Псалтирь | Psalms | תהלים, Псалом 55

1
Начальнику хора. О голубице, безмолвствующей в удалении. Писание Давида, когда Филистимляне захватили его в Гефе.
[Начальнику хора. Напев «Йо́нат–э́лем–рехокйм». Стихотворение Давида. Сложено, когда филистимляне захватили его в Гате.]
Дирижеру хора. На мотив «О голубке в дальней дубраве». Мольба Давида, когда филистимляне схватили его в Гате.
[Для дириґента хору. На "Німа голубка вдалечині". Золотий Давидів псалом, коли филистимляни захопили були його в Гаті.]
To the chief Musician upon Jonathelemrechokim, Michtam of David, when the Philistines took him in Gath.
לַמְנַצֵּחַ עַל־יוֹנַת אֵלֶם רְחֹקִים לְדָוִד מִכְתָּם; בֶּאֱחֹז אֹתוֹ פְלִשְׁתִּים בְּגַת׃
2
Помилуй меня, Боже! ибо человек хочет поглотить меня; нападая всякий день, теснит меня.
Помилуй меня, Боже! Люди преследуют меня; весь день воюют и враждуют со мной.
Боже, помилуй меня, потому что люди меня затравили; всякий день, нападая, меня теснят.
Помилуй мене, Боже, бо топче мене чоловік, цілий день він воює та тисне мене!
Be merciful unto me, O God: for man would swallow me up; he fighting daily oppresseth me.
חָנֵּנִי אֱלֹהִים כִּי־שְׁאָפַנִי אֱנוֹשׁ; כָּל־הַיּוֹם, לֹחֵם יִלְחָצֵנִי׃
3
Враги мои всякий день ищут поглотить меня, ибо много восстающих на меня, о, Всевышний!
Весь день мои враги преследуют меня, как много тех, кто враждует со мной. О Всевышний!
Враг травит меня весь день; много тех, кто против меня воюет, о Всевышний.
Чатують мої вороги цілий день, бо багато таких, що воюють завзято на мене!
Mine enemies would daily swallow me up: for they be many that fight against me, O thou most High.
שָׁאֲפוּ שׁוֹרְרַי כָּל־הַיּוֹם; כִּי־רַבִּים לֹחֲמִים לִי מָרוֹם׃
4
Когда я в страхе, на Тебя я уповаю.
Когда мне страшно, я обращаюсь к Тебе. Я уповаю
Когда мне страшно, я на Тебя полагаюсь.
Того дня, коли страх обгортає мене, я надію на Тебе кладу,
What time I am afraid, I will trust in thee.
יוֹם אִירָא; אֲנִי, אֵלֶיךָ אֶבְטָח׃
5
В Боге восхвалю я слово Его; на Бога уповаю, не боюсь; что сделает мне плоть?
на Бога, я славлю слово Его; уповаю на Бога и не боюсь; что может сделать мне человек?
На Бога, Чье слово я славлю, на Бога полагаюсь, и не устрашусь: что может мне сделать смертный?
я в Бозі хвалитиму слово Його, на Бога надію кладу, й не боюся, що тіло учинить мені?
In God I will praise his word, in God I have put my trust; I will not fear what flesh can do unto me.
בֵּאלֹהִים אֲהַלֵּל דְּבָרוֹ בֵּאלֹהִים בָּטַחְתִּי לֹא אִירָא; מַה־יַּעֲשֶׂה בָשָׂר לִי׃
6
Всякий день извращают слова мои; все помышления их обо мне — на зло:
День за днем они поносят мои слова и дела; мечтают, как бы мне навредить.
А они весь день искажают слова мои, всегда замышляют сделать мне зло.
Цілий день біль приносять слова мої, усі їхні думки проти мене на зло:
Every day they wrest my words: all their thoughts are against me for evil.
כָּל־הַיּוֹם דְּבָרַי יְעַצֵּבוּ; עָלַי כָּל־מַחְשְׁבֹתָם לָרָע׃
7
собираются, притаиваются, наблюдают за моими пятами, чтобы уловить душу мою.
Напасть готовы, наблюдают, следят за мной, хотят отнять мою жизнь.
Составляют заговоры, таятся, наблюдают за каждым моими шагами, желая меня убить.
слідкують, ховаються, пильнують вони мої стопи... Як чатують на душу мою,
They gather themselves together, they hide themselves, they mark my steps, when they wait for my soul.
יָגוּרוּ יַצְפִּינוּ (יִצְפּוֹנוּ), הֵמָּה עֲקֵבַי יִשְׁמֹרוּ; כַּאֲשֶׁר, קִוּוּ נַפְשִׁי׃
8
Неужели они избегнут воздаяния за неправду {свою?} Во гневе низложи, Боже, народы.
