Книга пророка Исаии | Isaiah | ישעיהו, Глава 57

1
Праведник умирает, и никто не принимает этого к сердцу; и мужи благочестивые восхищаются {от земли,} и никто не помыслит, что праведник восхищается от зла.
Умер праведник — и никто не обратил вниманья. Уходят из жизни благочестивые люди, и никто не понимает почему. Уходит праведник прочь от зла —
Праведные гибнут, и никто не принимает этого к сердцу; благочестивые забираются, и никто не понимает, что праведные забираются от грядущей беды.
Праведний умирає, і немає нікого, хто б узяв це до серця, і мужі побожні беруться зо світу, і немає такого, хто б те зрозумів, що від зла забирається праведний з світу!
The righteous perish, and no one ponders it in his heart; devout men are taken away, and no one understands that the righteous are taken away to be spared from evil.
הַצַּדִּיק אָבָד, וְאֵין אִישׁ שָׂם עַל־לֵב; וְאַנְשֵׁי־חֶסֶד נֶאֱסָפִים בְּאֵין מֵבִין, כִּי־מִפְּנֵי הָרָעָה נֶאֱסַף הַצַּדִּיק׃
2
Он отходит к миру; ходящие прямым путем будут покоиться на ложах своих.
и покой обретает! Те, кто идет путем прямым, возлягут и отдохнут.
Те, кто ходит в правде, вступают в покой; в смерти они находят успокоение.
Він відходить із миром; на ложах своїх спочивають, хто ходить прямою дорогою.
Those who walk uprightly enter into peace; they find rest as they lie in death.
יָבוֹא שָׁלוֹם, יָנוּחוּ עַל־מִשְׁכְּבוֹתָם; הֹלֵךְ נְכֹחוֹ׃
3
Но приблизьтесь сюда вы, сыновья чародейки, семя прелюбодея и блудницы!
«Сюда подойдите, вы, отпрыски колдуньи, отродье развратника и блудницы!
— А вы — подойдите сюда, сыновья чародейки, потомки развратника и блудницы!
Та наблизьтесь сюди, ви сини чарівниці, насіння чужоложникове та блудниці,
"But you--come here, you sons of a sorceress, you offspring of adulterers and prostitutes!
וְאַתֶּם קִרְבוּ־הֵנָּה בְּנֵי עֹנְנָה; זֶרַע מְנָאֵף וַתִּזְנֶה׃
4
Над кем вы глумитесь? против кого расширяете рот, высовываете язык? не дети ли вы преступления, семя лжи,
Над кем насмехаетесь вы? Над кем зубоскалите, кому показываете язык? Вы — порожденье греха, отродье лжи!
Над кем вы глумитесь? Кому вы скалите зубы и показываете язык? Разве вы не дети отступничества, не порождение лжи?
над ким розкошуєте ви, над ким розкриваєте рота, висовуєте язика? Хіба ви не діти переступу, насіння брехні,
Whom are you mocking? At whom do you sneer and stick out your tongue? Are you not a brood of rebels, the offspring of liars?
עַל־מִי תִּתְעַנָּגוּ, עַל־מִי תַּרְחִיבוּ פֶה תַּאֲרִיכוּ לָשׁוֹן; הֲלוֹא־אַתֶּם יִלְדֵי־פֶשַׁע זֶרַע שָׁקֶר׃
5
разжигаемые похотью к идолам под каждым ветвистым деревом, заколающие детей при ручьях, между расселинами скал?
Возле деревьев разгорается ваша похоть, под каждым деревом ветвистым! Вы приносите в жертву детей — в ущельях, под нависшими скалами.
Вы разжигаетесь похотью среди дубов и под каждым тенистым деревом; своих детей вы приносите в жертву при ручьях и под нависающими утесами.
ви, що палитесь пристрастю серед дубів, під деревом кожним зеленим, що дітей над потоками ріжете, під скельними щілинами?
You burn with lust among the oaks and under every spreading tree; you sacrifice your children in the ravines and under the overhanging crags.
