Книга пророка Исаии | Isaiah | ישעיהו, Глава 5

1
Воспою Возлюбленному моему песнь Возлюбленного моего о винограднике Его. У Возлюбленного моего был виноградник на вершине утучненной горы,
Я спою о моем Друге — это песня о Друге и винограднике его. У Друга моего виноградник есть на плодородном холме.
Я спою Любимому моему песню о Его винограднике: Виноградник был у Любимого моего на плодородном холме.
Заспіваю ж я вам про Свойого Улюбленого пісню любовну про Його виноградника! На плодючому версі гори виноградника мав був Мій Приятель.
Now will I sing to my wellbeloved a song of my beloved touching his vineyard. My wellbeloved hath a vineyard in a very fruitful hill:
אָשִׁירָה נָּא לִידִידִי, שִׁירַת דּוֹדִי לְכַרְמוֹ; כֶּרֶם הָיָה לִידִידִי בְּקֶרֶן בֶּן־שָׁמֶן׃
2
и Он обнес его оградою, и очистил его от камней, и насадил в нем отборные виноградные лозы, и построил башню посреди его, и выкопал в нем точило, и ожидал, что он принесет добрые грозды, а он принес дикие ягоды.
Он оградой его обнес, от камней очищал, посадил в нем красный виноград, сторожевую башню воздвиг, давильню построил. Надеялся собрать гроздья, но ягоды — кислы!
Он окопал его, от камней очистил и засадил лучшими лозами. Он построил в нем сторожевую башню и вытесал давильный пресс. Он ждал от него хороших ягод – но принес он дикие плоды.
І обкопав Він його, й від каміння очистив його, і виноградом добірним його засадив, і башту поставив посеред його, і витесав у ньому чавило, і чекав, що родитиме він виноград, та він уродив дикі ягоди!
And he fenced it, and gathered out the stones thereof, and planted it with the choicest vine, and built a tower in the midst of it, and also made a winepress therein: and he looked that it should bring forth grapes, and it brought forth wild grapes.
וַיְעַזְּקֵהוּ וַיְסַקְּלֵהוּ, וַיִּטָּעֵהוּ שֹׂרֵק, וַיִּבֶן מִגְדָּל בְּתוֹכוֹ, וְגַם־יֶקֶב חָצֵב בּוֹ; וַיְקַו לַעֲשׂוֹת עֲנָבִים וַיַּעַשׂ בְּאֻשִׁים׃
3
И ныне, жители Иерусалима и мужи Иуды, рассудите Меня с виноградником Моим.
«Вот, жители Иерусалима, обитатели Иудеи, рассудите Меня с виноградником Моим!
— Теперь вы, жители Иерусалима и народ Иудеи, рассудите Меня с Моим виноградником.
Тепер же ти, єрусалимський мешканче та мужу юдейський, розсудіть но між Мною й Моїм виноградником:
And now, O inhabitants of Jerusalem, and men of Judah, judge, I pray you, betwixt me and my vineyard.
וְעַתָּה יוֹשֵׁב יְרוּשָׁלִַם וְאִישׁ יְהוּדָה; שִׁפְטוּ־נָא בֵּינִי וּבֵין כַּרְמִי׃
4
Что еще надлежало бы сделать для виноградника Моего, чего Я не сделал ему? Почему, когда Я ожидал, что он принесет добрые грозды, он принес дикие ягоды?
Что можно для виноградника сделать, чего бы не сделал Я? Я надеялся собрать гроздья — почему же ягоды кислы?
Что еще можно было сделать для него, чего Я еще не сделал? Когда ждал Я хороших плодов, почему он принес дикие?
що ще можна вчинити було для Мого виноградника, але Я не зробив того в ньому? Чому Я чекав, що родитиме він виноград, а він уродив дикі ягоди?
What could have been done more to my vineyard, that I have not done in it? wherefore, when I looked that it should bring forth grapes, brought it forth wild grapes?
