1
Внимай, народ мой, закону моему, приклоните ухо ваше к словам уст моих.
[Искусная песнь. Сложена Асафом.] Мой народ! Внимай моему наставлению! Прислушайтесь к словам уст моих,
Наставление Асафа. Слушай, народ мой, мое поучение! Услышь мои слова!
Послухай, мій люду, науки моєї, нахиліть своє ухо до слів моїх уст,
A maskil of Asaph. O my people, hear my teaching; listen to the words of my mouth.
מַשְׂכִּיל, לְאָסָף הַאֲזִינָה עַמִּי תּוֹרָתִי; הַטּוּ אָזְנְכֶם, לְאִמְרֵי־פִי׃
2
Открою уста мои в притче и произнесу гадания из древности.
я открою уста — и притчу скажу, возвещу древние тайны,
Открою уста свои в притче, произнесу загадки из древности,
нехай я відкрию уста свої приказкою, нехай стародавні прислів"я я висловлю!
I will open my mouth in parables, I will utter hidden things, things from of old--
אֶפְתְּחָה בְמָשָׁל פִּי; אַבִּיעָה חִידוֹת, מִנִּי־קֶדֶם׃
3
Что слышали мы и узнали, и отцы наши рассказали нам,
что мы слышали, что узнали мы, что отцы передали нам,
которые мы слышали и узнали, которые рассказали нам наши отцы.
Що ми чули й пізнали, і що розповідали батьки наші нам,
what we have heard and known, what our fathers have told us.
אֲשֶׁר שָׁמַעְנוּ וַנֵּדָעֵם; וַאֲבוֹתֵינוּ, סִפְּרוּ־לָנוּ׃
4
не скроем от детей их, возвещая роду грядущему славу Господа, и силу Его, и чудеса Его, которые Он сотворил.
мы не станем от их потомков таить: возвестим поколению грядущему о том, как славен Господь и могуч, о том, как Он творил чудеса,
Мы не будем скрывать их от детей; расскажем грядущему поколению о славе Господа, о Его силе и о чудесах, Им сотворенных.
того не сховаємо від їхніх синів, будемо розповідати про славу Господню аж до покоління останнього, і про силу Його та про чуда Його, які Він учинив!
We will not hide them from their children; we will tell the next generation the praiseworthy deeds of the LORD, his power, and the wonders he has done.
לֹא נְכַחֵד מִבְּנֵיהֶם, לְדוֹר אַחֲרוֹן, מְסַפְּרִים תְּהִלּוֹת יְהוָה; וֶעֱזוּזוֹ וְנִפְלְאוֹתָיו, אֲשֶׁר עָשָׂה׃
5
Он постановил устав в Иакове и положил закон в Израиле, который заповедал отцам нашим возвещать детям их,
как с Иаковом Он заключил договор, Закон дал Израилю. Он нашим отцам повелел передать это дальше, потомкам,
Он оставил свидетельство Иакову, дал Закон в Израиле, который повелел нашим отцам передавать его своим детям,
Він поставив засвідчення в Якові, а Закона поклав ув Ізраїлі, про які наказав був Він нашим батькам завідомити про них синів їхніх,
He decreed statutes for Jacob and established the law in Israel, which he commanded our forefathers to teach their children,
וַיָּקֶם עֵדוּת בְּיַעֲקֹב, וְתוֹרָה שָׂם בְּיִשְׂרָאֵל אֲשֶׁר צִוָּה אֶת־אֲבוֹתֵינוּ; לְהוֹדִיעָם, לִבְנֵיהֶם׃
6
чтобы знал грядущий род, дети, которые родятся, и чтобы они в свое время возвещали своим детям, —
чтобы поколение грядущее знало, и, родив детей, рассказало им;
чтобы знало грядущее поколение, дети, которые еще не родились, и чтобы они в свое время передали его своим детям.
щоб знало про це покоління майбутнє, сини, що народжені будуть, устануть і будуть розповідати своїм дітям.
so the next generation would know them, even the children yet to be born, and they in turn would tell their children.
לְמַעַן יֵדְעוּ דּוֹר אַחֲרוֹן בָּנִים יִוָּלֵדוּ; יָקֻמוּ, וִיסַפְּרוּ לִבְנֵיהֶם׃
7
возлагать надежду свою на Бога и не забывать дел Божиих, и хранить заповеди Его,
чтоб на Бога они возложили надежду, не забывали о Божьих деяниях, соблюдали Его повеления.
И тогда они будут возлагать свою надежду на Бога; они не станут забывать Его дел, но будут хранить Его повеления.
І положать на Бога надію свою, і не забудуть діл Божих, Його ж заповіді берегтимуть.
Then they would put their trust in God and would not forget his deeds but would keep his commands.
וְיָשִׂימוּ בֵאלֹהִים, כִּסְלָם וְלֹא יִשְׁכְּחוּ מַעַלְלֵי־אֵל; וּמִצְוֹתָיו יִנְצֹרוּ׃
8
и не быть подобными отцам их, роду упорному и мятежному, неустроенному сердцем и неверному Богу духом своим.
Чтобы не были такими, как отцы их — поколение упрямое, мятежное, которое не было с Богом всем сердцем, не хранило Ему верность в душе.