הַנֵּחָמִים בָּאֵלִים, תַּחַת כָּל־עֵץ רַעֲנָן; שֹׁחֲטֵי הַיְלָדִים בַּנְּחָלִים, תַּחַת סְעִפֵי הַסְּלָעִים׃
6
В гладких камнях ручьев доля твоя; они, они жребий твой; им ты делаешь возлияние и приносишь жертвы: могу ли Я быть доволен этим?
Гладкие камни ущелья — твой удел; они, они стали твоей судьбой! Им совершала ты возлиянья, дарила хлебные приношенья. После этого — неужели Я отменю Свой приговор?
Среди гладких камней ручьев — твоя доля; они, они — твой жребий. Ты им возливала жертвенные возлияния и приносила хлебные приношения. Могу ли Я спокойно смотреть на все это?
У гладеньких каміннях потоку твій уділ, вони, вони доля твоя! І їм ти лила жертву литу, хлібну жертву приносила! Чи цим Я заспокоєний буду?
The idols among the smooth stones of the ravines are your portion; they, they are your lot. Yes, to them you have poured out drink offerings and offered grain offerings. In the light of these things, should I relent?
בְּחַלְּקֵי־נַחַל חֶלְקֵךְ, הֵם הֵם גּוֹרָלֵךְ; גַּם־לָהֶם שָׁפַכְתְּ נֶסֶךְ הֶעֱלִית מִנְחָה, הַעַל אֵלֶּה אֶנָּחֵם׃
7
На высокой и выдающейся горе ты ставишь ложе твое и туда восходишь приносить жертву.
На горе большой, высокой, ты устроила ложе себе, ты поднималась туда — приносила жертвы.
На высокой и величественной горе ты ставишь свою постель и восходишь туда приносить свои жертвы.
На горі на високій та висуненій ти поставила ложе своє, і туди ти приходиш приносити жертви.
You have made your bed on a high and lofty hill; there you went up to offer your sacrifices.
עַל הַר־גָּבֹהַּ וְנִשָּׂא, שַׂמְתְּ מִשְׁכָּבֵךְ; גַּם־שָׁם עָלִית לִזְבֹּחַ זָבַח׃
8
За дверью также и за косяками ставишь памяти твои; ибо, отвратившись от Меня, ты обнажаешься и восходишь; распространяешь ложе твое и договариваешься с теми из них, с которыми любишь лежать, высматриваешь место.
За дверью своей, за дверным косяком, ты поставила изваянье. Изменяла ты Мне — обнажалась, на ложе взбиралась, широко расстелила ты ложе! С теми вступала ты в союз, с кем на ложе было тебе хорошо, жадно на срам глядела ты!
За дверями своими, за их косяками, ты поставила свои символы. Оставляя Меня, ты открыла свою постель, забралась на нее, расстелила ее широко, заключила союз с теми, чьи постели ты любишь, и глазела на их наготу.
І ти за дверима й одвірком кладеш свого пам"ятника культового, бо ти відступила від Мене, обнажаєшся й входиш, поширюєш ложе своє, і складаєш умову собі з одним з тих, що з ними ти любиш лежати, де місце нагледиш.
Behind your doors and your doorposts you have put your pagan symbols. Forsaking me, you uncovered your bed, you climbed into it and opened it wide; you made a pact with those whose beds you love, and you looked on their nakedness.
וְאַחַר הַדֶּלֶת וְהַמְּזוּזָה, שַׂמְתְּ זִכְרוֹנֵךְ; כִּי מֵאִתִּי גִּלִּית וַתַּעֲלִי, הִרְחַבְתְּ מִשְׁכָּבֵךְ וַתִּכְרָת־לָךְ מֵהֶם, אָהַבְתְּ מִשְׁכָּבָם יָד חָזִית׃
9
Ты ходила также к царю с благовонною мастью и умножила масти твои, и далеко посылала послов твоих, и унижалась до преисподней.
К Молоху приходила ты с маслом оливы, благовонные мази расходовала не скупясь. Далеко отправляла ты посланцев своих, отправляла их вниз, в Шео́л!
