1
	
	
		
	
		
	
		
	
		
	
		
	
		
	
При реках Вавилона, там сидели мы и плакали, когда вспоминали о Сионе;
	Там, у рек Вавилонских сидели и плакали мы, вспоминая Сион.
	У рек Вавилона мы сидели и плакали, когда вспоминали Сион.
	Над річками Вавилонськими, там ми сиділи та й плакали, коли згадували про Сіона!
	By the rivers of Babylon we sat and wept when we remembered Zion.
	עַל נַהֲרוֹת בָּבֶל, שָׁם יָשַׁבְנוּ גַּם־בָּכִינוּ; בְּזָכְרֵנוּ, אֶת־צִיּוֹן׃
	
		2
	
	
		
	
		
	
		
	
		
	
		
	
		
	
на вербах, посреди его, повесили мы наши арфы.
	Там на ветви ив мы повесили наши лиры.
	Там, на вербах, мы повесили наши арфы.
	На вербах у ньому повісили ми свої арфи,
	There on the poplars we hung our harps,
	עַל־עֲרָבִים בְּתוֹכָהּ; תָּלִינוּ, כִּנֹּרוֹתֵינוּ׃
	
		3
	
	
		
	
		
	
		
	
		
	
		
	
		
	
Там пленившие нас требовали от нас слов песней, и притеснители наши — веселья: "пропойте нам из песней Сионских".
	Те, кто в плен нас увел, приказали, чтобы мы пели песни. Притеснители наши велели, чтоб мы веселились: «Ну‑ка спойте нам песни Сиона!»
	Там пленившие нас требовали от нас песен, притеснители наши требовали от нас веселья, говоря: «Спойте нам одну из песен Сиона».
	співу бо пісні від нас там жадали були поневолювачі наші, а веселощів наші мучителі: Заспівайте но нам із Сіонських пісень!
	for there our captors asked us for songs, our tormentors demanded songs of joy; they said, "Sing us one of the songs of Zion!"
	כִּי שָׁם שְׁאֵלוּנוּ שׁוֹבֵינוּ דִּבְרֵי־שִׁיר וְתוֹלָלֵינוּ שִׂמְחָה; שִׁירוּ לָנוּ, מִשִּׁיר צִיּוֹן׃
	
		4
	
	
		
	
		
	
		
	
		
	
		
	
		
	
Как нам петь песнь Господню на земле чужой?
	Как петь нам песнь Господу на чужой земле?
	Как нам петь песнь Господа в чужой земле?
	Як же зможемо ми заспівати Господнюю пісню в землі чужинця?
	How can we sing the songs of the LORD while in a foreign land?
	אֵיךְ, נָשִׁיר אֶת־שִׁיר־יְהוָה; עַל, אַדְמַת נֵכָר׃
	
		5
	
	
		
	
		
	
		
	
		
	
		
	
		
	
Если я забуду тебя, Иерусалим, — забудь меня десница моя;
	Если я позабуду тебя, Иерусалим, пусть рука моя правая тоже меня позабудет,
	Если я забуду тебя, Иерусалим, пусть забудет моя правая рука свои умения.
	Якщо я забуду за тебе, о Єрусалиме, хай забуде за мене правиця моя!
	If I forget you, O Jerusalem, may my right hand forget its skill.
	אִם־אֶשְׁכָּחֵךְ יְרוּשָׁלִָם, תִּשְׁכַּח יְמִינִי׃
	
		6
	
	
		
	
		
	
		
	
		
	
		
	
		
	
        
        
        
        
 
	
прилипни язык мой к гортани моей, если не буду помнить тебя, если не поставлю Иерусалима во главе веселия моего.
	и пусть к небу присохнет язык, если помнить не буду тебя я, если выше всех радостей мира не будет мне Иерусалим.
	Если не буду помнить тебя, пусть прилипнет язык мой к нёбу, если не поставлю Иерусалим во главе своего веселья.
	Нехай мій язик до мого піднебіння прилипне, якщо я не буду тебе пам"ятати, якщо не поставлю я Єрусалима над радість найвищу свою!...
	May my tongue cling to the roof of my mouth if I do not remember you, if I do not consider Jerusalem my highest joy.
	תִּדְבַּק־לְשׁוֹנִי לְחִכִּי אִם־לֹא אֶזְכְּרֵכִי אִם־לֹא אַעֲלֶה אֶת־יְרוּשָׁלִַם; עַל, רֹאשׁ שִׂמְחָתִי׃
	
		7
	
	
		
	
		
	
		
	
		
	
		
	
		
	
            
            
            
            
        Припомни, Господи, сынам Едомовым день Иерусалима, когда они говорили: "разрушайте, разрушайте до основания его".
	…Припомни, Господь, как сыны Эдома, говорили в день гибели Иерусалима: «Сровняйте, сровняйте его с землей!»
	Припомни, Господи, сыновей Эдома в день захвата вавилонянами Иерусалима, как они говорили: «Разрушайте, разрушайте его до основания!»
	Пам"ятай же, о Господи, едомським синам про день Єрусалиму, як кричали вони: Руйнуйте, руйнуйте аж до підвалин його!...
	Remember, O LORD, what the Edomites did on the day Jerusalem fell. "Tear it down," they cried, "tear it down to its foundations!"
	זְכֹר יְהוָה לִבְנֵי אֱדוֹם, אֵת יוֹם יְרוּשָׁלִָם הָאֹמְרִים עָרוּ עָרוּ; עַד, הַיְסוֹד בָּהּ׃
	
		8
	
	
		
	
		
	
		
	
		
	
		
	
		
	
	
            
		
	 
Дочь Вавилона, опустошительница! блажен, кто воздаст тебе за то, что ты сделала нам!
	Вавилон, ты страна грабежа! Благословен, кто поступит с тобой, как ты — с нами!
	Дочь Вавилона, обреченная на разорение: блажен тот, кто воздаст тебе за то, что ты сделала с нами.
	Вавилонськая дочко, що маєш і ти ограбована бути, блажен, хто заплатить тобі за твій чин, що ти нам заподіяла!
	O Daughter of Babylon, doomed to destruction, happy is he who repays you for what you have done to us--
	בַּת־בָּבֶל, הַשְּׁדוּדָה אַשְׁרֵי שֶׁיְשַׁלֶּם־לָךְ; אֶת־גְּמוּלֵךְ, שֶׁגָּמַלְתְּ לָנוּ׃
	
		9
	
	
		
	
		
	
		
	
		
	
		
	
		
Блажен, кто возьмет и разобьет младенцев твоих о камень!
	Благословен, кто размозжит твоих детей о камень!
	Блажен тот, кто возьмет и разобьет твоих младенцев о камень.
	Блажен, хто ухопить та порозбиває об скелю і твої немовлята!...
	he who seizes your infants and dashes them against the rocks.
	אַשְׁרֵי שֶׁיֹּאחֵז וְנִפֵּץ אֶת־עֹלָלַיִךְ, אֶל־הַסָּלַע׃