Они не уподобятся своим отцам, поколению упрямому и мятежному, чьи сердца не были верны Богу, чей дух не был предан Ему.
І не стануть вони, немов їхні батьки, поколінням непокірливим та бунтівничим, поколінням, що серця свого не поставило міцно, і що дух його Богу невірний.
They would not be like their forefathers--a stubborn and rebellious generation, whose hearts were not loyal to God, whose spirits were not faithful to him.
וְלֹא יִהְיוּ כַּאֲבוֹתָם, דּוֹר סוֹרֵר וּמֹרֶה דּוֹר לֹא־הֵכִין לִבּוֹ; וְלֹא־נֶאֶמְנָה אֶת־אֵל רוּחוֹ׃
9
Сыны Ефремовы, вооруженные, стреляющие из луков, обратились назад в день брани:
Сыны Ефремовы, воины–лучники, обращены были в бегство в день битвы
Сыны Ефрема, хотя и вооруженные луками, обратились вспять в день битвы.
Сини Єфрема, озброєні лучники, повернулися взад у день бою:
The men of Ephraim, though armed with bows, turned back on the day of battle;
בְּנֵי־אֶפְרַיִם, נוֹשְׁקֵי רוֹמֵי־קָשֶׁת; הָפְכוּ, בְּיוֹם קְרָב׃
10
они не сохранили завета Божия и отреклись ходить в законе Его;
за то, что договор с Богом нарушили, Его Закону не следовали,
Не хранили они завета Божьего и отказались ходить в Его Законе.
вони не берегли заповіту Божого, а ходити в Законі Його відреклися,
they did not keep God"s covenant and refused to live by his law.
לֹא שָׁמְרוּ בְּרִית אֱלֹהִים; וּבְתוֹרָתוֹ, מֵאֲנוּ לָלֶכֶת׃
11
забыли дела Его и чудеса, которые Он явил им.
позабыли Его деяния, чудеса, что Он им явил.
Забыли дела Его и чудеса, которые Он им показал.
і забули вони Його чини та чуда Його, які їм показав.
They forgot what he had done, the wonders he had shown them.
וַיִּשְׁכְּחוּ עֲלִילוֹתָיו; וְנִפְלְאוֹתָיו, אֲשֶׁר הֶרְאָם׃
12
Он пред глазами отцов их сотворил чудеса в земле Египетской, на поле Цоан:
На глазах у их предков Он творил чудеса, в Египте, на равнинах Танисских:
Чудеса совершал Он на глазах их отцов в Египте, в окрестностях Цоана.
Він чудо вчинив був для їхніх батьків ув єгипетськім краї, на полі Цоанськім:
He did miracles in the sight of their fathers in the land of Egypt, in the region of Zoan.
נֶגֶד אֲבוֹתָם עָשָׂה פֶלֶא; בְּאֶרֶץ מִצְרַיִם שְׂדֵה־צֹעַן׃
13
разделил море, и провел их чрез него, и поставил воды стеною;
раздвинул море, провел их по дну, заставил воды стоять стеной.
Он разделил море и провел их через него, поставив воды стеной.
Він море розсік, і їх перепровадив, а воду поставив, як вал;
He divided the sea and led them through; he made the water stand firm like a wall.
בָּקַע יָם וַיַּעֲבִירֵם; וַיַּצֶּב־מַיִם כְּמוֹ־נֵד׃
14
и днем вел их облаком, а во всю ночь светом огня;
Днем перед ними, как облако шел, а ночью — как свет огня;
Днем вел их облаком, ночью — светом огня.
і провадив їх хмарою вдень, а сяйвом огню цілу ніч;
He guided them with the cloud by day and with light from the fire all night.
וַיַּנְחֵם בֶּעָנָן יוֹמָם; וְכָל־הַלַּיְלָה, בְּאוֹר אֵשׁ׃
15
рассек камень в пустыне и напоил их, как из великой бездны;
расщепил в пустыне утесы, чтобы дать им воду — как из великой пучины;
Он рассек скалу в пустыне и дал им пить, как будто из вод глубоких.
на пустині Він скелі розсік, і щедро усіх напоїв, як з безодні.
He split the rocks in the desert and gave them water as abundant as the seas;
יְבַקַּע צֻרִים בַּמִּדְבָּר; וַיַּשְׁקְ, כִּתְהֹמוֹת רַבָּה׃
16
из скалы извел потоки, и воды потекли, как реки.
потоки заставил литься из скал, они текли словно реки.
Из камня извлек Он потоки, и воды потекли, как реки.
Він витягнув із скелі потоки, і води текли, немов ріки.
he brought streams out of a rocky crag and made water flow down like rivers.
וַיּוֹצִא נוֹזְלִים מִסָּלַע; וַיּוֹרֶד כַּנְּהָרוֹת מָיִם׃
17
Но они продолжали грешить пред Ним и раздражать Всевышнего в пустыне:
Но отцы вновь согрешили пред Ним, против Вышнего бунтовали в пустыне.
Но они продолжали грешить против Него и бунтовать против Всевышнего в пустыне.
Та грішили вони проти Нього ще далі, і в пустині гнівили Всевишнього,
But they continued to sin against him, rebelling in the desert against the Most High.
