשֶׁר הֶעֱרָה לַמָּוֶת נַפְשׁוֹ, וְאֶת־פֹּשְׁעִים נִמְנָה; וְהוּא חֵטְא־רַבִּים נָשָׂא, וְלַפֹּשְׁעִים יַפְגִּיעַ׃