Ты ходила к Молоху с ароматным маслом и умножала свои благовония. Ты отправляла послов вдаль и сама спускалась в мир мертвых!
І ти до Молоха з оливою ходиш, і намножуєш масті свої; і посилаєш далеко своїх посланців, і знижаєшся аж до шеолу.
You went to Molech with olive oil and increased your perfumes. You sent your ambassadors far away; you descended to the grave itself!
וַתָּשֻׁרִי לַמֶּלֶךְ בַּשֶּׁמֶן, וַתַּרְבִּי רִקֻּחָיִךְ; וַתְּשַׁלְּחִי צִירַיִךְ עַד־מֵרָחֹק, וַתַּשְׁפִּילִי עַד־שְׁאוֹל׃
10
От долгого пути твоего утомлялась, но не говорила: "надежда потеряна!"; все еще находила живость в руке твоей, и потому не чувствовала ослабления.
Долгие странствия тебя утомили, но в отчаянье ты не впала: вновь разгорелось твое сладострастье, и оно придавало тебе силу.
Ты уставала от долгого пути твоего, но не говорила: «Это бессмысленно». Ты находила новые силы и не изнемогала.
Ти змучувалась на численних дорогах своїх, але не казала: Зрікаюсь! Знайшла ти оживлення сили своєї, тому не ослабла.
You were wearied by all your ways, but you would not say, "It is hopeless." You found renewal of your strength, and so you did not faint.
בְּרֹב דַּרְכֵּךְ יָגַעַתְּ, לֹא אָמַרְתְּ נוֹאָשׁ; חַיַּת יָדֵךְ מָצָאת, עַל־כֵּן לֹא חָלִית׃
11
Кого же ты испугалась и устрашилась, что сделалась неверною и Меня перестала помнить и хранить в твоем сердце? не оттого ли, что Я молчал, и притом долго, ты перестала бояться Меня?
Кого же ты устрашилась, кого испугалась, зачем предала Меня? Ты даже не вспомнила, не подумала обо Мне. Я долго молчал, и поэтому ты Меня не боишься?
Кого ты так боялась и страшилась, что лгала Мне, не помнила обо Мне и в сердце не размышляла? Не оттого ли, что Я долго молчал, ты не боишься Меня?
І за ким побивалася ти та лякалась, що невірною стала й Мене не згадала, не клала на серці своєму? Хіба не тому, що мовчав Я від віку, то ти не боїшся Мене?
"Whom have you so dreaded and feared that you have been false to me, and have neither remembered me nor pondered this in your hearts? Is it not because I have long been silent that you do not fear me?
וְאֶת־מִי דָּאַגְתְּ וַתִּירְאִי כִּי תְכַזֵּבִי, וְאוֹתִי לֹא זָכַרְתְּ, לֹא־שַׂמְתְּ עַל־לִבֵּךְ; הֲלֹא אֲנִי מַחְשֶׁה וּמֵעֹלָם, וְאוֹתִי לֹא תִירָאִי׃
12
Я покажу правду твою и дела твои, — и они будут не в пользу тебе.
Но Я возвещу об этих делах твоих праведных, и пользы они тебе не принесут!
Я разоблачу твою праведность и твои дела, и они тебе не помогут.
Я виявлю про справедливість твою та про вчинки твої, та вони не поможуть тобі!
I will expose your righteousness and your works, and they will not benefit you.
אֲנִי אַגִּיד צִדְקָתֵךְ; וְאֶת־מַעֲשַׂיִךְ וְלֹא יוֹעִילוּךְ׃
13
Когда ты будешь вопить, спасет ли тебя сборище твое? — всех их унесет ветер, развеет дуновение; а надеющийся на Меня наследует землю и будет владеть святою горою Моею.
На помощь станешь звать — и пусть тебя спасают собранные у тебя! Все они будут сметены ветром, их унесет прочь даже легкое дуновенье. А те, кто на Мою защиту уповал, овладеют землей, получат во владение гору святую Мою».