וַיּוֹסִיפוּ עוֹד לַחֲטֹא־לוֹ; לַמְרוֹת עֶלְיוֹן, בַּצִּיָּה׃
18
искушали Бога в сердце своем, требуя пищи по душе своей,
Искушать задумали Бога, стали требовать себе пищи.
Испытывали Бога в своих сердцах, требуя пищи, которая им по душе;
і Бога вони випробовували в своїм серці, для душ своїх їжі бажаючи.
They willfully put God to the test by demanding the food they craved.
וַיְנַסּוּ־אֵל בִּלְבָבָם; לִשְׁאָל־אֹכֶל לְנַפְשָׁם׃
19
и говорили против Бога и сказали: "может ли Бог приготовить трапезу в пустыне?"
Говорили, оскорбляя Бога: «Может Бог накрыть нам стол в пустыне?
оскорбляли Бога говоря: «Может ли Бог накрыть стол в пустыне?
І вони говорили насупроти Бога й казали: Чи Бог зможе в пустині трапезу зготовити?
They spoke against God, saying, "Can God spread a table in the desert?
וַיְדַבְּרוּ, בֵּאלֹהִים אָמְרוּ הֲיוּכַל אֵל; לַעֲרֹךְ שֻׁלְחָן, בַּמִּדְבָּר׃
20
Вот, Он ударил в камень, и потекли воды, и полились ручьи. "Может ли Он дать и хлеб, может ли приготовлять мясо народу Своему?"
Он ударил в утес и вода полилась, все наводнили ручьи. Может, Он даст и хлеб? Накормит народ Свой мясом?»
Да, Он ударил скалу, и из неe потекли воды, хлынули потоки, но может ли Он дать хлеба, может ли дать мяса Своему народу?»
Тож ударив у скелю і води линули, і полилися потоки! Чи Він зможе також дати хліба? Чи Він наготує м"ясива народові Своєму?
When he struck the rock, water gushed out, and streams flowed abundantly. But can he also give us food? Can he supply meat for his people?"
הֵן הִכָּה־צוּר וַיָּזוּבוּ מַיִם וּנְחָלִים יִשְׁטֹפוּ הֲגַם־לֶחֶם יוּכַל תֵּת; אִם־יָכִין שְׁאֵר לְעַמּוֹ׃
21
Господь услышал и воспламенился гневом, и огонь возгорелся на Иакова, и гнев подвигнулся на Израиля
Услышал Господь, пришел в ярость, и запылал Его гнев на Иакова, закипел — против Израиля.
Услышал Господь и разгневался: Его огонь возгорелся на Иакова; вспыхнул гнев Его на Израиль,
Тому то почув це Господь та й розгнівався, і огонь запалав проти Якова, і проти Ізраїля теж знявся гнів,
When the LORD heard them, he was very angry; his fire broke out against Jacob, and his wrath rose against Israel,
לָכֵן שָׁמַע יְהוָה, וַיִּתְעַבָּר וְאֵשׁ נִשְּׂקָה בְיַעֲקֹב; וְגַם־אַף, עָלָה בְיִשְׂרָאֵל׃
22
за то, что не веровали в Бога и не уповали на спасение Его.
Ведь они не положились на Бога, и не верили, что Он спасет их!
потому что они не верили в Бога и не уповали на Его спасение.
бо не вірували вони в Бога, і на спасіння Його не надіялись.
for they did not believe in God or trust in his deliverance.
כִּי לֹא הֶאֱמִינוּ בֵּאלֹהִים; וְלֹא בָטְחוּ, בִּישׁוּעָתוֹ׃
23
Он повелел облакам свыше и отверз двери неба,
Он дал облакам приказ, небесные двери раскрыл,
Но Он повелел облакам свыше и отворил ворота небесные,
А Він хмарам згори наказав, і відчинив двері неба,
Yet he gave a command to the skies above and opened the doors of the heavens;
וַיְצַו שְׁחָקִים מִמָּעַל; וְדַלְתֵי שָׁמַיִם פָּתָח׃
24
и одождил на них манну в пищу, и хлеб небесный дал им.
пролил манну на них, как дождь, дал им в пищу небесный хлеб.
и, как дождь, излил на них манну и зерно небесное дал им.
і спустив, немов дощ, на них манну для їжі, і збіжжя небесне їм дав:
he rained down manna for the people to eat, he gave them the grain of heaven.
וַיַּמְטֵר עֲלֵיהֶם מָן לֶאֱכֹל; וּדְגַן־שָׁמַיִם, נָתַן לָמוֹ׃
25
Хлеб ангельский ел человек; послал Он им пищу до сытости.
Люди ели пищу Могучих, вдоволь Он их накормил.
Хлеб сильных ел человек; послал Он им пищи вдоволь.
Хліб ангольський їла людина, Він послав їм поживи до ситости!
Men ate the bread of angels; he sent them all the food they could eat.
לֶחֶם אַבִּירִים אָכַל אִישׁ; צֵידָה שָׁלַח לָהֶם לָשֹׂבַע׃
26
Он возбудил на небе восточный ветер и навел южный силою Своею
В небе поднял восточный ветер, привел южный Своею мощью —
Он пробудил на небе ветер восточный и силой Своей навел ветер южный.