מַה־לַּעֲשׂוֹת עוֹד לְכַרְמִי, וְלֹא עָשִׂיתִי בּוֹ; מַדּוּעַ קִוֵּיתִי לַעֲשׂוֹת עֲנָבִים וַיַּעַשׂ בְּאֻשִׁים׃
5
Итак Я скажу вам, что сделаю с виноградником Моим: отниму у него ограду, и будет он опустошаем; разрушу стены его, и будет попираем,
Вот, Я расскажу вам, что Я сделаю с виноградником Своим! Я лишу его ограды — пусть оберут его дочиста; стену разрушу — пусть вытопчут его.
Теперь Я скажу вам, что Я сделаю с Моим виноградником: отниму у него ограду, и он будет опустошен; разрушу его стену, и он будет вытоптан.
А тепер завідомлю Я вас, що зроблю для Свого виноградника: живопліт його викину, і він буде на знищення, горожу його розвалю, і він на потоптання буде,
And now go to; I will tell you what I will do to my vineyard: I will take away the hedge thereof, and it shall be eaten up; and break down the wall thereof, and it shall be trodden down:
וְעַתָּה אוֹדִיעָה־נָּא אֶתְכֶם, אֵת אֲשֶׁר־אֲנִי עֹשֶׂה לְכַרְמִי; הָסֵר מְשׂוּכָּתוֹ וְהָיָה לְבָעֵר, פָּרֹץ גְּדֵרוֹ וְהָיָה לְמִרְמָס׃
6
и оставлю его в запустении: не будут ни обрезывать, ни вскапывать его, — и зарастет он тернами и волчцами, и повелю облакам не проливать на него дождя.
Я отдам его на разоренье — пусть, не подрезан и не прополот, зарастет он колючим терном. А облакам прикажу не лить на него дождь».
Я сделаю его пустошью, не будут его ни подрезать, ни вскапывать; зарастет он терновником и колючками. Я повелю облакам не проливаться на него дождем.
зроблю Я загубу йому, він не буде обтинаний ані підсапуваний, і виросте терня й будяччя на ньому, а хмарам звелю, щоб дощу не давали на нього!
And I will lay it waste: it shall not be pruned, nor digged; but there shall come up briers and thorns: I will also command the clouds that they rain no rain upon it.
וַאֲשִׁיתֵהוּ בָתָה, לֹא יִזָּמֵר וְלֹא יֵעָדֵר, וְעָלָה שָׁמִיר וָשָׁיִת; וְעַל הֶעָבִים אֲצַוֶּה, מֵהַמְטִיר עָלָיו מָטָר׃
7
Виноградник Господа Саваофа есть дом Израилев, и мужи Иуды — любимое насаждение Его. И ждал Он правосудия, но вот — кровопролитие; {ждал} правды, и вот — вопль.
Виноградник Господа Воинств — это народ Израиля; обитатели Иудеи — лоза, дорогая Господу! Он надеялся увидеть правосудие, а нашел беззаконие, надеялся праведность увидеть, а слышит жалобы и вопли!
Виноградник Господа Сил есть дом Израиля, и народ Иудеи – Его любимый сад. Он ждал правосудия, но увидел кровопролитие, ждал праведности, но услышал горестный крик.
Бо виноградник Господа Саваота то Ізраїлів дім, а муж Юди коханий Його саджанець. Сподівавсь правосуддя, та ось кроволиття, сподівавсь справедливости Він, та ось зойк...
For the vineyard of the LORD of hosts is the house of Israel, and the men of Judah his pleasant plant: and he looked for judgment, but behold oppression; for righteousness, but behold a cry.
כִּי כֶרֶם יְהוָה צְבָאוֹת בֵּית יִשְׂרָאֵל, וְאִישׁ יְהוּדָה, נְטַע שַׁעֲשׁוּעָיו; וַיְקַו לְמִשְׁפָּט וְהִנֵּה מִשְׂפָּח, לִצְדָקָה וְהִנֵּה צְעָקָה׃
8
Горе вам, прибавляющие дом к дому, присоединяющие поле к полю, так что {другим} не остается места, как будто вы одни поселены на земле.
Горе тем, кто приобретает дом за домом, поле за полем! Уже и места не осталось! Что, лишь вам дано жить на земле?
Горе вам, прибавляющие дом к дому и поле к полю, пока не останется больше места, словно на земле живете вы одни!