Неужели избегнут воздаяния за зло? Во гневе Своем, Боже, народы низложи.
Так не дай им избежать наказания за их вину; в гневе Своем, Боже, низложи народы!
так Ти через гріх віджени їх, пониж, Боже, людей в Своїм гніві!
Shall they escape by iniquity? in thine anger cast down the people, O God.
עַל־אָוֶן פַּלֶּט־לָמוֹ; בְּאַף, עַמִּים הוֹרֵד אֱלֹהִים׃
9
У Тебя исчислены мои скитания; положи слезы мои в сосуд у Тебя, — не в книге ли они Твоей?
Ты — моя книга, сосуд для слез; мои слезы в сосуд собери, — пусть будут в книге Твоей!
У Тебя записаны все скитания мои; собери мои слезы в сосуд Свой, – не в Твоей ли книге они?
Полічив Ти тиняння моє, помісти ж мої сльози перед Собою, чи ж вони не записані в книзі Твоїй?
Thou tellest my wanderings: put thou my tears into thy bottle: are they not in thy book?
נֹדִי סָפַרְתָּה אָתָּה שִׂימָה דִמְעָתִי בְנֹאדֶךָ; הֲלֹא, בְּסִפְרָתֶךָ׃
10
Враги мои обращаются назад, когда я взываю к Тебе, из этого я узнаю, что Бог за меня.
Я воззвал — и враги мои обращаются вспять, это значит, что Бог за меня.
И враги мои обратятся вспять, когда я о помощи воззову. Так я узнаю, что Бог со мной.
Тоді то мої вороги повтікають назад, того дня, як я кликати буду. Те я знаю, що Бог при мені,
When I cry unto thee, then shall mine enemies turn back: this I know; for God is for me.
אָז יָשׁוּבוּ אוֹיְבַי אָחוֹר בְּיוֹם אֶקְרָא; זֶה־יָדַעְתִּי, כִּי־אֱלֹהִים לִי׃
11
В Боге восхвалю я слово {Его,} в Господе восхвалю слово {Его.}
На Бога, чье слово я славлю, на Господа, чье слово я славлю,
На Бога, Чье слово я славлю, на Господа, Чье слово я славлю,
і в Бозі я справу свою докінчу, докінчу я в Господі справу!
In God will I praise his word: in the LORD will I praise his word.
בֵּאלֹהִים אֲהַלֵּל דָּבָר; בַּיהוָה, אֲהַלֵּל דָּבָר׃
12
На Бога уповаю, не боюсь; что сделает мне человек?
на Бога надеюсь я — и не боюсь; что может сделать мне человек?
на Бога полагаюсь, и не устрашусь: что может мне сделать человек?
На Бога надію кладу й не боюсь, що людина учинить мені?
In God have I put my trust: I will not be afraid what man can do unto me.
בֵּאלֹהִים בָּטַחְתִּי לֹא אִירָא; מַה־יַּעֲשֶׂה אָדָם לִי׃
13
На мне, Боже, обеты Тебе; Тебе воздам хвалы,
Я исполню, Боже, обеты свои; Тебе вознесу хвалу,
Боже, я дам Тебе, что обещал, я принесу Тебе жертвы благодарения.
На мені зостаються, о Боже, присяги Тобі, та для Тебе я виповню жертви хвали.
Thy vows are upon me, O God: I will render praises unto thee.
עָלַי אֱלֹהִים נְדָרֶיךָ; אֲשַׁלֵּם תּוֹדֹת לָךְ׃
14
ибо Ты избавил душу мою от смерти, [очи мои от слез,] да и ноги мои от преткновения, чтобы я ходил пред лицем Божиим во свете живых.
Ты избавил меня от смерти, мои ноги — от того, чтоб оступиться, и я буду ходить перед Богом — во свете жизни!
Ведь Ты меня спас от смерти и не дал споткнуться моим ногам, чтобы мне во свете живых ходить пред Тобою.
Як Ти спас мою душу від смерти, то хіба ж не спасеш моїх ніг від падіння, щоб у світлі життя я ходив перед Богом?
For thou hast delivered my soul from death: wilt not thou deliver my feet from falling, that I may walk before God in the light of the living?
כִּי הִצַּלְתָּ נַפְשִׁי מִמָּוֶת הֲלֹא רַגְלַי, מִדֶּחִי לְהִתְהַלֵּךְ לִפְנֵי אֱלֹהִים; בְּאוֹר, הַחַיִּים׃