Крім цього, Він східнього вітра порушив на небі, і міццю Своєю привів полудневого вітра,
He let loose the east wind from the heavens and led forth the south wind by his power.
יַסַּע קָדִים בַּשָּׁמָיִם; וַיְנַהֵג בְּעֻזּוֹ תֵימָן׃
27
и, как пыль, одождил на них мясо и, как песок морской, птиц пернатых:
и засыпал их мясом, как пылью, птицами, как песком морским;
Как пылью, Он осыпал их мясом и, как песком морским, пернатыми птицами;
і дощем на них м"ясо пустив, немов порох, а птаство крилате, як морський пісок,
He rained meat down on them like dust, flying birds like sand on the seashore.
וַיַּמְטֵר עֲלֵיהֶם כֶּעָפָר שְׁאֵר; וּכְחוֹל יַמִּים, עוֹף כָּנָף׃
28
поверг их среди стана их, около жилищ их, —
заставил птиц упасть среди стана, вокруг шатров.
которых разбросал посреди лагеря, около жилищ их.
і спустив його серед табору його, коло наметів його.
He made them come down inside their camp, all around their tents.
וַיַּפֵּל בְּקֶרֶב מַחֲנֵהוּ; סָבִיב, לְמִשְׁכְּנֹתָיו׃
29
и они ели и пресытились; и желаемое ими дал им.
Они ели и объедались — Он исполнил желание их.
Они ели и пресытились, потому что Он дал им желаемое.
І їли вони та й наситились дуже, Він їм їхнє бажання приніс!
They ate till they had more than enough, for he had given them what they craved.
וַיֹּאכְלוּ וַיִּשְׂבְּעוּ מְאֹד; וְתַאֲוָתָם, יָבִא לָהֶם׃
30
Но еще не прошла прихоть их, еще пища была в устах их,
Но еще не прошел их голод, еще мясо было во рту,
Но еще не успели они насытить свою жадность, еще пища была у них на устах,
Та ще не вдовольнили жадання свого, ще їхня їжа була в їхніх устах,
But before they turned from the food they craved, even while it was still in their mouths,
לֹא־זָרוּ מִתַּאֲוָתָם; עוֹד, אָכְלָם בְּפִיהֶם׃
31
гнев Божий пришел на них, убил тучных их и юношей Израилевых низложил.
Божий гнев их постиг, убил сильнейших, поверг юношей Израиля наземь.
когда Божий гнев сошел на них, поразив самых крепких из них, молодых сыновей Израиля.
а гнів Божий піднявся на них, та й побив їхніх ситих, і вибранців Ізраїлевих повалив...
God"s anger rose against them; he put to death the sturdiest among them, cutting down the young men of Israel.
וְאַף אֱלֹהִים עָלָה בָהֶם, וַיַּהֲרֹג בְּמִשְׁמַנֵּיהֶם; וּבַחוּרֵי יִשְׂרָאֵל הִכְרִיעַ׃
32
При всем этом они продолжали грешить и не верили чудесам Его.
А они все продолжали грешить, все не верили Его чудесам,
Несмотря на это, они продолжали грешить и не верили Его чудесам.
Проте ще й далі грішили вони та не вірили в чуда Його,
In spite of all this, they kept on sinning; in spite of his wonders, they did not believe.
בְּכָל־זֹאת חָטְאוּ־עוֹד; וְלֹא־הֶאֱמִינוּ, בְּנִפְלְאוֹתָיו׃
33
И погубил дни их в суете и лета их в смятении.
и Он сделал их жизнь мимолетной, они жили, трепеща и дрожа.
И завершил Он дни их в суете и годы их в ужасе.
і Він докінчив у марноті їхні дні, а їхні літа у страху.
So he ended their days in futility and their years in terror.
וַיְכַל־בַּהֶבֶל יְמֵיהֶם; וּשְׁנוֹתָם, בַּבֶּהָלָה׃
34
Когда Он убивал их, они искали Его и обращались, и с раннего утра прибегали к Богу,
Когда Он убивал их — они к Нему возвращались, вновь принимались искать Бога,
Когда убивал их, тогда обращались к Нему и искали Его усердно.
Як Він їх побивав, то бажали Його, і верталися, й Бога шукали,
Whenever God slew them, they would seek him; they eagerly turned to him again.
אִם־הֲרָגָם וּדְרָשׁוּהוּ; וְשָׁבוּ, וְשִׁחֲרוּ־אֵל׃
35
и вспоминали, что Бог — их прибежище, и Бог Всевышний — Избавитель их,
вспоминали, что Он — их Скала, что Бог Вышний — их избавитель,
И вспоминали, что Бог — их скала, и что Всевышний Бог — их искупитель.
і пригадували, що Бог їхня скеля, і Бог Всевишній то їхній Викупитель.
They remembered that God was their Rock, that God Most High was their Redeemer.