Горе тим, що долучують дома до дому, а поле до поля приточують, аж місця бракує для інших, так ніби самі сидите серед краю!
Woe unto them that join house to house, that lay field to field, till there be no place, that they may be placed alone in the midst of the earth!
הוֹי, מַגִּיעֵי בַיִת בְּבַיִת, שָׂדֶה בְשָׂדֶה יַקְרִיבוּ; עַד אֶפֶס מָקוֹם, וְהוּשַׁבְתֶּם לְבַדְּכֶם בְּקֶרֶב הָאָרֶץ׃
9
В уши мои {сказал} Господь Саваоф: многочисленные домы эти будут пусты, большие и красивые — без жителей;
Я слышал, как Господь Воинств поклялся: «Домов много, но они придут в запустенье! Большие, прекрасные дома станут безлюдны.
Господь Сил сказал мне вслух: — Большие дома будут опустошены, прекрасные особняки останутся без жителей.
В мої уші сказав був Господь Саваот: Направду, багато домів попустошені будуть, великі та добрі, і не буде мешканця для них.
In mine ears said the LORD of hosts, Of a truth many houses shall be desolate, even great and fair, without inhabitant.
בְּאָזְנָי יְהוָה צְבָאוֹת; אִם־לֹא בָּתִּים רַבִּים לְשַׁמָּה יִהְיוּ, גְּדֹלִים וְטוֹבִים מֵאֵין יוֹשֵׁב׃
10
десять участков в винограднике дадут один бат, и хомер посеянного зерна едва принесет ефу.
Виноградник в десять це́медов даст только бат вина, а хо́мер посеянного зерна принесет не больше эфы́».
Виноградник в десять участков принесет только бат вина, хомер семян — лишь ефу зерна.
Бо десять загонів землі виноградника бата одного вродять, а насіння одного хомера породить ефу.
Yea, ten acres of vineyard shall yield one bath, and the seed of an homer shall yield an ephah.
כִּי, עֲשֶׂרֶת צִמְדֵּי־כֶרֶם, יַעֲשׂוּ בַּת אֶחָת; וְזֶרַע חֹמֶר יַעֲשֶׂה אֵיפָה׃
11
Горе тем, которые с раннего утра ищут сикеры и до позднего вечера разгорячают себя вином;
Горе тем, кто с утра пораньше ищет, чего бы выпить, и просиживает допоздна, разжигая себя вином!
Горе тем, кто встает ранним утром и идет за хмельным питьем, кто до самого вечера разгорячается вином!
Горе тим, що встають рано вранці і женуть за напоєм п"янким, і тривають при нім аж до вечора, щоб вином розпалятись!
Woe unto them that rise up early in the morning, that they may follow strong drink; that continue until night, till wine inflame them!
הוֹי מַשְׁכִּימֵי בַבֹּקֶר שֵׁכָר יִרְדֹּפוּ; מְאַחֲרֵי בַנֶּשֶׁף, יַיִן יַדְלִיקֵם׃
12
и цитра и гусли, тимпан и свирель и вино на пиршествах их; а на дела Господа они не взирают и о деяниях рук Его не помышляют.
Лиры и арфы, бубны и флейты! Льется вино на этих пирах! А на дела Господа не смотрят они — на то, что свершает Господь, не глядят.
На пирах у них арфы и лиры, бубны, свирели, вино, но о делах Господа они не думают, не вникают в деяния Его рук.
І сталася цитра та арфа, бубон та сопілка й вино за їхню гулянку, а на діло Господнє не дивляться, не вбачають Його чину рук.
And the harp, and the viol, the tabret, and pipe, and wine, are in their feasts: but they regard not the work of the LORD, neither consider the operation of his hands.
וְהָיָה כִנּוֹר וָנֶבֶל, תֹּף וְחָלִיל וָיַיִן מִשְׁתֵּיהֶם; וְאֵת פֹּעַל יְהוָה לֹא יַבִּיטוּ, וּמַעֲשֵׂה יָדָיו לֹא רָאוּ׃
13
За то народ мой пойдет в плен непредвиденно, и вельможи его будут голодать, и богачи его будут томиться жаждою.