Когда ты будешь кричать о помощи, пусть спасает тебя твое сборище идолов! Ветер их унесет, дуновение развеет. Но сделавший Меня своим прибежищем, унаследует землю и будет владеть Моей святой горой.
Як ти будеш кричати, нехай порятує тебе твоя зграя божків. Але вітер усіх їх розвіє, схопить подих; хто ж на Мене надіється, землю вспадкує й гору святую Мою одідичить!
When you cry out for help, let your collection of idols save you! The wind will carry all of them off, a mere breath will blow them away. But the man who makes me his refuge will inherit the land and possess my holy mountain."
בְּזַעֲקֵךְ יַצִּילֻךְ קִבּוּצַיִךְ, וְאֶת־כֻּלָּם יִשָּׂא־רוּחַ יִקַּח־הָבֶל; וְהַחוֹסֶה בִי יִנְחַל־אֶרֶץ, וְיִירַשׁ הַר־קָדְשִׁי׃
14
И сказал: поднимайте, поднимайте, ровняйте путь, убирайте преграду с пути народа Моего.
Тогда сказано будет: «Проложите путь, приготовьте дорогу, с пути народа Моего уберите преграды!»
И будет сказано: «Прокладывайте, прокладывайте, готовьте путь! Убирайте препятствия с пути Моего народа!»
І Він каже: Будуйте дорогу, будуйте дорогу, почистьте дорогу, заберіть перешкоди з дороги народу Мого!
And it will be said: "Build up, build up, prepare the road! Remove the obstacles out of the way of my people."
וְאָמַר סֹלּוּ־סֹלּוּ פַּנּוּ־דָרֶךְ; הָרִימוּ מִכְשׁוֹל מִדֶּרֶךְ עַמִּי׃
15
Ибо так говорит Высокий и Превознесенный, вечно Живущий, — Святый имя Его: Я живу на высоте {небес} и во святилище, и также с сокрушенными и смиренными духом, чтобы оживлять дух смиренных и оживлять сердца сокрушенных.
Так говорит Высокий, Вознесенный, Пребывающий вечно, Тот, чье имя — Святой: «Я пребываю на святых высотах, но Я — со скорбящими, с теми, чей дух удручен. Дух удрученных Я оживлю, оживлю сердца скорбящих!
Потому что так говорит Высокий и Превознесенный – Живущий вечно, Чье Имя — Святой: — Я живу на святой высоте, но также и с теми, кто сокрушен и смирен духом: чтобы оживлять дух смиренных и оживлять сердца сокрушенных.
Бо так промовляє Високий і Піднесений, повіки Живущий, і Святий Його Ймення: Пробуваю Я на Височині та в святині, і з зламаним та з упокореним, щоб оживляти духа скромних, і щоб оживляти серця згноблених!
For this is what the high and lofty One says--he who lives forever, whose name is holy: "I live in a high and holy place, but also with him who is contrite and lowly in spirit, to revive the spirit of the lowly and to revive the heart of the contrite.
כִּי כֹה אָמַר רָם וְנִשָּׂא, שֹׁכֵן עַד וְקָדוֹשׁ שְׁמוֹ, מָרוֹם וְקָדוֹשׁ אֶשְׁכּוֹן; וְאֶת־דַּכָּא וּשְׁפַל־רוּחַ, לְהַחֲיוֹת רוּחַ שְׁפָלִים, וּלְהַחֲיוֹת לֵב נִדְכָּאִים׃
16
Ибо не вечно буду Я вести тяжбу и не до конца гневаться; иначе изнеможет предо Мною дух и всякое дыхание, Мною сотворенное.
Не вечно буду Я обвинять людей, не бесконечен Мой гнев, а не то изнемог бы предо Мною их дух, изнемогли бы души, созданные Мной.
Не вовеки буду Я обвинять и не всегда буду гневаться, иначе изнемог бы предо Мною человеческий дух – дыхание человеческое, созданное Мною.
Бож не вічно Я буду судитись, і не завжди Я гніватись буду, бо дух з-від обличчя Мого зомлів би, та й душі, які Я вчинив.