וַיִּזְכְּרוּ כִּי־אֱלֹהִים צוּרָם; וְאֵל עֶלְיוֹן גֹּאֲלָם׃
36
и льстили Ему устами своими и языком своим лгали пред Ним;
и заискивали перед Ним, их уста льстиво лгали Ему,
Все равно льстили Ему устами своими, они лгали Ему своими языками,
І своїми устами влещували Його, а своїм язиком лжу сплітали Йому,
But then they would flatter him with their mouths, lying to him with their tongues;
וַיְפַתּוּהוּ בְּפִיהֶם; וּבִלְשׁוֹנָם, יְכַזְּבוּ־לוֹ׃
37
сердце же их было неправо пред Ним, и они не были верны завету Его.
но сердца их не были с Ним, они не были верны договору.
потому что сердца их не были преданны Ему, и не были они верны Его завету.
бо їхнє серце не міцно стояло при Нім, і не були вони вірні в Його заповіті...
their hearts were not loyal to him, they were not faithful to his covenant.
וְלִבָּם לֹא־נָכוֹן עִמּוֹ; וְלֹא נֶאֶמְנוּ, בִּבְרִיתוֹ׃
38
Но Он, Милостивый, прощал грех и не истреблял их, многократно отвращал гнев Свой и не возбуждал всей ярости Своей:
Он, милосердный, прощал им вину, не хотел Он их истребить, много раз удерживал Свой гнев, Своей ярости не дал разгореться.
Но Он, будучи милостивым, прощал их нечестие и не уничтожал их. Много раз отвращал Он Свой гнев и не возбуждал всей Своей ярости.
Та він, Милосердний, гріх прощав і їх не губив, і часто відвертав Свій гнів, і не будив усю Свою лютість,
Yet he was merciful; he forgave their iniquities and did not destroy them. Time after time he restrained his anger and did not stir up his full wrath.
וְהוּא רַחוּם יְכַפֵּר עָוֹן וְלֹא־יַשְׁחִית וְהִרְבָּה לְהָשִׁיב אַפּוֹ; וְלֹא־יָעִיר כָּל־חֲמָתוֹ׃
39
Он помнил, что они плоть, дыхание, которое уходит и не возвращается.
Он помнил, что они — лишь плоть, дуновение, что уйдет и не вернется.
Помнил Он, что они — только плоть, ветер, что уходит и не возвращается.
і Він пам"ятав, що вони тільки тіло, вітер, який переходить і не повертається!
He remembered that they were but flesh, a passing breeze that does not return.
וַיִּזְכֹּר כִּי־בָשָׂר הֵמָּה; רוּחַ הוֹלֵךְ, וְלֹא יָשׁוּב׃
40
Сколько раз они раздражали Его в пустыне и прогневляли Его в {стране} необитаемой!
Сколько раз бунтовали они в пустыне, досаждали Ему в стране безлюдной!
Сколько раз они противились Ему в пустыне и сердили Его в земле необитаемой!
Скільки вони прогнівляли Його на пустині, зневажали Його на степу!
How often they rebelled against him in the desert and grieved him in the wasteland!
כַּמָּה יַמְרוּהוּ בַמִּדְבָּר; יַעֲצִיבוּהוּ, בִּישִׁימוֹן׃
41
и снова искушали Бога и оскорбляли Святаго Израилева,
Вновь и вновь искушали Бога, оскорбляли Святого Израилева.
Поворачивали назад и испытывали Бога, досаждая Святому Израиля.
І все знову та знов випробовували вони Бога, і зневажали Святого Ізраїлевого,
Again and again they put God to the test; they vexed the Holy One of Israel.
וַיָּשׁוּבוּ וַיְנַסּוּ אֵל; וּקְדוֹשׁ יִשְׂרָאֵל הִתְווּ׃
42
не помнили руки Его, дня, когда Он избавил их от угнетения,
Не вспоминали про мощь Его руки, про то, как Он их спас от врага;
Не помнили ни руки Его, ни дня, когда Он избавил их от угнетателя,
вони не пам"ятали руки Його з дня, як Він вибавив їх із недолі,
They did not remember his power--the day he redeemed them from the oppressor,
לֹא־זָכְרוּ אֶת־יָדוֹ; יוֹם, אֲשֶׁר־פָּדָם מִנִּי־צָר׃
43
когда сотворил в Египте знамения Свои и чудеса Свои на поле Цоан;
как в Египте Он творил чудеса, творил знамения на равнинах Танисских;
как сотворил в Египте знамения Свои и чудеса Свои в окрестностях Цоана.
як в Єгипті чинив Він знамена Свої, а на полі Цоанському чуда Свої,
the day he displayed his miraculous signs in Egypt, his wonders in the region of Zoan.
אֲשֶׁר־שָׂם בְּמִצְרַיִם אֹתוֹתָיו; וּמוֹפְתָיו, בִּשְׂדֵה־צֹעַן׃
44
и превратил реки их и потоки их в кровь, чтобы они не могли пить;
как все реки Египта Он в кровь обратил, и нельзя было воду пить;
Он превратил их реки в кровь и нельзя было пить из их источников.
і в кров обернув річки їхні та їхні потоки, щоб вони не пили...
He turned their rivers to blood; they could not drink from their streams.
וַיַּהֲפֹךְ לְדָם יְאֹרֵיהֶם; וְנֹזְלֵיהֶם, בַּל־יִשְׁתָּיוּן׃
45
послал на них насекомых, чтобы жалили их, и жаб, чтобы губили их;
наслал оводов, чтобы жалили египтян, наслал жаб, чтобы их погубить;
И послал на них густые рои мух, чтобы жалили их, и лягушек, чтобы губили их.