И вот, за свое неразумье в изгнанье идет народ мой! Страдает от голода знать, простой люд измучен жаждой.
Поэтому мой народ пойдет в плен из-за недостатка ведения; его знать умрет от голода, его чернь будет томиться жаждой.
Тому піде народ Мій на вигнання непередбачено, і вельможі його голодуватимуть, а натовп його висохне з прагнення...
Therefore my people are gone into captivity, because they have no knowledge: and their honourable men are famished, and their multitude dried up with thirst.
לָכֵן גָּלָה עַמִּי מִבְּלִי־דָעַת; וּכְבוֹדוֹ מְתֵי רָעָב, וַהֲמוֹנוֹ צִחֵה צָמָא׃
14
За то преисподняя расширилась и без меры раскрыла пасть свою: и сойдет {туда} слава их и богатство их, и шум их и {все,} что веселит их.
И вот разверзся Шео́л, широко распахнул свою пасть: туда сойдут и вельможи, и люд простой, все, кто шумел и ликовал.
Расширится мир мертвых и без меры разверзнет пасть; сойдет туда и знать, и чернь, все крикуны и бражники.
Тому то розширив шеол пожадливість свою і безмірно розкрив свою пащу, і зійде до нього його пишнота, і його натовп, і гуркіт його, й ті, що тішаться в ньому.
Therefore hell hath enlarged herself, and opened her mouth without measure: and their glory, and their multitude, and their pomp, and he that rejoiceth, shall descend into it.
לָכֵן, הִרְחִיבָה שְּׁאוֹל נַפְשָׁהּ, וּפָעֲרָה פִיהָ לִבְלִי־חֹק; וְיָרַד הֲדָרָהּ וַהֲמוֹנָהּ וּשְׁאוֹנָהּ וְעָלֵז בָּהּ׃
15
И преклонится человек, и смирится муж, и глаза гордых поникнут;
Пали, унижены люди, потупили взор гордецы.
Унижены будут люди, смирится всякий, и глаза надменных потупятся.
І людина понижиться, і упокориться муж, а очі високих поникнуть,
And the mean man shall be brought down, and the mighty man shall be humbled, and the eyes of the lofty shall be humbled:
וַיִּשַּׁח אָדָם וַיִּשְׁפַּל־אִישׁ; וְעֵינֵי גְבֹהִים תִּשְׁפַּלְנָה׃
16
а Господь Саваоф превознесется в суде, и Бог Святый явит святость Свою в правде.
Господь Воинств справедливостью Своей возвеличен! Святой Бог Своим правосудьем показал, что Он свят.
Но Господь Сил Своим правосудием возвысится, святой Бог Своей праведностью явит Свою святость.
а Господь Саваот возвеличиться в суді, і Бог Святий виявить святість Свою в справедливості!
But the LORD of hosts shall be exalted in judgment, and God that is holy shall be sanctified in righteousness.
וַיִּגְבַּה יְהוָה צְבָאוֹת בַּמִּשְׁפָּט; וְהָאֵל הַקָּדוֹשׁ, נִקְדָּשׁ בִּצְדָקָה׃
17
И будут пастись овцы по своей воле, и чужие будут питаться оставленными жирными пажитями богатых.
… Здесь, словно на пастбище, будут пастись овцы; ягнята будут пищу искать на разоренной земле.
И овцы будут пастись, как на своих пастбищах, ягнята будут кормиться среди разоренных домов богачей.
І пастися будуть овечки, немов би на луці своїй, а зоставлене з ситих чужі поїдять.
Then shall the lambs feed after their manner, and the waste places of the fat ones shall strangers eat.
וְרָעוּ כְבָשִׂים כְּדָבְרָם; וְחָרְבוֹת מֵחִים גָּרִים יֹאכֵלוּ׃
18
Горе тем, которые влекут на себя беззаконие вервями суетности, и грех — как бы ремнями колесничными;
Горе тем, кто на веревках лжи тащит за собою зло, впрягшись в грех, как в телегу!
Горе тем, кто обольщен грехом и, словно впрягшись в повозку, тянет за собой беззаконие.