I will not accuse forever, nor will I always be angry, for then the spirit of man would grow faint before me--the breath of man that I have created.
כִּי לֹא לְעוֹלָם אָרִיב, וְלֹא לָנֶצַח אֶקְּצוֹף; כִּי־רוּחַ מִלְּפָנַי יַעֲטוֹף, וּנְשָׁמוֹת אֲנִי עָשִׂיתִי׃
17
За грех корыстолюбия его Я гневался и поражал его, скрывал лице и негодовал; но он, отвратившись, пошел по пути своего сердца.
За греховную их корысть Я разгневался на них, карал Я их, отворачивался в гневе, но они, отступники, делали то, что хотели.
Я был разгневан их греховной корыстью, Я наказывал их и в гневе скрывал Свое лицо, но они снова возвращались на свой путь.
Я гнівався був за гріх користолюбства його, та й уразив його, заховав Я обличчя Своє й лютував, та пішов він, відступний, дорогою серця свого.
I was enraged by his sinful greed; I punished him, and hid my face in anger, yet he kept on in his willful ways.
בַּעֲוֹן בִּצְעוֹ קָצַפְתִּי וְאַכֵּהוּ הַסְתֵּר וְאֶקְצֹף; וַיֵּלֶךְ שׁוֹבָב בְּדֶרֶךְ לִבּוֹ׃
18
Я видел пути его, и исцелю его, и буду водить его и утешать его и сетующих его.
Я вижу, что делают они, и все же Я их исцелю! Я Сам поведу и утешу их — утешу скорбящих —
Я видел их пути, но Я все равно исцелю их; Я буду вести их и утешать,
Я бачив дороги його, і вздоровлю його, і його поведу й дам потіху для нього й для тих, що сумують із ним.
I have seen his ways, but I will heal him; I will guide him and restore comfort to him,
דְּרָכָיו רָאִיתִי וְאֶרְפָּאֵהוּ; וְאַנְחֵהוּ וַאֲשַׁלֵּם נִחֻמִים לוֹ וְלַאֲבֵלָיו׃
19
Я исполню слово: мир, мир дальнему и ближнему, говорит Господь, и исцелю его.
вложу в их уста хвалу. Мир, мир — и далеким, и близким! — говорит Господь. — Я исцелю их!»
творя хвалу на губах плакальщиков Израиля. Мир, мир дальним и ближним, – говорит Господь. — Я исцелю их.
Створю Я плід уст: Спокій, спокій далекому та близькому! говорить Господь, і вздоровлю його.
creating praise on the lips of the mourners in Israel. Peace, peace, to those far and near," says the LORD. "And I will heal them."
בּוֹרֵא נוּב (נִיב) שְׂפָתָיִם; שָׁלוֹם שָׁלוֹם לָרָחוֹק וְלַקָּרוֹב אָמַר יְהוָה וּרְפָאתִיו׃
20
А нечестивые — как море взволнованное, которое не может успокоиться и которого воды выбрасывают ил и грязь.
Но злодеи — как бурливое море, которое не знает покоя и выносит на берег илистую грязь.
Но нечестивые подобны бурному морю, которому нет покоя, чьи волны выбрасывают ил и грязь.
А ті несправедливі як море розбурхане, коли бути спокійним не може воно, і коли води його багно й мул викидають.
But the wicked are like the tossing sea, which cannot rest, whose waves cast up mire and mud.
וְהָרְשָׁעִים כַּיָּם נִגְרָשׁ; כִּי הַשְׁקֵט לֹא יוּכָל, וַיִּגְרְשׁוּ מֵימָיו רֶפֶשׁ וָטִיט׃
21
Нет мира нечестивым, говорит Бог мой.
«Нет мира злодеям!» — говорит мой Бог.
— Нет мира нечестивым, — говорит мой Бог.
Для безбожних спокою немає, говорить Господь!
"There is no peace," says my God, "for the wicked."
אֵין שָׁלוֹם, אָמַר אֱלֹהַי לָרְשָׁעִים׃