Він послав був на них рої мух, і їх жерли вони, і жаб і вони їх губили.
He sent swarms of flies that devoured them, and frogs that devastated them.
יְשַׁלַּח בָּהֶם עָרֹב וַיֹּאכְלֵם; וּצְפַרְדֵּעַ, וַתַּשְׁחִיתֵם׃
46
земные произрастения их отдал гусенице и труд их — саранче;
урожай их отдал саранче, насекомым — плоды долгих трудов;
Он гусеницам отдал урожай, и их труд — саранче.
А врожай їхній віддав був Він гусені, а їхню працю сарані.
He gave their crops to the grasshopper, their produce to the locust.
וַיִּתֵּן לֶחָסִיל יְבוּלָם; וִיגִיעָם, לָאַרְבֶּה׃
47
виноград их побил градом и сикоморы их — льдом;
градом побил их лозы, сикоморы побил льдинами;
Виноград их побил Он градом и тутовые деревья их — наводненьем.
Виноград їхній Він градом побив, а приморозком їхні шовковиці.
He destroyed their vines with hail and their sycamore-figs with sleet.
יַהֲרֹג בַּבָּרָד גַּפְנָם; וְשִׁקְמוֹתָם, בַּחֲנָמַל׃
48
скот их предал граду и стада их — молниям;
граду обрек их скот, молниям — их стада;
Скот их предал граду и стада их — молниям.
І Він градові віддав їхній скот, а блискавкам череди їхні.
He gave over their cattle to the hail, their livestock to bolts of lightning.
וַיַּסְגֵּר לַבָּרָד בְּעִירָם; וּמִקְנֵיהֶם, לָרְשָׁפִים׃
49
послал на них пламень гнева Своего, и негодование, и ярость и бедствие, посольство злых ангелов;
Он обрушил на них Свой гнев, ярость, проклятье, беду — наслал ангелов–губителей на них.
Излил на них Свой пылающий гнев, и негодование, и ярость, и бедствие, послал на них карающих ангелов.
Він послав був на них Свій гнів запальний, і лютість, й обурення, й утиск, наслання злих анголів.
He unleashed against them his hot anger, his wrath, indignation and hostility--a band of destroying angels.
יְשַׁלַּח־בָּם חֲרוֹן אַפּוֹ, עֶבְרָה וָזַעַם וְצָרָה; מִשְׁלַחַת, מַלְאֲכֵי רָעִים׃
50
уравнял стезю гневу Своему, не охранял души их от смерти, и скот их предал моровой язве;
Проложил путь для гнева Своего, не пощадил их жизнь, сделал их добычей чумы.
Проложил путь Своему гневу; Он не оградил души их от смерти, но предал их жизни моровой язве.
Він дорогу зрівняв був для гніву Свого, їхні душі не стримав від смерти, життя ж їхнє віддав моровиці.
He prepared a path for his anger; he did not spare them from death but gave them over to the plague.
יְפַלֵּס נָתִיב, לְאַפּוֹ לֹא־חָשַׂךְ מִמָּוֶת נַפְשָׁם; וְחַיָּתָם, לַדֶּבֶר הִסְגִּיר׃
51
поразил всякого первенца в Египте, начатки сил в шатрах Хамовых;
Перебил всех первенцев в Египте, первый плод мужской силы — в шатрах Хамовых.
Поразил всех первенцев в Египте, первые плоды сил в шатрах Хама.
І побив Він усіх перворідних в Єгипті, первістків сили в наметах Хамових.
He struck down all the firstborn of Egypt, the firstfruits of manhood in the tents of Ham.
וַיַּךְ כָּל־בְּכוֹר בְּמִצְרָיִם; רֵאשִׁית אוֹנִים, בְּאָהֳלֵי־חָם׃
52
и повел народ Свой, как овец, и вел их, как стадо, пустынею;
И повел Свой народ, как овец, по пустыне их вел, словно стадо.
Как овец, Он вывел народ Свой, вел их, как стадо, через пустыню.
І повів Він, немов ту отару, народ Свій, і їх попровадив, як стадо, в пустині.
But he brought his people out like a flock; he led them like sheep through the desert.
וַיַּסַּע כַּצֹּאן עַמּוֹ; וַיְנַהֲגֵם כַּעֵדֶר, בַּמִּדְבָּר׃
53
вел их безопасно, и они не страшились, а врагов их покрыло море;
Вел их так, что им нечего было бояться, а врагов поглотило море.
Вел их в безопасности, и не боялись они, а врагов их покрыло море.
І провадив безпечно Він їх, і вони не боялись, а море накрило було ворогів їхніх.
He guided them safely, so they were unafraid; but the sea engulfed their enemies.
וַיַּנְחֵם לָבֶטַח וְלֹא פָחָדוּ; וְאֶת־אוֹיְבֵיהֶם, כִּסָּה הַיָּם׃
54
и привел их в область святую Свою, на гору сию, которую стяжала десница Его;
Так привел Он их в землю святую Свою, к горе, которую взял Себе, Своею рукой.
Так Он привел их к границам Своей святой земли, к нагорьям, которые приобрел Он правой Своей рукой.