Горе тим, що вину притягають до себе шнурами марноти, а гріх як мотуззям від воза,
Woe unto them that draw iniquity with cords of vanity, and sin as it were with a cart rope:
הוֹי מֹשְׁכֵי הֶעָוֹן בְּחַבְלֵי הַשָּׁוְא; וְכַעֲבוֹת הָעֲגָלָה חַטָּאָה׃
19
которые говорят: "пусть Он поспешит и ускорит дело Свое, чтобы мы видели, и пусть приблизится и придет в исполнение совет Святаго Израилева, чтобы мы узнали!"
Они говорят: «Ну же, пусть дела Его станут видны побыстрее, мы хотим на них посмотреть! Пусть же придет и свершится то, что предрек Святой Бог Израиля, вот тогда мы убедимся!»
Они говорят: «Пусть Бог поспешит, пусть ускорит дело Свое, чтобы мы его увидели. Пусть приблизится, пусть исполнится замысел Святого Израиля, чтобы мы его узнали».
та кажуть: Хай квапиться Він, хай принаглить Свій чин, щоб ми бачили, а постанова Святого Ізраїлевого хай наблизиться і нехай прийде і пізнаємо ми!
That say, Let him make speed, and hasten his work, that we may see it: and let the counsel of the Holy One of Israel draw nigh and come, that we may know it!
הָאֹמְרִים, יְמַהֵר יָחִישָׁה מַעֲשֵׂהוּ לְמַעַן נִרְאֶה; וְתִקְרַב וְתָבוֹאָה, עֲצַת קְדוֹשׁ יִשְׂרָאֵל וְנֵדָעָה׃
20
Горе тем, которые зло называют добром, и добро — злом, тьму почитают светом, и свет — тьмою, горькое почитают сладким, и сладкое — горьким!
Горе тем, кто зовет зло добром, а добро называет злом, свет подменяет тьмою, а тьму — светом, сладость подменяет горечью, а горечь — сладостью!
Горе тем, кто зовет зло добром, а добро — злом, тьму считает светом, а свет — тьмой, горькое считает сладким, а сладкое — горьким.
Горе тим, що зло називають добром, а добро злом, що ставлять темноту за світло, а світло за темряву, що ставлять гірке за солодке, а солодке за гірке!
Woe unto them that call evil good, and good evil; that put darkness for light, and light for darkness; that put bitter for sweet, and sweet for bitter!
הוֹי הָאֹמְרִים לָרַע טוֹב וְלַטּוֹב רָע; שָׂמִים חֹשֶׁךְ לְאוֹר וְאוֹר לְחֹשֶׁךְ, שָׂמִים מַר לְמָתוֹק וּמָתוֹק לְמָר׃
21
Горе тем, которые мудры в своих глазах и разумны пред самими собою!
Горе тем, кто мудр в собственных глазах, кто сам считает себя мудрецом!
Горе тем, кто мудр в своих глазах и разумен сам пред собой.
Горе мудрим у власних очах та розумним перед собою самим!
Woe unto them that are wise in their own eyes, and prudent in their own sight!
הוֹי חֲכָמִים בְּעֵינֵיהֶם; וְנֶגֶד פְּנֵיהֶם נְבֹנִים׃
22
Горе тем, которые храбры пить вино и сильны приготовлять крепкий напиток,
Горе тем, кто богатырь — как пить вино, и герой — как пить брагу с приправами!
Горе тем, кто доблестен пить вино и силен смешивать крепкие напитки,
Горе тим, що хоробрі винце попивати, і силачі на мішання п"янкого напою,
Woe unto them that are mighty to drink wine, and men of strength to mingle strong drink:
הוֹי גִּבּוֹרִים לִשְׁתּוֹת יָיִן; וְאַנְשֵׁי־חַיִל לִמְסֹךְ שֵׁכָר׃
23
которые за подарки оправдывают виновного и правых лишают законного!
За взятку оправдывают злодея, а кто прав, тот уходит ни с чем!
кто оправдывает виновного за взятку, но лишает правосудия невиновного!
що несправедливого чинять в суді за хабар справедливим, а праведність праведного усувають від нього...
Which justify the wicked for reward, and take away the righteousness of the righteous from him!