І Він їх привів до границі святині Своєї, до тієї гори, що правиця Його набула.
Thus he brought them to the border of his holy land, to the hill country his right hand had taken.
וַיְבִיאֵם אֶל־גְּבוּל קָדְשׁוֹ; הַר־זֶה, קָנְתָה יְמִינוֹ׃
55
прогнал от лица их народы и землю их разделил в наследие им, и колена Израилевы поселил в шатрах их.
Он ради них народы изгнал, землю роздал израильским племенам, дал им вселиться в чужое жилище.
Изгнал народы пред ними, а землю их разделил в наследие им и поселил в шатрах их роды Израиля.
І народи Він повиганяв перед їхнім обличчям, і кинув для них жеребка про спадок, і в їхніх наметах племена Ізраїлеві оселив.
He drove out nations before them and allotted their lands to them as an inheritance; he settled the tribes of Israel in their homes.
וַיְגָרֶשׁ מִפְּנֵיהֶם גּוֹיִם, וַיַּפִּילֵם בְּחֶבֶל נַחֲלָה; וַיַּשְׁכֵּן בְּאָהֳלֵיהֶם, שִׁבְטֵי יִשְׂרָאֵל׃
56
Но они еще искушали и огорчали Бога Всевышнего, и уставов Его не сохраняли;
А они искушали Его, бунтовали против Вышнего Бога, договор с Ним не соблюдали.
Но, как прежде, они испытывали и противились Богу Всевышнему, и не хранили Его заповедей.
Та й далі вони випробовували та гнівили Всевишнього Бога, і Його постанов не додержували,
But they put God to the test and rebelled against the Most High; they did not keep his statutes.
וַיְנַסּוּ וַיַּמְרוּ אֶת־אֱלֹהִים עֶלְיוֹן; וְעֵדוֹתָיו, לֹא שָׁמָרוּ׃
57
отступали и изменяли, как отцы их, обращались назад, как неверный лук;
Как отцы их, изменяли, предавали, подводили, словно лук ненадежный.
Они отступали и изменяли так же, как их отцы; они обращались назад, как неисправный лук.
і відступали та зраджували, немов їхні батьки відвернулись, як обманливий лук.
Like their fathers they were disloyal and faithless, as unreliable as a faulty bow.
וַיִּסֹּגוּ וַיִּבְגְּדוּ כַּאֲבוֹתָם; נֶהְפְּכוּ, כְּקֶשֶׁת רְמִיָּה׃
58
огорчали Его высотами своими и истуканами своими возбуждали ревность Его.
Вызывали Его гнев своими капищами, Его ярость — своими идолами.
Огорчали Его своими святилищами на возвышенностях и ревность Его возбуждали идолами.
І жертівниками своїми гнівили Його, і дрочили Його своїми фіґурами.
They angered him with their high places; they aroused his jealousy with their idols.
וַיַּכְעִיסוּהוּ בְּבָמוֹתָם; וּבִפְסִילֵיהֶם, יַקְנִיאוּהוּ׃
59
Услышал Бог и воспламенился гневом и сильно вознегодовал на Израиля;
Услышал Бог и разгневался, отверг полностью Израиль.
Услышал Бог и разгневался, сильно вознегодовал на Израиль.
Бог почув усе це і розгнівався, і сильно обридивсь Ізраїлем,
When God heard them, he was very angry; he rejected Israel completely.
שָׁמַע אֱלֹהִים וַיִּתְעַבָּר; וַיִּמְאַס מְאֹד, בְּיִשְׂרָאֵל׃
60
отринул жилище в Силоме, скинию, в которой обитал Он между человеками;
Он покинул святилище в Силоме, Шатер, где среди людей обитал.
Оставил Свое жилище в Шило, скинию, которую поставил средь них.
і покинув оселю в Шіло, скинію ту, що вмістив був посеред людей,
He abandoned the tabernacle of Shiloh, the tent he had set up among men.
וַיִּטֹּשׁ מִשְׁכַּן שִׁלוֹ; אֹהֶל, שִׁכֵּן בָּאָדָם׃
61
и отдал в плен крепость Свою и славу Свою в руки врага,
Свою мощь позволил взять в плен, врагу дал захватить Свою славу,
И отдал в плен Свою силу и славу Свою в руки врага.
і віддав до неволі Він силу Свою, а величність Свою в руку ворога...
He sent the ark of his might into captivity, his splendor into the hands of the enemy.
וַיִּתֵּן לַשְּׁבִי עֻזּוֹ; וְתִפְאַרְתּוֹ בְיַד־צָר׃
62
и предал мечу народ Свой и прогневался на наследие Свое.
Свой народ Он обрек мечу, в гневе был на достояние Свое.
Предал мечу народ Свой, прогневался на наследие Свое.
І віддав для меча Свій народ, і розгнівався був на спадщину Свою:
He gave his people over to the sword; he was very angry with his inheritance.
וַיַּסְגֵּר לַחֶרֶב עַמּוֹ; וּבְנַחֲלָתוֹ, הִתְעַבָּר׃
63
Юношей его поедал огонь, и девицам его не пели брачных песен;
В огне погибли их юноши, брачных песен девушкам не спели,
Юношей их пожрал огонь, и девушкам их не пели брачных песен.