מַצְדִּיקֵי רָשָׁע עֵקֶב שֹׁחַד; וְצִדְקַת צַדִּיקִים יָסִירוּ מִמֶּנּוּ׃
24
За то, как огонь съедает солому, и пламя истребляет сено, так истлеет корень их, и цвет их разнесется, как прах; потому что они отвергли закон Господа Саваофа и презрели слово Святаго Израилева.
Поэтому, как пламя сжигает стерню, как горит в огне сухая трава, так обратится их корень в гниль, а цветы их, как пыль, улетят. Ведь они отвергали Закон Господа Воинств, они пренебрегали словами Святого Бога Израиля!
За это, как языки огня съедают солому и пламя пожирает сено, сгниют их корни и цветы их разлетятся, как прах; ведь они отвергли Закон Господа Сил, и презрели слово Святого Израилева.
Тому, як огненний язик пожирає стерню, а від полум"я никне трава, отак спорохнявіє корінь у них, і рознесеться їхній цвіт, немов курява, бо від себе відкинули Закон Господа Саваота, і знехтували вони слово Святого Ізраїлевого!
Therefore as the fire devoureth the stubble, and the flame consumeth the chaff, so their root shall be as rottenness, and their blossom shall go up as dust: because they have cast away the law of the LORD of hosts, and despised the word of the Holy One of Israel.
לָכֵן כֶּאֱכֹל קַשׁ לְשׁוֹן אֵשׁ, וַחֲשַׁשׁ לֶהָבָה יִרְפֶּה, שָׁרְשָׁם כַּמָּק יִהְיֶה, וּפִרְחָם כָּאָבָק יַעֲלֶה; כִּי מָאֲסוּ, אֵת תּוֹרַת יְהוָה צְבָאוֹת, וְאֵת אִמְרַת קְדוֹשׁ־יִשְׂרָאֵל נִאֵצוּ׃
25
За то возгорится гнев Господа на народ Его, и прострет Он руку Свою на него и поразит его, так что содрогнутся горы, и трупы их будут как помет на улицах. И при всем этом гнев Его не отвратится, и рука Его еще будет простерта.
И разгневался Господь на Свой народ, простер руку — нанес удар! Содрогнулись горы, и трупы лежат на улицах, словно отбросы. Но и на этом не утих Его гнев, рука Его еще простерта!
За это вспыхнет Господень гнев на Его народ; Он поднимет руку Свою на них и поразит их. Вздрогнут горы, и будут их трупы точно отбросы на улицах. Но и тогда гнев Его не отвратится, и рука Его еще будет занесена.
Тому запалився гнів Господа на народ Його, і на нього Він витягнув руку Свою, та й уразив його: і захиталися гори, і сталось їхнього трупу, як сміття серед вулиць!... При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!
Therefore is the anger of the LORD kindled against his people, and he hath stretched forth his hand against them, and hath smitten them: and the hills did tremble, and their carcases were torn in the midst of the streets. For all this his anger is not turned away, but his hand is stretched out still.
עַל־כֵּן חָרָה אַף־יְהוָה בְּעַמּוֹ וַיֵּט יָדוֹ עָלָיו וַיַּכֵּהוּ, וַיִּרְגְּזוּ הֶהָרִים, וַתְּהִי נִבְלָתָם כַּסּוּחָה בְּקֶרֶב חוּצוֹת; בְּכָל־זֹאת לֹא־שָׁב אַפּוֹ, וְעוֹד יָדוֹ נְטוּיָה׃
26
И поднимет знамя народам дальним, и даст знак живущему на краю земли, — и вот, он легко и скоро придет;
Поднимет Он знамя, призывая далекий народ, свистнет, призывая тех, кто живет на краю земли, и они примчатся быстро, легко!
Он поднимает знамя, призывая дальние народы, свистом созывает тех, кто на краях земли. И вот, они идут – быстро и стремительно.
І підійме прапора народу здалека, і засвище йому з кінця краю, і прийде він хутко та легко,
And he will lift up an ensign to the nations from far, and will hiss unto them from the end of the earth: and, behold, they shall come with speed swiftly:
וְנָשָׂא־נֵס לַגּוֹיִם מֵרָחוֹק, וְשָׁרַק לוֹ מִקְצֵה הָאָרֶץ; וְהִנֵּה מְהֵרָה קַל יָבוֹא׃
27
не будет у него ни усталого, ни изнемогающего; ни один не задремлет и не заснет, и не снимется пояс с чресл его, и не разорвется ремень у обуви его;
Ни один из них не устанет, не споткнется, никто не уснет, не задремлет; ни у кого не ослабнет повязка на бедрах, не лопнут ремни на сандалиях.
Никто из них не устанет и не споткнется, никто не задремлет и не заснет; ни пояс у них на бедрах не развяжется, ни ремешок на сандалиях не лопнет.
немає між ними утомленого та такого, який би спіткнувся! Не дримає ніхто і не спить, а пояс із стегон його не здіймається та не зривається шнур при взутті його.
None shall be weary nor stumble among them; none shall slumber nor sleep; neither shall the girdle of their loins be loosed, nor the latchet of their shoes be broken:
אֵין־עָיֵף וְאֵין־כּוֹשֵׁל בּוֹ, לֹא יָנוּם וְלֹא יִישָׁן; וְלֹא נִפְתַּח אֵזוֹר חֲלָצָיו, וְלֹא נִתַּק שְׂרוֹךְ נְעָלָיו׃
28
стрелы его заострены, и все луки его натянуты; копыта коней его подобны кремню, и колеса его — как вихрь;
Их стрелы остры, натянуты луки, копыта коней кремню подобны, колеса — словно вихрь.
Остры у них стрелы, все луки у них туги. Кремню подобны копыта их коней, урагану подобны колеса их колесниц.
Його стріли погострені, і всі луки його понатягувані. Копита у коней його немов кремінь вважаються, а колеса його немов вихор.
Whose arrows are sharp, and all their bows bent, their horses' hoofs shall be counted like flint, and their wheels like a whirlwind:
אֲשֶׁר חִצָּיו שְׁנוּנִים, וְכָל־קַשְּׁתֹתָיו דְּרֻכוֹת; פַּרְסוֹת סוּסָיו כַּצַּר נֶחְשָׁבוּ, וְגַלְגִּלָּיו כַּסּוּפָה׃
29
рев его — как рев львицы; он рыкает подобно скимнам, и заревет, и схватит добычу и унесет, и никто не отнимет.
Раздается их львиный рык, рычанье молодых львов; с ревом добычу схватив, уносят — никто не спасет!
Их рык точно львиный, они ревут, как молодые львы; рычат, хватая добычу, уносят ее, и никто не отнимет.
Його рик як левиці, і він заричить, немов ті левчуки, і він загарчить, і здобич ухопить, й її понесе, і ніхто не врятує!
Their roaring shall be like a lion, they shall roar like young lions: yea, they shall roar, and lay hold of the prey, and shall carry it away safe, and none shall deliver it.
שְׁאָגָה לוֹ כַּלָּבִיא; וְשָׁאַג (יִשְׁאַג) כַּכְּפִירִים וְיִנְהֹם וְיֹאחֵז טֶרֶף, וְיַפְלִיט וְאֵין מַצִּיל׃
30
И заревет на него в тот день как бы рев {разъяренного} моря; и взглянет он на землю, и вот — тьма, горе, и свет померк в облаках.
Их рев над добычей в тот день будет как рев морей. Взглянув на землю, увидишь тьму и скорбь, и тучи закроют свет.
В тот день они взревут над добычей словно ревом моря. И если кто посмотрит на землю, то увидит тьму и горе; и облака застят свет.
І на нього ревітиме він того дня, як те море реве... І погляне на землю, а там густа темрява, і світло померкло у хмарах її...
And in that day they shall roar against them like the roaring of the sea: and if one look unto the land, behold darkness and sorrow, and the light is darkened in the heavens thereof.
וְיִנְהֹם עָלָיו בַּיּוֹם הַהוּא כְּנַהֲמַת־יָם; וְנִבַּט לָאָרֶץ וְהִנֵּה־חֹשֶׁךְ, צַר וָאוֹר, חָשַׁךְ בַּעֲרִיפֶיהָ׃