його юнаків огонь пожирав, а дівчатам його не співали весільних пісень,
Fire consumed their young men, and their maidens had no wedding songs;
בַּחוּרָיו אָכְלָה־אֵשׁ; וּבְתוּלֹתָיו, לֹא הוּלָּלוּ׃
64
священники его падали от меча, и вдовы его не плакали.
священники пали от меча, на похоронах не плакали вдовы.
Их священники падали от меча, а вдовы их не плакали.
його священики від меча полягли, і не плакали вдови його.
their priests were put to the sword, and their widows could not weep.
כֹּהֲנָיו בַּחֶרֶב נָפָלוּ; וְאַלְמְנֹתָיו, לֹא תִבְכֶּינָה׃
65
Но, как бы от сна, воспрянул Господь, как бы исполин, побежденный вином,
Но воспрял Господь, как ото сна, как богатырь, опьяненный вином;
Тогда проснулся Владыка, как бы от сна, как могучий воин, отрезвившийся от вина,
Та небавом збудився Господь, немов зо сну, як той велет, що ніби вином був підкошений,
Then the Lord awoke as from sleep, as a man wakes from the stupor of wine.
וַיִּקַץ כְּיָשֵׁן אֲדֹנָי; כְּגִבּוֹר, מִתְרוֹנֵן מִיָּיִן׃
66
и поразил врагов его в тыл, вечному сраму предал их;
Своих врагов разгромил, прогнал, покрыл их вечным позором.
и поразил врагов Своих в сзади, и обесчестил навечно.
і вдарив Своїх ворогів по озадку, вічну ганьбу їм дав!
He beat back his enemies; he put them to everlasting shame.
וַיַּךְ־צָרָיו אָחוֹר; חֶרְפַּת עוֹלָם, נָתַן לָמוֹ׃
67
и отверг шатер Иосифов и колена Ефремова не избрал,
Он отверг жилища Иосифа, не избрал Себе племя Ефремово,
Отверг Он шатер Иосифа и не выбрал род Ефрема,
Та Він погордив намет Йосипів, і племена Єфремового не обрав,
Then he rejected the tents of Joseph, he did not choose the tribe of Ephraim;
וַיִּמְאַס בְּאֹהֶל יוֹסֵף; וּבְשֵׁבֶט אֶפְרַיִם, לֹא בָחָר׃
68
а избрал колено Иудино, гору Сион, которую возлюбил.
а избрал племя Иуды, полюбил гору Сион.
но избрал род Иуды и возлюбленную Им гору Сион.
а вибрав Собі плем"я Юдине, гору Сіон, що її полюбив!
but he chose the tribe of Judah, Mount Zion, which he loved.
וַיִּבְחַר אֶת־שֵׁבֶט יְהוּדָה; אֶת־הַר צִיּוֹן, אֲשֶׁר אָהֵב׃
69
И устроил, как небо, святилище Свое и, как землю, утвердил его навек,
Как небеса, Он воздвиг свой чертог, как землю, сделал незыблемым вовек.
Высокий, как небо, построил святой храм Свой и, как землю, навек утвердил его.
І святиню Свою збудував Він, як місце високе, як землю, що навіки її вґрунтував.
He built his sanctuary like the heights, like the earth that he established forever.
וַיִּבֶן כְּמוֹ־רָמִים מִקְדָּשׁוֹ; כְּאֶרֶץ, יְסָדָהּ לְעוֹלָם׃
70
и избрал Давида, раба Своего, и взял его от дворов овчих
Он избрал Давида, раба Своего, из овчарен забрал,
Он избрал Давида, слугу Своего, взяв его от загонов овечьих,
І вибрав Давида, Свого раба, і від кошар його взяв,
He chose David his servant and took him from the sheep pens;
וַיִּבְחַר בְּדָוִד עַבְדּוֹ; וַיִּקָּחֵהוּ, מִמִּכְלְאֹת צֹאן׃
71
и от доящих привел его пасти народ Свой, Иакова, и наследие Свое, Израиля.
от овечьих стад, чтобы Давид пас Его народ — Иакова, чтобы пас Израиль, Его достояние.
забрав его от дойных овец, и привел его пасти Свой народ, Иакова – Израиль, Свое наследие.
від кітних овечок його Він привів, щоб Якова пас він, народа Свого, та Ізраїля, спадок Свій,
from tending the sheep he brought him to be the shepherd of his people Jacob, of Israel his inheritance.
מֵאַחַר עָלוֹת, הֱבִיאוֹ לִרְעוֹת בְּיַעֲקֹב עַמּוֹ; וּבְיִשְׂרָאֵל, נַחֲלָתוֹ׃
72
И он пас их в чистоте сердца своего и руками мудрыми водил их.
И Давид их пас — с сердцем праведным, и заботился о них руками мудрыми.
И пас он их в чистоте сердца своего, вел их рукой мудрой.
і він пас їх у щирості серця свого, і провадив їх мудрістю рук своїх!
And David shepherded them with integrity of heart; with skillful hands he led them.
וַיִּרְעֵם כְּתֹם לְבָבוֹ; וּבִתְבוּנוֹת כַּפָּיו יַנְחֵם׃